МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Держава дає значнi кошти на науку, а отримує... кiлограми звiтiв

12/06/2006 | Анастасія БОГУСЛАВСЬКА
Фундаментальна туманнiсть

http://www.umoloda.kiev.ua/number/813/203/29603/

Більш як мільярд бюджетних гривень уряд України щороку виділяє на наукові розробки, дослідження, інноваційні технології. Так, НАНУ цього року отримала 1,2 мільярда гривень. Крім того, практично всі міністерства і відомства самі займаються науковою і науково-технічною діяльністю. Перевірити доцільність використання коштів на всі наукові розробки дуже важко, адже результатом наукової діяльності, згідно з чинним законодавством, може бути... звіт. Про це «УМ» розповів Андрій Борисов — кандидат фізико-математичних наук, експерт проекту «Електронна демократія», який у своїй професійній діяльності неодноразово зіштовхувався із парадоксами українського законодавства у науковій та науково-технічній сфері.

Відповіді

  • 2006.12.09 | Green

    Re: Держава дає значнi кошти на науку, а отримує... кiлограми звiтiв

    Прекрасная статья. УМ реабилитировалась после публикации 2 статей панически-истерического характера.
  • 2006.12.09 | Soft

    Да шо вы говорите?..

    Я сам занимаюсь наукой. Но если государство считает, что что-то можно сделать за 3 года при заплате в 960 гривен и наукой занимаясь во время свободного от научно-производственных с основным уклоном в производство разработок, то оно серьезно ошибается.

    Да, у меня во время работы в аспирантуре было довольно большое количество серьезных программных проектов, но в основном это было функциональное копирование западных аналогов и адаптация их под требуемый техпроцесс.

    На науку у ученых, даже у тех, кто что-то в этом понимает, почти нет времени...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.10 | Вячеслав Хаврусь

      Додати нічого. Хіба що віз і нині там...

      Soft пише:
      > На науку у ученых, даже у тех, кто что-то в этом понимает, почти нет времени...
      Саме так. Перші кілька місяців в новому році пишемо, шліфуємо на догоду верхам та затверджуємо наукові плани, потім відпустка, а кінець року - це суцільна срачка по написанню звітів як в робочий час, так і на вихідні. Є фундаментальна тема, є прикладна, є купа інших тем. І кругом звіти! Чи товщі та довші, тим краще! Коли вже тут наукою займатися!

      Відразу після революції був у нас ініційований згори порив з наданям нагору пропозицій по покращенню, вдосконаленню, etc. Тоді в мене першим пунктом стояло про бюрократизм. Нині ситуація, як по мені, з цією паперовою творчістю не те що зберігається, як була - вона щорік стає гіршою.

      Наводжу власні пропозиції, подані мною тоді нагору (мій файл датований 13 квітня 2005 року). Гляди, Литвин прочитає, а потім мене за таке публічне вільнодумство з роботи виженуть... Або самому доведеться піти...

      Заради справедливості зауважу, що з наведеного виконані сьогодні пп. 3 та 9. Крапка...
      1. Зниження бюрократизму
      . Критерієм оцінки діяльності як окремих науковців так і трудових колективів має бути рейтингова система, яка враховує друковані роботи, патенти, участь з доповідями в наукових конференціях та випуск наукових кадрів. Аналогічна система при подачі заявок на фінансування та оформленні звітів: коротка анотація + фактичні результати у вигляді публікацій.

      2. З метою залучення наукових кадрів та підтримання високого фахового рівня співробітників Інституту передбачити для бажаючих можливість читання лекцій та проведення семінарів в ВУЗах (КПІ, Університет, Могилянка, Драгоманова), звідки потенційно можуть прийти в Інститут молоді спеціалісти. На основі взаємодії між адміністраціями ВУЗів та установами НАН України передбачити вакансії для такої діяльності. У випадку, якщо співробітник Інституту читає лекції, то ввести їх в рейтингову систему, яка згадана в п.1.

      3. Створення на базі бібліотеки Вернадського можливості доступу до електронних версій найнеобхідніших фахових журналів, а також замовлення звідти електронних версій статей через електронну пошту.

      4. Створення в Інституті Інформаційного відділу, який інтегруватиме в собі підтримку діяльності локальної мережі та Інтернет в Інституті, бібліотеки, патентного відділу, канцелярії, тощо. Передати у відання цього відділу поповнення бібліотечних фондів, переведення картотеки бібліотеки в електронну форму, взаємодію з електронною базою бібліотеки Вернадського (якщо буде виконано п.3), послуги ксерокопіювання, інформування науковців щодо можливих конференцій та грантів, взаємноінтегроване виконання функцій підрозділів, які влилися в інформвідділ.

      5. Пропозиція одного зі співробітників Інституту щодо поповнення бібліотеки новими книгами. Нині в російських видавництвах і частково в українських виходить багато корисної навчальної та фахової літератури. Покласти на одного з заступників Директора обов’язки щодо періодичного відслідковування новинок та їх придбання для бібліотеки Інституту. Якщо буде впроваджений п.4, то перенести це завдання до функцій Інформаційного відділу.

      6. Сприяти поширенню здобутків вітчизняної і світової науки серед населення України через Інтернет (1-й етап становлення) та засоби масової інформації (2-й етап) з метою популяризації наукової діяльності та залучення молоді: “Науковець – це звучить гордо!”

      7. Забезпечити прозоре надходження коштів на утримання і модернізацію наукового обладнання та встановити громадський контроль за цільовим використанням цих коштів; в зв’язку з обмеженістю матеріальних ресурсів розглянути питання створення спеціалізованого центру фізико-хімічних досліджень з сучасним дорогоцінним обладнанням, доступним для науковців НАН України.

