Для тих, хто цікавиться юридичними деталями Ірпеніади
04/15/2006 | DevRand
Апеляційна скарга Мирослави Свистович на рішення Ірпінського міського суду
Це - бекграунд і детальне пояснення щодо новини http://maidan.org.ua/static/news/1145107799.html
Якщо у фахівців будуть якісь конструктивні зауваження або коментарі - це тільки вітається
Задавайте питання, якщо щось не зрозуміло по загальній ситуації в Ірпені. Якщо коротко - місцевий суд взяв бабло і почав курс на "скасування виборів" (це дуже грубе визначення) по 1 та 2 дільниці та переголосування по ним (юридичні змагання вороги Мирослави за всі інші дільниці - програли). Далі, найбільш ймовірний сценарій за нашою оцінкою - зняття Мирослави з реєстрації до переголосування (по безпределу, через суд) і набрання необхідної кількості голосів для Бондаря (йому достатньо в такому випадку набрати 750 голосів на двох дільницях)
-------------------------------------------------------------
До Апеляційного суду Київської області
Позивач: кандидат на посаду Ірпінського
міського голови Бондар Олег Васильович
Відповідач: Ірпінська міська територіальна
виборча комісія по виборах депутатів
Ірпінської міської ради V скликання
та Ірпінського міського голови.
Третя особа: кандидат на посаду
Ірпінського міського голови
Свистович Мирослава Богданівна
Апеляційна скарга
на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року про визнання протиправними рішень ТВК та їх скасування та про зобов'язання невідкладно розглянути питання про встановлення підсумків голосування
Зазначена постанова оскаржується в повному обсязі, оскільки є незаконною, необґрунтованою, внутрішньо суперечливою; висновки суду не відповідають обставинам справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1 інстанції визнав встановленими; були порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Викладення обставин справи
26 березня 2006 року на виборчих дільницях номер 1 та номер 2 територіального виборчого округу номер 91 відбувалися вибори народних депутатів України, а також депутатів Київської обласної ради народних депутатів, депутатів Ірпінської міської ради V скликання та Ірпінського міського голови.
При цьому голосування повинно було відбуватися за двома списками виборців, в яких мали розписуватись виборці під час отримання виборчих бюлетенів. В першому примірнику списків виборці повинні були розписуватись за отримання бюлетеня по виборах народних депутатів України, в другому примірнику - за отримання бюлетенів по всіх трьох видах місцевих виборів.
Внаслідок юридичної необізнаності членів ДВК номер 1 та номер 2, голосування деякий час проходило не за двома списками, а за одним - так само, як на минулих виборах, що пройшли в 2002 році. В зв'язку з такими подіями на ці дільниці виїжджали різноманітні члени Ірпінської ТВК, ЦВК та народні депутати України, які відреагували на факти голосування "за одним списком" шляхом складання відповідних актів.
Як і слід було чекати, під час підрахунку голосів була виявлена невідповідність кількості підписів виборців та кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів: на виборчій дільниці номер 1 контрольних талонів - 2046, підписів у списку - 1111; на виборчій дільниці номер 2 контрольних талонів - 1738, підписів у списку - 799. Всупереч вимогам ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" дільничні виборчі комісії номер 1 та номер 2 не склали акт із зазначенням встановленої рішеннями цих ДВК такої невідповідності та не прийняли рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування, оскільки помилково вважали, що документів, складених під час візитів на ці дільниці членів Ірпінської міської ТВК, ЦВК та народними депутатами - цілком достатньо. При цьому, ніяких сумнівів стосовно фактичних обставин, внаслідок яких виникла невідповідність зазначених кількостей одна одній, та причин цієї невідповідності - ні у кого з членів ДВК, спостерігачів або інших суб'єктів виборчого процесу ніколи не виникало; ані результати виборів по цих двох дільницях, ані бездіяльність ДВК номер 1 та номер 2, що полягала у нескладенні документів, передбачених ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - ніким ніколи не оскаржувалися.
Відповідно до ч.ч. 9 та 11 ст. 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" Ірпінською міською ТВК було здійснено повторні перерахунки голосів по дільницях номер 1 та номер 2, на підставі чого були складені протоколи про повторний підрахунок голосів виборців: 31.03.2006 року по дільниці номер 1, та 03.04.2006 по дільниці номер 2, якими вибори на цих дільницях були визнані дійсними.
Дані протокольні рішення були скасовані Ірпінським міським судом виключно з формальних підстав. Так, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 5 квітня 2006 року (справа N 2-а-220/2006) було визнано протиправним рішення Ірпінської міської ТВК від 31.03.2006 року в частині визнання дійсними виборів на виборчій дільниці номер 2 по виборах Ірпінського міського голови, та зобов'язано витребувати від ДВК номер 1 документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", розглянути ці документи на засіданні територіальної виборчої комісії та прийняти рішення за результатами розгляду в порядку, встановленому ст. 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Аналогічну постанову Ірпінського міського суду Київської області від 7 квітня 2006 року (справа N 2-а-235/2006) було винесено відносно ДВК номер 1.
На виконання зазначених постанов суду Ірпінська міська територіальна виборча комісія витребувала від ДВК номер 1 та 2 вказані в постановах суду документи, а саме акти про невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови, та рішення ДВК номер 1 та 2 виборчого округу номер 91 про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови.
Зазначені акти та рішення були датовані ДВК номер 1 - 9-м квітня 2006 року, а ДВК номер 2 - 7-м квітня, та в них було зазначено, що їх було складено та прийнято на виконання постанов Ірпінського міського суду Київської області відповідно від 5 та 7 квітня 2006 року.
Під час розгляду справи за адміністративними позовами кандидата на посаду Ірпінського міського голови Бондаря О.В. (справи N 2-а-235/2006 та N 2-а-220/2006) та під час винесення по ним вищезазначених постанов від 05-04-2006 року та 07-04-2006 року суду було достеменно відомо про те, що документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", а саме акт про невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови та рішення ДВК номер 1 виборчого округу номер 91 про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови - членами ДВК номер 1 та 2 під час підрахунку голосів на цій дільниці - не складалися.
Таким чином, суд свідомо зобов'язав Ірпінську МТВК витребувати у ДВК номер 1 та 2 ті документи, стосовно яких в судовому порядку було встановлено, що їх не існує. Оскільки жоден з суб'єктів виборчого процесу, в тому числі ДВК номер 1 та Ірпінська МТВК, не могли запідозрити суддів Ірпінського міського суду Київської області в свідомій провокації на якісь незаконні дії, ДВК номер 1 та 2 склали та прийняли акти та рішення після закінчення голосування, хоча фіксувалися та підтверджувалися в цих документах лише ті події та факти, які мали місце на зазначених виборчих дільницях в день голосування та під час підрахунку голосів; Ірпінська ж МТВК прийняла та розглянула саме ці акт та рішення ДВК номер 1 та 2, оскільки ніяких інших апріорі не існувало. Слід також зазначити, що судді Ірпінського міського суду під час неофіційного роз'яснення способу виконання постанов від 05-04-2006 у справі N 2-а-220/2006 та від 07-04-2006 у справі N 2-а-235/2006 вказували в присутності багатьох свідків, що ДВК номер 1 та 2 слід скласти документи у точній відповідності з ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та датувати їх реальним часом складання.
Після сумлінного виконання ДВК номер 1 та 2 та Ірпінською МТВК постанов Ірпінського міського суду від 05-04-2006 у справі N 2-а-220/2006 та від 07-04-2006 у справі N 2-а-235/2006, тобто витребування та розгляду документів, про які йшлося в зазначених постановах - постановою Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року дії ДВК номер 1 щодо складання акту від 9 квітня 2006 року про невідповідність кількості контрольних талонів та кількості підписів виборців у списку були визнані неправомірними, а рішення про встановлення кількості виборців, що отримали бюлетені - протиправним, та скасоване. Аналогічний позов Бондаря О.В. стосовно ДВК номер 2 ухвалою цієї ж колегії суддів в рамках цієї ж справи N 2-а-245/2006 - було залишено без розгляду в зв'язку з пропуском 2-денного строку на оскарження, що означає, що формально зазначені документи ДВК номер 2 є чинними і вже не можуть бути скасованими. Станом на час написання даної апеляційної скарги постанова Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року по справі N 2-а-245/2006 року чинності не набула, оскільки була 14 квітня 2006 року оскаржена Свистович Мирославою Богданівною до Апеляційного суду Київської області. Чи оскаржена позивачем ухвала про залишення позову стосовно 2-ї дільниці без розгляду - 3-й особі невідомо.
Тим не менш, рішення та супутню поведінку суддів Ірпінського міського суду важко розцінити інакше, як свідому провокацію та спонукання ДВК номер 1, 2 та Ірпінської МТВК на дії, які тими ж самими суддями в постанові від 12 квітня 2006 року були визнані протиправними.
Враховуючи невизначеність ситуації з визнанням/невизнанням правомірними дій ДВК номер 1 та 2 та скасуванням/нескасуванням документів, складених ними відповідно 07 та 09 квітня 2006 року, оскільки постанова Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року по справі N 2-а-245/2006 року на час розгляду справи N 2-а-248/2006 року, по якій було прийнято оскаржувану в даній апеляційній скарзі постанову, чинності не набула - представник третьої особи Свистович М.Б. - Монтян Т.М. - заявила клопотання на підставі п.3 ч.1 ст. 156 КАС України про зупинення провадження по справі. В цьому клопотанні судом було відмовлено; у відповідній ухвалі суд, не навівши жодної мотивації, вказав, що нібито ці справи не є пов'язаними, що є очевидним юридичним нонсенсом. Слід зазначити, що суд в оскаржуваній постанові, усвідомлюючи слабкість та непослідовність своєї позиції по цьому питанню, а також передбачаючи звинувачення в обізнаності (?!) стосовно результатів апеляційного розгляду справи N 2-а-245/2006 року, "сором'язливо" не згадав про вищезгадану ухвалу.
