Загальні висновки:
Попри зусилля зриву президентської виборчої кампанії висока громадянська активність і консолідація українського суспільства та достатньо ефективні заходи органів державної влади дозволили обрати президента України вже в першому турі, що дає підстави для розвитку високої динаміки процесу стабілізації ситуації в Україні в безпековому, політичному та соціально-економічному вимірах. До кінця червня є вагомі підстави для закріплення міжнародного формату підтримки України, включаючи остаточне підписання угоди про Асоціацію з ЄС, та формування порядку денного подальшого перезавантаження влади через дострокові парламентські вибори і прийняття нової Конституції України.
Україна обрала президента:
Підтримка на рівні 55% кандидата в президенти України П.Порошенка вже в першому турі при загальній явці в понад 60% засвідчила високу громадянську активність українців і забезпечення виборів вже в першому турі. Це дозволить не лише зберегти три тижні часу і 500 мільйонів гривень необхідних для другого туру, а й сформувати контури стабільної української влади і процесу політичного перезавантаження до середини літа цього року. До кінця червня новий президент обновить склад Кабінету Міністрів, керівництво ключових відомств і установ, а також сформує порядок денний щодо проведення дострокових парламентських виборів і прийняття нової Конституції України в другій половині цього року. Проте, високий рівень довіри до П.Порошенка зі сторони суспільства передбачає і жорсткі вимоги щодо термінової стабілізації ситуації в Україні.
Водночас, із підписанням другої частини угоди про Асоціацію з ЄС (наприкінці червня) і завершення домовленостей із МВФ, Світовим банком та іншими фінансовими донорськими структурами щодо економічної підтримки України та високої динаміки проведення реформ, буде завершено формування плану з реструктуризації економіки України та забезпечення стабільності в соціальній сфері.
Запуск новим президентом консультацій на рівні ключових глобальних гравців і пошук нового формату міжнародних домовленостей щодо надання Україні гарантій безпеки та її територіальної цілісності може призвести до проведення в першій половині літа цього року нової міжнародної конференції з України на зразок «Ялта-2», де хоча б на тимчасовому рівні вдасться зафіксувати зобов’язання міжнародної спільноти щодо повного підтримання державного суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності.
Донецькі олігархи втратили монополію на Донбас:
Переїзд до Києва Рината Ахметова разом із Борисом Колесніковим, а також спроба захоплення маєтку «найбагатшого українця» зі сторони бойовиків демонструє втрату контролю Ахметова над ситуацією в Донецькій області. Провокуючи вихід Донбасу з-під контролю Києва в березні цього року, намагаючись використати сепаратистський аргумент в якості предмету торгівлі з центральною українською владою, Ахметов не зміг втримати ситуацію під контролем і змушений домовлятися з новим президентом в найслабшій з можливих конфігурацій для його політичного, фінансового і персонального майбутнього. Як результат, Ахметов зможе отримати індульгенцію на подальший бізнес в Україні за умов суттєвого скорочення власних активів, які частково повернуться в державну власність для реприватизації, а частково будуть розподілені між іншими представниками великого бізнесу, лояльного до нинішньої української влади. Така ж доля спіткає й решту донецьких олігархів, які зробили ставку на розхитування ситуації в Донбасі, втратили контроль над нею, і нині змушені приймати будь-які умови Києва. Для Донецької і Луганської областей наразі є шанс на зміну регіональних еліт, після «зачистки» терористів, які зможуть на конкурентних умовах підняти економіку регіону, використовуючи нові можливості західних ринків і фінансово-економічну підтримку української економіки зі сторони міжнародних донорів.
«Голодні ігри» сепаратистів:
Усі спроби керівництва ДНР і ЛНР створити бутафорську «єдину республіку», міністри якої не перестають зрікатися своїх посад щодня, є намаганням поєднати ресурси для фізичного виживання в умовах оточення сепаратистів і терористів зі сторони центральної української влади, а також все більшого дистанціювання Кремля від них. Усвідомлюючи стрімке наближення часу остаточної «зачистки» Донбасу після завершення президентських виборів (які терористи не спромоглись зірвати), можна прогнозувати активізацію внутрішніх конфліктів між «керівниками ДНР і ЛНР», які спробують виторгувати для себе амністію в Києва, або прорватися в Крим чи на територію Росії. Для цього вони активно будуть використовувати один одного, а також усі можливі варіанти. Це значно посилює ризики щодо завершення АТО і захисту цивільного населення в Донецькій і Луганській областях. Не виключається остаточний «злив» Росією терористів, які вже знаходяться в Україні з метою недопущення їх повернення в РФ, що створить значні проблеми вже для самої Росії. В даному контексті основне завдання центральної влади – здійснювати «зачистку» терористів максимально акуратно, мінімізуючи будь-які втрати з української сторони.
