Про об’єднану істоту і штучний інтелект
10/11/2001 | Горицвіт
Якщо розуміти метафорично, то теперішня цивілізація вже є “супермемоном”: люди спілкуються, пишуть і читають тексти, які можна розглядати як спільну пам’ять об’єднаного організму. Напрошуються також інші очевидні аналогії між елементами суспільства і частинами організму.
Але все це - не те.
Кожен залишається окремою істотою зі своїм розумом.
Чи буде відбуватися справжня інтеграція? Думаю, вона неминуча.
Будуть розвиватися інтерфейси між людиною і комп’ютером: для зручності, ефективності. Має з’явитися розпізнавання голосу, яке замінить нарешті клавіатуру. Одночасно (чи навіть раніше) з’являться системи позиціонування на заміну мишки на основі слідкування за очима і за м’язами. А далі – ловити електричні сигнали, які керують оком і рукою. А ловити їх найкраще прямо в мозку, тому варто вживити туди якусь мікросхемку. Так само і сприймання інформації: від мініатюрних екранів в окулярах (контактних лінзах) до безпосереднього передавання сигналу на нейрони сітківки. Так само і голос.
Людина зможе ходити і, не носячи в руках ніякого пристрою, зв’язуватися зі своїм комп’ютером. При цьому буде бачити дорогу перед собою і одночасно – напівпрозорий - екран з інформацією.
Через ті самі інтерфейси можна розмовляти між собою. Можна зробити так, що ваш друг буде бачити вашими очима.
Це перший етап.
А далі – ускладнення інформації, яку надає вам ваш комп’ютер. Адже він бачить і чує все що і ви, отже, може запам’ятовувати буквально все, розпізнавати сцени, впізнавати людей, з якими ви зустрічаєтеся на вулиці і тут же підказувати вам і так далі. Оскільки все класифікується і заноситься в базу знань, то ви будете консультуватися з цією базою, спільно аналізувати події, робити прогнози.
Очевидно, що ви можете об’єднати вашу базу знань (чи її частину) з вашими друзями. При цьому ви станете значно розумнішими.
Очевидно також, що будуть створюватися суспільні бази, які будуть використовувати частину вашого досвіду і давати вам можливості спільного досвіду. Назвемо це другим етапом розвитку об’єднаного розуму.
Тут неминуче будуть програмісти, архітектори знань, адміністратори баз знань. Напевно, з’являться і хакери з вірусами.
Далі розвиток піде за такими основними напрямками.
(а) Підвищення інтелекту комп’ютерів. Кожному захочеться говорити зі своїм комп’ютером (назва, очевидно, поміняється) природніше і щоб він був розумнішим, щоб краще допомагав. Виникнуть якісь наближення до “штучного інтелекту”.
(б) Поглиблення зв’язку між мозком і комп’ютером. Я маю на увазі рівень: не тільки голос, візуальне зображення, запах і тактильні відчуття, але також “емоції”, “думки” і тому подібне. Я беру ці слова в лапки, бо сьогодні ніхто не знає на нейрофізіологічному рівні, що це таке. Але не виключено, що прорив відбудеться, і комп’ютер зможе знати, про що ви думаєте, що відчуваєте, - знати і відповідно реагувати. Цей прорив передбачає і можливість викликати відчуття, думки і т.п. А також ідеї – щось таке неясне, що не можна виразити словами. Можна буде ділитися цим “неясним” зі своїми друзями. Очевидно, що настане зовсім новий рівень спілкування.
(в) Психологічні проблеми, викликані попередніми двома пунктами, і способи подолання цих проблем. Якою стане людина, коли її мозок фактично розшириться? Зміни неминучі. Неможливо спрогнозувати, які. Чи залишиться людина людиною чи стане новою істотою?
(г) Відповідні зміни суспільства, які неможливо сьогодні передбачити.
Але все це - не те.
Кожен залишається окремою істотою зі своїм розумом.
Чи буде відбуватися справжня інтеграція? Думаю, вона неминуча.