Отже, визнання в оскаржуваній постанові протиправними рішень Ірпінської міської ТВК від 08.04.2006 року та від 09.04.2006 року про визнання дійсними виборів відповідно по виборчим дільницям номер 2 та номер 1 та їх скасування - є як мінімум передчасним до прийняття Апеляційним судом Київської області остаточного рішення по справі N 2-а-245/2006 року.
Юридичне обгрунтування правової позиці апелянтки
По суті змісту оскаржуваної постанови слід зазначити, що суд необґрунтовано визнав наявність порушення прав позивача внаслідок оспорюваних рішень Ірпінської міської ТВК. Є очевидним для будь якої тверезомислячої людини, а тим більше для судді, якщо, звичайно, він є справедливим та неупередженим, що єдиною метою всіх позовів Бондаря О.В. є затягування часу офіційного проголошення Свистович М.Б. обраною Ірпінською міською головою. Бондар О.В. не оскаржував в судовому порядку ані результати, ані протокол про підведення підсумків голосування на дільниці номер 1 (як, власне, і на жодній іншій дільниці), ані бездіяльність ДВК номер 1 та 2 стосовно невиконання ними вимог ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Також, Бондар О.В. жодного разу не намагався спростувати по суті факти та події, внаслідок яких виникла невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови.
Ці факти та події є загальновідомими, стосовно них дали свідчення під час різноманітних судових засідань багато членів ДВК номер 1 та 2, спостерігачів та виборців. Члени ДВК номер 1 та 2 визнали, що дійсно своєчасно не оформили документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" внаслідок своєї правової необізнаності, але заявили, що жодного впливу на результати голосування на ДВК номер 1 та 2, ані голосування "по одному списку", ані нескладення зазначених документів не мали.
В Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не міститься прямої заборони дільничним виборчим комісіям виправляти свої помилки шляхом пізнішого складання своєчасно не складених документів, тим більше коли мова йде виключено про фіксацію в них фактів, які є загальновідомими і ніколи ніким не оспорювалися. Більше того - законодавець прямо вказує на необхідність складання уточнених протоколів, якщо мали місце технічні помилки під час складання первинних протоколів. Документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - по суті є допоміжними та потрібні лише для обґрунтування цифри, яка заноситься до графи 4 протоколу підведення підсумків виборів - "кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені". Слід ще раз зазначити, що ані ця цифра, ані протокол в цілому по дільницям номер 1 та 2 ніким з суб'єктів виборчого процесу - не оскаржувався.
Таким чином, посилання суду в оскаржуваній постанові лише на ч.10 ст. 68 Закону в якості підстави для визнання дій ДВК номер 1 та 2 по складанню оспорюваних акту та рішення неправомірними та для їх скасування - є необґрунтованим, тим більше, що законодавець чітко не вказав, якими повинні бути наслідки нескладення або несвоєчасного складення зазначених документів, якщо кількість виборців, що взяли участь у голосуванні, достеменно та неодноразово встановлена та ніким не оспорюється.
Аналіз юридичних аргументів, що містяться в оскаржуваній постанові
Стосовно висновків суду в оскаржуваній постанові:
- про те, що нібито з ч.10 ст. 68 Закону "...слідує, що питання з приводу невідповідності кількості підписів виборців у списку виборців має вирішуватись виключно на засіданні дільничної виборчої комісії, яке розпочинається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складання і підписання відповідних протоколів. Саме на такому засіданні ДВК має бути складено акт із зазначенням встановленої рішенням ДВК причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії, та має бути прийнято рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному окрузі. Після складання акту та прийняття рішення ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, який передається до ТВК для встановлення підсумків голосування" - нічого подібного слову "виключно" чи навіть натяків на це в тексті зазначеної норми закону не міститься, а тому - зазначений висновок суду є виключно спробою довільного та розширювального трактування тексту хоча і недосконалого, але все-таки загальнообов'язкового для всіх, і в тому числі - для суддів Ірпінського міського суду - Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Більше того - в самому даному Законі міститься відвертий юридичний "ляп" - по-іншому не назвеш - "завдяки" якому встановити причини невідповідності кількості підписів виборців - кількості контрольних талонів способом та в порядку, встановленому в ньому - є неможливим в принципі, а саме - Закон зобов'язує ДВК приймати "...рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному ОКРУЗІ. [САМЕ] ЦЯ кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці" - це точна цитата останніх двох речень ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Тобто, дотриматись БУКВИ Закону в цьому випадку можливо лише, якщо межі виборчого округу співпадають з межами дільниці, тобто при виборах, наприклад, сільського голови в маленькому, "однодільничному" селі! Тож не дивно, що в оскаржуваній постанові суду не міститься точна цитата з Закону, а лише довільні домисли суддів стосовно його змісту.
Отже, залишається констатувати, що насправді Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не дає чіткого алгоритму дій ДВК та ТВК у випадку невідповідності кількості підписів та контрольних талонів та залишає на розсуд колегіальних органів ДВК та ТВК - способи та порядок, і взагалі питання встановлення фактів і обставин, що призвели до такої невідповідності, а відсутність в цьому Законі імперативної норми на кшталт "якщо виявляється така невідповідність - вибори потрібно визнавати недійсними" не дає права суду не лише давати вказівки ДВК та ТВК з процедурних питань, але й спонукати ці органи до прийняття рішень на догоду одному з суб'єктів виборчого процесу.
- про те, що внаслідок несвоєчасного складання ДВК номер 1 та 2 документів, зазначених в ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" "... при повторному підрахунку голосів та встановленню підсумків голосування на виборчих дільницях номер 1 та номер 2 Ірпінська МТВК за відсутності актів та рішень ДВК про кількість виборців, що взяли участь у голосуванні, не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців на виборчій дільниці номер 1 та виборчій дільниці номер 2 одномандатного виборчого округу номер 91 з виборів Ірпінського міського голови" - насправді в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" немає жодної норми, яка дозволяла б зробити такий висновок, який відверто протирічить якщо не букві, то духу цього Закону. Оскільки в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" відсутня пряма вказівка на те, що слід робити ТВК у випадку порушення дільничними комісіями під час підрахунку голосів вимог п.10 ст.68 цього Закону, не порушити які через вищеописаний "ляп" в Законі неможливо в принципі - Ірпінська ТВК повинна діяти згідно більш загальних норм.
Так, згідно ч.6 ст. 72, ТВК може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, якщо мали місце порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на цій дільниці. Саме така ситуація мала місце в даному випадку принаймні формально - постановами судів, що набули чинності, було встановлено такі порушення.
Отже, ключове питання полягає в тому, як та на підставі чого слід діяти ТВК, аби під час проведення повторного підрахунку голосів виборців достовірно встановити кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені для голосування на конкретній виборчій дільниці. Згідно п.10 ст. 72 Закону, ТВК у разі повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою ЦВК. В цій формі міститься такий самий пункт 4 "кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені", як і у формі протоколу для дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на конкретній виборчій дільниці. Отже, логічно зробити висновок про те, що ТВК під час повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці та встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, для занесення цієї цифри до графи 4 протоколу - має діяти за тим самим алгоритмом, що і ДВК під час первісного підрахунку голосів, тобто самій складати документи, передбачені п.10 ст.68 цього Закону, які скласти через "ляп" неможливо.
Ніяких норм, що спростовували б цей висновок чи встановлювали б будь-який інший порядок отримання цифри, що підлягає занесенню в графу 4 протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою ЦВК - в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - не міститься. І це є цілком логічним, оскільки ніяких інших способів встановити цю кількість, крім як а) перерахувати кількість підписів у списку виборців, б) перерахувати кількість контрольних талонів, в) порівняти ці цифри між собою та в разі їх неспівпадіння скласти відповідний акт про причини неспівпадіння, г) на підставі цього акту прийняти рішення про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.
Отже, суд в мотивувальній частині оскаржуваної постанови зробив висновки, робити які його ніхто з сторін, що брали участь в розгляді справи, не просив, вдавшись при цьому до довільного тлумачення норм Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", фактично зробивши спробу втрутитись в сферу компетенції колегіальних органів - ДВК та ТВК, продемонструвавши повне нехтування правами та інтересами виборців, що здійснили своє волевиявлення та упередженість та прихильність до кандидата - невдахи Бондаря О.В., який нездатний перемогти на виборах чесно, але проявляє неабияку вправність в поданні безпідставних та формалістичних судових позовів.
Крайня упередженість суду яскраво проявляється в тому, що між другим та третім абзацами п'ятої сторінки оскаржуваної постанови спостерігається явний логічний "розрив", а саме: з твердження про те, що ДВК номер 1 та 2 несвоєчасно склали документи, зазначені в ч. 10 ст. 68, аж ніяк не витікає, що ТВК при повторному перерахунку голосів не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців. Це свідчить про палке бажання суду нав'язати Ірпінській міській ТВК свою упереджену, але нічим не аргументовану "точку зору".
