Для нас, українців, повертається історична правда, повертаються імена наших героїв, яких знищували тільки за те, що вони любили Україну, а інколи – тільки за те, що розмовляли українською. Трагічні тридцяті роки минулого століття. Соловки, Воркута, Колима…
За ініціативи Красноармійської міської ради громадських об’єднань, Центр української культури та духовності «Джерело» і центральна міська бібліотека ім.. Тараса Шевченка провели у місті Красноармійську 28 травня захід-реквієм «Забуттю не підлягає», присвячений пам’яті української інтелігенції, репресованій в 30-ті роки двадцятого століття сталінським тоталітарним режимом.
Ми підраховуємо втрати на війні, втрати економічні. А чим можна виміряти втрати духовні? Через понівечену творчу долю, через поранене брехнею серце, через опльовану душу і знівечене тіло? Чим і як виміряти втрати у «духовній економіці»? У тій економіці, яка народ тримає народом, людину – людиною. Хто відшкодує народу погублені його скарби? Яким законом визнається міра покарання за ці найбільші перед людством злочини? Хтось із древніх сказав: «Зло не можна забувати, бо в майбутньому воно може прорости новими паростками».
Лектор-методист Центру «Українознавство» Світлана Гавриленко