Сергій Петров: Аналіз подання Порошенка до КСУ щодо конституційності позбавлення Януковича звання президента

Почалась чергова порція зради: Порошенко “насзливає”, тобто хоче залишити у Януковича звання Президента.

Перед тим, як щось бовкнути треба читати документи.

У конституційному поданні Президента щодо позбавлення звання Президента Януковича зацитовані всі необхідні документи.

Почнемо з юридичної бази.

Відповідно до частини третьої статті 105 Конституції України “Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту”.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-зп від 30.10.1997 року існує лише єдиний випадок втрати звання Президента України – це імпічмент. Розширення цієї норми може бути лише шляхом змін до Конституції.

Також у поданні наводиться купа й інших юридичних аспектів, зокрема, щодо повноважень Верховної Ради України, принципу верховенства права, а також нормотворчості законів, які мають стосуватися широкого кола осіб і застосовуватись неодноразово, а не стосуватись окремої особи і застосовуватись лише одноразово.

Хронологія ухвалення закону така:

• Закон ухвалено Верховною Радою 4 лютого
• 9 лютого закон направленого на підпис Президенту. При цьому в Конституції зазначено, що Президент протягом 15 днів має або підписати, або накласти вето та повернути до Верховної Ради закон зі своїми пропозиціями (частина 2 статті 94 Конституції України). В іншому разі закон публікується та набуває чинності.
• Станом на 18 травня (sic!!!) закон підписано ще не було, і про цю конституційну норму нагадав Гройсману Ляшко.
• закон опубліковано в “Голосі України та “Урядовому Кур’єрі” 17 червня, набув чинності 18 червня.

Тепер перейдемо до формулювання.

У першому абзаці подання читаємо: “Відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України “Про Конституційний Суд України” звертаюсь з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про позбавлення В. Януковича звання Президента України” від 4 лютого 2015 року № 144–VІІІ…”. Отже, тут ми бачимо ЛИШЕ ЗВЕРНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА ЩОДО РОЗГЛЯДУ ПРО КОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ЦЬОГО ЗАКОНУ.

Наприкінці ми зустрічаємо таке формулювання: “З огляду на викладене прошу визнати Закон України “Про позбавлення В. Януковича звання Президента України” від 4 лютого 2015 року № 144–VІІІ таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

А тепер перейдемо до питання чи є тут зрада?

Для цього раджу ще раз прочитати частину третю статті 105 Конституції України. Там чорним по білому написано що і як. Тобто є лише один варіант – імпічмент.

Оскільки усунення Януковича відбулось через постанову Верховної Ради, а не відповідно до закону “про імпічмент”, то з суто формальної точки зору (de jure) закон є неконституційним: імпічменту відповідно до закону не було… Відповідно до існуючої законодавчої бази Президент України, який є гарантом Конституції, по суті має зазначити, що такий закон є не конституційним.

Я просто нагадаю, що поряд імпічменту визначає стаття 111 Конституції України, де причиною для імпічменту зазначена державна зрада або інший злочин. Разом з тим, шоста частина цієї статті визначає: “Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину. ” Тому імпічмент має бути ухвалений відповідно до визначеною процедури (комісія, висновки КСУ, затвердження висновків, ухвалення рішення) не менше 338 голосами.

А тепер моє резюме.

Закону про імпічмент Президента України досі немає. Усунення Януковича відбулось через Постанову Верховної Ради України “Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України” від 22 лютого 2014 року № 757-VII, де зазначено таке ” Встановити, що Президент України В. Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки” (328 голосів за).

Разом з тим, наші гімноньюси рознесли зраду, що от Порошенко такий-сякий хоче визнати неконституційним закон Єдиними ЗМІ, які не піддався на цю уловку виявились “Тиждень” та “Громадське” (особисто для мене це дивно, бо від “Громадського” такого не очікував), зазначивши, що Порошенко просить перевірити конституційність цього закону.

Отже, де-юре імпічменту не було, де-факто є постанова Верховної Ради. Ситуація слизька, і щоби не було звинувачень в порушенні Конституції, то таке подання є просто необхідним, адже ми будуємо правову державу, де саме верховенство права є понад усе. А наразі цей закон створює низку правових колізій та проблем, через які, до речі, Янукович (як це не прикро) може подати на нас до Європейського суду з прав людини.

А тепер подумайте: Чому Порошенко вжив заходів саме після набуття чинності Закону? Чому він не накладав вето? Чому вжито саме таке формулювання наприкінці тексту документу? Чи помітили Ви, що Порошенко не завжди прямолінійно діє? А може таке формулювання спеціально вжите? Зрештою, Рішення ухвалює Конституційний Суд, який є незалежним органом і єдиним, хто тлумачить Конституцію, і тиск на нього просто неможливий.

Я пораджу поки не робити поспішних висновків. Може то виявиться не зрадою, а буде перемогою? Особисто я пораджу всім не шукати зраду, там де її немає. А також, друзі, уважно читати Конституцію та закони України.