06/22/2001 | DevRand

Цей матеріал може бути використано для чого завгодно, наприклад для тлумачення термінів, які часто зустрічаються в Drafts
----------------------------

<b>РМС</b>


[трохи патетики]
Річард М. Столмен (<b>Richard M. Stallman</b>, або просто РМС), пророк та лідер руху за вільне програмове забезпечення з дивною африканською назвою <b>GNU</b> , назвою яка замкнена сама на себе (розшифровкою є "Gnu is Not Unix" або "GNU - це не Юнікс" ), та хімерного утворення під назвою <b>Free Software Foundation</b> (Фундація вільного програмового забезпечення). РМС - революціонер, філософія та дії якого особисто для мене є надзвичайно привабливими. РМС - людина, який вважає що свобода особистості - це мабудь саме краще, що може отримати людина. Свобода яка є фундаментом всього того, про що ми чули як про демократію та вільне волевиявлення. Така свобода, яка чомусь веде до дій, корисних для людини та суспільства.
<b>"Рух за вільне програмове забезпечення започаткований в 1984 році, але корені нашого натхнення виходять з 1776 року: свобода, спільнота, та добровільна співпраця. Все це призводить до вільного підприємництва, свободи слова та до вільного програмового забезпечення."</b>
Можна сміливо стверджувати, що Річард Маршал Столмен вже не є людиною у звичайному розумінні цього слова - тепер це міфічний герой . Було б досить легко звести разом наприклад РМС та Гейтса і писати як про "хорошого" та "поганого", або навіть як про "добро" та "зло", але насправді це було б дуже великим спрощенням, до того ж особистість Гейтса мене не цікавить; тому далі інколи буде згадуватись лише корпорація, яку він очолює. Діяльність Столмена, як це не смішно, призвела до помітних змін у сучасній американській (та й світовій) економіці. Деякі фахівці та філософи, нефахівці та нефілософи, ба навіть неписьменники і з цього сайту також, навіть стверджують що це приклад досить ефективного підходу для вирішення різноманітних "проблєм". Та облишимо на деякий час всі перебільшення/зменшення та числені фанатично-схвальні/негативні відгуки симпатиків/антипатиків про постать РМС і заглибимося трохи в історію.

Десь на початку 70 років, коли рух хіппі ще буяв з надзвичайною силою, завершувала формуватись ще одна сабкультура, також частково пов"язана з студентським середовищем. То була сабкультура хакерів (<b>hackers</b>), справжніх хакерів, а не тих хвацьких хлопців та дівчат що в сучасних голівудських блокбастерах без видимих зусиль зламують комп"ютерні системи захисту банків та мілітарних установ. Про останніх тоді (та й тепер в середовищі “старих” хакерів) говорять як про <b>system crackers</b>, або <b>crackers</b> - кракери*. (Одне з сленгових значень слова hack - це несподіване, або оригінальне, або швидке розв"язання задачі, яка виникає під час програмування.)
Справжній хакер - це згідно легенд людина, яка здатна вирішувати комп"ютерні проблєми будь якого ступеню складності, та має час та натхнення займатися цим 25 годин на добу, при цьому інколи впадаючи в стан під назвою <b>"deep hack" </b>
Дуже цікаво, що з"явившись у середовищі пов"язаному з комп"ютерами, культура хакерів стимулює світогляд, який є досить привабливим та несподiвано ефективним для вирішення самих рiзних проблем. <i>Хакер - це спосіб мислення, коли людина весь час бажає зрозуміти будь яку складну систему більш глибоко, ніж не-хакер, охопити її і за допомогою цього отримує здатність розуміти причини і наслідки явищ , можливість впливу на процеси і таким чином (і це головне), стає більш вільною.</i>
Як майже всі субкультури, хакери мають свій сленг, філософію, характерне відчуття гумору, для них є досить цінним мати визнання у своєму середовищі і таке інше. Але досить про хакерів, які самі по собі є дуже великою темою. Додам лише що саме цій сабкультурі (разом з хіппі) ми зобов"язані існуванням Інтернету.
Тепер про <b>Unix</b> ( різновид комп"ютерної операційної системи, який виник 30 років назад), зараз це назва цілого сімейства яке є неперевершеним досьогодні за своїми характеристиками та використовувалося (до останнього часу) головним чином на серверах та т.з. великих комп"ютерах (mainframes). Для необізнаних: операційна система - це як Windows, але краще . Так ось, Юнікс був створений групою “юбер” хакерів (Денніс Річі, Роб Пайк, Брайан Керніган та ін.) з наукового підрозділу Bell Company на початку семидесятих. (Перша версія була написана для того, щоб було зручніше гратися в комп”ютерну гру . Через деякий час тексти програм системи були за сімволічну платню передані в університети та комерційні установи.
Тут необхідно підкреслити що мова йде саме про тексти програм, а не готові (скомпільовані) програми. Маючи текст програм, спеціалісти можуть вносити зміни в систему, покращувати її, підлаштовувати під свої потреби, міняти можливості та відшукувати помилки. Маючи тільки програму, без текста, майже все що залишається це лише спостерігати як вона "злітає" під час виконання.

