МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

responsabilite: рецепт від Донцова

12/17/2001 | Наливайко
Розмірковуючи якось під Хванчкару про особливості заповідного і ні з чим не зрівняного вітчизняного мудизму з нагоди: а) появи на сайті Кабміну програмових документів "За ЄдУ в ТУНДРІ"; б) персонального складу першої шеренги зазначених тундряків-оленеводів і, водночас, їхніми розрахованими на перший клас допоміжного інтернату для дефективних дітей байками про невикористання "адмінресурсу", я був прийшов до сумних висновків про невиліковне:
1. Наявність в Україні страшно далекої від народу верстви обвішаної на кшталт новорічної ялинки орденами, золотими фортунами, кришталевими слонами і цяцьками від Московського патріархату самозваної "еліти", що приватизувала владу, створила з нею "владу-власність", якою і гендлює поміж себе, в яку вчепилася хваткою пітбуля і яку мирним шляхом не віддасть.
2. Віртуальність цієї держави взагалі, позаяк влада, вся смердюча система тримається не на нормальних цивілізованих і життєдайних чинниках (національній свідомості громадян, взаємовідповідальності держави і громадян, безумовному верховенстві права et cetera), а на підкилимних, напівкримінальних, а підчас і відверто кримінальних інтересах, зв'язках, домовленостях, тобто "понятіях". Добро зазвичай перемагає зло, але у нас є всеперемагаюча сила - Велике Бабло, і якщо завтра "капустяні" інтереси критичної маси лауреатів рейтингів, володарів фортун, слонів і цяцьок розійдуться з державністю, післязавтра українці, прокинувшись, дізнаються про те, що в них, виявляється, була споконвічна мрія і от вона здійснилася - с Расєєй навєкі. Вночі відбувся всенародний референдум (з явкою - 101 відсоток), а досвіта його результати було імплементовано. Старший брат в Києві на білому коні, а "еліта" зливається з ним у звичних слюнявих братських цілунках, хоча, скоріше, не з самим братом, а з конем, бо дуже високо.
3. Театральність, щоб не сказати балаганність суспільних стосунків, взаємин "особа - держава": всі розуміють, що влада їм бреше, в них краде, одним словом - страшенно свинячить і свинячила ще б більше, якби фізично встигала, але більшість вважає це нормальним, оскільки іншого поводження ніколи не бачила. Народ грає за правилами, котрі полягають в тому, що за будь-яких розкладів джокери і тузи опиняються в тих самих руках. Натомість нація (як свідома спільнота духовно вільних особистостей) не є достатньо чисельною.
Отже - апатія і зневіра з одного боку, а з іншого - сита впевненість в своєму всевладді і всемогутності. Влада, бо гроші, гроші, бо влада. Коло замикається. Крейдяне коло, майже за Гоголем, з тією відмінністю, що нечисть, шляк би її трафив - не ззовні, а внутрі.
Та все ж якогось дідька spero, дарма, що contra spem.

Їх можна лише збройно повалити, що є, по-перше, наче неконституційним, по-друге - наразі дуже і дуже маловірогідним, або привалити ще більшою купою грошей, що є просто нереальним.
Або розірвати зазначене коло, ланцюг, як хочете - "влада-гроші-влада-….". Як?

