Адміністративне затримання
Може здійснюватись у випадку злісної непокори законним вимогам (саме законним, а не будь-яким примхам міліціонера, який, натягнувши погони, часто вважає, що будь-які його вимоги одразу стають законими) правоохоронця, або порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; вас також може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (у випадку його відсутності – заступником начальника) органу внутрішніх справ.
Будь-яка ваша дія протидія під час затримання, буде розцінюватись правоохоронцями, як “злісна непокора”.
Термін адміністративного затримання
Обчислюється з моменту доставлення вас до відділку міліції для складання протоколу (ст. 263). Кодекс зобов’язує правоохоронців здійснювати доставлення в максимально короткий термін (ст. 259).
Адміністративне затримання особи, яка вчинила правопорушення, може тривати не більш як три години (ст. 263) після чого має бути прийняте рішення стосовно вчинених вами дій. Якщо протягом цього часу вам не пред’явлено звинувачення, можете сміливо вимагати зустрічі з начальником міліції, прокурором, складати скаргу до суду на протиправні дії правоохоронців.
Протокол адміністративного затримання
У випадку адміністративного затримання складається протокол, в якому обов’язково зазначаються такі відомості:
– дата і місце складення;
– посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
– відомості про особу затриманого;
– місце, час і суть правопорушення;
– посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорущення (важливо уважно ознайомитись зі статтею КоАП, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
– прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
– пояснення порушника (у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, тому краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід заперечувати свою вину, наголошувати, якщо таке було, на грубому поводженні з вами правоохоронців, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді. Якщо міліція свідомо фальшує обставини вчиненого вами, краще взагалі відмовитись від дачі свідчень і активно давати їх під час розгляду справи у суді).
Якщо заподіяно матеріальну шкоду, це також має зазначатись у протоколі.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Затриманий має право відмовитись від підпису під протоколом (ст. 256). Цього не слід боятися – подальший розгляд справи у суді дасть вам змогу викласти всі обставини справи без міліцейського тиску.
При складанні протоколу правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
Права і обов’язки затриманого в адміністративній справі
– знайомитися з матеріалами справи;
– давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
– при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
– виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
– оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268).
Захисник (адвокат)
У розгляді справи може брати участь адвокат. Він має право:
– знайомитись з матеріалами справи; – заявляти клопотання; – за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу; – інші права, передбачені законами України (ст. 271).
Повноваження адвоката на участь у справі посвідчується ордером, що його видає адвокатське об’єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.
Запрошуйте до справи тільки добре відомого вам адвоката, у порядності якого ви впевнені. Такого адвоката повинен мати кожен, хто стає на шлях революційної боротьби.
В жодному випадку не користуйтесь послугами адвоката, наданого вам співробітниками міліції.
Вилучення речей і документів
Речі і документи, що вважатимуться міліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол. Але перед тим закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей чи адміністративне затримання (ст. 265).
Повідомлення про затримання рідних і близьких
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, працівники міліції зобов’язані негайно повідомити її родичів, а на прохання затриманого також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (ст. 261). Часто цю вимогу правоохоронці ігнорують або роблять з великою неохотою. Ви мусите наполягати на виконанні ними положень статті 261 КоАП, адже від того, як швидко рідні дізнаються про ваше затримання, залежить наскільки швидко ви опинитеся на свободі.