[Я думаю, що тут є аналогія з процесом споживання реклами (комерційної, або політичної - яка врешті решт теж є комерційною).
Аналогія складається в тому, що і те і інше зменшують вашу свободу.
Мається на увазі, що як правило методи традиційної реклами це "закрите програмове забезпечення" для голів. Це продукт, який підміняє процес прийняття рішення (акт свободної волі, вибору) готовим варіантом, при цьому вам категорично не рекомендується розглядати інші варіанти, тощо.]

Саме те, що тексти Юнікс широко розповзлись, стало причиною вибухового зросту популярності та подальшого покращення і розвитку системи. В основному робота йшла в хакерському середовищі університетів, особливою активністю відзначався університет в Берклі, Каліфорнія. Одна з двох головних гілок розвитку Юнікс - <b>BSD</b>, навіть отримала назву, пов"язану саме з цим університетом. До речі, ось така цитата з фолькльору хакерів ще раз підтверджує що насправді зв"язок та вплив культури хіппі на хакерів (багато з яких самі були хіппі ) був дуже великим.
<i>
"З університету в Берклі походять дві речі, Юнікс та ЛСД. Це не може бути простим збігом обставин".
</i>
ПІзніше, коли в кінці 70 з"явилися перші персональні комп"ютери, почалась ера компанії <i> Microsoft </i> яка за досить короткий строк зайняла монопольне становище на ринку програмового забезпечення та кардинально змінила правила гри. До того навіть у комерційних Юніксах вважалось гарним стилем продавати систему з текстами програм, в той же час Мікрософт закрила тексти всіх своїх продуктів, починаючи з операційної системи DOS, отримавши значну перевагу над конкурентами, які вимушені були приймати умови "Імперії Зла", як інколи з любов"ю називають цю компанію.

Але Столмен є продуктом хакерської сабкультури, і не міг не зробити кроки у відповідь. Ось до речі, аутобіографія РМС (1983 рік) - зразок специфічного гумору хакерів:
"Я був збудований в лабораторії Манхетена близько 1953 року, та перевезений до лабораторії штучного інтелекту в МІТ в 1971. Мої захоплення це схильність до захоплень, танці народів світу, польоти, приготування їжі, фізика, запис музики, гра слів, та програмування. За останнє я магічним чином отримую гроші. Близько року тому я був від"єднаний від обчислювальної машини PDP-10 з якою перебував у шлюбі протягом 10 років. Ми все ще кохаємо один одного, але на жаль світ спрямував нас у різних напрямках. В цей час я все ще живу у Кембріджі, Масачусетс, серед уламків нашої старої пам"яті. "Річард Столмен" - це моє довге ім"я, можете називати мене RMS"