І згадався мені раптом Дмитро Донцов з його "Belluna sine capite", де він каже, хто лише і може входити до провідної верстви, чи то "вести маси" - "висша індивідуальність, жадна відповідальності" ("nature superieure, avide de la responsabilite"). Вибачивши Донцову тоталітаристський оберт "вести маси", списавши це на рахунок його тодішньої необізнаності щодо теперішного буйного розквиту демократії і поваги до особистості в осяяній сонцем гуманізму Україні, сконцентруємося на "…жадна відповідальності". Так от: ВЛАДА ПОВИННА ДАВАТИ ЇЇ НОСІЄВІ ЛИШЕ ОДНЕ - ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Головний біль. Плюс велике моральне (м-о-р-а-л-ь-н-е!) задоволення від правильного, себто на благо Україні, її використання.
Тож серед моря розливанного нікчемних паперів, що вихлюпується з Верхради, потрібен один Закон ("Окончательная бумажка! Фактическая!", як казав Євстигнєєв - Преображенський у "Собачому серці"), за яким гарантовано високий (але не надхмарний) рівень матеріального забезпечення для керівних держпосадовців (і депутатів, ясна справа) поєднувався б з жорстким, тотальним, інквізиторським, абсолютним і саме тому - справедливим громадським контролем над фактичним достатком, витратами, стилем життя тощо (приклад експромтом - обов'язкове відкриття і використання одного-єдиного рахунку в Нацбанку, на операції за яким не поширюється ніяка банківська таємниця, певні обмеження щодо можливості надбання майна для самого суб'єкта, членів його родини, споріднених структур, обов'язкове оприлюднення не лише декларацій про доходи, але і звітності про витрати включно з квітанціями про відвідини громадських туалетів - думайте, депутати,скурві сини, маєте депутатський розум, штат помічників укупі з консультантами, а з Дмитра Донцова - лише самісінька ідея). Себто Закон, котрий зробив би посідання державних посад (принаймні - на найвищому щаблі) укупі з депутатством справою справою абсолютно бесперспективною, коли не шкідливою, з точки зору особистого збагачення. Кесарю - кесарево, гендляреві - гендлярське.
І півслова до лідерів опозиційних партій. Позаяк перспектива прийняття такого Закону в стінах ВРУ є, принаймні, туманною, коли наступного разу міркуватиме про референдум, чи не поставити таке додаткове питаннячко? А йдучи в маси, напишіть "ВЛАДА=ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ!" на прапорах своїх партій. Для вашого оточення (його, щоправда, поменшає) це буде тестом на шляхетність помислів і чину. Між іншим, це може дати побічний ефект у вигляді зближення і об'єднання справді національних і справді демократичних сил - завдяки просвітлінню щодо простої істини - "є боротьба за долю України, все інше - то велике мискоборство" ((с) Л.Костенко.

І хай йде якнайдалі той, хто назве такий Закон порушенням прав людини. Посадовець залишає частину своїх прав на цвяху перед дверми свого владного кабінету, свідомо входячи туди, з прагненням єдино ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за країну. Якщо він на це не згоден, відтак він шукає чогось іншого і з яких радощів будемо ми йому в таких пошуках допомагати? Всі інші можуть розслабитися і насолоджуватися своїми правами.

Можливо, це крейдяне коло вдасться розірвати і до тих хто в колі окопалися, непомітно підкрадеться і несподівано завітає чи абзац, чи пінцет, але вже точно - щось адекватне їхнім заслугам перед Вітчизною.

Відповіді

  • 2001.12.17 | DevRand

    добре сказано (-)

  • 2001.12.17 | Augusto

    Абсолютно не погоджуюсь з тоталітарної частиною.

    Бо якщо хтось повинний "вести маси" якби красиво це не пакувати на сучасний лад, але виникає запитання, а чому ті, хто зараз є "обвішаний порцеляновими слонами" погано "ведуть маси"? Може це якраз і є правильний начин "ведення маси"? Плюс виходить, що інакше "правильний начин" сформульовано, скажімо конкретною людиною Донцовим (Перцовим), але хто дав право Донцову (Перцову) формулювати "правильний начин"? Чому не іншій особі? Це все мутагенез ідей, що витікають з неправомірного захоплення(наслідування тощо) влади, між іншим і комуністична маячня теж черпає з того ж джерела, в той же час наявність саме правомірної держави (якої зараз просто нема) вирішує ці проблеми.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.12.17 | Наливайко

      Так я з тоталітарною - теж ні(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.12.17 | Augusto

        А без тоталітарної частини...

        там немає нічого нового. Русо писав що рішення окремої людини використовувати лише прiвилеї громадянина без обов'язків підданого підривають самі підвалини державності
        Але запитання: як врятувати сам термін "держава" від бандитсько-комуністичного присмаку "пригнічення одного класа(групи) іншим"? Інакше держава замість виконувати функції суспільного утворення, колективного об'єднання вільних громадян перетворюється на Молох, який вимагає жертв.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.12.17 | Наливайко

          Гм...

          Якщо я б послався не на Донцова, а на...того ж Перцова, можливо, Ви б ту "тоталітарщину" і не помітили. Втім, я про інше - до Донцова можна ставитися по-різному, але щодо жадоби відповідальності, тут він, на моє інтоксиковане Хванчкарою ІМХО - стовідсотково правий. Це є критерій. Справа в тому, як запустити механізм дії цього критерію.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2001.12.17 | Augusto

            Я в молодості теж захоплювався Перцовим...

            доки не помітив моменту абсолютної нелігітимності його теорії. Одним з можливих варіантів є: дійсно вільні вибори (інша справа що враховуючи досвід "перепису" це є малореальним) які б склали б нарешті підстави до правомірної української влади.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".