Ситуація на польському кордоні: пропозиції волонтера Олександра Шевченка

Тисячі людей на кордоні з Польщею змушені очікувати на пунктах перетину. Не вистачає прикордонників, поліції. Не вистачає пунктів для їжі і відпочинку.

Ситуація критична і має, щонайменше, два наслідки. Перше, це гуманітарна проблема, бо люди втрачають здоров’я, фізичне і психічне. В чергах стоять діти, жінки, люди старшого віку. Друге, це зупинка низової волонтерки. Машини з наклейкою «волонтер» не пропускають в черзі, а саме ці машини везуть в Україну необхідні медикаменти і спорядження. Навіть розпорядження командирів не допомагають пройти волонтерським машинам. Прикордонники перевтомлені і не мають сил боротись з чергами цивільних.

В цій ситуації варто:

1. Максимально організувати перехід через кордон в автобусах і потягах, виключивши піші переходи. Тих, хто планує перетнути кордон на автомобілі, потрібно попереджати за 40 км, що стояти доведеться не менше 48 годин. Спрямовувати людей їхати туди, де є волонтерська допомога і центри, в яких можна перебути. Краще побути на вокзалі у Львові, в теплі, з доступом до їжі, ніж стояти дві доби в черзі там, де нема інфраструктури.

2. Зробити онлайн карту, яка б показувала б ситуацію на кордоні в реальному часі, кілометри черги і ймовірний час для очікування. Ті карти, які зараз є, нефективні, бо показують якусь картинку чорно-білу, яка не дає інформації.

3. Не сподіватись, що люди читають офіційні повідомлення. На кожному блок-пості мають поліцейські давати інструкцію, що робити, куди їхати і які є можливості і перешкоди.

Олександр Шевченко