Армія зсередини: Вечорами читаємо вголос “Історію України від діда Свирида”

Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва.
#‎Мобілізація‬ ‪#‎АТО‬ дні 281-283й, кінець тижня.
‪#‎історія‬ одного ‪#‎села‬
До ‪#‎війна‬ в селі проживало понад 1.500 осіб.
На час #АТО залишилось до 500.
Бойовики повтікали в рашку – аж до Уралу.
Сєпари, які не брали зброї, залишились у селі, досі розповідають ‪#‎казки‬: “Укри як заходили в село, то стріляли танками!” (Спершу в село зайшла піхота, тож якби стріляли – хіба по своїм).
Всього наші в село заходили тричі. Роздавали направо і наліво харчі та одяг (мішками скидали з Уралів). Найбільше набирали… сєпари, які продовжували говорити про ‪#‎бандерівці‬. “Головний” сєпар (кол.голова колгоспу, тобто розкрадач майна) став ще й відповідальним за розподіл гуманітарки…
Від осколків загинуло 2є місцевих лиходіїв – ходили по розбомблених хатах і грабували. Ото під час одного “походу” і загинули…
Поранених від осколків 5 місцевих.
Іншим дуже сильно щастило.
Одне подвір’я вороги обстріляли тричі: спершу попало в кошару (побило всіх баранів) – господар був у хаті, потім розбомбило хату – господар був у літній кухні, потім попало і в неї – та господар вже переїхав до родичів…
Ще одному снаряд від Граду пробив дах, стелю і застряг у 2х метрах від сплячого, не розірвавшись. Зараз він служить в Українській‪#‎Армія‬
Одного місцевого ‪#‎патріот‬ козачки розстріляли на його подвір’ї.
Зараз в село поверталися жителі, вже є майже 1.000 осіб…
P.S. Шкода буде втратити таке село. Бо котел йому давно наготували…
P.P.S. Єдина ‪#‎дорога‬ до села; чергова ‪#‎допомога‬ жителям – вугілля.
12525154_992523410819262_8611461821511773207_o 12631474_992523504152586_6803663758910213813_n
#‎Мобілізація‬ ‪#‎АТО‬ дні 284й і 285й!
Мій роутер заглючив, тож купив новий перехідник (а також кабель) до роутера командира, поповнив рахунок – тепер користуємось “його” інтернетом.
В понеділок мали гостя – приїхав замполіт бригади. Мабуть хлопцям “наболіло”, бо задавали багато різних питань – про зарплати, відпустки, поїздки тощо. Були й дурні (“А чому нам не можна на таксі в місто виїхати?”). На моє запитання щодо документів на джипа, почав розповідати, що не може кожен солдат мати машину, тож командир пояснив, що це водій його джипа цікавиться (хоча в мене, як командира відділення взводу управління – повинна бути командна машина, але так як вона згоріла в боях, то я вожу командира власною!)… Загалом усе вияснили, а бажаючі ще й потім особисто змогли поспілкуватися з ним – бо наші замполіти трохи недопрацьовують…
До речі, про ‪#‎таксі‬. Наші сусіди увечері зробили “пастку”: з телефона аватара подзвонили таксисту, замовили кілька літрів спиртного… На місці його чекали хлопці з автоматами – спиртне конфіскували і вилили, самого заломили на капот, і з пострілами вверх пояснили, що наступного разу буде не в повітря… Тож певний час і ми матимемо спокій.
Оскільки солдат на базі стало менше, нарядів (особливо нічних) у нас побільшало…
У вівторок мав приїхати якийсь генерал, та мабуть куди інде поїхав…
Зате приїхали психологи зі столиці. Та хоч вони переказували, щоб і я прийшов на зустріч (бо чули, як ми із замполітом сварилися), та мав їхати із старшиною за продуктами для батареї…
Дорога розмерзлася, тож в найскладніших місцях проїздив на двох мостах і пониженій…
Я повернувся нормально, а от інший джип застряг (передній міст не включався), тож поїхали “шишариком” його витягувати – бо хлопцям лячно стало, коли дальній блок-пост обстрілювати почали…
P.S. Оце рівно пів року я в зоні #АТО…
12644995_994105867327683_7786749778818768831_n 12654403_994105890661014_2510244423711943868_n
‪#‎Мобілізація‬ ‪#‎АТО‬ дні 286-287, ‪#‎перевірка‬
Середа у нас – день вбивства… бомжа у собі (так каже наш командир), тож усі бажаючі і навіть небажаючі (є й такі екземпляри) йдуть… в баню!