Згідно ст. 7 КАС України, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, верховенство права, законність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи. Жодного з цих принципів суд при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався. Всі намагання 3-ї особи та її представника з'ясувати, що ж конкретно нібито ЗАВАЖАЄ ДВК, ТВК чи суду встановити кількість осіб, що отримали виборчі бюлетені на 1 та 2 дільницях виборчого округу 91, якщо всі обставини та факти, що призвели до виникнення невідповідності кількості підписів виборців та кількості контрольних талонів - відомі, всі особи, які брали участь в даних подіях - нікуди не зникли та неодноразово давали з приводу цих обставин пояснення в багаточисельних судових засіданнях, врешті-решт - самі бюлетені теж нікуди не зникли та перебувають під охороною в приміщенні Ірпінської міської ТВК - ні до якого результату не призвели, бо судді робили вигляд, що не розуміють, про що йдеться і яке це має значення. Безумовно, така тактика є єдино можливою, за допомогою якої суд "підіграє" відверто хибній та необгрунтованій юридичній позиції, що її притримується позивач з метою фактичного зриву оголошення остаточних результатів виборів.
Між тим, згідно статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши порушення законодавства про вибори, повинен визначити у постанові спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення всіх наслідків цих порушень відповідно до закону. Суд же в оскаржуваній постанові, всупереч вимогам даної статті, не визначив, яким чином слід діяти Ірпінській міській ТВК та іншим суб"єктам виборчого процесу в даній ситуації, аби усунути наслідки невиготовлення у встановлений законом строк документів, передбачених частиною 10 статті 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", які, власне кажучи, через законодавчий "ляп" виконати неможливо, а лише "прозоро натякнув" в мотивувальній частині, що нібито існують обставини, внаслідок яких нібито неможливо встановити результати виборів на 1 та 2 дільницях 91 виборчого округу. Зрозуміло, що на жодну норму закону, що вказувала б на це, суд не послався.
Таким чином, вважаю оскаржувану постанову незаконною, необгрунтованою, а також такою, що скасовує правильні по суті рішення Ірпінської міської ТВК з виключно формальних підстав, на догоду кандидату-невдасі на посаду Ірпінського міського голови Бондарю О. В., який, не оскаржуючи результати виборів по суті, за допомогою своїх безпідставних позовів робить все можливе, аби затягнути офіційне підведення підсумків виборів з ницих та мстивих спонукань. Суд брутально нехтує при цьому правами виборців, що здійснили своє волевиявлення та мають право якнайшвидше дізнатися про його результати, та які не повинні страждати через юридичне невігластво окремих членів дільничної та територіальної виборчих комісій та недосконалість чинного Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 68 та 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", ст. ст. 177, 184-190, 195, 196, 198, 202, 207 КАС України,
ПРОШУ СУД
1. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року - с к а с у в а т и.
2. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог кандидату на посаду Ірпінського міського голови Бондаря О. В. повністю в і д м о в и т и.
Додатки
Дві копії даної апеляційної скарги для сторін по справі.
15 квітня 2006 року кандидат на посаду Ірпінського міського голови Свистович М.Б.
Це - бекграунд і детальне пояснення щодо новини http://maidan.org.ua/static/news/1145107799.html
Якщо у фахівців будуть якісь конструктивні зауваження або коментарі - це тільки вітається
Задавайте питання, якщо щось не зрозуміло по загальній ситуації в Ірпені. Якщо коротко - місцевий суд взяв бабло і почав курс на "скасування виборів" (це дуже грубе визначення) по 1 та 2 дільниці та переголосування по ним (юридичні змагання вороги Мирослави за всі інші дільниці - програли). Далі, найбільш ймовірний сценарій за нашою оцінкою - зняття Мирослави з реєстрації до переголосування (по безпределу, через суд) і набрання необхідної кількості голосів для Бондаря (йому достатньо в такому випадку набрати 750 голосів на двох дільницях)
-------------------------------------------------------------
До Апеляційного суду Київської області
Позивач: кандидат на посаду Ірпінського
міського голови Бондар Олег Васильович
Відповідач: Ірпінська міська територіальна
виборча комісія по виборах депутатів
Ірпінської міської ради V скликання
та Ірпінського міського голови.
Третя особа: кандидат на посаду
Ірпінського міського голови
Свистович Мирослава Богданівна
Апеляційна скарга
на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року про визнання протиправними рішень ТВК та їх скасування та про зобов'язання невідкладно розглянути питання про встановлення підсумків голосування
Зазначена постанова оскаржується в повному обсязі, оскільки є незаконною, необґрунтованою, внутрішньо суперечливою; висновки суду не відповідають обставинам справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1 інстанції визнав встановленими; були порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Викладення обставин справи
26 березня 2006 року на виборчих дільницях номер 1 та номер 2 територіального виборчого округу номер 91 відбувалися вибори народних депутатів України, а також депутатів Київської обласної ради народних депутатів, депутатів Ірпінської міської ради V скликання та Ірпінського міського голови.
При цьому голосування повинно було відбуватися за двома списками виборців, в яких мали розписуватись виборці під час отримання виборчих бюлетенів. В першому примірнику списків виборці повинні були розписуватись за отримання бюлетеня по виборах народних депутатів України, в другому примірнику - за отримання бюлетенів по всіх трьох видах місцевих виборів.
Внаслідок юридичної необізнаності членів ДВК номер 1 та номер 2, голосування деякий час проходило не за двома списками, а за одним - так само, як на минулих виборах, що пройшли в 2002 році. В зв'язку з такими подіями на ці дільниці виїжджали різноманітні члени Ірпінської ТВК, ЦВК та народні депутати України, які відреагували на факти голосування "за одним списком" шляхом складання відповідних актів.
Як і слід було чекати, під час підрахунку голосів була виявлена невідповідність кількості підписів виборців та кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів: на виборчій дільниці номер 1 контрольних талонів - 2046, підписів у списку - 1111; на виборчій дільниці номер 2 контрольних талонів - 1738, підписів у списку - 799. Всупереч вимогам ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" дільничні виборчі комісії номер 1 та номер 2 не склали акт із зазначенням встановленої рішеннями цих ДВК такої невідповідності та не прийняли рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування, оскільки помилково вважали, що документів, складених під час візитів на ці дільниці членів Ірпінської міської ТВК, ЦВК та народними депутатами - цілком достатньо. При цьому, ніяких сумнівів стосовно фактичних обставин, внаслідок яких виникла невідповідність зазначених кількостей одна одній, та причин цієї невідповідності - ні у кого з членів ДВК, спостерігачів або інших суб'єктів виборчого процесу ніколи не виникало; ані результати виборів по цих двох дільницях, ані бездіяльність ДВК номер 1 та номер 2, що полягала у нескладенні документів, передбачених ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - ніким ніколи не оскаржувалися.
Відповідно до ч.ч. 9 та 11 ст. 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" Ірпінською міською ТВК було здійснено повторні перерахунки голосів по дільницях номер 1 та номер 2, на підставі чого були складені протоколи про повторний підрахунок голосів виборців: 31.03.2006 року по дільниці номер 1, та 03.04.2006 по дільниці номер 2, якими вибори на цих дільницях були визнані дійсними.
Дані протокольні рішення були скасовані Ірпінським міським судом виключно з формальних підстав. Так, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 5 квітня 2006 року (справа N 2-а-220/2006) було визнано протиправним рішення Ірпінської міської ТВК від 31.03.2006 року в частині визнання дійсними виборів на виборчій дільниці номер 2 по виборах Ірпінського міського голови, та зобов'язано витребувати від ДВК номер 1 документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", розглянути ці документи на засіданні територіальної виборчої комісії та прийняти рішення за результатами розгляду в порядку, встановленому ст. 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Аналогічну постанову Ірпінського міського суду Київської області від 7 квітня 2006 року (справа N 2-а-235/2006) було винесено відносно ДВК номер 1.
На виконання зазначених постанов суду Ірпінська міська територіальна виборча комісія витребувала від ДВК номер 1 та 2 вказані в постановах суду документи, а саме акти про невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови, та рішення ДВК номер 1 та 2 виборчого округу номер 91 про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови.
Зазначені акти та рішення були датовані ДВК номер 1 - 9-м квітня 2006 року, а ДВК номер 2 - 7-м квітня, та в них було зазначено, що їх було складено та прийнято на виконання постанов Ірпінського міського суду Київської області відповідно від 5 та 7 квітня 2006 року.
Під час розгляду справи за адміністративними позовами кандидата на посаду Ірпінського міського голови Бондаря О.В. (справи N 2-а-235/2006 та N 2-а-220/2006) та під час винесення по ним вищезазначених постанов від 05-04-2006 року та 07-04-2006 року суду було достеменно відомо про те, що документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", а саме акт про невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови та рішення ДВК номер 1 виборчого округу номер 91 про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови - членами ДВК номер 1 та 2 під час підрахунку голосів на цій дільниці - не складалися.
Таким чином, суд свідомо зобов'язав Ірпінську МТВК витребувати у ДВК номер 1 та 2 ті документи, стосовно яких в судовому порядку було встановлено, що їх не існує. Оскільки жоден з суб'єктів виборчого процесу, в тому числі ДВК номер 1 та Ірпінська МТВК, не могли запідозрити суддів Ірпінського міського суду Київської області в свідомій провокації на якісь незаконні дії, ДВК номер 1 та 2 склали та прийняли акти та рішення після закінчення голосування, хоча фіксувалися та підтверджувалися в цих документах лише ті події та факти, які мали місце на зазначених виборчих дільницях в день голосування та під час підрахунку голосів; Ірпінська ж МТВК прийняла та розглянула саме ці акт та рішення ДВК номер 1 та 2, оскільки ніяких інших апріорі не існувало. Слід також зазначити, що судді Ірпінського міського суду під час неофіційного роз'яснення способу виконання постанов від 05-04-2006 у справі N 2-а-220/2006 та від 07-04-2006 у справі N 2-а-235/2006 вказували в присутності багатьох свідків, що ДВК номер 1 та 2 слід скласти документи у точній відповідності з ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та датувати їх реальним часом складання.
