Слід подякувати всім, хто роками плекає і зберігає пам’ять про Івана, хто долучався до створення фільму про нього, хто організував встановлення пам’ятника на його могилі, хто добився присвоєння школі в Саранчуках його імені, хто дбає про розбудову табору «Лисоня» імені Івана Гавдиди, зрештою, хто сприяв творчо, організаційно і матеріально виходу цієї книги, яка, певен, спонукає не одну українську людину стати активнішою, відважнішою. Все ж таки найбільша вдячність тим, молодим і літнім, які сьогодні продовжують справу Івана Гавдиди, справу заступника Голови ОУН друга Лісового, усвідомлюючи свою відповідальність перед тими, хто волів загинути стоячи, ніж жити на колінах, зокрема і перед Іваном Гавдидою. […]