Відповіді

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  ВСТУП

  Проект
  вноситься
  народним депутатом України
  Євгеном ЖОВТЯКОМ
  фракція "Наша Україна")
  
  
  ВИБОРЧИЙ КОДЕКС
  
  На підставі Конституції України та з урахуванням законів України з питань державного будівництва і забезпечення громадянських прав та свобод особи в Україні Виборчий кодекс визначає засади, принципи, порядок підготовки і проведення виборів до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних, районних, міських (районних у містах), селищних, сільських рад, а також міських, селищних, сільських голів; регламентує проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; визначає статус та повноваження органів, що забезпечують реалізацію прав громадян на участь в управлінні державою шляхом їх вільного волевиявлення на виборах та референдумах.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | tmp

    Re: ВСТУП - ліквідація протиріч

    Євген Жовтяк пише:
    > Проект
    > вноситься
    > народним депутатом України
    > Євгеном ЖОВТЯКОМ
    > фракція "Наша Україна")
    >
    >
    > ВИБОРЧИЙ КОДЕКС
    >
    > На підставі Конституції України та з урахуванням законів України з питань державного будівництва і забезпечення громадянських прав та свобод особи в Україні Виборчий кодекс визначає засади, принципи, порядок підготовки і проведення виборів до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних, районних, міських (районних у містах), селищних, сільських рад, а також міських, селищних, сільських голів; регламентує проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; визначає статус та повноваження органів, що забезпечують реалізацію прав громадян на участь в управлінні державою шляхом їх вільного волевиявлення на виборах та референдумах.
    
    здається кодекс вище за статусом закону.. треба виключити слова "та з урахуванням законів України з питань державного будівництва і забезпечення громадянських прав та свобод особи в Україні"...
    
    як на мене усі протиріччя повинні бути вирішені в кодексі.. усі розбіжності з іншими законами треба тлумачити на користь положень кодексу... не повинно бути лише протиріч з Конституцією..

  • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

    Re: ВСТУП

    <i>Жовтяк пише:</i>
    
    ВИБОРЧИЙ КОДЕКС
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    
    ВИБОРЧИЙ КОДЕКС <b>УКРАЇНИ</b>
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    На підставі Конституції України та з урахуванням законів України з питань державного будівництва і забезпечення громадянських прав та свобод особи в Україні Виборчий кодекс визначає засади, принципи, <b>порядок підготовки і проведення виборів до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів</b>Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних, районних, міських (районних у містах), селищних, сільських рад, а також міських, селищних, сільських голів;
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    На підставі Конституції України та з урахуванням законів України з питань державного будівництва і забезпечення громадянських прав та свобод особи в Україні Виборчий кодекс визначає засади, принципи, <b>порядок підготовки і проведення виборів посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування - народних депутатів України у Верховну Раду України, Президента України, депутатів</b> Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних, районних, міських (районних у містах), селищних, сільських рад, а також міських, селищних, сільських голів;

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ПЕРШИЙ (статті 1–17)

  РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
  ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ І ЗАСАДИ ВИБОРІВ ТА РЕФЕРЕНДУМІВ
  
  
  С т а т т я 1. Вибори та референдуми як елемент формування політичної системи
  
  Вибори та референдуми в Україні з дотриманням конституційних гарантій вільного волевиявлення громадян є обов'язковою умовою формування політичної системи і формою безпосередньої демократії, що забезпечується державою.
  
  
  С т а т т я 2. Основні принципи і засади виборів та референдумів
  
  1. Вибори до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних, сільських рад, а також міських, селищних та сільських голів є вільними і проводяться на основі гарантованого Конституцією України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
  
  2. Виборчий процес здійснюється на засадах:
  1) вільного і рівноправного висування кандидатів;
  2) гласності та відкритості;
  3) багатопартійності;
  4) дотримання таємниці волевиявлення виборців під час голосування;
  5) рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії;
  6) неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
  7) контролю за джерелами фінансування та витратами на виборчу кампанію;
  8) свободи агітації.
  
  3. Засади, визначені частиною другою цієї статті (за винятком першого та третього пунктів з визначеннями, притаманними лише виборам), поширюються також на процедури проведення всеукраїнських та місцевих референдумів. При цьому під рівністю можливостей та неупередженістю з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб мається на увазі незаперечне право громадян відповідно до положень Виборчого кодексу реалізовувати свої ініціативи, ідеї, цілі, соціально-політичні інтереси завдяки суспільній підтримці на референдумах.
  
  
  С т а т т я 3. Загальне виборче право громадян та добровільний характер виборів і референдумів
  
  1. Вибори та референдуми в Україні є загальними. Держава зобов'язана створювати громадянину умови для реалізації його виборчого права.
  
  2. Участь громадян України у виборах та референдумах є добровільною. Примушування виборця брати участь у голосуванні чи перешкоджання виборцю в голосуванні карається законом.
  
  
  С т а т т я 4. Рівність виборчих прав громадян
  
  Громадяни України беруть участь у виборах та референдумах на рівноправних засадах.
  
  
  С т а т т я 5. Пряме виборче право громадян
  
  1. Усі види виборів в Україні є прямими. Верховна Рада України, Президент України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міські, селищні, сільські голови обираються безпосередньо виборцями.
  
  2. Референдуми в Україні є однією з форм реалізації громадянами їхніх виборчих прав та виявом їх прямої (неделегованої) участі у вирішенні важливих соціально-політичних питань.
  
  
  С т а т т я 6. Таємниця волевиявлення громадян
  
  Голосування на виборах та на референдумах є таємним. Контроль за волевиявленням виборців у будь-якій формі не допускається.
  
  
  С т а т т я 7. Право громадян обирати та бути обраними
  
  1. Здійснення громадянами України права обирати і бути обраними не залежить від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови спілкування, ставлення до релігії, політичних та інших переконань, роду і характеру занять, інших ознак.
  
  2. Обмеження виборчих прав, що не передбачені Виборчим кодексом, забороняються.
  
  3. Право голосу на виборах та референдумах мають громадяни України, яким на день проведення виборів або референдуму виповнилося вісімнадцять років і які не мають обмежень у виборчих правах, передбачених Виборчим кодексом.
  
  4. Кожен виборець має один голос.
  
  
  С т а т т я 8. Обмеження виборчих прав
  
  1. Не мають права голосу під час виборів та референдумів і не можуть бути обраними громадяни, визнані судом недієздатними.
  
  2. Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради чи міським, селищним, сільським головою не може бути обраним громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
  
  3. Депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міськими, селищними, сільськими головами не можуть бути обраними громадяни, які на день виборів проходять строкову військову або альтернативну службу.
  
  4. Інші обмеження виборчих прав громадян обумовлені статтями Виборчого кодексу, що стосуються різних виборів.
  
  
  С т а т т я 9. Залежність виборчих прав громадян від терміну проживання в України
  
  У випадках передбачених Виборчим кодексом обмежень щодо обрання громадян депутатами чи посадовими особами органів державної влади і органів місцевого самоврядування залежно від місця проживання цих громадян під проживанням в Україні у Виборчому кодексі мається на увазі проживання або перебування громадян у встановленому законодавством порядку:
  1) на території в межах державного кордону України;
  2) у відрядженні за межами України в дипломатичних та інших офіційним представництвах і консульських установах України;
  3) у міжнародних організаціях та їх органах;
  4) на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України;
  5) на полярних станціях України;
  6) за межами України відповідно до чинних міжнародних договорів України.
  
  
  С т а т т я 10. Види виборів
  
  1. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у разі створення рад), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів можуть бути черговими, позачерговими, повторними.
  
  2. Терміни проведення, порядок призначення і проведення кожного з цих видів виборів визначаються Конституцією України, Виборчим кодексом та іншими законами України.
  
  
  С т а т т я 11. Види референдумів
  
  Відповідно до Конституції України, референдуми можуть бути всеукраїнськими (являти собою всенародну ініціативу, щодо якої проводиться всенародне голосування) та місцевими (які проводяться в межах адміністративно-територіальних одиниць з питань, що становлять інтерес для жителів відповідного регіону).
  
  
  С т а т т я 12. Етапи виборчого процесу
  
  1. Виборчий процес включає такі етапи:
  1) призначення виборів;
  2) оголошення виборчої кампанії;
  3) утворення виборчих округів та виборчих дільниць;
  4) утворення виборчих комісій;
  5) складання (уточнення) списків виборців;
  6) формування виборчих списків, висування кандидатів;
  7) реєстрація виборчих списків та кандидатів;
  8) проведення передвиборної агітації;
  9) голосування;
  10) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів;
  11) реєстрація обраних Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів.
  
  2. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів виборів.
  
  
  С т а т т я 13. Суб'єкти виборчого процесу
  
  Суб'єктами виборчого процесу є:
  1) виборці - громадяни України, які мають право голосу;
  2) виборчі комісії (виборчі органи);
  3) політичні партії та виборчі блоки політичних партій (далі в тексті Виборчого кодексу - партії та блоки), які сформували і зареєстрували виборчі списки, висунули претендентів на виборні посади та кандидатів у депутати;
  4) претенденти на виборні посади - Президента України та міських, селищних, сільських голів; кандидати у народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад;
  5) уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники претендентів на виборні посади, кандидатів у депутати;
  6) органи державної влади та органи місцевого самоврядування у випадках, передбачених Виборчим кодексом;
  7) офіційні спостерігачі від партій та блоків політичних - суб'єктів виборчого процесу, претендентів на виборні посади, кандидатів у депутати.
  
  
  С т а т т я 14. Реалізація виборчого права громадян під час проведення всеукраїнських та місцевих референдумів
  
  1. Громадяни, наділені виборчими правами (правом голосу), окрім виборів, беруть участь у всеукраїнських та місцевих референдумах.
  
  2. Референдуми, як і вибори, є формою народного волевиявлення та безпосередньої демократії, що гарантуються державою. Порядок проведення референдумів та гарантії реалізації під час їх проведення виборчих прав (права голосу) громадян визначені Конституцією України та Виборчим кодексом.
  
  
  С т а т т я 15. Органи, що організовують і проводять вибори та референдуми
  
  1. З метою організації і проведення виборів та референдумів в Україні постійно діє Центральна виборча комісія і створюються місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдумів - цілісна система органів, що забезпечують реалізацію прав громадян на безпосередню участь в управлінні державними справами шляхом вільного волевиявлення на виборах та референдумах.
  
  2. Виборчі комісії є гарантами додержання виборчого законодавства і несуть відповідальність за створення рівних можливостей та за неупереджене ставлення до громадян, наділених виборчим правом, як з боку цих органів, так і з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
  
  
  С т а т т я 16. Офіційні спостерігачі
  
  1. У пов'язаних з виборами заходах, передбачених Виборчим кодексом, мають право брати участь офіційні спостерігачі від інших держав та міжнародних організацій, а також від громадських організацій України та від осіб, які балотуються на виборах. Статус офіційних спостерігачів визначається положенням, яке затверджується Центральною виборчою комісією.
  
  2. Офіційні спостерігачі мають право також брати участь у заходах, пов'язаних з проведенням всеукраїнських та місцевих референдумів.
  
  
  С т а т т я 17. Законодавство про вибори та референдуми
  
  1. Підготовка і проведення виборів Верховної Ради України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України.
  
  2. Всеукраїнські та місцеві референдуми проводяться на підставі Конституції України, Виборчого кодексу, законів України.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | tmp

    ст.1 та 8

    > С т а т т я 1. Вибори та референдуми як елемент формування політичної системи
    
    > Вибори та референдуми в Україні з дотриманням конституційних гарантій вільного волевиявлення громадян є обов'язковою умовою формування політичної системи і формою безпосередньої демократії, що забезпечується державою.
    
    слова "з дотриманням конституційних гарантій вільного волевиявлення громадян" виключити.. це прописано (неодноразово) в багатьох інших статтях Кодексу..
    
    > С т а т т я 8. Обмеження виборчих прав
    >
    > 1. Не мають права голосу під час виборів та референдумів і не можуть бути обраними громадяни, визнані судом недієздатними.
    
    після слова "громадяни," включити "на момент реєстрації" - треба памя"тати про час..
    
    > 2. Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради чи міським, селищним, сільським головою не може бути обраним громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
    
    теж саме: після слів ", який" додати "на момент реєстрації", після останього слова "судимість" додати "ще"..
    
    > 3. Депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міськими, селищними, сільськими головами не можуть бути обраними громадяни, які на день виборів проходять строкову військову або альтернативну службу.
    
    усіх незручних кандидатів на день виборів терміново відправлять на строкову чи альтернативну службу.. тому слова "день виборів" замінити на "на день реєстрації".. та додати речення: "У тому випадку, якщо початок проходження служби припадає на день, який передує чи припадає на день виборів, то зареєстрованому кандидату надається відповідна відстрочка від служби в армії (альтернативної служби)"
    
    далі в тексті кодексу потрібно прописать, що строк "депутатства" зараховується до строку служби..
    
    до речі: чим військовий службовець, що проходить строкову службу гірше когось з нас чи будь-якого держслужбовця?
    чому його не можна обирати? хто це придумав? хто автор? здається, навіть під час перевороту 17-го року були "солдатьськіє депутати"..
    де тут проблема? я шукав, але не знайшов конституційних обмежень прав грамодян, які на військовій строковій службі щодо їх права обирати чи бути обраним.. можливо я погано шукав?
    
    ....... далі буде..

  • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

    Re: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ (статті 1–17)

    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 2. Основні принципи і засади виборів та референдумів
    
    1. <b>Вибори до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів</b> Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних, сільських рад, а також міських, селищних та сільських голів <b>є вільними і проводяться на основі гарантованого Конституцією України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.</b>
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 2. Основні принципи і засади виборів та референдумів
    
    1. <b>Вибори посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування – народних депутатів України у Верховну Раду України, Президента України, депутатів</b> Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних, сільських рад, а також міських, селищних та сільських голів <b>проводяться на основі гарантованих Конституцією України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом вільного волевиявлення таємним голосуванням.</b>
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 3. Загальне виборче право громадян та добровільний характер виборів і референдумів
    
    2. Участь громадян України у виборах та референдумах є добровільною. Примушування виборця брати участь у голосуванні чи перешкоджання виборцю в голосуванні карається законом.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 3. Загальне виборче право громадян та добровільний характер виборів і референдумів
    
    2. Участь громадян України у виборах та референдумах є добровільною. Примушування виборця брати участь у голосуванні чи перешкоджання виборцю <b>брати участь</b> в голосуванні карається законом.
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 5. Пряме виборче право громадян
    
    1. Усі види виборів в Україні є прямими. Верховна Рада України, Президент України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, район-них, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міські, селищні, сільські голови обираються безпосередньо виборцями.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 5. Пряме виборче право громадян
    
    1. Усі види виборів в Україні є прямими. <b>Народних депутатів України у Верховну Раду України, Президента України, депутатів</b> Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів <b>обирають безпосередньо виборці.</b>
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 7. Право громадян обирати та бути обраними
    
    2. Обмеження виборчих прав, що не передбачені Виборчим кодексом, забороняються.
    
    <b>Юрист пропонує:</b>
    Цей пункт перенести до ст.8
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 8. Обмеження виборчих прав
    
    <b>1. Не мають права голосу під час виборів та референдумів і не можуть бути обраними громадяни, визнані судом недієздатними.
    
    2. Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради чи міським, селищним, сільським головою не може бути обраним громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
    
    3. Депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міськими, селищними, сільськими головами не можуть бути обраними громадяни, які на день виборів проходять строкову військову або альтернативну службу.</b>
    
    4. Інші обмеження виборчих прав громадян обумовлені статтями Виборчого кодексу, що стосуються різних виборів.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 8. Обмеження виборчих прав
    
    <b>1. Обмеження виборчих прав, що не передбачені Виборчим кодексом, забороняються.
    
    2. Мають права голосу під час виборів та референдумів і можуть бути обраними громадяни, що не визнані судом недієздатними.
    
    3. Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради чи міським, селищним, сільським головою може бути обраний громадянин, який не належить до масонських організацій та не має судимості за вчинення умисного злочину, або якщо ця судимість погашена і знята у встановленому законом порядку.
    
    4. Депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міськими, селищними, сільськими головами можуть бути обрані громадяни, які на день виборів не проходять строкову військову або альтернативну службу.</b>
    
    5. Інші обмеження виборчих прав громадян обумовлені статтями Виборчого кодексу, що стосуються різних виборів.
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 10. Види виборів
    
    1. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх <b>посадових осіб - Верховної Ради України (народних депутатів України), Президента України, депутатів</b> Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у разі створення рад), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів можуть бути черговими, позачерговими, повторними.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 10. Види виборів
    
    1. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх <b>посадових осіб - народних депутатів України у Верховну Раду України, Президента України, депутатів</b> Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у разі створення рад), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів можуть бути черговими, позачерговими, повторними.
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 12. Етапи виборчого процесу
    
    1. Виборчий процес включає такі етапи:
    11) реєстрація обраних Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 12. Етапи виборчого процесу
    
    1. Виборчий процес включає такі етапи:
    11) реєстрація обраних Президента України, <b>кандидатів у народні депутати України</b>, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів.
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 13. Суб'єкти виборчого процесу
    
    <b>4) претенденти на виборні посади - Президента України та міських, селищних, сільських голів; кандидати у народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад;</b>
    
    7) офіційні спостерігачі від <b>партій та блоків політичних - суб'єктів виборчого</b> процесу, претендентів на виборні посади, кандидатів у депутати.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 13. Суб'єкти виборчого процесу
    
    <b>4) претенденти на виборні посади:
    - кандидат у Президенти України;
    - кандидат на посаду міського, селищного, сільського голови;
    - кандидат у народні депутати України;
    кандидат у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад;</b>
    
    7) офіційні спостерігачі від партій та <b>виборчих блоків партій</b> - політичних суб'єктів виборчого процесу, претендентів на виборні посади, кандидатів у депутати.
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 16. Офіційні спостерігачі
    
    1. У пов'язаних з виборами заходах, передбачених Виборчим кодексом, мають право брати участь офіційні спостерігачі <b>від інших</b> держав та міжнародних організацій, а також від громадських організацій України та <b>від</b> осіб, які балотуються на виборах. Статус офіційних спостерігачів визначається <b>положенням, яке затверджується Центральною виборчою комісією.</b>
    
    2. Офіційні спостерігачі <b>мають право також брати участь</b> у заходах, пов’язаних з проведенням всеукраїнських та місцевих референдумів.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 16. Офіційні спостерігачі
    
    1. У пов'язаних з виборами заходах, передбачених Виборчим кодексом, мають право брати участь офіційні спостерігачі <b>інших держав та міжнародних організацій, а також громадських організацій України та осіб, які балотуються на виборах.</b> Статус офіційних спостерігачів визначається цим Кодексом.
    
    
    2. <b>Офіційні спостерігачі можуть брати участь</b> у заходах, пов'язаних з проведенням всеукраїнських та місцевих референдумів.
    
    
    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 17. Законодавство про вибори та референдуми
    
    1. Підготовка і проведення <b>виборів Верховної Ради України,</b> Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України.
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 17. Законодавство про вибори та референдуми
    
    1. Підготовка і проведення <b>виборів кандидатів у народні депутати України до Верховної Ради України,</b> Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України.

  • 2003.04.25 | 100%

    Re: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ (статті 1–17)

    С т а т т я 8. Обмеження виборчих прав
    
    1. Не мають права голосу під час виборів та референдумів і не можуть бути обраними громадяни інших держав,а також особи, визнані судом недієздатними.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ДРУГИЙ (статті 18–60)

  РОЗДІЛ ДРУГИЙ
  ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І (статті 18–27)

    Г л а в а І
    Загальні положення
    
    
    С т а т т я 18. Статус Центральної виборчої комісії
    
    1. Центральна виборча комісія (далі в цьому розділі - Комісія) є постійно діючим державним органом, який, відповідно до Конституції України та Виборчого кодексу, наділений виключними компетенціями щодо забезпечення організації, підготовки і проведення в Україні виборів Верховної Ради України і Президента України, а також всеукраїнських референдумів.
    
    2. Комісія від імені держави забезпечує реалізацію і захист конституційних прав громадян України щодо їхньої участі у виборах та всеукраїнських референдумах.
    
    3. Комісія очолює систему виборчих комісій і спрямовує діяльність виборчих комісій, які утворюються для підготовки та проведення виборів Верховної Ради України і Президента України, а також комісій з проведення всеукраїнських референдумів.
    
    4. Комісія надає консультативну та організаційну допомогу в проведенні виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських рад, міських, селищних та сільських голів, а також у проведенні місцевих референдумів.
    
    5. Комісія узагальнює практику організації та проведення виборів і референдумів в Україні, обмінюється досвідом з відповідними виборчими органами інших країн та міжнародними організаціями, може вступати до міжнародних асоціацій виборчих систем.
    
    6. Комісія є юридичною особою, має печатку із своїм повним найменуванням та зображенням Державного Герба України.
    
    
    С т а т т я 19. Основні принципи та вимоги до діяльності Комісії
    
    1. Діяльність Комісії ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, неупередженості до учасників виборчих процесів та референдумів, відкритості і гласності.
    
    2. Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує реалізацію передбачених статтями 38, 69, 70, 71 Конституції України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян.
    
    
    С т а т т я 20. Правові засади діяльності Комісії
    
    Правовими засадами діяльності Комісії є Конституція України, Виборчий кодекс та інші закони України, що стосуються проведення виборів та референдумів, та регламент Комісії.
    
    
    С т а т т я 21. Незалежність Комісії
    
    1. Комісія здійснює свої повноваження незалежно від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів. Комісія зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України.
    
    2. Не допускається втручання у вирішення питань, що належать до компетенцій Комісії, з боку державних чи будь-яких інших органів, посадових і службових осіб, політичних партій та об'єднань громадян, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, їхніх представників та уповноважених осіб, а також окремих громадян - крім випадків, передбачених Виборчим кодексом та законами України.
    
    3. Гарантії незалежності Комісії у здійсненні своїх повноважень встановлюються Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України.
    
    
    С т а т т я 22. Компетентність і професійність у діяльності Комісії
    
    Кандидатури членів Комісії мають відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим статтею 29 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 23. Об'єктивність рішень Комісії
    
    Комісія має гарантувати учасникам виборчого процесу (референдуму) об'єктивність ухвалених нею рішень, які в разі сумнівів та претензій щодо правомірності можуть оскаржуватися, згідно з Виборчим кодексом, в судовому порядку.
    
    
    С т а т т я 24. Колегіальність розгляду і вирішення питань
    
    Усі питання, що належать до компетенцій Комісії, розглядаються колегіально з ухваленням рішень виключно на засіданнях Комісії відповідно до статті 39 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 25. Відкритість і гласність у діяльності Комісії
    
    
    1. Діяльність Комісії здійснюється відкрито і гласно.
    
    2. На засіданнях Комісії мають право бути присутніми уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, претенденти у кандидати і кандидати на посаду Президента України та їхні представники, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, офіційні спостерігачі від інших держав, міжнародних організацій та громадських організацій України, а під час організації та проведення всеукраїнських референдумів - представники ініціативних груп з проведення цих референдумів.
    
    3. Комісія завчасно оприлюднює графіки своїх засідань із зазначенням питань, які будуть розглядатися, та створює безперешкодні умови для висвітлення засідань у засобах масової інформації з попередньою акредитацією журналістів, які також мають право бути присутніми на засіданнях Комісії.
    
    4. За попереднім узгодженням з Комісією на її засіданнях мають право бути присутніми представники законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування, інші особи.
    
    5. На засіданнях Комісії при розгляді заяв і скарг мають право бути присутніми представники зацікавлених сторін.
    
    6. Рішення Комісії, що мають нормативний характер, публікуються в центральних (що поширюють інформацію в усіх регіонах) та місцевих (регіональних) засобах масової інформації в строки, визначені Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 26. Фінансовий облік та фінансова звітність у діяльності Комісії
    
    1. Комісія веде фінансову діяльність та звітує про результати фінансової діяльності згідно з Виборчим кодексом та законами України.
    
    2. Комісія приймає та затверджує фінансові звіти місцевих виборчих комісій та місцевих комісій з проведення всеукраїнських референдумів, а також веде облік надходження та використання коштів виборчих фондів партій і блоків, кандидатів на посаду Президента України та кандидатів у народні депутати України за формами, встановленими нею відповідно до законодавства.
    
    3. Комісія подає фінансовий звіт про витрату коштів Державного бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів і всеукраїнських референдумів, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України не пізніше як через 3 місяці з дня офіційного опублікування результатів виборів чи всеукраїнських референдумів.
    
    4. Комісія зобов'язана знайомити із своїми фінансовими звітами новообрану Верховну Раду України та новообраного Президента України, уповноважених осіб партій та блоків, які брали участь у виборах, а також членів ініціативних груп з проведення всеукраїнських референдумів.
    
    5. З фінансовим звітом Комісії вправі знайомитися представники засобів масової інформації, що має зазначатися в оприлюднюваному офіційному повідомленні Комісії про затвердження звіту.
    
    
    С т а т т я 27. Місцезнаходження Комісії та використання нею державних символів України
    
    1. Місцезнаходженням Комісії є столиця України - місто Київ.
    
    2. На будинку, в якому міститься Комісія, вивішується Державний Прапор України.
    
    3. Державний Герб України та Державний Прапор України є обов'язковими атрибутами залу засідань Комісії.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а І (статті 18–27)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 18. Статус Центральної виборчої комісії
      
      1. Центральна виборча комісія (далі в цьому розділі - Комісія) є постійно діючим державним органом, який, відповідно до Конституції України та Виборчого кодексу, наділений виключними компетенціями щодо забезпечення організації, підготовки і проведення в Україні виборів <b>Верховної Ради України</b> і Президента України, а також всеукраїнських референдумів.
      
      3. Комісія очолює систему виборчих комісій і спрямовує діяльність виборчих комісій, які утворюються для підготовки та проведення виборів <b>Верховної Ради України</b> і Президента України, а також комісій з проведення всеукраїнських референдумів.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 18. Статус Центральної виборчої комісії
      
      1. Центральна виборча комісія (далі в цьому розділі - Комісія) є постійно діючим державним органом, який, відповідно до Конституції України та Виборчого кодексу, наділений виключними компетенціями щодо забезпечення організації, підготовки і проведення в Україні виборів <b>кандидатів у народні депутати України до Верховної Ради України,</b> Президента України, а також всеукраїнських референдумів.
      
      3. Комісія очолює систему виборчих комісій і спрямовує діяльність виборчих комісій, які утворюються для підготовки та проведення виборів <b>кандидатів у народні депутати України до Верховної Ради України,</b> Президента України, а також комісій з проведення всеукраїнських референдумів.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 25. Відкритість і гласність у діяльності Комісії
      
      2. На засіданнях Комісії мають право бути присутніми
      уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, претенденти у кандидати і кандидати на посаду Президента України та їхні представники, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, офіційні спостерігачі <b>від</b> інших держав, міжнародних організацій та громадських організацій України, а під час організації та проведення всеукраїнських референдумів - представники ініціативних груп з проведення цих референдумів.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 25. Відкритість і гласність у діяльності Комісії
      
      2. На засіданнях Комісії мають право бути присутніми уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, претенденти у кандидати і кандидати на посаду Президента України та їхні представники, <b>кандидати у народні депутати України (при розгляді питання, яке стосується безпосередньо персони кандидата) та їхні представники,</b> Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, офіційні <b>спостерігачі інших держав, міжнародних організацій та громадських організацій України,</b> а під час організації та проведення всеукраїнських референдумів - представники ініціативних груп з проведення цих референдумів.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 28–42)

    Г л а в а ІІ
    Порядок утворення (переформування), склад, робочі органи та організація діяльності Комісії
    
    
    С т а т т я 28. Утворення (переформування) Комісії
    
    1. Членів Комісії призначає на посаду та припиняє їхні повноваження Верховна Рада України за поданням Президента України.
    
    2. Кандидатури осіб на посади членів Комісії попередньо обговорюються в депутатських групах і фракціях, а їх призначення проводиться за наявності висновків відповідного комітету Верховної Ради України.
    
    3. Персональний склад протягом року не можна змінювати більше, ніж на одну третину.
    
    4. За рішенням Верховної Ради України або з ініціативи Президента України не більше одного разу за час їхньої каденції може проводитися переформування складу Комісії. При цьому склад Комісії не можна змінювати більше, як на одну третину.
    
    5. Член Комісії призначається на 6 років, після чого може бути призначений на цю посаду ще на один 6-річний термін.
    
    6. У разі переформування Комісії (припинення повноважень одного або кількох членів Комісії) Президент України не пізніше, ніж через місяць, подає на затвердження Верховної Ради України нові кандидатури до складу Комісії (на заміщення однієї чи кількох вакансій).
    
    7. Переформування складу Комісії допускається не пізніше ніж за 180 днів до офіційного початку чергової виборчої кампанії (оголошення виборчого процесу) чи до проведення всеукраїнського референдуму.
    
    
    С т а т т я 29. Персональний склад Комісії
    
    1. До складу Комісії входять голова, заступник голови, секретар та 12 членів Комісії.
    
    2. Призначення членів Комісії проводиться в індивідуальному порядку шляхом таємного голосування бюлетенями.
    
    
    С т а т т я 30. Кваліфікаційні та інші вимоги до членів і керівників Комісії
    
    1. Голова або заступник голови Комісії, секретар Комісії, а також не менше третини членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту чи вчений ступінь у галузі права.
    
    2. До складу Комісії може бути призначеним громадянин України, який має виборчі права, досяг на день обрання 25-річного віку, проживає в Україні не менше п'яти останніх років (у відповідності із статтею 9 Виборчого кодексу), володіє державною мовою.
    
    3. Члени Комісії звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи, зобов'язані працювати в Комісії на постійній основі, не входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку, не поєднувати свою основну діяльність з підприємницькою чи якоюсь іншою, крім викладацької, наукової та творчої у вільний час.
    
    4. Член Комісії не може:
    1) бути народним депутатом України;
    2) мати будь-який інший представницький мандат;
    3) одночасно балотуватися на посаду Президента України або до Верховної Ради України;
    4) бути близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, брат, сестра) чи перебувати в службовому підпорядкуванні претендента у кандидати на посаду Президента України, кандидата на посаду Президента України або кандидата у народні депутати України;
    5) бути представником претендента в кандидати чи кандидата на посаду Президента України або уповноваженою особою партії чи блоку, що беруть участь у виборчій кампанії, представником кандидата у народні депутати України;
    6) балотуватися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради або на посаду міського, селищного, сільського голови;
    7) входити до складу місцевої (окружної, міжокружної, територіальної, дільничної) виборчої комісії чи будь-якої за статусом комісії з проведення всеукраїнського референдуму;
    8) бути членом ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму.
    У разі виникнення зазначених у цій статті обставин член Комісії автоматично втрачає свої повноваження з моменту виникнення (реєстрації) цих обставин.
    
    5. Член Комісії не може бути членом політичної партії. У разі своєї попередньої партійності на час виконання обов'язків члена Комісії він має припинити членство в політичній партії, що засвідчується в протоколі засідання Комісії на підставі письмової заяви цього члена Комісії.
    
    6. До складу Комісії не може рекомендуватися громадянин, який має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, обмежений у дієздатності або визнаний недієздатним за рішенням суду.
    
    
    С т а т т я 31. Присяга члена Комісії
    
    1. Члени Комісії перед вступом на посаду складають присягу такого змісту:
    "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), присягаю Українському народу при здійсненні своїх повноважень у Центральній виборчій комісії додержуватися Конституції України та законів України, позапартійної позиції, бути об'єктивним у вирішенні питань, що належать до відання Комісії, забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України".
    
    2. Складання присяги засвідчується особистим підписом члена Комісії під текстом присяги. Аркуш з підписаним текстом присяги долучається до особової справи члена Комісії.
    
    3. Приведення до присяги проводиться Головою Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України.
    
    4. Обрана до складу Комісії особа у разі відмови складати присягу чи вимоги припинити членство в політичній партії на момент складення присяги (що засвідчується письмовою заявою) автоматично виводиться зі складу Комісії.
    
    
    С т а т т я 32. Посвідчення члена Комісії
    
    Особам, яких призначено до складу Комісії, після складення ними присяги Головою Верховної Ради України видається посвідчення встановленого зразка.
    
    
    С т а т т я 33. Призначення керівників Комісії
    
    1. Голова Комісії призначається Верховною Радою України.
    2. Кандидатура голови Комісії пропонується Комісією і вноситься на розгляд Верховної Ради України Головою Верховної Ради України за наявності відповідного рішення Комісії. При цьому склад Комісії має налічувати не менше 12 осіб.
    
    3. Призначення голови Комісії Верховною Радою України проводиться шляхом таємного голосування бюлетенями.
    
    4. Заступник голови Комісії та секретар Комісії обираються на засіданні Комісії з-поміж її членів шляхом таємного голосування.
    
    5. На посади голови, заступника голови, секретаря Комісії не можуть висуватися колишні члени однієї й тієї ж партії, які припинили членство в цій партії менше, ніж за рік до обрання їх членами Комісії.
    
    
    С т а т т я 34. Призначення керівників інших органів Комісії
    
    Призначення керівників підрозділів Комісії (секретаріату, контрольно-ревізійної служби та інших) проводиться в порядку, визначеному регламентом Комісії.
    
    
    С т а т т я 35. Організація діяльності Комісії
    
    1. Комісія є колегіальним органом, який приймає рішення після розгляду на своїх засіданнях питань, що належать до її відання.
    
    2. Діяльність Комісії організовують голова Комісії, заступник голови Комісії та секретар Комісії.
    
    3. Організаційне забезпечення діяльності Комісії покладається на її секретаріат.
    
    
    С т а т т я 36. Секретаріат Комісії
    
    1. Комісія має секретаріат, що виконує організаційну, аналітичну, правову роботу та інформаційно-довідкове і матеріально-технічне забезпечення діяльності членів Комісії.
    
    2. Секретаріат Комісії діє під безпосереднім керівництвом секретаря Комісії.
    
    3. Чисельність штатних працівників секретаріату Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до структури та повноважень, визначених Виборчим кодексом та рішеннями Комісії.
    
    
    С т а т т я 37. Контрольно-ревізійна служба Комісії
    
    Для здійснення контролю за цільовим використанням коштів, що виділяються виборчим комісіям та комісіям з проведення всеукраїнських референдумів на підготовку і проведення виборів та референдумів, а також контролю за джерелами надходжень, правильністю обліку та використання коштів виборчих фондів партій та блоків, кандидатів на посаду Президента України та кандидатів у народні депутати України при Комісії утворюється контрольно-ревізійна служба.
    
    
    С т а т т я 38. Регламент Комісії
    
    1. Порядок організації роботи Комісії в частині, не врегульованій Виборчим кодексом, визначається регламентом Комісії, який за пропозицією голови затверджується Комісією більшістю від її складу.
    
    2. Регламент Комісії не може суперечити нормам Конституції України, Виборчого кодексу, законів України.
    
    
    С т а т т я 39. Засідання Комісії
    
    1. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке, відповідно до Виборчого кодексу та законів України, належить до компетенції Комісії.
    
    2. Засідання Комісії скликаються її головою, а в разі його відсутності - заступником голови Комісії.
    
    3. У разі відсутності голови Комісії, заступника голови Комісії чи їхньої відмови скликати засідання Комісії воно може бути скликане не менш як третиною членів Комісії з обов'язковим повідомленням усіх членів Комісії про час і місце засідання.
    
    4. Засідання Комісії веде голова Комісії або заступник голови Комісії, а в разі невиконання ними з будь-яких причин своїх функцій Комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.
    
    5. Засідання Комісії проводяться згідно з регламентом Комісії і є правочинними за наявності не менш як двох третин її складу.
    
    6. Порядок денний засідання Комісії формує її голова, а в разі його відсутності - заступник голови Комісії або головуючий на засіданні.
    
    7. Рішення Комісії приймаються колегіально, виключно на засіданнях Комісії з обов'язковим протоколюванням розгляду питань. Кожен член Комісії має право знайомитися з будь-якими документами та матеріалами, що надійшли до Комісії чи готуються до розгляду на її засіданнях.
    
    8. У засіданнях Комісії можуть брати участь особи, зазначені в статтях 24 та 40 Виборчого кодексу.
    
    9. Комісія може прийняти рішення про позбавлення права участі в засіданні осіб, зазначених у статтях 24 та 40 Виборчого кодексу, якщо вони втручаються у роботу Комісії і перешкоджають проведенню засідання.
    
    10. Комісія веде протокол засідання, який підписується головою Комісії, а у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті, - головуючим на засіданні Комісії, а також секретарем Комісії.
    
    
    С т а т т я 40. Участь у роботі Комісії політичних партій, об'єднань громадян
    
    1. Під час виборчих кампаній кожна партія чи блок, які зареєстрували в Комісії виборчі списки для участі у виборах Верховної Ради України або кандидата на посаду Президента України, мають право делегувати до Комісії по одній уповноваженій особі з правом дорадчого голосу.
    
    2. Уповноваженою особою політичної партії або виборчого блоку політичних партій може бути громадянин України, який має право обирати і не є претендентом у кандидати на посаду Президента України, кандидатом у народні депутати України чи членом ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    3. На час організації та проведення всеукраїнського референдуму має право делегувати до Комісії одного свого представника ініціативна група з проведення цього референдуму.
    
    
    С т а т т я 41. Рішення Комісії
    
    1. За результатами розгляду питань на засіданнях Комісія у межах своїх повноважень приймає рішення у формі постанов.
    
    2. Постанови Комісії приймаються більшістю голосів від персонального складу Комісії. У разі рівності голосів членів Комісії, поданих "за" чи "проти" запропонованого рішення, вирішальним є голос голови Комісії (головуючого на засіданні).
    
    3. Голосування на засіданнях Комісії є відкритим, за винятком випадків, коли Комісія ухвалює рішення про таємне голосування з окремих питань.
    
    4. Член Комісії, який був присутнім на її засіданні і не погодився з ухваленими рішеннями, має право висловити окрему думку, що в письмовій формі обов'язково додається до протоколу засідання як його невід'ємна складова частина.
    
    5. Рішення Комісії підписуються головою Комісії або головуючим на засіданні Комісії.
    
    
    С т а т т я 42. Обов'язковість рішень та законність вимог Комісії
    
    1. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, підлягають виконанню і є обов'язковими для суб'єктів процесу виборів Верховної Ради України та Президента України, проведення всеукраїнських референдумів.
    
    2. Рішення Комісії можуть бути змінені тільки самою Комісією або за рішенням суду.
    
    3. Рішення Комісії у випадках, передбачених законодавством, може бути оскаржене у встановленому законом порядку до суду.
    
    4. Рішення Комісії підлягають обов'язковому розгляду організаціями і посадовими особами, яких вони стосуються. Про результати їх розгляду чи вжиті заходи повинно бути повідомлено Комісію у встановлений нею строк.
    
    5. Керівники, інші посадові чи службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнських референдумів, уповноважені особи партій та блоків, які беруть участь у виборах або є ініціаторами проведення всеукраїнських референдумів, а також представники претендентів у кандидати і кандидатів на посаду Президента України та представники кандидатів у народні депутати України зобов'язані на вимогу Комісії прибути на її засідання, надавати необхідні відомості та матеріали, відповідати на запитання, давати пояснення з приводу питань, що розглядаються.
    
    6. Керівники та інші посадові особи органів, підприємств, установ і організацій, означених у попередньому пункті цієї статті, зобов'язані створювати належні умови для роботи членів Комісії та працівників її секретаріату, забезпечувати їх технічне обслуговування з подальшим відшкодуванням витрат та виконання вимог щодо надання необхідної документації та інших матеріалів, що стосуються проведення виборів (всеукраїнських референдумів).
    
    7. Вимоги членів Комісії та уповноважених працівників її секретаріату, пов'язані із забезпеченням проведення виборів або всеукраїнського референдуму та усуненням виявлених ними порушень, обов'язкові для керівників та інших посадових осіб органів, підприємств, установ і організацій, означених у частині п'ятій цієї статті.
    
    8. У разі виявлення в процесі перевірок чи розгляду на засіданнях Комісії питань, що належать до її повноважень, порушень закону, ознак корупції чи інших правопорушень, відповідні матеріали передаються до правоохоронних органів.
    
    9. Невиконання, неналежне, несвоєчасне виконання рішень Комісії, вимог її посадових осіб тягне за собою юридичну відповідальність, встановлену законами України.
    
    10. Ухвалені Комісією рішення можуть бути скасовані в суді у випадках, в порядку та в строки, встановлені Виборчим кодексом та законами України.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІ (статті 28–42)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 28. Утворення (переформування) Комісії
      
      1. Членів Комісії призначає на посаду та припиняє їхні повноваження Верховна Рада України за поданням <b>Президента України.</b>
      
      6. У разі переформування Комісії (припинення повноважень одного або кількох членів Комісії) Президент України не пізніше, ніж через місяць, подає на затвердження Верховної Ради України нові кандидатури до складу Комісії (на заміщення однієї чи кількох вакансій).
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 28. Утворення (переформування) Комісії
      
      1. Членів Комісії призначає на посаду та припиняє їхні повноваження Верховна Рада України за поданням <b>політичних партій, блоків, що подолали 4% виборчий бар’єр і утворили фракції у Верховній Раді України.</b>
      
      6. У разі переформування Комісії (припинення повноважень одного або кількох членів Комісії) не пізніше, ніж через місяць, <b>політичні партії, блоки, що подолали 4% виборчий бар’єр і утворили фракції у Верховній Раді України</b> подають на затвердження Верховної Ради України нові кандидатури до складу Комісії (на заміщення однієї чи кількох вакансій).
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 30. Кваліфікаційні та інші вимоги до членів і керівників Комісії
      
      3. Члени Комісії звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи, зобов'язані працювати в Комісії на постійній основі, не входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку, не поєднувати свою основну діяльність з підприємницькою чи якоюсь іншою, крім викладацької, наукової та творчої у вільний час.
      
      5. Член Комісії не може бути членом політичної партії. У разі своєї попередньої партійності на час виконання обов'язків члена Комісії він має припинити членство в політичній партії, що засвідчується в протоколі засідання Комісії на підставі письмової заяви цього члена Комісії.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 30. Кваліфікаційні та інші вимоги до членів і керівників Комісії
      
      3. Члени Комісії - <b>державні службовці, посада яких відноситься до посад державних службовців 1 категорії,</b> звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи, зобов'язані працювати в Комісії на постійній основі, не входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку, не поєднувати свою основну діяльність з підприємницькою чи якоюсь іншою, крім викладацької, наукової та творчої у вільний час.
      
      5. Член Комісії не може бути членом політичної партії чи <b>належати до масонської організації.</b> У разі своєї попередньої партійності на час виконання обов'язків члена Комісії він має припинити членство в політичній партії, що засвідчується в протоколі засідання Комісії на підставі письмової заяви цього члена Комісії.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 36. Секретаріат Комісії
      
      1. <b>Комісія має секретаріат, що виконує організаційну, аналітичну, правову роботу та інформаційно-довідкове і матеріально-технічне забезпечення діяльності членів Комісії.</b>
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 36. Секретаріат Комісії
      
      1. <b>Комісія має секретаріат, який формується на засадах державної служби. Секретаріат забезпечує виконання організаційної,
      аналітичної, правової роботи та інформаційно-довідкове і матеріально-технічне забезпечення діяльності членів Комісії.</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 38. Регламент Комісії
      
      1. Порядок організації роботи Комісії в частині, не врегульованій Виборчим кодексом, визначається регламентом Комісії, який за пропозицією голови затверджується <b>Комісією більшістю від її складу.</b>
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 38. Регламент Комісії
      
      1. Порядок організації роботи Комісії в частині, не врегульованій Виборчим кодексом, визначається регламентом Комісії, який за пропозицією голови затверджується <b>більшістю від складу Комісії.</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 42. Обов'язковість рішень та законність вимог Комісії
      
      5. Керівники, інші посадові чи службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнських референдумів, уповноважені особи партій та блоків, які беруть участь у виборах або є ініціаторами проведення всеукраїнських референдумів, а також представники претендентів у кандидати і кандидатів на посаду Президента України та представники кандидатів у народні депутати України зобов'язані на вимогу Комісії прибути на її засідання, надавати необхідні відомості та матеріали, відповідати на запитання, давати пояснення з приводу питань, що розглядаються.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 42. Обов'язковість рішень та законність вимог Комісії
      
      5. Керівники, інші посадові чи службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнських референдумів, уповноважені особи партій та блоків, які беруть участь у виборах або є ініціаторами проведення всеукраїнських референдумів, а також представники претендентів у кандидати і кандидатів на посаду Президента України та <b>кандидати або</b> представники кандидатів у народні депутати України зобов'язані на вимогу Комісії прибути на її засідання, надавати необхідні відомості та матеріали, відповідати на запитання, давати пояснення з приводу питань, що розглядаються.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статі 43–49)

    Г л а в а ІІІ
    Повноваження Комісії
    
    
    С т а т т я 43. Загальні повноваження Комісії щодо організації та проведення виборів і референдумів
    
    Комісія має повноваження щодо організації та проведення виборів та всеукраїнських референдумів:
    1) організовує підготовку і забезпечує проведення виборів та всеукраїнських референдумів на всій території України;
    2) забезпечує реалізацію і захист конституційних виборчих прав (прав на вільне волевиявлення) громадян України у процесі проведення виборів та всеукраїнських референдумів;
    3) здійснює контроль за додержанням норм Конституції України, Виборчого кодексу, законів України, що стосуються проведення виборів та референдумів, і забезпечує однакове їх застосування на всій території України;
    4) розробляє і затверджує за погодженням з Кабінетом Міністрів України кошториси витрат на підготовку та проведення виборів і всеукраїнських референдумів; встановлює порядок використання коштів, виділених з Державного бюджету на проведення виборів і всеукраїнських референдумів; вирішує питання матеріально-технічного забезпечення виборчих кампаній та всеукраїнських референдумів; здійснює контроль за цільовим використанням цих коштів;
    5) у разі необхідності звертається до Верховної Ради України з поданнями щодо внесення змін і доповнень до Виборчого кодексу та законів України, що стосуються проведення виборів та всеукраїнських референдумів, а також входить зі зверненнями до Конституційного Суду України щодо тлумачення Виборчого кодексу, законів України або окремих їх положень з питань проведення виборів та всеукраїнських референдумів;
    6) організовує заходи, спрямовані на формування виборчої культури громадян, проводить навчання організаторів і учасників виборчих кампаній та осіб, задіяних у проведенні всеукраїнських референдумів, веде роз'яснювальну роботу тощо.
    
    
    С т а т т я 44. Повноваження Комісії щодо організації та проведення виборів Верховної Ради України
    
    Комісія має повноваження щодо організації та проведення виборів Верховної Ради України:
    1) уточнює межі виборчих округів, присвоює їм назви та номери;
    2) встановлює кількість депутатських мандатів у кожному з виборчих округів;
    3) оприлюднює через засоби масової інформації відомості про виборчі округи із зазначенням кількості виборців у кожному з них та кількості депутатських мандатів, що припадають на кожен округ;
    4) приймає за поданням Міністерства закордонних справ України рішення про приписку до виборчих округів виборчих дільниць, утворених за межами України;
    5) очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів; спрямовує, координує та контролює їх діяльність;
    6) встановлює порядок використання коштів на проведення виборів і розподіляє їх серед виборчих комісій;
    7) вирішує питання забезпечення виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком та іншими засобами матеріально-технічного забезпечення виборів;
    8) здійснює методичне забезпечення діяльності виборчих комісій; ухвалює, у межах своєї компетенції, рішення та рекомендації щодо організації та проведення виборів;
    9) на письмову вимогу виборчих комісій дає, у межах своєї компетенції, роз'яснення щодо застосування виборчого законодавства;
    10) доводить до відома громадян строки подання кандидатур у члени виборчих комісій, складання (уточнення) списків виборців, формування, затвердження та реєстрації виборчих списків та інших виборчих процедур, визначених Виборчих кодексом;
    11) утворює окружні виборчі комісії в порядку, визначеному Виборчим кодексом;
    12) реєструє партії та блоки, які мають намір брати участь у виборах, та видає їм відповідні посвідчення;
    13) реєструє уповноважених осіб партій та блоків, видає їм відповідні посвідчення;
    14) реєструє претендентів у кандидати та кандидатів на посаду Президента України, виборчі списки по виборах Верховної Ради України та видає кандидатам посвідчення про їх реєстрацію;
    15) публікує зареєстровані виборчі списки з відомостями про кандидатів у народні депутати України та передвиборні програми партій і блоків;
    16) контролює надходження та використання виборчих фондів партій та блоків, кандидатів у народні депутати України відповідно до вимог Виборчого кодексу, законів України, в разі необхідності залучаючи до проведення перевірок установи банку, в яких відкрито рахунки відповідних виборчих фондів, та органи Міністерства фінансів України;
    17) припиняє рух коштів на рахунках окружних виборчих комісій в установах банків після закінчення строку повноважень комісій або в разі порушення ними кошторисно-фінансової дисципліни; приймає рішення про перерахування залишків коштів на рахунок Центральної виборчої комісії;
    18) заслуховує повідомлення виборчих комісій, а також керівників міністерств і відомств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;
    19) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання виборчої комісії нижчого рівня;
    20) встановлює форму виборчих бюлетенів та забезпечує своєчасне виготовлення бюлетенів з дотриманнях необхідних засобів обліку та контролю;
    21) забезпечує централізоване виготовлення бланків відкріплювального посвідчення на право участі у виборах Верховної Ради України;
    22) встановлює форми списків виборців, протоколів засідань виборчих комісій, посвідчень та інших виборчих документів (за винятком встановлених Виборчим кодексом), а також зразки скриньок для голосування, печаток окружних виборчих комісій;
    23) розглядає звернення, заяви і скарги громадян щодо рішень і дій або бездіяльності виборчих комісій; зупиняє дію, скасовує або змінює рішення виборчих комісій, які суперечать закону, приймає інші рішення з цих питань;
    24) у випадку виявлення порушень закону, зловживань передає матеріали про це до правоохоронних органів;
    25) забезпечує гласність у висвітленні виборчої кампанії;
    26) контролює законність використання засобів масової інформації у виборчих кампаніях;
    27) забезпечує виготовлення інформаційних плакатів партій та блоків, що зареєстрували виборчі списки;
    28) забезпечує акредитацію на виборах офіційних спостерігачів та видає їм посвідчення встановленого зразка;
    29) розподіляє мандати народних депутатів України за об'єднанням багатомандатних виборчих округів та підводить підсумки виборів Верховної Ради України в цілому;
    30) реєструє новообраних народних депутатів України;
    31) інформує про підсумки виборів Верховну Раду України і Президента України та оприлюднює їх у засобах масової інформації;
    32) публікує списки новообраних народних депутатів за встановленою Виборчим кодексом формою;
    33) видає тимчасові посвідчення новообраним народним депутатам України, які виконали вимоги Конституції України і законів України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;
    34) після складення присяги видає народним депутатам України посвідчення встановленого зразка;
    35) надсилає до Рахункової палати звіт про витрату коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів, у тримісячний строк з дня офіційного опублікування результатів виборів;
    36) визначає порядок передачі і забезпечує зберігання виборчих документів у державних архівних установах;
    37) здійснює інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу та законів України.
    
    
    С т а т т я 45. Повноваження Комісії щодо організації та проведення виборів Президента України
    
    Комісія має повноваження щодо організації та проведення виборів Президента України:
    1) уточнює межі виборчих округів, присвоює їм назви та номери; оприлюднює через засоби масової інформації відомості про них із зазначенням їх місцезнаходження, адреси та телефону;
    2) публікує інформацію про строки виборчого процесу, знайомить виборців зі своїми рішеннями;
    3) очолює систему окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій по виборах Президента України, спрямовує, координує та контролює їх діяльність;
    4) встановлює порядок використання коштів на проведення виборів Президента України і розподіляє їх серед виборчих комісій;
    5) вирішує питання забезпечення виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком та іншими засобами матеріально-технічного забезпечення виборів;
    6) затверджує текст виборчого бюлетеня;
    7) забезпечує своєчасне виготовлення виборчих бюлетенів та передачі їх місцевим виборчим комісіям;
    8) встановлює форми списків виборців, протоколів засідань виборчих комісій, посвідчень та інших виборчих документів (за винятком встановлених Виборчим кодексом), а також зразки скриньок для голосування, печаток окружних виборчих комісій;
    9) здійснює методичне забезпечення діяльності виборчих комісій, ухвалює, у межах своєї компетенції, рішення та рекомендації щодо організації та проведення виборів Президента України;
    10) заслуховує повідомлення виборчих комісій, керівників міністерств і відомств України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів Президента України;
    11) реєструє партії та блоки, які виявили намір брати участь у виборах Президента України, а також їх уповноважених осіб; видає їм відповідні посвідчення;
    12) реєструє претендентів у кандидати на посаду Президента України та їх уповноважених осіб, видає їм посвідчення встановленого зразка;
    13) забезпечує видачу бланків підписних листів для збирання підписів на підтримку кандидата на посаду Президента України;
    14) констатує зібрання необхідної кількості підписів на підтримку кандидата на посаду Президента України;
    15) у разі необхідності організовує перевірку достовірності підписів виборців, зібраних на підтримку кандидата на посаду Президента України;
    16) встановлює правильність оформлення документів, та реєструє кандидатів на посаду Президента України;
    17) видає посвідчення встановленого зразка кандидатам на посаду Президента України та їхнім представникам;
    18) контролює використання виборчих фондів кандидатів відповідно до вимог Виборчого кодексу, інших законів України;
    19) забезпечує гласність у висвітленні виборчої кампанії;
    20) контролює законність використання у виборчій кампанії засобів масової інформації;
    21) розглядає звернення, заяви і скарги громадян щодо рішень і дій або бездіяльності окружних і дільничних виборчих комісій (крім заяв і скарг щодо достовірності списків виборців); зупиняє дію, скасовує або змінює рішення виборчих комісій, які суперечать закону, приймає інші рішення з цих питань;
    22) у випадку виявлення порушень закону, зловживань передає матеріали про це до правоохоронних органів;
    23) визначає порядок зберігання виборчих документів та передачі їх до державних архівних установ;
    24) забезпечує акредитацію на виборах офіційних спостерігачів та видає їм посвідчення встановленого зразка;
    25) встановлює результати виборів Президента України, оприлюднює в засобах масової інформації повідомлення про результати виборів;
    26) вручає Президенту України посвідчення про обрання його на цю посаду;
    27) здійснює інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу та законів України.
    
    
    С т а т т я 46. Повноваження Комісії щодо підготовки та проведення всеукраїнських референдумів
    
    Комісія має повноваження щодо організації та проведення всеукраїнських референдумів:
    1) забезпечує в межах, визначених Виборчим кодексом та законами України, реалізацію і захист конституційного права громадян України брати участь у всеукраїнському референдумі;
    2) організовує підготовку і проведення всеукраїнського референдуму;
    3) реєструє ініціативні групи з всеукраїнського референдуму, встановлює форму підписних листів для збирання підписів за проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою;
    4) спрямовує діяльність комісій з всеукраїнського референдуму;
    5) розподіляє кошти по комісіях з всеукраїнського референдуму, контролює забезпечення комісій з всеукраїнського референдуму приміщеннями, транспортом, зв'язком, розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення всеукраїнського референдуму;
    6) встановлює форми списків громадян, які мають право брати участь у всеукраїнському референдумі, протоколів засідань комісій з всеукраїнського референдуму, інших документів з проведення всеукраїнського референдуму, зразки скриньок для голосування і печаток комісій з всеукраїнського референдуму, порядок зберігання документів з проведення всеукраїнського референдуму;
    7) встановлює форми бюлетенів для голосування та забезпечує їх своєчасне виготовлення;
    8) заслуховує повідомлення комісій з всеукраїнського референдуму, а також керівників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням всеукраїнського референдуму;
    9) забезпечує акредитацію на всеукраїнських референдумах офіційних спостерігачів від інших держав та міжнародних організацій згідно з положенням про статус спостерігачів, що затверджується Комісією, видає їм відповідні посвідчення;
    10) розглядає заяви і скарги на рішення, дії або бездіяльність комісій з всеукраїнського референдуму і приймає рішення з цих питань;
    11) підводить результати всеукраїнського референдуму в цілому по Україні, оприлюднює їх у засобах масової інформації.
    12) здійснює інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу та законів України.
    
    
    С т а т т я 47. Повноваження Комісії щодо організації та проведення місцевих виборів та місцевих референдумів
    
    1. Комісія здійснює методичне забезпечення діяльності комісій щодо організації та проведення місцевих виборів та місцевих референдумів, а також надає консультативну, правову, організаційну допомогу членам цих комісій згідно з Виборчим кодексом та законами України, зокрема:
    1) встановлює форми виборчих документів;
    2) встановлює зразок виборчої скриньки;
    3) затверджує положення про статус офіційних спостерігачів на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, міських, селищних та сільських голів і на місцевих референдумах.
    
    
    С т а т т я 48. Фінансове забезпечення підготовки та проведення виборів і всеукраїнського референдуму
    
    1. Комісія формує кошторис, розподіляє кошти, що виділяються з Державного бюджету України на фінансове забезпечення підготовки та проведення виборів і всеукраїнського референдуму, діяльності місцевих виборчих комісій, комісій з проведення всеукраїнського референдуму, контролює правильне та цільове використання зазначених коштів, залучає до проведення перевірок працівників Міністерства фінансів України та органів державної податкової служби України.
    
    2. Порядок обліку надходження та витрат бюджетних коштів, що виділяються на підготовку та проведення виборів і всеукраїнських референдумів, коштів виборчих фондів кандидатів та виборчих фондів партій і блоків визначається Комісією відповідно до законодавства.
    
    3. Комісія встановлює форми фінансового звіту виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнського референдуму про надходження та витрати коштів, що виділяються на підготовку і проведення відповідно виборів або всеукраїнського референдуму, та фінансового звіту партій і блоків, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади.
    
    4. Комісія подає фінансовий звіт про витрати коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Верховної Ради України, виборів Президента України та всеукраїнського референдуму, до Рахункової палати не пізніше, як через три місяці з дня офіційного опублікування результатів виборів або всеукраїнського референдуму.
    
    
    С т а т т я 49. Міжнародне співробітництво Комісії
    
    Комісія може обмінюватися досвідом з відповідними державними органами інших країн, міжнародними організаціями, а також вступати до міжнародних організацій (асоціацій) виборчих систем.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІІ (статі 43–49)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 44. Повноваження Комісії щодо організації та проведення виборів Верховної Ради України
      
      Комісія має повноваження щодо організації та проведення виборів Верховної Ради України:
      32) публікує списки новообраних народних депутатів за встановленою Виборчим кодексом формою;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 44. Повноваження Комісії щодо організації та проведення виборів Верховної Ради України
      
      Комісія має повноваження щодо організації та проведення виборів Верховної Ради України:
      32) публікує списки новообраних народних депутатів <b>України</b> за встановленою Виборчим кодексом формою;

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІV (статті 50–57)

    Г л а в а ІV
    Правовий статус, повноваження та обов'язки осіб, які входять до складу Комісії
    
    
    С т а т т я 50. Державний статус членів Комісії та гарантії їх діяльності
    
    1. Член Комісії є посадовою особою, яка наділена статусом, необхідним для здійснення обумовлених Виборчим кодексом та законами України функцій і повноважень.
    
    2. Використання членом Комісії свого державного статусу з метою, не пов'язаною з діяльністю Комісії, є неприпустимим і карається за законом.
    
    3. Посада члена Комісії є офіційною державною посадою; член Комісії працює на постійній основі;
    
    4. Члени Комісії не можуть бути притягнуті до карної відповідальності або заарештовані без згоди Генерального прокурора України або особи, яка виконує його обов'язки.
    
    5. Члени Комісії у своїй діяльності є незалежними і керуються виключно Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України.
    Незалежність членів Комісії гарантується:
    1) порядком призначення та припинення (дострокового припинення) повноважень;
    2) забороною будь-якого втручання органів державної влади та їх посадових осіб у здійснення Комісією та її членами своїх повноважень;
    3) недоторканістю особи за відсутності особливої санкції на це, обумовленої пунктом 4 цієї статті;
    4) матеріальним і соціальним забезпеченням.
    
    6. Гарантії незалежності членів Комісії, передбачені Виборчим кодексом та законами України, не можуть бути скасовані чи обмежені іншими нормативними актами. Органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані поважати незалежність членів Комісії і не посягати на неї.
    
    7. За будь-який вплив на членів Комісії з метою перешкодити здійсненню ними своїх повноважень або доручень Комісії чи добитися прийняття рішення, що суперечить законодавству, насильницькі дії чи образу, а також поширення неправдивої інформації щодо них винні особи несуть встановлену законом відповідальність.
    
    
    С т а т т я 51. Права членів Комісії
    
    1. Члени Комісії при виконанні своїх повноважень, передбачених Виборчим кодексом та законами України, мають право:
    1) виступати на засіданнях Комісії, вносити пропозиції з питань, що належать до її повноважень, вимагати проведення по них голосування;
    2) ставити іншим учасникам засідання Комісії запитання відповідно до порядку денного та отримувати відповіді по суті;
    3) знайомитися з будь-якими документами і матеріалами з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії;
    4) проводити перевірки діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, партій і блоків, інших об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнського референдуму, а також їх керівників та інших посадових осіб з питань організації і проведення виборів Верховної Ради України і Президента України, всеукраїнських референдумів;
    5) вимагати і отримувати від керівників та інших посадових осіб органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, установ, підприємств і організацій, виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнського референдуму необхідну службову документацію, статистичні відомості, бухгалтерсько-фінансові звіти та інші матеріали, а також усні та письмові пояснення з питань організації і проведення виборів та всеукраїнських референдумів;
    6) залучати до проведення перевірок та до вивчення і розв'язання питань, пов'язаних з проведенням виборів та всеукраїнських референдумів, учених, кваліфікованих фахівців і експертів, працівників установ і організацій, державних податкових, контрольно-ревізійних служб, правоохоронних органів, у тому числі на договірних засадах;
    7) відповідно до повноважень Комісії давати доручення з питань організації та проведення виборів і всеукраїнських референдумів членам виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнського референдуму, органам державної виконавчої влади і місцевого самоврядування та їх посадовим особам;
    8) користуватися в установленому порядку банками даних державних органів;
    9) користуватися державними засобами зв'язку і комунікацій, транспортом органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних організацій та установ з подальшим відшкодуванням витрат;
    10) бути присутніми (брати участь в обумовлений спосіб) на пленарних засіданнях Верховної Ради України та засіданнях її комітетів під час розгляду питань, що стосуються підготовки і проведення виборів та всеукраїнських референдумів;
    11) користуватися іншими повноваженнями та виконувати інші доручення Комісії з питань підготовки і проведення виборів та всеукраїнських референдумів, передбачені Виборчим кодексом та законами України.
    
    
    С т а т т я 52. Обов'язки членів Комісії
    
    1. Члени Комісії зобов'язані:
    1) неухильно керуватися в своїй діяльності Конституцією України, Виборчим кодексом та законами України, додержуватися складеної присяги;
    2) бути об'єктивними і неупередженими, утримуватися від дій, що підривають авторитет Комісії та породжують сумніви в її повноважності, компетентності та незалежності;
    3) надавати вичерпну інформацію Комісії про результати перевірок та вивчення окремих питань за дорученням Комісії;
    4) не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання члена Комісії і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.
    
    2. Членам Комісії забороняється агітувати за чи проти партій і блоків та кандидатів, висловлювати в будь-який спосіб своє ставлення до виборів, а також до вирішення питань, винесених на всеукраїнські референдуми.
    
    
    С т а т т я 53. Повноваження голови Комісії
    
    1. Голова Комісії:
    1) керує діяльністю Комісії та її секретаріату, організовує їх роботу;
    2) забезпечує підготовку засідань Комісії згідно із затвердженим планом;
    3) скликає засідання Комісії, забезпечує повідомлення членів Комісії про час скликання засідання та питання, які передбачається внести на її розгляд; веде засідання Комісії;
    4) вносить на розгляд Комісії пропозиції щодо структури і штату секретаріату Комісії;
    5) формує секретаріат Комісії, призначає на посади та звільняє з посад працівників структурних підрозділів секретаріату Комісії; вирішує інші питання трудових відносин згідно з Кодексом законів про працю, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України;
    6) представляє Комісію у зносинах з державними виконавчими органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, партіями і блоками, об'єднаннями громадян, а також у міжнародних відносинах;
    7) підписує постанови Комісії та протоколи її засідань;
    8) забезпечує розгляд заяв і звернень суб'єктів проведення виборчих кампаній і всеукраїнських референдумів та заяв і скарг виборців, що надходять до Комісії; веде особистий прийом громадян;
    9) інформує від імені Комісії Верховну Раду України, Президента України про результати виборів та всеукраїнських референдумів;
    10) виконує інші повноваження, визначені Виборчим кодексом та законами України.
    
    2. Голова Комісії є розпорядником бюджетних коштів, що виділяються на утримання Комісії та її секретаріату.
    
    
    С т а т т я 54. Повноваження заступника голови Комісії
    
    1. Заступник голови Комісії відповідно до регламенту Комісії виконує окремі обов'язки, що випливають із повноважень Комісії, а також за дорученням голови Комісії - окремі функції і повноваження голови.
    
    2. У разі відсутності голови Комісії або неможливості здійснення ним своїх функцій і повноважень з інших причин заступник голови Комісії здійснює функції і повноваження голови Комісії.
    
    
    С т а т т я 55. Повноваження секретаря Комісії
    
    Секретар Комісії керує роботою секретаріату Комісії з організаційного, інформаційного та аналітичного забезпечення діяльності Комісії.
    
    
    С т а т т я 56. Повноваження інших членів Комісії
    
    Члени Комісії здійснюють свої повноваження згідно із ухваленим Комісією розподілом обов'язків між ними, а також за дорученнями голови Комісії або заступника голови Комісії.
    
    
    С т а т т я 57. Дострокове припинення повноважень члена Комісії
    
    1. Повноваження члена Комісії можуть бути достроково припинені за рішенням Верховної Ради України у разі:
    1) порушення ним Конституції України чи законів України та складеної присяги;
    2) припинення чи втрати ним громадянства України;
    3) вибуття його на постійне місце проживання за межі України;
    4) набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду;
    5) реєстрації його кандидатом на посаду Президента України або кандидатом у народні депутати України, їх представником, довіреною особою партії чи блоку, що беруть участь у виборах, членом іншої виборчої комісії, комісії з всеукраїнського референдуму чи ініціативної групи з всеукраїнського референдуму;
    6) звернення члена Комісії з особистою заявою про складення своїх повноважень;
    7) визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення таким, що помер;
    8) смерті.
    
    2. Зміни у складі Комісії проводяться у такий же спосіб, як і призначення членів Комісії.
    
    3. Верховна Рада України після внесення Президентом України подання щодо дострокового припинення повноважень члена Комісії розглядає його в місячний строк і приймає відповідне рішення.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІV (статті 50–57)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 50. <b>Державний</b> статус членів Комісії та гарантії їх діяльності
      
      2. Використання членом Комісії <b>свого державного</b> статусу з метою, не пов'язаною з діяльністю Комісії, є неприпустимим і карається за законом.
      
      3. <b>Посада члена Комісії є офіційною державною посадою;</b> член Комісії працює на постійній основі;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 50. <b>Статус</b> членів Комісії та гарантії їх діяльності
      
      2. Використання членом Комісії свого статусу з метою, не пов'язаною з діяльністю Комісії, є неприпустимим і карається за законом.
      
