Пропозиції для внесення змін в проект нового Цивільного Кодексу
05/27/2003 | DevRand
таблиця з змінами, розробленими в Legal Defense and Education Program IREX ProMedia Ukraine, знаходиться нижче:
ваші пропозиціЇ надсилайте сюди:
Fax: 227-7543
E-mail: zakon@irex.kiev.ua
|
|
V
| Цивільний кодекс україни (набирає чинності з 1 січня 2004 року) | Запропоновані зміни |
| Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. | Пункт 4 частини 2 виключити, оскільки саме “приниження” є причиною душевних страждань, таким чином зазначення в окремому пункті причини того, про що йдеться в попередньому пункті є недопустимим і суперечитьнормам юридичної техніки. |
| Стаття 94. Особисті немайнові права юридичної особи 1.Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу. | В частині 1 слово “недоторканість” замінити на слово “повагу”; В частині 1 слова “на інформацію” виключити. |
| Стаття 258. Спеціальна позовна давність 1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; | Вилучити другий абзац пункту 2 частини 2), а саме: “ У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації”. |
| Стаття 270. Види особистих немайнових прав 1. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. 2. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. 3. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним. | Частину 1 викласти в такій редакції: “Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на не втручання в особисте і сімейне життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості”. |
| Стаття 277. Спростування недостовірної інформації 1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. 3. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. 4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою,яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту неправдивості цієї інформації та її спростування. 5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. 6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. 7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. | Частину 1 викласти в такій редакції: “Фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім”ї недостовірної інформації, має право на відповідь або на спростування цієї інформації, якщо той, хто поширив, не доведе, що вона достовірна.” Частину 2 викласти в такій редакції “ Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім”ї, якщо це спричинило порушення їх особистих немайнових прав.” Частину 3 виключити. Абзац 1 частини 4 викласти в такій редакції : “Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена, незалежно від її вини”. Частину 6, 7 виключити |
| Стаття 278. Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права 1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити їх випуск у світ до усунення порушення цього права. 2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які випущені у світ,суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення. | Частину 1 викласти в такій редакції: “ Особа має право звернутися до суду з вимогою заборонити поширення інформації, що порушує її особисті немайнові права, якщо доведе, що поширення такої інформації призведе до шкоди, яку неможливо компенсувати в грошовій формі.” Частину 2 виключити |
| Стаття 296. Право на використання імені 1. Фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах своєї діяльності. 2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер. 3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди. 4. Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане(обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. 5. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою. 6. Ім'я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою. 7. Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права. | Частину 3 викласти в такій редакції: “Ім”я фізичної особи може бути використане (обнародуване) без її згоди з метою висвітлення її діяльності чи сфери її діяльності”. Частини 2, 4, 5 виключити . Частину 3 вважати частиною 2, частини 6, 7 вважати частинами 3, 4 |
| Стаття 297. Право на повагу до гідності та честі 1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі. 2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. 3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. | Виключити частину 2. Частину 3 вважати частиною 2. |
| Стаття 299. Право на недоторканність ділової репутації 1. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. 2. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації | Змінити назву статті, виклавши її в такій редакції : “Стаття 299 Право на повагу до ділової репутації” Частину 1 викласти в такій редакції: “1.Фізична особа має право на повагу до своєї ділової репутації.” Частину 2 виключити. |
| Стаття 301. Право на особисте життя та його таємницю 1. Фізична особа має право на особисте життя. 2. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. 3. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. 4. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду. | Частину 2 викласти в такій редакції: “ Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб, крім випадків, коли вона добровільно привертає до себе увагу громадськості та є загальновідомою, тобто є публічною особою”. Частини 3, 4 виключити, оскільки ці положення передбачено в статті 302 . |
| Стаття 302. Право на інформацію 1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Не допускається також збирання інформації, яка є державною таємницею або конфіденційною інформацією юридичної особи. 2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. 3. Вважається, що інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов'язків, а також інформація, яка міститься в офіційних джерелах (звіти, стенограми, повідомлення засобів масової інформації, засновниками яких є відповідні державні органи або органи місцевого самоврядування), є достовірною. Фізична особа, яка поширює таку інформацію, не зобов'язана перевіряти її достовірність і не відповідає у разі її спростування. | Частину 3 викласти в такій редакції: “Фізична особа, яка поширює інформацію, що подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх обов”язків, а також інформацію, яка міститься в офіційних джерелах, не зобов”язана перевіряти її і не несе відповідальності за її достовірність.“ |
Відповіді
2003.07.14 | Правник
Це вже не проект, на жаль (-)
2003.07.14 | Правник
Пропозишнз (+)
Стаття 23 .Пункт 4 частини 2 викласти в редакції:
"у душевних стражданнях, спричинених приниженням честі, гідності фізичної особи, а також у шкоді діловій репутації фізичної або юридичної особи".
