В СРСР було популярне гасло: «Зітремо межу між містом і селом!» Усією країною стирали-стирали, та так і не стерли… А в Європі життя давно однаково комфортне у великих і маленьких населених пунктах, і без будь-яких закликів.
Зараз в Україні ще гірше, ніж за радянських часів. Якщо з настанням сутінок центральні частини міст заливає різнобарвне світло неонових реклам, то увечері більшість сіл огортає непроглядна темінь: і старому, й малому страшно опинитися на вулиці.
Для мешканців села Глобівка Котелевського району Полтавщини відсутність вуличного освітлення була багаторічною проблемою. Бо колгосп, який у минулому тримав у селі всю інфраструктуру, давно «відкинув копита», а сільрадівський бюджет – як та охрімова свита… З усього «соцкультпобуту» залишився у Глобівці тільки магазин. Роботи працездатним немає. З півтори сотні жителів переважна більшість – пенсіонери.
Тож люди звернулися до Сергія Васильєва, директора ТОВ «Зоря», яке орендує тут земельні паї. Сергій Іванович відгукнувся на прохання. Виділив 30 тисяч гривень на виготовлення технічної документації та монтажні роботи, які виконала фірма «Вектор».
«Він не жадний і людяний», кажуть про Васильєва люди. ТОВ «Зоря» нині за сезон платить своїм пайовикам 6% від вартості паю (у грошовому вимірі це 4000 гривень), тоді як більш потужні агрофірми Котелевщини – лише 3%; весняна й осіння оранка присадибних 50 соток для орендодавців безкоштовна. Цієї осені всі, хто бажав, отримали натуроплату ячменем та пшеницею. Кому потрібно, «Зоря» надає матеріальну допомогу в рахунок орендної плати за землю.
Напередодні Дня працівника сільського господарства у Глобівці відбулося свято з нагоди увімкнення вуличного освітлення.
-36 ліхтарів освітлюють майже 2 кілометри вулиці, село наше сяє наче новорічна ялинка, – сказав Петро Маркович Корнієнко, від імені всіх односельців дякуючи Сергію Васильєву за таке благо цивілізації, бо люди й справді раділи не менше, ніж колись їхні діди першим радіоприймачам чи телевізорам.
Чудову концертну програму підготували учасники художньої самодіяльності Милорадівського сільського Будинку культури. Звучали пісні, вірші. Зокрема, й поетичні рядки Вадима Крищенка:
Помахали літа журавлиним пером,
Ой, як слизько іти по дорозі.
Поспішайте, братове, творити добро,
Поки ми іще в змозі…
Милорадівський сільський голова Григорій Глушко запросив усіх на дружню вечерю. А завершив урочистості святковий фейєрверк.
Людмила Кучеренко