      3. Посада члена Комісії є <b>посадою державного службовця першої категорії, який</b> працює на постійній основі;
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 52. Обов'язки <b>членів</b> Комісії
      
      1. <b>Члени</b> Комісії <b>зобов'язані:</b>
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 52. Обов'язки <b>члена</b> Комісії
      
      1. <b>Член</b> Комісії <b>зобов'язаний:</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 53. Повноваження голови Комісії
      
      1. Голова Комісії:
      
      5) формує секретаріат Комісії, призначає на посади та звільняє з посад працівників структурних підрозділів секретаріату Комісії; вирішує інші питання трудових відносин <b>згідно з Кодексом законів про працю, Законом України "Про державну службу" та іншими законами </b>України;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 53. Повноваження голови Комісії
      
      1. Голова Комісії:
      
      5) формує секретаріат Комісії, призначає на посади та звільняє з посад працівників структурних підрозділів секретаріату Комісії; вирішує інші питання трудових відносин <b>відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України "Про державну службу" та інших законів України;</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 57. Дострокове припинення повноважень члена Комісії
      
      1. Повноваження члена Комісії можуть бути достроково припинені за рішенням Верховної Ради України у разі:
      7) визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення таким, що помер;
      8) смерті.
      
      2. Зміни у складі Комісії проводяться у такий же спосіб, як і призначення членів Комісії.
      
      3. Верховна Рада України після внесення <b>Президентом України подання</b> щодо дострокового припинення повноважень члена Комісії розглядає його в місячний строк і приймає відповідне рішення.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 57. Дострокове припинення повноважень члена Комісії
      
      7)<b>вступу до партії (або неприпинення членства), або належності до масонської організації;</b>
      8) визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення таким, що помер;
      9) смерті.
      
      2. Зміни у складі Комісії проводяться у такий же спосіб, як і призначення членів Комісії.
      
      3. Верховна Рада України після внесення <b>пропозицій</b> щодо дострокового припинення повноважень члена Комісії <b>та обрання іншої запропонованої кандидатури</b> розглядає <b>їх</b> в місячний строк і приймає відповідне рішення.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 58–60)

    Г л а в а V
    Фінансове, матеріально-технічне і соціальне забезпечення Комісії та її членів
    
    
    С т а т т я 58. Фінансування діяльності Комісії
    
    1. Витрати, пов'язані з діяльністю Комісії та її секретаріату, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Обсяг цих коштів за поданням голови Комісії передбачається у проекті закону про Державний бюджет України окремим рядком.
    
    2. Комісія має рахунки в установах банків та інших кредитних установах.
    
    3. Комісія подає щорічний звіт про використання кошторису витрат до Рахункової палати.
    
    
    С т а т т я 59. Забезпечення Комісії законодавчими та іншими нормативними актами
    
    Комісія забезпечується в установленому порядку законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, а також іншими нормативними документами, що офіційно поширюються центральними органами виконавчої влади.
    
    
    С т а т т я 60. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення членів Комісії
    
    1. На членів Комісії поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посада члена Комісії відноситься до першої категорії посад державних службовців.
    
    2. Заробітна плата членів Комісії, їх соціально-побутове, транспортне та інше обслуговування встановлюються та запроваджуються постановою Верховної Ради України за поданням Кабінету Міністрів України.
    
    3. Члени Комісії, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на першочергове забезпечення житлом з державного житлового фонду. Кабінет Міністрів України забезпечує цих членів Комісії житлом не пізніше, ніж через 6 місяців після призначення їх на цю посаду.
    
    4. Під час службових відряджень члени Комісії користуються правом бронювання місць у готелях, а також першочергового придбання проїзних документів.
    
    5. Під час виборчих кампаній по виборах Верховної Ради України і Президента України, а також під час підготовки і проведення всеукраїнських референдумів члени Комісії користуються правом невідкладного прийому з питань проведення виборів та всеукраїнських референдумів керівниками відомств та органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а V (статті 58–60)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 60. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення членів Комісії
      
      1. На членів Комісії поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посада члена Комісії відноситься до першої категорії посад державних службовців.
      
      2. Заробітна плата членів Комісії, їх соціально-побутове, транспортне та інше обслуговування встановлюються та запроваджуються постановою Верховної Ради України за поданням Кабінету Міністрів України.
      
      3. Члени Комісії, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на <b>першочергове</b> забезпечення житлом з державного житлового фонду. Кабінет Міністрів України забезпечує цих членів Комісії житлом не пізніше, ніж через 6 місяців після призначення їх на цю посаду.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 60. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення членів Комісії <b>та Секретаріату.</b>
      
      1. На членів Комісії <b>та працівників секретаріату</b> поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посада члена Комісії відноситься до першої категорії посад державних службовців, <b>а керівника секретаріату – другої, працівників - відповідно до Закону України "Про державну службу".</b>
      
      2. Заробітна плата членів Комісії <b>та працівників секретаріату</b>, їх соціально-побутове, транспортне та інше обслуговування встановлюються та запроваджуються постановою Верховної Ради України за поданням Кабінету Міністрів України.
      
      3. Члени Комісії, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на <b>позачергове</b> забезпечення житлом з державного житлового фонду. Кабінет Міністрів України забезпечує цих членів Комісії житлом не пізніше, ніж через 6 місяців після призначення їх на цю посаду.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ТРЕТІЙ (статті 61–103)

  РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
  МІСЦЕВІ ВИБОРЧІ КОМІСІЇ ТА КОМІСІЇ З ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а I (статті 61–70)

    Г л а в а I
    Загальні положення
    
    
    С т а т т я 61. Статус місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    1. Місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдуму є органами установчої влади народу, які відповідно до Конституції України, Виборчого кодексу, законів України організовують і проводять вибори органів місцевого самоврядування та їхніх керівників, забезпечують проведення місцевих референдумів.
    
    2. Як складова частина системи виборчих комісій, очолюваної Центральною виборчою комісією, місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдуму забезпечують проведення на відповідній території виборів Верховної Ради України та Президента України, а також проведення всеукраїнського референдуму відповідно до своїх компетенцій та повноважень, визначених Виборчим кодексом і законами України.
    
    3. Окружні виборчі комісії на виборах Верховної Ради України і Президента України та міжокружні виборчі комісії на виборах депутатів місцевих рад і міських, селищних, сільських голів, а також територіальні комісії з проведення референдуму мають статус юридичних осіб.
    
    4. Окружні, міжокружні та дільничні виборчі комісії, а також територіальні комісії з проведення референдуму мають власні печатки, зразки яких затверджуються:
    а) Центральною виборчою комісією - якщо ці виборчі комісії проводять вибори Верховної Ради України або Президента України, або водночас із цими виборами - місцеві вибори чи вибори міських, селищних, сільських голів, призначені на ті самі дні; якщо їх створено для проведення всеукраїнського референдуму;
    б) відповідними окружними виборчими комісіями - якщо печатки призначені для виборчих комісій, утворених виключно для проведення місцевих виборів.
    
    5. Копії документів виборчих комісій та комісій з проведення референдуму, що видаються суб'єктам виборчого процесу та організаторам референдуму, завіряються печатками.
    
    6. Дільничні комісії з проведення референдуму за рішенням відповідних територіальних комісій з проведення референдуму та за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування можуть затверджувати свої документи в спеціально визначеному ними порядку печатками цих органів місцевого самоврядування.
    
    
    С т а т т я 62. Система місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    1. Для організації та проведення виборів Верховної Ради України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міських, районної у містах (де створюються ради), селищних і сільських рад та міських, селищних і сільських голів, а також для організації та проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму створюється система місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму, що охоплює:
    1) окружні виборчі комісії:
    - по виборах Верховної Ради України;
    - по виборах Президента України (Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські);
    - по виборах депутатів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних рад;
    2) територіальні виборчі комісії:
    - по виборах Верховної ради України;
    - по виборах Президента України;
    - з проведення всеукраїнського чи місцевого (у межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці) референдуму;
    3) Центральна виборча комісія Автономної Республіки Крим, міжокружні обласні, районні, міські, районні у містах (де створюються ради), селищні, сільські виборчі комісії по виборах депутатів Верховної Ради автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів;
    4) дільничні виборчі комісії:
    - по виборах Верховної Ради України;
    - по виборах Президента України;
    - по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів;
    - з проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму.
    
    
    С т а т т я 63. Основні принципи та вимоги до діяльності місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    Діяльність місцевих виборчих комісій та місцевих комісій з проведення референдумів ґрунтується, згідно з Виборчим кодексом, на принципах законності, незалежності, компетентності та професійності, об'єктивності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і гласності.
    
    
    С т а т т я 64. Правові засади та законність у діяльності місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    Правовими засадами діяльності місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму є Конституція України, Виборчий кодекс, закони України та рішення Центральної виборчої Комісії, прийняті в межах її компетенцій.
    
    
    С т а т т я 65. Незалежність місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    1. Місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдуму здійснюють свої повноваження незалежно від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, крім випадків, передбачених Виборчим кодексом та іншими законами.
    
    2. Не допускається втручання у вирішення питань, що належать до компетенцій комісій, з боку державних чи будь-яких інших органів, посадових осіб, політичних партій та об'єднань громадян, кандидатів у депутати чи претендентів на виборні посади, їхніх представників та уповноважених осіб партій і блоків, що беруть участь у виборах, а також окремих громадян.
    
    3. Гарантії незалежності комісій у здійсненні своїх повноважень встановлюються Виборчим кодексом, законами України.
    
    
    С т а т т я 66. Компетентність і професійність у діяльності комісій, кваліфікаційні та інші вимоги до її членів
    
    1. Щодо членів місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму з метою забезпечення компетентності та професійності в діяльності цих комісій застосовуються кваліфікаційні та інші вимоги.
    
    До складу цих комісій може бути обраним громадянин України, який:
    1) має виборчі права;
    2) досяг на день обрання 21-річного віку;
    3) проживає в Україні не менше трьох останніх років;
    4) володіє державною мовою.
    
    2. Член місцевих виборчих комісій та комісій з проведення місцевого референдуму одночасно з виконанням цих обов'язків не може:
    1) бути народним депутатом України;
    2) бути депутатом місцевої ради, статус якого поширюється на територію, де діятиме виборча комісія;
    3) балотуватися претендентом у кандидати чи кандидатом на посаду Президента України або кандидатом у народні депутати України;
    4) балотуватися кандидатом у депутати місцевої ради або на посаду міського, селищного, сільського голови на території, де діятиме виборча комісія;
    5) бути близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, рідний брат, рідна сестра) чи перебувати в службовому підпорядкуванні претендента у кандидати на посаду або кандидата на посаду Президента України, кандидата у народні депутати України по цьому регіону;
    6) бути уповноваженою особою партії чи блоку, що беруть участь у виборчій кампанії, представником претендента у кандидати чи кандидата на посаду Президенти України або представником кандидата у народні депутати України;
    7) бути членом ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або місцевого референдуму, що проводитиметься на території діяльності цієї комісії;
    8) входити до складу комісії з проведення референдуму на території діяльності цієї комісії;
    9) працювати на постійній основі в центральних органах державної виконавчої влади, обласних та районних державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування.
    
    У разі виникнення зазначених обставин член комісії складає свої повноваження з моменту виникнення (реєстрації) цих обставин.
    
    3. До складу місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму не можуть входити громадяни, які мають судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, та які обмежені у дієздатності або визнані недієздатними за рішенням суду.
    
    
    С т а т т я 67. Об'єктивність рішень комісій
    
    Місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдуму зобов'язані гарантувати учасникам виборчого процесу (всеукраїнського або місцевого референдуму) об'єктивність ухвалених ними рішень, які в разі сумнівів та претензій щодо правомірності можуть оскаржуватися в судовому порядку згідно з Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 68. Колегіальність розгляду і вирішення питань
    
    Усі питання, що належать до компетенцій місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму, розглядаються колегіально з ухваленням рішень виключно на засіданнях Комісії в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 69. Відкритість і гласність у діяльності комісій
    
    1. Діяльність місцевих виборчих комісій та комісій з проведення місцевого референдуму здійснюється відкрито і гласно.
    
    2. На засіданнях комісій мають право бути присутніми:
    - претенденти у кандидати на посаду Президента України;
    - кандидати на посаду Президента України;
    - кандидати у народні депутати України;
    - кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах (де створюються ради), міських, селищних, сільських рад;
    - кандидати на посади міських, селищних, сільських голів, а також їх представники;
    - уповноважені особи політичних партій (виборчих блоків партій), що беруть участь у виборчих кампаніях;
    - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
    - офіційні спостерігачі від зарубіжних країн, міжнародних організацій та громадських організацій України;
    - під час проведення референдумів - члени ініціативних груп з проведення цих референдумів.
    
    За рішенням комісій на їх засіданнях можуть бути присутні й інші особи.
    
    3. Комісії завчасно оприлюднюють графіки своїх засідань із зазначенням питань, які будуть розглядатися, та створюють безперешкодні умови для висвітлення всіх своїх засідань у засобах масової інформації.
    
    4. За попереднім узгодженням з комісіями на їх засіданнях мають право бути присутніми представники законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування. Їхня присутність на засіданнях комісій, а також їхні виступи, звернення, заяви, клопотання, що розглядалися на засіданнях комісій (доводилися до відома членів комісій), обов'язково фіксуються в протоколах засідань комісій.
    
    5. На засіданнях комісій при розгляді заяв і скарг мають право бути присутніми представники зацікавлених сторін.
    
    6. Рішення комісій, що мають нормативний характер, оприлюднюються в місцевих (регіональних) державних засобах масової інформації у визначені Виборчим кодексом строки.
    
    7. Особи, означені у частині другій цієї статті, мають право знайомитися з усіма рішеннями та документами комісій, що стосуються проведення відповідних виборчих кампаній та референдумів, а також копіювати ці рішення та документи, в тому числі і з використанням спеціальних копіювальних пристроїв. Рішення та документи комісій пред'являються їм на першу вимогу.
    
    
    С т а т т я 70. Використання комісіями державних символів України
    
    1. На будинках, у яких працюють місцеві виборчі комісії та комісії з проведення місцевого референдуму, вивішується Державний Прапор України.
    
    2. Державний Герб України та Державний Прапор України є обов'язковими атрибутами залу засідань комісій.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а I (статті 61–70)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 62. Система місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
      
      1. Для організації та проведення <b>виборів Верховної</b> Ради України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міських, районної у містах (де створюються ради), селищних і сільських рад та міських, селищних і сільських голів, а також для організації та проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму створюється система місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму, що охоплює:
      1) окружні виборчі комісії:
      - по виборах Верховної Ради України;
      2) територіальні виборчі комісії:
      - по виборах Верховної ради України;
      3) дільничні виборчі комісії:
      - по виборах Верховної Ради України;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 62. Система місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
      
      1. Для організації та проведення виборів <b>кандидатів народних депутатів України</b> до Верховної Ради України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міських, районної у містах (де створюються ради), селищних і сільських рад та міських, селищних і сільських голів, а також для організації та проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму створюється система місцевих виборчих комісій та комісій з проведення референдуму, що охоплює:
      1) окружні виборчі комісії:
      - по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України;
      2) територіальні виборчі комісії:
      - по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України;
      3) дільничні виборчі комісії:
      - по виборах <b>кандидатів народних депутатів України</b> (Верховна Рада України);
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 66. Компетентність і професійність у діяльності комісій, кваліфікаційні та інші вимоги до її членів
      
      <b>Юрист пропонує:/b.
      До п.2 статті (Член місцевих виборчих комісій та комісій з проведення місцевого референдуму одночасно з виконанням цих обов'язків не може:)
      додати підпункт 10:
      <b>10) належати до масонської організації.</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 69. Відкритість і гласність у діяльності комісій
      
      2. На засіданнях комісій мають право бути присутніми:
      - претенденти у кандидати на посаду Президента України;
      - кандидати на посаду Президента України;
      - кандидати у народні депутати України;
      - кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах (де створюються ради), міських, селищних, сільських рад;
      - кандидати на посади міських, селищних, сільських голів, а також їх представники;
      - офіційні спостерігачі <b>від</b> зарубіжних країн, міжнародних організацій та громадських організацій України;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 69. Відкритість і гласність у діяльності комісій
      
      2. На засіданнях комісій мають право бути присутніми:
      - претенденти у кандидати на посаду Президента України та <b>їхні представники;</b>
      - кандидати на посаду Президента України <b>їхні представники;</b>
      - кандидати у народні депутати України <b>їхні представники;</b>
      - кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах (де створюються ради) <b>їхні представники,</b> міських, селищних, сільських рад <b>їх представники;</b>
      - офіційні спостерігачі зарубіжних країн, міжнародних організацій та громадських організацій України;

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 71–77)

    Г л а в а ІІ
    Повноваження виборчих комісій та комісій з проведення референдумів
    
    
    С т а т т я 71. Повноваження окружних виборчих комісій
    
    Окружні виборчі комісії мають повноваження:
    1) забезпечують підготовку та проведення виборів у відповідному виборчому окрузі;
    2) здійснюють в межах території відповідного виборчого округу контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про вибори виборцями, дільничними виборчими комісіями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами, партіями та блоками, кандидатами;
    3) надають правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям, організовують навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;
    4) реєструють кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та видають їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією;
    5) повідомляють виборців про зареєстрованих по відповідних виборчих округах кандидатів у депутати;
    6) реєструють представників кандидатів у народні депутати України та кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, видають їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією;
    7) утворюють виборчі дільниці (крім особливих випадків, визначених Виборчим кодексом), встановлюють їх межі та єдину нумерацію в одномандатному окрузі;
    8) утворюють дільничні виборчі комісії відповідно до цього Закону;
    9) скликають у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничних виборчих комісій;
    10) вирішують питання використання коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;
    11) контролюють діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення приміщеннями для голосування, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням, у межах своєї компетенції розглядають і вирішують інші питання матеріально-технічного забезпечення виборів на території виборчого округу;
    12) забезпечують виготовлення інформаційних плакатів про кандидатів у депутати, які балотуються у відповідному окрузі, та передають їх дільничним виборчим комісіям;
    13) разом з відповідними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування сприяють організації зустрічей кандидатів у депутати, їхніх представників, уповноважених осіб партій та блоків з виборцями на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, а у випадках, передбачених Виборчим кодексом, - організовують ці зустрічі;
    14) скасовують реєстрацію кандидатів у депутати місцевих рад у випадках, передбачених Виборчим кодексом;
    15) затверджують текст виборчого бюлетеня для голосування у відповідному виборчому окрузі;
    16) передають дільничним виборчим комісіям бланки відкріплювальних посвідчень та виборчі бюлетені;
    17) забезпечують виготовлення печаток і штампів та передають їх дільничним виборчим комісіям;
    18) встановлюють підсумки голосування в межах округу;
    19) встановлюють та оприлюднюють результати виборів депутатів у відповідному виборчому окрузі, приймають рішення про обрання депутатів у цьому окрузі;
    20) визнають голосування на виборчій дільниці недійсним, призначають повторне голосування у випадках, передбачених Виборчим кодексом;
    21) вносять подання до Центральної виборчої комісії щодо визнання недійсними виборів у випадках та в порядку, передбачених Виборчим кодексом;
    22) заслуховують інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення виборів;
    23) реєструють та ведуть облік офіційних спостерігачів;
    24) розглядають звернення, заяви і скарги стосовно підготовки та проведення виборів депутатів на території відповідного округу та приймають щодо них рішення;
    25) забезпечують передачу на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;
    26) здійснюють інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу та законів України.
    
    
    С т а т т я 72. Повноваження територіальних виборчих комісій
    
    1. Територіальні виборчі комісії під час проведення виборів Верховної Ради України та Президента України отримують від дільничних виборчих комісій відповідного регіону протоколи підрахунку голосів виборців на окремих виборчих дільницях та централізовано доставляють документи до окружної виборчої комісії.
    
    2. Діяльність територіальних виборчих комісій повністю підпорядковано окружним виборчим комісіям, що їх створили.
    
    
    С т а т т я 73. Повноваження Центральної виборчої комісії Автономної Республіки Крим
    
    Повноваження Центральної виборчої комісії Автономної Республіки Крим прирівнюються до повноважень міжокружних виборчих комісій по виборах депутатів обласних рад, визначених у статті 74 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 74. Повноваження міжокружних виборчих комісій
    
    Обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, міські, районні в містах (де створюються ради), селищні, сільські міжокружні виборчі комісії по виборах депутатів відповідних обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів:
    1) здійснюють на відповідній території контроль за виконанням Виборчого кодексу і забезпечують його однакове застосування;
    2) спрямовують та координують діяльність дільничних виборчих комісій, надають їм методичну допомогу;
    3) встановлюють порядок використання коштів на проведення виборів, розподіляють кошти між дільничними виборчими комісіями, здійснюють контроль за їх цільовим використанням;
    4) вирішують питання матеріально-технічного забезпечення підготовки і проведення виборів;
    5) перевіряють дотримання процедур висування кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів; реєструють ці кандидатури;
    6) повідомляють виборців про зареєстрованих кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів;
    7) затверджують тексти виборчих бюлетенів по виборах міських, селищних, сільських голів;
    8) забезпечують виготовлення виборчих бюлетенів по виборах міських, селищних, сільських голів у строки, визначені Виборчим кодексом;
    9) здійснюють контроль за використанням виборчих фондів кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів відповідно до вимог Виборчого кодексу;
    10) заслуховують повідомлення окружних виборчих комісій по виборах депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів, а також місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки та проведення виборів;
    12) спільно з органами місцевої державної влади та місцевого самоврядування визначають порядок, а також спеціально облаштовані місця для розміщення агітаційних матеріалів;
    13) на підставі отриманих з окружних виборчих комісій документів, що засвідчують результати голосувань, підводять підсумки виборів та приймають рішення про реєстрацію обраних міських, селищних, сільських голів;
    14) інформують виборців про загальні підсумки виборів депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів;
    15) публікують списки обраних депутатів відповідних рад із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, року народження, належності до політичної партії, місця роботи та посади (заняття), місця постійного проживання, а також відомості про обраних міських, селищних, сільських голів за аналогічною формою;
    16) приймають рішення про організацію повторних виборів у випадках, передбачених Виборчим кодексом;
    17) забезпечують зберігання виборчої документації в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією;
    18) здійснюють інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу, законів України, а також рішень Центральної виборчої комісії, прийнятих у межах її компетенцій.
    
    
    С т а т т я 75. Повноваження дільничних виборчих комісій
    
    Дільничні виборчі комісії:
    1) здійснюють в межах території відповідної виборчої дільниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори;
    2) уточнюють списки виборців, подають їх для загального ознайомлення та у випадках, передбачених Виборчим кодексом, вносять до них зміни;
    3) забезпечують можливість ознайомлення виборців із виборчими списками партій та блоків, з передвиборними програмами цих партій та блоків, програмами кандидатів, відомостями про кандидатів, а також з рішеннями, опублікованими Центральною виборчою комісією, відповідною окружною виборчою комісією, власними рішеннями та повідомленнями;
    4) завчасно (не пізніше, ніж за тиждень до дня голосування) вручають або надсилають кожному виборцю іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування;
    5) забезпечують підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;
    6) вносять зміни до виборчих бюлетенів у випадках, передбачених Виборчим кодексом, за рішенням Центральної виборчої комісії чи відповідної окружної виборчої комісії;
    7) організовують на виборчій дільниці голосування;
    8) здійснюють підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці;
    9) визнають недійсним голосування на виборчій дільниці за наявності обставин, передбачених Виборчим кодексом;
    10) розглядають звернення, заяви і скарги з питань підготовки виборів та організації голосування на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймають щодо них рішення;
    11) здійснюють інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
    
    
    С т а т т я 76. Повноваження та завдання територіальних комісій з проведення референдуму
    
    Територіальні комісії з проведення всеукраїнського або місцевого референдуму (Комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна в місті, селищна, сільська комісія з референдуму):
    1) організовують підготовку і проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму, здійснюють на території Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті, селища, села контроль за виконанням Виборчого кодексу та законів України, що стосуються проведення всеукраїнського або місцевого референдуму, і забезпечують однакове застосування їх;
    2) спрямовують діяльність підпорядкованих ним дільничних комісій з проведення референдуму та, в разі проведення всеукраїнського референдуму, звітують про свою роботу перед Центральною виборчою комісією;
    3) розподіляють кошти по дільничних комісіях з проведення референдуму;
    4) контролюють забезпечення дільничних комісій з проведення референдуму приміщеннями, транспортом, зв'язком і розглядають інші питання матеріально-технічного забезпечення;
    5) заслуховують повідомлення дільничних комісій з проведення референдуму, керівників місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдуму;
    6) здійснюють нагляд за своєчасним поданням дільничними комісіями з проведення референдуму для загального ознайомлення списків громадян, які мають право брати участь у референдумі;
    7) затверджують форми бюлетенів для голосування на місцевому референдуму;
    8) забезпечують виготовлення бюлетенів для голосування і передачу їх дільничним комісіям з проведення референдуму;
    9) розглядають заяви і скарги на рішення, дії чи бездіяльність дільничних комісій з проведення референдуму і приймають з цих питань остаточні рішення;
    10) підбивають результати голосування з питань, винесених на референдум, на відповідній території;
    11) встановлюють результати місцевого референдуму, що проводиться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де діє відповідна комісія з референдуму;
    12) здійснюють інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 77. Повноваження та завдання дільничних комісій з проведення референдуму
    
    Дільнична комісія з проведення референдуму:
    1) вивішує в приміщенні дільниці запитання, що виносяться на референдум, або текст проекту закону чи іншого документу, що виноситься на референдум; надає громадянам можливість ознайомлення з відповідними матеріалами під час підготовки до проведення референдуму і в день голосування;
    2) складає список громадян, які мають право брати участь у референдумі на цій дільниці;
    3) проводить ознайомлення громадян із цим списком, приймає і розглядає заяви про неточності в списку і вирішує питання про внесення до нього відповідних змін;
    4) приймає від громадян, які змінили місце свого перебування в період між поданням списків для загального ознайомлення і днем проведення референдуму, бюлетені у закритих конвертах і забезпечує таємницю волевиявлення громадян;
    5) завчасно (не пізніше, ніж за тиждень) сповіщає громадян про день і час проведення референдуму та місце голосування;
    6) забезпечує підготовку приміщення для голосування і скриньок для голосування;
    7) організує голосування в день проведення референдуму на дільниці;
    8) провадить підрахунок голосів, поданих на дільниці для голосування;
    9) розглядає заяви і скарги з питань підготовки референдуму та організації голосування і приймає по них рішення;
    10) здійснює інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІ (статті 71–77)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 72. Повноваження територіальних виборчих комісій
      
      1. Територіальні виборчі комісії під час проведення виборів Верховної Ради України та Президента України отримують від дільничних виборчих комісій відповідного регіону протоколи підрахунку голосів виборців на окремих виборчих дільницях та централізовано доставляють документи до окружної виборчої комісії.
      
      2. Діяльність територіальних виборчих комісій повністю <b>підпорядковано</b> окружним виборчим комісіям, що їх створили.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 72. Повноваження територіальних виборчих комісій
      
      1. Територіальні виборчі комісії під час проведення виборів <b>кандидатів у народні депутати України до</b> Верховної Ради України та Президента України отримують від дільничних виборчих комісій відповідного регіону протоколи підрахунку голосів виборців на окремих виборчих дільницях та централізовано доставляють документи до окружної виборчої комісії.
      
      2. Діяльність територіальних виборчих комісій повністю <b>підпорядкована</b> окружним виборчим комісіям, що їх створили.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статті 78–80)

    Г л а в а ІІІ
    Суміщення функцій і повноважень місцевих виборчих комісій та комісій з проведення місцевого референдуму
    
    
    С т а т т я 78. Суміщення функцій і повноважень виборчих комісій у зв'язку з одночасним проведенням різних виборів
    
    1. У разі одночасного проведення виборів Верховної Ради України і виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, а також міських, селищних, сільських голів допускається суміщення функції та повноважень комісій:
    1) дільничні виборчі комісії по виборах Верховної Ради України можуть одночасно здійснювати функції та повноваження дільничних виборчих комісій по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів;
    2) міжокружні виборчі комісії по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів можуть одночасно здійснювати функції та повноваження територіальних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України.
    
    2. В порядку, визначеному частиною першою цієї статті, можуть суміщатися функції та повноваження відповідних виборчих комісій у разі одночасного проведення виборів Президента України та позачергових виборів міського, селищного, сільського голови.
    
    3. Суміщення функцій і повноважень комісій відповідно до частини першої цієї статті обумовлюється в рішеннях про створення цих комісій.
    
    
    С т а т т я 79. Здійснення функцій і повноважень комісій з проведення місцевого референдуму комісіями з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Функції і повноваження комісій з проведення місцевого референдуму залежно від місцевих обставин (рішень щодо проведення місцевого референдуму) можуть перекладатися на відповідні комісії з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    2. Рішення про це приймають органи, уповноважені створювати ці комісії, за згодою членів комісій.
    
    
    С т а т т я 80. Здійснення функцій і повноважень комісій з проведення референдуму виборчими комісіями
    
    1. За рішенням органів місцевого самоврядування у разі співпадання в часі виборчих кампаній та проведення референдуму функції і повноваження комісій з проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму можуть покладатися на відповідні окружні, територіальні та дільничні виборчі комісії по виборах Верховної Ради України або по виборах Президента України, на Центральну виборчу комісію Автономної Республіки Крим та міжокружні, окружні, дільничні виборчі комісії по виборах депутатів місцевих рад і міських, селищних, сільських голів.
    
    2. Рішення про передачу повноважень комісій з проведення референдуму відповідним виборчим комісіям приймається одночасно з формуванням цих виборчих комісій за згодою членів комісій. З моменту утворення ці виборчі комісії отримують право забезпечувати проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму відповідно до Виборчого кодексу та законів України.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІІ (статті 78–80)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 78. Суміщення функцій і повноважень виборчих комісій у зв'язку з одночасним проведенням різних виборів
      
      1. У разі одночасного проведення виборів Верховної Ради України і виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, а також міських, селищних, сільських голів допускається суміщення функції та повноважень комісій:
      1) дільничні виборчі комісії по виборах Верховної Ради України можуть одночасно здійснювати функції та повноваження дільничних виборчих комісій по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 78. Суміщення функцій і повноважень виборчих комісій у зв'язку з одночасним проведенням різних виборів
      
      1. У разі одночасного проведення виборів Верховної Ради України і виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, а також міських, селищних, сільських голів допускається суміщення функції та повнова-жень комісій:
      1) дільничні виборчі комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України можуть одночасно здійснювати функції та повноваження дільничних виборчих комісій по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад та міських, селищних, сільських голів;
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 80. Здійснення функцій і повноважень комісій з проведення референдуму виборчими комісіями
      
      1. За рішенням органів місцевого самоврядування у разі співпадання в часі виборчих кампаній та проведення референдуму функції і повноваження комісій з проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму можуть покладатися на відповідні окружні, територіальні та дільничні виборчі комісії по <b>виборах Верховної Ради</b> України або по виборах Президента України, на Центральну виборчу комісію Автономної Республіки Крим та міжокружні, окружні, дільничні виборчі комісії по виборах депутатів місцевих рад і міських, селищних, сільських голів.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 80. Здійснення функцій і повноважень комісій з проведення референдуму виборчими комісіями
      
      1. За рішенням органів місцевого самоврядування у разі співпадання в часі виборчих кампаній та проведення референдуму функції і повноваження комісій з проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму можуть покладатися на відповідні окружні, територіальні та дільничні виборчі комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України</b> до Верхової Ради України або по виборах Президента України, на Центральну виборчу комісію Автономної Республіки Крим та міжокружні, окружні, дільничні виборчі комісії по виборах депутатів місцевих рад і міських, селищних, сільських голів.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІV (статті 81–91)

    Г л а в а ІV
    Утворення та склад місцевих виборчих комісій і комісій з проведення місцевих референдумів
    
    
    С т а т т я 81. Утворення та склад окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України
    
    1. Окружна виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше, як за 85 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 15 і не більше 21 особи за поданнями центральних керівних органів партій та блоків за умови, що партії, які мають намір брати участь у виборах самостійно, або партії, що входять до блоку, зареєстровані в установленому законом порядку та мають (у випадку з блоком - хоча б одна з партій, що входить до його складу) зареєстровані в установленому законом порядку організації у регіоні, визначеному в частині другій статті 133 Конституції України, на території якого утворено відповідний виборчий округ.
    
    2. Подання, зазначені в пункті першому цієї статті, вносяться не пізніше, ніж за 90 днів до дня виборів. До них долучаються заяви осіб, запропонованих до складу відповідної окружної виборчої комісії.
    
    3. До складу окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України у разі відповідного подання обов'язково включається однакова кількість (по одній чи по дві особи) представників партій та блоків, які подолали чотиривідсотковий прохідний бар'єр на попередніх виборах Верховної Ради України, та партій, які мають у Верховній Раді України свої депутатські фракції, якщо ці партії відповідають умовам, передбаченим частиною першою цієї статті. Представники інших партій та блоків включаються до складу окружних виборчих комісій шляхом жеребкування, що проводиться Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині першій цієї статті.
    
    4. У разі змін, що в період між виборами відбулися у складі блоку, що отримав чотири чи більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні на попередніх виборах Верховної Ради України, право обов'язкового входження включаються представники до складу окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України успадковують партія чи партії (спільно), які не виходили з цього блоку.
    
    5. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України або якщо кількість запропонованих до складу комісії осіб становить менше п'ятнадцяти, окружна виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її голови у кількості п'ятнадцяти осіб, з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від партій та блоків, зазначених у частині першій цієї статті.
    
    6. До складу окружної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
    
    7. До складу окружної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України не можуть входити кандидати у депутати, уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники кандидатів у депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
    
    8. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої по виборах Верховної Ради України комісії не можуть бути представниками однієї партії чи блоку.
    
    9. Окружна виборча комісія по виборах Верховної Ради України у 5-денний термін з дня її утворення інформує виборців про свій склад, місцезнаходження (із зазначенням територіальних меж, поштової і електронної адреси та номеру контактного телефону) та про графік роботи.
    
    
    С т а т т я 82. Утворення та склад окружних виборчих комісій по виборах Президента України
    
    1. Окружні виборчі комісії по виборах Президента України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 85 днів до дня виборів Президента України, у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії.
    
    2. До складу окружних виборчих комісій по виборах Президента України обов'язково включаються, за наявності відповідних пропозицій, по два представники від партій та блоків, які висунули кандидата на посаду Президента України, за поданням до Центральної виборчої комісії керівних органів республіканської (Автономної Республіки Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських організацій цих партій чи блоків або центральними (уповноваженими) органами цих партій чи блоків. Строк подання кандидатур - не пізніше, ніж за 90 днів до дня виборів.
    
    3. До складу окружних виборчих комісій по виборах Президента України обов'язково включаються також по два представники кандидатів на посаду Президента України, які скористалися правом самовисування, - за поданням кандидатів.
    
    4. Загальна чисельність членів окружної виборчої комісії по виборах Президента України визначається залежно від кількості поданих кандидатур, але в межах 15-21 особи.
    
    5. До складу окружної виборчої комісії по виборах Президента можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
    
    6. До складу окружної виборчої комісії по виборах Президента України не можуть входити уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, особи, які в цей час балотуються на виборах як кандидати в депутати чи претенденти на виборні посади, їхні представники, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
    
    7. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії по виборах Президента України не можуть бути членами чи представниками однієї партії або блоку.
    
    8. Окружна виборча комісія по виборах Президента України у 5-денний термін з дня її утворення інформує виборців про своє місцезнаходження (із зазначенням територіальних меж, поштової і електронної адреси та номеру контактного телефону) та про графік роботи.
    
    
    С т а т т я 83. Утворення та склад окружних виборчих комісій по місцевих виборах
    
    1. Окружні виборчі комісії по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створено ради), селищних та сільських рад утворюються відповідною радою не пізніше як за 80 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та не менше шести членів комісії.
    
    2. Пропозиції щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій по місцевих виборах подаються на розгляд обласних, Київської і Севастопольської міських, районних рад відповідно головою обласної, міської, районної ради.
    
    3. До складу окружних виборчих комісій по місцевих виборах обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, список яких зареєстровано для участі у виборах Верховної Ради України і які мають місцеві осередки або які висунули кандидатів у депутати відповідних рад.
    
    4. Пропозиції щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій подаються не пізніше, ніж за 85 днів до дня проведення виборів. Повідомлення про строки подання пропозицій оприлюднюються не пізніше, ніж за 95 днів до дня виборів.
    
    5. У разі, коли відповідна рада у визначений термін не утворить окружну виборчу комісію по місцевих виборах, цю комісію утворює голова відповідної ради не пізніше як за 75 днів до дня виборів за поданням регіональних відділень політичних партій, що мають місцеві осередки на території відповідного виборчого округу.
    
    6. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії по місцевих виборах не можуть бути членами однієї партії чи блоку, список якої (якого) зареєстровано для участі у виборах.
    
    7. Місцеві осередки політичних партій, не охоплених частиною третьою цієї статті, можуть призначити при окружній виборчій комісії по місцевих виборах по одному представнику з правом слова.
    
    8. Рішення про утворення відповідних окружних виборчих комісій по місцевих виборах та склад цих комісій протягом 3-х днів доводяться до відома виборців.
    
    9. Окружна виборча комісія по місцевих виборах у п'ятиденний термін з дня її утворення інформує виборців про своє місцезнаходження (із зазначенням поштової і електронної адреси та контактного номеру телефону) та про графік роботи.
    
    
    С т а т т я 84. Утворення та склад територіальних виборчих комісій
    
    1. Територіальні виборчі комісії утворюються під час проведення виборів Верховної Ради України та Президента України для виконання допоміжних функцій, визначених Виборчим кодексом, у районах та містах обласного підпорядкування.
    
    2. Територіальні виборчі комісії формуються та утворюються в порядку і в строки, визначені для дільничних виборчих комісій.
    
    
    С т а т т я 85. Утворення та склад міжокружних виборчих комісій по місцевих виборах
    
    1. Обласні, Київська і Севастопольська міські, районні, міські, районні в містах (де створюються ради), селищні, сільські міжокружні виборчі комісії по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів утворюються відповідною радою не пізніше, ніж за 80 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та не менше 6 членів комісії.
    
    2. Пропозиції щодо кандидатур до складу міжокружних виборчих комісій подаються на розгляд обласних, Київської і Севастопольської міських, районних у містах (де утворено ради), селищних, сільських рад відповідно головою обласної, районної, районної у місті ради, міським, селищним, сільським головою.
    
    3. До складу міжокружних виборчих комісій обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, список яких зареєстровано для участі у виборах Верховної Ради України і які мають місцеві осередки.
    
    4. Пропозиції щодо кандидатур до складу міжокружних виборчих комісій по місцевих виборах подаються не пізніше, ніж за 85 днів до дня виборів. Повідомлення про строки подання пропозицій оприлюднюються не пізніше, ніж за 95 днів до дня виборів.
    
    5. У разі, коли відповідна рада у визначений термін не утворить міжокружну виборчу комісію по місцевих виборах, цю комісію утворює голова відповідної ради, міський, селищний, сільський голова не пізніше, ніж за 75 днів до дня виборів, за поданням регіональних відділень політичних партій, які мають місцеві осередки на території відповідного виборчого округу.
    
    6. Голова, заступник голови та секретар міжокружної виборчої комісії по місцевих виборах не можуть бути членами однієї партії чи блоку, список якої (якого) зареєстровано для участі у виборах.
    
    7. Місцеві осередки політичних партій, не охоплених частиною третьою цієї статті, можуть призначити при міжокружній виборчій комісії по одному представнику з правом слова.
    
    8. Рішення про утворення відповідних міжокружних виборчих комісій по місцевих виборах та склад цих комісій протягом 3-х днів доводяться до відома виборців.
    
    9. Міжокружна виборча комісія по місцевих виборах у п'ятиденний термін з дня її утворення інформує виборців про своє місцезнаходження (із зазначенням поштової і електронної адреси та контактного номеру телефону) та про графік роботи.
    
    
    С т а т т я 86. Утворення та склад дільничних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України
    
    1. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніше, ніж за 35 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії за поданням зареєстрованих в установленому законом порядку районного, міського (міськрайонного) чи вищого рівня осередку (організації) партії, яка має намір брати участь у виборах самостійно, або осередків (організацій) партій, що входять до блоку - суб'єктів виборчого процесу.
    
    2. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється в кількості не менше восьми осіб. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.
    
    3. До складу дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
    
    4. До складу дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України не можуть входити кандидати у депутати, уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники кандидатів у депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
    
    5. Районні, міські (міськрайонні) чи вищого рівня осередки (організації) партії, що мають намір брати участь у виборах самостійно, та осередки (організації) партій, що входять до складу блоку - суб'єкта виборчого процесу, не пізніше, ніж за 45 днів до дня виборів, подають до відповідної окружної виборчої комісії список осіб від партії чи блоку - членів цієї партії чи якоїсь із партій, що входять до блоку, або безпартійних для включення їх до складу конкретних дільничних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України із зазначенням осіб, запропонованих на посаду голови, заступника голови чи секретаря комісії - за підписом керівника відповідного осередку (організації) партії, що має намір брати участь у виборах самостійно, або керівників осередків (організацій) партій, що входять до блоку. Список скріплюється печаткою (печатками). До списку додаються заяви осіб, запропонованих до складу відповідної дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у її роботі.
    
    6. До складу дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України обов'язково включається (за наявності відповідних подань) не більше однієї особи від партії та блоку - суб'єкта виборчого процесу.
    
    7. Кожна партія чи блок мають право на пропорційну частку керівних посад у дільничних виборчих комісіях по виборах Верховної Ради України. Частка керівних посад для кожної партії чи блоку визначається відповідно до кількості осіб, поданих партією чи блоком до складу дільничних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, поданих всіма партіями та блоками в межах виборчого округу.
    
    8. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли подання щодо осіб для включення їх до складу дільничних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України або якщо кількість запропонованих до складу цієї комісії осіб становить менше восьми, дільнична виборча комісія утворюється окружною виборчою комісією за поданням її голови у кількості восьми осіб з урахуванням кандидатур від партій та блоків.
    
    9. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України на судні, яке в день виборів перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України утворюється окружною виборчою комісією за місцем приписки судна, полярної станції - за поданням капітана судна, керівника станції, яке може надсилатися технічними засобами зв'язку у строк, передбачений частиною першою цієї статті.
    
    10. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військовій частині (формуванні), дислокованій за межами України, утворюється Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України у строк, передбачений частиною першою цієї статті.
    
    11. У разі утворення виборчої дільниці по виборах Верховної Ради України за особливою процедурою, передбаченою Виборчим кодексом, їхній склад затверджується Центральною виборчою комісією одночасно з утворенням цих дільниць.
    
    12. Рішення про утворення дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України підлягає оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації або, при неможливості в інший спосіб не пізніш як на третій день з дня її утворення.
    
    
    С т а т т я 87. Утворення та склад дільничних виборчих комісій по виборах Президента України
    
    1. Дільничні виборчі комісії по виборах Президента України утворюються в порядку, визначеному для виборчих комісій по виборах Верховної Ради України статтею 86 Виборчого кодексу, в ті ж строки та в тому ж кількісному складі.
    
    2. Дільничні виборчі комісії по виборах Президента України формуються за поданням кандидатур до їх складу зареєстрованими у встановленому законом порядку районного, міського (міськрайонного) чи вищого рівня осередками (організаціями) партії, яка висунула кандидата на посаду Президента України, а також кандидатами на посаду Президента України або їхніми представниками.
    
    3. Умови, визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою та восьмою статті 86, стосуються партій, що висунули кандидатів на посаду Президента України, та кандидатів на посаду Президента України і їхніх представників.
    
    4. До складу дільничної виборчої комісії по виборах Президента України обов'язково включається (за наявності відповідних подань) по одній або по дві особи від кожної з партій, що висунули кандидата на посаду Президента України, та від кандидата на посаду Президента України.
    
    5. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли подання щодо осіб для включення їх до складу дільничних виборчих комісій по виборах Президента України, або якщо кількість запропонованих до складу цієї комісії осіб становить менше восьми, дільнична виборча комісія утворюється окружною виборчою комісією за поданням її голови у кількості восьми осіб з урахуванням кандидатур від будь-яких партій, що зареєстровані та діють на відповідній території з умовою їх рівнопропорційного представництва.
    
    
    С т а т т я 88. Утворення та склад дільничних виборчих комісій по місцевих виборах
    
    1. Норми цієї статті діють у разі проведення місцевих виборів у строки, що не збігаються з виборами Верховної Ради України чи виборами Президента України, коли застосовується суміщення функцій дільничних виборчих комісій різних виборів.
    
    2. За умови, передбаченої частиною першою цієї статті, дільничні виборчі комісії по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створено ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів утворюються відповідною радою не пізніше, ніж за 35 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та не менше шести членів комісії.
    
    3. Пропозиції щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій по місцевих виборах подаються на розгляд обласних, Київської і Севастопольської міських, районних рад відповідно головою обласної, міської, районної ради.
    
    4. До складу дільничних виборчих комісій по місцевих виборах обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, які зареєструвалися для участі у місцевих виборах і висувають кандидатів у депутати місцевих рад або кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів, а також від осіб, які балотуються на цих виборах.
    
    5. Пропозиції щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій по місцевих виборах подаються не пізніше, ніж за 40 днів до дня проведення виборів. Повідомлення про строки подання пропозицій оприлюднюються не пізніше, ніж за 50 днів до дня виборів.
    
    6. У разі, коли відповідна рада у визначений термін не утворить дільничну виборчу комісію по місцевих виборах, цю комісію утворює голова відповідної ради не пізніше, ніж за 30 днів до дня виборів, за поданням регіональних відділень політичних партій, що мають місцеві осередки на території відповідного виборчого округу.
    
    7. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії по місцевих виборах не можуть бути членами однієї партії чи блоку.
    
    8. Місцеві осередки політичних партій, не охоплених частиною четвертою цієї статті, можуть призначити при дільничній виборчій комісії по місцевих виборах по одному представнику з правом слова.
    
    9. Рішення про утворення відповідних дільничних виборчих комісій по місцевих виборах та склад цих комісій протягом 3-х днів після утворення доводяться до відома виборців.
    
    10. Дільнична виборча комісія по місцевих виборах у п'ятиденний термін з дня її утворення інформує виборців через засоби масової інформації про своє місцезнаходження (із зазначенням поштової і електронної адреси та контактного номеру телефону) та про графік роботи.
    
    
    С т а т т я 89. Утворення та склад територіальних комісій з проведення референдуму
    
    1. У разі проведення всеукраїнського або місцевого референдуму в строки, що не співпадають з проведенням виборів, територіальні комісії з проведення референдуму в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць утворюються:
    1) в Автономній Республіці Крим - Верховною Радою Автономної Республіки Крим або її Президією не пізніше, як за півтора місяця до проведення референдуму, у складі 15-21 членів комісії;
    2) в областях - обласними радами не пізніше, як за півтора місяця до проведення референдуму, у складі 15-21 членів комісії;
    3) в районах, містах, районах у місті, селищі, селі - відповідними місцевими радами не пізніше, як за п'ять тижнів до проведення референдуму, у складі 7-15 членів комісії.
    
    2. Представники до складу територіальних комісій з проведення референдуму висуваються в порядку, аналогічному до формування місцевих виборчих комісій, з кандидатур від політичних партій, місцеві осередки яких зареєструвалися у визначеному законом порядку і діють на відповідній території.
    
    3. До складу територіальних комісій з проведення референдуму за наявності офіційних пропозицій обов'язково включаються по одному представнику від політичних партій та блоків політичних партій, які перемогли (подолали виборчий бар'єр) на останніх чергових виборах до Верховної Ради України.
    
    4. Кандидатури до складу територіальних комісій з проведення референдуму мають подаватися не пізніше, ніж за 45 днів до проведення референдуму.
    
    5. Голова, заступник (заступники) голови та секретар територіальної комісії з проведення референдуму обираються на першому засіданні відповідної комісії.
    
    6. Голова, заступник (заступники) голови та секретар територіальної комісії з проведення референдуму не можуть бути членами однієї політичної партії.
    
    
    С т а т т я 90. Утворення та склад дільничної комісій з проведення референдуму
    
    1. У разі проведення всеукраїнського або місцевого референдуму в строки, що не співпадають з проведенням виборів, дільничні комісії з проведення референдуму формуються територіальними комісіями з проведення референдуму не пізніше, ніж:
    а) за 35 днів до проведення всеукраїнського референдуму;
    б) за 30 днів до проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим, області або району;
    в) за 25 днів до проведення місцевого референдуму на території міста, селища, села.
    
    2. Дільничні комісії з проведення місцевого референдуму складаються з 5-11 осіб.
    
    3. Представники до складу територіальних комісій з проведення референдуму висуваються в порядку, аналогічному до формування місцевих виборчих комісій, з кандидатур від політичних партій, місцеві осередки яких зареєструвалися у визначеному законом порядку і діють на відповідній території.
    
    4. До складу дільничних комісій з проведення референдуму за наявності офіційних пропозицій обов'язково включаються по одному представнику від політичних партій та блоків політичних партій, які перемогли (подолали виборчий бар'єр) на останніх чергових виборах до Верховної Ради України.
    
    5. Кандидатури до складу дільничних комісій з проведення референдуму мають подаватися не пізніше, ніж за 5 днів до визначених частиною першою цієї статті строків формування комісій.
    
    6. Голова, заступник (заступники) голови та секретар дільничної комісії з проведення референдуму обираються на першому засіданні відповідної комісії.
    
    7. Голова, заступник (заступники) голови та секретар дільничної комісії з проведення референдуму не можуть бути членами однієї політичної партії.
    
    
    С т а т т я 91. Зміни в складі виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
    
    1. У разі зменшення кількісного складу виборчої комісії та комісії з проведення референдуму, визначеного Виборчим кодексом, відповідна комісія вищого рівня (орган, що утворював комісію) протягом семи днів, але не пізніше, як напередодні дня виборів чи дня проведення референдуму, поповнює (доформовує) склад цієї комісії.
    
    2. Якщо в процесі підрахунку голосів виборців та підведення підсумків виборів включені до складу виборчих комісій представники партій і блоків та осіб, які балотувалися, ухиляються від участі в засіданнях комісій (відсутні без поважних причин), ці представники після оприлюдненого попередження їм можуть бути виведені зі складу відповідних комісій в порядку, визначеному частиною першої цієї статті. Замість них шляхом жеребкування до складу комісій включаються представники інших політичних партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, резервний список яких готується заздалегідь.
    
    3. Ротація складу, визначена частиною другою цієї статті, за наявності об'єктивних підстав може застосовуватися і щодо комісій з проведення референдуму.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІV (статті 81–91)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 81. Утворення та склад окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України
      
      1. Окружна виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше, як за 85 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 15 і не більше 21 особи за поданнями центральних керівних органів партій та блоків за умови, що партії, які мають намір брати участь у виборах самостійно, або партії, що входять до блоку, зареєстровані в установленому законом порядку та мають (у випадку з блоком - хоча б одна з партій, що входить до його складу) зареєстровані в установленому законом порядку організації у регіоні, визначеному в частині другій статті 133 Конституції України, на території якого утворено відповідний виборчий округ.
      
      3. До складу окружних виборчих комісій по <b>виборах Верховної</b> Ради України у разі відповідного подання обов'язково включається однакова кількість (по одній чи по дві особи) представників партій та блоків, які подолали чотиривідсотковий прохідний бар'єр на попередніх виборах Верховної Ради України, та партій, які мають у Верховній Раді України свої депутатські фракції, якщо ці партії відповідають умовам, передбаченим частиною першою цієї статті. Представники інших партій та блоків включаються до складу окружних виборчих комісій шляхом жеребкування, що проводиться Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині першій цієї статті.
      
      4. У разі змін, що в період між виборами відбулися у складі блоку, що отримав чотири чи більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні на попередніх виборах Верховної Ради України, право обов'язкового входження включаються представники до складу окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України успадковують партія чи партії (спільно), які не виходили з цього блоку.
      
      5. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України або якщо кількість запропонованих до складу комісії осіб становить менше п'ятнадцяти, окружна виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її голови у кількості п'ятнадцяти осіб, з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від партій та блоків, зазначених у частині першій цієї статті.
      
      6. До складу окружної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
      
      7. До складу окружної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України не можуть входити кандидати у депутати, уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники кандидатів у депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
      
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 81. Утворення та склад окружних виборчих комісій по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      
      1. Окружна виборча комісія по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше, як за 85 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 15 і не більше 21 особи за поданнями центральних керівних органів партій та блоків за умови, що партії, які мають намір брати участь у виборах самостійно, або партії, що входять до блоку, зареєстровані в установленому законом порядку та мають (у випадку з блоком - хоча б одна з партій, що входить до його складу) зареєстровані в установленому законом порядку організації у регіоні, визначеному в частині другій статті 133 Конституції України, на території якого утворено відповідний виборчий округ.
      
      2. Подання, зазначені в пункті першому цієї статті, вносяться не пізніше, ніж за 90 днів до дня виборів. До них долучаються заяви осіб, запропонованих до складу відповідної окружної виборчої комісії.
      
      3. До складу окружних виборчих комісій по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України у разі відповідного подання обов'язково включається однакова кількість (по одній чи по дві особи) представників партій та блоків, які подолали чотиривідсотковий прохідний бар'єр на попередніх виборах Верховної Ради України, та партій, які мають у Верховній Раді України свої депутатські фракції, якщо ці партії відповідають умовам, передбаченим частиною першою цієї статті. Представники інших партій та блоків включаються до складу окружних виборчих комісій шляхом жеребкування, що проводиться Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині першій цієї статті.
      
      4. У разі змін, що в період між виборами відбулися у складі блоку, що отримав чотири чи більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні на попередніх виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України, право обов'язкового входження включаються представники до складу окружних виборчих комісій по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України успадковують партія чи партії (спільно), які не виходили з цього блоку.
      
      5. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України або якщо кількість запропонованих до складу комісії осіб становить менше п'ятнадцяти, окружна виборча комісія по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її голови у кількості п'ятнадцяти осіб, з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від партій та блоків, зазначених у частині першій цієї статті.
      
      6. До складу окружної виборчої комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
      
      7. До складу окружної виборчої комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України не можуть входити кандидати у депутати, уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники кандидатів у депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, <b>члени масонських організацій</b>, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 82. Утворення та склад окружних виборчих комісій по виборах Президента України
      
      6. До складу окружної виборчої комісії по виборах Президента України не можуть входити уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, особи, які в цей час балотуються на виборах як кандидати в депутати чи претенденти на виборні посади, їхні представники, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 82. Утворення та склад окружних виборчих комісій по виборах Президента України
      
      6. До складу окружної виборчої комісії по виборах Президента України не можуть входити уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, особи, які в цей час балотуються на виборах як кандидати в депутати чи претенденти на виборні посади, їхні представники, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, <b>члени масонських організацій</b>, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 83. Утворення та склад окружних виборчих комісій по місцевих виборах
      
      3. До складу окружних виборчих комісій по місцевих виборах обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, список яких зареєстровано для участі у виборах Верховної Ради України і які мають місцеві осередки або які висунули кандидатів у депутати відповідних рад.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 83. Утворення та склад окружних виборчих комісій по місцевих виборах
      
      3. До складу окружних виборчих комісій по місцевих виборах обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, список яких зареєстровано для участі у виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      і які мають місцеві осередки або які висунули кандидатів у депутати відповідних рад.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 84. Утворення та склад територіальних виборчих комісій
      
      1. Територіальні виборчі комісії утворюються під час проведення виборів Верховної Ради України та Президента України для виконання допоміжних функцій, визначених Виборчим кодексом, у районах та містах обласного підпорядкування.
      
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 84. Утворення та склад територіальних виборчих комісій
      
      1. Територіальні виборчі комісії утворюються під час проведення виборів <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      та Президента України для виконання допоміжних функцій, визначених Виборчим кодексом, у районах та містах обласного підпорядкування.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 85. Утворення та склад міжокружних виборчих комісій по місцевих виборах
      
      3. До складу міжокружних виборчих комісій обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, список яких зареєстровано для участі у виборах Верховної Ради України і які мають місцеві осередки.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 85. Утворення та склад міжокружних виборчих комісій по місцевих виборах
      
      3. До складу міжокружних виборчих комісій обов'язково включається, за наявності відповідних пропозицій, по одному представнику від партій та блоків, список яких зареєстровано для участі у виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      і які мають місцеві осередки.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 86. Утворення та склад дільничних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України
      
      1. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніше, ніж за 35 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії за поданням зареєстрованих в установленому законом порядку районного, міського (міськрайонного) чи вищого рівня осередку (організації) партії, яка має намір брати участь у виборах самостійно, або осередків (організацій) партій, що входять до блоку - суб'єктів виборчого процесу.
      
      2. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України утворюється в кількості не менше восьми осіб. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.
      
      3. До складу дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
      
      4. До складу дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України не можуть входити кандидати у депутати, уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники кандидатів у депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
      
      7. Кожна партія чи блок мають право на пропорційну частку керівних посад у дільничних виборчих комісіях по виборах Верховної Ради України. Частка керівних посад для кожної партії чи блоку визначається відповідно до кількості осіб, поданих партією чи блоком до складу дільничних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, поданих всіма партіями та блоками в межах виборчого округу.
      
      11. Дільнична виборча комісія по виборах Верховної Ради України при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військовій частині (формуванні), дислокованій за межами України, утворюється Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України у строк, передбачений частиною першою цієї статті.
      
      12. У разі утворення виборчої дільниці по виборах Верховної Ради України за особливою процедурою, передбаченою Виборчим кодексом, їхній склад затверджується Центральною виборчою комісією одночасно з утворенням цих дільниць.
      
      13. Рішення про утворення дільничної виборчої комісії по виборах Верховної Ради України підлягає оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації або, при неможливості в інший спосіб не пізніш як на третій день з дня її утворення.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 86. Утворення та склад дільничних виборчих комісій по <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      
      1. Дільнична виборча комісія по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніше, ніж за 35 днів до дня виборів, у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії за поданням зареєстрованих в установленому законом порядку районного, міського (міськрайонного) чи вищого рівня осередку (організації) партії, яка має намір брати участь у виборах самостійно, або осередків (організацій) партій, що входять до блоку - суб'єктів виборчого процесу.
      
      2. Дільнична виборча комісія по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      утворюється в кількості не менше восьми осіб. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.
      
      3. До складу дільничної виборчої комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають у межах відповідного виборчого округу.
      
      4. До складу дільничної виборчої комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України
      не можуть входити кандидати у депутати, уповноважені особи партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, представники кандидатів у депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, <b>члени масонських організацій</b>, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
      
      7. Кожна партія чи блок мають право на пропорційну частку керівних посад у дільничних виборчих комісіях по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України. Частка керівних посад для кожної партії чи блоку визначається відповідно до кількості осіб, поданих партією чи блоком до складу дільничних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, поданих всіма партіями та блоками в межах виборчого округу.
      
      11. Дільнична виборча комісія по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військовій частині (формуванні), дислокованій за межами України, утворюється Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України у строк, передбачений частиною першою цієї статті.
      
      12. У разі утворення виборчої дільниці по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України за особливою процедурою, передбаченою Виборчим кодексом, їхній склад затверджується Центральною виборчою комісією одночасно з утворенням цих дільниць.
      
      13. Рішення про утворення дільничної виборчої комісії по виборах <b>кандидатів народних депутатів України до</b> Верховної Ради України підлягає оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації або, при неможливості в інший спосіб не пізніш як на третій день з дня її утворення.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.02.27 | Боровик

        Є запитання

        А чому ви вживаєте "кандидата в дипутати"? Хіба вибирають кандидатів, а не самих депутатів? Мені здається, що все таки треба писати депутат.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 92–103)

    Г л а в а V
    Організаційні засади діяльності місцевих виборчих комісій та місцевих комісій з проведення референдумів
    
    
    С т а т т я 92. Статус члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
    
    1. Статус члена окружної, міжокружної, територіальної, дільничної виборчої комісії та територіальних, дільничних комісій з проведення референдуму визначається Виборчим кодексом.
    
    2. Громадянин може входити до складу лише однієї виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення виборів Верховної Ради України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів, якщо якісь із цих виборів проводяться одночасно.
    
    3. Громадянин може входити до складу лише однієї комісії з проведення референдуму.
    
    4. Громадянин може входити до складу лише однієї комісії з проведення референдуму.
    
    5. Громадянин не може одночасно входити до складу комісій з проведення виборів та референдуму.
    
    6. За рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени виборчих комісій протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії відповідно до Виборчого кодексу. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи.
    
    7. Рішення щодо обсягів фінансування діяльності виборчих комісій приймаються Центральною виборчою комісією.
    
    
    С т а т т я 93. Права члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
    
    Член виборчої комісії та комісії з проведення референдуму має право:
    1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд комісії;
    2) виступати на засіданнях комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;
    3) за дорученням комісії перевіряти хід підготовки до проведення виборів чи референдуму, дотримання норм та виконання вимог Виборчого кодексу суб'єктами виборчого процесу чи суб'єктами проведення референдуму;
    4) знайомитися з документами, членом якої він є, та виборчих комісій нижчого рівня на відповідній території;
    5) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена комісії, у порядку і в розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
    
    
    С т а т т я 94. Обов'язки члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
    
    1. Член виборчої комісії або комісії з проведення референдуму зобов'язаний:
    1) додержуватися Конституції України, Виборчого кодексу, законів України з питань підготовки і проведення виборів та референдумів;
    2) брати участь у засіданнях комісії;
    3) виконувати рішення комісії та обов'язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії.
    
    2. Член комісії має інші права та обов'язки відповідно до Виборчого кодексу.
    
    3. Члену виборчої комісії під час виконання своїх обов'язків забороняється агітувати за чи проти партій і блоків та кандидатів - суб'єктів виборчого процесу, публічно оцінювати їхню діяльність; члену комісії з проведення референдуму - агітувати за той чи інший варіант голосування з питань, що виносяться на референдум.
    
    
    С т а т т я 95. Проведення засідань виборчої комісій і комісії з проведення референдуму та порядок ухвалення рішень
    
    1. Основною формою роботи виборчої комісії та комісії з проведення референдуму є засідання, яке скликається головою комісії, за його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії.
    
    2. У разі необхідності засідання комісії може бути скликане за рішенням комісії вищого рівня. При цьому в рішенні про скликання такого засідання вказуються причини, що спонукали до цього комісію вищого рівня.
    
    3. Перше засідання комісії скликається не пізніше, як на третій робочий день після дня її утворення, а наступні - за необхідності.
    
    4. У разі утворення комісії одночасно з утворенням виборчої дільниці (у випадках, передбачених Виборчим кодексом) перше засідання комісії скликається не пізніше наступного робочого дня після дня її утворення.
    
    5. Засідання комісії є правочинним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин складу комісії.
    
    6. Засідання комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний.
    
    7. Членам комісії надаються проекти рішень комісії та необхідні матеріали, як правило, не пізніше, ніж за день до дня проведення засідання комісії.
    
    8. Засідання комісії веде голова комісії або його заступник; у разі невиконання ними цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.
    
    9. Комісія на вимогу однієї третини свого складу, а також за рішенням виборчої комісії вищого рівня зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що відносяться до її повноважень, протягом трьох днів, але не пізніше дня проведення виборів чи референдуму, а у день проведення виборів чи референдуму, крім дільничної комісії, - невідкладно. Дільнична виборча комісія та дільнична комісія з проведення референдуму зобов'язані розглянути на своєму засіданні питання, що відносяться до їх повноважень, на вимогу зазначених членів комісії в день проведення виборів чи референдуму або за рішенням комісії вищого рівня, прийнятого в день проведення виборів чи референдуму, невідкладно - відразу ж після закінчення голосування.
    
    10. На засіданнях комісії, на виборчій дільниці (дільниці для голосування) в день проведення виборів чи референдуму в приміщенні, де проводиться голосування, мають право бути присутніми без запрошення комісії лише члени комісій вищого рівня, уповноважені особи партій і блоків, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади, їхні представники, офіційні спостерігачі від суб'єктів виборчого процесу чи процесу проведення референдуму, члени ініціативних груп з проведення референдуму (разом не більше двох осіб від одного й того ж самого суб'єкту виборчого процесу чи процесу проведення референдуму), офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій, представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).
    
    11. Присутність працівників правоохоронних органів у приміщеннях, де проводиться голосування та де підраховуються голоси виборців, забороняється. Заходити до цих приміщень вони мають право лише з дозволу відповідних комісій (керівників комісій) і лише у випадках, коли обставини загрожують безпеці присутніх у приміщенні для голосування чи коли необхідно вжити заходів для забезпечення виборчих прав громадян або збереження виборчих документів.
    
    12. Комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права участі в засіданні осіб, зазначених у частині десятій цієї статті, якщо вони перешкоджають його проведенню. Таке рішення приймається двома третинами від її складу. Комісія не може позбавити цього права зазначених осіб за вчинення дій, спрямованих на здійснення ними своїх прав, передбачених Виборчим кодексом.
    
    13. На засіданні комісії ведеться протокол, що підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи виконуючим обов'язки секретаря, який визначається на засіданні).
    
    14. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених Виборчим кодексом. При однаковій кількості голосів членів комісії, поданих під час голосування, прийнятим вважається те рішення, за яке голосував головуючий на засіданні комісії.
    
    15. Рішення комісії з розглянутого питання оформляється у формі постанови, яка повинна містити:
    - найменування комісії;
    - найменування рішення;
    - дату та місце його прийняття і порядковий номер;
    - мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії;
    - посилання на конкретні положення нормативно-правових актів або рішення комісії вищого рівня чи судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті рішення;
    - резолютивну частину.
    
    Рішення підписується головуючим на засіданні.
    
    16. Член комісії, який бере участь у її засіданні і не згоден з рішенням, прийнятим комісією, має право у письмовій формі висловити окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання комісії.
    
    17. Рішення комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для всіх суб'єктів та інших учасників виборчого процесу чи процесу проведення референдуму. Ніхто не має права втручатися у діяльність комісій, крім випадків, передбачених Виборчих кодексом та законами України.
    
    18. Рішення комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване комісією вищого рівня або судом. У такому випадку комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання.
    
    19. Звернення, заяви і скарги, що надійшли до комісії, реєструються в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
    
    20. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених Виборчим кодексом, комісія може залучати до своєї роботи відповідних спеціалістів, технічних працівників.
    
    
    С т а т т я 96. Діяльність виборчих комісій та комісій з проведення референдуму в період між засіданнями
    
    1. У період між засіданнями комісії рішення від її імені може приймати голова комісії, а в разі його відсутності - заступник голови комісії.
    
    2. Всі рішення, прийняті головою комісії або його заступником, мають бути підтверджені або скасовані на найближчому засіданні комісії, що проводиться в строки, які дозволяють забезпечити своєчасний розгляд заяв і скарг суб'єктів виборчого процесу чи процесу проведення референдуму.
    