Оголошення, яке Столмен зробив в 1984 році, працюючи в лабораторії штучного інтелекту в МТІ, теж є
зразком, але зразком боротьби за ті цінності, які він підтримує:
<i>
Звільнити Юнікс!
В листопаді я починаю писати повноцінну Юнікс-сумісну систему що буде називатись GNU (GNU - це не Юнікс) щоб надати її безкоштовно кожному, хто зможе її використати. Дуже необхідна ваша
допомога у формі часу, грошей, програм та обладнання. ...
(тут йде загальний технічний план системи та професійні досягнення РМС як програміста )
...
Чому я повинен написати GNU
Я вважаю, що золоте правило вимагає: якщо мені подобається программа я повинен поділитись нею з іншими людьми, тим яким вона теж подобається. ...
Таким чином я зможу продовжувати користуватись своїм комп"ютером не порушуючи при цьому свої принципи.
Я хочу накопичити достатню кількість програмного забезпечення щоб працювати не використовуючи
зовсім закритого програмового забезпечення, що не є вільним.
</i>
Тепер, через 17 років, коли РМС приймає участь в черговій акції, присутності якої вимагає від нього його більш ніж активна суспільна діяльність, де б ця акція не відбувалася, в США, Мексиці, Китаї чи Словенії, він мандрує з портативним комп"ютером під"єднаним за допомогою мобільника до Інтернета, на якому немає жодної одиниці закритого програмового забеспечення, і на якому стоїть юнікс-сумісна операційна система GNU/Linux - що не тільки вільна, а є кращою ніж продукти корпорації Мікрософт.
До речі, просто з цікавості, завітавши на сайт Столмена (www.stallman.org), ви отримаєте уявлення про гігантський об"єм активності цієї людини. Там є майже все - підтримка протестів проти глобалізації, опис правопорушень які відбувались у Флоріді під час виборів президента Америки, стаття на підтримку організації "Вільна Бірма", яка бореться з диктаторським режимом у своїй країні, повідомлення про спроби уряду Кореї обмежувати та регулювати Інтернет і ще декілька десятків статтей, які охоплюють різноманітні теми, але мотив яких однаковий - боротьба за принципи свободи , які підтримує Столмен.
Одна з причин успіху - те що РМС отримав підтримку серед тисяч людей з усього світу, об"єднаних в основному за допомогою Інтернета, які готові були завдяки своїм переконанням безкоштовно (а інколи навіть витрачаючи свої гроші) працювати для досягнення проголошеної мети. Ось ще з програмних документів
<i>"Вільне програмове забезпечення це питання свободи: люди повинні бути вільними у використанні програм любим способом, яке є корисним для суспільства. Програми відрізняються від матеріальних об"єктів, таких як крісла, сендвічі або пальне - в тому сенсі що їх можна набагато легше скопійувати та використати. Така можливість робить програму корисною, тобто такою яка вона є; ми переконані що люди повинні мати можливість скористатися з цього. "
</i>
Потрібен був механізм, який би підтримував рух, не давав йому згасати і щоб все напрацьоване не втрачалось даремно. Таким механізмом стала знаменита <b>GPL</b> - <b>GNU Public Licension</b> - публічна ліцензія GNU , основна ідея якої <b>"ти можеш вільно (як правило, безкоштовно) отримувати та користатись нашими програмами, ти можеш вільно змінювати наші програми, ти можеш розповсюджувати або продавати наші програми, ти можеш використовувати частини наших програм у своїх проектах, але подальше розповсюдження повинно відбуватись обов"язково разом з текстами програм, та при умові що дія цієї ліцензії буде збережена. Так, щоб наступний користувач зберігав для себе можливість отримати разом з програмою змогу робити все те, що отримав ти, тобто отримав такий самий рівень свободи ". </b>


[Вправа №1
Яким чином треба переформулювати останній абзац, щоб його можна було використовувати для перевірки чи є інформаційний продукт якоїсь партії (програма, законопроект і т.д.) відкритим МПЗ? Таким, що як мінімум не зменшує ступінь свободи в системі?]


GPL інколи називають копілефтом (<b>copyleft</b>) на противагу від відомого вам копірайта (copyright або (с)).
Це своєрідне намагання зберегти справедливі правила гри - ніхто не примушує тебе приймати в цьому участь, але якщо ти береш щось у спільноти, ти повинен взамін дарувати щось своє.
Може комусь це видасться смішним, але GPL працює, і досить ефективно. Приваблива ідея плюс, особиста активність РМС як "пророка" призвела до того що до 1991 року була написана вся необхідна програмна оболонка системи та необхідні інструментарні засоби. В 1991 році фінський студент Лінус Торвальдс звернувся до загалу з дуже схожим закликом - розмістив в Мережі першу версію ядра системи (випущену під ліцензією GPL, звичайно) і через три роки, в 1994 ми вже мали функціональну операційну систему яка відома зараз навіть нефахівцям, та яка називається <b>GNU/Linux</b>, яку теж писали добровольці з усього світу. Але це окрема історія, історія Лінукс.