Оскільки старлєй поїхав у відпустку, графік нарядів тепер складає замполіт. Тож доводиться часом поправляти його: “Старлєй нас (водіїв) в наряди ставив о …. і …. год. не тому, що поважав (він швидше терпів нас), а тому, що денний дубляж о …. і …. год. дозволяв нам вчасно повернутися з поїздок і заступити на пост!”…
А заступаємо ми тепер трохи частіше – території додалося…
Увечері (після наряду), під час вечірньої перевірки… поступив сигнал тривоги і команда зайняти кругову оборону! На диво всі швидко одягли броніки і каски, взяли зброю та заступили на свої бойові пости… Перечекавши в напрузі пів години, отримали команду… про закінчення навчальної тривоги. Знову пошикувавшись, підбили підсумки – загалом ми спрацювали добре…
А зранку на загальному шикуванні командування (яке влаштувало перевірку) підтвердило результат. Та наказали не розслаблятися, і завжди бути готовими до бою…
В четвер підвозив кандидатів на госпіталь в село – там ми пересіли в медичку (бо наше командування досі не спромоглося на документ на джипа!) і поїхали з ними в міську лікарню. Повертаючись, заїхали у Штаб передати документи від медиків, тож попросив замполіта нагадати про Дозвіл – та він “забув”.
P.S. В місті зайшов на НовуПошту і отримав передачі – пресу та‪#‎календарі‬ для цілої нашої батареї – хлопці були надзвичайно раді! Дякую Андрій Якимів за допомогу!
P.P.S. Також отримав “Історію України від діда Свирида”: одну подарував медикам, іншу залишу собі, а третю (з підписом автора!) відправлю в ‪#‎РіднеМісто‬
12688238_995286460542957_3712385228509907941_n 12688314_995286433876293_8286758715972846291_n
#Мобілізація#АТО дні 288-289, #штабнісправи
У п’ятницю, після ранкового шикування, командир запросив мене та інших командирів до себе – заповняти #журнали. Я зрадів – нарешті командування працює на випередження, а не чекає до останнього. Та мене чекало розчарування – журнали треба подати не наступного дня, а через кілька години!.. Причому до #останнього тут відкладають усі командири – а раптом #війна справжня і потрібно буде воювати, а не папери писати.
Заповнивши документи, повіз командира в Штаб. Там він їх ще доповнював, та довідався, що потрібен ще один документ, який потрібно подати, але #зразка не було ні в кого. Тож (відпросившись на завтра) ми повернулися на базу, і командир із замполітом до ранку формували документи…
Зранку в суботу командир поїхав на#війнапаперова в інший Штаб, а замполіт… проспав ранкове шикування. Добре хоч інший комвзводу був…
Перед обідом повіз (із замполітом) двох солдатів у Штаб – там медики виписали їм направлення у#госпіталь і вони поїхали на потяг…
Повернувшись, сходив у баню та виправ одяг…
На денне шикування зі Штабу повернувся командир і повідомив цікаві речі: зарплата наступного місяця у нас буде… меншою (!) – так, щоб #обіцяні президентом мінімальні 7.000 грн. були… в т.ч. з #АТО’шними! Останні таки обіцяють видати, але сума їх буде набагато меншою – для нас трохи більше 1.000 грн.
Надвечір вдарив невеликий мороз, болото і калабані нарешті позамерзали, тож в патрулі ходити стало легше…
P.S. Поки є можливість полікуватися за державні кошти – навіщо собі відмовляти? (с) Старшина
P.P.S. Кажуть, в інших бригадах (задля економії коштів) вигадали #штрафи за небриті бороди!..
12644890_996426937095576_2805555617525699_n
#Мобілізація#АТО день 290й, НД.
За порядком вихідного дня – відпочинок від… відпочинку. Звісно, окрім тих, хто в патрулі чи іншому наряді (на кухні чи в бані)…
Побратим, з яким вже котре в патрулі ходимо, каже: “Якби воювали – я б підписав контракт. А так просто проводити тут час, хай навіть за великі гроші – не хочу. Хоча й не хочу повертатися додому – працювати за “копійки” в “Укртелекомі” і зпиватися знову”… (Він як мобілізувався – кинув пити!)..
P.S. Наша кімната зветься #ЗлаХата – кожного, хто заходить, питаємо: “З чим прийшов?”.
P.P.S. Не вчепили поки чорної пташки – старшина в госпіталі. Я – червона пташка.
UPD: А вечорами я читаю вголос “Історію України від діда Свирида”!
12728802_997612200310383_4524400853277417696_n