Коли у краєзнавчому музеї квітне цензура, чи варто розраховувати на об’єктивність експозиції?

В останньому липневому випуску херсоньскої газети “Вгору” була надрукована стаття  “Песок – источник жизни“.  Публікація вкотре вже актуалізувала давню болючу тему Херсонщини – варварський видобуток піску.
Автором матеріалу було зазначено: Михаил Подгайный, старший научный сотрудник отдела природы Херсонского областного краеведческого музея

Реакція на статтю з’явилася ледь не блискавично –  директор Обласного краєзнавчого музею по факту публікації видала наказ:

Згадуваний п.Братченко наказ № 65 зобов’язує працівників узгоджувати з адміністрацією музею тексти своїх публікацій та виступів у ЗМІ.

Автору статті на виконання нказу довелося писати пояснювальну записку:

Епістолярним жанром історія не вичерпалася.  Вивчивши пояснювальну записку, директор склала новий документ – подання до профспілки про дисциплінарне стягнення.  За іронією долі автор статті й сам є головою профспілки. Але директор чомусь звернулася із поданням до іншої профспілки, в якій її підлеглий автор публікації ані головою, ані пересічним членом не є.

І дарма вважається, що музей – то таке притрушене пилом затишне місце. Тут відбувається бурхлива діяльність – директор штампує накази та подання, науковий співробітник пише пояснення та вивчає структури профсоюзних організацій.  А чому б й ні? Робочий час персоналу музею все одне оплачено бюджетним коштом. Щоправда, уся ця бурхлива діяльність надто вже віддалена від наукової та краєзнавчої…

A propos Людмила Ямщикова 733 Articles
Координатор Майдан Моніторингу на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Сфери компетенції: проектне мислення, громадянське суспільство, суспільний діалог, інформаційні технології.