Цю пієску Мізантроп Вонакул написав після арешту Юрія Луценка. Тоді здавалося, що це тимчасово – полякати. Але минуло стільки часу і нічого не змінилося, лише окремі персонажі відійшли. Тому Мізантроп Вонакул вирішив її озвучити.
Один фрагмент для розігріву:
ЯНУКОВИЧ. Ну, хорошо. (їсть суші). Ви там, товаришу міністр, Луценку в слідчому ізоляторы поставте … еее…
МОГИЛЬОВ. Йолку?
ЯНУКОВИЧ. (радісно) Йолка вже стоїть. (співає) Йолка, йолка, на Майдані йолка. Радість нам дарує кожна її голка. Жити стало краще. В нас життя на славу. Йолку нам поставив сам глава держави. (сміється)
МОГИЛЬОВ. А что же тогда?
ЯНУКОВИЧ. Ти коли державну мову вивчиш? А то і я з тобою збився. Ні по-англійськи, ні по-українськи, ні по фені – суржик, бля. Бери з Азарова приклад. Не йолку, а ялинку.
МОГЛИЛЬОВ. Будет сделано. Ялынку – Луценко, на понятной ему мове.
ЯНУКОВИЧ. Ти йому ще постав… еее… Як це буде державною мовою? Одним словом – парашу… А унітаз прибери, щоб жізнь мьодом не казалася.
МОГИЛЬОВ. Будет сделано. То есть – зроблено. ЯНУКОВИЧ. Ну іди. Виконуй. Щоб він знав як настоящу зону топтати. Потопче (сміється іронічно) може, президентом стане. (ковтає суші).