Це була на той час гостросучасна, модерна – і водночас ґрунтована на українських народних традиціях музика. З багатими аранжаціями, модерним саундом музика. Ба навіть сценічні костюми в них були на високому рівні, яскраві, стильні, ультрамодерні і водночас з традиційними мотивами. […]
Отже, нам не “конче потрібна судова реформа”, як зараз кажуть з кожної праски, нам конче потрібно чесно описати СРСР і забути про нього як про жахливий сон. […]
Кажется, получилось так, что Гия (или имя его?) дал в итоге обществу и зачатки политической брезгливости, и начальную волю к противодействию злу, и больше демократии, и совсем другую свободу слова (об эффекте покупаемости вместо самоокупаемости этой свободы он явно не думал), и в целом — много-много предпосылок к движению вперёд, к прогрессу. И оказался после смерти намного сильнее тех, кто его убил, в помыслах и на деле. […]
Соціальний антикомуністичний телеканал. Проєкт […]
Київська комісія з найменувань підтримала нашу пропозицію по перейменуванню провулка Радищева на провулок добровольця батальйону «Дніпро – 1» Юрія Матущака, який був вбитий росіянами під час прориву з Іловайську. […]
Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. […]
“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? […]
Обдумуючи засади зовнішньої політики України, я зупинився на політиці створення буферних держав по лінії з державою-агресором. Довгий час, а може і “вічно” в людському вимірі, ці буфери треба буде підтримувати матеріально, гуманітарно, інтелектуально – не безоплатно. Йдеться про всі неукраїнські терени взагалі. […]
Всі радянські історії про оборону фортеці починались з “мірного нєба над крепостью Брестской”, “вальс, політрук обнімаєт нєвєсту”… і т.д. Мирні люди, кохають, дітей виховують… Стоп. Де справжній пролог цієї історії? Звідки політрук з нєвєстою взялись у Бресті? […]
Під час онлайн екскурсії ви дізнаєтеся як виникло масонство в Європі, де з’явилися перші масонські ложі в Україні, як вплинули українські масони на культуру, хто із впливових політичних діячів, відомих письменників, художників, музикантів був членом таємних лож, яке відношення мають масони до найвідоміших змов та політичних потрясінь. […]
Але, панове, як відомо, що шила приховати в мішку ну ніяк неможливо […]
Для більшости патріотів, які подивились вітання Зеленського з Новим роком різануло “какая разніца”. У купі з кількома десятками разів повтореною мантрою про мир, можливо, будь якою ціною, це створює низку загроз. Наше завдання – уникнути розколу, бо це призведе до подальшої втрати територій. Тому важливо сформувати нарешті перелік засадничих цінностей і ідей української національної ідентичності та сформулювати якою ми бачимо Україну через 10-15 років. […]
Однією з найстабільніших колоніальних практик в україно-російських відносинах протягом століть, залишалась кількість українських політичних в’язнів у російських тюрмах. Яка завжди була висока. Проте, найбільший апогей збільшення кількості українських політичних, і не тільки, в’язнів у Російській імперії досягнув у радянський етап її існування. […]
Вже цього року в Донецькій області може з’явитися найдовший проспект у Європі – Олекси Тихого. Ця вулиця об’єднує чотири міста і селище північної Донеччини, проходячи через Костянтинівку, Дружківку, Олексієво-Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ. Щоб погодити перейменування, активісти витратили дев’ять років. […]
Они готовы были, и хотели нас убивать. Они убивали нас – под крики «Россия»… […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.