Будуть розвиватися інтерфейси між людиною і комп’ютером: для зручності, ефективності. Має з’явитися розпізнавання голосу, яке замінить нарешті клавіатуру. Одночасно (чи навіть раніше) з’являться системи позиціонування на заміну мишки на основі слідкування за очима і за м’язами. А далі – ловити електричні сигнали, які керують оком і рукою. А ловити їх найкраще прямо в мозку, тому варто вживити туди якусь мікросхемку. Так само і сприймання інформації: від мініатюрних екранів в окулярах (контактних лінзах) до безпосереднього передавання сигналу на нейрони сітківки. Так само і голос.
Людина зможе ходити і, не носячи в руках ніякого пристрою, зв’язуватися зі своїм комп’ютером. При цьому буде бачити дорогу перед собою і одночасно – напівпрозорий - екран з інформацією.
Через ті самі інтерфейси можна розмовляти між собою. Можна зробити так, що ваш друг буде бачити вашими очима.
Це перший етап.
А далі – ускладнення інформації, яку надає вам ваш комп’ютер. Адже він бачить і чує все що і ви, отже, може запам’ятовувати буквально все, розпізнавати сцени, впізнавати людей, з якими ви зустрічаєтеся на вулиці і тут же підказувати вам і так далі. Оскільки все класифікується і заноситься в базу знань, то ви будете консультуватися з цією базою, спільно аналізувати події, робити прогнози.
Очевидно, що ви можете об’єднати вашу базу знань (чи її частину) з вашими друзями. При цьому ви станете значно розумнішими.
Очевидно також, що будуть створюватися суспільні бази, які будуть використовувати частину вашого досвіду і давати вам можливості спільного досвіду. Назвемо це другим етапом розвитку об’єднаного розуму.
Тут неминуче будуть програмісти, архітектори знань, адміністратори баз знань. Напевно, з’являться і хакери з вірусами.
Далі розвиток піде за такими основними напрямками.
(а) Підвищення інтелекту комп’ютерів. Кожному захочеться говорити зі своїм комп’ютером (назва, очевидно, поміняється) природніше і щоб він був розумнішим, щоб краще допомагав. Виникнуть якісь наближення до “штучного інтелекту”.
(б) Поглиблення зв’язку між мозком і комп’ютером. Я маю на увазі рівень: не тільки голос, візуальне зображення, запах і тактильні відчуття, але також “емоції”, “думки” і тому подібне. Я беру ці слова в лапки, бо сьогодні ніхто не знає на нейрофізіологічному рівні, що це таке. Але не виключено, що прорив відбудеться, і комп’ютер зможе знати, про що ви думаєте, що відчуваєте, - знати і відповідно реагувати. Цей прорив передбачає і можливість викликати відчуття, думки і т.п. А також ідеї – щось таке неясне, що не можна виразити словами. Можна буде ділитися цим “неясним” зі своїми друзями. Очевидно, що настане зовсім новий рівень спілкування.
(в) Психологічні проблеми, викликані попередніми двома пунктами, і способи подолання цих проблем. Якою стане людина, коли її мозок фактично розшириться? Зміни неминучі. Неможливо спрогнозувати, які. Чи залишиться людина людиною чи стане новою істотою?
(г) Відповідні зміни суспільства, які неможливо сьогодні передбачити.
Відповіді
2001.10.11 | miner
Re: Ну навіщо так технократично, або про підводні камені компутороцентризму
Я сам технократ, і мені близькі ідеї Горицвіта. Проте я не можу не наголошувати на тому, що те ВСЕ, що відбувається з людством, весь той трансформаційний процес, НЕ ЗВОДИТЬСЯ ДО ІНФ. ТЕХНОЛОГІЙ. Подібні прориви відбуваються в біології (читання ДНК), психології, менеджменті, п_р_а_к_т_и_ч_н_о __ в_с_ю_д_и.Крім -- ЧОГО -- га?
IMHO, суспільної орґанізації. Бо суспільна свідомість таки динамічно міняється.
І ця суспільна орґанізаця легко перетворить Горицвітів кіберрай
Тому загальносвітова суспільна трансформація НЕМИНУЧА.
