В Україні декомунізація вже знаходиться на завершальному етапі: топоніми в населених пунктах перейменовані органами місцевого самоврядування та місцевої влади, а Верховна Рада України перейменувала населені пункти, які підпали під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»
Разом з тим, досі виникають питання щодо того, яким чином підприємства та установи, зокрема, ті, що перебувають у державному управлінні, виконали норми декомунізаційного закону.
Не секрет, що залізниця є стратегічно важливим видом транспорту і мала чимало станцій та зупиночних пунктів, а також підрозділів, назви яких порушували вимоги згаданого Закону. Для того, аби перевірити яким чином регіональна філія «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» виконала норми закону у частині перейменування роздільних, зупиночних пунктів, структурних підрозділів, іменних одиниць рухомого складу, пасажирських і приміських поїздів регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» був направлений відповідний запит.
Сьогодні була отримана відповідь, датована 18 липня цього року.
Дивно читати, що «ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» є розпорядником інформації тільки стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них». Тобто з логіки Південної залізниці навіть інформація про заходи з енергоефективності чи із забезпечення екологічної безпеки також не є публічною? Дуже цікаве тлумачення норм Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Цікаво, які тези про суспільну важливість інформації щодо декомунізації необхідні для Південної залізниці? Хіба необхідно окремо доводити, що декомунізація є резонансним процесом? Хоча в листі йшлося трохи про інше – про те, що відповідно до законодавства виготовлення копій документів більше як 10 аркушів робиться безкоштовно, якщо така інформація є суспільно важливою. Тобто про зовсім про інші речі, аніж ті, які намагаються причепити до відповіді посадові особи Південної залізниці. Це називається трохи інакше – чули дзвін та не знали де він.
Але родзинкою відповіді є те, що «вбачається із системного аналізу приведених вище норм, запитувана Вами інформація не належить до категорії публічної». Супер!!! Як видно із відповіді, для Південної залізниці інформація про проведення нею заходів із декомунізації взагалі не є публічною!!! Це, мабуть, одна найкращих відповідей за весь час від початку декомунізації!
І це при тому, що у газеті «Південна магістраль» кілька публікації було присвячено питанню про перейменування об’єктів на залізниці. Водночас, метою нашого запиту було отримання списку документів та/або їх копій, на основі яких і було проведено декомунізацію на Південній залізниці.
Проте якщо регіональна філія не вважає інформацію про декомунізацію публічною, то запитаємо про це у ПАТ «Українська залізниця» та Голови її Правління пана Войцеха Бальчуна.
Наостанок відзначу, що 17 травня 2016 року Голова Харківської ОДА Ігор Райнін своїм розпорядженням № 181 перейменував вул. Конарєва, на якій знаходиться будівля Управління Південної залізниці, на вул. Євгена Котляра, Героя України, одного з Героїв Небесної Сотні, але, вочевидь, Харківська міська рада та Південна залізниця досі не вжили жодних заходів відповідно до згаданого розпорядження.
Сергій Петров, ІЦ «Майдан Моніторинг»