    3. У визначений графіком роботи комісій час має бути забезпечений безперервний прийом громадян членами комісій, які уповноважені давати відвідувачам повну і вичерпну інформацію про рішення комісії та консультувати з питань організації і проведення виборів чи референдуму.
    
    4. Приймати документи, заяви та звернення, що надходять до комісії, мають право голова, заступник голови, секретар або уповноважений член комісії. Всі документи, заяви, звернення реєструються з присвоєнням вхідного номера.
    
    
    С т а т т я 97. Припинення повноважень виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    1. Повноваження окружних виборчих комісій по виборах Верховної України, а також окружних та міжокружних виборчих комісій по місцевих виборах закінчуються в день призначення чергових загальних виборів Верховної Ради України чи депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад.
    
    2. Повноваження окружних виборчих комісій по виборах Президента України закінчуються через 10 днів після набуття повноважень обраним Президентом України відповідно до Конституції України.
    
    3. Повноваження територіальних виборчих комісій припиняються окружними виборчими комісіями, яким вони підпорядковані, відразу після виконання ними функцій, визначених Виборчим кодексом.
    
    Повноваження дільничних виборчих комісій закінчуються через десять днів після опублікування Центральною виборчою комісією повідомлень про результати виборів Верховної Ради України чи Президента України або, при проведенні місцевих виборів, - через десять днів після офіційного оприлюднення результатів виборів до місцевих рад та виборів міських, селищних, сільських голів.
    
    4. Повноваження комісій з проведення референдуму закінчуються через десять днів після офіційного оприлюднення результатів референдуму.
    
    5. Повноваження дільничної виборчої комісії та дільничної комісії з проведення референдуму можуть бути достроково припинені окружною виборчою комісією або територіальною комісією з проведення референдуму, що утворювали відповідну дільничну комісію, за власною ініціативою дільничної комісії, за поданням органів прокуратури або за рішенням суду в разі порушення цією комісією Конституції України, Виборчого кодексу, законів України.
    
    
    С т а т т я 98. Припинення повноважень члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
    
    1. Повноваження члена окружної, міжокружної, територіальної, дільничної виборчої комісії, а також члена окружної та дільничної комісії з проведення референдуму припиняються одночасно з припиненням повноважень комісії, до складу якої вони входили.
    
    2. Повноваження члена окружної, міжокружної, територіальної, дільничної виборчої комісії, а також члена окружної та дільничної комісії з проведення референдуму припиняються достроково комісією (органом), що їх утворила (утворив) у зв'язку з:
    1) особистою заявою про складання повноважень члена комісії;
    2) відкликанням його політичною партією чи блоком або кандидатом у депутати, за поданням яких він входив до складу комісії;
    3) припинення чи втрати ним громадянства України;
    4) втратою партією чи блоком, за поданням яких особу було включено до складу комісії, статусу суб'єкта виборчого процесу;
    5) скасування рішення про реєстрацію кандидата у депутати, за поданням якого особу включено до складу комісії;
    6) вибуття на період до дня проведення виборів чи референдуму за межі відповідного виборчого округу або населеного пункту (території проведення референдуму), що унеможливлює виконання обов'язків члена комісії;
    7) систематичного невиконання покладених на нього обов'язків;
    8) його балотуванням на виборах або залучення його до участі у виборах чи проведенні референдуму на боці зацікавлених суб'єктів агітаційних кампаній відповідно до положень Виборчого кодексу;
    9) порушення ним законодавства про вибори;
    10) набрання щодо нього законної сили обвинувачувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
    11) входження його до складу іншої виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму;
    12) визнання його недієздатним;
    13) його смертю.
    
    3. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1, 3, 4, 7, 8, 10, 13 частини другої цієї статті, повноваження члена (членів) комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а передбачених у пунктах 2, 5, 6, 9, 11, 12, - з моменту прийняття рішення про припинення його (їх) повноважень.
    
    4. У разі систематичного невиконання головою, заступником голови, секретарем або іншим членом виборчої комісії покладених на нього обов'язків окружна, міжокружна, територіальна або дільнична виборча комісія може звернутися до виборчої комісії, яка її утворила, з мотивованим рішенням про його (їх) заміну, якщо за це проголосувало не менше двох третин членів комісії від її складу. Це рішення підлягає обов'язковому розгляду протягом семи днів, але не пізніше, ніж за день до виборів.
    
    5. Заходи, аналогічні до передбачених частиною п'ятою цієї статті, можуть вживатися і щодо голови, заступника голови, секретаря територіальної чи дільничної комісії з проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 99. Сприяння органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в роботі виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    1. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям та комісіям з проведення референдуму у здійсненні ними своїх повноважень.
    
    2. Посадові особи органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов'язані невідкладно приймати з питань організації та проведення виборів чи всеукраїнського або місцевого референдуму членів виборчих комісій та комісій з проведення референдуму на їхню вимогу.
    
    
    С т а т т я 100. Обов'язковість рішень виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    1. Рішення виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнського або місцевого референдуму, прийняті в межах їх компетенцій, є обов'язковими для всіх суб'єктів виборчого процесу, що забезпечують проведення виборів або референдуму.
    
    2. Рішення виборчих комісій та комісій з проведення всеукраїнського або місцевого референдуму можуть оскаржуватися до суду в порядку, визначеному Виборчим кодексом та законами України.
    
    
    С т а т т я 101. Залучення фахівців та технічних працівників до роботи виборчих комісій та комісій з проведення референдуму
    
    Виборчі комісії, комісії з проведення всеукраїнського або місцевого референдуму можуть залучати для здійснення передбачених Виборчим кодексом функцій, виконання технічної роботи відповідних фахівців, технічних працівників з оплатою праці в межах коштів, які виділяються цим комісіям на підготовку та проведення виборів чи референдуму.
    
    
    С т а т т я 102. Фінансовий облік та фінансова звітність у діяльності місцевих виборчих комісій та місцевих комісій з проведення референдумів
    
    1. Місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдумів розпоряджаються бюджетними та іншими коштами, що надаються їм для організації та проведення виборчих кампаній і референдумів, та звітують про результати своєї фінансової діяльності відповідно до вимог Виборчого кодексу, законів України та рішень Центральної виборчої комісії, прийнятих у межах її компетенції.
    
    2. Місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдуму ведуть облік надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах (де створюються ради), міських, селищних, сільських рад та кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів.
    
    3. Дільничні виборчі комісії та дільничні комісії з проведення референдуму не пізніше, ніж через тиждень з дня проведення виборів чи референдуму, а окружні та міжокружні виборчі комісії та територіальні комісії з проведення референдуму - не пізніше, як через 15 днів після проведення виборів чи референдуму затверджують звіти про витрату бюджетних та інших коштів, використаних ними на організацію та проведення виборів чи референдуму в порядку, визначеному Виборчим кодексом, законами України та рішеннями Центральної виборчої комісії, прийнятими в межах її компетенції.
    
    4. Місцеві виборчі комісії та комісії з проведення референдуму зобов'язані знайомити із своїми фінансовими звітами осіб, визначених Виборчим кодексом та законами України.
    
    5. З фінансовими звітами виборчих комісій та комісій з проведення референдуму мають право знайомитися представники засобів масової інформації.
    
    
    С т а т т я 103. Оплата праці членів виборчих комісій, комісій з проведення референдуму та осіб, які залучаються до роботи комісій
    
    1. За рішеннями окружних, міжокружних, дільничних виборчих комісій, комісій з проведення всеукраїнського або місцевого референдуму, затвердженими комісіями вищого адміністративно-територіального рівня, голова, заступник (заступники) голови, секретар та окремі члени відповідної комісії на період підготовки та проведення виборів або референдуму можуть бути звільнені від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи.
    
    2. Робота члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму, який виконує свої повноваження в комісії на платній основі, оплачується в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів або референдуму.
    
    3. Розмір заробітної плати члена комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи і вищим від розміру заробітної плати народного депутата України.
    
    4. Членам комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної комісії на підготовку та проведення виборів чи референдуму, може бути нараховано і виплачено одноразову грошову винагороду в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
    
    5. Робота членів комісій (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють), в день виборів і в дні підведення підсумків голосування оплачується у розмірі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
    
    6. Робота залучених спеціалістів, технічних працівників та інших осіб оплачується в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а V (статті 92–103)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 95. Проведення засідань виборчої комісій і комісії з проведення референдуму та порядок ухвалення рішень
      
      20. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених Виборчим кодексом, комісія може залучати до своєї роботи відповідних спеціалістів, технічних працівників.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 95. Проведення засідань виборчої комісій і комісії з проведення референдуму та порядок ухвалення рішень
      
      20. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених Виборчим кодексом, комісія може залучати до своєї роботи відповідних спеціалістів, технічних працівників <b>які не знаходяться у службовому підпорядкуванні кандидатів на виборні посади і не являються їхніми близькими родичами.</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 98. Припинення повноважень члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
      
      2. Повноваження члена окружної, міжокружної, територіальної, дільничної виборчої комісії, а також члена окружної та дільничної комісії з проведення референдуму припиняються достроково комісією (органом), що їх утворила (утворив) у зв'язку з:
      13) його смертю.
      
      3. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1, 3, 4, 7, 8, 10, 13 частини другої цієї статті, повноваження члена (членів) комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а передбачених у пунктах 2, 5, 6, 9, 11, 12, - з моменту прийняття рішення про припинення його (їх) повноважень.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 98. Припинення повноважень члена виборчої комісії та комісії з проведення референдуму
      
      13) його смертю
      14) <b>вступу до масонської організації, або з’ясування факту належності до неї.</b>
      
      3. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1, 3, 4, 7, 8, 10, 13,<b>14</b> частини другої цієї статті, повноваження члена (членів) комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а передбачених у пунктах 2, 5, 6, 9, 11, 12, - з моменту прийняття рішення про припинення його (їх) повноважень.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ (статті 104–108)

  РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
  ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ
  
  
  С т а т т я 104. Призначення Державного реєстру виборців України
  
  На забезпечення конституційних прав громадян України щодо їх участі в управлінні державою шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії запроваджується Державний реєстр виборців України - облік осіб, які користуються виборчим правом (мають право голосу на виборах та референдумах) і яким держава зобов'язана забезпечити всі умови для реалізації цього права.
  
  
  С т а т т я 105. Формування Державного реєстру виборців України
  
  1. До Державного реєстру виборців України вносяться громадяни України, які мають або матимуть на час проведення чергових виборів (призначеного референдуму) право голосу.
  
  2. Державний реєстр виборців України укладається Міністерством внутрішніх справ України та його органами на місцях по кожному селу, селищу, місту, району, області та містах Києву і Севастополю.
  
  3. Громадяни України, які мають право голосу, але проживають в інших країнах, вносяться до Державного реєстру виборців України за поданням Міністерства закордонних справ України.
  
  
  С т а т т я 106. Форма Державного реєстру виборців України
  
  1. Державний реєстр виборців України існує в письмовій та електронній формі.
  
  2. Перелік відомостей, що охоплюються Державним реєстром виборців України, та порядок їх викладу визначаються Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством внутрішніх справ України.
  
  
  С т а т т я 107. Уточнення відомостей Державного реєстру виборців України
  
  Уточнення відомостей Державного реєстру виборців України здійснюється органами Міністерства внутрішніх справ щорічно.
  
  
  С т а т т я 108. Використання відомостей Державного реєстру виборців України під час проведення виборів та референдумів
  
  1. Відомості Державного реєстру виборців України є основою для формування списків виборців під час проведення виборів та референдумів.
  
  2. Відомості Державного реєстру виборців України по кожному селу, селищу, місту, а також по кожній виборчій дільниці надсилаються місцевими органами внутрішніх справ сільським, селищним, міським радам для користування ними під час проведення виборів та референдумів не пізніше 1 грудня року, що передує виборам, та у визначений цими радами термін - перед проведенням всеукраїнських та місцевих референдумів.
  
  3. Громадянам України, внесеним до Державного реєстру виборців України, гарантується право участі у виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів, а також право участі у всеукраїнських та місцевих референдумах.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ П'ЯТИЙ (статті 109–160)

  РОЗДІЛ П'ЯТИЙ
  УМОВИ, ПРОЦЕДУРИ, ОРГАНИ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ТА РЕФЕРЕНДУМІВ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І (статті 109–110)

    Г л а в а І
    Виборчі дільниці та дільниці для проведення референдуму
    
    
    С т а т т я 109. Порядок утворення дільниць
    
    1. Голосування проводиться на дільницях, які утворюються, за винятком випадків, передбачених статтею 110 Виборчого кодексу, в порядку:
    1) щодо виборчих дільниць - окружними або міжокружними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією міських, селищних, сільських голів або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження;
    2) щодо дільниць з проведення референдуму - територіальною дільницею з проведення референдуму за поданням виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією міських, селищних, сільських голів або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження.
    
    2. Дільниці утворюються не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів або референдуму. У винятковому випадку при проведенні виборів Верховної Ради України та Президента України, а також всеукраїнського референдуму дільниця може утворюватися Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів чи референдуму, за поданням відповідної окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму або Міністерства закордонних справ України.
    
    3. Дільниці утворюються з кількістю виборців від 20 до 3000. Якщо на відповідній території виборців налічується менше або більше від зазначеної чисельності і їх неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову дільницю на цій території, дільницю може бути утворено з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців.
    
    4. Рішення про утворення дільниць, межі кожної дільниці, склад і місцезнаходження дільничних виборчих комісій та дільничних комісій з проведення референдуму, приміщень для голосування доводяться до відома населення не пізніше, ніж на п'ятий день після дня його прийняття, а в разі утворення дільниці у винятковому випадку відповідно до частини другої цієї статті - не пізніше, як за два дні до дня проведення виборів чи референдуму.
    
    
    С т а т т я 110. Особливі випадки утворення дільниць
    
    1. Під час проведення виборів Верховної Ради України та Президента України, а також всеукраїнського референдуму в стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування виборців, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування виборчі дільниці та дільниці з проведення референдуму можуть утворюватися окружними виборчими комісіями чи територіальними виборчими комісіями з проведення референдуму за місцем розташування відповідних закладів та установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.
    
    2. Військовослужбовці голосують на загальних виборчих дільницях та дільницях з проведення референдуму, розташованих за межами військових частин (формувань). Дільниці на територіях військових частин можуть формуватися, як виняток, Центральною виборчою комісією за поданням відповідної окружної комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму.
    
    3. При дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, дільниці утворюються за поданням Міністерства закордонних справ України Центральною виборчою комісією із визначенням округів, до яких ці дільниці належать.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а І (статті 109–110)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 109. Порядок утворення дільниць
      
      2. Дільниці утворюються не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів або референдуму. У винятковому випадку при проведенні виборів Верховної Ради України та Президента України, а також всеукраїнського референдуму дільниця може утворюватися Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів чи референдуму, за поданням відповідної окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму або Міністерства закордонних справ України.
      
      3. <b>Дільниці утворюються з кількістю виборців від 20 до 3000.</b> Якщо на відповідній території виборців <b>налічується</b> менше або більше від зазначеної чисельності і їх неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову дільницю на цій території, дільницю може бути утворено з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 109. Порядок утворення дільниць
      
      2. Дільниці утворюються не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів або референдуму. У винятковому випадку при проведенні виборів <b>народних депутатів України</b> до Верховної Ради України та Президента України, а також всеукраїнського референдуму дільниця може утворюватися Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів чи референдуму, за поданням відповідної окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму або Міністерства закордонних справ України.
      
      3. Дільниці утворюються з <b>розрахунку, що гранична чисельність виборців на дільниці може коливатися</b> від 20 до 3000. Якщо на відповідній території виборців менше або більше від зазначеної чисельності і їх неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову дільницю на цій території, дільницю може бути утворено з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 110. Особливі випадки утворення дільниць
      
      1. Під час проведення <b>виборів Верховної Ради України</b> та Президента України, а також всеукраїнського референдуму в стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування виборців, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування виборчі дільниці та дільниці з проведення референдуму можуть утворюватися окружними виборчими комісіями чи територіальними виборчими комісіями з проведення референдуму за місцем розташування відповідних закладів та установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 110. Особливі випадки утворення дільниць
      
      1. Під час проведення виборів <b>народних депутатів України до</b> Верховної Ради України та Президента України, а також всеукраїнського референдуму в стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування виборців, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування виборчі дільниці та дільниці з проведення референдуму можуть утворюватися окружними виборчими комісіями чи територіальними виборчими комісіями з проведення референдуму за місцем розташування відповідних закладів та установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 111–115)

    Г л а в а ІІ
    Списки виборців
    
    
    С т а т т я 111. Порядок складання
    
    1. Міські, селищні, сільські ради та їх виконкоми забезпечують на основі відомостей Державного реєстру виборців України своєчасне складання загальних списків виборців, які проживають на території відповідного міста, району в місті (де райони утворено), селища, села за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, і надають необхідну інформацію окружним та міжокружним виборчим комісіям, територіальним комісіям з проведення референдуму.
    
    2. Керівники державних органів, а також підприємств, установ та організацій зобов'язані надавати інформацію, необхідну для складання списків виборців, на запити міського, селищного, сільського голови та голови районного в місті ради (де вони створюються).
    
    3. Після утворення виборчих дільниць та дільниць з проведення референдуму виконавчі органи міських, районних у містах (де вони створені), селищних, сільських рад або органи (посадові особи), які, відповідно до закону, здійснюють їх повноваження, на основі відповідних загальних списків виборців складають списки виборців по кожній дільниці (крім дільниць, зазначених у статті 110 Виборчого кодексу) за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, уточнюють ці списки та не пізніше, ніж за 30 днів до дня проведення виборів чи референдуму, передають їх дільничним комісіям за підписом сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або особи, яка, відповідно до закону, здійснює його повноваження.
    
    4. Військовослужбовці, члени їх сімей та інші виборці, які проживають у межах розташування військових частин (формувань) і голосуватимуть на дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань), включаються до списків виборців відповідної дільниці на підставі відомостей, поданих командирами військових частин (формувань) до органів, що складають списки виборців, не пізніше, як за 45 днів до дня проведення виборів чи референдуму. Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцями строкової служби в день голосування їм надається відпустка не менше, ніж на чотири години.
    
    5. На дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, що в день проведення виборів чи референдуму перебувають у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування, а також на дільницях, утворених відповідно до статті 110 Виборчого кодексу на територіях військових частин (формувань), списки виборців складаються за формою, передбаченою у частині третій цієї статті, відповідними дільничними комісіями на підставі відомостей, поданих керівниками зазначених у цій частині закладів, установ, представництв, капітанами суден, командирами військових частин (формувань) не пізніше, ніж за 20 днів до дня проведення виборів чи референдуму.
    
    6. До списків виборців на дільницях, утворених при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, включаються працівники цих представництв, установ та члени їх сімей, а також інші громадяни України, які проживають чи перебувають на території відповідної іноземної держави, на підставі даних консульського обліку.
    
    7. У разі утворення дільниці у винятковому випадку відповідно до статті 110 Виборчого кодексу списки виборців складаються дільничною комісією не пізніше, ніж за чотири дні до дня проведення виборів чи референдуму, на підставі відомостей, поданих керівниками зазначених у частині п'ятій цієї статті закладів, установ, представництв, капітанами суден, командирами військових частин (формувань).
    
    8. У списку виборців обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження (для осіб, яким на день проведення виборів чи референдуму виповнилося або виповнюється вісімнадцять років, - також число та місяць народження), адреса місця проживання виборця. За відсутності відомостей про місяць і день народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року. Виборці включаються до списку в порядку, зручному для проведення голосування.
    
    
    С т а т т я 112. Ознайомлення виборців зі списками
    
    1. Кожному виборцю надається можливість ознайомитися зі списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з проведення референдуму та перевірити правильність внесених до списку відомостей.
    
    2. Дільнична комісія на вимогу члена комісії, уповноваженої особи партії чи блоку - суб'єкта виборчого процесу, члена ініціативної групи з проведення референдуму, кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду або довіреної особи кандидата чи претендента має право запросити у відповідних органах державної влади та органах місцевого самоврядування для ознайомлення документи, на підставі яких складалися списки виборців.
    
    
    С т а т т я 113. Внесення змін до списків
    
    1. Дільнична виборча комісія та дільнична комісія з проведення референдуму уточнює список виборців та доповнює його на підставі особистих звернень громадян, подань органів та посадових осіб, зазначених у статті 111 Виборчого кодексу, після чого він підписується головою та секретарем комісії, скріплюється печаткою комісії і не пізніше, ніж за 15 днів, а у винятковому випадку утворення дільниці до статті 110 Виборчого кодексу - не пізніше, ніж за три дні до дня проведення виборів чи референдуму подається для загального ознайомлення.
    
    2. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній дільниці.
    
    3. При вибуванні напередодні проведення виборів чи референдуму до іншого населеного пункту або при зміні місця проживання виборець може бути включеним до іншого списку виборців і проголосувати на іншій дільниці на підставі відкріплювального посвідчення, що видається у випадках, передбачених статтею 114 Виборчого кодексу.
    
    4. Виборець, який прибув до дня голосування включно до дільниці, утвореної при дипломатичному або іншому офіційному представництві чи консульській установі України за кордоном, у військовій частині (формуванні), дислокованій за межами України, включається головою, заступником голови або секретарем дільничної комісії до списку виборців на підставі письмової заяви із зазначенням місця постійного проживання або поданням відкріплювального посвідчення, а також поданням документу, що засвідчує його особу, передбаченого статтею 115 Виборчого кодексу.
    
    5. Дільнична комісія при включенні до списку виборців осіб відповідно до частин четвертої - шостої статті 111 Виборчого кодексу, на підставі відомостей, наданих керівниками відповідних закладів, установ, представництв, капітанами суден, командирами військових частин (формувань), повідомляє протягом двох днів окружну чи міжокружну виборчу комісію, територіальну виборчу комісію з проведення референдуму до якого належить ця дільниця, про включення до списку виборців цих осіб та про місце їх постійного проживання.
    
    6. Окружна чи міжокружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму, яка отримала повідомлення, зазначене у частині п'ятій цієї статті, забезпечує невідкладну передачу цього повідомлення до дільничної комісії за місцем постійного проживання виборця, включеного відповідно до частин четвертої - шостої статті 111 Виборчого кодексу, до списку виборців в іншому місці. Дільнична комісія на підставі цього повідомлення приймає рішення про виключення виборця із списку виборців на цій дільниці. У списку виборців при цьому замість підпису виборця зазначається "вибув", а також вказуються номери округу та дільниці, де, згідно з повідомленням, виборець включений до списку виборців, зазначається дата прийняття рішення про виключення виборця із списку виборців на дільниці та ставиться підпис члена дільничної комісії, який вніс у список виборців ці відомості.
    
    7. Громадянин має право оскаржити до дільничної комісії або безпосередньо до місцевого суду за місцезнаходженням дільниці допущені при складанні списку виборців неправильності, в тому числі невключення, неправильне включення або виключення зі списку виборців його або інших осіб. Скарга, подана до дільничної комісії не пізніше, ніж за день до дня проведення виборів чи референдуму, розглядається у триденний строк, але не пізніше дня, що передує дню проведення виборів чи референдуму, а подана напередодні дня проведення виборів чи референдуму, - невідкладно. Дільнична комісія зобов'язана внести необхідні зміни до списку виборців або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його скарги.
    
    8. Вносити будь-які зміни до списку виборців після закінчення голосування забороняється.
    
    
    С т а т т я 114. Користування відкріплювальним посвідченням
    
    1. Виборець, який пізніше, ніж за 25 днів до дня проведення виборів чи референдуму, вибуває з населеного пункту, де його включено до списків виборців, може звернутися до дільничної комісії із заявою про виключення його із списку виборців. На підставі цієї заяви та одного з передбачених Виборчим кодексом документів, що засвідчують особу, дільнична комісія видає цьому виборцю відкріплювальне посвідчення за формою, що затверджується Центральною виборчою комісією. У списку виборців при цьому зазначаються дата видачі та номер відкріплювального посвідчення, ставляться підписи виборця, який отримав посвідчення, та члена дільничної комісії, який його видав.
    
    2. У день проведення виборів чи референдуму відкріплювальне посвідчення не видається.
    
    3. У разі втрати виборцем відкріплювального посвідчення воно повторно не видається.
    
    4. Відкріплювальні посвідчення мають єдину на всій території України нумерацію і є документами суворої звітності.
    
    5. Порядок виготовлення, передачі окружним та дільничним виборчим комісіям, а також територіальним та дільничним комісіям з проведення референдуму вилучення та погашення невикористаних відкріплювальних посвідчень встановлюється Центральною виборчою комісією. Бланки відкріплювальних посвідчень передаються дільничним комісіям не пізніше, ніж за 25 днів до дня проведення виборів, а у разі утворення дільниці у винятковому випадку відповідно до статті 111 Виборчого кодексу - у день першого засідання комісії.
    
    6. Виборець, який прибув до дня голосування до населеного пункту не за місцем свого проживання, і якого, відповідно до частини першої цієї статті, було виключено із списку виборців, включається головою, заступником голови або секретарем дільничної комісії до списку виборців на підставі його заяви, одного з передбачених статтею 115 Виборчого кодексу документів, що засвідчує особу, та відкріплювального посвідчення, яке долучається до списку виборців.
    
    
    С т а т т я 115. Документи, що підтверджують громадянство
    
    Громадянство України виборець може підтвердити перед виборчими комісіями документами:
    1) паспорт громадянина України;
    2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
    3) тимчасове посвідчення громадянина України;
    4) дипломатичний паспорт;
    5) службовий паспорт;
    6) військовий квиток військовослужбовця строкової служби;
    7) посвідчення особи моряка;
    8) посвідчення члена екіпажу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статті 116–124)

    Г л а в а ІІІ
    Фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів і референдумів
    
    
    С т а т т я 116. Фінансування виборів і референдумів
    
    1. Витрати на підготовку і проведення виборів та референдумів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України; на підготовку та проведення виборів - також коштів виборчих фондів партій і блоків, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади.
    
    2. Партія та блок - суб'єкт виборчого процесу, кандидат у депутати, претендент на виборну посаду для фінансування своєї виборчої кампанії в порядку, встановленому цим Законом, зобов'язані утворити власні виборчі фонди.
    
    
    С т а т т я 117. Фінансове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України
    
    1. Фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів та референдумів за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється Центральною виборчою комісією, яка є головним розпорядником цих коштів.
    
    2. Обсяг коштів для підготовки і проведення виборів та референдумів за поданням Центральної виборчої комісії щорічно передбачається окремим рядком у законі про Державний бюджет України.
    
    3. Витрати на підготовку і проведення виборів та референдумів, у тому числі на друкування відповідних роз'яснювальних матеріалів, інформаційних плакатів партій і блоків та кандидатів у депутати і претендентів на виборні посади, публікацію в друкованих засобах масової інформації та висвітлення по радіо і на телебаченні передвиборних програм партій і блоків та кандидатів у депутати і претендентів на виборні посади здійснюються Центральною виборчою комісією, окружними та міжокружними виборчими комісіями, територіальними комісіями з проведення референдуму відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів видатків у межах коштів, передбачених на підготовку і проведення виборів та референдумів у Державному бюджеті України.
    
    4. Кошти на підготовку і проведення виборів та референдумів, передбачені Державним бюджетом України, перераховуються Центральній виборчій комісії у триденний строк з дня оголошення про початок виборчого процесу чи процесу проведення референдуму.
    
    5. Центральна виборча комісія затверджує середні норми видатків окружної, міжокружної, дільничної виборчої комісії та територіальної, дільничної комісії з проведення референдуму.
    
    6. Окружна та міжокружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму у десятиденний строк з дня її утворення на основі середніх норм видатків складає єдиний кошторис видатків для підготовки і проведення виборів чи референдуму із включенням до нього видатків окружної чи міжокружної виборчої комісії, територіальної комісії з проведення референдуму та видатків для потреб дільничних комісій, що затверджується Центральною виборчою комісією.
    
    
    С т а т т я 118. Облік і звітність за використання коштів Державного бюджету України
    
    1. Фінансування виборчих комісій та комісій з проведення референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією разом з Міністерством фінансів України.
    
    2. Окружна та міжокружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму зобов'язані не пізніше, ніж у тижневий строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів чи референдуму повернути не використані ними на підготовку і проведення виборів чи референдуму кошти Державного бюджету України на рахунок Центральної виборчої комісії. Державне казначейство України у триденний строк інформує Центральну виборчу комісію про повернення цих коштів на її рахунок.
    
    3. Окружна та міжокружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму в десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів чи референдуму складають та подають до Центральної виборчої комісії фінансовий звіт про надходження та використання коштів Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів чи референдуму в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією разом з Державним казначейством України.
    
    4. Контроль за правильним та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів чи референдуму, здійснюється Центральною виборчою комісією та відповідними органами державної контрольно-ревізійної служби України в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією разом з Міністерством фінансів України.
    
    5. Відшкодування кредиторської заборгованості окружних та міжокружних виборчих комісій, територіальних комісій з проведення референдуму після закінчення строку їх повноважень за умов незавершеного фінансування виборів чи референдуму в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на підготовку і проведення виборів чи референдуму, здійснюється Кабінетом Міністрів України до закінчення фінансового року.
    
    
    С т а т т я 119. Відкриття виборчого фонду
    
    1. Партія та блок - суб'єкти виборчого процесу, кандидати у депутати та претенденти на виборну посаду зобов'язані відкрити рахунок свого виборчого фонду.
    
    2. Виборчий фонд на виборах Верховної Ради України та Президента України має бути відкритим не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів, а на місцевих виборах - не пізніше, ніж за 40 днів до дня проведення виборів.
    
    3. Підставою для відкриття рахунку виборчого фонду партії та блоку, кандидата на посаду Президента України, кандидата у народні депутати України є копія відповідного рішення Центральної виборчої комісії, а виборчого фонду місцевого осередку партії чи блоку - суб'єкта участі в місцевих виборів, кандидата у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови - копія рішення відповідної виборчої комісії про його реєстрацію.
    
    4. Порядок відкриття і закриття рахунку виборчого фонду встановлюється Національним банком України за погодженням із Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 80 днів до дня проведення виборів.
    
    5. Партія та блок - суб'єкт виборчого процесу, кандидат на посаду Президента України та кандидат у народні депутати України відкривають рахунок виборчого фонду в установі банку України у місті Києві. Місцеві осередки партій і блоків - суб'єктів виборчого процесу, кандидати у депутати місцевих рад та кандидати на посаду міського, селищного, сільського голови відкривають рахунок виборчого фонду в установі банку України за місцезнаходженням відповідної окружної та міжокружної виборчої комісії.
    
    6. Кожному суб'єкту виборчого процесу дозволяється відкрити лише один рахунок виборчого фонду і тільки в національній валюті.
    
    
    С т а т т я 120. Користування виборчим фондом
    
    1. Витрачання коштів з рахунку виборчого фонду здійснюється у безготівковій формі.
    
    2. Послуги установи банку, пов'язані з відкриттям і закриттям рахунку виборчого фонду, надаються безоплатно. Установа банку за користування коштами, що знаходяться на рахунку виборчого фонду, відсотки не нараховує і не сплачує.
    
    3. Установа банку не пізніше наступного робочого дня після дня відкриття рахунку виборчого фонду повідомляє його реквізити відповідно Центральній виборчій комісію або окружній чи міжокружній виборчій комісії.
    
    4. Інформація про відкриття рахунку виборчого фонду та його реквізити одноразово публікується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", окружною та міжокружною виборчою комісією - в одному з державних або комунальних місцевих друкованих засобах масової інформації за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів. Подальша інформація про реквізити рахунку виборчого фонду публікується в друкованих засобах масової інформації за рахунок відповідного виборчого фонду.
    
    5. Витрачання коштів з рахунку виборчого фонду припиняється за день до дня проведення виборів.
    
    6. У разі призначення повторного голосування використання коштів виборчих фондів поновлюється з дня прийняття рішення про повторне голосування.
    
    7. Рахунок виборчого фонду закривається установою банку на п'ятнадцятий день після дня офіційного оприлюднення результатів виборів.
    
    
    С т а т т я 121. Розпорядники виборчого фонду
    
    1. Партія та блок - суб'єкт виборчого процесу, кандидат у депутати та претендент на виборну посаду призначають не більше двох розпорядників виборчого фонду із числа своїх уповноважених осіб чи своїх представників. Розпорядники виборчого фонду мають виключне право на використання коштів виборчого фонду згідно із законами України
    
    2. Кандидат у депутати, претендент на виборну посаду може бути розпорядником власного виборчого фонду.
    
    3. Розпорядники коштів виборчого фонду зобов'язані вести облік надходження та використання коштів виборчого фонду.
    
    4. Установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, надає розпоряднику виборчого фонду потижнево або за його зверненням відомості про розміри та джерела внесків, що надійшли на рахунок виборчого фонду.
    
    5. Розпорядники виборчого фонду зобов'язані не пізніше, ніж на п'ятий день після дня проведення виборів подати до Центральної виборчої комісії або до окружної чи міжокружної виборчої комісії (залежно від того, хто реєструє виборчі списки та кандидатів) фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду. Форма фінансового звіту встановлюється Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 60 днів до дня виборів.
    
    
    С т а т т я 122. Формування виборчого фонду та використання його коштів
    
    1. Виборчий фонд партії чи блоку, кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду за рахунок коштів власника фонду та добровільних внесків фізичних осіб.
    
    2. Граничну суму витрат виборчого фонду визначено Виборчим кодексом окремо для кожного з видів виборів.
    
    3. Добровільний внесок (внески) фізичної особи до одного виборчого фонду не може перевищувати однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    4. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду:
    1) іноземним громадянам та особам без громадянства;
    2) фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня на день перерахування внеску до виборчого фонду;
    3) анонімним жертводавцям (без зазначення в платіжному документі відомостей, передбачених у частині шостій цієї статті).
    
    5. Добровільний внесок громадянина України до виборчого фонду приймається установою банку або відділенням зв'язку за умови подання громадянином одного із документів, передбачених статтею 115 Виборчого кодексу. У платіжному документі при цьому обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та адреса місця проживання громадянина.
    
    6. Добровільний внесок перераховується установою банку або переказується відділенням зв'язку на рахунок виборчого фонду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного платіжного документа. Загальний строк безготівкового перерахування внеску на рахунок виборчого фонду не повинен перевищувати двох банківських днів.
    
    7. Розпорядник виборчого фонду має право відмовитися від внеску фізичної особи, про що він подає відповідну заяву та платіжний документ до установи банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду. Цей внесок повертається фізичній особі за рахунок добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення зараховується до Державного бюджету України.
    
    8. У разі надходження добровільного внеску (внесків) від фізичної особи, який перевищує встановлений Виборчим кодексом розмір, сума, що перевищує встановлений розмір внеску (внесків), на підставі відповідної заяви та платіжного документа, поданих розпорядником виборчого фонду, повертається фізичній особі установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, за рахунок цих коштів, а у разі неможливості такого повернення - до Державного бюджету України.
    
    9. Розпорядник виборчого фонду зобов'язаний відмовитися від внеску фізичної особи, яка, відповідно до Виборчого кодексу, не має права робити такого внеску. На підставі заяви розпорядника про відмову від внеску з цієї причини установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, перераховує такий внесок до Державного бюджету України.
    
    
    С т а т т я 123. Контроль за коштами та закриття виборчого фонду
    
    1. Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів вибірково здійснюється відповідно Центральною виборчою комісією або окружними чи міжокружними виборчими комісіями та установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду відповідно до порядку, встановленого Центральною виборчою комісією разом з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади з питань зв'язку не пізніше, ніж за 60 днів до дня проведення виборів.
    
    2. Кошти виборчого фонду, не використані його власником, за рішенням керівного органу партії чи блоку, прийнятим у семиденний строк після офіційного оприлюднення результатів виборів, перераховуються на поточний банківський рахунок партії чи блоку в п'ятиденний строк з дня надходження відповідного рішення партії чи блоку. У разі неприйняття у цей строк партією чи блоком такого рішення невикористані кошти виборчого фонду перераховуються установою банку в безспірному порядку до Державного бюджету України на п'ятнадцятий день з дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів.
    
    3. Кошти виборчого фонду, не використані кандидатом у депутати чи претендентом на виборну посаду, перераховуються установою банку в безспірному порядку до Державного бюджету України в триденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутата в одномандатному окрузі або рішення про визнання виборів у цьому окрузі недійсними.
    
    4. У разі скасування рішення про реєстрацію списків партії чи блоку, кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду залишки коштів їхнього виборчого фонду на восьмий день з дня оприлюднення відповідного рішення у безспірному порядку перераховуються до Державного бюджету України.
    
    5. Внески, що надійшли до виборчого фонду після дня голосування, повертаються установою банку відповідній фізичній особі за її рахунок, а в разі неможливості повернення - до Державного бюджету України.
    
    
    С т а т т я 124. Матеріально-технічне забезпечення
    
    1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям та комісіям з проведення референдуму в реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення; забезпечувати їх охорону, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації чи документації, пов'язаної з проведенням референдуму; надавати, згідно із встановленими Центральною виборчою комісією нормами та переліком транспортні засоби і засоби зв'язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень виборчих комісій та комісій з проведення референдуму. Порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.
    
    2. Закупівля товарів, оплата робіт, послуг для підготовки і проведення виборів чи референдумів здійснюються виборчими комісіями, комісіями з проведення референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІІ (статті 116–124)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 116. Фінансування виборів і референдумів
      
      1. Витрати на підготовку і проведення виборів та референдумів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України; на підготовку та проведення виборів - також коштів виборчих фондів партій і блоків, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 116. Фінансування виборів і референдумів
      
      <b>1. Витрати на підготовку і проведення виборів та референдумів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України; на підготовку та проведення виборів - також коштів виборчих фондів партій і блоків, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади.</b>

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІV (статті 125–131)

    Г л а в а ІV
    Гарантії діяльності окремих суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
    
    
    С т а т т я 125. Призначення представників партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму при Центральній виборчій комісії
    
    1. Партії та блоки, що зареєстрували для участі у виборах свої виборчі списки, а також ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму мають право делегувати одного представника до Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси партії та блоку, ініціативної групи в Центральній виборчій комісії під час підготовки та проведення виборів або референдуму. Кандидатура представника затверджується центральним керівним органом партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму.
    
    2. Представником партії чи блоку, ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму в Центральній виборчій комісії може бути громадянин України, який має право голосу. Не може бути представником посадова особа органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військовослужбовець, службовець рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.
    
    3. До Центральної виборчої комісії подаються заява про реєстрацію представника, підписана керівником відповідної партії чи партій, що входять до складу блоку, або уповноваженою особою ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, та копія відповідного рішення про затвердження кандидатури представника. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника, його громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), адреса місця проживання, номер телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму в Центральній виборчій комісії.
    
    4. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів після надходження документів, зазначених у частині третій цієї статті, реєструє представника партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та видає йому посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
    
    
    С т а т т я 126. Гарантії діяльності представників партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму
    
    1. Представник партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму з дня його реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення його повноважень або закінчення виборчого процесу чи процесу проведення референдуму має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.
    
    2. Представники мають право в будь-який час до дня виборів звернутися до Центральної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень.
    
    3. Керівний орган партії чи блоку або ініціативної групи з проведення референдуму, який приймав рішення про затвердження представника, в будь-який час до дня проведення виборів чи референдуму може прийняти рішення про відкликання його та про затвердження іншої кандидатури замість вибулої. Відповідна заява разом з копією рішення та іншими документами, подається до Центральної виборчої комісії в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    4. Рішення про скасування реєстрації представника Центральна виборча комісія приймає на підставі заяви протягом трьох робочих днів після її надходження, а поданої напередодні чи в день проведення виборів або референдуму, - негайно. Копія рішення видається представнику партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму або надсилається відповідній партії, блоку чи ініціативній групі.
    
    5. Посвідчення представника, повноваження якого припинено до закінчення виборчого процесу, негайно повертається до Центральної виборчої комісії.
    
    6. Представник партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму при Центральній виборчій комісії має право:
    1) бути присутнім на всіх засіданнях Центральної виборчої комісії під час обговорення питань, пов'язаних з виборами депутатів, та брати участь у їх обговоренні;
    2) знайомитися із змістом протоколів засідань Центральної виборчої комісії та її рішеннями, отримувати копії цих рішень;
    3) знайомитися невідкладно з протоколами, телефонограмами та іншими офіційними повідомленнями, що надходять до Центральної виборчої комісії від окружних виборчих комісій, про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі, а також протоколами відповідних дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчій дільниці;
    4) на інші права, передбачені Виборчим кодексом та законами України.
    
    
    С т а т т я 127. Призначення уповноважених осіб партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму
    
    1. Політична партія та виборчий блок політичних партій - суб'єкти виборчого процесу, а також ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму можуть призначати до 30 уповноважених осіб, які співпрацюють з виборчими комісіями. Уповноважена особа не може бути кандидатом у депутати і повинна відповідати вимогам, зазначеним у частині другій статті 125 Виборчого кодексу.
    
    2. Заява про реєстрацію уповноважених осіб партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, підписана керівником відповідної партії чи партій, що входять до складу блоку, або керівником ініціативної групи, та копія відповідного рішення про затвердження кандидатури представника, підписана керівником відповідної партії або керівниками партій, що входять до блоку, чи керівником ініціативної групи з проведення референдуму, та копія рішення центрального керівного органу партії чи блоку, ініціативної групи про затвердження списку уповноважених осіб подаються до Центральної виборчої комісії в будь-який час після реєстрації виборчих списків чи в будь-який час після ухвалення рішення про проведення всеукраїнського референдуму. У заяві про реєстрацію уповноважених осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, громадянство, місце роботи, займана посада (заняття), адреса місця проживання, номер телефону кожної уповноваженої особи. До заяви додаються письмові згоди цих осіб представляти інтереси партії чи блоку або ініціативної групи з проведення референдуму.
    
    3. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на третій робочий день після надходження документів, зазначених у цій статті, реєструє уповноважених осіб та видає їм посвідчення встановленої форми. У разі втрати партією чи блоком статусу суб'єкта виборчого процесу та в разі відміни всеукраїнського референдуму повноваження представника партії чи блоку, члена ініціативної групи з проведення референдуму вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.
    
    
    С т а т т я 128. Гарантії діяльності уповноважених осіб партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму
    
    1. Уповноважені особи партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму з дня їхньої реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення їхніх повноважень або закінчення виборчого процесу мають право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.
    
    2. Уповноважена особа має право в будь-який час до дня проведення виборів чи референдуму звернутися до Центральної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень.
    
    3. Керівний орган партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму, який приймав рішення про затвердження уповноваженої особи, в будь-який час до дня проведення виборів чи референдуму може прийняти рішення про відкликання уповноваженої особи та про затвердження іншої кандидатури замість вибулої. Відповідна заява разом з копією рішення та іншими документами подається до Центральної виборчої комісії в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    4. Рішення про скасування реєстрації уповноваженої особи Центральна виборча комісія приймає на підставі заяви протягом трьох робочих днів після її надходження, а поданої напередодні або в день проведення виборів чи референдуму, - негайно. Копія рішення видається представнику партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму або надсилається на адресу партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму.
    
    5. Посвідчення уповноваженої особи, повноваження якої припинено до закінчення виборчого процесу чи процесу проведення референдуму, негайно повертаються до Центральної виборчої комісії.
    
    6. Уповноважена особа партії чи блоку або ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму:
    1) сприяє партії чи блоку, ініціативній групі з проведення референдуму в її участі у виборчому процесі чи в процесі проведення референдуму, у тому числі у проведенні агітаційної кампанії;
    2) представляє інтереси партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму у відносинах з виборчими комісіями та комісіями з проведення референдуму (крім Центральної виборчої комісії), органами державної влади та органами місцевого самоврядування, виборцями, іншими суб'єктами виборчого процесу чи процесу проведення референдуму;
    3) може брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях виборчих комісій та комісій з проведення референдуму (крім Центральної виборчої комісії);
    4) має право бути присутньою на виборчій дільниці, дільниці з проведення референдуму під час голосування та на засіданні дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з проведення референдуму при підрахунку голосів виборців з урахуванням обмежень, встановлених Виборчим кодексом;
    5) має право у разі виявлення порушень Виборчого кодексу скласти відповідний акт, який підписується нею та не менше, як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, та подається до відповідної виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму;
    6) має інші права, передбачені Виборчим кодексом та законами України.
    
    
    С т а т т я 129. Гарантії діяльності кандидатів у депутати, претендентів на виборні посади
    
    1. Гарантії діяльності кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади визначено відповідними розділами Виборчого кодексу, що стосуються різних виборів.
    
    2. Кандидати у депутати, претенденти на виборні посади мають право призначити своїх представників для спілкування з виборчими комісіями та виконання інших доручень, визначених Виборчим кодексом.
    
    3. Претенденти призначаються з числа громадян, які мають право голосу.
    
    
    С т а т т я 130. Призначення представників кандидата у депутати та претендента на виборну посаду
    
    1. Представники кандидата у депутати та претендента на виборну посаду (кандидата на посаду Президента України, кандидата у народні депутати України, кандидата у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови) реєструються відповідною окружною чи міжокружною виборчою комісією за поданням кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду за наявності письмової згоди цих осіб. У поданні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові, громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), адреса місця проживання, номер телефону представника. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду.
    
    2. Кандидат на посаду Президента України може мати під час виборчої кампанії до 30 представників; кандидат у народні депутати України - до 10 представників; кандидат у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської або Севастопольської міської ради, кандидат на посаду міського голови - до 5 представників; кандидат у депутати районної, міської, районної в місті (де існують райони), селищної, сільської ради чи кандидат на посаду селищного, сільського голови - до 3 представників.
    
    3. Окружна чи міжокружна виборча комісія протягом трьох днів після дня надходження цього подання реєструє представників і видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
    
    4. Не допускається реєстрація представниками кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади осіб, що працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, військовослужбовців, службовців рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, а також осіб, які проходять альтернативну (невійськову) службу.
    
    5. Представники набувають повноважень з дня їхньої реєстрації окружною чи міжокружною виборчою комісією. Повноваження представників припиняються в день скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати чи претендента на виборну посаду або з дня оголошення результатів виборів.
    
    
    С т а т т я 131. Гарантії діяльності представників кандидата у депутати та претендента на виборну посаду
    
    1. Представники кандидата у депутати та претендента на виборну посаду сприяють їм у проведенні виборчого процесу, представляють їхні інтереси у відносинах з виборчими комісіями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, об'єднаннями громадян, виборцями.
    
    2. Представники мають право на звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків з дня їх реєстрації на період виборчого процесу без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом.
    
    3. Кандидат у депутати, претендент на виборну посаду мають право в будь-який час до дня проведення виборів звернутися із заявою до відповідної окружної чи міжокружної виборчої комісії про припинення повноважень його представника і подати документи для реєстрації представником іншої особи в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    4. Представник має право в будь-який час звернутися до відповідної окружної чи міжокружної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень.
    
    5. Рішення про скасування реєстрації представника приймається відповідною окружною чи міжокружною виборчою комісією на підставі заяви протягом трьох робочих днів після її надходження, а поданої напередодні або в день проведення виборів - негайно. Копія рішення передається або надсилається кандидату в депутати, претенденту на виборну посаду.
    
    6. Посвідчення представника, повноваження якого припинено до закінчення виборчого процесу, негайно повертається до окружної чи міжокружної виборчої комісії, яка його видала.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 132–137)

    Г л а в а V
    Офіційні спостерігачі
    
    
    С т а т т я 132. Участь офіційних спостерігачів у проведенні виборів та референдумів
    
    1. У виборчому процесі та процесі проведення референдуму можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій і блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади - кандидата на посаду Президента України, кандидата у народні депутати України, кандидата у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевої ради, кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови, а також від всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких, згідно із статутами, пов'язана з виборами чи референдумами.
    
    2. За ходом виборчого процесу, процесу проведення всеукраїнського референдуму можуть вести спостереження офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій.
    
    3. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їхньої реєстрації відповідною виборчою комісією чи комісією з проведення референдуму в порядку, передбаченому Виборчим кодексом, і припиняються після офіційного оголошення результатів виборів чи референдуму.
    
    4. Виборча комісія чи комісія з проведення референдуму, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі порушення ним Виборчого кодексу та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення.
    
    
    С т а т т я 133. Призначення та припинення повноважень офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
    
    1. Офіційним спостерігачем від суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму - від партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких, згідно із статутами, пов'язана з виборами чи референдумами - може бути громадянин України, який має право голосу і не є членом відповідно виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму.
    
    2. Офіційний спостерігач реєструється на підставі відповідного подання під час проведення виборів - окружною чи міжокружною виборчою комісією, під час проведення референдуму - територіальною комісією з проведення референдуму.
    
    3. У поданні партії чи блоку, ініціативної групи з проведення референдуму, кандидата у депутати, претендента на виборну посаду зазначаються прізвища, імена та по батькові, громадянство, адреса місця проживання, номери телефонів осіб, які рекомендуються для реєстрації офіційними спостерігачами. До подання додаються заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами вказаних суб'єктів виборчого процесу чи процесу проведення референдуму.
    
    4. Подання про реєстрацію спостерігачів вноситься до відповідної виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму не пізніше, ніж за п'ять днів до дня проведення виборів чи референдуму.
    
    5. Відповідна виборча комісія чи комісія з проведення референдуму видає офіційним спостерігачам посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
    
    6. У разі порушення офіційним спостерігачем вимог Виборчого кодексу дільнична виборча комісія чи дільнична комісія з проведення референдуму може позбавити його права бути присутнім у приміщенні дільниці під час голосування та на засіданнях дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з проведення референдуму, що відбуватимуться після завершення голосування;
    
    7. Керівний орган республіканської в Автономній Республіці Крим, обласної, міської у місті Києві чи Севастополі організації партії чи організацій партій, що входять до складу блоку, ініціативної групи з проведення референдуму, кандидат у депутати чи претендент на виборну посаду мають право відкликати свого офіційного спостерігача, звернувшись з письмовою заявою до відповідної окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму про припинення його повноважень, і подати документи для реєстрації офіційним спостерігачем іншої особи в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    8. Офіційний спостерігач має право в будь-який час звернутися до окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму із заявою про складення своїх повноважень. На підставі заяви комісією приймається рішення, копія якого надається уповноваженій особі партії чи блоку, ініціативній групі з проведення референдуму, кандидату у депутати чи представникові на виборну посаду.
    
    
    С т а т т я 134. Права офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
    
    Офіційний спостерігач має право:
    1) перебувати на виборчих дільницях та дільницях з проведення референдуму під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії, у тому числі під час видачі бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам комісії фізично;
    2) робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи;
    3) бути присутнім при видачі виборчих бюлетенів членам дільничної комісії для організації голосування виборців за межами приміщення для голосування та при проведенні такого голосування;
    4) бути присутнім з дотриманням вимог Виборчого кодексу на засіданнях дільничних, окружних та міжокружних виборчих комісій, а також дільничних та територіальних комісій з проведення референдуму, в тому числі під час підрахунку голосів виборців на дільниці, встановлення підсумків голосування;
    5) звертатися до відповідної виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму із заявою про усунення порушень Виборчого закону в разі їх виявлення;
    6) скласти акт про виявлення порушення Виборчого кодексу, що підписується ним та не менше, ніж двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, адреси місця проживання, та подати його до відповідної виборчої комісії у строки, передбачені статтею 29 цього Закону;
    7) мати інші права, передбачені Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 135. Обмеження щодо дій офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
    
    Офіційний спостерігач не має права:
    1) втручатися в роботу виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або процесу проведення референдуму та заважають членам комісії здійснювати свої повноваження;
    2) заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) бюлетень;
    3) бути присутнім при заповненні виборцем бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
    
    
    С т а т т я 136. Реєстрація та забезпечення діяльності офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій
    
    1. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій реєструються Центральною виборчою комісією. Пропозиції щодо їх реєстрації подаються до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів чи референдуму безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України.
    
    2. Рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій приймається Центральною виборчою комісією не пізніше, як за 5 днів до дня проведення виборів чи референдуму.
    
    3. Центральна виборча комісія видає офіційним спостерігачам від іноземних держав, міжнародних організацій посвідчення за встановленою нею формою.
    
    4. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження на території України.
    
    5. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють спостереження самостійно і незалежно.
    
    6. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та виборчі комісії та комісії з проведення референдуму повинні сприяти офіційним спостерігачам від іноземних держав, міжнародних організацій у здійсненні ними повноважень.
    
    7. Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється за рахунок коштів держав чи організацій, які направили їх в Україну, або за власні кошти цих спостерігачів.
    
    8. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій не мають права використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній із спостереженням за ходом виборчого процесу чи процесу проведення референдуму, а також втручатися у роботу виборчих комісій і комісій з проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 137. Права офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій
    
    Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:
    1) бути присутнім на зустрічах з виборцями кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, уповноважених осіб партій і блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, а також на зборах і мітингах, що проводяться у зв'язку з виборами чи референдумом, на засіданнях окружних виборчих комісій та територіальних комісій з проведення референдуму;
    2) знайомитися з агітаційними матеріалами;
    3) перебувати на виборчих дільницях та дільницях з проведення референдуму під час голосування і підрахунку голосів виборців, а також при встановленні підсумків голосування окружними виборчими комісіями та територіальними комісіями з проведення референдуму;
    4) робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи;
    5) висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення виборів чи референдуму та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
    6) утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій за погодженням з Центральною виборчою комісією тимчасові групи спостерігачів для координації їх діяльності в межах повноважень, передбачених Виборчим кодексом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а V (статті 132–137)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 132. Участь офіційних спостерігачів у проведенні виборів та референдумів
      
      1. У виборчому процесі та процесі проведення референдуму можуть брати участь офіційні спостерігачі <b>від</b> партій і блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади - кандидата на посаду Президента України, кандидата у народні депутати України, кандидата у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевої ради, кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови, а також від всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких, згідно із статутами, пов'язана з виборами чи референдумами.
      
      2. За ходом виборчого процесу, процесу проведення всеукраїнського референдуму можуть вести спостереження офіційні спостерігачі <b>від</b> іноземних держав та міжнародних організацій.
      
      4. Виборча комісія чи комісія з проведення референдуму, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі порушення ним Виборчого кодексу та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 132. Участь офіційних спостерігачів у проведенні виборів та референдумів
      
      1. У виборчому процесі та процесі проведення референдуму можуть брати участь офіційні <b>спостерігачі партій</b> і блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади - кандидата на посаду Президента України, кандидата у народні депутати України, кандидата у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевої ради, кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови, а також від всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких, згідно із статутами, пов'язана з виборами чи референдумами.
      
      2. За ходом виборчого процесу, процесу проведення всеукраїнського референдуму можуть вести спостереження офіційні <b>спостерігачі іноземних</b> держав та міжнародних організацій.
      
      4. Виборча комісія чи комісія з проведення референдуму, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі порушення ним Виборчого кодексу та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення, <b>яке він має право оскаржити в судовому порядку.</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 133. Призначення та припинення повноважень офіційних спостерігачів <b>від</b> суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
      
      1. Офіційним спостерігачем <b>від</b> суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму - від партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких, згідно із статутами, пов'язана з виборами чи референдумами - може бути громадянин України, який має право голосу і не є членом відповідно виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 133. Призначення та припинення повноважень офіційних спостерігачів суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
      
      1. Офіційним спостерігачем суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму - від партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких, згідно із статутами, пов'язана з виборами чи референдумами - може бути громадянин України, який має право голосу і не є членом відповідно виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 136. Реєстрація та забезпечення діяльності офіційних спостерігачів <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій
      
      1. Офіційні спостерігачі <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій реєструються Центральною виборчою комісією. Пропозиції щодо їх реєстрації подаються до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів чи референдуму безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України.
      
      2. Рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій приймається Центральною виборчою комісією не пізніше, як за 5 днів до дня проведення виборів чи референдуму.
      
      4. Офіційні спостерігачі <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження на території України.
      
      6. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та виборчі комісії та комісії з проведення референдуму повинні сприяти офіційним спостерігачам <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій у здійсненні ними повноважень.
      
      8. Офіційні спостерігачі <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій не мають права використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній із спостереженням за ходом виборчого процесу чи процесу проведення референдуму, а також втручатися у роботу виборчих комісій і комісій з проведення референдуму.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 136. Реєстрація та забезпечення діяльності офіційних <b>спостерігачів іноземних</b> держав, міжнародних організацій
      
      1. Офіційні спостерігачі іноземних держав, міжнародних організацій реєструються Центральною виборчою комісією. Пропозиції щодо їх реєстрації подаються до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів чи референдуму безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України.
      
      2. Рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів іноземних держав, міжнародних організацій приймається Центральною виборчою комісією не пізніше, як за 5 днів до дня проведення виборів чи референдуму.
      
      4. Офіційні спостерігачі іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження на території України.
      
      6. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та виборчі комісії та комісії з проведення референдуму повинні сприяти офіційним спостерігачам іноземних держав, міжнародних організацій у здійсненні ними повноважень.
      
      8. Офіційні <b>спостерігачі іноземних</b> держав, міжнародних організацій не мають права використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній із спостереженням за ходом виборчого процесу чи процесу проведення референдуму, а також втручатися у роботу виборчих комісій і комісій з проведення референдуму.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 137. Права офіційних спостерігачів <b>від</b> іноземних держав, міжнародних організацій
      
      Офіційний спостерігач <b>від</b> іноземної держави, міжнародної організації має право:
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 137. Права офіційних спостерігачів іноземних держав, міжнародних організацій
      
      Офіційний спостерігач іноземної держави, міжнародної організації має право:

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІ (статті 138–142)

    Г л а в а VІ
    Бюлетень для голосування
    
    
    С т а т т я 138. Бланки бюлетенів як документи суворої звітності
    
    1. Бюлетені для голосування (виборчі бюлетені та бюлетені для голосування під час проведення референдуму) є документами суворої звітності.
    
    2. Підробка бюлетенів та шахрайство з бюлетенями є кримінальними злочинами і караються аналогічно до покарань за зловживання з фінансовими ресурсами та цінними паперами.
    
    
    С т а т т я 139. Форма і текст бюлетеня
    
    1. Форма і текст виборчого бюлетеня затверджуються:
    1) до виборів Верховної Ради України - окружними виборчими комісіями не пізніше, ніж за 32 дні до дня проведення виборів;
    2) до виборів Президента України - Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 32 дні до дня проведення виборів;
    3) до виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад - відповідно Центральною виборчою комісією Автономної Республіки Крим, окружними чи міжокружними виборчими комісіями не пізніше, ніж за 25 днів до дня проведення виборів;
    4) до виборів міських, селищних, сільських голів - міжокружними виборчими комісіями не пізніше, ніж за 25 днів до дня проведення виборів.
    
    2. В подальшому, до початку виготовлення виборчих бюлетенів, текст бюлетенів може змінюватися рішенням відповідної виборчої комісії в частині переліку партій і блоків, кандидатів у депутати чи претендентів на виборну посаду - залежно від змін в реєстрації цих суб'єктів виборчого процесу.
    
    3. Форма бюлетеня для голосування під час проведення референдуму затверджується:
    1) до всеукраїнського референдуму - Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 32 дні до дня проведення референдуму;
    2) до місцевого референдуму - територіальною комісією з проведення референдуму не пізніше, ніж за 25 днів до дня проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 140. Порядок виготовлення бюлетенів
    
    1. Виборчі комісії та комісії з проведення референдуму в порядку, визначеному статтею 139 Виборчого кодексу, забезпечують виготовлення бюлетенів для голосування (виборчих бюлетенів та бюлетенів для голосування під час проведення референдуму) державними або комунальним поліграфічними підприємствами не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів чи референдуму на підставі угод, укладених ними з цими підприємствами.
    
    2. Замовлення на виготовлення бюлетенів є обов'язковим для підприємств державної чи комунальної форми власності.
    
    3. Набір тексту бюлетеня здійснюється у присутності не менше трьох уповноважених членів відповідної виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму. Після виготовлення замовленої кількості бюлетенів набір знищується у присутності уповноважених членів комісії.
    
    4. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та строки, визначені угодами на виготовлення бюлетенів для голосування.
    
    5. Бюлетені отримуються відповідними виборчими комісіями чи комісіями з проведення референдуму в упаковці підприємства-виготовлювача.
    
    6. У разі суміщення термінів проведення різних виборів чи виборів та референдуму різні бюлетені для кожної з процедур голосування мають виготовлятися на папері різного кольору.
    
    7. Бюлетені друкуються державною мовою.
    
    8. На виборчій дільниці чи дільниці з проведення референдуму, утвореній на судні, що перебуває в день проведення виборів чи референдуму в плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, бюлетені можуть бути виготовлені як виняток з дозволу Центральної виборчої комісії безпосередньо дільничною виборчою комісією чи дільничною комісією з проведення референдуму.
    
    9. У разі скасування рішення про реєстрацію виборчого списку, кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду після виготовлення виборчих бюлетенів відповідна виборча комісія приймає рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня чи передрук виборчих бюлетенів. Зміни за рішенням відповідної виборчої комісії вносяться до бюлетенів членами дільничних виборчих комісій з використанням відповідного штампа.
    
    10. Про зміни, внесені до бюлетеня, повідомляється кожному виборцю під час видачі бюлетеня.
    
    
    С т а т т я 141. Порядок передачі бюлетенів виборчим комісіям та комісіям з проведення референдуму
    
    1. Виборчі комісії та комісії з проведення референдуму приймають бюлетені для голосування на своїх засіданнях. Про прийняття бюлетенів комісії складають протокол за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Протокол складається в трьох примірниках і підписується всіма членами відповідної виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму та представниками сторони, що передає бюлетені. Перший примірник протоколу вручається стороні, що передала протоколи, другий - зберігається в комісії, що отримала їх, третій - невідкладно вивішується в приміщенні комісії для загального ознайомлення.
    
    2. Окружна чи міжокружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму не раніше, ніж за три дні до дня проведення виборів чи референдуму, на своєму засіданні передає бюлетені дільничним виборчим комісіям чи дільничним комісіям з проведення референдуму. Від імені кожної дільничної комісії бюлетені приймають не менше, ніж три члени цієї комісії, які повинні бути представниками різних політичних сил.
    
    3. Про передачу дільничним комісіям бюлетенів для голосування складається протокол за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в якому, залежно від виду виборів чи референдуму, зазначаються:
    1) номер чи назва виборчого округу або регіону, де проводиться референдум;
    2) номер виборчої дільниці, дільниці для проведення референдуму;
    3) кількість виборців на дільниці згідно із списком виборців на день складання протоколу;
    4) кількість переданих на дільницю бюлетенів для голосування;
    5) прізвища та підписи членів дільничної комісії, які прийняли бюлетені для голосування.
    
    4. Протокол про передачу дільничним комісіям бюлетенів для голосування складається у трьох примірниках і підписується всіма присутніми на засіданні членами виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму. Перший примірник протоколу вручається стороні, яка передала бюлетені, другий - зберігається в дільничній комісії, третій - невідкладно вивішується в приміщенні комісії для загального ознайомлення.
    
    5. Дільничним виборчим комісіям та дільничним комісіям з проведення референдуму, утвореним при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, бюлетені передаються в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
    
    6. Передача бюлетенів для голосування здійснюється в кількості, яка дорівнює кількості громадян, включених до списку виборців на дільниці, з резервом, обсяг якого встановлюється Центральною виборчою комісією.
    
    7. Уповноважена особа партії чи блоку або ініціативної групи з проведення референдуму, кандидат у депутати чи претендент на виборну посаду, а також їхні представники мають право отримати копії протоколів про прийняття і передачу бюлетенів для голосування, засвідчені підписами голови та секретаря відповідної комісії і скріплені печаткою цієї комісії.
    
    8. Члени дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з проведення референдуму транспортують бюлетені для голосування в приміщення дільничної комісії в супроводі працівника органів внутрішніх справ.
    
    9. Члени дільничної комісії в день приймання комісією бюлетенів для голосування на засіданні комісії проставляють у визначених місцях кожного бюлетеня номер дільниці та печатку дільничної комісії, а у визначених місцях кожного контрольного талона - номер дільниці.
    
    
    С т а т т я 142. Зберігання бюлетенів та доступ до них
    
    1. Бюлетені для голосування повинні зберігатися в приміщенні дільничної комісії в сейфі (металевій шафі), який опечатується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні членів комісії та печатки комісії.
    
    2. Доступ до бюлетенів здійснюється не менше, ніж двома членами комісії, один з яких є головою або заступником голови цієї комісії.
    
    3. За збереження бюлетенів і дотримання правил доступу до них несе персональну відповідальність голова комісії або особа, яка його заміняє.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а VІ (статті 138–142)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 138. Бланки бюлетенів як документи суворої звітності
      
      <b>2. Підробка бюлетенів та шахрайство з бюлетенями є кримінальними злочинами і караються аналогічно до покарань за зловживання з фінансовими ресурсами та цінними паперами.</b>
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 138. Бланки бюлетенів як документи суворої звітності
      
      <b>2. Підробка бюлетенів, зумисне проставляння будь-яких позначок, ніж тих, що визначені законом, виправлення результатів волевиявлення виборця, маніпуляції з бюлетенями можуть бути кваліфіковані, як кримінальні злочини (підробка документів, шахрайство) і караються відповідно до ККУ.</b>
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 139. Форма і текст бюлетеня
      
      1. Форма і текст виборчого бюлетеня затверджуються:
      1) до виборів Верховної Ради України - окружними виборчими комісіями не пізніше, ніж за 32 дні до дня проведення виборів;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 139. Форма і текст бюлетеня
      
      1. Форма і текст виборчого бюлетеня затверджуються:
      1) до виборів <b>народних депутатів України до Верховної Ради України</b> - окружними виборчими комісіями не пізніше, ніж за 32 дні до дня проведення виборів;

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІ (статті 143–145)

    Г л а в а VІІ
    Проведення голосування
    
    
    С т а т т я 143. Приміщення для голосування
    
    1. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видачі бюлетенів для голосування.
    
    2. Скриньки для голосування встановлюються так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни (кімнати) для таємного голосування.
    
    3. Приміщення для голосування повинно бути обладнане таким чином, щоб місця видачі бюлетенів, вхід і вихід з кабін (кімнат) для таємного голосування, скриньки для голосування знаходилися у полі зору членів дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з проведення референдуму та осіб, які, відповідно до Виборчого кодексу, мають право бути присутніми в приміщенні для голосування.
    
    4. У приміщенні для голосування або безпосередньо перед ним дільнична комісія розміщує плакати, що роз'яснюють, залежно від проведення відповідних виборів чи референдуму, порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про проведення виборів чи референдумів, плакати партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу, виборчі списки кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, інформаційні плакати з матеріалами, що стосуються проведення референдуму тощо.
    
    5. Плакати партій та блоків, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади розміщуються в порядку, що відповідає розміщенню цих суб'єктів виборчого права в бюлетенях для голосування.
    
    6. Перелік плакатів та інших матеріалів, що будуть розміщені в приміщенні для голосування, підлягає затвердженню дільничною виборчою комісією чи дільничною комісією з проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 144. Організація і порядок голосування
    
    1. Голосування проводиться у визначений для виборів чи референдуму день з восьмої до двадцятої години.
    
    2. На дільницях, утворених при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.
    
