Підкорення Москвою республіки Великого Новгорода будувалось на тактиці “братерства”.
Особливий наголос робився на тому, що ми же православні, і ми же від Рюрика та Владіміра одвічно разом. Довга історія вольниці та незалежності Новгорода ігнорувалась як непорозуміння.
І якщо в самій Московії не було чутно голосів за Новгород, то в Новгороді негайно утворилися партії московська і литовська, і утворили “громадянську війну”, в якій московський князь розрулював вже, типу, як судія.
Після розгрому новгородці самі ж винуватили власну еліту, яка чи то невчасно виступила проти Івана, чи то не змогла з ним по-людськи домовитись – хоча домовлятись там було не про що, бо московити відкрито казали: вас не існує, існуємо “ми з вами”, тобто ми є, а вас нема.
Алі Татар-заде
Ілюстрація: Вася Ложкін