05/09/2003 | DevRand

<u><b>Якщо ви хочете передати кошти самостійно радимо діяти наступним чином:</u></b>

<b>Як передати гроші?</b>

Грошові перекази у Лук’янівці приймаються з 12-00 до 13-00 щодня, окрім неділі та понеділка. Це займе у вас приблизно годину. Бажано взяти з собою СВІЙ паспорт (хоча зазвичай документи не перевіряють і можна записати передачу на будь-яке прізвіще, хоч Кучма Л.Д.) У суботу краще не передавати, оскільки в цей день приїздить дуже багато передавальників з провінції. Каса для прийому грошей — останнє віконечко у кімнаті для прийому передач. Приходите, займаєте чергу. Люди в черзі, як правило, записуються - запишіться й ви. Можна заздалегідь підготувати <u>заяву такого змісту</u>:

Начальнику СІЗО № 13 м. Києва
ПІБ, адреса (ваші)
Прошу прийняти гроші в сумі (вказуєте суму цифрами) гривень на рахунок ПІБ, р. н. (ув’язненого)
Дата Підпис(ваш)

Коли приходить ваша черга, подаєте цю заяву у віконечко. Зазначте касиру, що це не плата за користування кип’ятильником/телевізором/іншими електроприладами. Вам виписують квитанцію на цю суму, копію віддають вам. На наступний день в’язень отримує змогу купувати на ці гроші різний крам: харчі, пресу тощо. Маєте свій спосіб допомоги політв’язням - поділіться з товаришами.


<b>Як дістатися до СІЗО?</b>

Їхати до метро «Лук’янівська», і виходити у лівий по руху ескалатора вихід. Спуститися до Дегтярівської вулиці і вздовж неї йти в сторону Шулявки по лівому боці. Поминувши два будинки (в одному — кафе, гастроном і банк «Правекс», а в другому — магазин «Господарочка»), ви помітите ліворуч в глибині між будинками паркан із прохідною і зеленими воротами. Біля прохідної — табличка «Державний департамент з питань виконання покарань. Слідчий ізолятор №13». В ці ворота вас не пустять, тому проходьте в сторону Шулявки ще метрів п’ятдесят вздовж паркану до ще однієї прохідної. Дзвоніть, і вам відчинять. Там буде міліціонер, який покаже, як пройти у дворик для прийому передач.


<b>Чому гроші, а не передачу?</b>

По-перше, на продукти, які можна передавати до в’язниці, існує сила силенна обмежень - вивчення цих обмежень потребує часу й зусиль . По-друге, кількість передач для одного утримуваного під вартою чітко лімітована - не більше двох на місяць. Не забувайте, що окрім вас передачі передають родичі, близькі та інші активісти. Припрете ви у Лук’янівку 10 кг харчів, а їх не приймуть: щойно перед вами передали. Наївно думати, що тут же зможете поміняти адресата передачі - бюрократична система у наших тюрмах «совкова» на всі сто (від «олдових» зеків чував, що система передач від часів «совка» не змінилася анітрохи).

До того ж вам ніхто не доволить затримувати чергу: бажаючих передавати передачі у Лук’янівці завжди багато. Або ще гірше: політзек чекає на певну передачу з волі, а ваша може віддалити її отримання на два тижні. Отже, гроші. Їх зарахують на рахунок в’язню, і він зможе на них купувати, що йому тюремний статут дозволяє (а дозволяє він навіть пиво), або переслати рідним. Сума не обмежується.


<b>Список політв’язнів</b>

1. Ляхович Микола Петрович, 15 березня 1976 року

2. Ляхович Григорій Петрович, 30 вересня 1982 року

3. Мирончик Владислав Вікторович, 27 січня 1971 року

4. Назар Василь Володимирович 03 лютого 1967 року

5. Павлюк Володимир Георгієвич, 27 березня 1949р (є діти)

6. Самофалов Станіслав Олександрович, 02 серпня 1962 року

7. Селега Олег Володимирович 20 лютого 1971 року (є діти)

8. Горощук Володимир Вітальович 8 березня 77 року

9. Гальчик Сергій Володимирович 31 березня 1982 року

10. Бурячок Олег Анатольович 06 червня 1979 року

11. Бойко Олег Миколайович 06 лютого 1967 року (є діти)

12. Карпюк Микола Андронович 21 травня 1964 року

13. Зайченко Руслан Петрович, 03 жовтня 1963 року (є діти)

14. Мазур Ігор Петрович 18 березня 1973 року (є діти)