    3. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія, дільнична комісія з проведення референдуму сповіщає виборців не пізніше, як за 10 днів до дня його проведення, а в передбачених Виборчим кодексом виняткових випадках утворення дільниць - напередодні дня проведення виборів чи референдуму.
    
    4. Організація проведення голосування, обладнання приміщення для голосування та підтримання в ньому належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію, дільничну комісію з проведення референдуму.
    
    5. Дільнична виборча комісія, дільнична комісія з проведення референдуму не раніше, ніж за тридцять хвилин до початку голосування проводить засідання, на якому відкривається сейф (металева шафа) з бюлетенями для голосування. Голова дільничної комісії на підставі витягу з протоколу про передачу бюлетенів для голосування дільничній комісії оголошує кількість отриманих бюлетенів. Ці відомості заносяться відповідно до протоколу дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з проведення референдуму про підрахунок голосів виборців на цій дільниці.
    
    6. У разі виявлення пошкодження стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), дільнична комісія негайно повідомляє про це органи внутрішніх справ окружну виборчу комісію чи територіальну комісію з проведення референдуму та перераховує бюлетені, про що складається акт, який підписується всіма присутніми при цьому членами дільничної комісії та скріплюється печаткою комісії.
    
    7. Голова дільничної комісії перед початком голосування надає для огляду членам дільничної комісії та особам, які, згідно з Виборчим кодексом, мають право бути присутніми на засіданнях комісії та в приміщенні для голосування, представникам засобів масової інформації всі наявні скриньки для голосування. Після огляду скриньки пломбуються або опечатуються печаткою дільничної комісії.
    
    8. У кожну скриньку, що використовується для голосування на дільниці, опускається контрольний лист, у якому зазначаються номер округу (регіон), номер дільниці, час його вкидання у скриньку, прізвища голови, заступника голови, секретаря та інших членів дільничної комісії, а також, за бажанням, - осіб, які присутні при цьому. Контрольний лист підписується цими особами, їхні підписи скріплюються печаткою комісії.
    
    9. Член дільничної комісії на підставі списку виборців по відповідній дільниці за умови пред'явлення виборцем одного з передбачених Виборчим кодексом документів, що посвідчує його особу, видає виборцю один бюлетень для голосування (у разі суміщення виборів чи виборів та референдумів - по одному бюлетеню).
    
    10. Виборцю, який перебуває в установі кримінально виконавчої системи, бюлетені для голосування можуть видаватися за умови пред'явлення ним відповідної картки (довідки) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, відомості про число, місяць та рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи.
    
    11. Виборець розписується за отримання бюлетеня (бюлетенів) для голосування у списку виборців та, за наявності, на контрольному талоні (талонах). Член дільничної комісії, який видає бюлетені, вписує своє прізвище та ініціали і розписується у визначених місцях на бюлетені (бюлетенях) та, за наявності, на контрольному талоні (талонах). Робити на бюлетенях будь-які позначки забороняється.
    
    12. Виборець, який прибув для голосування на дільницю з відкріплювальним посвідченням у день проведення виборів чи референдуму, включається до списку виборців з подальшою видачею бюлетеня (бюлетенів) у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    13. Виборець може перебувати у приміщенні для голосування протягом часу, необхідного для голосування.
    
    14. Бюлетені для голосування заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної комісії скористатися допомогою іншої особи, крім членів виборчої комісії, уповноважених осіб партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатів у депутати та претендентів на виборні посади, їхніх представників, офіційних спостерігачів.
    
    15. Виборець не має права передавати свій бюлетень для голосування іншим особам. Отримання бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму, який видає бюлетені), заохочення або змушування виборців до передачі бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом забороняється і карається по закону.
    
    16. Заповнений бюлетень (бюлетені) виборець опускає у скриньку для голосування. Виборець, який не може внаслідок фізичних вад самостійно опустити бюлетень (бюлетені) до скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної комісії доручити зробити це іншій особі, крім членів виборчої комісії та осіб, означених у частині чотирнадцятій цієї статті.
    
    17. У разі пошкодження скриньки під час голосування вона опечатується головою і не менше, ніж трьома членами комісії, які є представниками різних партій і блоків (різних політичних сил), у спосіб, що унеможливлює вкидання бюлетенів. Ця скринька для голосування вже не використовується.
    
    18. У разі, якщо виборець, заповнюючи бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму, який видав йому бюлетень, з проханням видати йому інший бюлетень. Член комісії видає інший бюлетень тільки в обмін на зіпсований, про що робить відповідну позначку в списку виборців і розписується. Зіпсований бюлетень негайно погашається як невикористаний, про що складається акт.
    
    19. Зіпсований і погашений бюлетень при підрахунку голосів враховується як невикористаний і запаковується разом із контрольним талоном у пакет з невикористаними бюлетенями.
    
    20. О двадцятій годині голова дільничної комісії чи особа, яка його заміняє, оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише виборці, які знаходяться в приміщенні для голосування.
    
    21. Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця приміщення зачиняється і в ньому залишаються тільки члени комісії та особи, яким цим Законом надано право бути присутніми на засіданні виборчої комісії чи комісії з проведення референдуму.
    
    22. На виборчій дільниці чи дільниці з проведення референдуму, утвореній на судні, що перебуває в день проведення виборів чи референдуму в плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, дільнична комісія може оголосити голосування закінченим раніше часу, визначеного частиною першою цієї статті, якщо в голосуванні взяли участь усі виборці, включені до списку виборців.
    
    
    С т а т т я 145. Голосування за межами дільниці
    
    1. Виборець, який за станом здоров'я не може прибути до приміщення для голосування, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з проведення референдуму з проханням забезпечити йому голосування за межами виборчої дільниці чи дільниці з проведення референдуму. Заява має бути подана не пізніше, ніж за дванадцять годин до початку голосування.
    
    2. Положення частини першої цієї статті не поширюються на дільниці, утворені при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном.
    
    3. Заява виборця про бажання голосувати за межами приміщення для голосування реєструється дільничною комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім'я, по батькові та адреса місця проживання виборця.
    
    4. На підставі заяв, зазначених у частині першій цієї статті, дільнична комісія напередодні дня проведення виборів чи референдуму після закінчення строку подання таких заяв робить витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. При цьому в списку виборців у графі "підпис виборця" секретар дільничної комісії робить запис "голосує за місцем перебування".
    
    5. Голосування виборців за межами приміщення для голосування організовують не менше, ніж три члени дільничної комісії, визначені комісією. Ці члени комісії повинні бути представниками різних партій і блоків (різних політичних сил).
    
    6. Голосування виборців за межами приміщення для голосування організовується з таким розрахунком, щоб виборці змогли проголосувати не пізніше, ніж за годину до закінчення голосування.
    
    7. Голова дільничної комісії зобов'язаний оголосити про те, що члени дільничної комісії відбувають для організації голосування виборців за межами дільниці. Членам комісії видаються витяг із списку виборців, відповідна кількість бюлетенів для голосування та опломбована або опечатана скринька для голосування.
    
    8. У скриньку для голосування опускається контрольний лист, в якому зазначаються час виходу (година та хвилини) членів комісії для проведення голосування за межами дільниці, кількість отриманих бюлетенів, прізвища та ініціали членів дільничної комісії, яким видано бюлетені. Контрольний лист підписується присутніми членами комісії та, за бажанням, уповноваженими особами партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатами у депутати та претендентами на виборні посади, їхніми представниками, офіційними спостерігачами. Їхні підписи скріплюються печаткою комісії.
    
    9. При проведенні голосування за межами дільниці мають право бути присутніми офіційні спостерігачі та інші особи, якім дозволяється брати участь у засіданнях виборчих комісій і комісій з проведення референдуму.
    
    10. При організації голосування виборця за межами дільниці член дільничної комісії на підставі витягу зі списку виборців за умови пред'явлення виборцем документу, що посвідчує його особу, видає виборцю бюлетень (бюлетені) для голосування. Виборець розписується у витязі із списку виборців та, за наявності, у контрольному талоні (талонах). Член дільничної комісії вписує своє прізвище та ініціали і розписується у визначених місцях на бюлетені (бюлетенях) та, за наявності, на контрольному талоні (талонах).
    
    11. Виборець заповнює бюлетень (бюлетені) в порядку, передбаченому в статті 144 Виборчого кодексу, та опускає його (їх) у скриньку для голосування.
    
    12. Після проведення голосування за межами дільниці член дільничної комісії, який видав виборцю бюлетень (бюлетені), у списку виборців напроти прізвища цього виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище та ініціали і розписується.
    
    13. Витяг із списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за межами дільниці, додається до списку виборців і є його невід'ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви виборців, на підставі яких проводилося це голосування.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІІ (статті 146–152)

    Г л а в а VІІІ
    Підрахунок голосів
    
    
    С т а т т я 146. Загальні принципи підрахунку голосів
    
    1. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці чи дільниці з проведення референдуму здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з проведення референдуму на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.
    
    2. Засідання дільничної комісії розпочинається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання протоколу (протоколів) про підрахунок голосів виборців на цій дільниці.
    
    3. У разі необхідності на початку засідання дільнична комісія розглядає питання, передбачені частиною дев'ятою статті 95 Виборчого кодексу.
    
    4. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці чи дільниці з проведення референдуму проводиться дільничною комісією в послідовності викладених положень цієї статті.
    
    
    С т а т т я 147. Підготовчі процедури
    
    1. Список виборців на дільниці у разі внесення до нього під час голосування доповнень після закінчення голосування підписується головою та секретарем дільничної комісії і скріплюється печаткою комісії.
    
    2. Дільнична комісія на підставі списку виборців встановлює кількість виборців на дільниці. Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу (протоколів) про підрахунок голосів виборців на дільниці.
    
    3. Дільнична комісія підраховує невикористані бюлетені для голосування. Кількість невикористаних бюлетенів оголошується і заноситься до протоколу (протоколів) про підрахунок голосів виборців на цій дільниці. Невикористані бюлетені погашаються шляхом відокремлення правого нижнього кута бюлетеня.
    
    4. Погашені невикористані бюлетені запаковуються разом з бюлетенями, які помилково було зіпсовано та замінено за заявами виборців. На пакетах робляться написи про те, яких виборів чи якого референдуму стосуються ці невикористані бюлетені, зазначаються номер округу (регіон проведення референдуму), номер дільниці, кількість запакованих бюлетенів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    5. Дільнична комісія підраховує кількість виборців, які отримали бюлетені, за підписами у списку виборців.
    
    6. Дільнична комісія підраховує, за наявності, кількість контрольних талонів до бюлетенів з підписами виборців та членів комісії, які їх видавали. Кількість талонів оголошується.
    
    7. У разі відповідності кількості контрольних талонів, кількості виборців, які отримали бюлетені, ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу (протоколів) про підрахунок голосів виборців у графу, де фіксується кількість виборців, які отримали бюлетені.
    
    8. У разі розбіжності в кількостях контрольних талонів та підписів виборців у списку виборців, які отримали бюлетені, складається акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної комісії причини розбіжності, який підписується присутніми членами дільничної комісії. Цей акт мають право підписати присутні уповноважені особи партії та блоку, ініціативної групи з проведення референдуму, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади і їхні представники, офіційні спостерігачі. Підписи скріплюються печаткою комісії. Після цього комісія приймає рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали бюлетені для голосування. Ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу (протоколів) про підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці.
    
    9. Список виборців, доданий до нього витяг зі списку виборців, які голосували за межами дільниці, відкріплювальні посвідчення, заяви виборців про надання їм можливості проголосувати за місцем їхнього перебування запаковуються в окремий пакет. На пакеті робиться напис "Список виборців", зазначаються номер округу (регіон проведення референдуму), номер дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    10. Контрольні талони (за наявності їх) запаковуються в окремі пакети. На пакетах робляться відповідні написи, зазначаються номер округу (регіон проведення референдуму), номер дільниці, кількість запакованих контрольних талонів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    
    С т а т т я 148. Підрахунок бюлетенів
    
    1. Дільнична комісія перевіряє цілісність пломб або печаток на скриньках для голосування.
    
    2. У разі виявлення на скриньках для голосування пошкоджень пломб або печаток складається акт із зазначенням характеру виявлених пошкоджень, який підписується присутніми членами дільничної комісії. Цей акт мають право підписати присутні уповноважені особи партії та блоку, ініціативної групи з проведення референдуму, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади і їхні представники, офіційні спостерігачі. Підписи скріплюються печаткою комісії.
    
    3. Скриньки для голосування відкриваються дільничною комісією почергово. Першими відкриваються скриньки, що використовувалися при голосуванні виборців за межами приміщення для голосування, а останніми відкриваються, у разі їх наявності, скриньки з пошкодженими печатками або пломбами, а також іншими пошкодженнями, виявленими під час голосування.
    
    4. При відкритті непошкодженої скриньки її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної комісії, при цьому перевіряється наявність у скриньці контрольного листа. Бюлетені з пошкодженої скриньки виймаються по одному без їх перемішування.
    
    5. У разі відсутності у скриньці контрольного листа дільнична комісія в порядку, встановленому цією статтею, складає акт, в якому зазначає кількість бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. Ці бюлетені не враховуються при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    6. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності контрольного листа рішення про визнання бюлетенів з цієї скриньки для голосування такими, що не підлягають урахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців, приймається дільничною комісією шляхом голосування. Ці бюлетені запаковуються окремо з поміткою, що вони не підлягають врахуванню, та із зазначенням номера округу (регіону проведення референдуму), номера дільниці, кількості запакованих бюлетенів, дати і часу пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    7. Бюлетені для різних голосувань у разі проведення в один день різних виборів чи виборів та референдуму при кожній процедурі визначення підсумків голосування розмежовуються і підраховуються та запаковуються окремо з дотриманням послідовності дій, визначеній цією главою Виборчого кодексу.
    
    8. При підрахунку бюлетенів визначений комісією член комісії рахує бюлетені вголос. Усі предмети, що не є бюлетенями встановленої форми, складаються окремо і не підраховуються. У разі виникнення сумнівів, чи є предмет бюлетенем, дільнична комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути предмет. На час його огляду підрахунок бюлетенів припиняється. Предмети, що не є виборчими бюлетенями, запаковуються в окремий пакет, який підписується із зазначенням округу (регіону проведення референдуму), номера дільниці, дати, часу пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    9. Після підрахунку бюлетенів у всіх скриньках комісія підраховує загальну кількість бюлетенів у скриньках, за винятком тих, що не підлягають врахуванню відповідно до положень частин п'ятої та шостої цієї статті, і таким чином встановлює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні. Кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів.
    
    10. Для подальшого визначення підсумків волевиявлення виборців під час голосування бюлетені розмежовуються за ознаками:
    1) при виборах із застосуванням виборчих списків з можливостями застосування преференцій виборців - партії та блоки, а в межах кожної партії чи блоку - окремі кандидати;
    2) при виборах без застосувань виборчих списків - окремі кандидати в депутати чи претенденти на виборні посади;
    3) в разі проведення референдуму - за варіантами відповідей на запитання, що містилися в бюлетені.
    
    Місця, визначені для розмежування бюлетенів за підсумками голосування, мають бути позначені табличками із зазначенням партій та блоків, кандидатів, варіантів відповідей тощо чи з написами типу "Недійсні", "Проти всіх".
    
    11. При розкладанні бюлетенів член комісії показує кожний бюлетень усім членам комісії, виголошуючи результат волевиявлення виборця. У разі виникнення сумнівів щодо змісту бюлетеня комісія вирішує питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право оглянути особисто виборчий бюлетень. На час огляду бюлетеня робота з іншими бюлетенями припиняється.
    
    12. Кількість підрахованих бюлетенів щоразу оголошується й відразу заноситься до відповідного протоколу.
    
    13. Особливості підрахунку голосів під час проведення різних виборів визначені відповідними розділами Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 149. Послідовність підрахунків
    
    У разі проведення в один день різних виборів чи виборів та референдуму застосовується така послідовність (пріоритетність) опрацювання бюлетенів і встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці чи дільниці для проведення референдуму:
    1) вибори Верховної Ради України - кількість голосів, відданих за партії та блоки;
    2) вибори Президента України;
    3) всеукраїнський референдум;
    4) вибори Верховної Ради України - встановлення народних депутатів України, обраних відповідно до преференцій виборців;
    5) вибори Київського та Севастопольського міських голів;
    6) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад;
    7) вибори міських (міст обласного підпорядкування) голів;
    8) вибори депутатів районних та міських (міст обласного підпорядкування) рад;
    9) вибори міських (міст районного підпорядкування), селищних, сільських голів;
    10) вибори депутатів міських (міст районного підпорядкування), селищних, сільських рад.
    
    
    С т а т т я 150. Недійсні бюлетені
    
    1. Недійсними вважаються бюлетені, на яких:
    1) відсутня печатка цієї дільничної комісії;
    2) не зазначено прізвище та (або) відсутній підпис члена комісії, який його видав;
    3) зроблено більше позначок чи інші позначки, ніж визначено Виборчим кодексом або обумовлено в бюлетені;
    4) не поставлено жодної позначки;
    5) не відірвано контрольні талони (за наявності);
    6) неможливо з інших причин встановити волевиявлення виборця.
    
    2. При виникненні сумнівів щодо дійсності бюлетеня питання вирішується дільничною комісією шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути бюлетень. На час огляду бюлетеня підрахунок інших бюлетенів припиняється.
    
    3. Недійсні бюлетені запаковуються і підписуються із зазначенням номера округу (регіону проведення референдуму), номера дільниці, кількості запакованих недійсних бюлетенів, дати і часу пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    
    С т а т т я 151. Перевірка підрахунків
    
    1. Дільнична комісія зобов'язана перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, сумі кількостей недійсних бюлетенів; бюлетенів, голоси в яких подано за партії та блоки чи за окремих кандидатів у депутати або претендентів на виборні посади; кількості бюлетенів, у яких виборці не підтримали нікого. При невідповідності цих даних дільнична комісія складає акт із зазначенням встановленої рішенням комісії причини такого розходження, який підписується присутніми членами дільничної комісії. Цей акт мають право підписати присутні уповноважені особи партій та блоків, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади, їхні представники, офіційні спостерігачі. Підписи скріплюються печаткою комісії.
    
    2. Аналогічно до порядку, визначеного в частині першій цієї статті, перевіряються бюлетені для голосування під час проведення референдуму.
    
    3. Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні бюлетені.
    
    
    С т а т т я 152. Права спостерігачів при встановленні підсумків голосування
    
    1. Офіційні спостерігачі, які беруть участь у виборах та референдумах в порядку, визначеному Виборчим кодексом, мають право спостерігати за підрахунками голосів виборців на виборчих дільницях та дільницях з проведення референдуму з відстані, яка дозволяє бачити помітки виборців в бюлетенях. Для забезпечення цієї умови підрахунок голосів організовується таким чином, щоб члени дільничної комісії при опрацюванні бюлетенів перебували з одного боку столу, де знаходяться бюлетені, а спостерігачі - з іншого боку.
    
    2. Перед пакуванням перерахованих і запротокольованих бюлетенів у разі наполягання офіційних спостерігачів члени дільничної комісії зобов'язані вибірково показати їм позначки виборців на бюлетенях, що підготовлені для пакування.
    
    3. Офіційні спостерігачі, які беруть участь у виборах та референдумах в порядку, визначеному Виборчим кодексом, мають право супроводжувати представників дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з проведення референдуму протягом усього періоду перевезення першого примірника протоколу і опечатаних бюлетенів до територіальної та окружної виборчих комісій чи до територіальних комісій з проведення референдуму.
    
    4. При перевезенні першого примірника протоколу та бюлетенів щонайменше троє спостерігачів, які належать до різних партій та блоків (різних політичних сил), мають право бути постійно присутніми в салоні транспортного засобу, де містяться бюлетені.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а VІІІ (статті 146–152)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 149. Послідовність підрахунків
      
      У разі проведення в один день різних виборів чи виборів та референдуму застосовується така послідовність (пріоритетність) опрацювання бюлетенів і встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці чи дільниці для проведення референдуму:
      4) вибори Верховної Ради України - встановлення народних депутатів України, обраних відповідно до преференцій виборців;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 149. Послідовність підрахунків
      
      У разі проведення в один день різних виборів чи виборів та референдуму застосовується така послідовність (пріоритетність) опрацювання бюлетенів і встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці чи дільниці для проведення референдуму:
      4) вибори <b>народних депутатів України</b> - встановлення <b>народних депутатів України</b>, обраних відповідно до преференцій виборців;

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІХ (статті 153–154)

    Г л а в а ІХ
    Протоколи про підрахунок голосів
    
    
    С т а т т я 153. Зміст протоколів
    
    1. Дільнична виборча комісія та дільнична комісія з проведення референдуму на своєму засіданні складає протокол (протоколи) про підрахунок голосів виборців на дільниці за формами, встановленою (встановленими) Центральною виборчою комісією.
    
    2. До протоколу (протоколів) дільничної комісії про підрахунок голосів виборців на дільниці цифрами та прописом заносяться:
    1) кількість бюлетенів для голосування, одержаних дільничною виборчою комісією чи дільничною комісією з проведення референдуму;
    2) кількість виборців, внесених до списку виборців на дільниці;
    3) кількість невикористаних бюлетенів;
    4) кількість виборців, які отримали бюлетені для голосування;
    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
    6) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    7) кількість голосів виборців, поданих за партію чи блок, кандидата на посаду Президента України, кандидатів у депутати місцевих рад, кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів чи кількість голосів виборців, відданих за кожен з варіантів голосування на референдумі;
    8) при голосуваннях за виборчі списки із застосуванням преференцій виборців - кількість основних та додаткових преференцій, сума преференцій у кожного кандидата з кожного виборчого списку партій та блоків;
    9) кількість виборців, які не підтримали жодної партії чи блоку, жодного кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду, жодного з варіантів голосування на референдумі.
    
    
    С т а т т я 154. Оформлення протоколів
    
    1. Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці чи дільниці з проведення референдуму складається дільничною комісією в кількості примірників, яка на чотири більша, ніж кількість осіб, які входять до складу дільничної комісії. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу.
    
    2. У кожному з протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами дільничної комісії.
    
    3. Кожен протокол підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами дільничної комісії, які присутні на засіданні комісії. У разі відсутності підпису члена дільничної комісії у протоколі проти його прізвища зазначається причина відсутності підпису.
    
    4. Протоколи засвідчуються печаткою дільничної комісії.
    
    5. Перші примірники протоколів мають право підписати уповноважені особи партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади і їх представники, а також офіційні спостерігачі, присутні при підрахунку голосів виборців.
    
    6. Забороняється заповнення протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці олівцем, а також внесення до протоколів будь-яких виправлень без відповідного рішення комісії.
    
    7. Якщо після підписання протоколів про підрахунок голосів виборців дільнична комісія виявила неточності (описку чи помилку в цифрах), вона на своєму засіданні розглядає питання про внесення змін шляхом складення нового протоколу, на якому робиться помітка "Уточнений".
    
    8. Перший і другий примірники протоколу дільничної комісії, а за наявності - і відповідні примірники кожного протоколу з поміткою "Уточнений" запаковуються в окремі пакети. Пакети підписуються із зазначенням номера округу (регіону проведення референдуму), номера дільниці, дати і часу пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії. Третій примірник протоколу зберігаються у секретаря дільничної комісії, четвертий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної комісії, а решта (по одному примірнику кожного протоколу) видається членам дільничної комісії.
    
    9. Уповноваженим особам партій та блоків, ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатам у депутати і претендентам на виборні посади та їхнім представникам, офіційним спостерігачам, які були присутні при підрахунку голосів виборців на дільниці, на їх прохання невідкладно видаються копії зазначених у цій статті протоколів, засвідчені головою і секретарем дільничної комісії та скріплені печаткою комісії, з розрахунку не більше, ніж по одній копії кожного протоколу для кожної партії чи блоку або ініціативної групи з проведення референдуму, а також кожного кандидата у депутати чи претендента на виборну посаду.
    
    10. Пакети з протоколами дільничної комісії про підрахунок голосів виборців на дільниці, бюлетенями, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також, за наявності, окремими думками членів комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рішеннями, прийнятими комісією, невідкладно після закінчення засідання комісії доставляються до окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а Х (статті 155–156)

    Г л а в а Х
    Визнання голосування недійсним
    
    
    С т а т т я 155. Підстави для визнання голосування недійсним
    
    1. Дільнична виборча комісія та дільнична комісія з проведення референдуму можуть визнати голосування на дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог Виборчого кодексу, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців.
    
    2. Дільнична комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним за наявності лише таких обставин:
    1) незаконного голосування (вкидання бюлетеня до скриньки для голосування за виборця іншою особою (крім випадків, передбачених частиною вісімнадцятою статті 144 Виборчого кодексу); голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, яких не внесено до списку виборців по дільниці або внесено до нього безпідставно; голосування особою більше, ніж один раз) у кількості, що перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на дільниці;
    2) виявлення у скриньках для голосування бюлетенів у кількості, що перевищує більше, ніж на 10 відсотків, кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на дільниці;
    3) знищення або пошкодження скриньки (скриньок) для голосування, що унеможливлює встановлення змісту бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;
    
    3. У разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична комісія складає відповідний акт, який підписується всіма присутніми членами дільничної комісії та скріплюється печаткою комісії. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною комісією питання про визнання голосування на дільниці недійсним.
    
    
    С т а т т я 156. Оформлення рішення про визнання голосування недійсним
    
    1. У разі прийняття рішення про визнання голосування на дільниці недійсним протокол дільничної комісії про підрахунок голосів виборців повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1-6 частини другої статті 153 Виборчого кодексу. На місці інших відомостей ставиться прочерк. Протоколи складаються дільничною комісією в порядку, встановленому статтею 154 Виборчого кодексу.
    
    2. Бюлетені голосування, визнаного недійсним, запаковуються окремо і підписуються із зазначенням номера округу (регіону проведення референдуму), номера дільниці, кількості запакованих бюлетенів, дати і часу пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної комісії та печатка комісії.
    
    3. Рішення дільничної комісії про визнання голосування на цій дільниці недійсним та акт (акти), на підставі якого (яких) прийнято це рішення, додаються до протоколів про підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці.
    
    4. Рішення про визнання голосування недійсним може приймати також окружна виборча комісія чи територіальна комісія з проведення референдуму в порядку, визначеному статтею 160 Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ХІ (статті 157–160)

    Г л а в а ХІ
    Взаємодія виборчих комісій та комісій з проведення референдуму при підведенні підсумків голосування
    
    
    С т а т т я 157. Транспортування і передача документів дільничної комісії
    
    1. Транспортування і передача протоколів про підрахунок голосів виборців та бюлетенів для голосування до територіальної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму здійснюється головою або заступником голови дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з проведення референдуму та іншими двома членами цієї комісії, які повинні бути представниками різних партій і блоків (різних політичних сил). Під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з бюлетенями та іншою документацією.
    
    2. Транспортування і передача документів супроводжується працівниками органів внутрішніх справ та офіційними спостерігачами в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    3. Протоколи про підрахунок голосів виборців на дільниці та інші документи дільничної комісії передаються відповідній окружній виборчій комісії чи територіальній комісії з проведення референдуму на її засіданні.
    
    4. Зміст протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці, утвореній на судні, що перебуває в день проведення виборів або референдуму в плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, після їх підписання членами дільничної комісії невідкладно передається дільничною комісією за допомогою технічних засобів зв'язку до відповідної окружної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії з проведення референдуму з обов'язковою наступною передачею до цих комісій першого і другого примірників протоколу про підрахунок голосів, а також інших документів, визначених Виборчих кодексом.
    
    5. Зміст протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці, утвореній при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військовій частині (формуванні), що дислокується за межами України, після їх підписання членами дільничної комісії невідкладно передається дільничною комісією за допомогою технічних засобів зв'язку до відповідної окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму з обов'язковою наступною передачею до неї першого і другого примірників протоколу про підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці через відповідні центральні органи виконавчої влади в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. До протоколів додаються інші документи, визначені Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 158. Прийняття та розгляд документів дільничних комісій комісіями вищого рівня
    
    1. Протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та на дільниці з проведення референдуму, інші документи дільничних комісій приймаються і розглядаються на засіданнях відповідно окружної виборчої комісії та територіальної комісії з проведення референдуму.
    
    2. Засідання окружної виборчої комісії, територіальної комісії з проведення референдуму починається з початку надходження протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці та інших документів дільничної комісії і продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування в окрузі чи регіоні. У цей час члени окружної виборчої комісії, територіальної комісії з проведення референдуму не можуть залучатися до виконання інших функцій.
    
    3. При прийнятті окружною виборчою комісією, територіальної комісією з проведення референдуму протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів виборців занесені до нього відомості оголошуються.
    
    4. У разі виявлення у протоколі дільничної комісії виправлень, помилок, неточностей окружна комісія своїм рішенням може зобов'язати дільничну комісію внести зміни до цього протоколу відповідно до вимог Виборчого кодексу. Під час розгляду цього питання дільничною комісією подані до окружної виборчої комісії, територіальної комісії з проведення референдуму примірники протоколу та додані до нього документи зберігаються в окружній виборчій комісії, територіальної комісії з проведення референдуму.
    
    5. Дільнична комісія зобов'язана у строк, визначений окружною виборчою комісією чи територіальною комісією з проведення референдуму розглянути питання про внесення змін до протоколу. Протокол з поміткою "Уточнений" транспортується і передається окружній виборчій комісії, територіальній комісії з проведення референдуму в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 159. Прийняття комісіями вищого рівня рішення про проведення повторного підрахунку голосів
    
    1. За наявності відповідно оформлених актів, складених уповноваженими особами партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму, кандидатами у депутати та претендентами на виборні посади або їхніми представниками, а також офіційними спостерігачами про порушення вимог Виборчого кодексу під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій дільниці, окружна виборча комісія чи територіальна комісія з проведення референдуму може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців.
    
    2. У разі наявності акта або письмової заяви осіб, зазначених у частині першій статті 158 Виборчого кодексу, про порушення вимог Виборчого кодексу під час транспортування протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці та інших документів окружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму може, а у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами - зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці.
    
    3. Протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці чи дільниці з проведення референдуму та інші документи дільничної комісії до проведення повторного підрахунку голосів зберігаються у приміщенні окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму.
    
    4. Повторний підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці проводиться окружною виборчою комісією чи територіальною комісією з проведення референдуму з обов'язковою участю членів дільничної комісії, які передають виборчу документацію, після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних комісій. У повторному підрахунку окружною виборчою комісією чи територіальною комісією з проведення референдуму голосів виборців на дільниці мають право брати участь усі члени цієї дільничної комісії і можуть бути присутніми уповноважені особи партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади, їхні представники, а також офіційні спостерігачі.
    
    5. Окружна виборча комісія, територіальна комісія з проведення референдуму в разі повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній дільниці складає про це протокол за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
    
    6. Протоколи про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складаються окружною виборчою комісією, територіальною комісією з проведення референдуму в кількості примірників на чотири більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу. Ці протоколи підписуються присутніми членами окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму та членами дільничної комісії, які брали участь у повторному підрахунку голосів, та засвідчуються печаткою окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму. Відомості протоколів оголошуються. Перший примірник кожного протоколу мають право підписати уповноважені особи партій і блоків та ініціативних груп з проведення референдуму, кандидати у депутати і претенденти на виборні посади та їхні представники, а також офіційні спостерігачі, які були присутні при підрахунку голосів виборців.
    
    
    С т а т т я 160. Прийняття комісіями вищого рівня рішення про визнання голосування недійсним
    
    1. У разі виявлення окружною виборчою комісією, територіальною комісією з проведення референдуму на відповідній дільниці обставин, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, окружна виборча комісія чи територіальна комісія з проведення референдуму може прийняти рішення про визнання голосування на цій дільниці недійсним. У цьому випадку протокол про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці складається в порядку, зазначеному у частині одинадцятій цієї статті, і повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1-6 частини другої статті 153 Виборчого кодексу.
    
    2. Перший примірник протоколу окружної виборчої комісії, територіальної комісії з проведення референдуму про повторний підрахунок голосів разом з відповідним протоколом дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці, де голосування визнано недійсним, рішенням окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму про визнання голосування на дільниці недійсним додається відповідно до протоколу окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму про підсумки голосування в окрузі чи регіоні проведення референдуму. Другий примірник протоколу про повторний підрахунок голосів зберігається у секретаря окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму, третій - передається дільничній комісії, четвертий - відразу вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму, а решта по одному примірнику видається членам окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму. Відомості протоколу окружної виборчої комісії чи територіальної комісії з проведення референдуму про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці оголошуються.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ШОСТИЙ (статті 161–209)

  РОЗДІЛ ШОСТИЙ
  ВИБОРИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І (статті 161–164)

    Г л а в а І
    Підготовчі процедури
    
    
    С т а т т я 161. Визначальні ознаки виборів
    
    1. До Верховної Ради України обирається 450 народних депутатів України строком на чотири роки.
    
    2. Вибори проводяться за списками кандидатів від політичних партій та блоків політичних партій у багатомандатних виборчих округах на основі пропорційного представництва (за пропорційною виборчою системою).
    
    
    С т а т т я 162. Порядок призначення виборів
    
    1. Чергові вибори Верховної Ради України проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень парламенту і не потребують окремого рішення про їх призначення.
    
    2. Позачергові вибори Верховної Ради України призначаються Президентом України в порядку, встановленому Конституцією України, і проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня офіційного опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
    
    3. Початок виборчого процесу чергових виборів Верховної Ради України оголошує Центральна виборча комісія за 100 днів до дня виборів.
    
    4. Виборчий процес позачергових виборів Верховної Ради України починається оголошується Центральною виборчою комісією не пізніше наступного дня після офіційного опублікування рішення про їх призначення.
    
    
    С т а т т я 163. Виборчі округи
    
    1. Вибори Верховної Ради України проводяться по 27 багатомандатних виборчих округах, що охоплюють територію України відповідно до її адміністративно-територіального поділу:
    - виборчий округ Автономної Республіки Крим (центр - м.Сімферополь);
    - Вінницький виборчий округ (центр - м.Вінниця);
    - Волинський виборчий округ (центр - м.Луцьк);
    - Дніпропетровський виборчий округ (центр - м.Дніпропетровськ);
    - Донецький виборчий округ (центр - м.Донецьк);
    - Житомирський виборчий округ (центр - м.Житомир);
    - Закарпатський виборчий округ (центр - м.Ужгород);
    - Запорізький виборчий округ (центр - м.Запоріжжя);
    - Івано-Франківський виборчий округ (центр - м.Івано-Франківськ);
    - Київський обласний виборчий округ (центр - м.Київ);
    - Кіровоградський виборчий округ (центр - м.Кіровоград);
    - Луганський виборчий округ (центр - м.Луганськ);
    - Львівський виборчий округ (центр - м.Львів);
    - Миколаївський виборчий округ (центр - м.Миколаїв);
    - Одеський виборчий округ (центр - м.Одеса);
    - Полтавський виборчий округ (центр - м.Полтава);
    - Рівненський виборчий округ (центр - м.Рівне);
    - Сумський виборчий округ (центр - м.Суми);
    - Тернопільський виборчий округ (центр - м.Тернопіль);
    - Харківський виборчий округ (центр - м.Харків);
    - Херсонський виборчий округ (центр - м.Херсон);
    - Хмельницький виборчий округ (центр - м.Хмельницький);
    - Черкаський виборчий округ (центр - м.Черкаси);
    - Чернівецький виборчий округ (центр - м.Чернівці);
    - Чернігівський виборчий округ (центр - м.Чернігів);
    - Севастопольський міський виборчий округ (центр - м.Севастополь);
    - Київський міський виборчий округ (центр - м.Київ).
    
    2. Список виборчих округів із зазначенням їх повних найменувань (нумерації), територіальних меж, поштових та електронних адрес, телефонів публікується в пресі та оголошується в інших засобах інформації Центральною виборчою комісією не пізніше як за 95 днів до дня виборів.
    
    
    С т а т т я 164. Встановлення кількості депутатських мандатів у виборчих округах
    
    1. Кількість мандатів народного депутата України, віднесених на кожен із багатомандатних виборчих округів, пропорційно залежить від кількості виборців у цьому окрузі і встановлюється таким чином:
    1) квота виборців на один мандат народного депутата України (основна квота) становить ціле число, отримане шляхом ділення загальної кількості виборців в Україні на цифру 450 (кількість мандатів);
    2) кількість виборців, які постійно проживають на території, віднесеній до виборчого округу, ділиться на основну квоту. Отримане після ділення ціле число означає попередню кількість депутатських мандатів, що дістануться цьому багатомандатному виборчому округу;
    3) мандати, що залишилися нерозподіленими внаслідок проведених розрахунків, передаються тим багатомандатним виборчим округам, у яких в результаті аналогічних розрахунків утворилися найбільші залишки.
    
    2. Кількість мандатів народного депутата України, віднесених на кожен із багатомандатних виборчих округів, Центральна виборча комісія повідомляє одночасно з іншою інформацією про ці виборчі округи відповідно до частини другої статті 163 Виборчого кодексу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а І (статті 161–164)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 162. Порядок призначення виборів
      
      1. Чергові вибори Верховної Ради України проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень парламенту і не потребують окремого рішення про їх призначення.
      
      3. Початок виборчого процесу чергових виборів Верховної Ради України оголошує Центральна виборча комісія за 100 днів до дня виборів.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 162. Порядок призначення виборів
      
      1. Чергові вибори <b>народних депутатів України до</b> Верховної Ради України проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень парламенту і не потребують окремого рішення про їх призначення.
      
      3. Початок виборчого процесу чергових виборів <b>народних депутатів України до</b> Верховної Ради України оголошує Центральна виборча комісія за 100 днів до дня виборів.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 165–170)

    Г л а в а ІІ
    Формування і реєстрація виборчих списків
    
    
    С т а т т я 165. Загальні умови участі у виборах партій та блоків
    
    1. У виборах Верховної Ради України можуть брати участь з правом формувати власні виборчі списки (списки кандидатів у народні депутати України):
    а) політична партія, зареєстрована у встановленому законом порядку не пізніше, ніж за рік до дня виборів (допустима подальша перереєстрація цієї партії, викликана структурною реорганізацією, зміною назви, програми, статуту тощо);
    б) виборчий блок політичних партій за умови, що більшість партій, які входять до складу цього блоку, зареєстровані у встановленому законом порядку не пізніше, ніж за рік до дня виборів.
    
    2. Порядок формування та затвердження виборчих списків по багатомандатних виборчих округах має визначатися:
    а) для партій - статутами цих партій або окремими рішеннями їхніх з'їздів (зборів, конференцій);
    б) для блоків - установчими документами цих блоків відповідно до частини четвертої статті 166 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 166. Реєстрація партій та блоків для участі у виборах
    
    1. Для отримання права на висування кандидатів у народні депутати України шляхом формування виборчих списків та включення своїх представників до складу виборчих комісій політичні партії та виборчі блоки політичних партій, утворені відповідно до статті 167 Виборчого кодексу, протягом десяти днів з дня призначення виборів мають подати до Центральної виборчої комісії заяву, підписану керівниками партії, що має намір балотуватися самостійно, чи партій, які входять до складу блоку.
    
    2. У заяві вказуються уповноважений представник партії, що має намір балотуватися самостійно, чи уповноважені представники партій, які входять до складу блоку, а також контактні адреси та телефони.
    
    3. У подальшу ці партії чи блоки партій повідомляють Центральну виборчу комісію про дату, місце, час проведення з'їздів (зборів, конференцій), на яких будуть затверджуватися виборчі списки - не пізніше, ніж за два дні до проведення.
    
    
    С т а т т я 167. Порядок утворення блоку
    
    1. Виборчий блок політичних партій, сформований для участі у виборах відповідно до статті 166 Виборчого кодексу, може бути утворено двома і більше політичними партіями на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій. Таке рішення підписується керівником партії та скріплюється печаткою.
    
    2. З'їзди (збори, конференції) партій, що вирішили утворити спільний виборчий блок, можуть відбутися в будь-який час до початку виборчого процесу.
    
    3. Керівники або представники партій, які наділені з'їздом (зборами, конференцією) повноваженнями щодо утворення блоку, укладають угоду про його утворення, яка підписується ними і скріплюється печатками цих партій.
    
    4. Угода про утворення блоку повинна визначати:
    а) керівні органи блоку та умови їх функціонування;
    б) порядок формування виборчих списків по багатомандатних виборчих округах;
    в) норми представництва на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) від партій, що входять до блоку;
    г) порядок проведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції), скликаному для затвердження виборчих списків блоку;
    д) порядок прийняття рішень міжпартійним з'їздом (зборами, конференцією);
    е) умови висування та норми представництва кандидатів у народні депутати України до виборчого списку від кожної з партій, що входять до блоку.
    
    5. Блок мусить мати назву обсягом не більше ста літерних знаків.
    
    6. Про утворення блоку повідомляється Центральна виборча комісія не пізніше, ніж за два дні до проведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції). До повідомлення додаються угода про утворення виборчого блоку, витяги з протоколів з'їздів (зборів, конференцій) партій з рішенням про утворення блоку, засвідчені керівниками партій, що утворили блок, та скріплені печатками цих партій, а також копії свідоцтв про реєстрацію партій, що утворили виборчий блок, та їх статутів, засвідчених Міністерством юстиції України після оголошення про початок виборчого процесу.
    
    
    С т а т т я 168. Строки формування виборчих списків
    
    Формування виборчих списків (списків кандидатів у народні депутати України) розпочинається за 85 днів і закінчується за 65 днів до дня виборів.
    
    
    С т а т т я 169. Порядок формування виборчих списків
    
    1. Політична партія чи виборчий блок політичних партій, що беруть участь у виборах, мають право сформувати і зареєструвати по одному виборчому списку в кожному з багатомандатних виборчих округів.
    
    2. Кількість кандидатів у народні депутати України в кожному з виборчих списків не повинна перевищувати кількість депутатських мандатів, закріплених за відповідним виборчим округом, і не може бути меншою за цю кількість більше, ніж удвічі.
    
    3. Виборчі списки в кожному з багатомандатних виборчих округів формуються відповідною регіональною організацією політичної партії чи регіональною організацією (регіональним представництвом) виборчого блоку політичних партій і затверджуються з'їздами (зборами, конференціями) цих партій чи блоків. Порядок (послідовність процедури) складання виборчих списків встановлюється самими партіями та блоками.
    
    4. Виборчі списки складаються з урахуванням того, що депутатські мандати, отримані партією чи блоком у результаті виборів, розподіляються між кандидатами у народні депутати України з початку списку в порядку черговості з урахуванням преференцій (переваг) виборців.
    
    5. У виборчих списках вказуються порядковий номер, прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, професія, посада (рід занять), місце роботи, місце постійного проживання, партійність кожного з кандидатів у народні депутати України.
    
    6. Виборчі списки підписуються керівником або уповноваженою особою партії, яка бере участь у виборах самостійно, чи керівниками або уповноваженими особами кожної з партій, що увійшли до виборчого блоку, а також скріплюються печатками відповідних партій.
    
    7. До виборчих списків додається письмова згода кожного з кандидатів у народні депутати України на балотування за відповідним виборчим списком.
    
    
    С т а т т я 170. Вимоги та обмеження щодо виборчих списків та кандидатів
    
    1. Політична партія має право входити лише до одного виборчого блоку політичних партій, а в разі входження до блоку - не може брати участі у виборах (формувати виборчі списки) самостійно.
    
    2. Кандидат у народні депутати України має право балотуватися за списками лише однієї (одного) партії чи блоку, а також - лише в одному багатомандатному виборчому окрузі.
    
    3. Політичні партії та кандидати у депутати, які порушили умови частин першої та другою цієї статті, Центральною виборчою комісією знімаються з реєстрації та позбавляються права балотуватися.
    
    4. До виборчого списку можуть бути включені кандидати, які мають виборчі права, а також:
    а) на день виборів досягли двадцяти одного року;
    б) проживають в Україні протягом останніх п'яти років за визначенням Виборчого кодексу.
    
    5. До виборчих списків партій і блоків можуть бути включені кандидати, які є членами цих партій (партій, що входять до складу цих блоків) або є позапартійними.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а IІІ (статті 171–181)

    Г л а в а IІІ
    Реєстрація виборчих списків та кандидатів
    
    
    С т а т т я 171. Умови реєстрації виборчих списків та кандидатів
    
    1. Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у народні депутати України та виборчі списки в цілому за умови отримання таких документів:
    1) заяви про реєстрацію виборчих списків, підписаної керівником або уповноваженою особою партії, що має намір балотуватися самостійно, чи керівниками або уповноваженими особами партій, які входять до складу блоку;
    2) копій свідоцтва (свідоцтв) та статуту (статутів) партій, засвідчені безплатно Міністерством юстиції України після оголошення про початок виборчої кампанії;
    3) витягу з протоколу з'їзду (зборів, конференції) партій про утворення блоку, засвідченого підписами керівників партій, що входять до блоку, та скріпленого печатками цих партій - у разі формування виборчого списку блоком;
    4) угоди про утворення блоку - у разі формування виборчого списку блоком;
    5) витягу з протоколу з'їзду (зборів, конференції) партії чи міжпартійного з'їзду (зборів, конференції) партій, що входять до складу блоку, про затвердження виборчих списків з відомостями, передбаченими Виборчим кодексом. Витяг з протоколу має бути засвідчений керівником партії, що має намір балотуватися самостійно, чи керівниками партій, які входять до складу блоку, та скріплений печаткою (печатками);
    6) передвиборної програми політичної партії чи виборчого блоку політичних партій;
    7) виборчих списків партії чи блоку, укладених за визначеною формою, із зазначенням багатомандатних виборчих округів, по яких ці списки висуваються;
    8) заяв осіб, включених до виборчих списків, про згоду балотуватися від цієї партії чи блоку із зобов'язанням у разі обрання народним депутатом України припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які, відповідно до Конституції України, Виборчого кодексу та законів України, несумісні з мандатом народного депутата України;
    9) письмового підтвердження згоди цих осіб на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з їхнім балотуванням, а також зобов'язання у разі обрання народним депутатом України протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні їм підприємства, а також корпоративні права у порядку, встановленому законом;
    10) автобіографій осіб, включених до виборчих списків, обсягом до 2000 друкованих знаків, що обов'язково повинні містити такі відомості:
    - прізвище, ім'я, по батькові;
    - число, місяць, рік і місце народження;
    - громадянство;
    - освіта;
    - трудова діяльність (місця роботи, посади, заняття тощо);
    - громадська діяльність (в тому чисті на виборних посадах);
    - партійність;
    - склад сім'ї;
    - адреса місце проживання із зазначенням часу проживання в Україні;
    - наявність чи відсутність судимості.
    11) декларації про майно та доходи за рік, попередній року подання документів, кожного кандидата у народні депутати України та членів його сім'ї за формою, затвердженою Міністерством фінансів України;
    12) фотографій кандидатів у народні депутати України за розмірами та в кількості, встановленої Центральною виборчою комісією;
    13) документа про внесення грошової застави в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    2. Документи, подані до Центральної виборчої комісії після оголошення про початок виборчого процесу, передбачені визначеною Виборчим кодексом процедурою утворення виборчих блоків політичних партій, повторно не подаються.
    
    
    С т а т т я 172. Порядок реєстрації виборчих списків та кандидатів
    
    1. Уповноваженій особі політичної партії чи виборчого блоку політичних партій, яка подає виборчі списки на реєстрацію відповідно до статті 171 Виборчого кодексу, Центральна виборча комісія видає довідку, в якій зазначається дата і час прийняття документів із зазначенням переліку прийнятих документів.
    
    2. Не пізніше, ніж на п'ятий день після подачі документів, Центральна виборча комісія приймає рішення щодо реєстрації виборчих списків, про що уповноваженій особі партії чи блоку видається відповідне посвідчення, і протягом десяти днів публікує рішення про реєстрацію та виборчі списки.
    
    3. Особа, яка на день подання виборчих списків до Центральної виборчої комісії не дала згоди балотуватися кандидатом у народні депутати України від цієї партії чи блоку, вилучається з виборчого списку без права поновлення в ньому.
    
    4. У разі усунення недоліків, які спричинили відмову в реєстрації виборчих списків чи окремих кандидатів, і подання необхідних документів не пізніше як за три дні до закінчення визначеного Виборчим кодексом строку реєстрації Центральна виборча комісія повторно розглядає питання про реєстрацію виборчих списків чи окремих кандидатів і приймає відповідне рішення.
    
    5. Черговість кандидатів у народні депутати України, визначена партією чи блоком, не може бути зміненою після їх реєстрації Центральною виборчою комісією, за винятком випадків, передбачених Виборчих кодексом.
    
    6. Зареєстровані виборчі списки не пізніше, ніж на другий день після їх реєстрації Центральною виборчою комісією надсилаються до окружних виборчих комісій.
    
    
    С т а т т я 173. Відмова в реєстрації виборчих списків та кандидатів
    
    1. Якщо жодна особа, включена до виборчого списку партії чи виборчого блоку в одному з багатомандатних виборчих округів, не зареєструвалася Центральною виборчою комісією у встановлений Виборчим кодексом строк як кандидат у народні депутати України, ця партія чи виборчий блок вибувають з балотування у відповідному виборчому окрузі.
    
    2. Якщо жодна особа, включена до виборчих списків партії чи виборчого блоку, не зареєструвалася Центральною виборчою комісією у встановлений Виборчим кодексом строк як кандидат у народні депутати України, ця партія чи виборчий блок втрачають статус суб'єкта виборчого процесу.
    
    3. Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата у депутати в разі:
    1) порушення встановленого Виборчим кодексом порядку формування виборчого списку щодо цієї особи;
    2) відсутності або неналежного оформлення документів, зазначених у статті... Виборчого кодексу.
    3) припинення чи втрати цією особою громадянства України;
    4) вибуття цієї особи за межі України для постійного проживання;
    5) визнання особи, включеної до виборчого списку, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
    6) виявлення суттєвої недостовірності зазначених у виборчих документах відомостей про цю особу.
    
    
    С т а т т я 174. Зміни в складі блоку
    
    1. Політична партія, що входить до виборчого блоку політичних партій, може не пізніше, ніж за 35 днів до дня виборів прийняти рішення про її вихід зі складу цього блоку. Таке рішення приймається з'їздом (зборами, конференцією) партії відповідно до її статуту.
    
    2. Рішення про вихід партії зі складу блоку та витяг з протоколу з'їзду (зборів, конференції) про розгляд цього питання, підписані керівником партії і головуючим на з'їзді (зборах, конференції) та скріплені печаткою партії, протягом трьох днів подаються до Центральної виборчої комісії та керівного органу блоку.
    
    3. Вихід партії зі складу блоку, до якого входило більше двох партій, не впливає на статус блоку як суб'єкта виборчого процесу. У цьому разі назва партії, яка вийшла зі складу блоку, вилучається у виборчих бюлетенях та в іншій виборчій документації з переліку назв партій, що входять до блоку.
    
    4. У разі виходу партії зі складу блоку, до якого входили дві партії, правонаступником блоку - суб'єктом виборчого процесу залишається партія, яка не прийняла рішення про вихід з блоку. При цьому у виборчих бюлетенях та в іншій виборчій документації замість назви блоку зазначається назва партії - правонаступника блоку.
    
    5. Якщо рішення партії про вихід із складу блоку прийнято не пізніше, ніж за 65 днів до дня виборів, вона має право формувати власні виборчі списки в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    6. Якщо рішення партії про вихід із складу блоку прийнято пізніше, ніж за 65 днів до дня виборів, вона втрачає на цих виборах статус суб'єкта виборчого процесу.
    
    7. У зв'язку з виходом партії зі складу блоку Центральна виборча комісія приймає рішення про виключення членів (представників) цієї партії з виборчого списку блоку (партії - правонаступника блоку).
    
    8. Партії, що входять до складу блоку, можуть не пізніше, ніж за 35 днів до дня виборів, прийняти рішення про розпуск свого блоку. Такі рішення приймаються з'їздами (зборами, конференціями) всіх партій, що входять до складу блоку. Рішення про розпуск блоку та витяги з протоколів з'їздів (зборів, конференцій) кожної партії про розгляд цього питання, підписані керівником партії і головуючим на з'їзді (зборах, конференції) та завірені печаткою партії, протягом трьох днів подаються до Центральної виборчої комісії.
    
    9. Якщо рішення партій про розпуск блоку прийнято не пізніше, ніж за 65 днів до дня виборів, кожна з партій, що входили до складу блоку, має право формувати власні виборчі списки в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    10. Якщо рішення партій про розпуск блоку прийнято пізніше, ніж за 65 днів до дня виборів, партії, що входили до складу блоку, втрачають на цих виборах статус суб'єктів виборчого процесу.
    
    
    С т а т т я 175. Скасування рішення про реєстрацію виборчих списків
    
    1. Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію виборчих списків політичної партій чи виборчого блоку політичних партій у разі:
    1) виникнення підстав, передбачених у частині десятій статті 174 Виборчого кодексу;
    2) встановлення судом факту підкупу виборців партією чи блоком, уповноваженою особою партії або блоку, а також на їх прохання або за їх дорученням - іншою особою;
    3) встановлення судом, що організація, засновником, власником або членом керівного органу якої є партія або блок чи уповноважена особа партії або блоку, під час виборчого процесу надавала виборцям гроші чи безоплатно або на пільгових умовах - товари, роботи, послуги, цінні папери, кредити, лотереї, інші матеріальні цінності;
    4) встановлення судом, що партія або блок, крім коштів свого виборчого фонду, використовувала при фінансуванні передвиборної агітації інші кошти;
    5) витрати партією або блоком коштів у розмірі, що перевищує встановлену Виборчим кодексом граничну суму витрат виборчого фонду партії або блоку.
    
    2. У разі порушення партією або блоком інших вимог Виборчого кодексу Центральна виборча комісія можуть оголосити їм попередження, що оприлюднюється в державних та комунальних засобах масової інформації або в інший спосіб.
    
    3. Центральна виборча комісія доводить до відома партії чи блоку рішення про скасування реєстрації їхніх виборчих списків не пізніше, як на третій день з дня прийняття цього рішення, та надає копію цього рішення у той же строк.
    
    
    С т а т т я 176. Скасування рішення про реєстрацію окремого кандидата
    
    1. Центральна виборча комісія скасовує рішення в частині реєстрації включеного до виборчого списку партії або блоку кандидата у народні депутати України та виключає цього кандидата з виборчого списку у разі:
    1) звернення кандидата в будь-який час після його реєстрації з письмовою заявою про відмову від балотування;
    2) звернення партії або блоку не пізніше, ніж за 15 днів до дня виборів, про скасування рішення щодо реєстрації кандидата у депутати відповідно до рішення, прийнятого на підставі статуту партії або угоди про утворення блоку;
    3) виникнення підстав, передбачених у частині сьомій статті 174 Виборчого кодексу;
    4) припинення чи втрати кандидатом громадянства України;
    5) вибуття кандидата за межі України для постійного проживання;
    6) визнання кандидата недієздатним чи набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
    7) виявлення суттєвої недостовірності відомостей про кандидата, поданих Центральної виборчої комісії;
    8) встановлення судом факту підкупу виборців кандидатом, а також на його прохання або за його дорученням - іншою особою;
    9) встановлення судом, що організація, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат, під час виборчого процесу надавала виборцям гроші чи безоплатно або на пільгових умовах - товари, роботи, послуги, цінні папери, кредити, лотереї, інші матеріальні цінності;
    10) встановлення судом, що кандидат, крім коштів свого виборчого фонду, використовував при фінансуванні передвиборної агітації інші кошти;
    11) витрати кандидатом коштів у розмірі, що перевищує встановлену Виборчим кодексом граничну суму витрат виборчого фонду;
    12) якщо кандидат, який займає посаду, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади чи в органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи;
    13) якщо кандидат після оголошення йому попередження, зазначеного у частині четвертій цієї статті, порушив ті ж вимоги Виборчого кодексу.
    
    2. У разі порушення кандидатом інших вимог Виборчого кодексу Центральна виборча комісія чи окружна виборча комісія можуть оголосити їм попередження, що оприлюднюється в державних та комунальних засобах масової інформації або в інший спосіб.
    
    3. Центральна виборча комісія доводить до відома кандидата рішення про скасування його реєстрації не пізніше, як на третій день з дня прийняття цього рішення, та надає йому копію цього рішення у той же строк.
    
    4. У разі смерті кандидата або визнання його безвісно відсутнім Центральна виборча комісія оголошує його таким, що вибув з балотування, та виключає його з виборчого списку.
    
    
    С т а т т я 177. Грошова застава
    
    1. Політична партія та виборчий блок політичних партій до подання виборчих списків для реєстрації Центральній виборчій комісії вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    2. При скасуванні рішення про реєстрацію виборчих списків партії чи блоку грошова застава у п'ятиденний строк після перераховується до Державного бюджету України.
    
    3. Грошова застава повертається партіям та блокам, які подолали прохідний виборчий бар'єр і взяли участь у розподілі депутатських мандатів.
    
    4. Грошова застава, внесена партіями чи блоками, які не взяли участі у розподілі депутатських мандатів, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів перераховується до Державного бюджету України.
    
    
    С т а т т я 178. Виборчі фонди партій та блоків, кандидатів у депутати
    
    Партії та блоки, що беруть участь у виборах, а також кандидати у депутати мають передбачені Виборчим кодексом виборчі фонди, граничні суми витрат з яких не повинні перевищувати:
    1) для партій та блоків - трьохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    2) для кандидатів у депутати - двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    
    С т а т т я 179. Декларація про майно та доходи кандидата у депутати та членів його сім'ї
    
    1. Декларація про майно та доходи кандидата у депутати та членів його сім'ї за попередній рік заповнюється ним власноручно за формою, затвердженою Міністерством фінансів України.
    
    2. Достовірність відомостей, внесених до декларації, перевіряється за зверненням Центральної виборчої комісії, окружних виборчих комісій органами Державної податкової адміністрації України не пізніше, як за 30 днів до дня виборів. Про виявлені порушення у цей же строк повідомляється відповідна виборча комісія.
    
    
    С т а т т я 180. Вибуття кандидата у депутати з балотування
    
    1. Кандидат у народні депутати України може в будь-який час до дня виборів зняти свою кандидатуру, про що він інформує Центральну виборчу комісію письмовою заявою. Центральна виборча комісія приймає рішення про вилучення кандидата у народні депутати України із зареєстрованого виборчого списку та інформує про це відповідну окружну виборчу комісію.
    
    2. Центральна виборча комісія скасовує своє рішення про реєстрацію кандидата у народні депутати України у випадку скасування відповідною партією чи блоком рішення про включення цієї особи до свого виборчого списку.
    
    3. Центральна виборча комісія приймає рішення про вилучення кандидата у народні депутати України із зареєстрованого виборчого списку також за рішенням суду в разі порушення кандидатом у народні депутати України Виборчого кодексу. Підставою для такого рішення можуть бути втрата виборчого права чи виявлення обставин для обмеження виборчих прав щодо балотування, передбачені Виборчим кодексом.
    
    4. У разі вилучення кандидата у народні депутати України із зареєстрованого виборчого списку Центральна виборча комісія відразу повідомляє про це особу, щодо якої прийнято таке рішення, і надає їй копію цього рішення.
    
    5. У випадку смерті кандидата у народні депутати України Центральна виборча комісія оголошує його таким, що вибув з балотування.
    
    
    С т а т т я 181. Гарантії діяльності кандидатів у депутати
    
    1. Кандидат у народні депутати України після реєстрації Центральною виборчою комісією виборчого списку, до якого його включено, за власним бажанням звільняється на період виборчої кампанії від виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.
    
    2. Кандидат у народні депутати України має право брати участь у всіх передвиборчих заходах, що проводяться на території виборчого округу, по якому він балотується.
    
    3. Кандидату в народні депутати України за період участі у виборчій кампанії сплачується середня заробітна плата чи інший прибуток, обчислений за останні три місяці окружною виборчою комісією. Виплати здійснюються щомісячно, їх розмір не може перевищувати заробітної плати народного депутата України.
    
    4. Порядок оплати кандидатам у народні депутати України встановлює Центральна виборча комісія.
    
    5. Кандидат у народні депутати України під час виборчої кампанії не може бути призваний на військову або альтернативну (невійськову) службу, військові збори та навчання, а також не може бути притягнутий до карної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії.
    
    6. Окружні виборчі комісії, органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні сприяти кандидатам у народні депутати України в організації зустрічей з виборцями, в одержанні необхідних інформаційних матеріалів соціально-економічного змісту.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а IV (статті 182–187)

    Г л а в а IV
    Передвиборна агітація
    
    
    С т а т т я 182. Строки проведення передвиборної агітації
    
    1. Передвиборна агітація розпочинається за 50 днів до дня проведення виборів. Центральна виборча комісія повідомляє про це в засобах масової інформації не пізніше, ніж за 3 дні до початку передвиборної агітації.
    
    2. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів.
    
    3. Передвиборна агітація в строки, не обумовлені Виборчим кодексом, забороняється. До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації) про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.
    
    
    С т а т т я 183. Форми і засоби передвиборної агітації
    
    1. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України, Виборчому кодексу та законам України. Виборці мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій та блоків, а також політичні, ділові та особисті якості кандидатів у народні депутати України, вести агітацію за або проти партії, блоку, кандидата.
    
    2. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів для цілей, визначених Виборчим кодексом, та коштів виборчих фондів партій і блоків та кандидатів у депутати.
    
    3. Передвиборна агітація за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівності умов: надання партіям і блокам, а також кандидатам у депутати, зареєстрованим в одному й тому ж окрузі, однакових друкованих площ у друкованих засобах масової інформації та однакового ефірного часу на радіо і телебаченні.
    
    4. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують надання суб'єктам виборчого процесу приміщень, придатних для проведення публічних заходів передвиборної агітації, які організовує окружна виборча комісія. Оплата за використання наданих приміщень здійснюється у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    5. Партія та блок, кандидат у депутати мають право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати будинки і приміщення всіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.
    
    6. Окружна виборча комісія зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх партій і блоків та кандидатів у депутати, які балотуються у відповідному виборчому окрузі. За погодженням з органами державної влади та органами місцевого самоврядування вона вправі запровадити порядок, згідно з яким перелік приміщень, що надаватимуться для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації, затверджуватиметься заздалегідь з урахуванням можливостей використання їх на
    
    7. Партія та блок, кандидат у депутати повідомляють про час і місце проведення заздалегідь запланованих публічних заходів передвиборної агітації відповідну окружну виборчу комісію.
    
    
    С т а т т я 184. Інформаційні плакати та матеріали передвиборної агітації
    
    1. Окружна виборча комісія за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів, забезпечує виготовлення не пізніше, ніж за 35 днів до дня проведення виборів, інформаційних плакатів партій та блоків, що зареєстрували свій виборчий список у цьому окрузі, із розрахунку по п'ять примірників на кожну виборчу комісію. Ці плакати повинні містити передвиборні програми партій та блоків, подані ними при реєстрації, виборчий список партії чи блоку із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи та проживання, партійності включених до нього кандидатів у депутати, а також фотографії перших п'яти кандидатів у депутати. Форма, розмір та поліграфічне виконання інформаційних плакатів встановлюються окружною виборчою комісією.
    
    2. Окружна виборча комісія погоджує з представником партії чи блоку текст інформаційного плаката.
    
    3. Інформаційні плакати партії та блоку, виготовлені окружними виборчими комісіями коштом Державного бюджету України, повинні бути однаковими за формою, розміром, поліграфічним виконанням та за іншими параметрами, встановленими окружною виборчою комісією.
    
    4. Виготовлені інформаційні плакати партій та блоків з розрахунку по п'ять примірників кожного плаката на кожну виборчу комісію у встановленому Центральною виборчою комісією порядку передаються відповідним виборчим комісіям, решта - уповноваженим особам партій та блоків.
    
    5. Інформаційні плакати, виготовлені окружними виборчими комісіями, передаються на виборчі дільниці не пізніше, ніж за 20 днів до дня проведення виборів.
    
    6. Партія та блок, кандидат у депутати на власний розсуд можуть виготовляти матеріали передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів виборчого фонду. Партія може виготовляти друковані матеріали своєї передвиборної агітації (передвиборної агітації блоку, до якого вона входить) із застосуванням майна, що їй належить. У такий же спосіб може виготовляти матеріали своєї передвиборної агітації кандидат у депутати. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам закону.
    
    7. Партія та блок, кандидат у депутати зобов'язані подати по одному примірнику кожного друкованого матеріалу передвиборної агітації, виготовленого за рахунок коштів виборчого фонду та із застосуванням майна, що їм належить, не пізніше, ніж за сім днів з дня його виготовлення відповідно до Центральної виборчої комісії, окружної виборчої комісії.
    
    8. Друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що видрукувала їх, тираж, та інформацію про осіб, відповідальних за випуск.
    
    9. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів, відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень в людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації.
    
    
    С т а т т я 185. Обмеження у веденні передвиборної агітації
    
    1. У військових частинах (формуваннях) та в установах кримінально-виконавчої системи передвиборна агітація обмежується. Відвідання військових частин (формувань) та установ кримінально-виконавчої системи уповноваженими особами та членами окремих партій і блоків - суб'єктами виборчого процесу, окремими кандидатами у депутати забороняється. Зустрічі цих осіб з виборцями організовуються відповідними окружними виборчими комісіями разом з командирами військових частин (формувань) або керівниками установ кримінально-виконавчої системи з обов'язковим повідомленням не пізніше, ніж за три дні до дня зустрічі уповноважених осіб усіх партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу у відповідному виборчому окрузі, а також усіх кандидатів у депутати, які балотуються в цьому окрузі.
    
    2. Регіональні державні та комунальні телерадіоорганізації не повинні перекривати своїми передачами передвиборні програми партій та блоків, які транслюються на загальнонаціональних каналах мовлення за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.
    
    3. Під час виборчої кампанії кандидатам у народні депутати України, які є працівниками телерадіоорганізацій, забороняється виступати на радіо і по телебаченню більше часу, ніж відведено для інших кандидатів у народні депутати.
    
    4. Для кандидатів у народні депутати, які є працівниками державних друкованих засобів масової інформації, обсяг їхніх публікацій під час виборчої кампанії не може перевищувати обсяг, встановлений для інших кандидатів у народні депутати України.
    
    5. Центральний орган виконавчої влади з питань інформаційної політики, телебачення та радіомовлення разом з підпорядкованими йому державними телерадіоорганізаціями зобов'язаний забезпечити порядок, за яким трансляція передвиборної агітаційної програми однієї партії чи блоку на загальнонаціональному телеканалі не повинна збігатися в часі з трансляцією такої програми іншої партії чи блоку на загальнонаціональному радіоканалі, якщо ефірний час для обох програм надається за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 186. Заборони у веденні передвиборної агітації
    
    1. Забороняється поширення в будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.
    
    2. Державним та комунальним засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу в своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами про розміщення політичної реклами та агітаційних матеріалів, забороняється агітувати за або проти партій та блоків, кандидатів у депутати, оцінювати їхні передвиборні програми або віддавати їм перевагу в будь-якій формі. У разі порушення ними цієї вимоги за поданням Центральної виборчої комісії або відповідної окружної виборчої комісії діяльність цих засобів масової інформації за рішенням суду може бути тимчасово припинена.
    