Після сумлінного виконання ДВК номер 1 та 2 та Ірпінською МТВК постанов Ірпінського міського суду від 05-04-2006 у справі N 2-а-220/2006 та від 07-04-2006 у справі N 2-а-235/2006, тобто витребування та розгляду документів, про які йшлося в зазначених постановах - постановою Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року дії ДВК номер 1 щодо складання акту від 9 квітня 2006 року про невідповідність кількості контрольних талонів та кількості підписів виборців у списку були визнані неправомірними, а рішення про встановлення кількості виборців, що отримали бюлетені - протиправним, та скасоване. Аналогічний позов Бондаря О.В. стосовно ДВК номер 2 ухвалою цієї ж колегії суддів в рамках цієї ж справи N 2-а-245/2006 - було залишено без розгляду в зв'язку з пропуском 2-денного строку на оскарження, що означає, що формально зазначені документи ДВК номер 2 є чинними і вже не можуть бути скасованими. Станом на час написання даної апеляційної скарги постанова Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року по справі N 2-а-245/2006 року чинності не набула, оскільки була 14 квітня 2006 року оскаржена Свистович Мирославою Богданівною до Апеляційного суду Київської області. Чи оскаржена позивачем ухвала про залишення позову стосовно 2-ї дільниці без розгляду - 3-й особі невідомо.
Тим не менш, рішення та супутню поведінку суддів Ірпінського міського суду важко розцінити інакше, як свідому провокацію та спонукання ДВК номер 1, 2 та Ірпінської МТВК на дії, які тими ж самими суддями в постанові від 12 квітня 2006 року були визнані протиправними.
Враховуючи невизначеність ситуації з визнанням/невизнанням правомірними дій ДВК номер 1 та 2 та скасуванням/нескасуванням документів, складених ними відповідно 07 та 09 квітня 2006 року, оскільки постанова Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року по справі N 2-а-245/2006 року на час розгляду справи N 2-а-248/2006 року, по якій було прийнято оскаржувану в даній апеляційній скарзі постанову, чинності не набула - представник третьої особи Свистович М.Б. - Монтян Т.М. - заявила клопотання на підставі п.3 ч.1 ст. 156 КАС України про зупинення провадження по справі. В цьому клопотанні судом було відмовлено; у відповідній ухвалі суд, не навівши жодної мотивації, вказав, що нібито ці справи не є пов'язаними, що є очевидним юридичним нонсенсом. Слід зазначити, що суд в оскаржуваній постанові, усвідомлюючи слабкість та непослідовність своєї позиції по цьому питанню, а також передбачаючи звинувачення в обізнаності (?!) стосовно результатів апеляційного розгляду справи N 2-а-245/2006 року, "сором'язливо" не згадав про вищезгадану ухвалу.
Отже, визнання в оскаржуваній постанові протиправними рішень Ірпінської міської ТВК від 08.04.2006 року та від 09.04.2006 року про визнання дійсними виборів відповідно по виборчим дільницям номер 2 та номер 1 та їх скасування - є як мінімум передчасним до прийняття Апеляційним судом Київської області остаточного рішення по справі N 2-а-245/2006 року.
Юридичне обгрунтування правової позиці апелянтки
По суті змісту оскаржуваної постанови слід зазначити, що суд необґрунтовано визнав наявність порушення прав позивача внаслідок оспорюваних рішень Ірпінської міської ТВК. Є очевидним для будь якої тверезомислячої людини, а тим більше для судді, якщо, звичайно, він є справедливим та неупередженим, що єдиною метою всіх позовів Бондаря О.В. є затягування часу офіційного проголошення Свистович М.Б. обраною Ірпінською міською головою. Бондар О.В. не оскаржував в судовому порядку ані результати, ані протокол про підведення підсумків голосування на дільниці номер 1 (як, власне, і на жодній іншій дільниці), ані бездіяльність ДВК номер 1 та 2 стосовно невиконання ними вимог ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Також, Бондар О.В. жодного разу не намагався спростувати по суті факти та події, внаслідок яких виникла невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови.
Ці факти та події є загальновідомими, стосовно них дали свідчення під час різноманітних судових засідань багато членів ДВК номер 1 та 2, спостерігачів та виборців. Члени ДВК номер 1 та 2 визнали, що дійсно своєчасно не оформили документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" внаслідок своєї правової необізнаності, але заявили, що жодного впливу на результати голосування на ДВК номер 1 та 2, ані голосування "по одному списку", ані нескладення зазначених документів не мали.
В Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не міститься прямої заборони дільничним виборчим комісіям виправляти свої помилки шляхом пізнішого складання своєчасно не складених документів, тим більше коли мова йде виключено про фіксацію в них фактів, які є загальновідомими і ніколи ніким не оспорювалися. Більше того - законодавець прямо вказує на необхідність складання уточнених протоколів, якщо мали місце технічні помилки під час складання первинних протоколів. Документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - по суті є допоміжними та потрібні лише для обґрунтування цифри, яка заноситься до графи 4 протоколу підведення підсумків виборів - "кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені". Слід ще раз зазначити, що ані ця цифра, ані протокол в цілому по дільницям номер 1 та 2 ніким з суб'єктів виборчого процесу - не оскаржувався.
Таким чином, посилання суду в оскаржуваній постанові лише на ч.10 ст. 68 Закону в якості підстави для визнання дій ДВК номер 1 та 2 по складанню оспорюваних акту та рішення неправомірними та для їх скасування - є необґрунтованим, тим більше, що законодавець чітко не вказав, якими повинні бути наслідки нескладення або несвоєчасного складення зазначених документів, якщо кількість виборців, що взяли участь у голосуванні, достеменно та неодноразово встановлена та ніким не оспорюється.
Аналіз юридичних аргументів, що містяться в оскаржуваній постанові
Стосовно висновків суду в оскаржуваній постанові:
- про те, що нібито з ч.10 ст. 68 Закону "...слідує, що питання з приводу невідповідності кількості підписів виборців у списку виборців має вирішуватись виключно на засіданні дільничної виборчої комісії, яке розпочинається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складання і підписання відповідних протоколів. Саме на такому засіданні ДВК має бути складено акт із зазначенням встановленої рішенням ДВК причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії, та має бути прийнято рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному окрузі. Після складання акту та прийняття рішення ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, який передається до ТВК для встановлення підсумків голосування" - нічого подібного слову "виключно" чи навіть натяків на це в тексті зазначеної норми закону не міститься, а тому - зазначений висновок суду є виключно спробою довільного та розширювального трактування тексту хоча і недосконалого, але все-таки загальнообов'язкового для всіх, і в тому числі - для суддів Ірпінського міського суду - Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Більше того - в самому даному Законі міститься відвертий юридичний "ляп" - по-іншому не назвеш - "завдяки" якому встановити причини невідповідності кількості підписів виборців - кількості контрольних талонів способом та в порядку, встановленому в ньому - є неможливим в принципі, а саме - Закон зобов'язує ДВК приймати "...рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному ОКРУЗІ. [САМЕ] ЦЯ кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці" - це точна цитата останніх двох речень ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Тобто, дотриматись БУКВИ Закону в цьому випадку можливо лише, якщо межі виборчого округу співпадають з межами дільниці, тобто при виборах, наприклад, сільського голови в маленькому, "однодільничному" селі! Тож не дивно, що в оскаржуваній постанові суду не міститься точна цитата з Закону, а лише довільні домисли суддів стосовно його змісту.
Отже, залишається констатувати, що насправді Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не дає чіткого алгоритму дій ДВК та ТВК у випадку невідповідності кількості підписів та контрольних талонів та залишає на розсуд колегіальних органів ДВК та ТВК - способи та порядок, і взагалі питання встановлення фактів і обставин, що призвели до такої невідповідності, а відсутність в цьому Законі імперативної норми на кшталт "якщо виявляється така невідповідність - вибори потрібно визнавати недійсними" не дає права суду не лише давати вказівки ДВК та ТВК з процедурних питань, але й спонукати ці органи до прийняття рішень на догоду одному з суб'єктів виборчого процесу.
- про те, що внаслідок несвоєчасного складання ДВК номер 1 та 2 документів, зазначених в ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" "... при повторному підрахунку голосів та встановленню підсумків голосування на виборчих дільницях номер 1 та номер 2 Ірпінська МТВК за відсутності актів та рішень ДВК про кількість виборців, що взяли участь у голосуванні, не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців на виборчій дільниці номер 1 та виборчій дільниці номер 2 одномандатного виборчого округу номер 91 з виборів Ірпінського міського голови" - насправді в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" немає жодної норми, яка дозволяла б зробити такий висновок, який відверто протирічить якщо не букві, то духу цього Закону. Оскільки в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" відсутня пряма вказівка на те, що слід робити ТВК у випадку порушення дільничними комісіями під час підрахунку голосів вимог п.10 ст.68 цього Закону, не порушити які через вищеописаний "ляп" в Законі неможливо в принципі - Ірпінська ТВК повинна діяти згідно більш загальних норм.
Так, згідно ч.6 ст. 72, ТВК може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, якщо мали місце порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на цій дільниці. Саме така ситуація мала місце в даному випадку принаймні формально - постановами судів, що набули чинності, було встановлено такі порушення.