Що ми маємо тепер? 62% WWW, близько 80% усіх мейлів та більшість серверів системи доменних імен тримається на вільному програмовому забезпеченні. Одна з кращих пошукових система Google працює за допомогою 8000 серверів з операційною системою GNU/Linux . Швидкими темпами зростає кількість комп"ютерів, які працюют під Лінукс. Прикладів безліч: десятки тисяч інших програмних продуктів випускаються під ліцензією GPL. Велетні галузі, такі як IBM, Intel, SGI та Sun Microsystems публікують деякі з своїх головних продуктів під такими ж або схожими ліцензіями. Вони зрозуміли, що набагато краще розвивати та покращувати свої продукти тоді, коли в цей процес включаються тисячі добровольців. Ми маємо повноцінну та добре працюючу, безкоштовну, легальну та вільну операційну систему - Лінукс, яку Мікрософт зараз вважає своїм головним конкурентом. Недаремно Мікрософт нещодавно розпочала массовану атаку для того щоб дискредитувати а потім знищити GPL - як наріжний камінь всього руху. [Чого більше за все бояться будь які монополії, політичні або економічні? Вони бояться вільних спільнот, які здатні протиставити їх продукції свою, кращу. Вони бояться і тому намагаються відлякати людей від співпраці з такими "конкурентами", яких неможливо зупинити, купити, та з якими неможливо домовитися - в таких системах нема критичних точок. Вони бояться, бо не можуть локалізувати та знищити ворога одним влучним ходом. Це відноситься не тільки до програмового забезпечення. Це також відноситься до любого інтелектуального продукту, наприклад ідеологем, програм реформування економіки або законодавчих актів.
]

[А тепер ще більше патетики ]
Я хотів би провести паралель з нашою ситуацією. Якщо так сталося (випадково, звичайно ), що ви живете в країні де
відбуваються різні утиски, в країні де незначні групи людей керують всім та свято оберігають тільки свої власні інтереси, таким чином відбираючи у вас ваші права, країні де слова "демократичні цінності" визивають у можновладців у кращому випадку цинічний сміх, а в гіршому використовуються щоб “кинути” вас за допомогою красивих ідеологем; країні де існує <b>монополія на все і в першу чергу на владу... </b>(наприклад в Україні) і вам все таки захотілось щось змінити - не лякайтесь будь ласка складності завдання, пам"ятайте – GNU починалось з однієї людини. Як бачимо, прагматичний ідеалізм може призводити до більш ніж вражаючих реальних результатів.
Що треба? ідеї, програма дій та однодумці які заради своїх ідеалів та заради покращення свого життя здатні витратити трохи (або багато, або весь) часу та інших ресурсів на те щоб побудувати щось кайфове, наприклад - наприклад операційну систему - або країну.

Тому ми не боїмося використати щось під ліцензією GPL, навіть саму GPL. Чи вийде щось з цього проекту напряму залежить від вас, від вашого бажання та активності. Мається на увазі ваша робота, так, саме робота! тут на цьому форумі.

"... свобода, спільнота, та добровільна співпраця. Все це призводить до вільного підприємництва, свободи слова та до вільного програмного забезпечення."

А також вільного програмного забезпечення для людей, а точніше для голів вільних людей.


Список сайтів
1. http://www.gnu.org/ - сайт проекту вільного програмового забезпечення.
2. http://www.stallman.org/ - персональна сторінка Річарда М. Столмена
3.http://eps.mcgill.ca/jargon/html/index.html - Ерік Раймонд, "Словник хакера"
4. http://www.billionairesforbushorgore.com/ - політична сатира, на цьому сайті закликають голосувати і за Гора і за Буша, тому що як говорять міліонери: "Нам все одно, ми вже придбали їх обох".
5. http://www.google.com/ - пошуковий сервер
6. http://maidan.org.ua/ - офіційний сайт акції "Україна без Кучми", місце де ви зараз знаходитесь.
--------------------------------------------------------------