В очікувані на 
міжнародний паромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. розмовляю із людьми. Виявилося що переважна більшість з майже 20 осіб на паромі з Молдови, та приїхали за закупками, оскільки ціни у Ямполі набагато дешевші ніж у Молдові.
На українській митниці, мене запитали про мету поїздки. Відповів, що туризм .
– А на скільки часу
– На 1 день
Оглянули сумку та побажали мені щасливої дороги.
На переправі познайомився з Сергієм:
“Чого вони тебе так перевіряли, у мою сумку навіть не заглянули..”
– Просто у мене український паспорт, а ти з Молдови?
– Так, матір молдаванка, батько українець із Хмельниччини. Їздив шини купляти, економія 300 грн на одній, а то і більше…
– Як там у Молдові?
– Ну нам набагато простіше нас 4 мільйони, і ми вже устаканились (знайшли місце роботи, хто незнайшов виїхав і тд), а у вас 42, їх так просто не працевлаштуєш, чи не розбредуться по Світу. Власне через велику територію ваша економіка, ще жевріє в плані: наче ти несеш тяжкий тягар, а тебе ще б’ють збоку і ти вантажу кинути не можеш, поки не впадеш від обезсилення.. Вас чекає те ж що і нас 10 років назад, чи СССР. Розкол та спад економіки. Бо це надто велика територія, щоб її втримати. Ще будете ви до нас за закупками їздити…»
На молдовському кордоні у громадян Молдови майже не оглядали речі, а коли побачили мій паспорт запитали про мету.
Відповів, що туризм. Попросили зайти в кімнату. Сказали показати сумки та викласти усе з кишень. Кли побачили у сумці відеокамеру, запитали що ж я буду нею знімати.
Потім сказали підписати заяву дозвіл про ретельний огляд. Підписав. Один з них почав одягати одноразові рукавички, і я подумав: Party hard, о це буде про що писати :) Він почав оглядати уважно мій ранець та усі речі, котрі в ньому знаходилися. Інший розпитувався навіщо, я приїхав, що я буду знімати. Де навчався, де працюю… Я пред’явив посвідку. Їх відверто здивувала кількість наявної техніки: – А навіщо вам три телефони? (Лайф, Київстар, та неробочий, використовую як фотоаппарат і диктофон). – А чому у вас дві флешки?, – запитували зі здивованими очима. (Подальший діалог передаю майже стенографічно)
-А що на них знаходиться?
– Документи різні..
-А звідки ви родом?
– З Тернополя
– А де це?
Довго довелось пояснювати бо не могли зрозуміти чи то повірити, що це місто обласного значення і я звідти.
– І ви спеціально з Тернополя приїхали, щоб пересікти кордон тут? А чому не в іншому місці?
– Ну в мене тут знайомі в Ямполі, і вирішив подивитись як люди живуть за кордоном.
– І на скільки часу?
– На 1 день.
– І ви це все привезли, щоб знімати? А що ви будете знімати?
– Я журналіст, і тому стільки техніки. А знімати буду краєвиди, можливо ще щось зацікавить.
– А ви в подіях на Донбасі не брали участі?
– Ні, не брав.
– Яке у вас є відео на телефоні?
– Тільки стандартне (програмне).
– О! Що це у вас за блокнот з ОБСЄ?
– Був на тренінгу там мені його подарували.
– Ви розумієте молдовську?
– Ні не розумію.
– То як ви думаєте перебувати тут?…
Їхній мозок ламало: 3 телефони, планшет, відеокамера, ікона (подарована священиком в Ямполі), записи про Ямпіль в блокноті ОБСЄ, кілька ямпільських газет 2011 року випуску, футболка з написом «Тернопіль» та картою України та всі квитки, за якими можна побачити, як я добирався з Тернополя. Вони натхненно робили фотофіксацію моїх речей.
Потім запитали чи я розумію, чому вони мене не пропустять? Я відповів, що не розумію і прошу пояснити.
– Не розумієте? (трохи здивовано) – У вас немає мети перебування!
– Є – туризм! – Не здавався я.
– Це не мета,- якось понуро пояснив допитуючий.
Інший прикордонник, той що оглядав мої речі сказав ознайомитися Із витягом з їхніх законів, запитав чи вони нічого не порушили щодо моєї особи та попросив підписати результати огляду та про відмову у пропуску мене в Молдову. Поставили штамп про заборону.
-Скажіть, мені з таким штампом буде складніше перейти кордон?
– Ви зможете його перейти тоді, коли у вас буде мета приїзду. Якщо туризм, то у вас має бути заброньований готель…
Далі попросили перевірити наявність усіх особистих речей та спроводили до переправи.
Вітаю, Ямполе! Не хоче Молдова туристів бачити з Тернополя..
Василь Ханас, Фото автора
П.С. Моя спроба перетнути кордон була елементом дослідження «Прикордоння на придністровській ділянці. Сучасність та перспективи» в рамках проекту «Українська миротворча школа», котрий реалізовує Центр Близькосхідних Досліджень (Українська громадська організація) http://uames.org.ua/, Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» (Міжнародна громадська організація з правлінням в Україні)https://maidan.org.ua, Stowaryszenie 4 Czerwca (Польська громадська організація) http://4czerwca.org/, Фонд «Європа XXI» (Українська громадська організація) http://www.europexxi.org.ua/ та низка інших громадських організацій за підтримки Посольства Великої Британії в Україні
Довідково: Для перетину кордону з Молдовою українським громадянам віза не потрібна. Про це повідомляється на офіційному сайті Посольства Республіки Молдова в Україні. http://www.ucraina.mfa.md/passport-and-visa-regime-ru/