22 травня в Шевченківському парку в Києві біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулися Шевченкові читання ІІ, які організували Всеукраїнський комітет захисту української мови та Мистецьке об’єднання «Остання Барикада», а також їх друзі та партнери. Читання проходили в рамках започаткованої народним депутатом України Олесем Донієм ініціативи з відродження традиції Шевченківських читань по всій Україні.
Шевченкові читання І відбулися минулого року так само 22 травня. Ось що писалося в анонсі цієї події на сайті «Останньої Барикади» (http://ostbar.com.ua/news.php?pg=4&id=579):
«22 травня – історія та невмирущий символ для українців.
Перепоховання Тараса Шевченка стало подією для України ХІХ століття, спонукавши українців до відкритої маніфестації своїх поглядів.
В 60-70 роки біля пам’ятника Шевченка саме 22 травня патріотична молодь читала вірші та виголошувала промови.
Тож нині на часі відродити давню і добру традицію!
Мистецьке об’єднання «Остання Барикада», Об’єднання «Своя правда», фонд «Моя Україна», Всеукраїнська асоціація фестивалів влаштовують 22 травня о 19.00 біля пам’ятнику Тарасу Шевченка «Шевченкові читання»!»
Як перші, так і другі Шевченкові читання в Києві підтримали відомі політв’язні радянського режиму, письменники, музиканти, журналісти, політики та громадські діячі, до яких долучилися і сучасні молоді поети.
Київський Шевченківський парк має дуже особливу атмосферу. Чи це місце оберігає Тараса, чи Тарас оберігає його, але розташований в самому центрі гамірного сучасного міста парк залишається затишним і зберігає в собі якусь незвичайну тишу і спокій. У цій атмосфері вже вдруге збираються знайомі і незнайомі люди, яким добре разом. Звучать вірші, музика, слова — сильні, прості і чисті, вони звучать у просторі навколо пам’ятника Тарасові Шевченку і розходяться по місту, і далі, далі, далі…
і нікому не хочеться йти.
Хочу закінчити виступом Миколи Кунцевича — українського дисидента, радянського політв’язня, народного артиста України, засновника агенції «Рух-концерт», організатора музичних фестивалів «Дзвін», нині викладача Київського коледжу театру й кіно:
«Сьогодні якраз 39 років, як я вперше тут читав свої вірші. Ну, тоді, нажаль, не було мікрофонів, трошки менше було тут людей, але отам за кущами був аншлаг. І нас після наших читань так поважно везли на машинах. Ну, мене тричі везли на машинах, в сукупності це вийшло 12 років, але я щасливий тому, що я дожив до незалежності України і що я можу тут, не ховаючись, відверто для вас прочитати свій вірш.
В перестуку коліс, у напруженні буднів
В зміні ночі і дня мітингових боїв
Незалежність вже наша народилася, люди!
І ніхто не в змозі зупинити її
Вона йде по ланах, по будовах і шахтах
Вона в серці народу та в пензлі митця
Незалежності є, безумовно, початок
Та нема незалежності нашій кінця!»
Аудіозапис цього виступу з передмовою і післясловом ведучого заходу Олеся Донія:
Більше світлин тут:
https://www.facebook.com/media/set/?set=a.129437570590995.1073741857.100005742570129&type=3
або тут:
https://plus.google.com/u/0/photos/114241813493807939462/albums/5881269188070796113
Світлини з київських Шевченкових читань І, які відбулися 22 травня 2012 р., розміщені за адресою:
https://www.facebook.com/media/set/?set=a.368213846570248.83960.100001449068992&type=3
Людмила Острякова
