Дорослі ігри в (не)безпеку

Почнемо грати просто зараз.

Питання 1. Що таке безпека? Швидко спробуйте дати відповідь на це питання. Запишіть.

Питання 2. А що таке безпека для вас? Не взагалі, а саме для вас? Теж спробуйте дати відповідь. Запишіть і порівняйте відповіді.

За чотири роки роботи Української Миротворчої Школи™ наша команда переконалася в тому, що в Україні відсутній консенсус стосовно поняття безпека. Різняться часто навіть відповіді на питання 1 та 2. Часто різняться відповіді російськомовних і україномовних, людей різного віку, з різних регіонів, та і просто людей з будь якої випадкової групи.

Ви можете легко повторити цей експеримент самі. Якщо отримаєте цікаві результати – пишіть мені pani@maidan.org.ua .

Потреба в безпеці є фундаментальною потребою людини, безпека є головною функцією держави, суспільства творяться через доходження до порозуміння про безпекові інститути і протоколи. Без широкої дискусії про те, що таке безпека, в яку в ідеалі має включитися кожен громадянин України в якійсь формі, не відбудеться ніяких по справжньому успішних системних реформ.

Ми вирішили, що найкращою формою дискусії про безпеку є гра. З грудня 2016 року по травень 2018 року ми провели вже 16 ігор на дуже різні теми в дуже різних групах.

Остання серія ігор в квітні 2018 року була присвячена пошукам спільних безпекових стратегій. Спочатку подивіться на фото, а потім я напишу всю історію проекту.

Сватове, 9 квітня 2017 року, після гри.
Рені, 17 жовтня 2017 року, після гри
Чорноморськ, 28 квітня 2018 року, після гри

Всі люди на фото прийшли на ігри добровільно, не хотіли розходитися, переважно не були знайомі, ніхто їм не платив за участь, більшість хочуть повторити.

Зверніть увагу наскільки різні люди на фото. Ми придумали ці ігри, назвали інтеграційними організаційно-діловими іграми, і наша команда планує багато таких ігор в майбутньому.

Що ж це за ігри, звідки взялася і як розвивалася ця ідея?

Звідки взялися ігри в Українській Миротворчій Школі?

Вперше я зустріла Мішу в Тель-Авіві, 26 лютого 2015 року

В вересні 2015 року під час обговорення тренерами підсумків першої сесії першої Школи Соціальних Посередників Міша Кіпніс, ізраїльський театральний режисер і психолог родом з Хацапетівки (зараз Вуглегірськ Донецкої області)  сказав «Не можна навчитися водити автомобіль заочно» і запропонував практичні навчання через ігри.

Як виникла ідея ігор в (не)безпеку?

Ігор Дубровський, кандидат соціологічних наук, засновник Школи Соціальних Посередників, пригадує:

«Це сталося в листопаді 2016 року в польських Голавіцах на навчальній базі наших партнерів Верховного аудиторського бюро Польщі Nik.gov.pl , на черговому міжнародному семінарі організованому NIK та нами – Інформаційним центром «Майдан Моніторинг» – для українських державних службовців, освітян та громадських діячів.»

Тут можна почитати більше про цей семінар «Антирозвиткові групи інтересів та системні патології – семінар ММ та NIK 2016»

23 листопада 2016 року, Збишек в Голавіцах розповідає про його досвід керування митницею Польщі

За пару хвилин до чи після цього фото пролунала фраза Збіґнєва Буяка «Як ми не були готові до війни, так ми не готові  і до миру». Ми обговорювали, як зорієнтувати випускників Школи Соціальних Посередників 2 на практичну діяльність по реінтеграції окупованих територій України і вирішили, що найкращим інструментом стануть соціальні ігри.

Збишек розповідав про ігри, які вони використовували в Солідарності для побудови команд і стратегічного планування в тому числі в підпіллі, лідером якого він і був.

Вже в грудні 2016 року психолог Дмитро Звонок організував пілотну гру «Після повернення» в Сєвєродонецьку,  а потім таку кількаденну гру ми провели для слухачів Школи Соціальних Посередників 2 і 3 і лютому 2017 і 2018 років. В грі моделюється звільнення Луганську. Чому саме Луганську? Таке питання ставили обидва рази. «Та тому що я сам з Луганську! Я передовсім хочу повернутися додому, і ми гратимемо в цю гру!» – каже Дмитро.