      8. Усунути ліцензування та обмеження можливості придбання важливих хімічних реактивів (сірчана та соляна кислоти, ацетон, перманганат калію, тощо), які необґрунтовано виникли як наслідок корупційних дій чиновників.

      9. Відновити в північній частині 2-го корпусу Інституту повноцінне опалення.

      10. Соціальна сфера:
      * Створити належні умови для залучення молоді в науку (навчання в аспірантурі провідних наукових центрів, забезпечення високою стипендією і житлом під час навчання та після захисту дисертацій); з метою залучення здібної молоді з поза меж Києва розробити і впровадити чітку відкриту систему одержання нею житла через молодіжні кредити або службове житло.
      * Припинити практику заселення гуртожитку на пр.Науки, 29 по 3 мешканця, в той час як кімнати розраховані на 2 мешканця. На перспективу знайти шляхи для перебудови одного з непрацюючих корпусів Інституту під гуртожиток для аспірантів та співробітників Інституту;
      * Відновлення гарячого харчування на території Інституту.

      При підготовці пропозицій (п.6,7,10) частково використані та розвинуті ідеї, викладені на сайті Майдан в публікації від 1-го лютого 2005 року (http://maidan.org.ua/static/mai/1107290416.html)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.11 | Георгій

        Раніше це залежало від керівника

        Знову ж таки, у 1980-і роки мої колеги і я в Інституті фізіології АН УРСР (принаймні у відділах загальної фізіології, біофізики мембран і нейрохімії) не писали ніяких товстих звітів. Нашого керівника, П.Г. Костюка, вони абсолютно не цікавили, зате його дійсно цікавило, хто з його співробітників опублікував скільки статей англійською мовою в міжнародних журналах.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.12 | igorg

          Це все є похідна від рівня тих, хто керує наукою

          Якщо це вчений, то він зорієнтований на результат. Якщо чиновник то на звіт. Взагалі, з точки зору чиновників викладачі, науковці не мають чим зайнятися, от і придумують їм роботу. Наприклад, нам придумали паспорти дисциплін розробляти :). Але я принципово цього робити не буду. В індивідуальному плані роботи цього немає, до моєї діяльності це не стосується (що це методична, наукова, організаційна робота?), офіційно це ніяк не оформлено. Хто придумав, той нехай і складає :).
          Насправді, все набагато простіше. Є внутрішній механізм стимулювання такої діяльності. Наприклад, КРУ. На перевіряючого із КРУ звіт має справити враження. Певно пояснювати, який в перевіряючого рівень не потрібно? Наприклад. Викладач поїхав на конференцію і йому виділили кошти на відрядження. Цього достатньо? Зовсім ні. Ви маєте пояснити чому саме ви туди поїхали, що Ви там робили, хто Вас офіційно туди запрошував (з печаткою), що Ви звідти привезли. І взагалі, як Ви можете довести, що Ви їздили на конференцію а не до коханки?! У гіршому випадку: а як Ви доведете, що Ви попутно не ходили по супермаркетах? І конкретна людина із КРУ в цьому винна частково. Бо в неї є план-завдання нарити певну кількість порушень :), є чіткі інструкції.
          Якщо керівник має досить ваги, щоб послати всіх перевіряючих, то прекрасно. Ні - пишіть звіти. Тож, як бачите, із вагою серйозні проблеми.
  • 2006.12.12 | vazazh

    Re: Держава дає значнi кошти на науку, а отримує... кiлограми звiтiв

    Очевидно. что давно назрел вопрос о разделении фундаментальной и прикладной науки. Если первая должна жить за счет бюджета (в основном), то вторая финансироваться за счет потребителя продукции и госцелевых заказов. Создавать продукты и технологии, которые никому не нужны, за счет использования средств налогоплательщиков - де факто - преступление.
    Что происходит сегодня с фундаментальной наукой или НАНУ. Часть средств, перекачивается в так назваемые программы, вместо прямого финансирования Институтов. В проограммах (их более 20) деньги распределяют между собой руководители программ (можно легко посмотреть сколько проектов имеют Институты, под их руководством) слегка разбавляя себя (для отмазки) другими организациями. Суммы получаемые этими другими просто смешны - 20-40 тыс. грн/год. Вот и получается, для обеспечения нормального существования, отделы берут (откуда могут) по 3-4 таких проекта. Результат - ничего серьезного ни по одному не будет, но отчетность будет по всем, в виде макулатуры.
    Понятно, что оценка фундаментальных исследований может быть только по серьезным публикациям, сегодня же оценка идет по валу, и понятно, что в отечественную мурзилку послать баланду легче, чем опубликовать в серьезном зарубежном издании (могут послать подальше, как по языку, так и по результатам). В итоге и уровень журналов отечественных скатился ниже плинтуса. Аналогия, с небольшими отклонениями во всех журналах СНГ. Могу сказать, что если раньше, я регулярно просматривал 16 журналов СНГ (3 украинских), то сегодня смотрю только 8 из них, при этом ни одного нашего - жалко затрат времени, за год в них может быть 1-2 полезные статьи. Зарубежные, которые просматриваю выходят раз в неделю, в худшем случае - в 2 недели, время уходит с большей пользой, чем на остальное.
    И если дальше ничего не изменять - то конец науки в Украине близок.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.12 | igorg

      А як Ви ставитеся до тієї думки, що потребу у

      фундаментальній науці формує прикладна. Наразі навіть потреба в прикладній науці мінімальна. Що говорити про фундаментальну. Фінансують скоріше її представників, ніж саму.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".