Світова Революція або світовий КОНЦТАБІР. Третього не буде, бо розвиток технологій ВЖЕ задалеко зайшов. Крім того, той екстенсивний шлях розвитку, яким ми досі ПРЕМОСЯ --
ВЕДЕ У ПРІРВУ
Бо ресурси ВИЧЕРПНІ. Бо ця планета може прогодувати ОБМЕЖЕНУ кількість свійських приматів. І якщо ці свійські примати годні високого сану РОЗУМНИХ ІСТОТ, час замислитися і ЗМІНИТИСЯ. Подорослішати, типу, чи як.
І тому -- ПРАВА ЛЮДИНИ, ДЕМОКРАТІЯ, СВОБОДА. І ніяк інакше. Бо широкий той шлях, що веде до пекла
DIXI
2001.10.13 | Горицвіт
Про прірву і шлях туди
Майнер згадує <b>дві</b> різних прірви: обмеженість природних ресурсів і загрозу тотальної диктатури.Чому я звертаю на це увагу? Бо є такі ідеї, що раз ресурси обмежені і теперішній шлях веде до їх немичого і швидкого вичерпання, а теперішній шлях – це ринок з усіма супутніми елементами (в центрі яких – індивідуальна свобода учасника ринку), - то треба змінити цей шлях, відмовитися від індивідуальної свободи в ім’я виживання всього людства. Тобто пропонують встановити диктатуру. В якомусь вигляді.
Обидві прірви мені не здаються неминучими.
Вичерпність ресурсів ще ніхто не довів.
Відповідні глобальні моделі мусять враховувати поведінку людей, яка погано піддається формалізації. Цього просто неможливо зробити, якщо навіть фінансові прогнози сьогодні робляться на чисто регресійних моделях.
Крім того, нема навіть геологічних даних: скільки нафти і т.п., зверніть увагу, як відрізняються подібні дані з різних джерел. Технічно неможливо “просвітити” Землю і побачити, що де лежить. Треба тикнутися в якесь конкретне місце, спробувати, і буде видно.
Крім того, невідомі зв’язки в біосфері. Що на що впливає, як відновлюється, в яких межах.
Крім того, невідома структура Землі. Скільки тепла викинеться з вулканами і т.п. Популярна теорія, що потепління викликається парниковим ефектом – насправді тільки одна з теорій. Знаменита конференція в Ріо – це була політична акція, а не наукова.
Прірва другого типу (глобальна диктатура) – можлива, напевно. Але як оцінити шанси – я не знаю.
Як би там не було, я згоден, що вихід – в зміні свідомості людини, яка приведе до зміни суспільної організації.
Отже: (для Майнера подаю транскрипцію: отзге:))
Які зміни необхідні для виживання людства?
Чи ці зміни можливі?
Чи бачимо ми сьогодні відповідні досвітні огні?
Чи можемо ми прискорити процес?
Як?
2001.10.13 | Пані
Про вичерпність ресурсів
Не зважаючи на всю попередню критику ніхто ще не довів на історичних прикладах, що Мальтус був неправий.Ось вам тренд, який я не оцінюю та не аналізую жодним чином.
Зараз майже по всій Европі спостерігається негативний приріст населення. Хто бачив прогнози ООН, той знає очікуваний рівень таких змін (-30-50%).
Про яку вичерпність ресурсів йдеться, коли кількість населення падає?
Інша справа, що це локальний феномен, і в азіатських країнах спостерігається зворотній процес. Але якщо ці країни будуть втягнуті у тривалу війну, ймовірність чого зростає щоденно, то регуляція кількості населення і там цілком можлива.
Ось вам і "еволюційний" шлях.
2001.10.13 | Горицвіт
Re: Про вичерпність ресурсів
Я згоден.Існують різні механізми регуляції, більшість з яких наука сьогодні ще не знає. Не можна ні панікувати, що стався крах і природної регуляції більше нема, ні покладатися тільки на природну регуляцію.
Люди мають діяти.
Зрештою, розумна діяльність людини - це метод, яким діє саморегуляція природи!
Треба розвивати свободу.