Отже, ключове питання полягає в тому, як та на підставі чого слід діяти ТВК, аби під час проведення повторного підрахунку голосів виборців достовірно встановити кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені для голосування на конкретній виборчій дільниці. Згідно п.10 ст. 72 Закону, ТВК у разі повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою ЦВК. В цій формі міститься такий самий пункт 4 "кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені", як і у формі протоколу для дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на конкретній виборчій дільниці. Отже, логічно зробити висновок про те, що ТВК під час повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці та встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, для занесення цієї цифри до графи 4 протоколу - має діяти за тим самим алгоритмом, що і ДВК під час первісного підрахунку голосів, тобто самій складати документи, передбачені п.10 ст.68 цього Закону, які скласти через "ляп" неможливо.
Ніяких норм, що спростовували б цей висновок чи встановлювали б будь-який інший порядок отримання цифри, що підлягає занесенню в графу 4 протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою ЦВК - в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - не міститься. І це є цілком логічним, оскільки ніяких інших способів встановити цю кількість, крім як а) перерахувати кількість підписів у списку виборців, б) перерахувати кількість контрольних талонів, в) порівняти ці цифри між собою та в разі їх неспівпадіння скласти відповідний акт про причини неспівпадіння, г) на підставі цього акту прийняти рішення про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.
Отже, суд в мотивувальній частині оскаржуваної постанови зробив висновки, робити які його ніхто з сторін, що брали участь в розгляді справи, не просив, вдавшись при цьому до довільного тлумачення норм Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", фактично зробивши спробу втрутитись в сферу компетенції колегіальних органів - ДВК та ТВК, продемонструвавши повне нехтування правами та інтересами виборців, що здійснили своє волевиявлення та упередженість та прихильність до кандидата - невдахи Бондаря О.В., який нездатний перемогти на виборах чесно, але проявляє неабияку вправність в поданні безпідставних та формалістичних судових позовів.
Крайня упередженість суду яскраво проявляється в тому, що між другим та третім абзацами п'ятої сторінки оскаржуваної постанови спостерігається явний логічний "розрив", а саме: з твердження про те, що ДВК номер 1 та 2 несвоєчасно склали документи, зазначені в ч. 10 ст. 68, аж ніяк не витікає, що ТВК при повторному перерахунку голосів не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців. Це свідчить про палке бажання суду нав'язати Ірпінській міській ТВК свою упереджену, але нічим не аргументовану "точку зору".
Згідно ст. 7 КАС України, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, верховенство права, законність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи. Жодного з цих принципів суд при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався. Всі намагання 3-ї особи та її представника з'ясувати, що ж конкретно нібито ЗАВАЖАЄ ДВК, ТВК чи суду встановити кількість осіб, що отримали виборчі бюлетені на 1 та 2 дільницях виборчого округу 91, якщо всі обставини та факти, що призвели до виникнення невідповідності кількості підписів виборців та кількості контрольних талонів - відомі, всі особи, які брали участь в даних подіях - нікуди не зникли та неодноразово давали з приводу цих обставин пояснення в багаточисельних судових засіданнях, врешті-решт - самі бюлетені теж нікуди не зникли та перебувають під охороною в приміщенні Ірпінської міської ТВК - ні до якого результату не призвели, бо судді робили вигляд, що не розуміють, про що йдеться і яке це має значення. Безумовно, така тактика є єдино можливою, за допомогою якої суд "підіграє" відверто хибній та необгрунтованій юридичній позиції, що її притримується позивач з метою фактичного зриву оголошення остаточних результатів виборів.
Між тим, згідно статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши порушення законодавства про вибори, повинен визначити у постанові спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення всіх наслідків цих порушень відповідно до закону. Суд же в оскаржуваній постанові, всупереч вимогам даної статті, не визначив, яким чином слід діяти Ірпінській міській ТВК та іншим суб"єктам виборчого процесу в даній ситуації, аби усунути наслідки невиготовлення у встановлений законом строк документів, передбачених частиною 10 статті 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", які, власне кажучи, через законодавчий "ляп" виконати неможливо, а лише "прозоро натякнув" в мотивувальній частині, що нібито існують обставини, внаслідок яких нібито неможливо встановити результати виборів на 1 та 2 дільницях 91 виборчого округу. Зрозуміло, що на жодну норму закону, що вказувала б на це, суд не послався.
Таким чином, вважаю оскаржувану постанову незаконною, необгрунтованою, а також такою, що скасовує правильні по суті рішення Ірпінської міської ТВК з виключно формальних підстав, на догоду кандидату-невдасі на посаду Ірпінського міського голови Бондарю О. В., який, не оскаржуючи результати виборів по суті, за допомогою своїх безпідставних позовів робить все можливе, аби затягнути офіційне підведення підсумків виборів з ницих та мстивих спонукань. Суд брутально нехтує при цьому правами виборців, що здійснили своє волевиявлення та мають право якнайшвидше дізнатися про його результати, та які не повинні страждати через юридичне невігластво окремих членів дільничної та територіальної виборчих комісій та недосконалість чинного Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 68 та 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", ст. ст. 177, 184-190, 195, 196, 198, 202, 207 КАС України,
ПРОШУ СУД
1. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року - с к а с у в а т и.
2. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог кандидату на посаду Ірпінського міського голови Бондаря О. В. повністю в і д м о в и т и.
Додатки
Дві копії даної апеляційної скарги для сторін по справі.
15 квітня 2006 року кандидат на посаду Ірпінського міського голови Свистович М.Б.
Відповіді
2006.04.15 | Ukropithecus (robustus)
Ще за декілька місяців до виборів
один з адвокатів, здається Власенко, попереджав, шо через корумпованість суддівської гілки влади існує небезпека, шо результати виборів будуть визначати не виборці а суди.2006.04.15 | Михайло Свистович
Монтян падихаєт, ухі просіт
Вона сказала що знала це і без Власенка, який за бабло рідну маму продасть, і попросила глянути свіжим оком на скаргу фахівців, а неюристів просила до цієї гілки не писати або позначати свої дописи "неюрист", щоб вона їх не читала, бо не має сил.Ukropithecus (robustus) пише:
> один з адвокатів, здається Власенко, попереджав, шо через корумпованість суддівської гілки влади існує небезпека, шо результати виборів будуть визначати не виборці а суди.
2006.04.15 | Михайло Свистович
Вона знайшла підходящий матюк для нечесних суддів
just-ass (просто жопа) - суддя (гра слів на your justice - Ваша честь)2006.04.15 | Faargenwelsh
Re: Вона знайшла підходящий матюк для нечесних суддів
Михайло Свистович пише:> just-ass (просто жопа)
хуйня, насправді це перекладається як "справедлива срака" =)
2006.04.15 | Faargenwelsh
в мене є невеличке міркування
щодо пасажу "при повторному підрахунку голосів (...) Ірпінська МТВК (..) не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців (...)": нмд, тут слід було б додати, що зу "про вибори" створює презумцію достовірності результатів виборів, оскільки:- ст. 75 п 2. 1) каже про виявлення "порушення цього Закону, яке вплинуло на результати" - тобто, те, вплинули чи не вплинули знайдені порушення на результати виборів, треба доводити, причому доводити мусить саме сторона, що не є згідна з результатами виборів;
- ст 70 п 1. 1), 2), 3) взагалі сформульовано настільки категорично, що жодних сумнівів в цьому плані не виникає;
інакше кажучи, не досить вказати на відсутність певних документів чи на те, що вони були укладені всупереч формальній процедурі - потрібно ще й довести, що це порушення вплинуло на результат виборів (не просто на кількість голосів за того чи іншого кандидата, а на призначення конкретних осіб на посади).
звичайного сумніву в тому, "що це могло б вплинути", нмд, не досить. тобто, те, що "(комісія) не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців", без доказів того, що ці результати дійсно є недостовірні, для визнання виборів недійсними (як по окремій дільниці, так і по окремому виду виборів) нмд недостатньо.
2006.04.15 | Михайло Свистович
Написавши цю скаргу хвора (реально, а не на голову) Монтян впала
замертво (тільки скарга її тримала на ногах). Ми її спочатку відкачували рибою та томатним соком, але довелося таки викликати швидку. Зараз вона після інгаляції лежить на ліжку, чекає масажистку та вивчає словник американських матюків, які посилає на адресу Бондаря і Литвина. Ги, ми з ним тепер колеги по обласній раді2006.04.15 | ГРАД
Чи не можна надати текст
постанови Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 р.?Ще краще скановану копію.
2006.04.15 | Михайло Свистович
сканера на жаль зараз немає (-)
2006.04.16 | ГРАД
Re: сканера на жаль зараз немає (-)
Розумію, як ви усі втомилися.Тому передруковувати не треба, обійдемось.Взавтра зранку щось буде.
Усім привіт.
2006.04.16 | S.D.
Сфотографируйте. Я серьезно. 1280х1024 хватит (-)
2006.04.16 | Михайло Свистович
Мала зробіла Монтян масаж, Монтян віздоровіла, б"є Девранда
ногами і лає всіх юристів, які полінувалися написати до цієї гілки.2006.04.16 | S.D.
Как по мне - все просто. Однако... (неюрист) (обновл.)
Смотри, Таня.Твое слабое место - обоснованность цифры, внесенной в протоколы в графе "количество избирателей, получивших бюллетени".
По большому счету, можно обосновать, что первичным документом здесь является количество подписей в списках избирателей. Если они докажут это, то включат п.1 ч.1 ст. 70 и объявят, что все бюллетени сверх этого количества являются типа подброшенными, что подброшено 1000 штук, и в итоге - отменят результаты на законных основаниях. И даже пересчет голосов тут аж никак не поможет.
Твоя задача - разбомбить их планы в пух и прах. Однако, к сожалению, я вижу, что кое-что в твоей жалобе играет им на руку. Я бы несколько подпрвил твою аргументацию.
