ЗАЯВА
народних депутатів України-членів Комітету Верховної Ради України
з питань прав людини,
національних меншин і міжнаціональних відносин
Україна стане цивілізованою демократичною європейською державою лише за умови, коли в ній будуть дотримуватися права і свободи кожної людини, кожного громадянина.
Основним завданням міліції є захист життя, здоров’я, честі та гідності, а також інших прав і свобод людини і громадянина. На жаль, діяльність української міліції не відповідає цьому високому завданню.
Авторитетна міжнародна неурядова організація Amnesty International за результатами свого дослідження оприлюднила такий висновок: «… в Україні фактично існує культура безкарності за серйозні кримінальні вчинки, включаючи катування та вимагання, скоєні правоохоронцями в ході їхньої роботи. Структурні недоліки, високий рівень корупції, тісні функціональні та інші зв’язки між прокуратурою та міліцією, непроведення або незадовільне проведення розслідувань кримінальних вчинків, скоєних правоохоронцями (навіть у тих випадках, коли існують медичні або інші достовірні докази на підтримку заяв), переслідування та залякування скаржників, а також низький рівень подальшого притягнення винних до відповідальності, – все це сприяє безкарності за порушення правоохоронцями прав людини».
Про глибоку кризу всієї правоохоронної системи свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом соціології НАН України, що були оприлюднені 2 квітня 2013 року, згідно з якими повністю довіряє міліції лише 1% населення України.
Гірше того, останнім часом дедалі частіше громадськості стають відомі факти безпосередньої участі працівників міліції в кримінальних злочинах – від ДТП до зґвалтувань чоловіків та жінок, тортур та спричинення тяжких тілесних ушкоджень, замахів на вбивство та вбивств, в тому числі з корисливих мотивів.
Зокрема, протягом останніх років широкого розголосу в суспільстві набули такі факти:
– справи Дмитра Ящука, який помер у Святошинському райвідділі міліції міста Києва 13 червня 2010 року та Якова Строгана, який був жорстоко побитий міліціонерами у місті Харків 16 серпня 2010 року;
– справа Ігоря Індила, який помер в результаті перелому черепа та внутрішньої кровотечі 17 травня 2010 року у кімнаті для затриманих чергової частини Шевченківського райвідділу міліції міста Києва. Причому, навіть після того, як генпрокурор Віктор Пшонка публічно визнав провину двох міліціонерів у смерті Індила, один з них – дільничний Сергій Приходько – був засуджений за перевищення службових повноважень до п’яти років позбавлення волі умовно, а другий – інспектор-черговий Сергій Коваленко – був амністований на тій підставі, що у нього є п’ятирічний син;
– справа шахтаря Михайла Белікова, якого співробітники міліції 17 червня минулого року, перебуваючи при виконанні службових обов’язків, зґвалтували міліцейським кийком в Петровському райвідділі міліції міста Донецька, внаслідок чого потерпілий став інвалідом.
– кричущий випадок, який стався минулого року в Києві, коли слідчий міліції разом з колишнім міліціонером та колишнім ув’язненим вбили трьох мешканців Києва з метою заволодіння їх квартирами (за повідомленнями ЗМІ, усі ці троє зловмисників досі перебувають під вартою, триває слідство).
Проте, ситуація, що склалася в правоохоронній системі, залишається, з нашого погляду, без належної уваги та адекватного реагування з боку вищого керівництва не лише правоохоронних органів, а й держави Україна.
Навіть після того, як під тиском громадськості після ганебного злочину в смт Врадіївка Миколаївської області було звільнено з посад декількох керівників в системі органів внутрішніх справ і прокуратури, кількість правопорушень за участі правоохоронців не зменшилася – ЗМІ продовжують повідомляти про такі випадки з усіх куточків країни.
Останнім з таких випадків є події, які відбулися 12 липня поточного року на ринку «Шлях», що знаходиться в Святошинському районі міста Києва. Окрім відверто зухвалої і злочинної поведінки старшого лейтенанта міліції Ганнисика Андрія Михайловича, не може не викликати обурення реакція на інцидент з боку його керівництва, а саме – намагання зробити винною постраждалу внаслідок його хуліганських дій, висловлення погроз на адресу громадських активістів.
Слід констатувати, що широкі верстви населення України все більше охоплює внутрішнє переконання, що беззаконня і безкарність стали рисами нинішньої правоохоронної системи України, а найвищі посадові особи і інститути державної влади Держави Україна вже не контролюють ситуацію і навіть не здатні до вчинення рішучих дій, спрямованих на кардинальне і швидке її покращення.
Ми переконані, що ситуація потребує негайного реагування і публічного оприлюднення своєї позиції кожним без винятку з числа тих, хто має представницький мандат від громадян у законодавчому органі нашої держави – Верховній Раді України (причому, вже неважливо – чи представляє він парламентську більшість, опозицію або є позафракційним), а також відчуває в собі сили домогтися глибокого реформування правоохоронних органів.
Тому ми, як народні депутати України, вимагаємо вжити рішучих заходів для припинення порушень законності у системі правоохоронних органів і з цією метою звертаємося:
До Президента України:
1) з вимогою звільнити з посади Міністра Внутрішніх Справ України Захарченка Віталія Юрійовича;
2) з пропозицією розглянути ситуацію з дотриманням законності та захисту прав і свобод людини і громадянина правоохоронними органами на найближчому засіданні Ради національної безпеки та оборони України;
До Кабінету Міністрів України:
1) з пропозицією розробити за участю авторитетних правозахисників, громадських організацій і активістів громадянського суспільства, а також не пізніше, ніж до 1 жовтня 2013 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про поліцію» європейського зразка. В якому, зокрема, передбачити:
– механізми цивільного контролю за діяльністю правоохоронних органів і жорсткі норми відповідальності для їх співробітників;
– створення муніципальної поліції, з виборним, а також підзвітним та підконтрольним міській громаді керівництвом;
До Верховної Ради України:
1) з пропозицією внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, які будуть спрямовані на посилення відповідальності за злочини, скоєні працівниками правоохоронних органів.
До Міністерства внутрішніх справ України:
1) з вимогою не пізніше, ніж до 1 жовтня 2013 року провести переатестацію 100% працівників усіх районних відділень МВС. При цьому забезпечити участь авторитетних правозахисників, представників громадських організацій і активістів громадянського суспільства як у проведенні переатестації, так і у здійсненні контролю за її результатами, висновками та кадровими рекомендаціями.
Народні депутати України,
члени Комітету Верховної Ради України
з питань прав людини, національних меншин
і міжнаціональних відносин:
Голова Комітету Валерій Пацкан
Перший заступник голови Комітету Андрій Шевченко
Заступник голови Комітету,
голова підкомітету з питань гендерної рівності Ірина Луценко
Голова підкомітету з питань
етнополітики, прав корінних народів та
національних меншин України,
жертв політичних репресій Мустафа Джемілєв
Голова підкомітету з питань
міграційної політики, громадянства,
статусу іноземців та осіб без громадянства,
біженців та у зв’язках з українцями,
які проживають за кордоном Богдан Бенюк
18 липня 2013 року