    3. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей або товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей - безплатно чи на пільгових умовах. Центральна виборча комісія забезпечує в державних засобах масової інформації роз'яснення щодо заборони надання грошей або товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей - безплатно чи на пільгових умовах. Текст роз'яснення затверджується Центральною виборчою комісією і двічі на тиждень друкується в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" на першій сторінці та транслюється телерадіоорганізаціями, починаючи за 30 днів до дня виборів.
    
    4. Включення до інформаційних теле- та радіопрограм політичної реклами, передвиборних агітаційних матеріалів партій та блоків, кандидатів у депутати забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така.
    
    5. Забороняється переривати передачі передвиборних програм партій та блоків рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.
    
    6. Забороняється проведення передвиборної агітації в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України.
    
    7. Засобам масової інформації всіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх 15 днів перед днем проведення виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки та прогнози результатів виборів, зроблені на підставі соціологічних опитувань, щодо партій та блоків, кандидатів у депутати.
    
    8. Забороняється розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.
    
    9. Кандидатам у депутати, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, в установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.
    
    10. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.
    
    11. Державним телерадіоорганізаціям та друкованим виданням з державною участю, їх посадовим особам і творчим працівникам засобів масової інформації у період виборчої кампанії в своїх повідомленнях, матеріалах і передачах забороняється підтримувати або віддавати перевагу в будь-якій формі тим чи іншим політичним партіям (виборчим блокам партій), окремим кандидатам у народні депутати України.
    
    12. Передвиборна агітація припиняється з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню проведення виборів. Проведення активної агітації (публікація агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти партій та блоків, кандидатів у депутати з цього часу забороняється. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
    
    13. Забороняється оприлюднення в день виборів результатів опитування виборців щодо їхнього волевиявлення чи щодо їхніх політичних симпатій до закінчення голосування на виборчих дільницях.
    
    14. Перешкоджання здійсненню права на проведення передвиборної агітації, а також порушення встановленого законом порядку на ведення такої агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.
    
    15. У разі надходження заяв та скарг щодо порушень вимог Виборчого кодексу щодо ведення передвиборної агітації виборчі комісії негайно надсилають ці заяви і скарги до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування.
    
    
    С т а т т я 187. Відмежування від ведення передвиборної агітації
    
    Участь у передвиборній агітації забороняється:
    1) особам, які не є громадянами України;
    2) органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам;
    3) членам виборчих комісій під час виконання обов'язків членів виборчих комісій.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а IV (статті 182–187)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 186. Заборони у веденні передвиборної агітації
      
      6. Забороняється проведення передвиборної агітації в <b>зарубіжних</b> засобах масової інформації, що <b>діють на території України.</b>
      
      7. Засобам масової інформації всіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх 15 днів перед днем проведення виборів поширювати інформацію <b>про результати опитувань громадської думки та прогнози результатів виборів, зроблені на підставі соціологічних опитувань, щодо партій та блоків, кандидатів у депутати.</b>
      
      <b>8. Забороняється розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.</b>
      
      10. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 186. Заборони у веденні передвиборної агітації
      
      6. Забороняється проведення передвиборної агітації в <b>закордонних</b> засобах масової інформації, що <b>діють в Україні.</b>
      
      7. Засобам масової інформації всіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх 15 днів перед днем проведення виборів поширювати інформацію <b>направлену проти партій та блоків, кандидатів у депутати. Результати опитувань громадської думки і прогнози результатів виборів, зроблені на підставі соціологічних опитувань, щодо партій та блоків, кандидатів у депутати дозволяється оголошувати не пізніше 15 днів перед днем проведення виборів.
      
      8. Дозволяється розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів та повідомлень про перебіг виборчого процесу всюди, окрім пам'яток архітектури, а також у місць, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.</b>
      
      10. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, <b>у тому числі шляхом копіювання</b>, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 188–191)

    Г л а в а V
    Використання засобів масової інформації
    
    С т а т т я 188. Загальний порядок використання засобів масової інформації
    
    1. Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації всіх форм власності, крім тих, що засновані та належать політичним партіям, проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    2. Передвиборна агітація у засобах масової інформації проводиться у формі публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій, інтерв'ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про партії та блоки, кандидатів у депутати та в інших формах, що не суперечать Конституції України, Виборчому кодексу, законам України.
    
    3. Партії та блоки - суб'єкти виборчого процесу мають право за рахунок та в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, користуватися державними загальнонаціональними каналами радіо і телебачення, газетами "Голос України" і "Урядовий кур'єр" для проведення передвиборної агітації в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    4. Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, встановлюється Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями.
    
    5. Передвиборна агітація у засобах масової інформації всіх форм власності, крім тих, що засновані та належать політичним партіям, за рахунок коштів виборчого фонду партії та блоку, кандидата у депутати здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі та обмежується граничним розміром витрат виборчого фонду.
    
    6. Розцінки вартості за одиницю друкованої площі та за одиницю ефірного часу встановлюються відповідними засобами масової інформації не пізніше, ніж за 80 днів до дня проведення виборів, у розмірі, який не може перевищувати розмір плати за комерційну рекламу і не повинен змінюватися протягом виборчого процесу.
    
    7. Засоби масової інформації у разі оприлюднення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначити організацію, що проводила опитування, час його проведення, кількість опитаних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливої помилки.
    
    
    С т а т т я 189. Порядок використання аудіовізуальних засобів масової інформації
    
    1. Аудіовізуальні засоби масової інформації (телерадіоорганізації), що мають намір під час виборчого процесу транслювати політичну рекламу та агітаційні передачі, зобов'язані не пізніше, ніж за 70 днів до дня проведення виборів, опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості в різний час та в різних передачах (перед чи між певними передачами) однієї хвилини (секунди) ефірного часу і надіслати ці розцінки Центральній виборчій комісії та окружним виборчим комісіям.
    
    2. Ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, надається державними та комунальними телерадіоорганізаціями між дев'ятнадцятою і двадцять другою годинами.
    
    3. Час мовлення (розклад мовлення) телерадіоорганізацій, які мають ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування загальнонаціональними каналами мовлення, змінюється (без зміни обсягу мовлення) на період виборів з метою забезпечення регіональним державним телерадіоорганізаціям можливостей поширення їхніх програм та передвиборних передач у відповідних регіонах.
    
    4. Загальний час, що надається телерадіоорганізаціями партіям та блокам для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, не може становити менше 40 хвилин на загальнонаціональному телеканалі та 30 хвилин на загальнонаціональному радіоканалі, по 30 хвилин надається на регіональних телеканалах у кожному регіоні (Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) та по 20 хвилин - на регіональних радіоканалах у кожному регіоні.
    
    5. Впродовж 20 хвилин до і після трансляції передвиборної агітаційної теле- та радіопрограми партії чи блоку за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, забороняється в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, давати будь-яку інформацію щодо цієї партії чи блоку чи щодо висунутих нею (ним) кандидатів у депутати.
    
    6. Розклад ефірного часу із зазначенням передвиборних агітаційних теле- та радіопрограм, конкретної дати і часу виходу їх в ефір складається відповідними державними та комунальними телерадіоорганізаціями за результатами жеребкувань, що проводяться Центральною виборчою комісією або відповідною окружною виборчою комісією за участю уповноважених осіб партій та блоків.
    
    7. Результати жеребкування щодо надання ефірного часу для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, оприлюднюються відповідно в газетах "Голос України" і "Урядовий кур'єр", місцевих державних чи комунальних засобах масової інформації у триденний строк з дня затвердження їх Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями.
    
    8. Оплата за наданий ефірний час здійснюється Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями згідно із затвердженими ними кошторисами в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, та за відповідними угодами, що укладаються між Центральною виборчою комісією, відповідними окружними виборчими комісіями та телерадіоорганізаціями.
    
    9. Ефірний час за рахунок коштів виборчих фондів партій та блоків, кандидатів у депутати надається на підставі угод, що укладається між уповноваженими особами партій та блоків, кандидатами у депутати і телерадіоорганізаціями будь-яких форм власності. Без укладення таких угод та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізацій надання ефірного часу забороняється.
    
    10. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо- та відеозаписи всіх передач, що містять передвиборну агітацію, і зберігати їх до закінчення тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення результатів виборів.
    11. Телерадіоорганізації всіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, окружних виборчих комісій, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати інформацію про виділення ефірного часу для проведення передвиборної агітації, а в разі необхідності - копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.
    
    
    С т а т т я 190. Порядок використання друкованих засобів масової інформації
    
    1. Партії та блоки мають право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому поліграфічному виконанні в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" передвиборні програми, подані ними при реєстрації виборчих списків, обсягом не більше семи тисяч п'ятсот друкованих знаків. Угода про публікацію програм укладається з редакціями цих газет Центральна виборча комісія.
    
    2. Черговість друкування передвиборних програм за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, встановлюється Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями шляхом жеребкування за участю уповноважених осіб партій та блоків.
    
    3. Результати жеребкування щодо черговості друкування передвиборних програм партій та блоків оприлюднюються в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" у п'ятиденний строк після дня їх затвердження.
    
    4. Партії та блоки, кандидати в депутати мають право за рахунок коштів свого виборчого фонду публікувати агітаційні матеріали в друкованих засобах масової інформації всіх форм власності, крім тих, що засновані та належать політичним партіям.
    
    5. Агітаційні матеріали за рахунок коштів виборчих фондів публікуються на підставі угод, що укладається між уповноваженою особою партії чи блоку, кандидатом у депутати та редакцією друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.
    
    6. Редакції друкованих засобів масової інформації всіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, окружних виборчих комісій зобов'язані надавати їм інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів партій та блоків, кандидатів у депутати, а в разі необхідності - надсилати їм копії відповідних угод, платіжних документів, а також відповідні публікації.
    
    
    С т а т т я 191. Спростування недостовірної інформації
    
    1. Засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія чи блок, кандидат у депутати вважають недостовірною, не пізніше, ніж через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніше, ніж за два дні до дня проведення виборів, зобов'язаний надати можливість уповноваженій особі партії чи блоку, кандидату в депутати (його представнику), щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу спростувати недостовірну інформацію: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий партією чи блоком, кандидатом у депутати матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою "спростування" на тому ж місці шпальти в такому ж обсязі, як і повідомлення, що спростовується, якщо на такому обсязі наполягає спростувальник.
    
    2. Спростування повинно містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на факти, що спростовуються.
    
    3. Спростування має бути оприлюднене без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а V (статті 188–191)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 188. Загальний порядок використання засобів масової інформації
      
      2. Передвиборна агітація у засобах масової інформації проводиться у формі публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій, інтерв'ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про партії та блоки, кандидатів у депутати та в <b>інших формах</b>, що не суперечать Конституції України, Виборчому кодексу, законам України.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 188. Загальний порядок використання засобів масової інформації
      
      2. Передвиборна агітація у засобах масової інформації проводиться <b>на основі пропорційного представництва</b> у формі публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій, інтерв'ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про партії та блоки, кандидатів у депутати та в <b>інших формах, які</b> не суперечать Конституції України, Виборчому кодексу, законам України.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VI (статті 192–194)

    Г л а в а VI
    Особливості голосування
    
    
    С т а т т я 192. Час і місце голосування
    
    1. Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 7 до 22 години.
    
    2. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніше, ніж за п'ятнадцять днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 193. Зміст виборчих бюлетенів
    
    1. Виборчий бюлетень містить назву органу, до якого відбуваються вибори, номер виборчого округу і номер виборчої дільниці та позначене місце для підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень.
    
    2. Виборчі бюлетені мають контрольні талони, відокремлені від бюлетеня перфорацією, які містять назву органу, до якого відбуваються вибори, номер виборчого округу і номер виборчої дільниці та порядковий номер виборця у списках виборців, а також позначені місця для підписів виборця та члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень. Контрольні талони залишаються у дільничній виборчій комісії і є підставою для встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.
    
    3. До бюлетеня для голосування вносяться назви політичних партій та виборчих блоків політичних партій, що зареєстрували свої виборчі списки, в порядку, визначеному жеребкуванням, яке проводить Центральна виборча комісія. Разом з назвами блоків в бюлетені перераховуються назви партій, що входять до складу цих блоків, в порядку, визначеному установчими документами блоку. Праворуч від назви кожної партії чи блоку розташовується порожній квадрат.
    
    4. Після назви партії чи блоку у виборчому бюлетені перераховуються кандидати у народні депутати України, які балотуються у відповідному окрузі за списком цієї партії чи блоку, із зазначенням прізвищ та ініціалів, року народження, посади (заняття), місця роботи. Кандидати у депутати нумеруються в черговості, визначеній партією чи блоком. Праворуч проти прізвища кожного кандидата у депутати розташовується порожній квадрат.
    
    5. Після переліку партій і блоків та кандидатів у депутати у виборчих бюлетенях зазначається: "Не підтримую жодну партію чи блок" і праворуч від цих слів розташовується порожній квадрат.
    
    
    С т а т т я 194. Заповнення бюлетеня
    
    1. В бюлетені для голосування виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що однозначно засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти назви партії чи блоку, за яку чи який він голосує.
    
    2. Виборець може голосувати за виборчий список лише однієї партії чи блоку. У разі непідтримання жодної партії чи блоку виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів: "Не підтримую жодну партію чи блок".
    
    3. Після засвідчення відповідною позначкою підтримки однієї з партій чи блоків виборець може віддати перевагу комусь із кандидатів у народні депутати України із виборчого списку цієї партії чи блоку. В цьому разі відповідну позначку виборець ставить і в квадраті проти прізвища підтримуваного кандидата.
    
    4. Кількість кандидатів у виборчому списку підтриманої партії чи блоку, яким виборець віддає перевагу, не може бути більшою трьох.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІ (статті 195–197)

    Г л а в а VІІ
    Встановлення результатів виборів у виборчих округах
    
    
    С т а т т я 195. Встановлення результатів підрахунку голосів у виборчому окрузі
    
    1. Для встановлення результатів підрахунку голосів у багатомандатному виборчому окрузі окружною виборчою комісією має бути витримана така послідовність дій:
    1) встановлюється виборча квота;
    2) встановлюється кількість депутатських мандатів, отриманих кожним виборчим списком;
    3) визначаються депутати, обрані за кожним виборчим списком.
    
    2. Для встановлення виборчої квоти в конкретному виборчому окрузі необхідно кількість голосів, поданий в цьому окрузі за кожен виборчий список, підсумувати і поділити на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів, закріплених за цим виборчим округом плюс 1, та округлити до найближчого цілого числа.
    
    3. Для встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих у виборчому окрузі кожним виборчим списком, необхідно кількість голосів, поданих за кожен виборчий список, поділити на виборчу квоту цього виборчого округу. Для кожного зі списків визначається ціле число, що визначає кількість отриманих депутатських мандатів, та залишок.
    
    4. Порядок визначення кандидатів, які претендують на отримання депутатських мандатів, визначений у статті 196 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 196. Визначення у виборчих округах кандидатів, які претендують на отримання депутатських мандатів
    
    1. Кандидати на отримання депутатських мандатів у кожному з виборчих округів депутати визначаються за сумою основних (отриманих виборчими списками партій і блоків) та додаткових (отриманих кожним кандидатів) преференцій.
    
    2. Кількість додаткових преференцій у кожного кандидата, починаючи з першого за порядковим номером у кожному з виборчих списків, встановлюється шляхом відрахування з кількості голосів, поданих за список в цілому, кількості, необхідної відповідному кандидату для доповнення кількості основних преференцій до виборчої квоти. Після того, як кількість голосів, поданих за список в цілому, буде вичерпано, процес встановлення кількості додаткових преференцій припиняється.
    
    3. Кандидати у списку розташовуються в порядку зменшення сум основних і додаткових преференцій.
    
    4. На отримання депутатських мандатів претендують кандидати, чиї порядкові номери у списку не перевищують кількості мандатів, отриманих відповідним виборчим списком.
    
    
    С т а т т я 197. Протоколювання підрахунку голосів у виборчому окрузі
    
    Окружна виборча комісія розглядає на своєму засіданні результати підрахунку голосів виборців і заносить їх до протоколу за такою схемою:
    1) загальна кількість виборців у окрузі;
    2) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
    3) загальна кількість голосів, поданих за кожен виборчий список;
    4) кількість голосів, поданих за виборчий список в цілому;
    5) кількість основних преференцій у кожного з кандидатів у кожному виборчому списку;
    6) кількість додаткових преференцій у кожного з кандидатів у кожному виборчому списку;
    7) кількість мандатів, що залишилися нерозподіленими;
    8) залишок голосів для кожного зі списків;
    9) кількість голосів, поданих за кожного кандидата в кожному виборчому списку;
    10) кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІІ (статті 198–203)

    Г л а в а VІІІ
    Встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією
    
    
    С т а т т я 198. Процедура розподілу депутатських мандатів
    
    1. На підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування у виборчих округах Центральна виборча комісія виконує процедуру розподілу депутатських мандатів.
    
    2. Депутатські мандати, які за результатами розподілу у виборчих округах залишилися вакантними, а також депутатські мандати, отримані у виборчих округах виборчими списками партій та блоків, що отримали в межах України менше, ніж 4 відсотки голосів від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, розподіляються Центральною виборчою комісією за загальнодержавним об'єднанням виборчих округів.
    
    3. Для визначення кандидатів, які отримують депутатські мандати за загальнодержавним об'єднанням виборчих округів, Центральною виборчою комісією встановлюються у визначеній послідовності:
    1) прохідний бар'єр для партій та блоків;
    2) сума залишків голосів, отриманих у виборчих округах, для партій і блоків;
    3) кількість мандатів, що розподіляються за загальнодержавним об'єднанням виборчих округів;
    4) виборча квота;
    5) кількість депутатських мандатів, отриманих кожною партією чи блоком;
    
    4. На підставі цих розрахунків визначаються депутати, обрані за списками партій та блоків, в порядку, визначеному статтею 202 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 199. Визначення прохідного бар'єру для партій та блоків
    
    1. З метою встановлення прохідного бар'єру - чотирьох відсотків від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні - число 0,04 множиться на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, а результат округлюється до найближчого цілого числа.
    
    2. Партії та блоки, виборчі списки яких зібрали меншу кількість голосів, ніж прохідний бар'єр, депутатських мандатів не отримують. Подані за них голоси викреслюються з кількості голосів, що підлягають обліку. Мандати, отримані ними у виборчих округах, розподіляються між іншими партіями та блоками, а їх виборчі списки знімаються з подальшого розподілу депутатських мандатів.
    
    
    С т а т т я 200. Визначення виборчої квоти партій та блоків
    
    1. Центральна виборча комісія встановлює суму залишків голосів, отриманих партіями та блоками у виборчих округах.
    
    2. Встановлюється кількість мандатів, що розподіляються за загальнодержавним об'єднанням виборчих округів. Для цього до загальної кількості депутатських мандатів, що залишилися нерозподіленими у виборчих округах, додається загальна кількість депутатських мандатів, отриманих в округах партіями та блоками, що отримали в межах України менше чотирьох відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    3. Суми залишків голосів послідовно діляться на 1, 2, 3, 4 і так далі. Отримані від поділу цілі числа розташовуються одне за одним у порядку зменшення абсолютної величини.
    
    4. Виборча квота дорівнює тому з цілих чисел, отриманих за встановленою частиною третьою цієї статті процедурою, порядковий номер якої дорівнює кількості мандатів, що розподіляються за загальнодержавним об'єднанням виборчих округів.
    
    
    С т а т т я 201. Визначення кількості депутатських мандатів, отриманих партіями та блоками
    
    Для визначення кількості депутатських мандатів, отриманих партіями та блоками, що подолали прохідний бар'єр, суму залишків голосів партії чи блоку необхідно поділити на виборчу квоту.
    
    
    С т а т т я 202. Визначення депутатів, обраних за виборчими списками партій та блоків
    
    1. Для кожного з виборчих списків партій та блоків, що подолали виборчий бар'єр, встановлюється співвідношення загальної кількості голосів, поданих за список, до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному виборчому окрузі.
    
    2. Усі виборчі списки кожної партії чи блоку розташовуються в порядку зменшення чисельних значень співвідношень, отриманих за процедурою, визначеною частиною першою цієї статті.
    
    3. Кількість депутатських мандатів, що випадають на виборчі списки партії чи блоку, порядковий номер яких, встановлений за процедурою, визначеною частиною другою цієї статті, не перевищує кількості депутатських мандатів, отриманих цією партією чи блоком за загальнодержавним об'єднанням виборчих округів, збільшується на 1.
    
    4. Розташування кандидатів у депутати по кожному з виборчих списків партії чи блоку встановлюється в порядку зменшення сум основних та додаткових преференцій. Якщо одного чи кількох кандидатів у депутати обрано за виборчим списком відповідного округу, у виборчому списку цієї партії чи блоку в цьому виборчому окрузі відбувається переміщення наступних за ним (ними) кандидатів до початку списку.
    
    5. Обраними народними депутатами України вважаються кандидати, чиї порядкові номери у кожному з виборчих списків партії чи блоку, встановлені згідно з процедурою, визначеною частиною четвертою цієї статті, не перевищують кількості депутатських мандатів, яка припадає на відповідний список з кількості депутатських мандатів, отриманих цією партією чи блоком в загальнодержавному об'єднанні виборчих округів.
    
    
    С т а т т я 203. Оформлення результатів виборів
    
    1. Центральна виборча комісія встановлює вичерпні результати виборів не пізніше, ніж на п'ятнадцятий день з дня проведення виборів, про що складає протокол.
    
    2. До протоколу про результати виборів заносяться такі відомості:
    1) кількість депутатських мандатів, отриманих партіями та блоками;
    2) прізвища, імена, по батькові, рік народження, професія, посада (заняття), місце роботи, адреса місця проживання, партійність обраних депутатів.
    
    3. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів Верховної Ради України складається у двох примірниках, підписується головою, заступником голови, секретарем Комісії та іншими членами Комісії, присутніми на засіданні, і скріплюється печаткою Комісії. До протоколу додаються, за наявності, окремі думки членів Комісії, викладені у письмовій формі, заяви і скарги щодо порушень порядку встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією та рішення, які Комісія прийняла в результаті їх розгляду.
    
    4. Перший примірник протоколу зберігається у Центральній виборчій комісії, другий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення в приміщенні Центральної виборчої комісії. На прохання представників партій та блоків їм видаються копії протоколу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІХ (статті 204–206)

    Г л а в а ІХ
    Оприлюднення результатів виборів та реєстрація депутатів
    
    
    С т а т т я 204. Офіційне оприлюднення результатів виборів
    
    1. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів, офіційно оприлюднює результати виборів Верховної Ради України у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, виборчого округу, суб'єкта висування.
    
    2. У повідомленні вказуються також:
    1) загальна кількість виборців в Україні;
    2) кількість виборців у кожному з виборчих округів;
    3) кількість виборців, які взяли участь у виборах;
    4) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в кожному з виборчих округів;
    5) кількість голосів, поданих за партії та блоки - в цілому та по кожному з виборчих округів;
    6) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    7) назви і номери дільниць, де вибори визнано недійсними, та кількість виборців у них.
    
    3. Офіційне оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів є підставою для звільнення осіб, обраних народними депутатами України, з роботи (з посади), несумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом.
    
    
    С т а т т я 205. Реєстрація обраних депутатів
    
    1. Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів, документ про її звільнення з роботи (з посади), несумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.
    
    2. У разі звернення особи, обраної депутатом, до Центральної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконати вимоги частини першої цієї статті, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.
    
    3. При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраного депутата.
    
    4. У разі невиконання без поважних причин особою, обраною депутатом, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку, за яким балотувалася ця особа.
    
    5. Особі, зареєстрованій депутатом, Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на сьомий день з дня її реєстрації, видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка.
    
    6. Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію депутата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення ним присяги народного депутата України.
    
    
    С т а т т я 206. Посвідчення і нагрудний знак народного депутата України
    
    Після складання обраними депутатами присяги Центральна виборча комісія в тижневий строк видає їм посвідчення народного депутата України та нагрудний знак встановленого зразка.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІХ (статті 204–206)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 204. Офіційне оприлюднення результатів виборів
      
      1. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів, офіційно оприлюднює результати виборів Верховної Ради України у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, виборчого округу, суб'єкта висування.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 204. Офіційне оприлюднення результатів виборів
      
      1. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів, офіційно оприлюднює результати виборів <b>до Верховної Ради України кандидатів у народні депутати України</b> у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Список обраних <b>до Верховної Ради України кандидатів у народні депутати України</b> публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, виборчого округу, суб'єкта висування.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 205. Реєстрація обраних депутатів
      
      1. <b>Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України</b> зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів, документ про її звільнення з роботи (з посади), несумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.
      
      2. У разі звернення особи, обраної депутатом, до Центральної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконати вимоги частини першої цієї статті, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.
      
      3. При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраного депутата.
      
      4. У разі невиконання без поважних причин особою, обраною депутатом, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку, за яким балотувалася ця особа.
      
      5. Особі, зареєстрованій депутатом, Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на сьомий день з дня її реєстрації, видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка.
      
      6. Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію депутата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення ним присяги народного депутата України.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      
      С т а т т я 205. Реєстрація обраних <b>до Верховної Ради України кандидатів у народні депутати України.</b>
      
      1. <b>Кандидат у народні депутати України обраний до Верховної Ради України, для реєстрації зобов'язаний подати до Центральної</b> виборчої комісії не пізніше, ніж на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів, документ про звільнення з роботи (з посади), несумісної з мандатом народного депутата, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.
      
      2. У разі звернення <b>кандидата у народні депутати України</b>, обраного <b>до Верховної Ради</b> України до Центральної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконати вимоги частини першої цієї статті, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.
      
      3. При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію <b>обраним до Верховної Ради України кандидата у народні депутати України.</b>
      
      4. У разі невиконання без поважних причин особою, обраною, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від мандата <b>народного депутата України</b>, та визнає обраним наступного за черговістю кандидата у <b>народні депутати України</b> у виборчому списку, за яким балотувалася ця особа.
      
      5. <b>Кандидату у народні депутати України, обраному до Верховної Ради України</b> і зареєстрованому, Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на сьомий день з дня її реєстрації, видає тимчасове посвідчення <b>кандидата у народні депутати України обраного до Верховної Ради України</b> встановленого нею зразка.
      
      6. Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію <b>кандидатом у народні депутати України обраним до Верховної Ради України</b> та тимчасове посвідчення <b>кандидата у народні депутати України обраного до Верховної Ради України</b> є підставою для складення ним присяги народного депутата України.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 206. Посвідчення і нагрудний знак народного депутата України
      
      Після складання обраними депутатами присяги Центральна виборча комісія в тижневий строк видає їм посвідчення народного депутата України та нагрудний знак встановленого зразка.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      
      С т а т т я 206. Посвідчення і нагрудний знак народного депутата України
      
      Після складання обраними <b>до Верховної Ради України кандидатами у народні депутати України</b>, присяги <b>народного депутата України</b>, Центральна виборча комісія в тижневий строк видає їм посвідчення народного депутата України та нагрудний знак <b>народного депутата України</b> встановленого зразка.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а Х (статті 207–209)

    Г л а в а Х
    Позачергові вибори та заміщення депутатів, які вибули
    
    
    С т а т т я 207. Підготовка та проведення позачергових виборів
    
    1. Виборчі дільниці для проведення позачергових виборів Верховної Ради України утворюються не пізніше, як за 20 днів до дня проведення виборів, а у винятковому випадку - не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    2. Окружні виборчі комісії утворюються не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів, за поданнями партій та блоків суб'єктів виборчого процесу останніх виборів Верховної Ради України, що вносяться до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж за 55 днів до дня проведення виборів.
    
    3. Дільничні виборчі комісії утворюються не пізніше, ніж за 12 днів до дня проведення виборів, а у винятковому випадку в порядку, встановленому Виборчим кодексом, - одночасно з утворенням виборчих дільниць за поданнями районних, міських (міськрайонних) чи вищого рівня осередків (організацій) партій або осередків (організацій) партій, що входять до блоку - суб'єктів виборчого процесу. Подання вносяться до окружної виборчої комісії за 15 днів до дня проведення виборів у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    4. Затвердження виборчих списків починається наступного дня після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і закінчується за 40 днів до дня проведення виборів.
    
    5. Подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації виборчих списків закінчується за 30 днів до дня проведення виборів. Реєстрація виборчих списків (кандидатів у народні депутати України) закінчується за 25 днів до дня виборів.
    
    6. Передвиборна агітація розпочинається за 24 дні до дня проведення виборів.
    
    7. Інформаційні плакати партій та блоків виготовляються виборчими комісіями не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення виборів, в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    8. Списки виборців складаються виконавчими органами міських, селищних, сільських рад або органами (посадовими особами), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, на основі відомостей Державного реєстру виборців України з використанням у їх підготовці списків виборців для останнього голосування на виборах Верховної Ради України, виборах Президента України, місцевих виборах, всеукраїнському чи місцевому референдумі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначені органи уточнюють ці списки та передають їх дільничним виборчим комісіям не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів.
    
    9. На виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, що в день виборів перебувають у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування, списки виборців складаються у порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    10. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 20 дні до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 208. Дострокове припинення депутатських повноважень
    
    Повноваження народного депутата України достроково припиняються внаслідок:
    1) подання депутатом до Верховної Ради України заяви про неможливість виконання ним депутатських обов'язків;
    2) рішенням Верховної Ради України у випадках, передбачених Законом України "Про статус народного депутата України";
    3) його смерті.
    
    
    С т а т т я 209. Заміщення депутатів, які вибули
    
    1. У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України, Виборчим кодексом та законами України, за рішенням Центральної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному виборчому списку цієї партії чи блоку. Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.
    
    2. Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видача їй тимчасового посвідчення народного депутата України здійснюються Центральною виборчою комісією в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    3. Партія чи блоки, що висунула (висунув) кандидата у депутати, включеного до їх виборчого списку, що взяв участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення цього кандидата зі свого виборчого списку в будь який час після дня виборів, якщо його не зареєстровано народним депутатом України відповідно до частини першої цієї статті. Таке рішення приймається відповідно до статуту партії або угоди про утворення блоку з'їздом (зборами, конференцією) партії чи міжпартійним з'їздом (зборами, конференцією) партій, що входили до блоку на день виборів. Витяг з протоколу з'їзду (зборів, конференції), підписаний головуючим, та рішення, підписане керівником партії (керівниками партій, що входили до блоку на день виборів) та скріплене печаткою партії (печатками відповідних партій), протягом п'яти днів з дня прийняття рішення передаються до Центральної виборчої комісії. На підставі цих документів Центральна виборча комісія протягом семи днів приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата з виборчого списку партії чи блоку.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а Х (статті 207–209)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      Глава Х
      Позачергові вибори та заміщення депутатів, які вибули
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      Глава Х
      Позачергові вибори та заміщення <b>народних депутатів України</b>, які вибули
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 207. Підготовка та проведення позачергових виборів
      
      1. Виборчі дільниці для проведення позачергових виборів Верховної Ради України утворюються не пізніше, як за 20 днів до дня проведення виборів, а у винятковому випадку - не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
      
      8. Списки виборців складаються виконавчими органами міських, селищних, сільських рад або органами (посадовими особами), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, на основі відомостей Державного реєстру виборців України з використанням у їх підготовці списків виборців для останнього голосування на виборах Верховної Ради України, виборах Президента України, місцевих виборах, всеукраїнському чи місцевому референдумі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначені органи уточнюють ці списки та передають їх дільничним виборчим комісіям не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів.
      
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 207. Підготовка та проведення позачергових виборів
      
      1. Виборчі дільниці для проведення позачергових виборів кандидатів у <b>народні депутати України</b> до Верховної Ради України утворюються не пізніше, як за 20 днів до дня проведення виборів, а у винятковому випадку - не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
      
      8. Списки виборців складаються виконавчими органами міських, селищних, сільських рад або органами (посадовими особами), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, на основі відомостей Державного реєстру виборців України з використанням у їх підготовці списків виборців для останнього голосування на виборах <b>кандидатів у народні депутати України до</b> Верховної Ради України, виборах Президента України, місцевих виборах, всеукраїнському чи місцевому референдумі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначені органи уточнюють ці списки та передають їх дільничним виборчим комісіям не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів.
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 208. Дострокове припинення депутатських повноважень
      
      Повноваження народного депутата України достроково припиняються внаслідок:
      1) подання депутатом до Верховної Ради України заяви про неможливість виконання ним депутатських обов'язків;
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 208. Дострокове припинення повноважень <b>народного депутата України</b>
      
      Повноваження народного депутата України достроково припиняються внаслідок:
      1) подання <b>народним депутатом України</b> до Верховної Ради України заяви про неможливість виконання ним депутатських обов'язків;
      
      
      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 209. Заміщення депутатів, які вибули
      
      1. У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України, Виборчим кодексом та законами України, за рішенням Центральної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному виборчому списку цієї партії чи блоку. Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.
      
      2. Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видача їй тимчасового посвідчення народного депутата України здійснюються Центральною виборчою комісією в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
      
      3. Партія чи блоки, що висунула (висунув) кандидата у депутати, включеного до їх виборчого списку, що взяв участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення цього кандидата зі свого виборчого списку в будь який час після дня виборів, якщо його не зареєстровано народним депутатом України відповідно до частини першої цієї статті.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 209. Заміщення <b>народних депутатів України</b>, які вибули
      
      1. У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України, Виборчим кодексом та законами України, за рішенням Центральної виборчої комісії обраним <b>народним депутатом України</b> визнається наступний за черговістю кандидат у <b>народні депутати України</b> у відповідному виборчому списку цієї партії чи блоку. Якщо черговість для отримання мандата <b>народного депутата України</b> вичерпана, мандат <b>народного депутата України</b> залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.
      
      2. Реєстрація особи, обраної <b>народним депутатом України</b> відповідно до частини першої цієї статті, та видача їй тимчасового посвідчення народного депутата України здійснюються Центральною виборчою комісією в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
      
      3. Партія чи блоки, що висунула (висунув) кандидата у <b>народні депутати України</b>, включеного до їх виборчого списку, що взяв участь у розподілі мандатів <b>народних депутатів України</b>, може прийняти рішення про виключення цього кандидата зі свого виборчого списку в будь який час після дня виборів, якщо його не зареєстровано народним депутатом України відповідно до частини першої цієї статті, <b>тільки на підставі його заяви, виключення з членів партії, зміни громадянства, набрання сили звинувачувального вироку, смерті</b> та інших причин, визначених кодексом.

  • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

    Re: РОЗДІЛ ШОСТИЙ (статті 161–209)

    <i>Жовтяк пише:</i>
    РОЗДІЛ ШОСТИЙ
    ВИБОРИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    РОЗДІЛ ШОСТИЙ
    ВИБОРИ <b>народних депутатів України до</b> ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ СЬОМИЙ (статті 210–269)

  РОЗДІЛ СЬОМИЙ
  ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І (статті 210–216)

    Г л а в а І
    Загальні положення
    
    
    С т а т т я 210. Визначальні ознаки та умови проведення виборів
    
    1. Вибори Президента України проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
    
    2. Президент України обирається строком на п'ять років.
    
    
    С т а т т я 211. Види виборів
    
    Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і повторними.
    
    
    С т а т т я 212. Порядок призначення виборів
    
    1. Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України.
    
    2. Вибори Президента України проводяться в неділю. Про день виборів Верховна Рада України повідомляє через засоби масової інформації.
    
    
    С т а т т я 213. Строки призначення виборів
    
    1. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніше, ніж за 180 днів до дня проведення виборів.
    
    2. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Рішення про проведення позачергових виборів у випадках, визначених Конституцією України, приймається не пізніше, ніж на п'ятий день після припинення повноважень Президента України.
    
    3. Повторні вибори Президента України призначаються Верховною Радою України в місячний строк з дня одержання подання Центральної виборчої комісії.
    
    4. Початок виборчого процесу чергових виборів Президента України оголошує Центральна виборча комісія за 120 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 214. Виборчі округи
    
    1. Вибори Президента України проводяться у 27 виборчих округах, що охоплюють територію України відповідно до її адміністративно-територіального поділу, - аналогічно до виборів Верховної Ради України відповідно до статті 163 Виборчого кодексу.
    
    2. Список виборчих округів із зазначенням їх найменувань, номерів, центрів округів, адрес, телефонів Центральною виборчою комісією публікується в пресі не пізніше, ніж за 115 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 215. Вимоги до кандидатур
    
    1. На посаду Президента України може бути обраним кожен громадянин України, який має право голосу, а також:
    1) досяг на день виборів 30 років;
    2) проживає на території України протягом десяти останніх перед днем проведення виборів років;
    3) володіє державною мовою.
    
    2. Одна і та ж особа не може бути обрана Президентом України більше, ніж на два строки підряд.
    
    
    С т а т т я 216. Право висування претендентів
    
    1. Право висування претендентів у кандидати на посаду Президента України (далі - претендент) належить громадянам України і реалізується ними в порядку, визначеному Виборчим кодексом, через політичні партії, зареєстровані відповідно до Закону України "Про політичні партії", чи виборчі блоки політичних партій, а також через збори виборців, на яких застосовується процедура самовисування претендентів.
    
    2. Виборчі блоки політичних партій можуть утворюватись політичними партіями із загальнодержавним статусом, які зареєстровані Міністерством юстиції України, шляхом укладання угоди між їх керівними органами.
    
    3. Партія чи блок, збори виборців можуть висунути лише одного претендента.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а І (статті 210–216)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 215. Вимоги до кандидатур
      
      1. На посаду Президента України може бути обраним кожен громадянин України, який має право голосу, а також:
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 215. Вимоги до кандидатур
      
      1. На посаду Президента України може бути обраним кожен громадянин України, який має право голосу, а також:
      <b>4) не належить до масонських організацій.</b>

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 217–221)

    Г л а в а ІІ
    Висування претендентів партіями та блоками
    
    
    С т а т т я 217. Реєстрація партій та блоків для участі у виборах
    
    1. Для отримання права на висування претендента у кандидати на посаду Президента України та включення своїх представників до складу виборчих комісій партії та блоки, утворені відповідно до Виборчого кодексу, не пізніше, ніж за 135 днів до дня проведення виборів, мають подати до Центральної виборчої комісії заяву, підписану керівником партії, що має намір брати участь у виборах самостійно, чи керівниками партій, що входять до складу блоку.
    
    2. У заяві вказується повноважний представник партії, що має намір брати участь у виборах самостійно, чи представники партій, які входять до складу блоку, а також їхні контактні адреси та телефони.
    
    3. У подальшому ці партії та блоки повідомляють Центральну виборчу комісію про дату, місце, час проведення з'їздів (зборів, конференцій), на яких ухвалюватимуться рішення про висування претендента.
    
    
    С т а т т я 218. Порядок утворення блоку
    
    1. Виборчий блок політичних партій, що формується для участі у виборах
    Президента України, може бути утворено двома і більше політичними партіями на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій. Таке рішення підписується керівником партії та скріплюється печаткою.
    
    2. З'їзди (збори, конференції) партій, що вирішили утворити спільний блок, можуть відбутися в будь-який час до початку виборчого процесу.
    
    3. Керівники або представники партій, які наділені з'їздом (зборами, конференцією) повноваженнями щодо утворення блоку, укладають угоду про його утворення, яка підписується ними і скріплюється печатками цих партій.
    
    4. Угода про утворення блоку повинна визначати:
    1) керівні органи блоку та умови їх функціонування;
    2) норми представництва на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) від партій, що входять до складу блоку;
    3) порядок проведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції), скликаного для висування претендента;
    4) порядок прийняття рішень міжпартійним з'їздом (зборами, конференцією);
    5) порядок висування претендента у кандидати на посаду Президента України.
    
    5. Про утворення блоку повідомляється Центральна виборча комісія не пізніше, ніж за два дні до проведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції). До повідомлення додаються угода про утворення блоку, витяги з протоколів з'їздів (зборів, конференцій) партій з рішеннями про утворення блоку, засвідчені керівниками партій, що утворили блок, та скріплені печатками цих партій, а також копії свідоцтв про реєстрацію партій, що утворили блок, та їх статутів, засвідчених Міністерством юстиції України після оголошення про початок виборчого процесу.
    
    
    С т а т т я 219. Порядок висування претендента
    
    1. Висування претендента у кандидати на посаду Президента України партіями та блоками розпочинається за 115 днів і закінчується за 90 днів до дня проведення виборів.
    
    2. У випадку призначення позачергових виборів висування претендентів від партій та блоків розпочинається за 60 днів і закінчується за 45 днів до дня проведення виборів.
    
    3. Політична партія, що входить до складу блоку, який висунув свого претендента у кандидати на посаду Президента України, не може висувати від себе окремого претендента та входити до складу іншого блоку партій.
    
    4. Висування претендента здійснюється вищим представницьким керівним органом партії або блоку у визначений ними спосіб.
    
    5. З'їзд (збори, конференція) має право вирішувати питання висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не менше 200 осіб. Претендент вважається висунутим, якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини учасників з'їзду (зборів, конференції).
    
    6. Претендентом від партії або блоку може бути як член цієї партії чи цього блоку, так і позапартійний громадянин. Висування партією або блоком члена іншої партії чи іншого блоку не допускається.
    
    7. У разі висунення претендента партія чи блок повідомляють про це особу, яку висунуто, і після одержання її згоди балотуватися на виборах подають до Центральної виборчої комісії заяву, визначену статтею 220 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 220. Документи для реєстрації претендента
    
    1. Уповноважені особи політичних партій та виборчих блоків політичних партій подають до Центральної виборчої комісії:
    1) заяву партії чи блоку про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України від цієї партії або блоку - з додатками, передбаченими статтею 221 Виборчого кодексу;
    2) витяг з протоколу вищого представницького керівного органу партії або блоку про висування претендента у кандидати на посаду Президенти України, підписаний представником партії чи блоку;
    3) власноручну заяву висунутої особи про згоду балотуватися кандидатом на посаду Президента України;
    4) біографічні відомості про претендента із зазначенням прізвища, імені, по батькові, партійної приналежності, дати народження, місця роботи, посади (заняття), місця постійного проживання, завірені керівником партії чи блоку;
    5) копію статуту партії, завірену Міністерством юстиції України чи нотаріально, або, для блоку, - угоду про створення цього блоку за рішенням їх керівних органів, підписану уповноваженими особами партій, що об'єдналися в блок, а також копії статутів цих партій, завірені Міністерством юстиції України чи нотаріально;
    6) список уповноважених осіб від партії чи блоку, що висунули кандидатуру претендента, за формою, визначеною пунктом 4 частини четвертої цієї статті;
    7) документ про внесення на вказаний Центральною виборчою комісією рахунок грошової застави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    2. Центральна виборча комісія протягом доби після отримання зазначених документів про висунення претендента від партії або блоку видає представникам цієї партії чи блоку необхідну кількість підписних листів встановленої форми, а також відповідні посвідчення претендентові і уповноваженим особам цих партій чи блоків.
    
    
    С т а т т я 221. Додатки до заяви про реєстрацію
    
    1. До заяви про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України, висунутого партією або блоком, додаються:
    1) копія свідоцтва про реєстрацію партії чи партій, що об'єдналися у блок, завірені у Міністерстві юстиції України;
    2) угода про утворення блоку, підписана керівниками відповідних партій та скріплена печатками партій;
    3) витяг з протоколу (рішення) з'їзду (конференції, зборів) партії або блоку про висунення претендента;
    4) заява претендента про згоду балотуватися на виборах Президента України від відповідної партії або блоку;
    5) передвиборна програма претендента;
    6) декларація претендента про майно та доходи за попередній рік, складена за формою, встановленою Міністерством фінансів України;
    7) анкета претендента за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється претендентом особисто).
    
    2. Центральна виборча комісія видає уповноваженій особі партії або блоку, які подали передбачені Виборчим кодексом документи, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.
    
    3. Вимагати документи, не передбачені Виборчим кодексом, Центральна виборча комісія не має права.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІ (статті 217–221)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 221. Додатки до заяви про реєстрацію
      
      1. До заяви про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України, висунутого партією або блоком, додаються:
      7) анкета претендента за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється претендентом особисто).
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 221. Додатки до заяви про реєстрацію
      
      1. До заяви про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України, висунутого партією або блоком, додаються:
      7) анкета претендента <b>із зазначенням, чи належить до масонських організацій</b>, за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється претендентом особисто).

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статті 222–226)

    Г л а в а ІІІ
    Висування претендентів зборами виборців
    
    
    С т а т т я 222. Порядок скликання зборів виборців
    
    1. Збори виборців мають право висунути претендента у кандидати на посаду Президента України, якщо в них беруть участь не менш 500 громадян України, які мають право голосу.
    
    2. Збори виборців можуть проводитися за місцем проживання виборців з безперешкодним доступом до приміщення, в якому вони проводяться, всіх виборців, які хочуть взяти участь у висуванні претендента.
    
    3. Ініціатори проведення зборів зобов'язані повідомити про дату і місце проведення зборів виконавчий комітет відповідної ради не пізніш як за три дні до проведення цих зборів. Виконавчий комітет ради може направити свого представника для здійснення контролю за додержанням вимог Виборчого кодексу при проведенні зборів.
    
    4. Ініціатори проведення зборів зарані визначають і повідомляють виконавчий комітет відповідної ради про те, який регіон проживання виборців будуть охоплювати ці збори:
    1) чітко означену територію населеного пункту відповідно до офіційно встановленого територіального поділу (із зазначенням назв районів, мікрорайонів, житлових масивів, вулиць тощо);
    2) територію одного чи кількох населених пунктів, пов'язаних адміністративно чи географічно;
    3) територію однієї чи кількох сусідніх сільських, селищних, міських рад;
    4) територію одного чи кількох сусідніх адміністративно-територіальних районів, які входять до складу певної області або до складу Автономної Республіки Крим;
    5) територію області або Автономної Республіки Крим.
    
    
    С т а т т я 223. Порядок проведення зборів виборців
    
    1. На початку зборів складається список їх учасників із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження та адреси місця постійного проживання учасника. При визначенні кількості учасників зборів беруться до уваги лише виборці, які постійно проживають на визначених територіях відповідно до частини четвертої статті 222 Виборчого кодексу.
    
    2. На зборах виборців ведеться протокол, в якому повинні міститися відомості про складання списку учасників зборів та їх кількість, обрання президії зборів та її склад. Список учасників зборів додається до протоколу.
    
    3. Одна і та ж особа не може бути учасником більш як одних зборів виборців по висуванню претендента.
    
    4. Рішенням зборів виборців, прийнятим більшістю голосів, затверджується ініціативна група виборців у складі 10-20 учасників зборів. Персональний склад ініціативної групи зазначається в протоколі зборів.
    
    
    С т а т т я 224. Порядок висування претендента
    
    1. Висування претендентів у кандидати на посаду Президента України зборами виборців розпочинається за 115 днів і закінчується за 90 днів до дня проведення виборів.
    
    2. У випадку призначення позачергових виборів висування претендентів від зборів виборців розпочинається за 60 днів і закінчується за 45 днів до дня проведення виборів.
    
    3. Збори виборців можуть обговорювати одну або кілька кандидатур претендентів. Кожний учасник зборів може запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, в тому числі власну. Висунутою як претендентом вважається особа, за яку проголосувало не менше, ніж дві третини учасників зборів.
    
    
    С т а т т я 225. Документи для реєстрації претендента
    
    1. Ініціативна група виборців подає до Центральної виборчої комісії заяву про реєстрацію претендента та заяву про реєстрацію ініціативної групи.
    
    2. У заяві про реєстрацію претендента зазначаються дані про претендента, передбачені Виборчим кодексом.
    
    3. У заяві про реєстрацію ініціативної групи виборців зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, адреса і номер телефону уповноваженої особи ініціативної групи.
    
    4. У разі, якщо одна і та ж особа висунута претендентом кількома зборами виборців, Центральна виборча комісія здійснює реєстрацію претендента на підставі документів, що надійшли у комісію першими, якщо претендент не звернувся до неї із заявою про інше рішення.
    
    5. Одночасно з реєстрацією претендента Центральна виборча комісія реєструє ініціативну групу виборців, зазначених у цих документах, як таку, що набуває статусу суб'єкта висунення відповідного претендента. У цьому разі інші протоколи з матеріалами щодо висунення цього претендента розглядаються комісією і додаються до рішення про реєстрацію відповідного претендента, а в рішенні вказуються назви всіх зборів, від яких висунуто претендента.
    
    Зазначені в цих протоколах ініціативні групи виборців можуть утворювати зі свого складу групи підтримки відповідного претендента.
    
    
    С т а т т я 226. Додатки до заяви про реєстрацію
    
    1. До заяви про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України, висунутого зборами виборців, додаються:
    1) протокол зборів виборців про висунення цього претендента;
    2) список учасників зборів;
    3) заява претендента про його згоду балотуватися кандидатом у Президенти України;
    4) декларація претендента про майно та доходи за попередній рік, складена за формою, встановленою Міністерством фінансів України;
    5) анкета претендента за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється претендентом особисто).
    
    2. Центральна виборча комісія видає уповноваженій особі ініціативної групи виборців, які подали передбачені Виборчим кодексом документи, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.
    
    3. Вимагати документи, не передбачені Виборчим кодексом, Центральна виборча комісія не має права.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а ІІІ (статті 222–226)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 226. Додатки до заяви про реєстрацію
      
      1. До заяви про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України, висунутого зборами виборців, додаються:
      5) анкета претендента за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється претендентом особисто).
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 226. Додатки до заяви про реєстрацію
      
      1. До заяви про реєстрацію претендента у кандидати на посаду Президента України, висунутого зборами виборців, додаються:
      5) анкета претендента <b>із зазначенням, чи не належить до масонських організацій</b> за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється претендентом особисто).

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а IV (статті 227–237)

    Г л а в а IV
    Умови і процедури реєстрації та права кандидата
    
    
    С т а т т я 227. Реєстрація претендентів
    
    1. Не пізніше, ніж через п'ять днів після отримання документів про висування претендентів від партій, блоків, зборів виборців та підтвердження внесення грошової застави Центральна виборча комісія реєструє цього претендента та видає їй довідку про реєстрацію і необхідну кількість підписних листів установленої форми для збирання підписів виборців на його підтримку.
    
    2. Претенденти мають рівні права незалежно від суб'єкта висунення.
    
    3. Бланки підписних листів можуть видаватися безпосередньо претендентові чи уповноваженій ним особі згідно з оформленим дорученням або уповноваженій особі партії, блоку, зборів виборців.
    
    4. Комісія може прийняти рішення про надання права претендентам на самостійне тиражування підписних листів у визначеному нею порядку.
    
    
    С т а т т я 228. Відмова в реєстрація претендентів
    
    1. Центральна виборча комісія відмовляє заявнику в реєстрації претендента у кандидати на посаду Президента України, якщо:
    1) необхідні для реєстрації документи подані після закінчення визначеного строку;
    2) не надано всіх необхідних для реєстрації документів або подано документи, що не відповідають вимогам Виборчого кодексу;
    3) не додержано встановлений Виборчим кодексом, статутом партії або угодою про утворення блоку порядок висунення претендента.
    
    2. Відмова у реєстрації з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, не позбавляє претендента права в межах строків, встановлених для висунення претендентів повторно подати документи на реєстрацію після усунення виявлених недоліків.
    
    3. Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію претендента у разі отримання нею документально підтверджених відомостей про наявність у претендента судимості або про інші обставини, які відповідно до Виборчого кодексу, позбавляють цю особу права бути обраною на посаду Президента України.
    
    
    С т а т т я 229. Форма підписного листа
    
    1. Форма підписного листа на підтримку претендента у кандидати на посаду Президента України затверджується Центральною виборчою комісією не раніше, ніж за 90 днів до дня проведення виборів.
    
    2. Підписний лист повинен містити:
    1) відомості про претендента - прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, громадянство, партійність, освіта, професія (заняття), місце роботи і місце постійного проживання, ким висунутий (вживаються повні назви партій та блоків);
    2) графи, в яких зазначаються порядковий номер і дата підпису виборця, а також відомості про виборців - прізвище, ім'я, по батькові, рік народження (для тих, кому в рік проведення виборів виповнюється 18 років - день, місяць і рік народження), домашня адреса, номер і серія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, особистий підпис виборця;
    3) графи для внесення відомостей про особу, яка збиратиме підписи - прізвище, ім'я та по батькові, домашня адреса, номер контактного телефону.
    
    
    С т а т т я 230. Порядок збирання підписів
    
    1. За дорученням претендента у кандидати на посаду Президента України, його представника або уповноваженої особи партії чи блоку, ініціативної групи виборців, якими висунуто претендента, підписи на його підтримку можуть збирати громадяни України, які мають право голосу.
    
    2. Особа, яка збирає підписи, до початку їх збирання повинна внести до підписних листів відомості про себе, передбачені статтею 229 Виборчого кодексу.
    
    3. Графи підписного листа, що стосуються виборця, заповнюються ним особисто, а в разі неможливості за станом здоров'я особисто заповнити підписний лист на його прохання - особою, яка збирає підписи. Правильність відомостей про виборця, внесених до підписного листа, засвідчується його особистим підписом.
    
    4. Ніхто не має права примушувати виборця підтримати претендента, платити коштами, товарами або послугами за підписи, а також перешкоджати йому у підтримці претендента.
    
    5. Забороняється організовувати збирання підписів на підприємствах, в установах і організаціях.
    
    6. В одному підписному листі повинні бути підписи мешканців лише одного населеного пункту.
    
    7. Заповнений підписний лист підписується особою, яка збирала підписи. Вона несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, внесених до підписного листа.
    
    8. Центральна виборча комісія забезпечує здійснення контролю за додержанням вимог Виборчого кодексу при збиранні підписів.
    
    
    С т а т т я 231. Перевірка підписних листів
    
    1. Заповнені підписні листи подаються безпосередньо до Центральної виборчої комісії для реєстрації не пізніше, як за 60 днів до дня проведення виборів. Про прийняття підписних листів Центральна виборча комісія видає уповноваженим особам, які їх подали, довідку встановленого зразка.
    
    2. Виборчі комісії мають право перевірити достовірність підписів. Недійсними вважаються підроблені, а також насильно зібрані підписи, якщо про це у письмовій формі заявить виборець, якого примусили підписатися або за якого зробили підпис. Заяви з приводу підписів приймаються окружною виборчою комісією не пізніше як на п'ятий день після подання до неї списків виборців, які підтримують кандидатів.
    
    3. Порядок перевірки дотримання вимог щодо збирання підписів на підтримку претендента визначається Центральною виборчою комісією.
    
    4. При встановленні на підставі підписних листів кількості виборців, які підтримали претендента, не враховуються підписи виборців, щодо яких у підписному листі відсутні всі або окремі відомості, передбачені Виборчим кодексом. Не враховуються підписні листи, що містять підписи мешканців різних населених пунктів, у яких відсутні відомості про особу, яка збирала підписи, або не підписані нею. Недійсними вважаються підписні листи невстановленого зразка, підроблені, а також насильно чи шляхом підкупу зібрані. Підписні листи можуть бути визнані недійсними за рішенням Центральної виборчої комісії.
    
    5. У разі невідповідності оформлення поданих підписних листів вимогам Виборчого кодексу Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на п'ятий день після їх прийняття, сповіщає про це осіб, які їх подали. Виправлені або додаткові підписні листи подаються до комісії не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів.
    
    6. Про результати збирання підписів на підтримку кожного з претендентів Центральна виборча комісія складає протокол, з яким ознайомлює претендента або уповноважену особу партії чи блоку, ініціативної групи виборців у триденний строк.
    
    7. Право ознайомлення з підписними листами, поданими до Центральної виборчої комісії, мають члени Комісії, за дорученням керівників Комісії - працівники секретаріату Комісії, а також, після реєстрації кандидатів на посаду Президента України, - делеговані до складу Комісії уповноважені особи партій та блоків, які висунули кандидатів.
    
    
    С т а т т я 232. Декларація про майно та доходи
    
    1. Декларація про майно та доходи за попередній рік складається особисто претендентом за формою, встановленою Міністерством фінансів України. Претендент несе відповідальність за достовірність відомостей, поданих у декларації.
    
    2. Достовірність відомостей, поданих у декларації, перевіряється Державною податковою адміністрацією України за дорученням Центральної виборчої комісії. Виявлення в декларації завідомо неправдивих відомостей або інших істотних порушень законодавства при підготовці та представленні декларації тягне за собою відмову в реєстрації претендента як кандидата на посаду Президента України.
    
    3. У разі виявлення фактів, зазначених у попередній частині цієї статті, після реєстрації кандидата Центральна виборча комісія повинна в п'ятиденний строк звернутися до Верховного Суду України із заявою про скасування реєстрації.
    
    4. В разі прийняття судом рішення про скасування реєстрації відповідної особи як кандидата, на визначених в заяві підставах, суд зобов'язаний порушити кримінальну справу з цього питання.
    
    5. Центральна виборча комісія у триденний строк після їх надходження публікує декларації всіх претендентів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
    
    
    С т а т т я 233. Реєстрація кандидатів
    
    1. Претендент може бути зареєстрований кандидатом на посаду Президента України, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менше, ніж 500 тисяч громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менше, ніж 20 тисяч виборців у кожному з 2/3 загальної кількості виборчих округів (регіонів України - областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві чи Севастополі).
    
    2. Реєстрація кандидатів здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж на п'ятий день після подання всіх необхідних для реєстрації документів.
    
    3. Рішення про реєстрацію кандидата приймається Центральною виборчою комісією за наявності:
    1) заяви претендента з підтвердженням згоди балотуватися кандидатом на посаду Президента України;
    2) підписних листів з необхідною кількістю підписів виборців на підтримку претендента;
    3) протоколу Центральної виборчої комісії про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента;
    4) програми кандидата на посаду Президента України в обсязі до чотирьох сторінок машинописного тексту, надрукованого через півтора інтервали (до 7800 знаків), яка не повинна містити неправдивих відомостей, державних таємниць чи комерційної реклами;
    5) декларації претендента про його доходи за попередній рік, складеної за формою, встановленою Міністерством фінансів України;
    6) списку уповноважених осіб (до 30 чоловік) із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, дат народження, місць роботи, посад (занять), місць проживання, партійної приналежності, телефонів.
    7) інших матеріалів, необхідних для виготовлення офіційних плакатів кандидатів на посаду Президента України, перелік яких та вимоги щодо яких встановлюються Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за тридцять днів до завершення реєстрації кандидатів.
    
    Особі, яка подала необхідні для реєстрації кандидата документи, Центральна виборча комісія видає довідку, в якій зазначаються дата і час прийняття документів.
    
    4. У разі невідповідності поданих документів вимогам Виборчого кодексу Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на третій день після прийняття документів, сповіщає про це претендента або особу, яка їх подавала. Виправлені (доопрацьовані) документи мають бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніше, ніж за 45 днів до дня проведення виборів Президента України.
    
    5. Рішення про реєстрацію кандидата приймається Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж у п'ятиденний строк після прийняття всіх документів, передбачених цією статтею, в тому числі й виправлених (доопрацьованих).
    
    Реєстрація кандидатів має бути завершена не пізніше, ніж за 40 днів до дня проведення виборів Президента України.
    
    6. Центральна виборча комісія протягом двох днів після реєстрації видає кандидату та його уповноваженим особам відповідні посвідчення, а претендентам, яким відмовлено у реєстрації, - рішення про відмову.
    
    7. Прізвища зареєстрованих кандидатів нумеруються Центральною виборчою комісією згідно з черговістю надходження документів, які відповідають вимогам Виборчого кодексу.
    
    8. Не пізніше, ніж на п'ятий день після закінчення реєстрації всіх кандидатів, Центральна виборча комісія публікує в пресі та оприлюднює в інших засобах масової інформації список кандидатів на посаду Президента України (в порядку їх реєстрації) із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, партій та блоків чи зборів виборців, що їх висунули, партійності, років народження, посад (занять), місць роботи та місць проживання та, за письмовими зверненнями кандидатів, номерів рахунків їхніх виборчих фондів.
    
    9. Відмова Центральної виборчої комісії зареєструвати кандидата може бути оскаржена претендентом або відповідною партією чи блоком до Верховного Суду України.
    
    10. Верховний Суд України розглядає скаргу в триденний строк. Рішення Верховного Суду України є остаточним.
    
    11. Рішення про реєстрацію кандидата в разі порушення ним Виборчого кодексу може бути скасоване Верховним Судом України за поданням Центральної виборчої комісії.
    
    
    С т а т т я 234. Скасування рішення про реєстрацію
    
    1. Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію кандидата на посаду Президента України у разі:
    1) його звернення з письмовою заявою про відмову від балотування;
    2) виникнення підстав, передбачених у частині сьомій статті 174 Виборчого кодексу;
    3) припинення чи втрати кандидатом громадянства України;
    4) вибуття кандидата за межі України для постійного проживання;
    5) визнання кандидата недієздатним чи набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
    6) виявлення суттєвої недостовірності відомостей про кандидата, поданих Центральної виборчої комісії;
    7) встановлення судом, що кандидат, крім коштів свого виборчого фонду, використовував при фінансуванні передвиборної агітації інші кошти у розмірах, що могли вплинути на перебіг виборчого процесу;
    8) витрати кандидатом коштів у розмірі, що перевищує встановлену Виборчим кодексом граничну суму витрат виборчого фонду;
    9) якщо кандидат, який займає посаду, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади чи в органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи;
    
    2. У разі порушення кандидатом інших вимог Виборчого кодексу Центральна виборча комісія чи може оголосити попередження, що оприлюднюється в державних засобах масової інформації.
    
    3. Центральна виборча комісія доводить до відома кандидата рішення про скасування його реєстрації не пізніше, як на третій день з дня прийняття цього рішення, та надає йому копію цього рішення у той же строк.
    
    4. У разі смерті кандидата або визнання його безвісно відсутнім Центральна виборча комісія оголошує його таким, що вибув з балотування, та виключає його з виборчого списку.
    
    
    С т а т т я 235. Права кандидата
    
    1. Кандидати на посаду Президента України з часу їх реєстрації Центральною виборчою комісією беруть участь у виборчій кампанії на рівних засадах. Кандидати мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на всій території України.
    
    2. Кандидатам гарантуються рівні умови і можливості щодо використання державних засобів масової інформації на території України, фінансового і матеріально-технічного забезпечення їх участі у виборчій кампанії.
    
    3. Кандидати на час проведення виборчої кампанії мають право на звільнення від виробничих або службових обов'язків.
    
    4. Кандидати мають право на безплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах території України.
    
    5. Кандидати не можуть бути під час виборчої кампанії звільнені з роботи, переведені на іншу роботу або на іншу посаду без їхньої згоди, а також призвані на військові збори або навчання.
    
    6. Держава забезпечує охорону кандидатів під час виборчої кампанії відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб".
    
    7. Кандидати мають право відкривати в установах Ощадного банку України особисті виборчі фонди та збирати на них пожертви громадян і юридичних осіб для потреб виборчої кампанії.
    
    
    С т а т т я 236. Виборчий фонд кандидата
    
    1. Виборчий фонд кандидата відкривається, формується і використовується в порядку, визначеному статтями 119-123 Виборчого кодексу.
    
    2. Розмір виборчого фонду кандидата не може перевищувати п'ятсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    3. Пожертвування однієї юридичної або фізичної особи не можуть перевищувати трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    
    С т а т т я 237. Вибуття кандидата з балотування
    
    1. Кандидат на посаду Президента України не пізніше, ніж за три дні до дня проведення виборів, може зняти свою кандидатуру, звернувшись з відповідною письмовою заявою до Центральної виборчої комісії. У цьому разі за рішенням комісії його кандидатура вилучається із списку кандидатів, і він вибуває з балотування.
    
    2. У разі смерті кандидата чи визнання його таким, що помер, Центральна виборча комісія вилучає його кандидатуру із списку кандидатів.
    
    3. Інформація про вибуття кандидата з балотування доводиться Центральною виборчою комісією до відома окружних виборчих комісій негайно, а також оприлюднюється у засобах масової інформації не пізніше наступного дня після його прийняття, але не пізніше, ніж за один день до дня проведення виборів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

      Re: Г л а в а IV (статті 227–237)

      <i>Жовтяк пише:</i>
      С т а т т я 228. Відмова в реєстрація претендентів
      
      1. Центральна виборча комісія відмовляє заявнику в реєстрації претендента у кандидати на посаду Президента України, якщо:
      1) необхідні для реєстрації документи подані після закінчення визначеного строку;
      2) не надано всіх необхідних для реєстрації документів або подано документи, що не відповідають вимогам Виборчого кодексу;
      3) не додержано встановлений Виборчим кодексом, статутом партії або угодою про утворення блоку порядок висунення претендента.
      
      3. Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію претендента у разі отримання нею документально підтверджених відомостей про наявність у претендента судимості або про інші обставини, які відповідно до Виборчого кодексу, позбавляють цю особу права бути обраною на посаду Президента України.
      
      <b>Викласти в такій редакції:</b>
      С т а т т я 228. Відмова в реєстрація претендентів
      
      1. Центральна виборча комісія відмовляє заявнику в реєстрації претендента у кандидати на посаду Президента України, якщо:
      1) необхідні для реєстрації документи <b>не</b> подані <b>до</b> закінчення визначеного строку;
      2) не надано всіх необхідних для реєстрації документів або подано документи, що не відповідають вимогам Виборчого кодексу;
      3) не додержано встановлений Виборчим кодексом, статутом партії або угодою про утворення блоку порядок висунення претендента.
      <b>4)встановлено, що претендент належить до масонської організації.</b>
      
      3. Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію претендента у разі отримання нею документально підтверджених відомостей про наявність у претендента <b>не знятої в установленому порядку</b> судимості або про інші обставини, які відповідно до Виборчого кодексу, позбавляють цю особу права бути обраною на посаду Президента України.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 238–240)

    Г л а в а V
    Передвиборна агітація
    
    
    С т а т т я 238. Строки проведення передвиборної агітації
    
    1. Передвиборну агітацію претенденти розпочинають з моменту реєстрації їх кандидатами на посаду Президента України і закінчують о 24 годині останньої п'ятниці перед днем проведення виборів. В інші строки передвиборна агітація забороняється.
    
    2. Матеріали передвиборної агітації, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до рішень Центральної виборчої комісії, починають подаватися в засобах масової інформації не раніше, ніж за 35 днів до дня проведення виборів.
    
    3. До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації) про дії кандидатів на посаду Президента України, пов'язані з виконанням ними посадових (службових повноважень), передбачених Конституцією України або законами України.
    
    
    С т а т т я 239. Форми і засоби передвиборної агітації
    
    1. Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її кандидатом на посаду Президента України, має право вести передвиборну агітацію.
    
    2. Громадяни України, політичні партії, об'єднання громадян мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за або проти кандидатів у засобах масової інформації, на зборах, мітингах, у бесідах та в будь-якій іншій формі, не забороненій законом.
    
    3. Кандидати на посаду Президента України проводять зустрічі з виборцями на зборах чи в іншій зручній для виборців формі. Виборчі комісії беруть участь в організації зустрічей кандидатів з виборцями. На прохання кандидатів чи виборчих комісій органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють в організації таких зустрічей.
    
    4. Для проведення масових заходів передвиборної агітації місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, а також змішаної форми власності, де частка державної власності перевищує 25 відсотків, безкоштовно надають придатні для цієї мети приміщення у визначений виборчою комісією час. При цьому виборчі комісії зобов'язані забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів.
    