Во-первых, мне категорически не нравится фраза в жалобе: "дільничні виборчі комісії... не прийняли рішення щодо встановлення кількості виборців". То есть ты утверждаешь, что цифры в соотвествующих графах протокола они высосали из пальца? Такая постановка вопроса - недопустима!.
НАОБОРОТ!
Протокол есть? Есть. Составлен вовремя? Вовремя. Графа "количество избирателей, получивших бюллетени" - заполнена? Заполнена.
Наличие цифры в протоколе, необжалованной со стороны наблюдателей и по которой нет особого мнения членов комиссии, как раз наглядно свидетельствет, что комиссия на своем заседании ВЫПОЛНИЛА требование п. 10 СТ. 68 и ОПРЕДЕЛИЛА истинное количество избирателей (использовав данные списка избирателей в ВР), причем, как того требует закон, НЕПОСРЕДСТВЕННО НА ЗАСЕДАНИИ. Бесспорность того, что дело обстояло именно так, подтверждается также и актами наблюдателей, которые они составляли в ходе голосования, в которых четко написано: людям РАСПИСЫВАЛИСЬ в списках ВР и получалю комплекты бюллетеней по МЕСТНЫМ ВЫБОРАМ и т.д. (тут уж не мне тебе рассказывать
Результаты голосования на участке определяют в соответствии с протоколом (ст. 73 Закона). Комиссию можно обвинить разве что в неправильном (несвоевременном) составлении акта. Можно - и хрен с ними. Да, допустили неточность, а именно - ТЕХНИЧЕСКУЮ ОШИБКУ, которую потом исправили, составив акт позже, то ли во исполнение решения суда, то ли в процессе уточнения, - неважно. В любом случае, согласно ст. 70 Закона, наличие исправленной ТЕХНИЧЕСКОЙ ОШИБКИ не является основанием для отмены результатов голосования.
Если противная сторона оспаривает саму протокольную цифру (количество выданных бюллетеней), мотивируя нехваткой подписей в списке и отсутствием акта, то это другой вопрос. Неправильность цифры надо еще доказать. Например, вызвать в суд избирателей, чьи подписи есть в списке ВР, но нету в "местном", и спросить: "сколько бюллетеней Вы получили, один или много?".
Вот так бы я действовал на вашем месте. Но это мое мнение неюриста, на которое можно без проблем забить.
Многое из того, что я написал, у тебя есть. Но я не заметил главного: четко расписанного тезиса о том, что КОМИССИЯ НЕПОСРЕДСТВЕННО НА ЗАСЕДАНИИ ПОЛНОСТЬЮ ВЫПОЛНИЛА ТРЕБОВАНИЯ Ч.10 СТ.68 ЗАКОНА В ЧАСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ИСТИННОГО ЧИСЛА ВЫДАННЫХ БЮЛЛЕТЕНЕЙ И ЗАПОЛНЕНИЯ ПРОТОКОЛА.
Думаю, именно в таком контексте стоит перередактировать некоторые абзацы. Плюс - прямо сослаться бы на п.п.1, 4 ч.1 ст.202 КАС, с указанием конкретных проколов суда первой инстанции. Ибо пока создается впечатление, что в качестве основной мотивации необходимости отмены решения выступают личные качества Бондаря
А вот абзац по поводу "законодательного ляпа" я бы убрал: небезупечно и деструктивно (мы де-факто обвиняем комиссию в том, что на внесла в протокол некорректные данные, чем даем дополнительные карты в руки супротивнику). Я имею ввиду это:
> Закон зобов'язує ДВК приймати "...рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному ОКРУЗІ. [САМЕ] ЦЯ кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці"... Тобто, дотриматись БУКВИ Закону в цьому випадку можливо лише, якщо межі виборчого округу співпадають з межами дільниці...
Ниже - мотивация моего возражению, которую можно не читать.
Никаких проблем я не вижу.
В административно-территориальной единице создаются несколько избирательных округов для проведения голосования по каждому виду выборов - облсовет, райсовет, горсовет, городской голова (ст. 17 Закона).
Избирательный участок создается для подготовки, проведения голосования и подсчета голосов, а избирательные участки едины для всех видов выборов (ст.18).
Списки избирателей создаются для подготовки и проведения голосования на местных выборах; один список используется для всех видах выборов, по всем округам, на территории которых находится участок (ст. 31).
Избиратель, приходя на участок, расписывается в списке и получает бюллетени для участия в выборах в соответствующих округах.
ч.3 ст. 68 устанавливает, что подсчет голосов ведется поочередно для всех видов выборов, т.е. по всем округам, на территории которых находится участок. При подсчете вполне возможна ситуация, когда по выборам, например, в облсовет, количество подписей и контрольных талонов совпадает, а на выборах городского головы - нет. Поэтому и стоит конкретизация "у відповідному окрузі": по одним округам может быть несоответствие, а по другим - нет. Согласно этому положению, количество актов должно равняться количеству округов, в которых были такие проблемы.
Итак, при несоответствиях применяется норма ч. 10 ст. 68 Закона, которая предписывает, что после составления акта "комісія приймає рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному окрузі".
Вот тут, по мнению пани Монтян, возникает правовая коллизия: по ее мнению, участку предписано определять количество избирателей, которые получили бюлллетени для голосования в округе. И вроде как, следуя букве закона, его требование исполнить невозможно.
Однако давайте прочитаем букву закона дальше - и получим ответ на все вопросы. "Ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці".
Форма протокола установлена ст. 69 Закона. Из контекста части 2 данной статьи несомненно следует, что в протокол вносятся данные по результатам голования в округе по данному участку. Нет никаких сомнений в том, что данные, предусмотренные п.п.3-8 ч.2 ст.69, предусматривают данные в контексте "...на виборчій дільниці". Если с таким толкованием не согласиться, то тогда можно заявлять о том, что "законодательный ляп" допущен и здесь, и составить протокол вообще невозможно из-за неопределенного толкования п.п. 3-8.
Если же согласиться с тем, что смысл ч.2 ст.69 Закона не вызывает никаких сомнений, то не вызвывает никаких сомнений смысл ч.10 ст.68. Буква закона предписывает: в случае несоответствия количества подписей избирателей и количества контрольных талонов по какому-то из округов комиссия составляет акт, а затем определяет, какие сведения должны быть внесены в протокол, то есть - устанавливает количество избирателей, "які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному окрузі". При этом применяется контекст "...на виборчій дільниці", ибо в статье есть прямое упоминание о протоколе, т.е. неявная ссылка на ст. 69 Закона, которая устанавливает исчерпывающий перечень сведений, вносимых в протокол участковой комиссии.
Итого - по иоему инению (на которое, напомню. можно забить), никакой коллизии нет, а педалирование этой темы нам не на руку.
2006.04.16 | ГРАД
Пропоную дещо змінити редакцію скарги
Тетяні Мунтян.Будь ласка, не лайте мене. Продивіться цей рекомедаційний і на жаль, дуже "сирий" матеріал. Буду радий, якщо Вам щось знадобиться із того, що "наваяли" у пожарному порядку.
Є тільки одне попереднє зауваження - не може суддя, що бере участь у розгляді справи, надавати якісь "неіфіційні" роз"яснення. ГЕТЬ УСІ висловлювання сідді стосовно справи ОФІЦІЙНІ.Тим більш, у присутності свідків. ВСІ "роз"яснення", або "побажання" суду, незалежно у часі, коли вони були заявлені, але до винесення судового рішення - СТОРОНИ ЗАКОННО СПРИЙМАЮТЬ ЯК КЕРІВНИЦТВО ДО ДІЇ ПО УСУНЕННЮ НЕДОЛІКІВ!
Із повагою.
Град
DevRand пише:
>
> До Апеляційного суду Київської області
>
> Позивач: кандидат на посаду Ірпінського
> міського голови Бондар Олег Васильович
>
>
> Відповідач: Ірпінська міська територіальна
> виборча комісія по виборах депутатів
> Ірпінської міської ради V скликання
> та Ірпінського міського голови.
>
> Третя особа: кандидат на посаду
> Ірпінського міського голови
> Свистович Мирослава Богданівна
>
>
> Апеляційна скарга
на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року про визнання протиправними рішень ТВК та їх скасування та про зобов'язання невідкладно розглянути питання про встановлення підсумків голосування
Зазначена постанова оскаржується в повному обсязі, оскільки є незаконною, необґрунтованою, внутрішньо суперечливою; висновки суду не відповідають обставинам справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1 інстанції визнав встановленими; були порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Викладення обставин справи
26 березня 2006 року на виборчих дільницях номер 1 та номер 2 територіального виборчого округу номер 91 відбувалися вибори народних депутатів України, а також депутатів Київської обласної ради народних депутатів, депутатів Ірпінської міської ради V скликання та Ірпінського міського голови.
При цьому голосування повинно було відбуватися за двома списками виборців, в яких мали розписуватись виборці під час отримання виборчих бюлетенів. В першому примірнику списків виборці повинні були розписуватись за отримання бюлетеня по виборах народних депутатів України, в другому примірнику - за отримання бюлетенів по всіх трьох видах місцевих виборів.
Внаслідок юридичної необізнаності членів ДВК номер 1 та номер 2, голосування деякий час проходило не за двома списками, а за одним - так само, як на минулих виборах, що пройшли в 2002 році. В зв'язку з такими подіями на ці дільниці виїжджали різноманітні члени Ірпінської ТВК, ЦВК та народні депутати України, які відреагували на факти голосування "за одним списком" шляхом складання відповідних актів.
