Київ – Дев’ятнадцятого листопада набуває чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс. Він передбачає рівні права для захисту і для обвинувачення та дозволяє якомога швидше починати розгляд справ. Однак у тому, що новий звід законів поставить крапки у старих справах, експерти сумніваються. Більше того, вони стверджують, що починати треба було не з ухвалення нового кодексу, а з наведення порядків у каральному апараті.
Вісім років провів за ґратами Максим Дмитренко за злочин, якого він не скоював – у 2004 році його звинуватили у зґвалтуванні і вбивстві дівчини. Під тиском правоохоронців Максим підтвердив факт вбивства. Чоловік так би й продовжував відбувати чужий термін, якби випадково не впіймали справжнього злочинця. Цієї весни Максима виправдали і відпустили додому.
Однак не повернеться додому студент Ігор Індило, закатований до смерті в Шевченківському районному управлінні міліції. Винні досі не покарані, а справу знову повернули до Апеляційного суду.
Невирішеною лишається й доля киянина Олександра Рафальського, якого 11 років тому засудили до довічного позбавлення волі за вбивство 5 людей. Докази і висновки експертів підтверджують, що Олександр не скоював цих вбивств, однак чомусь він і досі перебуває у в’язниці. Засуджений розповідає, як упродовж багатьох років він зазнавав жахливих фізичних тортур, з нього вибивали свідчення і вимагали грошей.
«Постійно лупили мене ногами, струмом били, – каже він. – Коли мене топили, зв’язали ноги і кинули в озеро, першим, кого я побачив, був підполковник Бурмаков. І він мені каже: «Ти, паскудо, будеш робити те, що я скажу!» Я йому відповів, що я не паскуда, я – людина. Я сказав, що краще помру, ніж підпишу, я не здамся і я цього не зроблю»
Лише кілька років тому Рафальскому дозволити отримувати послуги адвоката. Цей адвокат – Віктор Колбанцев – сумнівається в тому, що новий кодекс вирішить справу його клієнта. Влада в Україні елементарно не дотримуються Європейської конвенції з прав людини, а у каральному апараті панує хаос. І кодекс нічого цього не вирішує, зазначає Колбанцев.
У Генпрокуратурі запевняють, що борються з правопорушеннями серед своїх співробітників
Заступник начальника управління нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ Генпрокуратури Павло Павлюк, втім, стверджує, що робота ведеться постійно і винних карають.
«До суду направлено цього року 36 кримінальних справ, пов’язаних із застосуванням насильства співробітниками органів внутрішніх справ стосовно 75 осіб, із яких 23 співробітники вже перебувають під вартою. Такі випадки, на жаль, дійсно є. Робота з їх викорінення ведеться постійно», – каже представник Генпрокуратури.
Павлюк також розповів, що за останні 9 місяців до органів прокуратури надійшло 3600 звернень. Однак за цими зверненнями, наголошує омбудсмен Валерія Лутковська, порушили лише 100 справ, і це вказує на неефективність і недієздатність прокуратури.
«Прокуратура сьогодні – це абсолютно незалежний орган. Але при цьому показник у 100 порушених кримінальних справ із 3000 тисяч – це не показник ефективності», – зауважила омбудсмен.
Адвокат Микола Сірий упевнений, що новий КПК не зможе принести позитивних результатів, а ті, хто його ухвалив, обрали шлях «у нікуди».
«Випущена на волю особа, не засуджені особи, які є невинними, – оце є позитивний результат. Покарання, призначене у суворій відповідності до того, що особа скоїла, – оце є позитивним результатом. Пропонується парадигма – чомусь навчити працівників правоохоронних органів, і тоді вони не будуть вчиняти катувань. Не можна досягти результатів, якщо іти по цьому шляху!» – каже Микола Сірий.
Правник пропонує провести системне розділення, щоб представник міліції зрозумів, що над ним є когорта юридично кваліфікованих осіб, які знають і можуть оцінити цінності рівності, свободи і презумпції невинуватості. А цього зараз немає і не передбачається.
Рада Європи схвально ставиться до нового КПК
Регіональний координатор спільної програми ЄС і Ради Європи «Посилення боротьби з жорстоким поводженням і безкарністю» Божена Маланчук зауважує, що проект нового КПК розроблявся спільно з європейськими експертами і був оцінений схвально. Вона вважає, що багато закидів з приводу кодексу безпідставні.
«Новий Кримінально-процесуальний кодекс справді будує концептуально нову систему досудового розслідування і так само дає дуже багато позитивних моментів завдяки тим багатьом гарантіям захисту обвинувачених. Наприклад, створення інституту слідчого судді може бути запорукою подальшого використання цієї гарантії і налагодження механізму ефективного розслідування», – зауважила Божена Маланчук.
У той же час координатор визнає, що за новим КПК не передбачені зміни в підслідності працівників правоохоронних органів, а займатись цим буде нове Державне бюро розслідувань, коли його створять.