    5. Органи місцевого самоврядування відводять місця та обладнують стенди, дошки у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації, забезпечують наявність на них агітаційних матеріалів, видання яких здійснюють відповідні виборчі комісії, а також опублікованих ними повідомлень, передбачених Виборчим кодексом, щодо виборчої кампанії та кандидатів. Забороняється розміщення цих матеріалів на будівлях, що є пам'ятками архітектури, та в місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.
    
    
    С т а т т я 240. Матеріали передвиборної агітації
    
    1. Центральна виборча комісія за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на проведення виборчої кампанії, забезпечує виготовлення не пізніше, як за 30 днів до дня проведення виборів, передвиборних плакатів кандидатів з розрахунку не менше 30 примірників на кожну виборчу дільницю.
    
    2. Форма, розмір та поліграфічне виконання передвиборних плакатів, їх тираж відповідно до вимог частини сьомої цієї статті встановлюються Центральною виборчою комісією і повинні бути однаковими для всіх кандидатів.
    
    3. Відповідний плакат може бути виготовлений в більшій кількості за рахунок коштів виборчого фонду кандидата на посаду Президента України.
    
    4. Використання цих плакатів погоджується з кандидатом або з його представником. Окружна виборча дільниця забезпечує розміщення цих плакатів на виборчих дільницях.
    
    5. Центральна виборча комісія публікує текст передвиборчого плаката в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
    
    6. Кандидати мають право безперешкодно випускати плакати, листівки, буклети, інші агітаційні матеріали за рахунок коштів свого виборчого фонду. Відомості, що подаються у зазначених матеріалах, повинні відповідати вимогам Виборчого кодексу.
    
    7. Усі агітаційні друковані матеріали повинні містити інформацію про організацію, установу, осіб, які відповідають за їх випуск, загальний тираж, а також вихідні дані друкарні (видавництва).
    
    8. Один примірник кожного виду друкованих агітаційних матеріалів зі своїм підписом кандидати зобов'язані не пізніше, ніж через три дні після виготовлення, передавати до Центральної виборчої комісії та до окружних виборчих комісій за місцем поширення цих матеріалів.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІ (статті 241–246)

    Г л а в а VІ
    Використання засобів масової інформації
    
    
    С т а т т я 241. Загальний порядок використання засобів масової інформації
    
    1. Загальний порядок використання засобів масової інформації під час підготовки та проведення виборів Президента України аналогічний до правил та процедур, визначених статтею 188 Виборчого кодексу, за винятком третьої та шостої її частин.
    
    2. Кандидати на посаду Президента України користуються агітаційними можливостями в державних засобах масової інформації за рахунок та в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, на паритетних засадах і в порядку, визначеному Виборчим кодексом та рішеннями виборчих комісій.
    
    3. При розміщенні агітаційних матеріалів розцінки вартості політичної реклами за одиницю друкованої площі та за одиницю ефірного часу встановлюються засобами масової інформації (за винятком тих, що належать політичним партіям) не пізніше, ніж за 100 днів до дня проведення виборів, у розмірі, який не може перевищувати розмір плати за комерційну рекламу і не повинен змінюватися протягом усього терміну виборчого процесу.
    
    
    С т а т т я 242. Використання друкованих засобів масової інформації
    
    1. За рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, кандидати на посаду Президента України мають право опублікувати в однаковому поліграфічному виконанні свої передвиборні програми у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", інших державних друкованих засобах масової інформації. Угоди про публікацію програм укладає з редакціями цих газет Центральна виборча комісія.
    
    2. Черговість друкування передвиборних програм за рахунок коштів Державного бюджету України встановлюється Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями шляхом жеребкування. Результати жеребкування щодо черговості друкування передвиборних програм партій та блоків оприлюднюються в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" у п'ятиденний строк після дня їх затвердження.
    
    3. Кандидати мають право за рахунок коштів свого виборчого фонду публікувати агітаційні матеріали в друкованих засобах масової інформації всіх форм власності, крім тих, що належать політичним партіям.
    
    4. Агітаційні матеріали за рахунок коштів виборчих фондів публікуються на підставі угод, що укладається між кандидатами (їхніми представниками, уповноваженими особами) та редакцією друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.
    
    5. Редакції друкованих засобів масової інформації, що розміщують агітаційні матеріали, за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, окружних виборчих комісій зобов'язані надавати їм інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів партій та блоків, кандидатів у депутати, а в разі необхідності - надсилати їм копії відповідних угод, платіжних документів, а також відповідні публікації.
    
    
    С т а т т я 243. Використання телебачення і радіомовлення
    
    1. Ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, надається державними та комунальними телерадіоорганізаціями за погодженням з Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями.
    
    2. Час мовлення (розклад мовлення) телерадіоорганізацій, які мають ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування загальнонаціональними каналами мовлення, змінюється (без зміни обсягу мовлення) на період виборів з метою забезпечення регіональним державним телерадіоорганізаціям можливостей поширення їхніх програм та передвиборних передач у відповідних регіонах.
    
    3. Загальний час, що надається телерадіоорганізаціями кандидатам для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, в цілому не може становити менше 60 хвилин на загальнонаціональному телеканалі та 30 хвилин на загальнонаціональному радіоканалі; по 30 хвилин надається кандидатам на регіональних телеканалах у кожному регіоні (Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) та по 20 хвилин - на регіональних радіоканалах у кожному регіоні.
    
    4. Порядок формування розкладу агітаційних теле- та радіопередач, підготовлених коштом Державного бюджету України, з повідомленням про них виборців у державних засобах масової інформації, а також порядок оплати використання ефіру (каналів мовлення) визначено частинами шостою, сьомою та восьмою статті 189 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 244. Обов'язки телерадіоорганізацій
    
    1. Транслювати під час виборчого процесу політичну рекламу та агітаційні передачі на замовлення кандидатів, а також їхніх представників і уповноважених осіб мають право телерадіоорганізації, які не пізніше, ніж за 100 днів до дня проведення виборів, опублікували розцінки вартості в різний час та в різних передачах (перед чи між певними передачами) однієї хвилини (секунди) ефірного часу і передали ці розцінки Центральній виборчій комісії та окружним виборчим комісіям разом з повідомленням про наміри розміщувати ці виборчі матеріали в своєму ефірі (на своїх каналах мовлення).
    
    2. Ефірний час за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів надається на підставі угод, що укладається між ними (їхніми представниками, уповноваженими особами) і телерадіоорганізаціями будь-яких форм власності. Без укладення таких угод та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізацій надання ефірного часу забороняється.
    
    3. Впродовж 20 хвилин до і після трансляції передвиборної агітаційної теле- та радіопрограми кандидата за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, забороняється в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, подавати будь-яку інформацію щодо цього кандидата або політичних сил, які його підтримують.
    
    4. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо- та відеозаписи всіх передач, що містять передвиборну агітацію, і зберігати їх протягом тридцяти днів після оприлюднення результатів виборів.
    
    5. Телерадіоорганізації всіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, окружних виборчих комісій, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати інформацію про виділення ефірного часу для проведення передвиборної агітації, а в разі необхідності - копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.
    
    
    С т а т т я 245. Телевізійні дебати кандидатів
    
    1. У проміжку часу між п'ятнадцятьма та трьома днями до дня проведення виборів Центральна виборча комісія організовує та проводить у прямому ефірі на одному із загальнонаціональних телеканалів телевізійні дебати кандидатів на посаду Президента України, під час яких кожному кандидатові надається можливість задати запитання будь-кому з конкурентів та відповісти на запитання, задані йому.
    
    2. У регіонах України, де відсутній прийом телевізійних передач загальнонаціонального телеканалу, на якому проводяться телевізійні дебати кандидатів у прямому ефірі, відповідна окружна виборча комісія забезпечує оперативний (того ж чи наступного дня) показ теледебатів у записі на інших телевізійних каналах.
    
    3. Порядок проведення телевізійних дебатів розробляється Центральною виборчою комісією з урахуванням пропозицій кандидатів (їхніх представників, уповноважених осіб) і затверджується нею не пізніше, ніж за десять днів до початку теледебатів.
    
    4. Проведення і трансляція телевізійних дебатів фінансується з коштів Державного бюджету України, що виділяються на забезпечення виборчого процесу.
    
    5. Кандидат зобов'язаний брати участь у телевізійних дебатах. У разі відмови від участі в теледебатах без поважних причин Центральна виборча комісія до кінця виборчого процесу позбавляє цього кандидата права користуватися можливостями виступів у засобах масової інформації та розміщення агітаційних матеріалів за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 246. Спростування недостовірної інформації
    
    Спростування недостовірної інформації про кандидата на посаду Президента України або, пов'язано з виборами, - про політичні сили, до яких він належить чи які він представляє, проводиться в порядку, визначеному статтею 191 Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІ (статті 247–251)

    Г л а в а VІІ
    Заборони та обмеження у веденні виборчої агітації
    
    
    С т а т т я 247. Заборона участі в агітаційних кампаніях
    
    1. Забороняється участь у передвиборній агітації:
    1) органам державної влади, включаючи судові органи та органи прокуратури, і органам місцевого самоврядування, а також їх посадовим і службовим особам;
    2) членам виборчих комісій;
    3) особам, які не є громадянами України.
    
    2. Кандидатам на посаду Президента України, які обіймають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, забороняється залучати або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням своєї виборчої кампанії, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи.
    
    
    С т а т т я 248. Заборони щодо агітації
    
    1. Розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів забороняється. У випадку розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів та матеріалів із закликами до насильницького повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності держави, національної, мовної, расової, релігійної нетерпимості виборчі комісії після отримання такої інформації зобов'язані звернутися до органів внутрішніх справ з метою припинення незаконної агітації та вжиття заходів, передбачених чинним законодавством України.
    
    2. Забороняється використання при проведенні передвиборної агітації друкованих агітаційних матеріалів, які не містять вихідних даних установи, що здійснила друк, а також зазначення загального тиражу примірників.
    
    3. Забороняється переривати передвиборні агітаційні програми кандидатів на посаду Президента України рекламою товарів, робіт і послуг, іншими повідомленнями.
    
    4. Внесення агітаційних матеріалів кандидатів до інформаційних телерадіопрограм не допускається.
    
    5. Забороняється вести передвиборну агітацію в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України.
    
    6. Агітація менше, ніж за 24 години до дня проведення виборів, в будь-якій формі (розповсюдження виборчих листівок, плакатів, заклики голосувати за чи проти кандидатів, бойкотувати вибори тощо) забороняється. Агітаційні друковані матеріали, вивішені раніше поза приміщеннями для голосування, залишаються на тих же місцях.
    
    7. Забороняється проведення агітації, що супроводжується наданням виборцям безплатно або товарів, цінних паперів, кредитів, лотерей, грошей, послуг на пільгових умовах. Центральна виборча комісія забезпечує роз'яснення в державних засобах масової інформації щодо заборони надання безплатно або на пільгових умовах товарів, цінних паперів, кредитів, лотерей, грошей, послуг. Текст роз'яснення затверджується Центральною виборчою комісією та друкується в кожному номері газет "Голос України" і "Урядовий кур'єр" на першій сторінці, починаючи за 30 днів до дня виборів. Текст роз'яснення транслюється двічі на день телерадіокомпаніями, починаючи за 30 днів до дня виборів.
    
    8. За 15 днів до дня проведення виборів забороняється оголошення в державних і недержавних засобах масової інформації результатів соціологічних досліджень та опитувань громадської думки про рейтинги кандидатів та інших прогнозів щодо результатів виборів з посиланнями на соціологічні дослідження.
    
    
    С т а т т я 249. Обмеження у використанні засобів масової інформації
    
    1. Під час виборчої кампанії кандидатам на посаду Президента України та їхнім представникам, які є працівниками засобів масової інформації, забороняється виступати в цих засобах інформації (за винятком партійних видань) більше часу, частіше чи на більших друкованих площах, ніж відведено для інших кандидатів (їхніх представників).
    
    2. Засобам масової інформації з державною часткою фінансування, їх посадовим особам і творчим працівникам у період виборчої кампанії в своїх повідомленнях, матеріалах і передачах забороняється підтримувати або віддавати перевагу в будь-якій формі тим чи іншим кандидатам або політичним силам, представниками яких є ці кандидати.
    
    3. Агітація в недержавних засобах масової інформації обмежується лише можливостями власного виборчого фонду на умовах рівної оплати за ефірний час чи газетну площу для кожного з кандидатів.
    
    4. Передвиборні агітаційні програми місцевих телерадіоорганізацій не повинні збігатися у часі з аналогічними програмами на загальнодержавних каналах.
    
    
    С т а т т я 250. Обмеження щодо агітації в підрозділах силових структур
    
    1. В організаціях, з'єднаннях і частинах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, підрозділах цивільної оборони та інших силових структур передвиборна агітація обмежується. Зустрічі кандидатів та їхніх представників з виборцями - військовослужбовцями зазначених відомств організовує окружна виборча комісія з обов'язковим запрошенням, не пізніше як за три дні до зустрічі, всіх зареєстрованих кандидатів (представників).
    
    2. З початку виборчої кампанії відвідання окремими кандидатами чи їхніми представниками організацій, з'єднань і військових частин, зазначених у частині третій цієї статті, забороняється. Допускається розповсюдження лише друкованих агітаційних матеріалів, виготовлених Центральною виборчою комісією та відповідними окружними виборчими комісіями, а також кандидатами в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 251. Обмеження для Президента України
    
    Щодо Президента України, який балотується на цю посаду на другий строк, за 45 днів до дня проведення виборів застосовуються обмеження у проведенні виборчої агітації з використанням засобів масової інформації з державною участю:
    
    1) діяльність Президента України теле- та радіостудіями висвітлюється виключно в рамках випуску новин та традиційних інформаційних програм, без задіяння додаткового ефірного часу на висвітлення в будь-якій формі (окремих репортажів, викладу виступів, коментарів тощо) його робочих поїздок, нарад, офіційних прийомів, участі у всіляких заходах;
    2) друковані засоби масової інформації, окрім інформаційних повідомлень про діяльність Президента України, мають право подавати лише укази, законодавчі акти та інші офіційні документи за підписом Президента України, а також тексти його усних або письмових виступів у випадках виконання повноважень, передбачених Конституцією України.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VIІІ (статті 252–257)

    Г л а в а VIІІ
    Підготовка та проведення голосування
    
    
    С т а т т я 252. Виборчі дільниці, списки виборців, відкріплювальні посвідчення
    
    Порядок утворення виборчих дільниць, складання та уточнення списків виборців, оформлення та користування відкріплювальним посвідченням визначено статтями 109-114 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 253. Час і місце голосування
    
    1. Голосування проводиться в день проведення виборів або в день повторного голосування з сьомої до двадцятої години.
    
    2. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 254. Бюлетені для голосування
    
    Вимоги щодо бюлетенів для голосування, а також порядок виготовлення, видачі виборчим комісіям та зберігання їх визначено статтями 138-142 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 255. Зміст бюлетеня
    
    1. В бюлетені для голосування вказується, що він стосується виборів Президента України. Бюлетень містить також дату виборів, назву виборчого округу і номер виборчої дільниці та позначені місця для підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень та для печатки виборчої комісії.
    
    2. Бюлетені для голосування мають контрольні талони, відокремлені від бюлетеня лінією відриву (перфорацією), в яких вказуються назва та дата виборів, номер виборчого округу і номер виборчої дільниці та порядковий номер виборця у списках виборців, а також позначені місця для підписів виборця та члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень. Контрольні талони залишаються у дільничній виборчій комісії і є підставою для встановлення кількості виборців, які отримали бюлетені.
    
    3. До бюлетеня вносяться в алфавітному порядку всі кандидати на посаду Президента України із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи та проживання, партійності, а також ким висунутий кандидат. У разі висунення кандидата партією чи блоком вказується їх повна назва.
    
    4. Праворуч проти прізвища кожного із кандидатів розташовується порожній квадрат.
    
    5. Після переліку прізвищ кандидатів в бюлетенях зазначається: "Не підтримую жодного кандидата на посаду Президента України" і праворуч від цих слів розташовується порожній квадрат.
    
    6. Бюлетень не повинен містити відомостей щодо кандидатів, які вибули з балотування. У разі, коли кандидат вибув з балотування після видрукування бюлетенів, Центральна виборча комісія приймає рішення про внесення змін до бюлетеня, а в разі необхідності - про його передрукування. Якщо зміни до бюлетеня внесено шляхом викреслення відомостей про особу, яка була кандидатом, дільнична виборча комісія повідомляє про це кожного виборця під час видачі бюлетеня.
    
    7. Бюлетень для голосування повинен відповідати формі, встановленій Центральною виборчою комісією. Він друкується на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку.
    
    
    С т а т т я 256. Заповнення бюлетеня
    
    1. В бюлетені для голосування виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що однозначно засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти прізвища кандидата, за якого він голосує.
    
    2. Виборець може голосувати лише за одного кандидата. У разі непідтримання жодного з кандидатів виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів: "Не підтримую жодного кандидата на посаду Президента України".
    
    
    С т а т т я 257. Голосування
    
    Порядок проведення голосування визначено статтями 143-145 Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VIІІ (статті 258–262)

    Г л а в а VIІІ
    Підрахунок голосів та оформлення протоколів
    
    
    С т а т т я 258. Підрахунок голосів
    
    Підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях регламентується статтями 146-152 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 259. Оформлення протоколу
    
    1. Після підрахунку голосів дільнична виборча комісія без перерви складає протокол підрахунку голосів виборців, до якого прописом заноситься:
    1) загальна кількість виборців, включених до списку виборців на виборчій дільниці;
    2) кількість одержаних на дільницю бюлетенів;
    3) кількість невикористаних бюлетенів;
    4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;
    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
    6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;
    7) кількість голосів, поданих за кожного кандидата;
    8) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата.
    
    2. У протоколі навпроти прізвища кандидата, який вибув з балотування на день виборів, ставиться позначка "вибув".
    
    3. Протокол підрахунку голосів підписується відразу після його складання.
    
    4. Заповнення протоколу олівцем та внесення до нього будь-яких виправлень забороняється.
    
    5. Протокол дільничної виборчої комісії підписується головою, заступником голови, секретарем та членами дільничної виборчої комісії, які брали участь у засіданні, та скріплюється печаткою.
    
    6. Проти прізвищ відсутніх членів комісії зазначається причина їх відсутності.
    
    
    С т а т т я 260. Тиражування протоколу
    
    1. Кількість примірників протоколу визначається сумою перших чотирьох примірників (до першого примірника долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, заяви та скарги, що надійшли з приводу підрахунку голосів, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду) та примірників у кількості з розрахунку по одному для голови, заступника голови, секретаря та для кожного члена комісії, який брав участь у засіданні. Перший і другий примірники протоколу разом із пакетами бюлетенів та контрольних талонів негайно передаються до територіальної виборчої комісії, третій - зберігається у справах дільничної виборчої комісії, четвертий - відразу після його оформлення обов'язково вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної виборчої комісії, інші примірники протоколу відразу одержують голова, заступник голови, секретар та всі інші члени комісії, які брали участь у засіданні.
    
    2. Перший примірник протоколу дільничної виборчої комісії мають право підписати офіційні спостерігачі та представники кандидатів, які брали участь у засіданні комісії.
    
    3. Перший примірник протоколу дільничних виборчих комісій, утворених при представництвах України за кордоном, після передачі факсовим зв'язком надсилається разом із пакетами бюлетенів та контрольних талонів до Центральної виборчої комісії.
    
    4. На прохання кандидатів або їхніх представників чи офіційних спостерігачів, присутніх на засіданні комісії, копії протоколу видаються їм відразу після його підписання.
    
    
    С т а т т я 261. Транспортування виборчих документів
    
    1. Транспортування визначених Виборчим кодексом документів до територіальної виборчої комісії та їх передача здійснюються головою дільничної виборчої комісії або його заступником та двома членами цієї комісії у супроводі працівника органу внутрішніх справ. При цьому голова і члени комісії мають бути представниками різних політичних партій чи блоків.
    
    2. Під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з бюлетенями.
    
    3. Протоколи та інші документи дільничних виборчих комісій передаються відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні.
    
    
    С т а т т я 262. Повторний підрахунок голосів та визнання голосування недійсним
    
    Підстави для ухвалення виборчими комісіями рішень про повторний підрахунок голосів та про визнання голосування недійсним визначені статтями 155, 156, 159, 160 Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІХ (статті 263–269)

    Г л а в а ІХ
    Підсумки виборів
    
    
    С т а т т я 263. Встановлення підсумків голосування по виборчому округу
    
    1. На підставі протоколів дільничних виборчих комісій окружна виборча комісія на своєму засіданні визначає:
    1) загальну кількість виборців по виборчому округу;
    2) кількість бюлетенів для голосування, одержаних дільничними виборчими комісіями округу;
    3) кількість бюлетенів, не використаних у цьому окрузі;
    4) кількість виборців, які отримали бюлетені;
    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
    6) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    7) кількість голосів, поданих за кожного кандидата;
    8) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата.
    
    2. Окружна виборча комісія з моменту закінчення голосування оголошує безперервне засідання до моменту встановлення підсумків голосування по виборчому округу і підписання протоколу. На цей час члени окружної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі у засіданні комісії.
    
    3. Протокол дільничної виборчої комісії оголошується на засіданні окружної виборчої комісії відразу після прибуття представників дільничної виборчої комісії. Тільки після цього протокол у разі необхідності передається для обробки в автоматизовану систему. Після оголошення всіх протоколів члени окружної виборчої комісії проводять підсумкові підрахунки, які після обговорення і схвалення комісією заноситься до протоколу окружної виборчої комісії.
    
    4. Протокол окружної виборчої комісії підписується всіма членами цієї комісії, які брали участь у її засіданні, і скріплюється печаткою. Проти прізвищ відсутніх членів комісії зазначається причина їхньої відсутності. Кількість примірників протоколу визначається сумою перших трьох примірників (до першого примірника долучаються окремі думки членів окружної виборчої комісії, викладені письмово, письмові заяви і скарги, що надійшли до комісії, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду) та примірників у кількості з розрахунку по одному для кожного члена комісії, який брав участь у засіданні.
    
    5. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, заносяться до протоколу прописом. Перший примірник протоколу разом з протоколами всіх дільничних виборчих комісій негайно надсилається до Центральної виборчої комісії та передається факсовим або електронним зв'язком, другий - зберігається у справах окружної виборчої комісії, третій - відразу після його оформлення обов'язково вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної виборчої комісії, інші примірники протоколу відразу після його оформлення одержують усі члени комісії, які брали участь у засіданні.
    
    6. Перший примірник протоколу окружної виборчої комісії мають право підписати офіційні спостерігачі та довірені особи кандидатів, які брали участь у засіданні комісії.
    
    7. На пропозицію кандидатів або їхніх представників, офіційних спостерігачів, присутніх на засіданні комісії, копії протоколу видаються їм відразу після його підписання.
    
    
    С т а т т я 264. Встановлення підсумків виборів
    
    1. Центральна виборча комісія на підставі протоколів окружних виборчих комісій та протоколів дільничних виборчих комісій, утворених при представництвах України за кордоном, не пізніше, як у п'ятиденний строк після дня проведення виборів, встановлює підсумки виборів Президента України, про що складається відповідний протокол. У протоколі прописом вказуються:
    1) загальна кількість виборців відповідно до Державного реєстру виборців;
    2) кількість виготовлених бюлетенів для голосування;
    3) кількість невикористаних бюлетенів;
    4) кількість виборців, які отримали бюлетені;
    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
    6) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    7) кількість голосів, поданих за кожного кандидата;
    8) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата;
    9) кандидат, якого, відповідно до Виборчого кодексу, обрано Президентом України.
    
    2. Обраним на посаду Президента України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    3. Повідомлення про результати виборів Президента України публікується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше, ніж на третій день після підписання протоколу про результати виборів.
    
    
    С т а т т я 265. Необрання Президента України
    
    1. У разі, коли за результатами голосування неможливо визначити кандидата, обраного Президентом України, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, про що зазначається у протоколі.
    
    2. У разі, коли вибори Президента України, відповідно до Виборчого кодексу, визнані такими, що не відбулися, Центральна виборча комісія приймає рішення про подання до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів, про що зазначається у протоколі.
    
    3. Вибори визнаються такими, що не відбулися, у разі вибуття усіх кандидатів на посаду Президента України.
    
    
    С т а т т я 266. Повторне голосування
    
    1. Якщо до бюлетеня для голосування було включено більше двох кандидатів і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів, не рахуючи тих кандидатів, які після першого голосування зняли свої кандидатури.
    
    2. У разі, коли один з кандидатів, по яких проводиться повторне голосування, не пізніше, ніж за сім днів до дня голосування, зняв свою кандидатуру, Центральна виборча комісія приймає рішення про включення до бюлетеня наступного за кількістю одержаних голосів кандидата. Якщо кандидатуру знято пізніше зазначеного строку або немає інших кандидатів, голосування проводиться по одній кандидатурі.
    
    3. Повторне голосування проводиться не пізніше, ніж у двотижневий строк після дня проведення виборів Президента України, з додержанням вимог Виборчого кодексу. Повідомлення про дату проведення повторного голосування публікується в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" і оприлюднюється в інших засобах масової інформації.
    
    4. Обраним на посаду Президента України вважається кандидат, який в результаті повторного голосування одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі, коли повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним на посаду Президента України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    5. Повторне голосування вважається таким, що не дало можливості визначити кандидата, обраного на посаду Президента України, якщо в результаті повторного голосування обидва кандидати, які балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування проводилося по одній кандидатурі і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    
    С т а т т я 267. Повторні вибори
    
    1. Якщо на виборах Президента України балотувалося не більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано, а також якщо всі кандидати до дня виборів зняли свої кандидатури, Центральна виборча комісія не пізніше, ніж на двадцятий день після встановлення результатів виборів, вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України.
    
    2. Висування і реєстрація кандидатів на посаду Президента України, інші заходи, пов'язані з проведенням повторних виборів Президента України, проводяться в порядку, встановленому Виборчим кодексом. За рішенням Центральної виборчої комісії вибори можуть проводитися раніше утвореними окружними та дільничними виборчими комісіями по виборах Президента України.
    
    3. Повідомлення про проведення повторних виборів Президента України публікується в газетах "Голос України" і "Урядовий кур'єр" та оголошується в інших засобах масової інформації.
    
    
    С т а т т я 268. Особливості проведення позачергових виборів
    
    Позачергові вибори Президента України проводяться в порядку і строки, визначені Виборчим кодексом, з урахуванням таких особливостей:
    1) вибори проводяться на виборчих дільницях, утворених до попередніх виборів Президента України;
    2) пропозиції щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій подаються не пізніше, ніж на п'ятий день після призначення виборів, а до складу дільничних виборчих комісії - протягом десяти днів;
    3) висування претендентів у кандидати на посаду Президента України починається за 90 і закінчується за 75 днів до дня проведення виборів;
    4) збирання підписів на підтримку претендентів у кандидати починається після їх реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується за 50 днів до дня проведення виборів;
    5) реєстрація кандидатів закінчується за 40 днів до дня проведення виборів;
    6) передвиборні плакати кандидатів виготовляються не пізніше, ніж за 25 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 269. Набуття повноважень Президентом України
    
    1. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше, ніж через тридцять днів після офіційного оголошення підсумків виборів, з моменту складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
    
    2. Після складення присяги Центральна виборча комісія вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ (статті 270–334)

  РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
  ВИБОРИ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД
  ТА МІСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, СІЛЬСЬКИХ ГОЛІВ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І (статті 270–273)

    Г л а в а І
    Загальні положення
    
    
    С т а т т я 270. Види виборів та спосіб їх проведення
    
    1. Вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у місті (де створюються ради), селищних, сільських рад (далі - вибори до місцевих рад) та вибори міських, селищних, сільських голів можуть бути:
    - черговими;
    - позачерговими;
    - повторними;
    - замість міських, селищних, сільських голів, які вибули;
    - у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.
    
    2. Порядок призначення цих виборів (далі також - місцеві вибори) визначено статтею 271-272 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 271. Порядок призначення виборів
    
    1. Рішення про проведення чергових і позачергових місцевих виборів приймає Верховна Рада України.
    
    2. Рішення про проведення повторних місцевих виборів приймає міжокружна (багатомандатні виборчі округи) або окружна (одномандатні виборчі округи) виборча комісія, а повторних виборів міських, селищних, сільських голів - відповідна міжокружна виборча комісія.
    
    3. Рішення про проведення виборів замість міських, селищних, сільських голів, які вибули, приймає відповідна міжокружна виборча комісія.
    
    4. Рішення про проведення виборів у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці приймає Верховна Рада України за поданням відповідних місцевих рад та місцевих органів державної виконавчої влади з урахуванням положень статті 331 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 272. Строки призначення виборів та початок виборчого процесу
    
    1. Чергові місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за 120 днів до закінчення строку повноважень місцевих рад та міських, селищних, сільських голів.
    
    2. Чергові вибори депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів проводяться одночасно в останню неділю березня четвертого року повноважень місцевих рад та міських, селищних, сільських голів, обраних на попередніх чергових виборах.
    
    3. Позачергові вибори (у випадках дострокового припинення повноважень органу місцевого самоврядування чи замість депутатів обласних, районних, районних у містах (де створюються ради), селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів) та повторні вибори (якщо попередні не відбулися чи визнані недійсними) призначаються не пізніше, ніж за 60 днів до дня проведення виборів.
    
    4. Повторне голосування призначається міжокружною (вибори міських, селищних, сільських голів, а також вибори депутатів у багатомандатних округах) або окружною (вибори депутатів у одномандатних округах) виборчими комісіями не пізніше, ніж через два тижні після першого туру виборів.
    
    5. У разі недотримання строків ухвалення рішень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, відповідні рішення за поданням керівників (осіб, які виконують обов'язки керівників) місцевих органів виконавчої влади у п'ятиденний строк приймає Центральна виборча комісія.
    
    6. Про день виборів орган, який призначив вибори, повідомляє через місцеві засоби масової інформації не пізніше, ніж на третій день після їх призначення.
    
    7. Процес чергових місцевих виборів розпочинається за 100 днів, а позачергових та повторних місцевих виборів - за 60 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 273. Участь у виборах політичних партій
    
    1. Місцеві (обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські) осередки політичних партій та виборчі блоки місцевих осередків політичних партій, утворених в порядку, визначеному Виборчим кодексом, у разі намірів взяти участь у місцевих виборах мають подати до відповідних місцевих рад заяву довільної форми, підписану керівником осередку або уповноваженою особою блоку.
    
    2. Заява подається в строки:
    а) до чергових місцевих виборів - протягом перших десяти днів виборчого процесу;
    б) до позачергових місцевих виборів - протягом перших п'яти днів виборчого процесу.
    
    3. До осередку партії чи блоку осередків партій додається довідка про легалізацію відповідного осередку партії чи осередків партій, які об'єдналися у блок, а також про їх чисельний склад.
    
    4. Осередки партій, які об'єдналися у блок в порядку, визначеному Виборчим кодексом, додають до заяви також угоду про їх об'єднання, підписану керівниками відповідних осередків партій.
    
    5. У заяві зазначається уповноважена особа осередку партії або блоку, її адреса та номер телефону.
    
    6. Заява враховується місцевою радою при формуванні виборчих органів і в подальшому передається відповідній виборчій комісії.
    
    7. На підставі заяви міжокружна виборча комісія реєструє осередок партії чи блок для участі у місцевих виборах та видає представникам або уповноваженим особам осередку партії чи блоку копію рішення про його реєстрацію, а також доводить це рішення до відома виборців та дільничних виборчих комісій.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 274–280)

    Г л а в а ІІ
    Особливості виборів та кількісний склад рад
    
    
    С т а т т я 274. Особливості виборів депутатів обласної, районної, міської ради
    
    1. Вибори депутатів обласної, районної, міської ради проводяться за списками кандидатів від місцевих осередків політичних партій та виборчих блоків місцевих осередків політичних партій у єдиному багатомандатному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва (за пропорційною виборчою системою).
    
    2. Мандати депутатів відповідних рад отримують кандидати з виборчих списків осередків партій та блоків, які подолали прохідний бар'єр - дістали підтримку чотирьох і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
    3. Депутати визначаються з урахуванням преференцій виборців щодо кандидатів, включених до виборчих списків.
    
    
    С т а т т я 275. Особливості виборів депутатів районної у місті, селищної, сільської ради
    
    1. Вибори депутатів районної у місті (де створюються ради), селищної, сільської ради відбуваються за мажоритарною виборчою системою з обранням визначеної кількості депутатів відповідної ради шляхом виявлення кандидатів у депутати, які набрали під час виборів найбільшу кількість голосів виборців порівняно з іншими кандидатами в депутати.
    
    2. Вибори до цих рад проводяться по одному або кількох багатомандатних округах, утворених з урахуванням місцевих особливостей (природний характер місцевості, соціальний склад населення, розміщення виробничих зон, транспортне сполучення тощо) з охопленням всієї території відповідної ради (а в разі об'єднання територіальних громад населених пунктів - території відповідного сільського округу чи міської округи).
    
    3. У багатомандатних виборчих округах має обиратися не менше трьох депутатів місцевої ради.
    
    4. Рішення щодо застосування однієї із визначених цією статтею виборчих схем можуть прийматися відповідними радами з урахуванням висновків та побажань місцевих органів самоорганізації населення та у відповідності з Виборчим кодексом не пізніше, ніж за 120 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 276. Особливості виборів міського, селищного, сільського голови
    
    Вибори міського, селищного, сільського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по єдиному одномандатному виборчому округу, межі якого збігаються з межами міста, селища, села.
    
    
    С т а т т я 277. Особливості виборів голови обласної, районної, районної в місті ради
    
    Вибори голови обласної, районної, районної у місті (у разі утворення) ради проводяться з-поміж депутатів відповідної ради в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
    
    
    С т а т т я 278. Визначення кількісного складу ради
    
    1. Загальний склад обласної та районної ради визначається цими радами, але не повинен перевищувати відповідно 150 та 75 депутатів.
    
    2. Загальний склад міської, районної в місті (де створюються ради), селищної, сільської ради встановлюється залежно від чисельності відповідної територіальної громади (постійної кількості жителів):
    1) до 1 тисячі чоловік - 10-12 депутатів;
    2) від 1 до 5 тисяч чоловік - 12-20 депутатів;
    3) від 5 до 10 тисяч чоловік - 20-30 депутатів;
    4) від 10 до 50 тисяч чоловік - 25-35 депутатів;
    5) від 50 до 100 тисяч чоловік - 30-50 депутатів;
    6) від 100 до 500 тисяч чоловік - 40-75 депутатів;
    7) від 500 тисяч до 1 мільйона чоловік - 50-90 депутатів.
    8) понад 1 мільйон чоловік - 60-100 депутатів.
    
    
    С т а т т я 279. Рішення про загальний склад ради
    
    1. Рішення про загальний склад ради приймається відповідною радою з урахуванням висновків та побажань місцевих органів самоорганізації населення не пізніше, ніж за 120 днів до дня проведення виборів.
    
    2. У разі, коли діюча рада у строк, встановлений частиною першою цієї статті, не визначиться щодо загального складу ради, яка має обиратися, загальний склад відповідної ради дорівнює мінімальній межі, встановленій Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 280. Особливості виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим
    
    1. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться аналогічно до виборів депутатів обласних рад в порядку, визначеному Виборчим кодексом, а також на підставі нормативних актів Автономної Республіки Крим.
    
    2. Нормативні акти Автономної Республіки Крим щодо організації та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції України, Виборчому кодексу, законам України.
    
    3. Найвищим органом у системі виборчих комісій Автономної Республіки Крим є виборча комісія Автономної Республіки Крим.
    
    4. Особливості виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим передбачені розділом дев'ятим Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статті 281–292)

    Г л а в а ІІІ
    Підготовчі етапи виборчого процесу. Формування виборчих списків та висування окремих кандидатів
    
    
    С т а т т я 281. Утворення виборчих округів
    
    1. Виборчі округи на місцевих виборах утворюються відповідними радами не пізніше, ніж за 100 днів до дня проведення виборів.
    
    2. При визначенні меж виборчих округів має забезпечуватися нерозривність адміністративно-територіальних одиниць та компактності територіальних громад. До складу одного округу не можуть включатися території, які не межують між собою.
    
    3. Багатомандатні виборчі округи на виборах міських, районних у містах (де вони створені), селищних, сільських рад утворюються відповідними радами за пропозиціями виконавчих органів цих рад або, за відсутністю пропозицій від виконавчих органів, - за пропозиціями міських, селищних, сільських голів, голів районних у містах рад.
    
    4. Кількість депутатських мандатів у багатомандатному виборчому окрузі має пропорційно залежати від кількості виборців на території цього округу (кількість виборців округу, поділена на середню кількість виборців, що випадає на одного депутата відповідної ради) з допустимим відхиленням від середньої кількісної величини у межах 12 відсотків.
    
    5. Списки виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж і центрів, а також кількості депутатських мандатів, віднесених на кожен з цих округів, доводяться до відома громадян відповідною міжокружною виборчою комісією не пізніше, ніж на п'ятий день після їх утворення.
    
    
    С т а т т я 282. Право балотуватися
    
    1. Депутатом місцевої ради або міським, селищним, сільським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досягнув відповідного віку.
    
    2. Одна й та сама особа може балотуватися кандидатом у депутати обласної, районної, міської, районної в місті (де створюються ради), селищної, сільської ради лише по одному виборчому округу відповідної ради.
    
    3. Одна й та сама особа одночасно може балотуватися кандидатом на посаду міського, селищного або сільського голови та кандидатом у депутати ради, яку очолює цей голова.
    
    4. У разі одночасного обрання на посаду міського, селищного, сільського голови та депутата цієї ж ради депутатський мандат цього кандидата передається іншому претендентові залежно від результатів голосувань у відповідному виборчому окрузі.
    
    5. Кваліфікаційні вимоги та обмеження для кандидатів визначено статтею 283 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 283. Кваліфікаційні вимоги та обмеження для кандидатів
    
    1. Балотуватися кандидатом у депутати місцевої ради або на посаду міського, селищного, сільського голови не може громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
    
    2. Кандидат у депутати місцевої ради має не менше року на момент реєстрації проживати або працювати чи навчатися на території відповідної ради.
    
    3. Балотуватися на посаду міського голови може громадянин України, який на день проведення виборів перебуватиме у віці не менше 22 років і не більше 60 років (якщо обирається на цю посаду вперше) чи 65 років (якщо переобирається на цю посаду) та постійно (але не менше двох останніх років на день висування) проживає або працює чи навчається на території відповідної ради.
    
    4. Балотуватися на посаду селищного або сільського голови може громадянин України, який на день проведення виборів перебуватиме у віці не менше 20 років і не більше 65 років (якщо обирається на цю посаду вперше) чи 70 років (якщо переобирається на цю посаду) та постійно (але не одного року на день висування) проживає або працює чи навчається на території відповідної ради.
    
    5. Громадянин України може бути депутатом лише однієї ради.
    
    6. Одна й та ж особа не може одночасно балотуватися до органів місцевого самоврядування в різних регіонах України.
    
    7. Не може балотуватися на місцевих виборах особа, яка після висунення продовжує перебувати у складі будь-якої виборчої комісії.
    
    8. Особи, які займають посади, що, відповідно до Виборчого кодексу, є не сумісними зі статусом депутата місцевої ради або міського, селищного, сільського голови, зобов'язані в разі їх обрання залишити посаду (припинити діяльність), яка є не сумісною зі статусом депутата або міського, селищного, сільського голови, та у передбачених законом випадках припинити будь-яку підприємницьку діяльність.
    
    
    С т а т т я 284. Право на висування кандидатів
    
    1. Право висування кандидатів у депутати місцевих рад (у тому числі і шляхом включення їх до виборчих списків) та кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови належить громадянам України, які мають право голосу, і реалізується ними:
    а) через місцеві осередки політичних партій чи виборчі блоки місцевих осередків політичних партій, що легалізовані відповідно до чинного законодавства України;
    б) шляхом висування на зборах виборців відповідного виборчого округу за місцем їхнього проживання;
    в) безпосередньо шляхом самовисування.
    
    2. Висування окремих кандидатів у депутати місцевих рад і кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів та Формування і затвердження виборчих списків осередків партій чи блоків розпочинається за 100 і закінчується за 60 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 285. Порядок утворення блоку
    
    1. Виборчий блок місцевих осередків політичних партій, сформований для участі у місцевих виборах, може бути утворено двома і більше осередками політичних партій на підставі рішень зборів (конференції) кожної з цих партій.
    
    2. Збори (конференції) осередків партій, що вирішили утворити спільний виборчий блок, можуть відбутися в будь-який час до початку виборчого процесу.
    
    3. Керівники або представники осередків партій, які наділені зборами (конференцією) повноваженнями щодо утворення блоку, укладають угоду про його утворення, яка підписується ними і скріплюється печатками осередків цих партій.
    
    4. Угода про утворення блоку повинна визначати:
    а) керівні органи блоку та умови їх функціонування;
    б) порядок формування виборчих списків та висування кандидатів у депутати місцевих і рад та кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів;
    в) норми представництва на міжпартійних зборах (конференції) від осередків партій, що входять до блоку;
    г) порядок проведення міжпартійних зборів (конференції), скликаних для затвердження виборчих списків та кандидатів від блоку;
    д) порядок прийняття рішень міжпартійними зборами (конференцією);
    е) умови висування та норми представництва кандидатів у виборчому списку від кожного з осередків партій, що входять до блоку.
    
    5. Блок мусить мати назву обсягом не більше ста літерних знаків.
    
    6. Про утворення блоку повідомляється відповідна виборча комісія не пізніше, ніж за три дні до проведення міжпартійних зборів (конференції). До повідомлення додаються угода про утворення виборчого блоку, витяги з протоколів зборів (конференцій) осередків партій з рішенням про утворення блоку, засвідчені керівниками осередків партій, що утворили блок, та скріплені печатками осередків цих партій, а також копії свідоцтв про реєстрацію осередків партій, що утворили виборчий блок.
    
    
    С т а т т я 286. Висування кандидатів осередками партій та блоками
    
    1. Сільський, селищний осередок партії чи блок осередків партій, що налічують не менш 15 осіб, можуть висунути одного кандидата на посаду сільського, селищного голови, а також претендентів на всі мандати депутатів відповідної сільської, селищної ради.
    
    2. Районний у місті осередок партії чи блок осередків партій, що налічують не менше 50 осіб, можуть висунути претендентів на всі мандати депутатів відповідної районної ради.
    
    3. Районний осередок партії чи блок осередків партій, що налічують не менше 50 осіб, можуть висунути по одному кандидату на посади сільських, селищних та міських (міст районного значення) голів цього району, претендентів на всі мандати депутатів сільських і селищних рад, а також затвердити та подати на реєстрацію у міжокружні виборчі комісії виборчі списки кандидатів у депутати районної та міських (міст районного значення) рад.
    
    4. Міський осередок партії чи блок осередків партій, що налічують не менше 50 осіб, можуть затвердити та подати на реєстрацію у міжокружній виборчій комісії виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської ради, а за наявності не менше 75 осіб - також висунути одного кандидата на посаду міського голови.
    
    5. Обласний осередок партії чи блок осередків партій, що налічують не менше 500 осіб, можуть затвердити та подати на реєстрацію у міжокружній виборчій комісії виборчий список кандидатів у депутати відповідної обласної ради.
    
    6. Місцевий осередок партії чи блоку може включати до свого виборчого списку та висувати окремими кандидатами у депутати і кандидатами на посади міських, селищних, сільських голів позапартійних осіб.
    
    7. Включення до виборчого списку чи висування окремим кандидатом у депутати або кандидатом на посаду міського, селищного, сільського голови особу, яка є членом іншої партії або іншого блоку, не допускається.
    
    
    С т а т т я 287. Документування рішень осередку партії чи блоку
    
    1. Рішення місцевого осередку партії чи блоку місцевих осередків партій про затвердження виборчих списків кандидатів у депутати та висування окремих кандидатів у депутати і кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів приймаються на їх зборах (конференціях) у порядку, передбаченому статутами (положеннями) відповідних партій чи угодами про утворення блоку, що засвідчується протоколом.
    
    2. У протоколі зборів (конференції) місцевого осередку партії чи блоку вказуються дата і місце їх проведення, кількість членів, яких об'єднує відповідний осередок партії чи блоку, кількість учасників, рішення зборів (конференції), а також відомості про кожного кандидата (прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, партійність, посада (заняття), місце роботи і місце постійного проживання). Протокол подається до відповідної виборчої комісії разом з іншими документами на реєстрацію кандидатів.
    
    3. Рішення місцевого осередку партії чи блоку про затвердження виборчих списків кандидатів у депутати та висування окремих кандидатів у депутати і кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів підписується керівником відповідного місцевого осередку партії або уповноваженою особою блоку.
    
    
    С т а т т я 288. Зміни в складі блоку
    
    1. Осередок політичної партії, що входить до блоку, може не пізніше, ніж за 30 днів до дня проведення виборів, прийняти рішення про його вихід зі складу цього блоку. Таке рішення приймається зборами (конференцією) осередку партії відповідно до її статуту.
    
    2. Рішення про вихід осередку партії зі складу блоку та витяг з протоколу зборів (конференції) про розгляд цього питання, підписані керівником осередку партії і головуючим зборах (конференції) та скріплені печаткою осередку партії, протягом трьох днів подаються до відповідної виборчої комісії та керівного органу блоку.
    
    3. Вихід осередку партії зі складу блоку, до якого входили осередки більше двох партій, не впливає на статус блоку як суб'єкта виборчого процесу. У цьому разі назва партії, осередок якої вийшов зі складу блоку, вилучається у виборчих бюлетенях та в іншій виборчій документації з переліку назв партій, осередки яких входять до блоку.
    
    4. У разі виходу осередку партії зі складу блоку, до якого входили осередки двох партії, правонаступником блоку - суб'єктом виборчого процесу залишається осередок партії, який не приймав рішення про вихід з блоку. При цьому у виборчих бюлетенях та в іншій виборчій документації замість назви блоку зазначається назва партії, осередок якої є правонаступником блоку.
    
    5. Якщо рішення осередку партії про вихід із складу блоку прийнято не пізніше, ніж за 70 днів до дня виборів, він має право формувати власні виборчі списки в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    6. Якщо рішення осередку партії про вихід із складу блоку прийнято пізніше, ніж за 70 днів до дня проведення виборів, він втрачає на цих виборах статус суб'єкта виборчого процесу.
    
    7. У зв'язку з виходом осередку партії зі складу блоку міжокружна виборча комісія приймає рішення про виключення членів (представників) осередку цієї партії з виборчого списку блоку (осередку партії - правонаступника блоку).
    
    8. Осередки партій, що входять до складу блоку, можуть не пізніше, ніж за 30 днів до дня проведення виборів, прийняти рішення про розпуск свого блоку. Такі рішення приймаються зборами (конференціями) осередків усіх партій, що входять до складу блоку. Рішення про розпуск блоку та витяги з протоколів зборів (конференцій) осередку кожної партії про розгляд цього питання, підписані керівником осередку партії і головуючим на зборах (конференції) та завірені печаткою осередку, протягом трьох днів подаються до відповідної виборчої комісії.
    
    9. Якщо рішення осередків партій про розпуск блоку прийнято не пізніше, ніж за 70 днів до дня проведення виборів, осередок кожної з партій, що входили до складу блоку, має право формувати власний виборчий список у порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    10. Якщо рішення осередків партій про розпуск блоку прийнято пізніше, ніж за 70 днів до дня проведення виборів, осередки партій, що входили до складу блоку, втрачають на цих виборах статус суб'єктів виборчого процесу.
    
    
    С т а т т я 289. Висування кандидатів зборами виборців
    
    Збори виборців за місцем їхнього проживання мають право висувати:
    1) одного кандидата у депутати сільської ради по кожному із багатомандатних виборчих округів - у разі присутності на зборах не менше 20 виборців, які проживають на території цієї сільської ради;
    2) одного кандидата на посаду сільського голови - у разі присутності на зборах не менше 30 виборців, які проживають на території цієї сільської ради;
    3) одного кандидата у депутати селищної ради по кожному із багатомандатних виборчих округів - у разі присутності на зборах не менше 40 виборців, які проживають на території цієї селищної ради;
    4) одного кандидата на посаду селищного голови - у разі присутності на зборах не менше 75 виборців, які проживають на території цієї селищної ради;
    5) одного кандидата у депутати районної в місті ради по кожному із багатомандатних виборчих округів району - у разі присутності на зборах не менше 50 виборців, які проживають на території цього району в місті;
    6) одного кандидата на посаду міського голови (міст районного значення) - у разі присутності на зборах не менше 120 виборців, які проживають на території цієї міської ради;
    7) одного кандидата на посаду міського голови (міст обласного значення) - у разі присутності на зборах не менше 200 виборців, які проживають на території цієї міської ради.
    
    
    С т а т т я 290. Порядок скликання і проведення зборів виборців
    
    1. Порядок скликання і проведення зборів виборців за місцем їхнього проживання має бути таким:
    1) ініціатори проведення зборів зобов'язані повідомити про дату та місце їх проведення у відповідну міжокружну виборчу комісію не пізніше, як за три дні до дня проведення зборів;
    2) на початку зборів складається список їх учасників із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця постійного проживання. Напроти своїх прізвищ учасники зборів ставлять особисті підписи;
    3) на борах виборців обирається президія зборів та ведеться протокол. У протоколі вказується дата і місце проведення зборів, кількість учасників, кандидатури, які обговорювалися, кількість голосів, поданих за і проти висування кандидата (кандидатів), рішення зборів, а також відомості про висунутого кандидата (кандидатів): прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, партійність, посада (заняття), місце роботи і місце постійного проживання. До протоколу додається список учасників зборів;
    4) кожний учасник зборів має право пропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, в тому числі й свою;
    5) кандидат вважається висунутим, якщо за нього проголосувало більше половини учасників зборів. Про прийняте рішення повідомляється кандидату.
    
    2. У приміщеннях виробничих підприємств, установ та організацій збори виборців можуть проводитися лише у позаробочий для цих підприємств, установ та організацій час.
    
    3. Протокол зборів, підписаний членами президії зборів, надсилається до відповідної міжокружної виборчої комісії.
    
    
    С т а т т я 291. Порядок самовисування громадян
    
    1. Громадянин України за умови додержання вимог, передбачених Виборчим кодексом, має право на самовисування кандидатом у депутати районної в місті, селищної, сільської ради або кандидатом на посаду міського, селищного, сільського голови шляхом подачі до відповідної міжокружної виборчої комісії у визначений для висування кандидатів строк заяви з проханням зареєструвати його кандидатом.
    
    2. До заяви про реєстрацію цього кандидата додаються документи, визначені частиною четвертою статті 295 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 292. Виборчі фонди
    
    1. Осередки партій та блоки, які зареєструють виборчі списки, а також окремі кандидати у депутати місцевих рад та кандидати на посаду міського, селищного, сільського голови мають право на відкриття виборчих фондів, призначених для фінансування своїх виборчих кампаній. Порядок відкриття виборчих фондів та користування ними визначено статтями 119-123 Виборчого кодексу.
    
    2. Граничні суми витрат з виборчих фондів осередків партій та блоків, що зареєстрували виборчі списки для участі у виборах, не повинні перевищувати:
    1) на виборах депутатів обласної та Київської міської рад - 6 000 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    2) на виборах депутатів Севастопольської міської ради, міських рад обласних центрів та міст з населенням понад 200 тисяч чоловік - 3 000 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    3) на виборах депутатів міських рад міст обласного підпорядкування з населенням менше 200 тисяч чоловік - 900 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    4) на виборах депутатів міських рад міст районного значення - 400 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    5) на виборах депутатів районних рад - 400 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
    
    3. Граничні суми витрат з виборчих фондів кандидатів у депутати місцевих рад не повинні перевищувати:
    1) на виборах депутатів районної у місті ради - 400 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    2) на виборах депутатів селищної ради - 120 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    3) на виборах депутатів сільської ради - 60 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
    
    4. Граничні суми витрат з виборчих фондів кандидатів на посаду міського, сільського, селищного голови не повинні перевищувати:
    1) на виборах Київського міського голови - 60 000 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    2) на виборах Севастопольського міського голови, міських голів обласних центрів та міст з населенням понад 200 тисяч чоловік - 30 000 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    3) на виборах голів міст обласного підпорядкування з населенням менше 200 тисяч чоловік - 5 000 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    4) на виборах голів міст районного значення - 1 500 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    5) на виборах селищних голів - 400 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    6) на виборах сільських голів - 175 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІV (статті 293–302)

    Г л а в а ІV
    Реєстрація виборчих списків та окремих кандидатів і скасування рішень про реєстрацію
    
    
    С т а т т я 293. Строки реєстрації виборчих списків та окремих кандидатів
    
    Реєстрація виборчих списків осередків партій і блоків та окремих кандидатів у депутати місцевих рад і кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови починається за 80 днів і закінчується за 50 днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 294. Документи для реєстрації виборчих списків
    
    Рішення про реєстрацію виборчих списків та кандидатів приймається міжокружною виборчою комісією за умови отримання таких документів:
    1) заяви про реєстрацію виборчих списків, підписаної керівником або уповноваженою особою місцевого осередку партії, що бере участь у виборах самостійно, чи керівниками або уповноваженими особами кількох осередків партій, які утворили блок;
    2) копії свідоцтва про реєстрацію осередку партії або свідоцтв про реєстрацію осередків партій, які утворили блок, а також статуту партії чи статутів партій, осередки яких утворили блок, - в останній редакції, що має бути засвідчене печатками відповідних місцевих партійних структур;
    3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевих структур партій про утворення блоку, засвідченого підписами керівників партій, що входять до цього блоку, та скріпленого печатками цих партій - у разі формування виборчого списку блоком;
    4) угоди про утворення блоку - в разі формування виборчого списку блоком;
    5) витяг з протоколу зборів (конференції) місцевої партійної структури чи кількох місцевих партійних структур, що утворили блок, про затвердження виборчого списку (списків) з відомостями про кандидатів, передбаченими Виборчим кодексом. Витяг засвідчується керівником структури партії, що бере участь у виборах самостійно, чи керівниками структур партій, які входять до блоку;
    6) передвиборної програми структури партії чи блоку;
    7) виборчого списку (списків) структури партії чи блоку;
    8) заяв громадян, включених до виборчого списку (списків), про згоду балотуватися від структури цієї партії чи блоку;
    9) письмового підтвердження згоди цих громадян на оприлюднення їхніх біографічних відомостей у зв'язку з балотуванням;
    10) автобіографій громадян, включених до виборчих списків, обсягом до 2000 друкованих знаків, що обов'язково повинні містити такі відомості:
    - прізвище, ім'я, по батькові;
    - число, місяць, рік і місце народження;
    - громадянство;
    - освіта;
    - основні відомості про трудову та громадську діяльність;
    - сімейний стан, основні відомості про сім'ю;
    - партійність;
    - довідок про місце проживання та роботу (заняття);
    - наявність чи відсутність судимості;
    11) декларацій про майно та доходи кандидатів за рік, попередній року подання документів, за формою, затвердженою Міністерством фінансів України;
    12) заяв кандидатів про зобов'язання припинити в разі обрання депутатом місцевої ради або міським, селищним, сільським головою трудову чи іншу діяльність, що є не сумісною з їхнім статусом;
    13) фотографій кандидатів за розмірами та в кількості, встановленими міжокружною виборчою комісією;
    14) документів про внесення грошової застави в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 295. Документи для реєстрації окремих кандидатів
    
    1. Рішення про реєстрацію окремих кандидатів у депутати районної у місті, селищної, сільської ради або кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови приймається міжокружною виборчою комісією на підставі відповідної заяви кандидата, передвиборної програми (тез програми) та інших його документів, визначених частинами дев'ятою - чотирнадцятою статті 294 Виборчого кодексу.
    
    2. У разі висування кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови осередками партій та блоків до міжокружної виборчої комісії подаються також заяви про реєстрацію цих кандидатів, підписані керівником або уповноваженою особою місцевого осередку партії, що бере участь у виборах самостійно, чи керівниками або уповноваженими особами кількох осередків партій, які утворили блок, а також документи, визначені частинами другою - шостою статті 294 Виборчого кодексу.
    
    3. У разі висування кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови зборами виборців до міжокружної виборчої комісії подаються також заяви про реєстрацію цих кандидатів, підписані членами президії зборів, а також документи, визначені частинами другою та третьою статті 290 Виборчого кодексу.
    
    4. У разі самовисування кандидат на посаду міського, селищного, сільського голови подає до міжокружної виборчої комісії, крім заяви про реєстрацію, також список громадян, які проживають на території відповідного виборчого округу, мають виборчі права та підтримують його кандидатуру (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце постійного проживання, серія та номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, засвідчуються підписом внесеного до цього списку виборця). Цього кандидата мають підтримати своїми підписами вдвічі більше громадян, ніж мінімальна кількість громадян, необхідна для висування на зборах виборців, відповідно до статті 289 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 296. Грошова застава при реєстрації виборчих списків та окремих кандидатів
    
    1. Реєстрація виборчих списків осередків партій та блоків проводиться за умови сплати ними грошової застави в розмірі, встановленому цією радою, але не нижчому за мінімальні суми:
    1) на виборах депутатів обласної та Київської міської рад - 1000 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    2) на виборах депутатів Севастопольської міської ради, міських рад обласних центрів та міст з населенням понад 200 тисяч чоловік - 500 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    3) на виборах депутатів міських рад міст обласного підпорядкування з населенням менше 200 тисяч чоловік - 250 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    4) на виборах депутатів міських рад міст районного значення - 100 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    
    2. Реєстрація окремого кандидата у депутати місцевої ради проводиться за умови сплати грошової застави в розмірі, встановленому цією радою, але не нижчому за мінімальні суми:
    1) на виборах депутатів районної в місті ради - 5 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    2) на виборах депутатів селищної ради - 1 мінімальний неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
    3) на виборах депутатів сільської ради - 0,5 мінімального неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
    
    3. Реєстрація кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови проводиться за умови сплати грошової застави в розмірі, встановленому відповідною радою, але не нижчому за мінімальні суми:
    1) на виборах Київського міського голови - 300 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    2) на виборах міського голови Севастополя, обласних центрів та міст з населенням понад 200 тисяч чоловік - 150 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    3) на виборах міського голови міст обласного підпорядкування з населенням менше 200 тисяч чоловік - 75 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    4) на виборах міського голови міст районного значення - 30 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    5) на виборах селищного голови - 8 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    6) на виборах сільського голови - 3 мінімальних неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
    
    4. Відповідні місцеві ради можуть приймати рішення про збільшення вказаних розмірів грошових застав, але не більше, ніж у три рази.
    
    5. Якщо відповідна рада до початку виборчого процесу не визначилася щодо розмірів грошової застави, застосовуються мінімальні суми, визначені частинами першою, другою та третьою цієї статті.
    
    6. Грошова застава вноситься уповноваженими особами осередків партій та блоків, кандидатами у депутати місцевих рад та кандидатами на посади міських, селищних, сільських голів або їхніми представниками.
    
    7. Пісня закінчення виборів грошова застава повертається суб'єктам виборчого процесу, які її вносили, у разі підтримки виборчого списку кількістю виборців, необхідною для подолання виборчого бар'єру, та у разі обрання кандидата депутатом місцевої ради чи міським, селищним, сільським головою.
    
    
    С т а т т я 297. Реєстрація виборчих списків та окремих кандидатів
    
    1. Міжокружна виборча комісія після прийняття документів для реєстрації кандидатів видає особі, яка подала ці документи, довідку, в якій зазначається число, місяць, рік, а також час прийняття документів.
    
    2. Міжокружна виборча комісія не пізніше, ніж на п'ятий день після прийняття документів для реєстрації, приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в реєстрації із зазначенням мотивів відмови.
    
    3. У разі усунення недоліків, які спричинили відмову в реєстрації кандидата, і подання необхідних документів до міжокружної виборчої комісії не пізніше, ніж за три дні до закінчення визначеного Виборчим кодексом строку реєстрації кандидатів, комісія повторно розглядає питання про реєстрацію і приймає відповідне рішення.
    
    4. Усі сторінки документів підписуються уповноваженою особою, кандидатом або його представником.
    
    5. За результатами реєстрації виборча комісія складає протокол про реєстрацію кандидата за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Рішення комісії доводиться до відома суб'єктів, що висунули кандидата, не пізніше, ніж на другий день після його прийняття.
    
    6. Рішення міжокружної виборчої комісії щодо реєстрації або нереєстрації кандидата може бути оскаржено в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    7. Міжокружна виборча комісія не пізніше, ніж на п'ятий день після реєстрації кандидатів, публікує або доводить до відома населення в інший спосіб повідомлення про реєстрацію кандидатів із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, партійності, посади (заняття), місця роботи та місця проживання кожного кандидата.
    
    8. Міжокружна виборча комісія видає зареєстрованому кандидату відповідне посвідчення.
    
    
    С т а т т я 298. Відмова в реєстрації виборчих списків та окремих кандидатів
    
    1. Якщо жодна особа, включена до виборчого списку осередку партії чи блоку, не зареєструвалася у встановлений Виборчим кодексом строк як кандидат у депутати, осередок цієї партії чи блок вибувають з балотування і втрачають статус суб'єкта виборчого процесу.
    
    2. У реєстрації може бути відмовлено також у разі порушення встановленого Виборчим кодексом порядку формування виборчого списку в цілому чи щодо особи, яка має намір балотуватися.
    
    3. Міжокружна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата у депутати чи кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови у разі:
    1) відсутності або неналежного оформлення документів, передбачених Виборчим кодексом.
    2) припинення чи втрати цією особою громадянства України;
    3) вибуття цієї особи за межі України для постійного проживання;
    4) визнання особи, яка має намір балотуватися, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
    5) виявлення суттєвої недостовірності зазначених у виборчих документах відомостей про цю особу.
    
    
    С т а т т я 299. Скасування рішення про реєстрацію виборчого списку та окремого кандидата
    
    Міжокружна виборча комісія може скасувати своє рішення про реєстрацію виборчого списку осередку партії чи блоку, а також окремого кандидата у депутати чи кандидата на посаду міського, селищного, сільського голови у випадках та в порядку, визначених статтями 175 та 176 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 300. Вибуття кандидата з балотування
    
    1. Кандидат може в будь-який час до дня виборів зняти свою кандидатуру, про що він подає письмову заяву до міжокружної виборчої комісії.
    
    2. Рішення міжокружної виборчої комісії про зняття кандидата з реєстрації приймається лише за власною заявою кандидата про це, а також на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили щодо особи, яка зареєстрована кандидатом, в інших випадках, прямо передбачених Виборчим кодексом, а також у зв'язку із смертю кандидата.
    
    3. Зняття з реєстрації кандидата з ініціативи суб'єктів, які з додержанням вимог Виборчого кодексу висунули його кандидатом, забороняється.
    
    4. Міжокружна виборча комісія може прийняти рішення про зняття з реєстрації кандидата також у разі порушення ним цього Закону, факт вчинення якого встановлено судом. Відповідна заява має бути розглянута судом протягом трьох днів після її надходження до суду, але не пізніше, ніж за день до виборів.
    
    5. Про скасування рішення щодо реєстрації кандидата міжокружна виборча комісія у триденний термін сповіщає особу, яка була зареєстрована кандидатом, суб'єкта, що висунув кандидата, а також виборців відповідного округу.
    
    
    С т а т т я 301. Особливі випадки висування та реєстрації кандидатів
    
    1. Якщо за 5 днів до закінчення строку реєстрації кандидатів зареєстровано менше, ніж потрібно для формування повного депутатського складу в районній у місті, селищній, сільській раді або якщо за 5 днів до закінчення строку реєстрації відсутні кандидатури на посаду міського, селищного чи сільського голови, відповідна міжокружна виборча комісія звертається через місцеві засоби масової інформації до виборців та осередків партій і блоків з пропозицією додатково висунути кандидатів.
    
    2. У цих випадках строк реєстрації кандидатів у депутати відповідних місцевих рад (по відповідних округах) чи кандидатів на посади міського, селищного, сільського голови продовжується, але не більше, ніж на 15 днів.
    
    
    С т а т т я 302. Права кандидата при проведенні виборчої кампанії
    
    1. Кандидати у депутати місцевої ради та кандидати на посаду міського, селищного, сільського голови з часу їх реєстрації виборчими комісіями мають рівні права у проведенні виборчої кампанії: у виступах на передвиборних та інших зборах, нарадах, засіданнях, мітингах, безпосередньо пов'язаних з виборами, у засобах масової інформації.
    
    2. Міжокружні та окружні виборчі комісії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані сприяти кандидатам в організації їх зустрічей з виборцями, одержанні необхідних інформаційних та довідкових матеріалів, наданні приміщень для проведення заходів, передбачених Виборчим кодексом.
    
    3. Кандидат після його реєстрації за власним бажанням може звільнятися у дні проведення зустрічей з виборцями та інших заходів, передбачених Виборчим кодексом, від виконання виробничих або службових обов'язків з наданням йому неоплачуваної відпустки. За рішенням міжокружної виборчої комісії з коштів, що виділяються на проведення виборів, відповідною радою або її виконавчим комітетом за дні наданої неоплачуваної відпустки кандидату виплачується заробітна плата з розрахунку його середньої заробітної плати (посадового окладу) за основним місцем роботи за останні три місяці з урахуванням індексації. При цьому її розмір не може перевищувати для кандидатів у депутати - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови - розміру заробітної плати цих посадових осіб.
    
    4. Під час виборчої кампанії кандидат не може бути призваний на військову або альтернативну (невійськову) службу, військові збори та навчання, а також не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди відповідної міжокружної виборчої комісії.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 303–307)

    Г л а в а V
    Передвиборна агітація
    
    С т а т т я 303. Строки проведення та форми і засоби передвиборної агітації
    
    1. Передвиборна агітація розпочинається та проводиться в строки, визначені статтею 182 Виборчого кодексу.
    
    2. Оголошують передвиборну агітаційну компанію, контролюють дотримання строків її проведення міжокружні та окружні виборчі комісії.
    
    3. Форми і засоби передвиборної агітації визначені статтею 183 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 304. Матеріали передвиборної агітації
    
    1. Міжокружна виборча комісія за рахунок коштів, виділених для проведення виборів, забезпечує друкування матеріалів про виборчі списки осередків партій і блоків та про окремих кандидатів у депутати місцевих рад і кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови. Їх тираж визначається комісією і повинен бути однаковим для всіх кандидатів, зареєстрованих по відповідному виборчому округу.
    
    2. Для друкування передвиборних матеріалів до міжокружної виборчої комісії разом з іншими документами для реєстрації мають бути подано:
    1) до виборів на пропорційній основі - виборчу програму (тези виборчої програми) осередку партії чи блоку обсягом до 2000 друкованих знаків та список кандидатів, включених до виборчого списку, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця роботи (заняття) та посади, місця постійного проживання, партійності кожного кандидата;
    2) до виборів на мажоритарній основі - виборчу програму (тези виборчої програми) та автобіографію кандидата за умови, що загальний обсяг цих матеріалів не перевищуватиме 3000 друкованих знаків.
    
    3. Передвиборні плакати не повинні містити неправдивих відомостей або комерційної реклами.
    
    4. Виборчі комісії забезпечують розміщення цих плакатів на всіх виборчих дільницях - з дня отримання плакатів і до завершення голосування.
    