Під час підрахунку голосів була виявлена невідповідність кількості підписів виборців та кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів: на виборчій дільниці номер 1 контрольних талонів - 2046, підписів у списку - 1111; на виборчій дільниці номер 2 контрольних талонів - 1738, підписів у списку - 799. Всупереч вимогам ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" дільничні виборчі комісії номер 1 та номер 2 не склали акт із зазначенням встановленої рішеннями цих ДВК такої невідповідності та не прийняли рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування, оскільки помилково вважали, що документів, складених під час візитів на ці дільниці членів Ірпінської міської ТВК, ЦВК та народними депутатами - цілком достатньо. При цьому, ніяких сумнівів стосовно фактичних обставин, внаслідок яких виникла невідповідність зазначених кількостей одна одній, та причин цієї невідповідності - ні у кого з членів ДВК, спостерігачів або інших суб'єктів виборчого процесу ніколи не виникало; ані результати виборів по цих двох дільницях, ані бездіяльність ДВК номер 1 та номер 2, що полягала у нескладенні документів, передбачених ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - ніким ніколи не оскаржувалися.
Відповідно до ч.ч. 9 та 11 ст. 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" Ірпінською міською ТВК було здійснено повторні перерахунки голосів по дільницях номер 1 та номер 2, на підставі чого були складені протоколи про повторний підрахунок голосів виборців: 31.03.2006 року по дільниці номер 1, та 03.04.2006 по дільниці номер 2, якими вибори на цих дільницях були визнані дійсними.
Дані протокольні рішення були скасовані Ірпінським міським судом виключно з формальних підстав. Так, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 5 квітня 2006 року (справа N 2-а-220/2006) було визнано протиправним рішення Ірпінської міської ТВК від 31.03.2006 року в частині визнання дійсними виборів на виборчій дільниці номер 2 по виборах Ірпінського міського голови, та зобов'язано витребувати від ДВК номер 1 документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", розглянути ці документи на засіданні територіальної виборчої комісії та прийняти рішення за результатами розгляду в порядку, встановленому ст. 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Аналогічну постанову Ірпінського міського суду Київської області від 7 квітня 2006 року (справа N 2-а-235/2006) було винесено відносно ДВК номер 1.
На виконання зазначених постанов суду Ірпінська міська територіальна виборча комісія витребувала від ДВК номер 1 та 2 вказані в постановах суду документи, а саме акти про невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови, та рішення ДВК номер 1 та 2 виборчого округу номер 91 про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови.
Зазначені акти та рішення були датовані ДВК номер 1 - 9-м квітня 2006 року, а ДВК номер 2 - 7-м квітня, та в них було зазначено, що їх було складено та прийнято на виконання постанов Ірпінського міського суду Київської області відповідно від 5 та 7 квітня 2006 року.
Під час розгляду справи за адміністративними позовами кандидата на посаду Ірпінського міського голови Бондаря О.В. (справи N 2-а-235/2006 та N 2-а-220/2006) та під час винесення по ним вищезазначених постанов від 05-04-2006 року та 07-04-2006 року суду було достеменно відомо про те, що документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", а саме акт про невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови та рішення ДВК номер 1 виборчого округу номер 91 про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови - членами ДВК номер 1 та 2 під час підрахунку голосів на цій дільниці - не складалися.
Таким чином, суд свідомо зобов'язав Ірпінську МТВК витребувати у ДВК номер 1 та 2 ті документи, стосовно яких в судовому порядку було встановлено, що їх не існує.
Судді (ПІБ суддів)Ірпінського міського суду в усній формі надали роз'яснення способу виконання постанов від 05-04-2006 у справі N 2-а-220/2006 та від 07-04-2006 у справі N 2-а-235/2006 вказували в присутності багатьох свідків, що ДВК номер 1 та 2 слід скласти документи у точній відповідності з ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та датувати їх реальним часом складання.
Керуючись роз"ясненнями суддів, ДВК номер 1 та 2 склали та прийняли акти та рішення після закінчення голосування, хоча фіксувалися та підтверджувалися в цих документах лише ті події та факти, які мали місце на зазначених виборчих дільницях в день голосування та під час підрахунку голосів; Ірпінська ж МТВК прийняла та розглянула саме ці акти та рішення ДВК номер 1 та 2, оскільки ніяких інших апріорі не існувало.
Після сумлінного виконання ДВК номер 1 та 2 та Ірпінською МТВК постанов Ірпінського міського суду від 05-04-2006 у справі N 2-а-220/2006 та від 07-04-2006 у справі N 2-а-235/2006, тобто витребування та розгляду документів, про які йшлося в зазначених постановах - постановою Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року дії ДВК номер 1 щодо складання акту від 9 квітня 2006 року про невідповідність кількості контрольних талонів та кількості підписів виборців у списку були визнані неправомірними, а рішення про встановлення кількості виборців, що отримали бюлетені - протиправним, та скасоване.
Тобто, всупереч попередньо викладеним вимогам, тими ж самими суддями, постановою від 12 квітня 2006 року дії ДВК номер 1, 2 та Ірпінської МТВК були визнані протиправними.
Аналогічний позов Бондаря О.В. стосовно ДВК номер 2 ухвалою цієї ж колегії суддів в рамках цієї ж справи N 2-а-245/2006 - було залишено без розгляду в зв'язку з пропуском 2-денного строку на оскарження, що означає, що формально зазначені документи ДВК номер 2 є чинними і вже не можуть бути скасованими. Станом на час написання даної апеляційної скарги постанова Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року по справі N 2-а-245/2006 року чинності не набула, оскільки була 14 квітня 2006 року оскаржена Свистович Мирославою Богданівною до Апеляційного суду Київської області. Чи оскаржена позивачем ухвала про залишення позову стосовно 2-ї дільниці без розгляду - 3-й особі невідомо.
Враховуючи невизначеність ситуації з визнанням/невизнанням правомірними дій ДВК номер 1 та 2 та скасуванням/нескасуванням документів, складених ними відповідно 07 та 09 квітня 2006 року, оскільки постанова Ірпінського міського суду від 12 квітня 2006 року по справі N 2-а-245/2006 року на час розгляду справи N 2-а-248/2006 року, по якій було прийнято оскаржувану в даній апеляційній скарзі постанову, чинності не набула - представник третьої особи Свистович М.Б. - Монтян Т.М. - заявила клопотання на підставі п.3 ч.1 ст. 156 КАС України про зупинення провадження по справі.
В цьому клопотанні судом було відмовлено; у відповідній ухвалі суд, не навівши жодної мотивації, вказав, що нібито ці справи не є пов'язаними, що є очевидним юридичним нонсенсом.
Слід зазначити, що суд в оскаржуваній постанові не згадав про вищезгадану ухвалу.
Отже, визнання в оскаржуваній постанові протиправними рішень Ірпінської міської ТВК від 08.04.2006 року та від 09.04.2006 року про визнання дійсними виборів відповідно по виборчим дільницям номер 2 та номер 1 та їх скасування - є передчасним до прийняття Апеляційним судом Київської області остаточного рішення по справі N 2-а-245/2006 року.
Юридичне обгрунтування правової позиці апелянтки
По суті змісту оскаржуваної постанови слід зазначити, що суд необґрунтовано визнав наявність порушення прав позивача внаслідок оспорюваних рішень Ірпінської міської ТВК.
Є очевидним, що метою всіх позовів Бондаря О.В. є не оскарження результатів волевиявлення мешканців ПГТ Ірпеня, а затягування часу офіційного проголошення Свистович М.Б. обраною Ірпінською міською головою.
Бондар О.В. не оскаржував в судовому порядку результати виборів, протокол про підведення підсумків голосування на дільниці номер 1 (як, власне, і на жодній іншій дільниці), або бездіяльність ДВК номер 1 та 2, стосовно невиконання ними вимог ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Також, Бондар О.В. не намагався спростувати по суті факти та події, внаслідок яких виникла невідповідність кількості контрольних талонів виборчих бюлетенів для виборів Ірпінського міського голови та кількості підписів виборців у списку для голосування на місцевих виборах, які отримали виборчі бюлетені на виборах Ірпінського міського голови.
Ці факти та події є загальновідомими,вони притаманні практично усьому виборчому процесу в Україні. Стосовно них давали свідчення під час інших судових засідань члени ДВК номер 1 та 2, спостерігачі та виборці.
Члени ДВК номер 1 та 2 визнали, що із суто технічних і організаційних причин, своєчасно не встигли оформити всі документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", але заявили, що голосування на ДВК номер 1 та 2, чи голосування "по одному списку", або нескладення зазначених документів на остаточні результати виборів ВПЛИНУТИ НЕ МОГЛИ.
В Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не міститься прямої заборони дільничним виборчим комісіям виправляти свої помилки шляхом пізнішого складання своєчасно не складених документів, тим більше коли мова йде виключено про фіксацію в них фактів, які є загальновідомими і ніколи ніким не оспорювалися. Більше того - законодавець прямо вказує на необхідність складання уточнених протоколів, якщо мали місце технічні помилки під час складання первинних протоколів. Документи, передбачені ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - по суті є допоміжними та потрібні лише для обґрунтування цифри, яка заноситься до графи 4 протоколу підведення підсумків виборів - "кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені". Слід ще раз зазначити, що ані ця цифра, ані протокол в цілому по дільницям номер 1 та 2 ніким з суб'єктів виборчого процесу - не оскаржувався.
Таким чином, посилання суду в оскаржуваній постанові лише на ч.10 ст. 68 Закону в якості підстави для визнання дій ДВК номер 1 та 2 по складанню оспорюваних акту та рішення неправомірними та для їх скасування - є необґрунтованим, тим більше, що законодавець чітко не вказав, якими повинні бути наслідки нескладення або несвоєчасного складення зазначених документів, якщо кількість виборців, що взяли участь у голосуванні, достеменно та неодноразово встановлена та ніким не оспорюється.