В 2017 році ми провели серію ігор «Формула змін». Це почалося з зустрічі за пивом з прем’єром Володимиром Гройсманом, який за моїми (поки не підтвердженими) підозрами є ігроманом. Деталі тут О чем мы пили пиво с Премьер-министром В.Гройсманом в Харькове

Перша гра  «Географічні Боги» пройшла в Сватовому на Вербну неділю 9 квітня 2017 року, що, на наше велике здивування, ніяк не завадило активістам і держслужбовцям так азартно грати, що від них буквально довелося втікати на потяг. В Сватове наша команда доїхала виключно власним коштом.

В результаті офіційного спілкування (без пива і грошей) з Кабінетом Міністрів ми отримали організаційну підтримку і зацікавленість від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб і обласних державних адміністрацій Донецької та Херсонської області.

Результати ігор детально описані в статті Ігоря Дубровського Формула (Соціальних) Змін.

На наступному семінарі в Голавіцах в листопаді 2017 року ми провели зовсім нову гру, дизайн якої базувався на результатах «Формули змін» для всіх учасників (українців, поляків, контролерів, прокурорів, освітян, депутатів, експертів, громадських діячів).

Це була гра в боротьбу з корупцією, яка так захопила учасників, що деякі потім два дні обговорювали свої враження і їх значення для правоохоронної діяльності.   Семінар був присвячений ефективності витрачання публічних фінансів в модернізації демократичної країни.

Голавіце, 29 листопада 2017 року, фрагмент гри

Саме тоді Олександр Остапенко, який вперше побачив тоді цю гру, запропонував організувати такі ігри в Одесі на базі Одеського регіонального інституту Національної Академії  Державного Управління, де він викладає.  Гастроль запланували на квітень 2018 року.

29 листопада 2017 року, Голавіце. Після планування.

Проблема в тому, що грошей в нас на той момент не було. Навіть якщо працювати безкоштовно (як ми здебільшого і працювали в Українській Миротворчій Школі останні два роки), то до Одеси все одно треба доїхати.

І тут нам на допомогу прийшов наш товариш Джордж фон Клан, підприємець з США, друг і фанат України, автор і виробник отакого концептуального прапору і продукції з цим прапором.

Прапор Джорджа і Петро Кошуков, який мріяв про прапор з моменту, як його побачив в нас, квітень 2016 року
Джордж фон Клан і Денис Солодовников в Харків, лютий 2016 року.

Джордж вважає, що зараз в Україні відбуваються процеси, подібні на те, що відбувалося через пару років після Американської Революції і бути причетним до таких подій це дуже захопливо і важливо.

Він не тільки запропонував профінансувати серію ігор, а і взяв участь в їх розробці і активно грав. Джордж вважає нашу безпекову діяльність корисною не тільки для України, а і для США.

Планування ігор відбувалося як онлайн, так і наживо в Харкові.

13 лютого 2018. Наша міжнародна команда планує ігри На фото у нас в офісі в Харкові громадяни України, Польщі, Чехії і США, а Джордж – на скайпі.

Як відбувалися (не)безпекові ігри

19 квітня в Харкові, в офісі Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» зібралися 15 гравців – бізнесмени, освітяни, держслужбовці, професійні безпековці та активісти. Більшість людей не були знайомі. Крім харків’ян присутні були кияни і львів’яни.

19 квітня 2018 року, Харків. Гра

Гра тривала 6 годин і була тримовною – крім традиційних української і російської мови через Джорджа була присутня англійська, і більшість учасників розуміли англійську без перекладу.

Найбільше незадоволення людей викликало то, що гра зашвидко закінчилася та ніхто не посварився (!).

26 квітня Одесі в Одеському регіональному інституті Національної Академії  Державного Управління (ОРІНАДУ) зібралися 25 гравців – державні службовці з Одеси та області, які є слухачами курсів підвищення кваліфікації там, ветерани АТО, представники громадських організацій і дуже різні активісти. Гравці переважно не були знайомі між собою.

Гра тривала 6 годин.

Одеса, 26 квітня 2018 року.
Одеса, 26 квітня 2018 року.

27 квітня Одесі в ОРІНАДУ знову зібралися 25 гравців, цього разу це були студенти інституту – державні службовці. Гра тривала 2 години.

28 квітня в Чорноморську в коворкінгу NEXT зібралося 27 гравців – курсанти і викладачі Чорноморського Морського Коледжу Одеського Національного Морського Університету, учні з 1ї Чорноморської Гімназії та 3х Одеських загальноосвітніх шкіл та викладачі Одеського Національного Університету імені Мечнікова. Гра тривала 2 години.

Чорноморськ, 28 квітня 2018. Джордж не тільки профінансував нашу команду, а і роздавав гравцям призи.
Олександр Остапенко, Харків, 21 квітня 2018 року вперше побачив прапор Джорджа

В організації ігор в Одесі і Чорноморську крім Олександра Остапенка взяли участь випускники всіх (поки що) трьох років Школи Соціальних Посередників – Віктор Бабаченко, Олександр Кисіль, Олег Новосадський та ветеран АТО  Костянтин В’югін.