    5. Осередки партій та блоки, що беруть участь у виборах, та кандидати зобов'язані подати до міжокружної виборчої комісії підписані ними проекти передвиборних агітаційних матеріалів, виготовлення яких має здійснюватися на договірній основі у межах відповідного виборчого фонду, а також повідомити про тираж цих матеріалів.
    
    6. Агітаційні друковані матеріали повинні містити інформацію про організацію, установу, осіб, які відповідають за їх виготовлення, а також вихідні дані про установу, що надрукувала їх, тираж надрукованих матеріалів.
    
    7. Один примірник кожного виду друкованих агітаційних матеріалів уповноважені особи осередків партій і блоків, кандидати або їхні представники зобов'язані не пізніше, ніж через три дні після їх виготовлення, подати до міжокружної виборчої комісії з підписом уповноваженої особи (кандидата).
    
    8. Органи місцевого самоврядування визначають спеціальні місця та обладнують стенди, дошки для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Вони можуть прийняти рішення про заборону розміщення цих матеріалів на окремих будівлях, що є історичними пам'ятками, пам'ятками архітектури, та в місцях, де вони можуть перешкодити безпеці дорожнього руху.
    
    
    С т а т т я 305. Використання засобів масової інформації
    
    1. Засоби масової інформації, засновником або одним із співзасновників яких є місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, а також засоби масової інформації, які повністю або частково фінансуються за рахунок державних коштів або коштів місцевого самоврядування, зобов'язані забезпечувати рівні можливості для передвиборної агітації осередків партій і блоків, які беруть участь у виборах, та окремих кандидатів або їхніх представників.
    
    2. Перелік засобів масової інформації, що підпадають під дію частини першої цієї статті, встановлюється міжокружними виборчими комісіями за поданням відповідних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування не пізніше закінчення терміну реєстрації списків кандидатів. Цим переліком мають право безперешкодно користуватися суб’єкти виборчого процесу.
    
    3. Встановлення порядку надання теле- та радіоефіру осередкам партій і блокам, які беруть участь у виборах, та окремим кандидатам здійснюють окружні виборчі комісії шляхом жеребкування чи в інший обумовлений спосіб з дотриманням принципу рівних можливостей для всіх суб'єктів агітаційних кампаній. Розклад таких передач із зазначенням виду передвиборної агітації, конкретної дати і часу виходу їх в ефір складається виборчими комісіями за погодженням з керівництвом телерадіокомпаній і заздалегідь доводиться до відома виборців.
    
    4. Передвиборні агітаційні програми місцевих телерадіокомпаній не повинні співпадати у часі з аналогічними програмами на загальнонаціональних каналах.
    
    5. Телерадіокомпаніям забороняється перебивати передвиборні агітаційні програми кандидатів, політичних партій (виборчих блоків) рекламою товарів, робіт, послуг.
    
    6. Осередки партій і блоки, що беруть участь у виборах, та окремі кандидати мають право за рахунок коштів, які виділяються на проведення виборів, на розміщення через відповідні виборчі комісії в місцевих періодичних друкованих виданнях з державною участю своїх виборчих програм (тез програм, платформ), однакових за обсягом та в однаковому поліграфічному виконанні. Черговість друкування їх встановлюється відповідними виборчими комісіями шляхом жеребкування.
    
    7. Засоби масової інформації зобов'язані утримуватися від оприлюднення неперевірених матеріалів, що компрометують осередки партій і блоки, які беруть участь у виборах, і окремих кандидатів. Забороняється публікація чи поширення в будь-який інший спосіб результатів опитувань громадської думки протягом останніх 10 днів перед днем проведення виборів та в день проведення виборів. При оголошенні засобами масової інформації компрометуючих матеріалів вони зобов'язані не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів, у разі вимоги надати тим, проти кого цю критику було спрямовано, можливість для спростування цих матеріалів.
    
    8. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі заходи, пов'язані з виборами, за винятком внутрішньопартійних нарад або нарад учасників блоку чи груп підтримки кандидатів. Виборчі комісії, державні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування надають їм повну інформацію про підготовку та проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 306. Обмеження у проведенні передвиборної агітації
    
    1. Під час виборчої кампанії уповноваженим особам осередків партій та блоків, кандидатам у депутати місцевої ради та кандидатам на посаду міського, селищного, сільського голови і їхнім представникам, які є працівниками (власниками) державних і недержавних засобів масової інформації, забороняється друкувати матеріали, брати участь у радіо- і телепередачах, які мають агітаційний характер або стосуються підготовки і проведення виборів, більшого обсягу (часу), ніж визначено міжокружною виборчою комісією для інших кандидатів.
    
    2. Забороняється проводити передвиборну агітацію особам, які не є громадянами України.
    
    3. Забороняється розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів.
    
    4. Забороняється розміщення агітаційних матеріалів на будівлях, що є пам'ятками архітектури, та в місцях, де вони перешкоджають безпеці руху.
    
    5. Забороняється проведення агітації, що супроводжується наданням виборцям безплатно або на пільгових умовах товарів, цінних паперів, кредитів, лотерей, грошей, послуг.
    
    6. Кандидатам, які обіймають посади, у тому числі й за сумісництвом, в органах державної влади чи управління, в органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, у військових частинах чи воєнізованих органах, забороняється використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної зі своєю виборчою кампанією:
    1) прямо підлеглих їм осіб (у робочий час);
    2) службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи.
    
    7. До закінчення голосування не допускається також оприлюднення в засобах масової інформації результатів опитування виборців про те, за кого вони віддали свої голоси, а також коментарів членів виборчих комісій, представників партій і блоків, кандидатів та їхніх представників щодо перебігу виборчої кампанії та процедури голосування.
    
    8. Усі спори щодо передвиборної агітації вирішуються окружними та міжокружними виборчими комісіями, рішення яких можуть бути оскаржені в судовому порядку.
    
    
    С т а т т я 307. Особливості проведення передвиборної агітації в підрозділах силових структур
    
    1. В організаціях, з'єднаннях і частинах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, підрозділах Цивільної оборони та інших силових структур передвиборна агітація обмежується.
    
    2. Зустрічі уповноважених представників осередків політичних партій та окремих кандидатів або їхніх представників з виборцями з числа військовослужбовців зазначених відомств організовують міжокружна або окружна виборча комісія з обов'язковим запрошенням, не пізніше, ніж за три дні до зустрічі, уповноважених осіб усіх осередків партій та блоків, що беруть участь у виборах, та всіх зареєстрованих кандидатів по відповідному виборчому округу (до відповідної ради), всіх кандидатів на посаду міського, селищного чи сільського голови, а їхніх представників.
    
    3. З початку виборчої кампанії відвідання цих організацій, з'єднань і військових частин уповноваженими особами осередків партій і блоків, окремими кандидатами, їхніми представниками забороняється. Допускається розповсюдження лише друкованих агітаційних матеріалів, виготовлених виборчими комісіями, а також кандидатами.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VI (статті 308–315)

    Г л а в а VI
    Підготовка та проведення голосування
    
    
    С т а т т я 308. Виборчі дільниці, списки виборців, відкріплювальні посвідчення
    
    Порядок утворення виборчих дільниць, складання та уточнення списків виборців, оформлення та користування відкріплювальним посвідченням визначено статтями 109-114 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 309. Час і місце голосування
    
    1. Голосування проводиться в день проведення виборів або в день повторного голосування з 7 до 22 години.
    
    2. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніше, ніж за п'ятнадцять днів до дня проведення виборів.
    
    
    С т а т т я 310. Бюлетені для голосування
    
    Вимоги щодо бюлетенів для голосування, а також порядок виготовлення, видачі виборчим комісіям та зберігання їх визначено статтями 138-142 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 311. Зміст бюлетеня на виборах за виборчими списками
    
    1. Бюлетень для голосування на виборах за виборчими списками місцевих структур політичних партій та виборчих блоків місцевих структур політичних партій (вибори депутатів обласних, районних, міських рад) містить назву органу, до якого відбуваються вибори, дату проведення виборів, номер виборчої дільниці та позначене місце для підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень.
    
    2. Бюлетені мають контрольні талони, відокремлені від бюлетеня перфорацією або лінією відриву, які містять назву органу, до якого відбуваються вибори, номер виборчої дільниці, а також позначені місця для підписів виборця та члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень. Контрольні талони залишаються у дільничній виборчій комісії і є підставою для встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.
    
    3. До бюлетеня вносяться назви осередків партій та блоків, що зареєстрували свої виборчі списки, в порядку, визначеному жеребкуванням, яке проводить міжокружна виборча комісія. Разом з назвами блоків у бюлетені перераховуються назви партій, осередки яких входять до складу цих блоків, в порядку, визначеному установчими документами блоку. Праворуч від назви кожної партії чи блоку розташовується порожній квадрат.
    
    4. Після назви партії чи блоку в бюлетені перераховуються кандидати у депутати відповідної ради, які балотуються за списком осередку цієї партії чи блоку, із зазначенням прізвищ та ініціалів, року народження, посади (заняття), місця роботи. Кандидати у депутати нумеруються в черговості, визначеній осередком партії чи блоком. Праворуч проти прізвища кожного кандидата розташовується порожній квадрат.
    
    5. Після переліку партій і блоків та кандидатів у бюлетенях зазначається: "Не підтримую кандидатів жодної партії чи блоку" і праворуч від цих слів розташовується порожній квадрат.
    
    
    С т а т т я 312. Зміст бюлетеня на виборах у мажоритарних округах
    
    1. Бюлетень для голосування на виборах у мажоритарних округах (вибори кандидатів районної у місті, селищної, сільської ради та кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови) містить назву органу, до якого відбуваються вибори, або посади, на яку балотуються кандидати, дату проведення виборів, назву чи номер виборчого округу (вибори депутатів), номер виборчої дільниці та позначене місце для підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень.
    
    2. Бюлетені мають контрольні талони, відокремлені від бюлетеня перфорацією або лінією відриву, які містять назву органу, до якого відбуваються вибори, назву чи номер виборчого округу (вибори депутатів), номер виборчої дільниці, а також позначені місця для підписів виборця та члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме бюлетень. Контрольні талони залишаються у дільничній виборчій комісії і є підставою для встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.
    
    3. В бюлетенях для голосування на виборах депутатів у багатомандатних виборчих округах перед переліком кандидатів зазначається, скільки депутатів обирається в цьому окрузі, а також міститься роз'яснення про те, що виборець може голосувати за кількість кандидатів, яка не перевищує кількості мандатів.
    
    4. До бюлетеня вносяться в алфавітному порядку всі кандидати у депутати відповідної ради чи кандидати на посаду міського, селищного, сільського голови із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи та проживання, партійності, а також ким висунутий кандидат. У разі висунення кандидата осередком партії чи блоком вказується їх повна назва.
    
    5. Праворуч проти прізвища кожного з кандидатів розташовується порожній квадрат.
    
    6. Після переліку прізвищ кандидатів в бюлетенях зазначається: "Не підтримую жодного кандидата у депутати", "Не підтримую жодного кандидата на посаду голови" і праворуч від цих слів розташовується порожній квадрат.
    
    7. Бюлетень не повинен містити відомостей щодо кандидатів, які вибули з балотування. У разі, коли кандидат вибув з балотування після видрукування бюлетенів, міжокружна виборча комісія приймає рішення про внесення змін до бюлетеня, а в разі необхідності - про його передрукування. Якщо зміни до бюлетеня внесено шляхом викреслення відомостей про особу, яка була кандидатом, дільнична виборча комісія повідомляє про це кожного виборця під час видачі бюлетеня.
    
    8. Бюлетень для голосування повинен відповідати формі, встановленій Центральною виборчою комісією. Він друкується на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку.
    
    
    С т а т т я 313. Заповнення бюлетеня на виборах за виборчими списками
    
    1. В бюлетені для голосування виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що однозначно засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти назви осередку партії чи блоку, за який він голосує.
    
    2. Виборець може голосувати за виборчий список осередку лише однієї партії чи лише одного блоку. У разі непідтримання кандидатів від осередку жодної партії чи від жодного блоку виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів "Не підтримую кандидатів жодної партії чи блоку" і праворуч від цих слів розташовується порожній квадрат.
    
    3. Після засвідчення відповідною позначкою підтримки осередку однієї з партій чи блоку виборець може віддати перевагу комусь із кандидатів у депутати відповідної ради із виборчого списку осередку цієї партії чи цього блоку. В цьому разі відповідну позначку виборець ставить і в квадраті проти прізвища підтримуваного кандидата.
    
    4. Кількість кандидатів у виборчому списку підтриманого осередку партії чи блоку, яким виборець віддає перевагу, не може бути більшою трьох.
    
    
    С т а т т я 314. Заповнення бюлетеня на виборах у мажоритарних округах
    
    1. В бюлетені для голосування виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що однозначно засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти прізвища (прізвищ) кандидата (кандидатів), якого (яких) він підтримує.
    
    2. Виборець може голосувати:
    1) на виборах депутатів місцевої ради - за кількість кандидатів, яка не перевищує кількості депутатських мандатів у відповідному виборчому окрузі;
    2) на виборах міського, селищного, сільського голову - лише за одного кандидата.
    
    3. У разі непідтримання на місцевих виборах жодного з кандидатів виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів "Не підтримую жодного кандидата у депутати" чи "Не підтримую жодного кандидата на посаду голови"
    
    
    С т а т т я 315. Голосування та підрахунок голосів
    
    Порядок проведення голосування визначено статтями 143-145 Виборчого кодексу, а підрахунок голосів - статтями 146-154 Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІ (статті 316–319)

    Г л а в а VІІ
    Результати виборів, що проводяться за виборчими списками
    
    
    С т а т т я 316. Участь у розподілі депутатських мандатів
    
    1. На підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підсумки голосування на дільницях міжокружна виборча комісія виконує процедуру розподілу депутатських мандатів.
    
    2. Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримують кандидати у депутати, включені до виборчих списків осередків партій та блоків, що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    3. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку осередку партії чи блоку, що отримав менше чотирьох відсотків голосів виборців, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.
    
    4. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками осередків партій та блоків пропорційно до кількості голосів виборців, отриманих кожним виборчим списком, з урахуванням преференцій виборців, у порядку, визначеному статтями 317 та 318 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 317. Кількість депутатських мандатів, отриманих осередками партій та блоками
    
    1. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків осередків партій та блоків, що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, на загальну кількість депутатських мандатів у відповідній раді.
    
    2. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків осередків кожної партії та блоків, що отримали право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати осередку цієї партії чи блоку. Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими.
    
    3. Осередки партій та блоки, кандидати у депутати від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку осередку партії чи блоку, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках осередків партій чи блоків однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список осередку партії чи блоку, за кандидатів у депутати від якого віддано більшу кількість голосів виборців.
    
    
    С т а т т я 318. Визначення кандидатів, які претендують на отримання депутатських мандатів
    
    1. Кандидати, які претендують на отримання депутатських мандатів, визначаються за сумою основних (отриманих виборчими списками осередків партій і блоків) та додаткових (отриманих кожним кандидатом) преференцій.
    
    2. Кількість додаткових преференцій у кожного кандидата, починаючи з першого за порядковим номером у кожному з виборчих списків, встановлюється шляхом відрахування з кількості голосів, поданих за список в цілому, кількості, необхідної відповідному кандидату для доповнення кількості основних преференцій до виборчої квоти. Після того, як кількість голосів, поданих за список в цілому, буде вичерпано, процес встановлення кількості додаткових преференцій припиняється.
    
    3. Кандидати у списку розташовуються в порядку зменшення сум основних і додаткових преференцій.
    
    4. На отримання депутатських мандатів претендують кандидати, чиї порядкові номери у списку не перевищують кількості мандатів, отриманих відповідним виборчим списком.
    
    
    С т а т т я 319. Встановлення результатів виборів
    
    Результатом виборів депутатів місцевої ради, які обираються за виборчими списками осередків партій та блоків, є визначення в порядку черговості осіб, які розташовуються у виборчих списках в порядку зменшення сум основних і додаткових преференцій, відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками осередків партій та блоків.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІІ (статті 320–323)

    Г л а в а VІІІ
    Результати виборів у мажоритарних виборчих округах
    
    
    С т а т т я 320. Встановлення результатів виборів
    
    1. Результатами виборів, що проводяться в мажоритарних округах, є встановлення осіб, які, залежно від набраних голосів виборців, визнаються обраними депутатами районної у місті, селищної, сільської ради або міськими, селищними, сільськими головами.
    
    2. Результати виборів, що проводяться в мажоритарних округах, встановлюються на підставі протоколів дільничних виборчих комісій, складених відповідно до статті 153 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 321. Визначення обраних депутатів
    
    1. Рішеннями окружних виборчих комісій обраними депутатами районної у місті, селищної, сільської ради визнаються кандидати, які набрали найбільше порівняно з іншими кандидатами голосів виборців у кожному з багатомандатних виборчих округів - за кількість депутатських мандатів у кожному з цих округів.
    
    2. У разі, коли кількість кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу не перевищувала кількості депутатських мандатів, віднесених на цей округ, депутатами стають лише ті кандидати, за яких проголосувала більшість виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    
    С т а т т я 322. Визначення обраних міських, селищних, сільських голів
    
    1. Рішенням міжокружної виборчої комісій обраним на посаду міського, селищного, сільського голови визнається кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів виборців порівняно з іншими кандидатами на посаду голови.
    
    2. У разі, коли на посаду голови балотувався один кандидат, він вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість виборців, які взяли участь у голосуванні.
    
    
    С т а т т я 323. Особливі випадки встановлення результатів виборів
    
    1. Якщо претендента на депутатський мандат чи на посаду міського, селищного, сільського голови неможливо визначити, оскільки два або більше кандидатів набрали однакову кількість голосів виборців, окружна (вибори депутатів) або міжокружна (вибори голів) виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування по цих кандидатурах, яке проводиться не пізніше, ніж у двотижневий строк після дня проведення виборів в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    2. Окружна або міжокружна виборча комісія може визнати такими, що не відбулися, якщо у зв'язку з вибуттям зареєстрованих кандидатів або з інших причин голосування не проводилося.
    
    3. Підстави для проведення повторного підрахунку голосів виборців та для визнання виборів недійсними визначено статтями 155-156 та 158-160 Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІХ (статті 324–325)

    Г л а в а ІХ
    Підтвердження статусу новобраних депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів
    
    
    С т а т т я 324. Офіційне оприлюднення результатів виборів
    
    1. Міжокружні виборчі комісії не пізніше, ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів, офіційно оприлюднюють результати виборів у місцевих засобах масової інформації. Список обраних депутатів та міських, селищних, сільських голів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їхніх прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, виборчого округу, суб'єкта висування.
    
    2. У повідомленнях вказуються також:
    1) загальна кількість виборців, які взяли участь у відповідних виборах;
    2) кількість виборців у кожному з виборчих округів;
    3) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в кожному з виборчих округів;
    4) кількість голосів, поданих за:
    а) осередки партій та блоки - якщо вибори проводилися за виборчими списками;
    б) окремих кандидатів - якщо вибори проводилися на мажоритарній основі.
    5) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    6) назви і номери дільниць, де вибори визнано недійсними, та кількість виборців у них.
    
    3. Офіційне оприлюднення результатів виборів є підставою для звільнення осіб, обраних депутатами та на посади міських, селищних, сільських голів, з роботи (з посади) чи припинення занять, несумісних з виборною посадою, або прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом чи головою.
    
    
    С т а т т я 325. Реєстрація депутатів та міських, селищних, сільських голів
    
    1. Особа, обрана депутатом місцевої ради або міським, селищним, сільським головою, для її реєстрації депутатом або головою зобов'язана подати до міжокружної виборчої комісії документ про її звільнення з роботи (з посади) чи припинення занять, несумісних з виборною посадою, або копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата.
    
    2. У разі звернення особи, обраної депутатом або головою, до міжокружної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконати вимоги частини першої цієї статті, комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.
    
    3. При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, міжокружна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраного депутата місцевої ради або міського, селищного, сільського голови.
    
    4. У разі невиконання без поважних причин особою, обраною депутатом або головою, вимог частини першої цієї статті міжокружна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата чи від посади міського, селищного, сільського голови, та визнає депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку, за яким балотувалася ця особа (вибори на пропорційній основі), чи наступного за кількістю набраних голосів виборців кандидата у депутати по відповідному багатомандатному виборчому округу (вибори на мажоритарній основі), або призначає нові вибори міського, селищного, сільського голови.
    
    5. Особі, зареєстрованій депутатом місцевої ради або міським, селищним, сільським головою, окружна або міжокружна виборча комісія видає тимчасове посвідчення депутата або голови, яке є підставою для участі в першій сесії відповідної ради або для вступу цієї особи на посаду голови.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а Х (статті 326–330)

    Г л а в а Х
    Заміщення депутатів, які вибули, та позачергові вибори
    
    
    С т а т т я 326. Дострокове припинення повноважень депутата та міського, селищного, сільського голови
    
    Повноваження депутата місцевої ради достроково припиняються внаслідок:
    1) подання ним заяви про неможливість виконання депутатських обов'язків;
    2) рішенням відповідної ради у випадках, передбачених Виборчим кодексом;
    3) його смерті.
    
    
    С т а т т я 327. Складання депутатських повноважень кандидатом, обраним посаду міського, селищного, сільського голови
    
    1. У разі обрання депутатом місцевої ради особи, яку одночасно обрано на посаду міського, селищного чи сільського голови, ця особа складає депутатські повноваження.
    
    2. Вивільнений депутатський мандат передається кандидатові в депутати відповідної ради по багатомандатному виборчому округу, який набрав найбільше голосів виборців цього округу порівняно з кандидатами, яких не було обрано депутатами.
    
    3. У разі, коли необраних кандидатів у депутати по цьому багатомандатному виборчому округу не лишилося, вивільнений депутатський мандат лишається вакантним до чергових загальних виборів.
    
    
    С т а т т я 328. Заміщення депутатів, які вибули
    
    1. У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради на підставах і в порядку, передбачених Виборчим кодексом, за рішенням міжокружної виборчої комісії обраним депутатом визнається:
    1) в обласній, районній, міській радах - наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному виборчому списку осередку цієї партії чи блоку;
    2) в районній у місті, селищній, сільській радах - наступний за кількістю набраних голосів виборців кандидат у депутати по відповідному багатомандатному виборчому округу.
    
    2. У разі, коли необраних кандидатів у депутати по цьому багатомандатному виборчому округу не лишилося, вивільнений депутатський мандат лишається вакантним до чергових загальних виборів або до інших виборів, які проводяться на території цього округу.
    
    3. Реєстрація особи, обраної депутатом місцевої ради відповідно до частини першої цієї статті, та видача їй тимчасового посвідчення депутата здійснюються міжокружною виборчою комісією в порядку, передбаченому Виборчим кодексом.
    
    4. Осередок партії чи блок, що висунули кандидата у депутати, включеного до їх виборчого списку, що взяв участь у розподілі депутатських мандатів, можуть прийняти рішення про виключення цього кандидата зі свого виборчого списку в будь-який час після дня проведення виборів, якщо його не зареєстровано депутатом відповідно до частини першої цієї статті. Таке рішення приймається відповідно до статуту партії або угоди про утворення блоку зборами (конференцією) осередку партії чи зборами (конференцією) осередків партій, що входили до блоку на день проведення виборів. Витяг з протоколу зборів (конференції), підписаний головуючим, та рішення, підписане керівником осередку партії (керівниками осередків партій, що входили до блоку на день проведення виборів) та скріплене печаткою осередку партії (печатками осередками відповідних партій), протягом п'яти днів з дня прийняття передаються до міжокружної виборчої комісії. На підставі цих документів міжокружна виборча комісія протягом семи днів приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата з виборчого списку осередку партії чи блоку.
    
    
    С т а т т я 329. Заміщення міських, селищних, сільських голів, які вибули
    
    У разі дострокового припинення повноважень міського, селищного, сільського голови на підставах і в порядку, передбачених Виборчим кодексом, міжокружною виборчою комісією призначаються позачергові вибори.
    
    
    С т а т т я 330. Підготовка та проведення позачергових виборів
    
    1. Виборчі дільниці для проведення позачергових місцевих виборів утворюються не пізніше, ніж за 20 днів до дня проведення виборів, а у винятковому випадку - не пізніше, ніж за 5 днів до дня проведення виборів у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    2. Окружні виборчі комісії утворюються не пізніше, ніж за 50 днів до дня проведення виборів, за поданнями осередків партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу на останніх місцевих виборах, що вносяться до міжокружної виборчої комісії не пізніше, ніж за 55 днів до дня проведення виборів.
    
    3. Дільничні виборчі комісії утворюються не пізніше, ніж за 12 днів до дня проведення виборів, а у винятковому випадку в порядку, встановленому Виборчим кодексом, - одночасно з утворенням виборчих дільниць за поданнями осередків партій та блоків - суб'єктів виборчого процесу на останніх місцевих виборах. Подання вносяться до окружної виборчої комісії не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення виборів у порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    4. Висування кандидатів розпочинається наступного дня після ухвалення рішення про проведення позачергових виборів і закінчується за 40 днів до дня проведення виборів.
    
    5. Подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів закінчується за 30 днів до дня проведення виборів. Реєстрація кандидатів закінчується за 25 днів до дня виборів.
    
    6. Передвиборна агітація розпочинається за 24 дні до дня проведення виборів.
    
    7. Інформаційні плакати виготовляються виборчими комісіями не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення виборів, в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    8. Списки виборців складаються виконавчими органами міських, селищних, сільських рад або органами (посадовими особами), які, відповідно до закону, здійснюють їх повноваження, на основі відомостей Державного реєстру виборців України з використанням у їх підготовці списків виборців для останнього голосування на виборах Верховної Ради України, виборах Президента України, місцевих виборах, всеукраїнському чи місцевому референдумі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначені органи уточнюють ці списки та передають їх дільничним виборчим комісіям не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення виборів.
    
    9. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення виборів.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ХІ (статті 331–334)

    Г л а в а ХІ
    Заключні положення
    
    
    С т а т т я 331. Проведення виборів у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці
    
    1. У разі утворення відповідно до Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій України" нової адміністративно-територіальної одиниці вибори депутатів ради та міського, селищного чи сільського голови призначаються Верховною Радою України.
    
    2. Вибори депутатів цієї ради та міського, селищного чи сільського голови в новоутворюваній адміністративно-територіальній одиниці проводяться в порядку і в строки, встановлені Виборчим кодексом, з такими особливостями:
    1) склад відповідної міжокружної виборчої комісії за дорученням Верховної Ради України затверджується Центральною виборчою комісією України;
    2) міжокружна виборча комісія у разі відсутності у відповідній адміністративно-територіальній одиниці органів місцевого самоврядування, до відання яких належить формування інших виборчих органів та виборчих дільниць, визначає особливості виборів та кількісний склад депутатів відповідної ради, утворює виборчі дільниці та окружні виборчі комісії тощо в порядку і з дотриманням вимог, визначених Виборчим кодексом.
    
    3. Депутати цієї ради та міський, селищний чи сільський голова в новоутвореній адміністративно-територіальній одиниці обираються на строк до проведення чергових місцевих виборів.
    
    
    С т а т т я 332. Термін повноважень депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів, обраних на нечергових виборах
    
    У разі проведення позачергових, повторних виборів, виборів замість вибулих депутатів місцевих рад або міського, селищного, сільського голови та інших виборів у термін, який не співпадає з терміном проведення загальних чергових виборів, вони обираються на строк до набуття повноважень депутатами та міським, селищним, сільським головою, обраними на наступних чергових виборах.
    
    
    С т а т т я 333. Контроль за формуванням і використанням виборчих фондів
    
    1. Контроль за формуванням і використанням коштів власних виборчих фондів осередків партій і блоків та окремих кандидатів у депутати і кандидатів на посаду міського, селищного, сільського голови здійснюється відповідною окружною та міжокружною виборчою комісією, податковими органами, а також банківськими установами, в яких відкрито відповідний рахунок.
    
    2. Кошти власних виборчих фондів дозволяється використовувати виключно на потреби виборчої кампанії.
    
    3. Кошти, що надійшли до виборчого фонду від фізичних чи юридичних осіб, які, згідно з Виборчим кодексом, не мають права вносити пожертвування або коли відсутня адреса пожертвувача, за рішенням міжокружної виборчої комісії перераховуються до відповідного місцевого бюджету.
    
    4. Кошти виборчих фондів, які не було використано на потреби виборчої кампанії, за рішенням міжокружної виборчої комісії перераховуються до відповідного місцевого бюджету.
    
    
    С т а т т я 334. Відповідальність кандидата в депутати та кандидата на посаду міського, селищного чи сільського голови
    
    1. Порушення вимог Виборчого кодексу кандидатом у депутати місцевої ради або кандидатом на посаду міського, селищного, сільського голови, їхніми представниками та уповноваженими особами осередків партій і блоків особами тягне за собою скасування міжокружною виборчою комісією на підставі відповідного рішення суду своїх рішень про реєстрацію кандидата або про результати голосування та підсумки виборів у частині, що стосується відповідного кандидата.
    
    2. Приводами для скасування міжокружною виборчою комісією рішень, зазначених у частині першій цієї статті, можуть бути:
    1) підробка документів, які подаються осередком партії або блоком чи їх уповноваженими особами, кандидатом або його представником до відповідних виборчих комісій;
    2) використання керівником чи уповноваженою особою осередку партії або блоку, кандидатом або його представником під час підготовки і проведення виборів свого службового стану, зокрема для впливу на суб'єктів виборчого процесу, залучення до агітаційної роботи в робочий час осіб, підлеглих їм по службі, використання в ході виборчої кампанії на користь кандидата службового транспорту, множильної техніки, інших технічних засобів, устаткування, які знаходяться у підпорядкуванні (віданні) керівника чи уповноваженої особи осередку партії або блоку, кандидата, його довірених осіб;
    3) порушення осередком партії чи блоком, їх уповноваженими особами, кандидатом або його представником встановлених відповідно до Виборчого кодексу норм використання в агітаційній роботі засобів масової інформації;
    4) здійснення осередком партії чи блоком, їх уповноваженими особами, кандидатом або його довіреними особами заходів агітаційного характеру, що супроводжувалися наданням виборцям, іншим суб'єктам виборчого процесу безплатно або на пільгових умовах товарів, цінних паперів, кредитів, грошей, послуг;
    5) проведення осередком партії чи блоком, їх уповноваженими особами, кандидатом або його довіреними особами агітації в будь-якій формі у заборонений перед проведенням голосування час, зокрема на виборчих дільницях та прилеглих до них територіях;
    6) використання для проведення виборчої кампанії осередку партії чи блоку, окремого кандидата коштів у розмірах, що перевищують норми, визначені Виборчим кодексом, або з джерел, не передбачених Виборчим кодексом;
    7) ігнорування осередком партії чи блоком та їх уповноваженими особами, кандидатом та його представниками вимог виборчих комісій щодо недопущення інших порушень цього Закону.
    
    3. Рішення про реєстрацію кандидата або про результати голосування та підсумки виборів у частині, що його стосується, скасовується міжокружною виборчою комісією також у разі встановлення інших порушень ним законодавства України, не сумісних із статусом кандидата, визначеного Виборчим кодексом.
    
    4. За перешкоджання діяльності інших суб'єктів виборчого процесу, вчинене осередком партії чи блоком або їх уповноваженими особами, кандидатом або його представником шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або розповсюдженням неправдивої інформації про них, крім скасування рішень у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може наставати інша відповідальність, передбачена законами України.
    
    5. Суми коштів на рахунках виборчих фондів, що перевищують встановлені Виборчим кодексом норми, перераховуються у безспірному порядку до відповідних місцевих бюджетів.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ (статті 335–342)

  РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ
  ВИБОРИ ДО МІСЦЕВИХ РАД У АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ
  
  
  С т а т т я 335. Правова основа
  
  1. Вибори депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів у Автономній Республіці Крим проводяться в порядку і в строки, визначені у розділі восьмому Виборчого кодексу. При цьому загальний контроль за їх проведенням здійснює виборча комісія Автономної Республіки Крим.
  
  2. Підготовка до виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, діяльність задіяних у цих виборах органів, ведення агітаційної кампанії, проведення голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення результатів виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим та інші процедури виборчого процесу регламентуються розділами Виборчого кодексу, що стосуються загального порядку організації та проведення виборів депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів, з урахуванням особливостей, викладених у наступних статтях цього розділу Виборчого кодексу.
  
  
  С т а т т я 336. Визначальні ознаки виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим
  
  1. Вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться на пропорційній основі за виборчими списками місцевих осередків політичних партій та виборчих блоків місцевих осередків політичних партій.
  
  2. Вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за одним або кількома багатомандатними виборчими округами з урахуванням преференцій виборців. Рішення щодо кількості виборчих округів та кількості депутатських мандатів, віднесених на кожен з округів, а також щодо прохідного бар'єру (мінімальної кількості відсотків голосів виборців, необхідних партіям та блокам для участі в розподілі депутатських мандатів) приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
  
  3. До Верховної Ради Автономної Республіки Крим обирається 100 депутатів.
  
  4. Депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим може бути обраний громадянин України, який, крім дотримання інших вимог, передбачених Виборчим кодексом, постійно проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
  
  
  С т а т т я 337. Порядок призначення виборів
  
  1. Чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим на останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
  
  2. Позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим призначаються відповідно до Конституції України та Виборчого кодексу Верховною Радою України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також в інших випадках, передбачених Виборчим кодексом та законодавчими актами України.
  
  3. Рішення про проведення повторних виборів приймає виборча комісія Автономної Республіки Крим у випадках і в порядку, передбачених Виборчим кодексом.
  
  4. Оголошення про початок виборчої кампанії здійснює виборча комісія Автономної Республіки Крим відповідно до строків, визначених цим Законом.
  
  
  С т а т т я 338. Утворення виборчої комісії Автономної Республіки Крим
  
  1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим є органом з організації та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і утворюється, як правило, одночасно з призначенням виборів, але не пізніше, ніж за 120 днів до дня їх проведення. Строк повноважень виборчої комісії Автономної Республіки Крим - чотири роки. Виборча комісія Автономної Республіки Крим здійснює свої повноваження до утворення її нового складу. Комісія є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням.
  
  2. Виборча комісія Автономної Республіки Крим утворюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим у складі 15 членів комісії за поданням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим, а також не менше третини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту.
  
  3. Члени виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії. Голова, заступник голови, секретар комісії працюють на постійній основі.
  
  
  С т а т т я 339. Повноваження виборчої комісії Автономної Республіки Крим
  
  Виборча комісія Автономної Республіки Крим:
  1) здійснює на всій території Автономної Республіки Крим контроль за виконанням виборчого законодавства і забезпечує його однакове застосування;
  2) очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, спрямовує їх діяльність;
  3) здійснює методичне забезпечення діяльності виборчих комісій;
  4) розробляє і затверджує кошторис витрат на підготовку та проведення виборів, встановлює порядок використання коштів, виділених з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим на проведення виборів, вирішує питання матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення виборів, здійснює контроль за цільовим використанням коштів;
  5) утворює виборчі округи, публікує список виборчих округів із зазначенням їх номерів, територіальних меж, центрів та кількості виборців у кожному виборчому окрузі;
  6) встановлює форми протоколів засідань виборчих комісій, посвідчень та інших виборчих документів, передбачених Виборчим кодексом;
  7) заслуховує повідомлення виборчих комісій, а також міністерств та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів;
  8) встановлює форму та затверджує зміст бюлетеня для голосування на виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  9) підбиває підсумки виборів у цілому по Автономній Республіці Крим, інформує про них Верховну Раду Автономної Республіки Крим;
  10) приймає рішення про проведення повторних виборів;
  11) публікує списки обраних депутатів із зазначенням даних, передбачених Виборчим кодексом;
  12) видає посвідчення депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим особі, яку обрано депутатом;
  13) розглядає звернення, заяви і скарги щодо рішень і дій або бездіяльності міжокружних, окружних та дільничних виборчих комісій, приймає по них рішення;
  14) розглядає заяви юридичних та фізичних осіб з питань, що віднесені до її компетенції, і приймає по них рішення;
  15) контролює діяльність виборчих комісій з питань забезпечення приміщеннями, транспортом, зв'язком, іншими засобами матеріально-технічного забезпечення виборів;
  16) публікує дати початку і закінчення подання кандидатур до складу виборчих комісій, інформацію про утворення виборчих комісій, утворення виборчих округів, реєстрації виборчих списків та окремих кандидатів у депутати, інших заходів, визначених Виборчим кодексом;
  17) визначає порядок використання засобів масової інформації Автономної Республіки Крим у виборчих процесах;
  18) здійснює інші повноваження відповідно до Виборчого кодексу та законів України.
  
  
  С т а т т я 340. Фінансування роботи виборчих комісій
  
  Фінансування роботи виборчих комісій здійснюється за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, що передаються у розпорядження виборчої комісії Автономної Республіки Крим. Ці кошти використовуються виборчою комісією Автономної Республіки Крим відповідно до ухваленого нею кошторису витрат.
  
  
  С т а т т я 341. Фінансування передвиборної агітації
  
  1. Фінансування передвиборної агітації здійснюється за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, а також коштів місцевих осередків політичних партій та виборчих блоків місцевих осередків політичних партій, окремих кандидатів у депутати, а також пожертвувань фізичних та юридичних осіб.
  
  2. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, виборчі комісії оплачують у випадках, передбачених Виборчим кодексом:
  1) друкування передвиборних плакатів осередків партій і блоків та кандидатів у депутати;
  2) публікацію в газетах передвиборних програм осередків партій і блоків, кандидатів у депутати;
  3) час мовлення на радіо і телебаченні;
  4) користування спорудами, приміщеннями, устаткуванням для проведення зустрічей виборців з керівниками осередків партій і блоків та їх уповноваженими особами, кандидатами у депутати і їхніми представниками, організованих виборчими комісіями.
  
  3. Виборчий фонд осередку партії чи блоку, кандидата у депутати утворюється за рахунок коштів осередку партії чи блоку, кандидата у депутати, пожертвувань фізичних та юридичних осіб України.
  
  4. Гранична сума витрат виборчого фонду осередку партії чи блоку, кандидата у депутати на виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
  
  5. До виборчих фондів забороняється робити внески органам виконавчої влади, державним підприємствам, установам і організаціям, органам місцевого самоврядування, іноземним юридичним і фізичним особам, анонімним особам, міжнародним організаціям та об'єднанням.
  
  6. Кошти, що надійшли до виборчого фонду від фізичних чи юридичних осіб, які, згідно з Виборчим кодексом, не мають права робити такі пожертвування, або кошти, що надійшли від анонімного чи фіктивного пожертвувача, в тому числі пожертвувача, адреса якого невідома, підлягають перерахуванню до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим.
  
  7. Не використані під час виборчої кампанії кошти виборчих фондів за рішенням виборчої комісії Автономної Республіки Крим перераховуються до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим. Якщо осередок партії чи блоку або окремий кандидат у депутати, які балотувався на виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що були визнані недійсними, реєструються для участі в повторних виборах, вони мають право розпоряджатися коштами, що залишилися в їхніх виборчих фондах, за умови, що причиною визнання виборів недійсними не були їхні дії чи дії їх довірених осіб і представників.
  
  8. Не пізніше, ніж за сім днів до дня проведення виборів, осередки партій та блоки, кандидати у депутати або їх довірені особи чи представники зобов'язані передати до виборчих комісій фінансові звіти про джерела надходжень у виборчі фонди. Форма фінансового звіту встановлюється виборчою комісією Автономної Республіки Крим.
  
  
  С т а т т я 342. Реєстрація депутатів і оприлюднення результатів виборів
  
  1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим реєструє осіб, обраних депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, і відповідно до цього Закону видає їм посвідчення депутата.
  
  2. Результатами виборів вважається встановлення осіб, обраних депутатом.
  
  3. Підсумки голосування та результати виборів виборчою комісією Автономної Республіки Крим публікуються в пресі та повідомляються по телебаченню і радіо не пізніше, ніж на двадцять перший день після виборів.
  
  4. Повідомлення про результати виборів і списки обраних депутатів публікуються із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи і проживання та партійності.
  
  5. Виборча комісія Автономної Республіки Крим в тижневий строк після опублікування результатів виборів видає обраним депутатам посвідчення встановленого зразка.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ (статті 343–374)

  РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
  ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І (статті 343–349)

    Г л а в а І
    Види всеукраїнських референдумів. Фінансове забезпечення
    
    
    С т а т т я 343. Поняття всеукраїнського референдуму
    
    Всеукраїнський референдум як вища форма безпосередньої демократії є способом прийняття законів України та інших рішень з питань загальнодержавного значення шляхом вільного волевиявлення громадян України - таємного голосування.
    
    
    С т а т т я 344. Види всеукраїнських референдумів
    
    Всеукраїнські референдуми в Україні поділяються:
    1) за суб'єктом ініціативи:
    - за народною ініціативою;
    - за ініціативою Верховної Ради України;
    - за ініціативою Президента України;
    2) за предметом (суттю питань, що обговорюються):
    - з приводу внесення змін до Конституції України;
    - з приводу зміни території України;
    - щодо визнання нечинними певного закону або окремих його положень;
    - з інших питань, за винятком визначених статтею 74 Конституції України.
    
    
    С т а т т я 345. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою
    
    1. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою є способом прийняття громадянами рішення щодо визнання нечинними певного закону або окремих його положень.
    
    2. Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму закони з питань податків, бюджету, амністії.
    
    
    С т а т т я 346. Всеукраїнський референдум з приводу внесення змін до Конституції України
    
    1. Всеукраїнський референдум з приводу внесення змін до Конституції України - це спосіб прийняття громадянами рішення щодо затвердження законопроекту про внесення змін до Конституції України: розділу І "Загальні засади", розділу ІІІ "Вибори. Референдум", розділу ХІІІ "Внесення змін до Конституції України".
    
    2. Законопроект про внесення змін до зазначених розділів Конституції України подається до Верховної Ради України Президентом України або народними депутатами України, які становлять не менше, ніж дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
    
    
    С т а т т я 347. Всеукраїнський референдум про зміну території України
    
    1. Всеукраїнський референдум про зміну території України - це спосіб прийняття громадянами рішення про схвалення пропозиції Президента України про зміну території України.
    
    2. Всеукраїнський референдум про зміну території України призначає Верховна Рада України.
    
    
    С т а т т я 348. Обмеження щодо проведення всеукраїнського референдуму
    
    Всеукраїнський референдум не може проводитися в умовах воєнного чи надзвичайного стану на всій території України чи в окремих місцевостях та протягом трьох місяців після його скасування, а також протягом одного року після проведення всеукраїнського референдуму. На всеукраїнський референдум може виноситися лише одне питання.
    
    
    С т а т т я 349. Фінансове забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням всеукраїнського референдуму, крім витрат на збирання підписів під вимогою проведення референдуму, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Головним розпорядником цих коштів є Центральна виборча комісія. Комісії з всеукраїнського референдуму використовують ці кошти відповідно до кошторису витрат, ухваленого Центральною виборчою комісією.
    
    2. Кабінет Міністрів України виділяє Центральній виборчій комісії кошти на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму протягом п'ятнадцяти днів від дня опублікування постанови Верховної Ради України або указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.
    
    3. Порядок розподілу, перерахування, обліку надходження і використання бюджетних коштів, виділених на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму, а також форми і строки фінансової звітності комісій із всеукраїнського референдуму визначаються згідно із законодавством України.
    
    4. Центральна виборча комісія подає фінансовий звіт Рахунковій палаті про витрачання коштів Державного бюджету України на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму не пізніше, ніж через три місяці після опублікування нею повідомлення про результати всеукраїнського референдуму.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 350–353)

    Г л а в а ІІ
    Призначення всеукраїнського референдуму
    
    
    С т а т т я 350. Порядок призначення всеукраїнського референдуму з приводу внесення змін до Конституції України
    
    1. Президент України протягом десяти днів після отримання закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України видає указ про призначення всеукраїнського референдуму з приводу внесення змін до Конституції України із зазначенням дати його проведення. Текст закону, що виноситься на затвердження всеукраїнським референдумом про внесення змін до Конституції України, обов'язково додається до указу Президента України.
    
    2. Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму з приводу внесення змін до Конституції України визначається дата його проведення - не раніше, ніж через 90 днів, і не пізніше, ніж через 120 днів з дня підписання указу.
    
    3. Указ Президента України про призначення всеукраїнського референдуму з приводу внесення змін до Конституції України має бути офіційно оприлюднено протягом трьох днів з дня його підписання в газетах "Урядовий кур'єр" і "Голос України" та опубліковано в "Офіційному віснику України".
    
    
    С т а т т я 351. Порядок призначення всеукраїнського референдуму з приводу зміни території України
    
    1. Рішення про призначення всеукраїнського референдуму з приводу зміни території України приймається за поданням Президента України постановою Верховної Ради України.
    
    2. У постанові Верховної Ради України має зазначатися дата проведення всеукраїнського референдуму та міститися сформульоване питання, що виноситься на референдум. Всеукраїнський референдум проводиться не раніше, ніж через 90 днів, і не пізніше, ніж через 120 днів з дня прийняття Верховною Радою України постанови про його призначення.
    
    3. Постанову Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму має бути офіційно оприлюднено протягом трьох днів з дня її прийняття в газетах "Голос України" і "Урядовий кур'єр" та опубліковано в "Офіційному віснику України".
    
    
    С т а т т я 352. Порядок проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою
    
    1. Президент України протягом семи днів з дня отримання постанови Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян під вимогою проведення всеукраїнського референдуму видає указ про проголошення референдуму із зазначенням дати його проведення та сформульованим питанням, що виноситься на референдум. У разі винесення на всеукраїнський референдум питання про визнання нечинними закону або окремих його положень текст закону додається до указу Президента України.
    
    2. Дата проведення всеукраїнського референдуму визначається указом Президента України не раніше, ніж через 90 днів, і не пізніше, ніж через 120 днів з дня підписання указу про проголошення всеукраїнського референдуму.
    
    3. Указ Президента України про проголошення всеукраїнського референдуму щодо визнання нечинними певного закону або окремих його положень та в разі проголошення референдуму текст закону чи його окремих положень протягом трьох днів з дня підписання указу має бути офіційно оприлюднено в газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та протягом семи
    днів - в "Офіційному віснику України".
    
    
    С т а т т я 353. Вимога проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Громадяни з правом голосу можуть ініціювати проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою шляхом збирання підписів громадян України під вимогою проведення цього референдуму.
    
    2. Президент України зобов'язаний проголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо під вимогою проведення цього референдуму підписалося не менше трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи під цією вимогою зібрано не менше, ніж у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, і не менше, ніж по сто тисяч підписів у кожній з цих адміністративно-територіальних одиниць.
    
    3. Збирання підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму організовують і здійснюють ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму, що утворюються і діють відповідно до Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статті 354–360)

    Г л а в а ІІІ
    Ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму. Підписи на підтримку ініціативи
    
    
    С т а т т я 354. Утворення ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян, в яких бере участь не менше двохсот
    осіб з правом голосу. Збори проводяться за місцем проживання громадян.
    
    2. Не пізніше, ніж за три дні до дня проведення зборів з питання всеукраїнського референдуму, їх ініціатори повинні письмово повідомити про дату, час, місце і мету зборів відповідно голову районної ради, міського, селищного, сільського голову або голову районної в місті ради.
    
    3. Голова відповідної ради, міський, селищний чи сільський голова, якому адресовано повідомлення про проведення зборів громадян з питання всеукраїнського референдуму, направляє на збори свого представника для здійснення контролю за додержанням вимог цього Закону при проведенні зборів. Зазначений представник повинен мати письмові повноваження відповідного голови ради, міського голови.
    
    4. Перед початком зборів складається список їх учасників із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження (щодо 18-річних - дати народження), домашньої адреси кожного учасника. Навпроти свого прізвища кожний учасник зборів ставить свій підпис.
    
    5. На зборах обираються голова та секретар зборів, затверджується порядок денний зборів, до якого включаються питання про доцільність проведення всеукраїнського референдуму, та формулюється питання, з якого ініціюється всеукраїнський референдум. До порядку денного зборів включається також питання про обговорення відповідного закону або його положень, чинність яких пропонується припинити.
    
    6. На зборах ведеться протокол, в якому зазначаються дата, місце проведення зборів, кількість учасників, інформація про обрання голови та секретаря зборів і хід обговорення питань порядку денного, результати голосувань з питань порядку денного, формування персонального складу ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму та обрання її голови (якщо ініціативну групу з проведення всеукраїнського референдуму обрано). Список учасників зборів є невід'ємною частиною протоколу.
    
    7. У разі, якщо більшість учасників зборів проголосує за проведення всеукраїнського референдуму та затвердить формулювання питання, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян під вимогою проведення всеукраїнського референдуму та здійснення інших функцій, передбачених Виборчим кодексом.
    
    8. Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму складається не менше, ніж з 20 громадян, які на день її утворення мають право голосу. Персональний склад ініціативної групи зазначається в протоколі зборів. Збори утворюють лише одну ініціативну таку групу.
    
    9. Документи проведених зборів (протокол зборів, список учасників, список членів ініціативної групи із зазначенням документів, якими посвідчувалася особа кожного члена групи) підписуються головою і секретарем зборів.
    
    10. Кількість зборів громадян для утворення ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму не обмежується.
    
    
    С т а т т я 355. Реєстрація ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму реєструються Центральною виборчою комісією за поданням голів районних рад, міських, селищних, сільських голів або голів районних у місті рад.
    
    2. Для внесення подання Центральній виборчій комісії про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму голові відповідної ради чи міському, селищному, сільському голові надаються не пізніше, ніж через десять днів з дня проведення зборів, документи цих зборів, передбачені Виборчим кодексом.
    
    3. Подання має містити пропозицію про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або про відмову в такій реєстрації із зазначенням причин відмови.
    
    4. Подання голови відповідної ради чи міського, селищного, сільського голови чи констатація невнесення подання у встановлений строк може бути оскаржено громадянами до суду в семиденний строк. Суд розглядає скаргу протягом п'яти днів.
    
    5. У разі відповідності поданих документів вимогам Виборчого кодексу Центральна виборча комісія у 15-денний строк реєструє ініціативну групу з проведення всеукраїнського референдуму і протягом трьох днів видає їй свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за формами, встановленими Центральною виборчою комісією. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму зазначається загальний строк збирання підписів, визначений під час реєстрації першої ініціативної групи з проведення цього всеукраїнського референдуму.
    
    6. Під час реєстрації ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму їм присвоюються порядкові номери.
    
    7. Відомості про зареєстровані ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму подаються Центральною виборчою комісією Президентові України та Верховній Раді України.
    
    8. Повідомлення про реєстрацію ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму публікуються в пресі та оголошуються в інших засобах масової інформації.
    
    9. Відмова в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму може бути лише з мотивів порушення Конституції України чи законів України під час її утворення.
    
    
    С т а т т я 356. Фінансування створення ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму та збирання підписів
    
    1. Плата за реєстрацію ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму не стягується.
    
    2. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам, організаціям, де такі органи виступають засновниками, забороняється нести витрати, пов'язані з організацією і діяльністю ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    3. Витрати на збирання підписів громадян здійснюються за рахунок коштів ініціативної групи, а також за рахунок добровільних пожертв громадян, політичних партій, громадських організацій, профспілок.
    
    
    С т а т т я 357. Порядок і строки збирання підписів ініціативними
    групами
    
    1. Після одержання свідоцтва про свою реєстрацію ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму має право безперешкодно збирати підписи громадян під вимогою про проведення референдуму. Підписи громадян, зібрані ініціативною групою з проведення всеукраїнського референдуму до її реєстрації, не враховуються.
    
    2. Підписи громадян збираються на підписних листах, форма яких встановлюється Центральною виборчою комісією. Ініціативна група із всеукраїнського референдуму має право виготовляти підписні листи встановленої форми друкарським способом, шляхом ксерокопіювання або іншим чином.
    
    3. Підписний лист обов'язково містить реєстраційний номер ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, дату її реєстрації, порядковий номер підписного листа, зазначення адміністративно-територіальної одиниці, де збираються підписи, точне формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум.
    
    4. Збирання підписів на підтримку проведення всеукраїнського референдуму здійснюється лише членами зареєстрованих ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму протягом трьох місяців з дня видачі свідоцтва про реєстрацію першої ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму. Центральна виборча комісія офіційно оголошує в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" про початок перебігу цього тримісячного строку для збирання підписів.
    
    5. Якщо збиранню підписів громадян на відповідній території перешкоджали стихійне лихо або інші обставини, незалежні від діяльності ініціативних груп, Центральна виборча комісія за зверненням будь-якої з таких груп має право продовжити загальний строк збирання підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму, але не більше, ніж на п'ятнадцять днів.
    
    6. Громадянин, який підтримує вимогу проведення всеукраїнського референдуму, ставить на підписному листі свій підпис і дату підписання. Прізвище, ім'я, по батькові, дрік народження (для 18-річних - дата народження) та місце постійного проживання він може зазначити на підписному листі власноручно або, на його прохання, це може зробити член ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, який збирає підписи. За відсутності паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу та її вік, громадянин не може ставити свій підпис на підписному листі. У разі виявлення такого підпису підписний лист вважається недійсним і не враховується при встановленні загальної кількості зібраних підписів громадян.
    
    7. Після заповнення підписного листа членом ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму на ньому робиться запис про загальну кількість підписів громадян. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписом члена ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    8. Протягом десяти днів з дня останнього за часом підпису громадян на підписному листі, але не пізніше встановленого строку збирання підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму, підпис члена ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму на підписному листі засвідчується нотаріально або посадовою особою, спеціально призначеною для цього головою ради, на території яких збиралися підписи, або, відповідно, міським, селищним чи сільським головою.
    
    
    С т а т т я 358. Передача підписних листів до органів місцевого самоврядування
    
    1. Ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму передають підписні листи до відповідного органу місцевого самоврядування, на території якого здійснювався збір підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму, не пізніше, ніж через 180 днів з дня одержання свідоцтва про реєстрацію першої ініціативної групи з проведення цього референдуму.
    
    2. При передачі підписних листів до органу місцевого самоврядування складається протокол, форма якого затверджується Центральною виборчою комісією. У протоколі зазначаються населені пункти, де збиралися підписи (або жителі яких поставили свої підписи), кількість підписних листів з підписами жителів окремих населених пунктів. У разі втрати підписного листа складається акт про обставини втрати підписного листа із зазначенням його номера.
    
    3. Підписні листи передаються до органу місцевого самоврядування, на території якого здійснювався збір підписів (жителі якого поставили свої підписи), для перевірки та засвідчення достовірності зібраних підписів. Протокол про передачу підписних листів складається у трьох примірниках і підписується не менше, ніж трьома членами ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму та головою відповідного органу місцевого самоврядування. В протоколі про передачу підписних листів зазначаються загальна кількість підписних листів та загальна кількість підписів громадян.
    
    4. Голова відповідної ради, міський, селищний, сільський голова організує перевірку достовірності відомостей та підписів у переданих документах, яка здійснюється протягом 14 днів.
    
    5. У разі виявлення недостовірних підписів або двох чи більше підписів одного громадянина голова ради, на території якого збиралися підписи (жителі якого поставили свої підписи), чи відповідний міський, селищний, сільський голова повідомляє про це ініціативну групу з проведення всеукраїнського референдуму. Зазначені підписи не враховуються. На звороті підписного листа службовою особою, яка здійснює перевірку, робиться позначка про їх неврахування.
    
    6. Голова ради, на території якого збиралися підписи (жителі якого поставили свої підписи), чи відповідний міський, селищний, сільський голова в триденний строк передають підписні листи та протоколи про передачу підписних листів відповідно голові обласної ради, Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим. В акті про передачу обов'язково зазначається загальна кількість підписів громадян, зібраних на підтримку вимоги про проведення всеукраїнського референдуму на відповідній території.
    
    7. Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, голова обласної ради, Київський та Севастопольський міські голови в триденний строк узагальнюють підсумки збору підписів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, забезпечують брошурування підписних листів та протоколів, про що складається відповідний акт, в якому зазначається загальна кількість підписів, зібраних на відповідній території (підписів громадян, що проживають на відповідній території).
    
    
    С т а т т я 359. Підрахунок підписів Центральною виборчою комісією
    
    1. Центральна виборча комісія після надходження підписних листів, протоколів разом з поданнями голів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, Київського чи Севастопольського міських голів протягом 60 днів перевіряє достовірність та узагальнює підсумки збору підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
    
    2. Якщо в підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, то такі підписи не враховуються. Недійсними визнаються підроблені підписи, а також підписи, зібрані насильно або з використанням службової чи матеріальної залежності громадян, та підписи, зібрані завдяки фінансовій або іншій матеріальній винагороді осіб, які підписуються, якщо зазначені факти будуть встановлені судом.
    
    3. За наслідками перевірки та узагальнення підсумків Центральна виборча комісія приймає рішення про підсумки збору підписів та складає протокол, в якому зазначаються сформульоване питання про визнання нечинними певного закону або окремих його положень, відомості про загальну кількість зібраних підписів, кількість адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, у яких зібрано підписи, кількість зазначених адміністративно-територіальних одиниць, у яких зібрано не менше 100 000 підписів. Текст закону, його окремих норм додається до протоколу Центральної виборчої комісії та є його невід'ємною частиною.
    
    4. Якщо у встановлений Виборчим кодексом строк не зібрано достатню кількість підписів громадян України, Центральна виборча комісія приймає рішення про припинення діяльності всіх зареєстрованих ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму та припинення пов'язаних з ним заходів.
    
    
    С т а т т я 360. Подання Президенту України рішення Центральної виборчої комісії про підсумки збору підписів
    
    Голова Центральної виборчої комісії або особа, яка виконує його обов'язки, протягом трьох днів з дня прийняття Центральною виборчою комісією рішення про підсумки збору підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму та складення відповідного протоколу передає їх Президенту України.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІV (статті 361–365)

    Г л а в а ІV
    Організація та забезпечення проведення всеукраїнського референдуму. Ведення агітації
    
    
    С т а т т я 361. Оголошення про початок кампанії з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Оголошення про початок кампанії з проведення всеукраїнського референдуму здійснює Центральна виборча комісія.
    
    2. Оголошення про початок кампанії з проведення всеукраїнського референдуму здійснюється не пізніше, ніж через п'ять днів після прийняття Верховною Радою України постанови чи підписання Президентом України указу про призначення чи проголошення всеукраїнського референдуму.
    
    
    С т а т т я 362. Округи з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Для проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія утворює 225 територіальних округів. Кількість округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою та кількості населення. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частин.
    
    2. Рішення про утворення територіальних округів з проведення всеукраїнського референдуму приймається Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 90 днів до дня проведення референдуму, за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Територіальні округи з проведення референдуму утворюються з приблизно рівною кількістю громадян України (з відхиленням від середнього показника у межах 12 відсотків), що мають право голосу.
    
    3. Перелік територіальних округів з проведення всеукраїнського референдуму із зазначенням їх номерів, територіальних меж та центрів публікується Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за 60 днів до дня проведення всеукраїнського референдуму.
    
    
    С т а т т я 363. Комісії та дільниці з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    1. Комісії з проведення всеукраїнського референдуму утворюються та діють відповідно до розділу третього Виборчого кодексу.
    
    2. Дільниці з проведення всеукраїнського референдуму утворюються відповідно до статей 109 та 110 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 364. Агітація щодо всеукраїнського референдуму
    
    1. Підготовка та проведення всеукраїнського референдуму здійснюються відкрито і гласно. Рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що стосуються всеукраїнського референдуму, доводяться до відома громадян через засоби масової інформації у строки, визначені Виборчим кодексом.
    
    2. Громадяни, політичні партії, громадські організації мають право вільно обговорювати доцільність проведення всеукраїнського референдуму, вести агітацію за або проти участі у ньому та щодо прийняття рішень з питань, винесених на всеукраїнський референдум, на зборах, мітингах, у пресі, на радіо і телебаченні. Агітація щодо всеукраїнського референдуму може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України, Виборчому кодексу, законам України.
    
    3. На одному із загальнодержавних телеканалів за кошти Державного бюджету України, виділені на проведення всеукраїнського референдуму, з метою забезпечення проведення всебічної агітації з питань, винесених на референдум, проводяться телевізійні дебати за участю громадян, політичних партій, громадських організацій протягом не менше 15 днів до дня проведення всеукраїнського референдуму в час, визначений Центральною виборчою комісією за домовленістю з відповідною телерадіоорганізацією.
    
    4. Ініціатори проведення всеукраїнського референдуму, політичні партії, громадські організації можуть виготовляти агітаційні матеріали (плакати, листівки, буклети тощо) за власний рахунок.
    
    5. Комісії з проведення всеукраїнського референдуму, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи сприяють проведенню зборів, мітингів, завчасно сповіщають громадян про час і місце їх проведення, надають у необхідних випадках приміщення та здійснюють інші заходи.
    
    6. Примірник кожного виду друкованих агітаційних матеріалів замовник їх виготовлення зобов'язаний не пізніше, ніж через три дні після виготовлення, передати до територіальної комісії з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    7. Усі агітаційні друковані матеріали повинні містити назву та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) тих підприємств, установ, організацій, що здійснили друк, а також відомості про загальний тираж. Виготовлення та розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів забороняються. У разі розповсюдження анонімних чи сфальшованих агітаційних матеріалів, інших порушень ведення агітації комісії з проведення всеукраїнського референдуму повинні звернутися до органів державної влади з відповідним поданням щодо припинення протиправної агітаційної діяльності.
    
    8. Органи місцевого самоврядування відповідно до кошторису витрат на проведення всеукраїнського референдуму відводять місця, обладнують стенди, дошки оголошень в людних місцях для вивішування агітаційних матеріалів, передбачених Виборчим кодексом, а також повідомлень про заходи з підготовки та проведення всеукраїнського референдуму.
    
    9. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі заходи, у тому числі на засідання комісій з проведення всеукраїнського референдуму, пов'язані з підготовкою і проведенням референдуму. Комісії з проведення референдуму, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування надають їм інформацію про підготовку та проведення референдуму.
    
    10. Засоби масової інформації, серед засновників яких є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, або які фінансуються повністю чи частково за рахунок державних коштів або коштів місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації державної чи комунальної форм власності, або які фінансуються повністю чи частково за рахунок державних коштів або коштів місцевого самоврядування, повинні забезпечувати рівні можливості для агітації за або проти питання, винесеного на всеукраїнський референдум.
    
    
    С т а т т я 365. Обмеження в агітаційній кампанії
    
    1. Забороняється брати участь у проведенні агітації щодо всеукраїнського референдуму:
    1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, а також їх посадовим особам;
    2) командному складові військових частин, військових установ і організацій;
    3) благодійним і релігійним організаціям;
    4) особам, які входять до складу комісій з проведення всеукраїнського референдуму;
    5) іноземним фізичним та юридичним особам, особам без громадянства.
    
    2. Забороняється розміщення таких агітаційних стендів, дошок оголошень, матеріалів та повідомлень на будівлях, що є пам'ятками архітектури, на пам'ятниках, обелісках, у приміщеннях комісій з проведення всеукраїнського референдуму, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.
    
    3. Забороняється агітація, що супроводжується наданням учасникам референдуму безоплатно або на пільгових умовах будь-яких товарів, цінних паперів, лотерейних білетів, грошей, послуг тощо та проведенням лотерей.
    
    4. За 15 днів до дня проведення всеукраїнського референдуму забороняється оголошення в засобах масової інформації всіх форм власності, у тому числі іноземних, які поширюють інформацію в Україні, соціологічних досліджень, результатів опитувань громадської думки та прогнозів щодо всеукраїнського референдуму.
    
    5. У день проведення всеукраїнського референдуму будь-яка агітація (розповсюдження агітаційних листівок, плакатів, заклики голосувати за чи проти питань, винесених на референдум, брати або не брати участі в референдумі) забороняється. Агітаційні друковані матеріали, вивішені до дня проведення референдуму поза приміщеннями для голосування, залишаються на тих же місцях.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 366–371)

    Г л а в а V
    Проведення голосування. Встановлення результатів всеукраїнського референдуму
    
    
    С т а т т я 366. Бюлетень для голосування
    
    1. Форму і текст бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі затверджує Центральна виборча комісія. Текст бюлетеня не може суперечити формулюванню з питання, яке винесено на референдум.
    
    2. У разі проведення всеукраїнського референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень Центральна виборча комісія може прийняти рішення про приєднання до кожного бюлетеня для голосування тексту закону або його окремих положень, які пропонується визнати нечинними.
    
    3. Бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі є документами суворої звітності і підлягають обліку. Голова, заступник голови, секретар та члени відповідних комісій з проведення референдуму несуть персональну відповідальність за забезпечення належного зберігання та використання бюлетенів.
    
    4. Бюлетень для голосування на всеукраїнському референдумі має містити видрукувані друкарським способом назву всеукраїнського референдуму, номер округу, номер дільниці з проведення всеукраїнського референдуму та зазначення її розташування (район, місто, район у місті), а також позначене місце для підпису члена дільничної комісії з всеукраїнського референдуму, який видаватиме бюлетень.
    
    5. У бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі зазначається формулювання рішення чи питання, що виноситься на референдум, а в разі проведення референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - також назва закону і пропонується громадянину відповісти "так" або "ні" на запитання про прийняття чи відхилення проекту, відповідного рішення або питання.
    
    6. Бюлетені для голосування мають контрольні талони, відокремлені від бюлетеня лінією для відриву, що містять видрукувані друкарським способом назву всеукраїнського референдуму, номер округу та номер дільниці з проведення референдуму, а також позначені місця для підписів громадянина, який отримав бюлетень, та члена дільничної комісії з проведення всеукраїнського референдуму, який видаватиме бюлетень.
    
    7. Контрольні талони залишаються в дільничній комісії з проведення всеукраїнського референдуму і є підставою для встановлення кількості громадян, які отримали бюлетені для голосування.
    
    8. Форма бюлетенів для голосування на всеукраїнському референдумі встановлюється Центральною виборчою комісією.
    
    9. Бюлетень для голосування на всеукраїнському референдумі повинен містити роз'яснення щодо порядку його заповнення у кабіні або кімнаті для таємного голосування.
    
    10. У разі позитивної відповіді на питання, винесене на всеукраїнський референдум, виборець має зробити в бюлетені позначку "плюс" (+) або іншу в квадраті під словом (навпроти слова) "так". У разі негативної відповіді на питання, винесене на референдум, виборець має зробити в бюлетені позначку "плюс" (+) або іншу в квадраті під словом (навпроти слова) "ні".
    
    11. Виготовлення бюлетенів для голосування на всеукраїнському референдумі з розміщенням замовлень здійснює Центральна виборча комісія. Порядок зберігання виготовлених бюлетенів та забезпечення ними дільничних комісій з проведення референдуму визначається Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 367. Організація і порядок голосування
    
    1. Голосування проводиться в день всеукраїнського референдуму з восьмої до двадцятої години.
    
    2. Про час та місце голосування дільнична комісія з проведення всеукраїнського референдуму сповіщає громадян не пізніше, ніж за п'ять днів до дня проведення референдуму.
    
    3. Порядок голосування та підрахунку голосів, а також оформлення документів щодо результатів голосування визначено статтями 143-156 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 368. Підрахунок голосів на дільниці з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. Керуючись положеннями Виборчого кодексу щодо порядку підрахунку голосів на виборах та референдумах, дільнична комісія встановлює кількість громадян, які взяли участь у голосуванні, та визначає кількість бюлетенів, визнаних нею недійсними.
    