Аналіз юридичних аргументів, що містяться в оскаржуваній постанові
Стосовно висновків суду в оскаржуваній постанові:
- про те, що нібито з ч.10 ст. 68 Закону "...слідує, що питання з приводу невідповідності кількості підписів виборців у списку виборців має вирішуватись виключно на засіданні дільничної виборчої комісії, яке розпочинається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складання і підписання відповідних протоколів. Саме на такому засіданні ДВК має бути складено акт із зазначенням встановленої рішенням ДВК причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії, та має бути прийнято рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному окрузі. Після складання акту та прийняття рішення ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, який передається до ТВК для встановлення підсумків голосування" - нічого подібного слову "виключно" чи навіть натяків на це в тексті зазначеної норми закону не міститься, а тому - зазначений висновок суду є виключно спробою довільного та розширювального трактування тексту хоча і недосконалого, але все-таки загальнообов'язкового для всіх, і в тому числі - для суддів Ірпінського міського суду - Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Більше того - в самому даному Законі міститься відверта юридична невідповідність, через яку встановити причини невідповідності кількості підписів виборців - кількості контрольних талонів, способом та в порядку, встановленому цим законом не є можливим в принципі, а саме:
- Закон зобов'язує ДВК приймати "...рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному ОКРУЗІ. [САМЕ] ЦЯ кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці" - це точна цитата останніх двох речень ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Дотриматись БУКВИ Закону в цьому випадку можливо лише тоді, якщо межі виборчого округу співпадають із межами дільниці, тобто при виборах, наприклад, сільського голови в маленькому, "однодільничному" селі!
Дуже важливо, що в оскаржуваній постанові суду не міститься точного цитування Закону, а є лише вільне тлумачення його змісту.
Отже, залишається констатувати, що насправді Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не дає чіткого алгоритму дій ДВК та ТВК у випадку невідповідності кількості підписів та контрольних талонів та залишає на розсуд колегіальних органів ДВК та ТВК - способи та порядок, і взагалі питання встановлення фактів і обставин, що призвели до такої невідповідності, а відсутність в цьому Законі імперативної норми на кшталт "якщо виявляється така невідповідність - вибори потрібно визнавати недійсними" не дає права суду не лише давати вказівки ДВК та ТВК з процедурних питань, але й спонукати ці органи до прийняття рішень на догоду одному з суб'єктів виборчого процесу.
- про те, що внаслідок несвоєчасного складання ДВК номер 1 та 2 документів, зазначених в ч. 10 ст. 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" "... при повторному підрахунку голосів та встановленню підсумків голосування на виборчих дільницях номер 1 та номер 2 Ірпінська МТВК за відсутності актів та рішень ДВК про кількість виборців, що взяли участь у голосуванні, не мала можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців на виборчій дільниці номер 1 та виборчій дільниці номер 2 одномандатного виборчого округу номер 91 з виборів Ірпінського міського голови" - насправді в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" немає жодної норми, яка дозволяла б зробити такий висновок, який відверто протирічить якщо не букві, то духу цього Закону. Оскільки в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" відсутня пряма вказівка на те, що слід робити ТВК у випадку порушення дільничними комісіями під час підрахунку голосів вимог п.10 ст.68 цього Закону, не порушити які через вищеописану невідповідність в Законі неможливо в принципі - Ірпінська ТВК діяла згідно загальноприйнятих на цих виборах норм.
Так, згідно ч.6 ст. 72, ТВК може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, якщо мали місце порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на цій дільниці. Саме така ситуація мала місце в даному випадку принаймні формально - постановами судів, що набули чинності, було встановлено такі порушення.
Отже, ключове питання полягає в тому, як та на підставі чого слід діяти ТВК, аби під час проведення повторного підрахунку голосів виборців достовірно встановити кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені для голосування на конкретній виборчій дільниці. Згідно п.10 ст. 72 Закону, ТВК у разі повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою ЦВК. В цій формі міститься такий самий пункт 4 "кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені", як і у формі протоколу для дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на конкретній виборчій дільниці. Отже, логічно зробити висновок про те, що ТВК під час повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці та встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, для занесення цієї цифри до графи 4 протоколу - має діяти за тим самим алгоритмом, що і ДВК під час первісного підрахунку голосів, тобто самій складати документи, передбачені п.10 ст.68 цього Закону, які скласти через невідповідність неможливо.
Ніяких норм, що спростовували б цей висновок чи встановлювали б будь-який інший порядок отримання результату пірахунку, що підлягає занесенню в графу 4 протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою ЦВК - в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" - В ЗАКОНІ НЕ ІСНУЄ.
Це є цілком логічним, оскільки ніяких інших способів встановити кількість, крім як а) перерахувати кількість підписів у списку виборців, б) перерахувати кількість контрольних талонів, в) порівняти ці цифри між собою та в разі їх неспівпадіння скласти відповідний акт про причини неспівпадіння, г) на підставі цього акту прийняти рішення про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.
Отже, суд в мотивувальній частині оскаржуваної постанови зробив висновки, які ніхто з сторін, що брали участь в розгляді справи, У ЗАЯВАХ НЕ ПРОСИВ, вдавшись при цьому до невиправдано вільного тлумачення Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", фактично втрутитившись в сферу компетенції колегіальних органів - ДВК та ТВК, продемонструвавши повне нехтування правами та інтересами виборців, що здійснили своє волевиявлення.
Стверджувати про упередженість суду є підстави також із того, що між другим та третім абзацами п'ятої сторінки оскаржуваної постанови спостерігається явний логічний "розрив", а саме: із твердження про те, що ДВК номер 1 та 2 несвоєчасно склали документи, зазначені в ч. 10 ст. 68, аж ніяк не витікає, що ТВК при повторному перерахунку голосів НЕ МАЛА можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців. Це свідчить намагання суду нав'язати Ірпінській міській ТВК свою нічим не аргументовану "точку зору".
Згідно ст. 7 КАС України, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, верховенство права, законність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи. Жодного з цих принципів суд при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався. Всі намагання 3-ї особи та її представника з'ясувати, що ж конкретно нібито ЗАВАЖАЄ ДВК, ТВК чи суду встановити кількість осіб, що отримали виборчі бюлетені на 1 та 2 дільницях виборчого округу 91, якщо всі обставини та факти, що призвели до виникнення невідповідності кількості підписів виборців та кількості контрольних талонів, а саме: відомі, всі особи, які брали участь в даних подіях, є їх пояснення з приводу цих обставин, що зафіксовані у протоколах багаточисельних судових засіданнь.
ГОЛОВНЕ - самі бюлетені Є В НАЯВНОСТІ та перебувають під охороною в приміщенні Ірпінської міської ТВК.
Однак, судді робили вигляд, що не розуміють, про що йдеться і яке це має значення. Безумовно, така тактика є єдино можливою, за допомогою якої суд, УПЕРЕДЖЕНО, в інтересах позивача зайняв відверто хибну та необгрунтовану юридично позицію, фактичною метою якої є НЕДОПУЩЕННЯ оголошення остаточних результатів виборів.
Згідно статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши порушення законодавства про вибори, повинен визначити у постанові спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення всіх наслідків цих порушень відповідно до закону. Суд же в оскаржуваній постанові, всупереч вимогам даної статті, не визначив, яким чином слід діяти Ірпінській міській ТВК та іншим суб"єктам виборчого процесу в даній ситуації, аби усунути наслідки невиготовлення у встановлений законом строк документів, передбачених частиною 10 статті 68 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", які, власне кажучи, через законодавчий "ляп" виконати неможливо, а лише "натякнув" в мотивувальній частині, що нібито існують обставини, внаслідок яких нібито неможливо встановити результати виборів на 1 та 2 дільницях 91 виборчого округу. Зрозуміло, що на жодну норму закону, що вказувала б на це, суд послатися НЕ МІГ.
Таким чином, вважаю оскаржувану постанову незаконною, необгрунтованою, а також такою, що скасовує правильні по суті рішення Ірпінської міської ТВК з виключно формальних підстав, на догоду кандидату на посаду Ірпінського міського голови Бондарю О. В., який, не оскаржуючи результати виборів по суті, за допомогою своїх безпідставних позовів робить все можливе, аби затягнути офіційне підведення підсумків виборів з ницих та мстивих спонукань. Суд ГРУБО ПОРУШУЄ при цьому правами виборців, що здійснили своє волевиявлення та мають право якнайшвидше дізнатися про його результати.
Через упереджену позицію суду і недосконалість чинного Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" фактично зірвані невідкладні заходи, які повинні бути проведені при зміні складу органів місцевого самоврядування. Це тягне за собою низку негативних наслідків, які реально можуть привести до значних ускладнень життєзабезпечення міста Ірпінь, наприклад, у організації підготовки до ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ 2006-2007 р.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 68 та 72 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", ст. ст. 177, 184-190, 195, 196, 198, 202, 207 КАС України,
>
> ПРОШУ СУД
>
> 1. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року - с к а с у в а т и.
> 2. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог кандидату на посаду Ірпінського міського голови Бондаря О. В. повністю в і д м о в и т и.
>
>
> Додатки
>
> Дві копії даної апеляційної скарги для сторін по справі.
>
>
>
>
> 15 квітня 2006 року кандидат на посаду Ірпінського міського голови Свистович М.Б.
2006.04.17 | ГРАД
Хто знає, коли буде засідання суду ?(-)
2006.04.17 | MentBuster
Завтра, 18 квітня, об 11-00
В Апеляційному суді Київської області - Київ, вул. Володимирська, б. 15.