У другому реченні частини третьої після "залежно від" додати "доведеності вимог позивача".
Стаття 258.
Слова "від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або" - вилучити.
Стаття 270.
Пункт 1 доповнити реченням:
"Право на недоторканість особистого життя не поширюється на службову діяльність і відомості про стиль життя державних службовців та інших публічних осіб (осіб, що добровільно привертають до себе увагу)".
У пунктах 2 та 3 "іншим законом" замінити на "іншими законами".
Стаття 271.
Залишити як є. У частині першій передбачено про наслідки "порушення прав" себто мається на увазі саме правопорушення, недостовірність. І нема чого писати про "якщо не доведе".
Стаття 278.
Частину першу залишити як є. То що запропоновано, вибачте, "лож і хвальш" - "звернутися до суду...якщо доведе". Саме в суді і доводиться. До суду має право звернутися кожен.
Частину 2 вилучити.
Стаття 297.
ЗАЛИШИТИ частину 2 !!
Стаття 299.
Навіщо вилучати частину 2? Так, має право звернутися до суду. Святе право. Між іншим, хоч вилучайте, хоч не вилучайте, а є Конституція.
Стаття 301.
Частину 2 доповнити: "Ця норма не поширюється на службову діяльність державних посадових та службових осіб та відомості про стиль життя таких осіб, а також інших публічних осіб".
Стаття 302.
Частину 3 викласти так, як пропонується.
2003.09.08 | НеДохтор
Телекритика: відкритий лист
http://telekritika.kiev.ua/freedom/?id=10436----------
04.09.2003 16:27
Громадські організації невдоволені новою редакцією Цивільного кодексу
До "Телекритики" надійшов відкритий лист представників Громадських організацій з приводу необхідності перегляду Цивільного Кодексу України, який загрожує свободі слова в Україні. Повний текст читайте нижче.
Голові Верховної Ради України Литвину В. М.
(копію Відкритого листа буде направлено Голові Комітету з правової політики
Онопенку В. В.)
Шановний Володимире Михайловичу!
У нас викликає занепокоєння той факт, що незабаром, з 1 січня наступного року в дію вступить нова редакція Цивільного Кодексу.
Однак ця редакція Цивільного Кодексу має низку дуже серйозних недоліків. Ці недоліки можуть зашкодити справі утвердження в нашій країні свободи слова, підтримку якій Ви декларуєте.
Так, зокрема, згідно з частиною ІІІ статті 277 “негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною”. Це положення є непрофесійним, вкрай суперечливим і таким, що може допускати кілька протилежних тлумачень.
Також вкрай дивним і небезпечним є твердження викладене у частині ІІІ статті 296 про те, що “інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов'язків є достовірною”. Монополізація права на істину "посадовими, службовими особами при виконанні ними своїх службових обов'язків" порушує не лише законодавство України, але й закони здорового глузду.
Крім того, частина IV статті 296 Цивільного кодексу забороняє використання імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Така норма значно обмежує конституційне право на поширення інформації. Неоприлюдення фактів затримання чи обвинувачення осіб може завдати шкоди цим особам у разі необгрунтованого звинувачення.
Зареєстрований у Верховній Раді 23 травня 2003 року проект закону "Про внесення змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України (щодо права на інформацію)" депутатів М. Томенка, Ю. Артеменка, С. Гмирі, Е. Матвійчука, спрямований на вирішення зазначених та інших проблем нової редакції Цивільного Кодексу.
Тому ми просимо вас максимально прискорити розгляд законопроекту депутатів М. Томенка, Ю. Артеменка, С. Гмирі, Е. Матвійчука, оскільки в разі вступу в дію невиправленої редакції Цивільного Кодексу після 1 січня 2004 року, це спричинить порушення права на свободу слова в Україні, а також дискредитацію законодавства України як в очах власних громадян, так і міжнародних інституцій.
З повагою,
- Валерій Іванов, Академія української преси
- Віталій Шевченко, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
- Олександр Палій, секретаріат Громадської ради з питань свободи слова та інформації
- Лідія Молодецька, генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси
- Костянтин Михайличенко, Юлія Тищенко, Український незалежний центр політичних досліджень
- Олександр Ленгауер, СЕС-Україна
- Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції
- Катерина Котенко, виконавчий директор Асоціації мережевих телерадіомовників України - Лабораторія законодавчих ініціатив
- Артем Біденко, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України
- Любов Височина, юрист Асоціації підприємств зовнішньої реклами України
- Сергій Дацюк, медіа-експерт
- Марія Місьо, Тетяна Котюжинська, Людмила Панкратова, Програма правового захисту та освіти ЗМІ IREX ПроМедіа/Україна
Приєднатися до відкритого листа можна за тел. 296-86-32. (Секретаріат Громадської Ради з питань свободи слова та інформації)
----------