” Від імені та за дорученням трудового колективу Всеукраїнської радіомережі «Мелодія» вдруге звертаюся до Вас як до керівника держави та Гаранта Конституції, вичерпавши перед цим всі доступні засоби захисту загальнонаціонального мовника, який вже понад 9 років працює в інформаційному просторі, зберігаючи та відновлюючи культурну спадщину України.”
….блаблабла і знову “Ми всі – Ваші діти і чекаємо від Вас батьківських дій щодо нашого захисту в складній ситуації.”
“Шановний пане Президенте, оскільки нам не відомо, чи потрапить наше звернення до Ваших рук, ми прийняли рішення щогодини транслювати його в ефірі, доки не отримаємо офіційної відповіді від Вас або запрошення для безпосередньої зустрічі з Вами. Просимо негайно втрутитися у ситуацію та зберегти першого незалежного загальнонаціонального українського мовника.”
Прослухати звернненя цілком можна тут zvernennya.mp3
Історія питання Континент и Мелодия не поделили частоту (2002)
Про збереження культурної спадщини України радіо Мелодія – свідчення постійного слухача:
Крутит, в основном, советскую и раннюю постсоветскую музыку. “Шансона” и галимой попсы почти не крутит, разве что ностальгическая ранняя попса начала 1990-х. Жаль, если его закроют – хоть какое-то разнообразие на общем душераздирающем фоне. На “Мелодии” можно услышать хорошие старые советские песни, которые на других радиостанциях вообще в принципе не встречаются. “Звёздная песня неба”, например, или та же магомаевская “Мелодия”.
Присуд стороннього спостерігача:
ясно. одне кацапське радіво жаліється українцям, що його пожирає інше кацапське радіво
Коли мені показали перший лист, то в мене перша реакція була – це стьоб. Однак мене переконали в протилежному тим, що радіо Мелодія на останніх президентських виборах в ефірі палко підтримувала Януковича. Але слухаючи цей ролік мене все таки не лишає надія, що це стьоб.
Хоча моя надія, що стаття в газеті “Донбасс” про доярок, про яку я написала в статті “Ібо сказано, що по одеялу синтапоновому пізнаєш їх” є стьобом, вже розвіялася. Мене остаточно переконав в цьому Денис Казанський в його шедевральній доповіді про донецьку журналістику.
Але я знову питаю читачів: “діти Януковича” – це стьоб чи ми вже живемо в глухому Совку-2?
Наталка Зубар
—-
Обидва листи в оригіналі. Побачити велике зображення можна натиснувши на фото.