    2. Недійсним є бюлетень:
    1) невстановленої форми;
    2) якщо на ньому немає підпису члена дільничної комісії з проведення всеукраїнського референдуму, який його видав;
    3) заповнений олівцем;
    4) якщо з питання, винесеного на всеукраїнський, поставлено відповідну позначку як у квадраті під словом (навпроти слова) "так", так і в квадраті під словом (навпроти слова) "ні";
    5) в якому виборцем не поставлено жодної позначки в квадратах під словами (навпроти слів) "так" або "ні";
    6) за яким неможливо однозначно визначити волевиявлення громадянина.
    
    3. При виникненні сумнівів щодо дійсності бюлетеня питання вирішується комісією шляхом голосування.
    
    4. При прийнятті рішення про визнання бюлетеня недійсним дільнична комісія з проведення всеукраїнського референдуму зазначає на його зворотному боці мотиви визнання бюлетеня недійсним. Цей запис засвідчується підписами трьох членів дільничної комісії і печаткою дільничної комісії.
    
    5. Встановлена кількість недійсних бюлетенів заноситься до протоколу. Недійсні бюлетені запаковуються і опечатуються із зазначенням на пакеті назви бюлетеня, найменування і номера округу, номера дільниці з проведення всеукраїнського референдуму та місця її розташування, кількості запакованих бюлетенів, дати. Голова та секретар дільничної комісії і присутні на цьому засіданні члени комісії ставлять свої підписи на опечатаному пакеті.
    
    6. Комісія підраховує кількість голосів, поданих за схвалення та проти схвалення питання, винесеного на всеукраїнський референдум, а у разі проведення референдуму щодо визнання нечинними певного закону або окремих його положень - також кількість голосів, поданих за припинення чинності кожного з положень та проти цього.
    
    7. Питання, додатково вписані виборцем в бюлетені, до уваги не беруться.
    
    8. Після підрахунку бюлетені запаковуються і опечатуються окремо за кожним з цих показників у порядку, визначеному частиною четвертої цієї статті.
    
    
    С т а т т я 369. Протокол дільничної комісії
    
    1. За результатами підрахунків дільнична комісія з проведення всеукраїнського референдуму складає протокол, до якого заносяться:
    1) кількість громадян, включених на дільниці до списку для участі в референдумі;
    2) кількість одержаних бюлетенів;
    3) кількість невикористаних бюлетенів;
    4) кількість громадян, які отримали бюлетені для голосування;
    5) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;
    6) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    7) кількість голосів громадян, поданих за схвалення питання, винесеного на референдум;
    8) кількість голосів громадян, поданих проти схвалення питання, винесеного на референдум;
    9) кількість голосів громадян, поданих за припинення чинності кожної норми закону (у разі проведення всеукраїнського референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - стосовно окремих норм закону);
    10) кількість голосів громадян, поданих проти припинення чинності кожної норми закону (у разі проведення всеукраїнського референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - стосовно окремих норм закону).
    
    2. Протокол дільничної комісії з проведення всеукраїнського референдуму складається у трьох примірниках, які підписуються головою, заступником голови, секретарем і членами дільничної комісії, присутніми на засіданні, та скріплюються печаткою дільничної комісії. До протоколу долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, письмові заяви та скарги з приводу порушень положень Виборчого кодексу при проведенні голосування і підрахунку голосів, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду.
    
    3. Перший примірник протоколу разом з окремими думками членів комісії, примірником кожного рішення комісії щодо результатів розгляду заяв і скарг з приводу зазначених порушень, пакетами бюлетенів та контрольних талонів негайно передаються до територіальної комісії з проведення всеукраїнського референдуму; другий примірник зберігається у секретаря дільничної комісії; третій примірник протоколу відразу вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної комісії. Усі примірники протоколу мають однакову юридичну силу.
    
    4. За письмовим проханням представників ініціативної групи їм негайно видається завірена копія протоколу дільничної комісії з всеукраїнського референдуму.
    
    
    С т а т т я 370. Встановлення підсумків голосування територіальною комісією з проведення всеукраїнського референдуму
    
    1. На підставі протоколів дільничних комісій територіальна комісія з проведення всеукраїнського референдуму встановлює на своєму засіданні та заносить до протоколу:
    1) кількість громадян, включених на відповідній території до списків для участі у референдумі;
    2) кількість громадян, які отримали бюлетені для
    голосування;
    3) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;
    4) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    5) кількість голосів громадян, поданих за схвалення питання, винесеного на референдум;
    6) кількість голосів громадян, поданих проти схвалення питання, винесеного на референдум;
    7) кількість голосів громадян, поданих за припинення чинності кожної норми закону (у разі проведення референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - стосовно окремих норм закону);
    8) кількість голосів громадян, поданих проти припинення чинності кожної норми закону (у разі проведення референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - стосовно окремих норм закону).
    
    2. Протокол територіальної комісії з проведення всеукраїнського референдуму складається у трьох примірниках, які підписуються головою, заступником голови, секретарем і членами територіальної комісії, присутніми на засіданні, та скріплюються печаткою комісії. Усі примірники протоколу мають однакову юридичну силу. До протоколу долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, письмові заяви і скарги з приводу порушень положень Виборчого кодексу при проведенні голосування і встановленні його підсумків, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду, а також зведена таблиця, що містить відомості, занесені до протоколів підрахунку голосів громадян на всіх дільницях з проведення всеукраїнського референдуму на відповідній території.
    
    3. Перший примірник протоколу разом з окремими думками членів територіальної комісії, примірником кожного рішення комісії щодо результатів розгляду заяв і скарг з приводу порушень положень Виборчого кодексу при проведенні голосування і встановленні його підсумків, примірником зведеної таблиці, що містить відомості, занесені до протоколів дільничних комісій негайно передаються до Центральної виборчої комісії; другий примірник протоколу зберігається у секретаря територіальної комісії з проведення всеукраїнського референдуму; третій примірник протоколу відразу вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної комісії.
    
    4. За проханням ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму або уповноважених ними осіб видаються копія протоколу територіальної про встановлення підсумків голосування на відповідній території та копія зведеної таблиці, зазначеної в частині третій цієї статті.
    
    
    С т а т т я 371. Встановлення результатів всеукраїнського референдуму
    
    1. На підставі протоколів територіальних комісій з проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія встановлює на своєму засіданні та заносить до протоколу:
    1) кількість громадян, включених в Україні до списків для участі у всеукраїнському референдумі;
    2) кількість громадян, які отримали бюлетені для голосування;
    3) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;
    4) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    5) кількість голосів громадян, поданих за схвалення питання, винесеного на референдум;
    6) кількість голосів громадян, поданих проти схвалення питання, винесеного на референдум;
    7) кількість голосів громадян, поданих за припинення чинності кожної норми закону (у разі проведення референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - стосовно окремих норм закону);
    8) кількість голосів громадян, поданих проти припинення чинності кожної норми закону (у разі проведення референдуму про визнання нечинними певного закону або окремих його положень - стосовно окремих норм закону).
    
    2. Питання, винесене на всеукраїнський референдум, вважається схваленим, якщо за це проголосувало більше половини громадян, занесених до списків для голосування.
    
    3. У разі недотримання встановлених у частині другій цієї статті умов всеукраїнський референдум визнається Центральною виборчою комісією таким, що не відбувся.
    
    4. Протокол Центральної виборчої комісії про встановлення результатів всеукраїнського референдуму підписується головою, заступником голови, секретарем та членами Центральної виборчої комісії, присутніми на засіданні, і скріплюється печаткою Центральної виборчої комісії. До протоколу долучаються окремі думки членів Центральної виборчої комісії, викладені письмово, а також зведена таблиця, що містить відомості, занесені до протоколів усіх територіальних комісій з проведення всеукраїнського референдуму, щодо встановлення підсумків голосування.
    
    5. На прохання ініціативних груп з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, уповноважених цими групами осіб та офіційних спостерігачів їм видаються копія протоколу Центральної виборчої комісії про встановлення результатів всеукраїнського референдуму та копія зведеної таблиці, зазначеної в цій статті.
    
    6. Офіційні результати всеукраїнського референдуму публікуються Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" і "Урядовий кур'єр" та оголошується нею в інших засобах масової інформації не пізніше, ніж через десять днів після проведення всеукраїнського референдуму.
    
    7. Рішення щодо встановлення результатів всеукраїнського референдуму може бути оскаржене до Верховного Суду України.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІ (статті 372–374)

    Г л а в а VІ
    Правові наслідки всеукраїнського референдуму
    
    С т а т т я 372. Правові наслідки всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України
    
    1. Закон про внесення змін до Конституції України, прийнятий Верховною Радою України в порядку, встановленому статтею 156 Конституції України, після затвердження всеукраїнським референдумом підписується Президентом України, оприлюднюється і набирає чинності в порядку, встановленому Конституцією України.
    
    2. У разі, якщо закон про внесення змін до Конституції України не було затверджено референдумом, повторний розгляд законопроекту про внесення змін до розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції України з того самого питання можливий лише у Верховній Раді України наступних скликань.
    
    
    С т а т т я 373. Правові наслідки всеукраїнського референдуму про визнання нечинними закону або окремих його положень
    
    Закон чи окремі положення закону, рішення щодо припинення чинності яких схвалене на всеукраїнському референдумі, втрачають чинність з дня офіційного опублікування результатів референдуму, якщо інше не передбачене Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
    
    
    С т а т т я 374. Правові наслідки всеукраїнського референдуму з питання про зміну території України
    
    1. Правовий акт про зміну території України, схвалений на всеукраїнському референдумі, набирає чинності в день офіційного опублікування результатів цього референдуму.
    
    2. Якщо на всеукраїнському референдумі рішення про зміну території України не було підтримано громадянами, повторний розгляд питання про зміну цієї самої території в таких самих межах можливий лише у Верховній Раді України наступних скликань.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ (статті 375–421)

  РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ
  МІСЦЕВИЙ РЕФЕРЕНДУМ ТА ІНШІ ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а І. (статті 375–382)

    Г л а в а І.
    Загальні положення щодо форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади
    
    
    С т а т т я 375. Призначення місцевого референдуму та інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади
    
    Поряд з виборами Верховної Ради України, Президента України, депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів, а також всеукраїнським референдумом формами безпосереднього волевиявлення територіальної громади в Україні є місцевий референдум (зокрема, референдум Автономної Республіки Крим) та консультативне опитування, загальні збори громадян територіальної громади, місцева ініціатива, громадські слухання тощо, спрямовані на забезпечення безпосереднього здійснення територіальною громадою та її частинами місцевого самоврядування в межах Конституції України, Виборчого кодексу і законів України.
    
    
    С т а т т я 376. Право територіальної громади безпосередньо вирішувати питання місцевого значення
    
    Територіальні громади міст, селищ, сіл відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Виборчого кодексу мають право безпосередньо обговорювати та вирішувати питання місцевого значення на місцевих референдумах, загальних зборах громадян територіальної громади, а також шляхом проведення консультативних опитувань, місцевих ініціатив, громадських слухань.
    
    
    С т а т т я 377. Право участі членів територіальної громади у місцевих референдумах та інших формах безпосереднього волевиявлення
    
    1. Право голосу на місцевих референдумах, консультативних опитуваннях, загальних зборах громадян територіальної громади, право участі в місцевих ініціативах, громадських слуханнях мають громадяни України, яким на день їх проведення виповнилося 18 років та які належать до відповідних територіальних громад (далі - члени територіальної громади) і не підпадають під обмеження права голосу, визначені Виборчим кодексом.
    
    2. Членами територіальної громади вважаються громадяни, які записані в акті громадського стану у відповідному населеному пункті або адміністративно-територіальній одиниці та мають власність на її території чи сплачують податки до відповідного місцевого бюджету.
    
    
    С т а т т я 378. Право порушувати питання про проведення місцевого референдуму, інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади
    
    1. Право порушувати питання про проведення референдуму Автономної Республіки Крим належить Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
    
    2. У порядку і межах, визначених Виборчим кодексом, питання про проведення місцевих референдумів, консультативних опитувань, загальних зборів громадян територіальної громади, місцевих ініціатив, громадських слухань може бути порушене членами територіальної громади, відповідною обласною, районною, міською, районною в місті, селищною або сільською радою, місцевим органом виконавчої влади, міським, селищним, сільським головою, органом самоорганізації населення, місцевим осередком політичної партії чи громадської організації.
    
    
    С т а т т я 379. Гласність і відкритість проведення місцевих референдумів, інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади
    
    1. Місцеві референдуми, консультативні опитування, загальні збори громадян територіальної громади, місцеві ініціативи, громадські слухання, призначаються та проводяться на засадах гласності і відкритості за участю засобів масової інформації, широкої громадськості.
    
    2. Держава відповідно до положень Виборчого кодексу гарантує членам територіальної громади, відповідним радам, сільським, селищним, міським головам, місцевим осередкам політичних партій, громадським організаціям та органам самоорганізації населення право вільної агітації "за" чи "проти" проведення місцевих референдумів, консультативних опитувань, загальних зборів громадян територіальних громад, місцевих ініціатив, громадських слухань.
    
    3. Агітація в день проведення місцевого референдуму, консультативного опитування, загальних зборів громадян територіальної громади, місцевої ініціативи, громадських слухань в будь-якій формі забороняється. Не допускається участь у передвиборній агітації державних установ, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі голів, заступників голів, секретарів та членів комісій з проведення референдуму.
    
    4. міські, селищні, сільські ради, їх виконавчі органи, міські, селищні, сільські голови, підприємства і організації державної та комунальної форм власності при проведенні місцевих референдумів, консультативних опитувань, загальних зборів громадян територіальних громад, місцевих ініціатив, громадських слухань зобов'язані надавати необхідні приміщення, забезпечувати рівний доступ громадян територіальної громади, місцевих осередків політичних партій та громадських організацій до місцевих засобів масової інформації.
    
    
    С т а т т я 380. Мова документів місцевого референдуму та інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади
    
    1. Місцеві референдуми, консультативні опитування, загальні збори громадян територіальної громади, місцеві ініціативи, громадські слухання проводяться державною мовою.
    
    2. В адміністративно-територіальних одиницях, де компактно проживають національні меншини, при проведенні референдуму може використовуватись також мова цих національних меншин.
    
    
    С т а т т я 381. Фінансування референдумів, інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади
    
    1. Фінансування заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням місцевих референдумів, інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Їх розмір та порядок формування визначається відповідними радами.
    
    2. З метою покриття фінансових витрат на проведення місцевих референдумів чи консультативних опитувань міські, селищні, сільські комісії з проведення референдуму можуть утворювати громадські фонди. До цих фондів дозволяється вносити добровільні пожертвування громадянам України, місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій, юридичним особам, зареєстрованим в Україні, за винятком підприємств, установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету.
    
    3. Контроль за формуванням і використанням коштів громадських фондів здійснюється відповідною територіальною (міською, селищною, сільською) комісією з проведення референдуму. Кошти громадських фондів використовуються виключно на покриття витрат, пов'язаних з проведенням місцевого референдуму, інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади і не можуть бути використані для агітації "за" чи "проти" прийняття тих рішень, які виносяться на референдум.
    
    
    С т а т т я 382. Відповідальність за правопорушення
    
    Перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянами України права брати участь у місцевих референдумах, загальних зборах, консультативних опитуваннях, вести незаборонену законом агітацію, здійсненню місцевої ініціативи, а також підробка документів членами комісій чи іншими посадовими особами, свідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування або інші порушення цього Закону тягнуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодексом України, Виборчим кодексом.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІ (статті 383–393)

    Г л а в а ІІ
    Загальні положення щодо місцевого референдуму
    
    
    С т а т т я 383. Поняття місцевого референдуму
    
    Місцевий референдум є формою прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування.
    
    
    С т а т т я 384. Питання, що є предметом місцевого референдуму
    
    1. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, Виборчим кодексом, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами до відання місцевого самоврядування, крім винятків, передбачених Виборчим кодексом, а також питання щодо дострокового припинення повноважень відповідної ради чи міського, селищного, сільського голови.
    
    2. На місцевому референдумі не можуть розглядатися питання, віднесені законом до відання органів законодавчої, виконавчої, судової влади, прокуратури або до відання органів місцевого самоврядування іншого територіального рівня.
    
    3. На місцеві референдуми не виносяться питання про зміну місцевих бюджетів.
    
    4. На місцеві референдуми не виносяться питання, які вирішуються органами місцевого самоврядування в умовах надзвичайного та воєнного стану відповідно до законодавства.
    
    5. Повторний місцевий референдум з питань, які виносились на місцевий референдум, може бути проведений не раніше, ніж через один рік після проведення попереднього референдуму.
    
    6. Проведення референдумів з питань, що не належить до відання органів місцевого самоврядування, не допускається, а результати таких референдумів визнаються такими, що не мають юридичної сили.
    
    
    С т а т т я 385. Питання, що вирішуються виключно місцевими референдумами
    
    1. Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання:
    1) про добровільне об'єднання міських, селищних, сільських громад в одну та вихід зі складу об'єднаної громади;
    2) про надання згоди на ліквідацію міста, району в місті, селища, села як адміністративно-територіальної одиниці та виключення їх з Державного реєстру;
    3) про перехід населеного пункту в підпорядкування до іншого району, області;
    4) про порушення в установленому законом порядку перед Верховною Радою України питання (надання згоди) щодо найменування або перейменування міста, району в місті, селища, села.
    
    2. Виключно районним у місті референдумом приймаються рішення про наділення відповідної міської ради правом щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальної громади району в місті, а також про саморозпуск цієї територіальної громади і передачу прав на самоврядування відповідній міській громаді.
    
    
    С т а т т я 386. Призначення референдумів
    
    1. Рішення про призначення місцевого референдуму приймається місцевою радою за власною ініціативою або якщо проведення референдуму ініціює:
    1) не менше 10 відсотків громадян, які мають право голосу, в територіальній громаді з чисельністю населення до 1 000 000 громадян або не менше 5 відсотків громадян - в територіальній громаді з чисельністю населення понад 1 000 000 громадян;
    2) районна, обласна рада;
    3) голова відповідної місцевої державної адміністрації у випадку порушення місцевою радою або головою місцевої ради законів України.
    
    2. Рішення про призначення місцевого референдуму приймається місцевою радою не пізніше, ніж через 30 днів з дня реєстрації передбачених Виборчим кодексом документів.
    
    3. Якщо міська, селищна, сільська рада протягом 15 днів не прийме рішення про призначення місцевого референдуму на вимогу суб'єктів, передбачених у частині першій цієї статті, рішення про призначення місцевого референдуму приймає міський, селищний, сільський голова.
    
    4. Рішення про призначення референдуму Автономної Республіки Крим та місцевих референдумів Автономної Республіки Крим належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
    
    5. У відповідності з Виборчим кодексом Верховна Рада Автономної Республіки Крим визначає питання організації та проведення референдумів на території Автономної Республіки Крим.
    
    
    С т а т т я 387. Органи з проведення місцевих референдумів
    
    1. Організацію підготовки і проведення місцевого референдуму в межах міста, району в місті, селища, села забезпечують:
    - територіальні (міські, районні в місті, селищні, сільські) комісії з проведення місцевого референдуму;
    - дільничні комісії з проведення місцевого референдуму.
    Комісії з проведення місцевого референдуму утворюються в порядку, встановленому Виборчим кодексом.
    
    2. У разі проведення одночасно двох або більше місцевих референдумів комісії, утворені в передбаченому Виборчим кодексом порядку, є спільними для всіх оголошених референдумів.
    
    3. У разі, якщо місцевий референдум проводиться одночасно з виборами Верховної Ради України, Президента України, місцевими виборами відповідні ради можуть прийняти рішення про утворення спільних дільничних комісій з виборів та з проведення референдуму в порядку, визначеному главами ІІ, ІІІ та ІV розділу третього Виборчого кодексу.
    
    4. Втручання інших органів у вирішення питань, віднесених до виключної компетенції органів з проведення референдуму, забороняється.
    
    
    С т а т т я 388. Ініціювання референдуму членами територіальної громади
    
    1. Ініціювання призначення референдуму членами територіальної громади здійснюється у формі збирання підписів під вимогою призначення місцевого референдуму.
    
    2. Право збирання підписів під вимогою призначення місцевого референдуму належить членам територіальної громади, які, відповідно до Виборчого кодексу, мають право на участь у референдумі.
    
    3. Збирання підписів під вимогою призначення референдуму організують і проводять ініціативні групи з проведення референдуму, які утворюються в порядку, встановленому Виборчим кодексом, а також місцеві осередки політичних партій та громадських організацій, що діють на території відповідної громади.
    
    
    С т а т т я 389. Реєстрація ініціативних груп для збирання підписів
    
    1. Реєстрація ініціативних груп для збирання підписів під вимогою призначення референдуму здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування.
    
    2. У ролі ініціативних груп для збирання підписів під вимогою призначення референдуму можуть виступати місцеві осередки політичних партій та громадських організацій, що ухвалюють відповідні рішення з цього приводу в порядку, визначеному Виборчим кодексом.
    
    3. Для реєстрації ініціативної групи (місцевого осередку політичної партії або громадської організації, що виступають у ролі ініціативної групи) до відповідного органу місцевого самоврядування подається заява про ініціювання збирання підписів під вимогою проведення місцевого референдуму, підписана ініціаторами проведення референдуму в кількості не менше 10 осіб, а також формулювання питання, яке передбачається винести на референдум. До заяви додається список ініціативної групи із зазначенням прізвища, імені та по батькові, року народження, місця постійного проживання і роботи кожного члена ініціативної групи.
    
    4. Відповідний орган місцевого самоврядування у 10-денний строк розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію ініціативної групи і видає їм свідоцтво про реєстрацію, а членам цієї групи - посвідчення встановленого зразка, або приймає рішення про відмову в реєстрації цієї групи.
    
    5. Відмова у реєстрації ініціативної групи, місцевого осередку політичної партії та громадської організації або неприйняття рішення про реєстрацію органом місцевого самоврядування у строк, визначений частиною четвертою цієї статті, можуть бути оскаржені членами ініціативної групи, місцевим осередком політичної партії та громадської організації в суді за місцем утворення відповідного органу місцевого самоврядування протягом 5 днів.
    
    6. Свідоцтво про реєстрацію ініціативної групи має містити, загальну кількість громадян (квоту), підписи яких необхідно зібрати на підтримку вимоги проведення місцевого референдуму, та термін збирання підписів. Ця квота визначається на підставі списку виборців по відповідній громаді, а також відомостей про виборців, отриманих на останніх виборах чи референдумі, проведених у цій громаді.
    
    7. Плата за реєстрацію ініціативних груп не стягується.
    
    8. Витрати, пов'язані з організацією збирання підписів під вимогою проведення місцевого референдуму, беруть на себе ініціативні групи (місцеві осередки політичних партій та громадських організацій, що виступають у ролі ініціативних груп).
    
    9. Орган місцевого самоврядування протягом 5 днів публікує в місцевій пресі відомості про реєстрацію ініціативних груп з референдуму (місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, що виступили у ролі ініціативних груп) або доводить їх до відома населення в інший спосіб.
    
    
    С т а т т я 390. Офіційні спостерігачі
    
    1. Призначення офіційних спостерігачів на виборах та референдумах, їх права і повноваження визначаються главою V розділу п'ятого Виборчого кодексу.
    
    2. Ініціативні групи або місцеві осередки політичних партій та громадських організацій, що виконують роль ініціативних груп після їх реєстрації мають право представити списки офіційних спостерігачів за проведенням місцевого референдуму, який реєструється місцевою радою у 5-денний термін. Офіційні спостерігачі отримують відповідні посвідчення.
    
    3. Про участь офіційних спостерігачів у заходах з підготовки та проведення місцевих референдумів, присутність їх на дільницях під час голосування та підрахунку голосів, отримання ними копії протоколу після підписання членами комісії, участь офіційних спостерігачів в супроводженні бюлетенів та протоколів, що транспортуються комісіями з проведення референдуму, та в інших заходах процесу проведення місцевого референдуму ініціативна група (місцевий осередок політичної партії чи громадська організація, які виконують роль ініціативної групи) повідомляють письмово відповідний орган місцевого самоврядування за 10 днів до проведення цих заходів.
    
    4. Кількість офіційних спостерігачів за проведенням місцевого референдуму визначається з розрахунку не більше двох спостерігачів на кожну дільницю.
    
    
    С т а т т я 391. Початок і строки збирання підписів ініціативними групами
    
    1. Ініціативна група (місцевий осередок політичної партії або громадської організації) отримує право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів на листах для підписів громадян під вимогою проведення референдуму (далі - підписні листи) з моменту одержання свідоцтва про реєстрацію.
    
    2. Підписні листи виготовляються коштом ініціативних груп
    
    3. Загальний термін збирання підписів з питання про проведення місцевого референдуму не повинен перевищувати 60 днів від дня одержання свідоцтва про реєстрацію.
    
    
    С т а т т я 392. Вимоги до оформлення підписних листів
    
    1. Кожний підписний лист повинен містити найменування, порядковий номер ініціативної групи чи назву місцевого осередку політичної партії або громадської організації, які виконують роль ініціативної групи, порядковий номер підписного листа та формулювання питання, що пропонується винести на референдум.
    
    2. Член відповідної територіальної громади може поставити свій підпис на підтримку місцевого референдуму лише на одному підписному листі.
    
    3. Якщо член територіальної громади підтримує вимогу проведення референдуму, він ставить підпис у підписному листі, вказуючи своє прізвище, ім'я та по батькові. Член ініціативної групи (уповноважена особа місцевого осередку політичної партії або громадської організації) зазначає у підписному листі згідно з документом, що засвідчує особу громадянина, рік його народження (для 18-річних - дату народження) та місце постійного проживання. За відсутності у громадянина документа, що засвідчує особу, його підпис вважається недійсним і не зараховується.
    
    4. У кожному підписному листі після його заповнення вноситься запис загальної кількості підписів членів територіальної громади, а правильність вміщених у ньому відомостей засвідчується підписом особи, яка зібрала підписи, із зазначенням її адреси і номера телефону.
    
    
    С т а т т я 393. Подання підписних листів до територіальної комісії
    
    1. Ініціативна група (місцевий осередок політичної партії або громадської організації) протягом 3-х днів після завершення збирання підписів складає підсумковий акт, в якому вказує дату реєстрації ініціативної групи, загальну кількість підписів членів територіальної громади, зібраних на відповідній території, дату закінчення збирання підписів. Підсумковий акт разом з підписними листами подаються до відповідної територіальної комісії.
    
    2. Голова територіальної комісії забезпечує реєстрацію документів з цього питання, поданих усіма ініціативними групами з місцевого референдуму або місцевими осередками політичних партій та громадських організацій, які виконують роль ініціативних груп, про що видається довідка.
    
    3. Відповідна територіальна комісія має право протягом 15 днів з дня подання документів перевірити достовірність підписних листів.
    
    4. У разі виявлення в кількох підписних листах підпису одного й того ж члена територіальної громади всі його підписи вважаються недійсними. Якщо з цієї причини кількість підписів стала меншою, ніж необхідно, ініціативній групі (місцевому осередку політичної партії або громадської організації) пропонується у 3-денний термін зібрати кількість підписів, яких не вистачає. У разі невиконання цієї умови в зазначений термін територіальна комісія приймає рішення про відмову в порушенні перед радою питання про проведення референдуму.
    
    5. Недійсними вважаються також підроблені або отримані із застосуванням насильства чи обману підписи, якщо про це в письмовій формі заявить член територіальної громади.
    
    6. Заяви членів територіальної громади з приводу збирання підписів приймаються територіальною виборчою комісією протягом 10 днів з дня подання до комісії підписних листів. За умови дотримання вимог щодо підписних листів та наявності необхідної кількості підписів територіальна виборча комісія приймає рішення про внесення на розгляд ради питання про призначення місцевого референдуму.
    
    7. Рішення комісії може бути оскаржене у відповідній раді або в суді.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІІІ (статті 394–396)

    Г л а в а ІІІ
    Прийняття рішення про проведення місцевого референдуму
    
    
    С т а т т я 394. Рішення ради щодо проведення референдуму
    
    1. Відповідна рада після одержання від суб'єктів, визначених Виборчим кодексом, пропозиції щодо проведення референдуму приймає у 15-денний строк одне з таких рішень:
    1) про призначення референдуму;
    2) про відмову в проведенні референдуму в зв'язку з порушенням законодавства при реєстрації ініціативних груп та збиранні підписів на підтримку його проведення;
    3) про відмову в проведенні референдуму в зв'язку з тим, що порушене питання, згідно з Виборчим кодексом, не може бути предметом місцевого референдуму;
    4) про прийняття рішення з питання, яке пропонується винести на референдум, якщо воно, відповідно до Виборчого кодексу, належить до відання ради і не потребує проведення референдуму.
    
    2. Рішення про відмову в проведенні референдуму може бути оскаржене до суду членами ініціативної групи з проведення референдуму, місцевими осередками політичних партій або громадських організацій, головою районної (обласної) ради або міським, селищним, сільським головою, які вносили на розгляд ради пропозицію про проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 395. Вимоги до рішення про призначення референдуму
    
    1. Рішення про призначення референдуму має містити дату проведення референдуму, яка має настати не раніше, ніж за місяць, і не пізніше, ніж за два місяці з дня прийняття радою рішення про проведення референдуму, а також формулювання питання, що виноситься на референдум.
    
    2. Питання, яке виноситься на референдум, має бути сформульоване таким чином, щоб була можливість однозначно відповісти на нього словами "так" чи "ні".
    
    
    С т а т т я 396. Повідомлення про проведення референдуму
    
    Рішення відповідної ради про призначення референдуму, його дату та зміст питання, що виноситься на референдум, оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після його прийняття.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а ІV (статті 397–402)

    Г л а в а ІV
    Проведення місцевого референдуму, підрахунок голосів та встановлення результатів
    
    
    С т а т т я 397. Комісії та дільниці з проведення всеукраїнського референдуму.
    
    1. Комісії з проведення всеукраїнського референдуму утворюються та діють відповідно до розділу третього Виборчого кодексу
    
    2. Дільниці з проведення всеукраїнського референдуму утворюються відповідно до статей 109 та 110 Виборчого кодексу.
    
    
    С т а т т я 398. Час і місце голосування
    
    1. Голосування проводиться у день проведення референдуму з 8 до 20 години.
    
    2. Про час і місце голосування дільнична комісія з проведення місцевого референдуму сповіщає членів територіальної громади не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 399. Бюлетені для голосування
    
    1. Форму бюлетенів для голосування при проведенні місцевого референдуму встановлює Центральна виборча комісія. Виготовлення бюлетенів провадиться на замовлення органу місцевого самоврядування. Організацію зберігання бюлетенів після проведення референдуму протягом 3 років забезпечує міський, селищний або сільський голова.
    
    2. Бюлетень для голосування має містити проект рішення, що виноситься на референдум, з таким формулюванням, яке давало б змогу відповісти "так" або "ні" на питання про прийняття або відхилення цього проекту рішення. Формулювання питання у бюлетені для голосування має відповідати пропозиції, внесеній ініціаторами проведення референдуму.
    
    3. Якщо на референдум виноситься два або більше питань, для кожного з цих питань встановлюється окремий бюлетень.
    
    4. Якщо одночасно проводяться два або більше референдуми, бюлетені для голосування, які використовуються під час кожного з них, повинні відрізнятися за кольором.
    
    5. Текст в бюлетенях для голосування подається українською мовою. В адміністративно-територіальних одиницях, де компактно проживають національні меншини, текст в бюлетенях може подаватися також мовами цих національних меншин.
    
    6. Відповідні територіальні комісії з проведення референдуму забезпечують передачу дільничним комісіям з проведення референдуму бюлетенів для голосування не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення місцевого референдуму.
    
    7. Кількість бюлетенів для голосування на дільниці повинна дорівнювати числу членів територіальної громади, які мають голосувати на цій дільниці, плюс два відсотки від цієї чисельності.
    
    
    С т а т т я 400. Підрахунок голосів дільничною комісією
    
    1. Під час підрахунку голосів дільнична комісія з проведення референдуму повинна дотримуватися такої послідовності дій:
    1) після закінчення голосування дільнична комісія погашає і підраховує невикористані бюлетені та запаковує їх. На пакеті вказується номер дільниці, найменування ради та кількість невикористаних бюлетенів. Пакет опечатується і підписується головою дільничної комісії, його заступником та секретарем комісії;
    2) дільнична комісія за списком членів територіальної громади встановлює загальну кількість громадян на дільниці, а також кількість громадян, які одержали бюлетені;
    3) голова дільничної комісії в присутності членів комісії перевіряє цілість відбитку печатки або пломби на скриньках для голосування, розкриває ці скриньки;
    4) комісія підраховує загальну кількість бюлетенів, що були у скриньках, та кількість бюлетенів, визнаних недійсними.
    
    2. Недійсними визнаються бюлетені для голосування невстановленого зразка, а також бюлетені, які не містять точно вираженої волі громадянина щодо запропонованих питань.
    
    3. У разі виникнення сумнівів щодо дійсності бюлетеня питання вирішується дільничною комісією шляхом голосування.
    
    4. Встановлена кількість недійсних бюлетенів заноситься до протоколу, недійсні бюлетені запаковуються, на пакеті вказується номер дільниці та назва ради і ставиться підпис голови, його заступника, секретаря дільничної комісії.
    
    5. Комісія підраховує кількість голосів, поданих за схвалення рішення, і кількість голосів, поданих проти його схвалення. Після цього бюлетені запаковуються, на пакетах вказується номер дільниці та назва ради; пакет підписується головою, його заступником, секретарем дільничної комісії.
    
    6. Дільнична комісія складає протокол, до якого заносяться:
    1) загальна кількість громадян територіальної громади, внесених до списків на дільниці;
    2) кількість громадян територіальної громади, які отримали бюлетені;
    3) кількість громадян територіальної громади, які взяли участь у голосуванні;
    4) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    5) кількість голосів, поданих за схвалення рішення, що виносилося на референдум;
    6) кількість голосів, поданих проти схвалення рішення, що виносилося на референдум.
    
    7. Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні комісії, про що складається протокол. Протокол дільничної комісії про результати голосування складається у трьох примірниках і підписується головою, заступником голови, секретарем і членами дільничної комісії. До них додається також (за наявністю) письмово викладені окремі думки членів комісії.
    
    8. Перший примірник протоколу разом із пакетами бюлетенів негайно передається до територіальної комісії, другий - зберігається у секретаря дільничної комісії, третій вивішується на дільниці для загального ознайомлення громадян.
    
    
    С т а т т я 401. Встановлення результатів референдуму
    
    1. Результати проведення місцевого референдуму встановлюються на засіданні відповідної територіальної комісії з проведення референдуму.
    
    2. Територіальна комісія на підставі протоколів дільничних комісій про результати голосування на референдумі встановлює:
    1) загальну кількість громадян територіальної громади, включених до списку для голосування на референдумі в місті, районі міста, селищі, селі;
    2) кількість громадян територіальної громади, які одержали бюлетені;
    3) кількість громадян територіальної громади, які взяли участь у голосуванні;
    4) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
    5) кількість голосів, поданих за схвалення рішення, що виносилося на референдум;
    6) кількість голосів, поданих проти схвалення рішення, що виносилося на референдум.
    
    3. Результати референдуму заносяться до протоколу територіальної комісії з проведення референдуму протягом доби з часу представлення протоколів дільничних комісій. Протокол з результатами референдуму підписується головою, заступниками голови, секретарем і членами відповідної територіальної комісії з проведення референдуму. Про членів комісії, які були відсутніми на засіданні або відмовилися підписати протокол, робиться запис у протоколі. Відповідна особа може долучити окремий висновок за результатами підрахунку голосів, про що також робиться запис у протоколі.
    
    4. Територіальна комісія з проведення референдуму може визнати результати референдуму недійсними через допущені під час голосування або підрахунку голосів порушення Виборчого кодексу. Якщо було встановлено порушення при підрахунку голосів, територіальна комісія може призначати перерахунок голосів.
    
    5. Рішення вважається прийняте референдумом лише у випадку його підтримки більшістю громадян, внесених у списки для голосування.
    
    
    С т а т т я 402. Повторний референдум у зв'язку з порушеннями, що вплинули на результат
    
    Якщо під час проведення місцевого референдуму було допущено грубі порушення Виборчого кодексу, що вплинули на результат волевиявлення територіальної громади, відповідна місцева рада у 15-денний строк з моменту встановлення порушення може призначити повторний місцевий референдум з цього ж питання. При цьому може бути прийнято рішення про утворення комісій з проведення референдуму в новому складі.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а V (статті 403–405)

    Г л а в а V
    Оприлюднення результатів та реалізація рішень, прийнятих місцевим референдумом
    
    
    С т а т т я 403. Оприлюднення результатів референдуму та набрання чинності рішень, прийнятих референдумом
    
    1. Рішення, прийняті місцевим референдумом, доводяться до відома відповідної територіальної громади через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб не пізніше, ніж через 5 днів з дня проведення референдуму, і набирають чинності через 10 днів з моменту їх опублікування, якщо у самому рішенні не визначено інший строк.
    
    2. Результати референдуму публікуються відповідною територіальною комісією з проведення референдуму не пізніше, ніж на десятий день після проведення референдуму. У повідомленні вказується:
    1) загальна кількість громадян територіальної громади, які мали право брати участь у референдумі;
    2) кількість громадян територіальної громади, які взяли участь у голосуванні;
    3) кількість громадян територіальної громади, які голосували за ухвалення рішення, винесеного на референдум;
    4) кількість громадян територіальної громади, які голосували проти ухвалення рішення, винесеного на референдум;
    5) кількість недійсних бюлетенів.
    
    3. Датою прийняття рішення вважається день проведення референдуму.
    
    
    С т а т т я 404. Юридична сила рішень, прийнятих місцевим референдумом, та їх виконання
    
    1. Рішення, прийняті місцевим референдумам з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, є обов'язковими для виконання і мають вищу юридичну силу, ніж рішення рад, їх виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
    
    2. Виконання рішень, прийнятих місцевим референдумом, забезпечує міський, селищний, сільський голова та виконавчі органи відповідних рад.
    
    3. Виконання рішень з питань дострокового припинення повноважень ради чи міського, селищного, сільського голови, згідно з Виборчим кодексом та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", забезпечують відповідні територіальні виборчі комісії та ради. Невиконання органом та посадовими особами, передбаченими частиною другою цієї статті, рішення місцевого референдуму може бути оскаржено у суді.
    
    
    С т а т т я 405. Зміна або скасування рішень, прийнятих місцевим референдумом
    
    Зміна або скасування рішень, прийнятих місцевим референдумом, проводиться лише референдумом.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІ (статті 406–407)

    Г л а в а VІ
    Консультативне та соціологічне опитування територіальної громади
    
    
    С т а т т я 406. Консультативне опитування територіальної громади
    
    1. З метою виявлення волі територіальної громади під час вирішення важливих питань місцевого значення можуть проводитись місцеві консультативні опитування. Порядок та організація проведення консультативного опитування визначається і затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.
    
    2. За пропозицією територіальних громад районні і обласні ради можуть приймати рішення про проведення консультативного опитування жителів району чи області з питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад.
    
    3. До консультативного опитування не застосовуються положення статей 402 та 403 Виборчого кодексу.
    
    4. Організація підготовки і проведення консультативного опитування проводиться в порядку, який повинен передбачати з'ясування думки більшості громадян територіальної громади з певного питання.
    
    5. Результати консультативного опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
    
    6. Якщо проекти рішень ради не відповідають результатам відповідного місцевого консультативного опитування, такі рішення можуть бути прийняті лише більшістю, що становить не менше, ніж 2/3 від загального складу відповідної ради.
    
    
    С т а т т я 407. Соціологічне опитування громадської думки
    
    Вимоги до проведення консультативного опитування громадян територіальної громади не поширюються на соціологічні опитування громадської думки, а результати таких опитувань не мають правових наслідків, що випливають з Виборчого кодексу.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІ (статті 408–415)

    Г л а в а VІІ
    Загальні збори членів територіальної громади
    
    
    С т а т т я 408. Поняття загальних зборів членів територіальної громади
    
    1. Загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
    
    2. Загальні збори членів територіальної громади проводяться у межах міста, селища, села або їх окремих частин (будинків, вулиць, кварталів, дільниць, житлових комплексів, мікрорайонів, інших територіальних утворень).
    
    
    С т а т т я 409. Питання, що є предметом загальних зборів членів територіальної громади
    
    Предметом загальних зборів членів територіальної громади є:
    1) обговорення проектів законів, проектів рішень рад та їх виконавчих органів;
    2) внесення пропозицій щодо доцільності розгляду радою та її виконавчим органом питань місцевого значення;
    3) заслуховування інформації міського, селищного, сільського голови, керівників відділів, управлінь та інших підрозділів виконавчого комітету ради, а також керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади; порушення в разі необхідності перед відповідною радою чи міським, селищним, сільським головою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;
    4) обговорення рішень рад та їх виконавчих органів, питань про хід їх виконання, а також про виконання законів України, указів Президента України, інших актів органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що стосуються інтересів територіальної громади;
    5) створення з дозволу відповідної ради будинкових, вуличних, квартальних, сільських, селищних, дільничних комітетів та інших органів самоорганізації населення; затвердження їх статутів (положень), внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення їх повноважень (розпуск), а також про обрання та переобрання членів цих органів;
    6) порушення перед радою питань про наділення органів самоорганізації населення частиною власної компетенції, фінансів і майна, необхідних для її здійснення; встановлення у разі необхідності структури, штатів, затвердження у межах визначених радою коштів витрат на утримання створюваних зборами органів самоорганізації населення та умов оплати праці їх працівників;
    7) надання згоди на включення до комунальної власності об'єктів, які створено в результаті трудової діяльності громадян територіальної громади або придбано за їх добровільні внески;
    8) внесення до рад та їх виконавчих органів пропозицій щодо передачі або продажу в комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;
    9) вирішення питань щодо залучення на добровільних засадах коштів членів територіальної громади, а також коштів підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності, їх трудових і матеріально-технічних ресурсів та їх об'єднання і спрямування на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури, упорядкування населених пунктів чи їх частин, на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; внесення відповідних пропозицій з цих питань радам та їх виконавчим органам;
    10) розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим соціально вразливим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд рад та їх виконавчих органів;
    11) внесення пропозицій щодо встановлення радами місцевих податків і зборів;
    12) розгляд питань про найменування, перейменування населених пунктів, вулиць, об'єднання міст, селищ, сіл у міський чи сільський округ або про вихід з них; внесення пропозицій з цих питань до відповідних рад;
    13) обговорення питань, пов'язаних із залученням членів територіальної громади до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння радам, їх виконавчим органам, державним органам у проведенні робіт з ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів рад про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;
    14) розгляд питань про об'єднання зусиль з іншими територіальними громадами для реалізації спільних проектів;
    15) внесення до рад пропозицій щодо проведення місцевого референдуму чи консультативного опитування, громадських слухань;
    16) розгляд проектів статутів та символіки територіальних громад, внесення щодо них пропозицій;
    17) обговорення проектів програм приватизації комунальної власності, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
    18) розгляд питань про доцільність приватизації окремих об'єктів комунальної власності територіальної громади і про внесення відповідних пропозицій щодо цього до рад та їх виконавчих органів;
    19) розгляд питань про доцільність передачі радою повноважень з управління майном, яке належить до комунальної власності, іншим органам;
    20) розгляд питань щодо використання землі, додержання земельного законодавства, внесення відповідних пропозицій до рад та їх виконавчих органів;
    21) обговорення питань щодо розміщення на відповідній території об'єктів соціально-культурного чи виробничого призначення, проектів місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, внесення відповідних пропозицій до рад та їх виконавчих органів;
    22) прийняття рішень щодо створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
    23) розгляд звернень обласної, районної, міської, районної у місті, селищної, сільської ради, міського, селищного, сільського голови, місцевої державної адміністрації з питань, що стосуються інтересів територіальних громад або їх частин;
    24) обговорення інших питань, що стосуються інтересів територіальної громади або її частини.
    
    2. Загальні збори членів територіальної громади розглядають також питання, пов'язані з організацією та проведенням місцевих виборів, у порядку і в межах, передбачених Виборчим кодексом.
    
    3. На обговорення загальних зборів членів територіальної громади не можуть виноситись питання, віднесені законодавством до відання органів місцевого самоврядування інших територіальних громад.
    
    
    С т а т т я 410. Участь у загальних зборах членів територіальної громади
    
    У роботі загальних зборів членів територіальної громади та в ухваленні рішень цих зборів мають право брати участь громадяни, які постійно проживають на території відповідного міста, селища, села або його частини і користуються виборчим правом.
    
    
    С т а т т я 411. Скликання загальних зборів членів територіальної громади
    
    1. Загальні збори членів територіальної громади скликаються міським, селищним, сільським головою або органами самоорганізації населення за власною ініціативою чи на вимогу не менше двадцяти членів територіальної громади, які проживають на вулиці, в будинку, кварталі, селі, селищі та інших територіальних утвореннях, а також за пропозицією обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, місцевої державної адміністрації.
    
    2. У разі скликання зборів органами самоорганізації населення вони повідомляють про це відповідну раду та міського, селищного, сільського голову. Ради та їх виконавчі органи, а також міський, селищний, сільський голова, голова районної у місті ради сприяють органам самоорганізації населення у підготовці і проведенні зборів, надають їм у разі необхідності приміщення.
    
    3. Міський, селищний, сільський голова або орган самоорганізації населення, який прийняв рішення про скликання загальних зборів членів територіальної громади, забезпечує своєчасне доведення до відома громадян територіальної громади інформацію про дату, час і місце проведення загальних зборів та про питання, які передбачається внести на розгляд цих зборів.
    
    4. Рішення про скликання зборів доводиться до відома членів територіальної громади, які проживають на відповідній території, не пізніше, ніж за 7 днів до їх проведення, а в особливих випадках населенню повідомляється про скликання зборів за день до їх проведення.
    
    
    С т а т т я 412. Правомірність та порядок проведення загальних зборів членів територіальної громади
    
    1. Загальні збори скликаються в міру необхідності і є правомірними за умови участі в них більше половини членів територіальної громади, які проживають на території цієї громади і користуються виборчим правом.
    
    2. Загальні збори відкриває і веде міський, селищний, сільський голова, голова районної у місті ради, а в разі скликання зборів за рішенням відповідного органу самоорганізації населення, - керівник цього органу.
    
    3. Для ведення зборів обирається робоча президія у складі голови, секретаря та, за потребою, членів президії зборів.
    
    4. Порядок денний і порядок роботи зборів затверджуються зборами.
    
    5. Рішення зборів приймаються відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів учасників зборів.
    
    6. Рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів.
    
    7. За результатами зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів.
    
    8. До протоколу зборів додаються матеріали реєстрації учасників (список громадян територіальної громади, які були присутніми на зборах, із зазначенням місця їх проживання).
    
    9. Інші питання організації, порядку скликання та проведення загальних зборів членів територіальної громади визначаються статутом відповідної територіальної громади.
    
    
    С т а т т я 413. Юридична сила рішень загальних зборів членів територіальної громади
    
    1. Рішення загальних зборів членів територіальної громади з питань місцевого значення, які не належать до компетенції органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи які стосуються суто внутрішніх питань самоорганізації територіальної громади (самооподаткування, збору благодійних внесків, вжиття додаткових заходів з охорони громадського порядку, об'єднання зусиль з іншими територіальними громадами щодо реалізації спільних проектів тощо) і які прийнято відповідно до Виборчого кодексу, мають рекомендаційний характер для органів самоорганізації населення, усіх громадян відповідної територіальної громади.
    
    2. Рішення загальних зборів з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування, мають також рекомендаційний характер і враховуються ними при вирішенні відповідних питань.
    
    3. Рішення загальних зборів, у яких містяться звернення чи пропозиції до відповідних рад та їх виконавчих органів, місцевих органів виконавчої влади, міського, селищного, сільського голови, голови районної у місті ради, керівників підприємств, організацій і установ, повинні бути розглянуті ними, а про результати їх розгляду у 30-денний строк мають бути повідомленні особи або органи, за рішенням яких було скликано збори.
    
    
    С т а т т я 414. Виконання рішень загальних зборів членів територіальної громади
    
    1. Рішення зборів враховуються міським, селищними, сільським головами, головами районними у місті рад, виконавчими органами рад, органами самоорганізації населення в їх діяльності.
    
    2. До виконання рішень зборів залучаються населення, підприємства, організації, установи, які розташовані на відповідній території.
    
    3. Органи самоорганізації населення регулярно інформують членів територіальної громади про прийняті зборами рішення та хід їх виконання.
    
    
    С т а т т я 415. Нагляд за законністю рішень загальних зборів членів територіальної громади
    
    1. При розгляді і вирішенні питань загальні збори членів територіальної громади керуються Конституцією України, Виборчим кодексом, законами України, указами Президента України, іншими актами органів законодавчої і виконавчої влади, рішеннями відповідних рад та їх виконавчих органів.
    
    2. Дію рішень зборів, прийнятих з порушенням Конституції та законодавства України, може бути зупинено міським, селищним, сільським головою, головою районної в місті ради, головою місцевої державної адміністрації до вирішення питання про їх законність в судовому порядку. Про це повідомляється відповідному органу самоорганізації населення.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а VІІІ (статті 416–418)

    Г л а в а VІІІ
    Місцеві ініціативи
    
    
    С т а т т я 416. Поняття місцевої ініціативи
    
    1. Місцева ініціатива є формою волевиявлення членів територіальної громади шляхом ініціювання розгляду відповідною радою будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
    
    2. Громадська ініціатива у вигляді письмово викладеної пропозиції про розгляд чи прийняття органом місцевого самоврядування рішення, вжиття відповідних заходів, виконання певної громадської значимої програми подається членами територіальної громади на розгляд відповідної ради.
    
    
    С т а т т я 417. Право на внесення місцевої ініціативи
    
    Право на внесення місцевої ініціативи належить територіальній громаді, групі територіальних громад, місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій, підтриманих не менше, ніж одним відсотком від загального складу відповідної територіальної громади, з додержанням вимог, передбачених Виборчим кодексом.
    
    
    С т а т т я 418. Розгляд громадських ініціатив
    
    1. Громадські ініціативи, внесені до відповідної ради, підлягають обов'язковому розгляду радою на її черговому пленарному засіданні. Представники суб'єктів, які внесли громадську ініціативу, мають право брати участь у розгляді радою питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, та її обговоренні.
    
    2. Рішення ради, прийняте за результатами розгляду місцевої ініціативи, доводиться до загального відома територіальної громади.
    
    3. Інші питання організації розгляду місцевої ініціативи визначається відповідною радою або статутом територіальної громади.

  • 2003.02.27 | Євген Жовтяк

    Г л а в а IХ (статті 419–421)

    Г л а в а IХ
    Громадські слухання
    
    
    С т а т т я 419. Поняття громадських слухань
    
    Громадські слухання є формою спілкування та зустрічі територіальної громади з депутатами відповідної ради, посадовими особами органів місцевого самоврядування та заслуховування їх з питань, що належать до відання місцевого самоврядування.
    
    
    С т а т т я 420. Порядок підготовки і проведення громадських слухань
    
    1. Громадські слухання призначаються міським, селищним, сільським головою за його ініціативою чи за ініціативою відповідної ради, 1/10 кількості членів територіальної громади або органів самоорганізації населення, місцевого осередку політичної партії чи громадської організації.
    
    2. Міський, селищний, сільський голова, призначаючи слухання, визначає (з урахуванням побажань ініціаторів громадських слухань) склад посадових осіб, які братимуть участь у громадських слуханнях, місце проведення слухань, організовує доведення до відома населення та забезпечує організацію їх проведення.
    
    3. За пропозицією ініціаторів громадського слухання для участі у розгляді питань, які передбачається заслухати, можуть запрошуватися фахівці-експерти.
    
    4. Веде громадські слухання міський, селищний, сільський голова, а в разі, коли предметом громадського слухання є діяльність міського, селищного, сільського голови, голови районної у місті ради - особа, визначена учасниками слухання. Головуючий надає слово для виступу посадовим особам, присутнім на слуханнях громадянам, стежить за дотриманням порядку та регламенту слухань, виступає з повідомленнями.
    
    5. Громадські слухання є відкритими.
    
    6. Під час слухань члени територіальної громади мають право заслуховувати звіти і повідомлення посадових осіб, які беруть участь у слуханнях, ставити запитання та вносити пропозиції з питань місцевого значення чи діяльності органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, вносити громадські запити або висловлювати рекомендації.
    
    
    С т а т т я 421. Розгляд пропозицій, запитів та рекомендацій, внесених під час громадських слухань
    
    1. Пропозиції, запити, рекомендації, внесені під час громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду відповідними органами та посадовими особами місцевого самоврядування.
    
    2. Результати їх розгляду доводиться через місцеві засоби масової інформації чи в інший визначений під час громадських слухань спосіб до відома територіальної громади та суб'єктів, які внесли відповідні пропозиції, запити чи висловили рекомендації.

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ

  РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
  ФОРМИ ТА ЗРАЗКИ ВИБОРЧИХ ДОКУМЕНТІВ
  
  Понад 50 форм і зразків - списки виборців, виборчі бюлетені, посвідчення, протоколи засідань комісій з проведення виборів та референдумів, протоколи підведення підсумків виборів і референдумів та ін. - які слід узгодити з Центральною виборчою комісією. Це доцільно робити після прийняття проекту Виборчого кодексу за основу, на стадії підготовки проекту до другого читання профільним комітетом чи спеціальною комісією Верховної Ради України)

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ (статті 422–426)

  РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ
  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО КОДЕКСУ. ЗБЕРІГАННЯ ВИБОРЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
  
  
  С т а т т я 422. Притягнення до відповідальності винних у перешкоджанні вільному волевиявленню громадян
  
  1. Особа притягується до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом, якщо:
  1) перешкоджає шляхом насильства, обману, погроз, підкупу чи іншим способом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним, впливати на суспільно-політичні процеси шляхом участі у референдумах;
  2) використовує своє посадове або службове становище з метою бути обраним, всупереч праву іншого громадянина бути обраним чи для підтримки відповідної позиції на референдумі;
  3) вчасно не склала списки виборців чи не уточнила відомості, що повинні містити ці списки;
  4) порушує право громадянина на ознайомлення зі списком виборців;
  5) поширює явно неправдиві відомості про партії та блоки, кандидатів у депутати чи претендентів на виборні посади або здійснює інші дії, що принижують честь і гідність осіб, які балотуються або які ініціюють проведення референдуму;
  6) перешкоджає вести агітацію до виборів чи референдуму або порушує встановлені правила ведення передвиборної агітації;
  7) порушує встановлений Виборчим кодексом порядок фінансування виборчого процесу та процесу проведення референдуму;
  8) перешкоджає або втручається в роботу виборчих комісій та комісій з проведення референдуму або в діяльність членів цих комісій, пов'язану з виконанням ними своїх повноважень;
  9) перешкоджає голосуванню на виборчих дільницях та дільницях з проведення референдуму;
  10) порушує таємницю голосування;
  11) примушує виборців голосувати всупереч їхньому волевиявленню;
  12) порушує вимоги Виборчого кодексу під час видачі бюлетенів для голосування: видає громадянам бюлетені з метою надання їм можливості проголосувати за інших осіб чи проголосувати більше одного разу; видає бюлетені громадянам, яких не включено до списку виборців, або видає громадянам заповнені бюлетені;
  13) передає іншим особам незаповнені бюлетені, крім випадків, передбачених Виборчим кодексом;
  14) вчинила підлог бюлетенів чи інших документів, пов'язаних з проведенням виборів чи референдуму, вдалася до приписок, склала і видала явно неправдиві документи, здійснила явно неправильний підрахунок голосів виборців або неправильно встановила підсумки виборів або референдуму.
  
  2. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення виборчого законодавства.
  
  
  С т а т т я 423. Оскарження до суду дій або бездіяльності суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
  
  1. Виборці, партії та блоки, кандидати у депутати та претенденти на виборні посади, члени ініціативних груп з проведення референдуму мають право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, а виборчі комісії - суб'єктів, зазначених у частині другій цієї статті.
  
  2. Рішення, дії чи бездіяльність з питань організації і проведення виборів та референдумів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, а також акти та дії об'єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньоорганізаційної діяльності або до їх виключної компетенції, можуть бути оскаржені до суду.
  
  3. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та комісій з проведення референдуму, а також членів цих комісій можуть бути оскаржені до відповідної комісії вищого рівня або до суду.
  
  4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та комісій з проведення референдумів, членів цих комісій оскаржуються:
  1) до місцевого суду за місцезнаходженням відповідної комісії - дільничних виборчих комісій з будь-яких виборів; міжокружних виборчих комісій по виборах депутатів районної, міської (крім Київської та Севастопольської), районних у містах (де створюються ради), селищних та сільських рад; міжокружних виборчих комісій по виборах міських (крім міст Києва та Севастополя), селищних, сільських голів; дільничних комісій з проведення референдуму;
  2) до апеляційного суду за місцезнаходженням відповідної комісії - окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України та Президента України; Центральної виборчої комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міжокружних виборчих комісій по виборах депутатів обласних, Київської та Севастопольської міських рад; окружних виборчих комісій по виборах Київського та Севастопольського міських голів; територіальні комісії з проведення референдуму.
  
  5. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії та її членів оскаржуються до Верховного Суду України.
  
  6. Скаргу може бути подано до відповідної комісії або суду у семиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але з урахуванням обставин:
  1) щодо порушень, які мали місце до дня проведення виборів чи референдуму, скаргу може бути подано не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню проведення виборів чи референдуму;
  2) щодо порушень, які мали місце під час голосування, скаргу може бути подано до відповідної комісії не пізніше двадцять четвертої години дня проведення виборів чи референдуму, а до комісії вищого рівня або до суду - не пізніше двадцять четвертої години дня, наступного за днем проведення виборів чи референдуму;
  3) щодо порушень, які мали місце під час підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування в роботі дільничної комісії, скаргу може бути подано до окружної (під час проведення референдуму - територіальної) комісії або до суду протягом двох днів після дня проведення виборів чи голосування, а в роботі окружної комісії - до Центральної виборчої комісії або до суду протягом п'яти днів після дня проведення виборів чи голосування.
  
  
  С т а т т я 424. Форма скарги
  
  Скарга, подана до виборчої комісії, комісії з проведення референдуму чи до суду, повинна містити:
  1) назву комісії, до якої подається скарга;
  2) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина України або точну назву та місцезнаходження юридичної особи - заявника скарги;
  3) суть скарги;
  4) зазначення вимог;
  5) виклад обставин і зазначення доказів, якими заявник скарги обґрунтовує свої вимоги;
  6) підпис заявника скарги (представника юридичної особи - заявника) із зазначенням дати.
  
  
  С т а т т я 425. Порядок розгляду скарги
  
  1. Скарга, що надійшла до відповідної виборчої комісії, комісії з проведення референдуму або до суду, розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження, але не пізніше дня, що передує дню проведення виборів чи референдуму, а подана напередодні дня проведення, в день проведення виборів чи референдуму чи наступного дня - невідкладно.
  
  2. Скарга, оформлена без дотримання вимог, передбачених статтею 424 Виборчого кодексу, повертається заявнику скарги (представнику юридичної особи - заявника) з відповідними роз'ясненнями не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги.
  
  3. Якщо комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні органи за зверненням комісії перевіряють обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у п'ятиденний строк з дня отримання звернення, а якщо звернення отримано менше ніж за п'ять днів до дня проведення виборів чи референдуму, у день голосування чи в наступного дня, - невідкладно.
  
  4. Строк подання скарги, встановлений цим Законом, продовженню або поновленню не підлягає. Скарги, подані після закінчення строку оскарження, залишаються без розгляду.
  
  5. Якщо скаргу прийнято судом до розгляду і з того ж питання і з тих же підстав її подано до комісії, комісія зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили. Суд зобов'язаний повідомити цю комісію та комісію вищого рівня про надходження скарги чи про набрання законної сили рішенням суду не пізніше, ніж на другий день відповідно з дня надходження скарги чи набрання законної сили рішенням суду.
  
  6. Якщо рішення комісії скасовано судом, рішення з цього питання приймає комісія, рішення якої було скасовано, або комісія вищого рівня на підставі рішення суду.
  
  7. Комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.
  
  8. Суди, органи прокуратури та комісії організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день проведення виборів чи референдуму, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг у строки, встановлені Виборчим кодексом.
  
  
  С т а т т я 426. Зберігання документації та матеріальних цінностей
  
  1. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів виборів чи референдуму передає виборчу та іншу документацію до відповідної центральної державної архівної установи, а окружні виборчі комісії та територіальні комісії з проведення референдуму передають таку документацію до відповідних місцевих державних архівних установ.
  
  2. Перелік виборчої та іншої документації, що підлягає зберіганню в державних архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління архівною справою.
  
  3. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій, територіальних та дільничних комісій з проведення референдуму зобов'язані забезпечити збереження скриньок та кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури, що їм надавалися на період виборчого процесу чи процесу проведення референдуму.
  
  4. Протоколи виборчих комісій та комісій з проведення референдуму про підрахунок голосів виборців на дільницях та про результати виборів та референдумів, бюлетені, контрольні талони бюлетенів (за наявності), списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог Виборчого кодексу при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення комісій зберігаються у місцевих державних архівних установах протягом трьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів чи референдумів, після чого знищуються в установленому порядку.
  
  5. Державні архівні установи забезпечують доступ до документації, пов'язаної з проведенням виборів та референдумів, у порядку, встановленому законодавством України.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Юрист з КОО УНП

    Re: РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ (статті 422–426)

    <i>Жовтяк пише:</i>
    С т а т т я 423. Оскарження до суду дій або бездіяльності суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
    
    4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та комісій з проведення референдумів, членів цих комісій оскаржуються:
    2) до апеляційного суду за місцезнаходженням відповідної комісії - окружних виборчих комісій по виборах Верховної Ради України та Президента України;
    
    <b>Викласти в такій редакції:</b>
    С т а т т я 423. Оскарження до суду дій або бездіяльності суб'єктів виборчого процесу та процесу проведення референдуму
    
    4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та комісій з проведення референдумів, членів цих комісій оскаржуються:
    2) до апеляційного суду за місцезнаходженням відповідної комісії - окружних виборчих комісій по виборах <b>народного депутата України до Верховної Ради України</b> та Президента України;

• 2003.02.27 | Євген Жовтяк

  РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

  РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
  ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
  
  1. Виборчий кодекс набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
  
  2. З моменту набрання чинності Виборчим кодексом втрачають чинність:
  1) Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 33, ст. 443; Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 33, ст. 444; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 35, ст. 515).
  2) Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 43, ст. 280; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 5, ст. 16; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 5, ст. 18; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 5, ст. 19; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 10, ст. 38; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 62; Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 234; Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 9, ст. 38).
  3) Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 3-4, ст. 15; Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 15, ст. 85).
  4) Закон України "Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 5, ст. 17).
  5) Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України,1998 р., N 6-7, ст. 24; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 8, ст.29; Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 9, ст.38).
  6) Закон України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 237; Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 44, ст. 387; Відомості Верховної Ради України, 2001 р, № 9, ст. 38).
  
  3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Виборчим кодексом розробити та подати на розгляд Верховної Ради України зміни до законодавчих актів, пов'язані з набранням чинності Виборчим кодексом;
  
  4. Центральній виборчій комісії протягом трьох місяців з дня набрання чинності Виборчим кодексом привести свої нормативні документи у відповідність із Виборчим кодексом.
  
  5. До приведення нормативно-правових актів у відповідність з Виборчим кодексом вони застосовуються в частині, що не суперечить Виборчому кодексу.
  
  
  Голова Верховної Ради України /підпис/

• 2003.02.27 | Augusto

  Початок приміток. ІМХО

  Вибори до парламенту не є формою "прямою демократії", хоча референдум є.
  Вибори це єдине джерело влади як такої, референдум, схоже, має лише корективну функцію.
  Невідомо досі (може воно далі проясниться), чому це Комісія раптом має право організовувати референдум? Де записані умови проведення референдуму? Чи референдум проводиться регулярно, раз на три, чотирі, десять років?
  Що таке "установча влада"? Бо мені спадає на думку лише Законотворча, Виконавча, Судебна?
  Якщо Комісія це одна з форм держвлади, яким чином народ може вплинути на формування Комісії? Варіант: через Верховну Зраду, де збираються депутати вибрані громадянами, чи через мафіозного Кума, через Президента з пляшкою. Чому зв'язувати аж дві функції разом: "Членів Комісії призначає на посаду та припиняє їхні повноваження Верховна Рада України за поданням Президента України", коли в іншому місці простіше: "Голова Комісії призначається Верховною Радою України".
  "За рішенням Верховної Ради України або з ініціативи Президента України не більше одного разу за час їхньої каденції може проводитися переформування складу Комісії. При цьому склад Комісії не можна змінювати більше, як на одну третину", - тут знов бракує умов, чи Президент може це робити з перепою, чи за порадою СДПУ(о), чи просто так? Чи як?
  Всюди дублюється Верховна Зрада ТА Особа Схожа На Президента, що ж станеться в випадку пата? Чи повноваження Особи Схожої На Президента більші ніж Верховної Зради? Чи навпаки?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | Augusto

    Чому вибори непряма демократія.

    Тому, що незважаючи на те, що громадяне вибирають безпосередньо, участь в керуванні делегується (чому є прямі та непрямі вибори, наприклад?).

• 2003.02.27 | tmp

  чи можна сюди авторську концепцію закинути?

  потрібно глянути на загальну ідеологію.. бо незабаром почнуться концептуально-ідеологічно-непрактичні розмови.. а це час.. ну й гроші
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.27 | tmp

    а чому така структура?

    мені здається, що у видавництві (та й по різних дсту) прийнято:
    
    Заглавие
    Вступ
    =Частина
    ==Глава
    ===Розділ
    ====Підрозділ
    =====підпід*розділ
    ======параграф (стаття)
    ======під*параграф (під*стаття)
    =======пункт
    .....
    
    ?

• 2003.02.27 | Михайло Свистович

  Re: ВЕЛИКЕ-ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ

  Прохання свої зауваження висловлювати як відповідь на той розділ (главу), якого (якої) вони стосуються, а не постити посередині гілки. Зауваження загальні прохання подавати як відповідь на заголовок теми.
  
  Тому я переніс дописи Аугусто та tmp у кінецб теми.

• 2003.02.28 | Тестер

  Re:Свистовичу. Терміново. Відносно друку.

  vkb@bigmir.net. Там поговоримо напряму.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.28 | Тестер

    Re:Я відповіді не дочекався.

    Мені потрібен файл в форматі док.
    Так що пане Михайле до понеділка. Скачати з посту такий довгий файл я не зміг. Присилайте на указану адресу. Удачі.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.28 | Михайло Свистович

      Re:Дочекались :(((

      Щойно добрався до інтернету, якщо Ви на місці, то зачекайте, зараз надішлю файл в архіві, бо він дуже великий.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.02.28 | Тестер

        Re:Звичайно в архіві. В останній момент Ви мене піймали.(-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.02.28 | Михайло Свистович

          Re: Ще трохи почекайте

          Інтернет тут у мене слабенький, зіп-файл довго атачиться.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2003.02.28 | Михайло Свистович

            Re: Все. Надіслав (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2003.02.28 | Тестер

              Re: ОК! Дивитись буду завтра. немаэ часу.(-)