В організації всіх ігор нам дуже допоміг харківський підприємець, власник легендарного пабу «Стіна» Денис Солодовников.

Сподіваюся, ви достатньо заінтриговані, і я можу написати трохи про самі ігри.

Сенс ігор в (не)безпеку

Наші ігри це не розваги, а практичний засіб роботи та спільного ухвалення рішень в конкретних конфліктах. Але ми завжди прагнемо, щоби учасники отримували задоволення та гарні емоції від гри.

Ігри були діагностичні, причому запит на діагностику конфліктів був сформульований не нами, а ініціаторами ігор з різних міст.

Під час ігор ми діагностували:

  • Ставлення до безпеки
  • Стратегії роботи в соціальних конфліктах
  • Перешкоди комунікації та спільному ухваленню рішень в конфліктах

Висновки з квітневої серії ігор

Всі 4 групи гравців були дуже зацікавлені в грі, хоча їх ніхто не придушував приходити і залишатися. Ми просили щоб студентів і держслужбовців не відправляли на наші ігри під примусом, і просто запрошували. Це вдалося.

Гарантоване залучення людей у ігрову взаємодію, це внесок Володимира Ланька, психолога і психотерапевта. Володимир останні роки працює в основному над подоланням наслідків травматичних подій з жертвами війни, особливо з родинами загиблих. Для нього наші ігри це не тільки робота, а і переключення з травм на позитивні емоції. Таке переключення в наш час потрібне дуже багатьом.

Команда після гри, Одеса, 27 квітня 2018 року. Володимир – в полосатому. Як і має бути вдягненим військовий моряк. Ігор Дубровський – з лівого боку, Дмитро Звонок – з правого.

Жінка на фото це Наталія Привалова з управління підвищення кваліфікації кадрів ОРІНАДУ, яка дуже допомагла в організації ігор.

Ігри в нас традиційно закінчуються обговоренням результатів і під час таких обговорень більшість прийшли до висновку, що в основі великої кількості конфліктів лежить брак культури комунікації, що може як породжувати конфлікти, так і перешкоджати їх трансформації.

Всі 4 гри показали, що:

  • Недовіра є базовою позицією першого контакту в групі незнайомих людей. Це було визнано більшістю учасників.
  • Більшість гравців не усвідомлюють конфлікти.
  • Більшість гравців не здатні сформулювати предмет конфлікту.
  • В гравців існують стійкі уявлення про неіснуючі конфлікти.
  • В більшості гравців існують стійкі і неусвідомлені соціальні стереотипи.
  • В конфліктах, навіть модельованих, люди переважно керуються принципами, а не інтересами.
  • Існують «хибні» каталізатори громадянської активності, яким надається увага не пропорційна до загроз і ризиків.

Що буде далі?

Нашою метою було вивчення запиту на подібну діяльність в майбутньому. І ми побачили, що такий запит є у всіх трьох містах.

Приблизно так вивчає запит Ігор Дубровський.

Є запит на повтор серії ігор з іншими аудиторіями, є потреба в іграх, спланованих під існуючі або потенційні локальні конфлікти, є потреба в базовій конфліктологічній освіті – введенні в аналіз конфліктів, основи комунікації в конфлікті, введення в холістичну безпеку.

Є запит на ігри не тільки діагностичні, а також  і навчальні та інтеграційні. Крім того, ми почали вивчати реально азартні настільні соціальні ігри.

Українська частина нашої ігрової команди грає в польську гру Kolejka (черга за товарами часів соціалізму). 20 квітня 2018 року

Далі буде. І дуже незабаром!

Я хочу згадати всіх наших донорів, крім звісно Джорджа, завдяки яким стали можливими описані ігри і діяльність Української Миротворчої Школи™ в цілому. Це Британська Амбасада в Києві (2014-2016),  Міжнародний Фонд Відродження (2016-2017), «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні (2017-2018). Без вас ми б не змогли зібрати таку чудову міжнародну команду, яка  має такі великі плани, а також нових дуже цікавих партнерів.

Дякуємо всією командою!

Наталія Зубар, Голова правління, Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»

Фото Олександра Остапенко, Олександра Северина, Євгена Шаповалова, Олександра Кисіля та мої.

ПС. Ми не публікуємо сценарії ігор тому що… нецікаво ж буде грати!!!!  Це була відповідь на перше поширене питання. Питайте ще.

A propos Nataliya Zubar 2360 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

1 Commentaire

Les commentaires sont fermés.