Японські враження: освіта, наука, культура

04/25/2008 | Олександр Габович

Не всё напрасно в этом мире, Хотя и грош ему цена. (Александр Галич)

ВСТУП

Двічі на початку третього тисячоліття на мене впало з неба щастя доволі тривалого спілкування з Японією. Не так багато українців відвідують цю дуже своєрідну острівну країну. А ті, хто відвідують, не часто цікавляться японськими наукою та освітою. Саме заради того, щоб хоча б частково заповнити прогалини в нашому сприйнятті Далекого Сходу, взявся я за ці аматорські нотатки. Сподіваюся, що читач ще пам’ятає про мої нещодавно опубліковані роздуми щодо нашого найближчого сусіди — Польщі [1]. Так-от, подану автором повноту інформації стосовно цих країн не можна навіть порівнювати, бо японську мову я за браком часу і не вивчав, а книжки чи журнали польською завжди лежать на робочому столі. Проте, маю надію, що, співпрацюючи з японцями та мандруючи неповторними стежками й дорогами найбільших островів Хонсю та Хоккайдо, я все-таки спромігся побачити саме те, що конче важливо для нашої країни. Тому Японія в цьому есе розглядається скоріше через призму наших, українських, проблем. З іншого боку, аналіз японських негараздів і труднощів (а в країні, осяяній червоним сонцем, їх не менше, ніж у нас) може посприяти вирішенню кардинальних питань вітчизняного сьогодення. Отже, йтиметься про науку, освіту та економіку обох країн.

НАУКА І ТЕХНІКА. ЕСТАФЕТА ПОКОЛІНЬ

Головне, що вражає мене на Японських вулицях, у парках, у різних громадських приміщеннях — це відсутність сміття. Я вже писав колись про те, як студенти Хіросімського університету прибирають наслідки свого триденного щорічного фестивалю [2]. Мені здається, що саме це, немов лакмусовий папірець, виявляє любов до рідної Землі. В Нідерландах «білі» маленькі містечка (селами їх назвати язик не повернеться) — чисті, а Амстердам чи, скажімо, Ейндховен, де мешкає багатенько вихідців із країн так званого Третього Світу,– брудні й захаращенні (не порівняно з Україною, певна річ). Причиною є те, що іммігранти не вважають країну вітряків, дамб і тюльпанів своєю. Вони будують там власні халіфати та халіфатики, де купи смердючого бруду зовсім не вважаються неприйнятними. В Україні становище в цьому сенсі значно гірше, ніж у голландців, бо смітять «свої», навіть селяни викидають пластикові, скляні та металеві відходи життєдіяльності, не кажучи вже про ганчір’я, за якихось двадцять метрів від рідної оселі, а молоді «громадяни» неухильно псують суспільне майно будь-де, куди дотягнуться не зайняті працею руки, і не з наївністю центральноафриканських аборигенів, а з шаленістю та впертістю войовничих орд кочовиків. Недаремно ще не загартований могутніми проявами елітного хамства спікер Арсеній Яценюк необережно назвав навіжених депутатів дикунами. До речі, «своїм» наші люди вважають тільки те, що сховано за парканом приватних халупи чи маєтку. Тобто не спостерігаються не тільки ознаки громадського суспільства, але й західно-християнського цивілізаційного розуміння як такого. Природно, що в чистих та заможних японців і наукові лабораторії теж акуратні й добре обладнані. Я відвідав доволі багато експериментальних наукових центрів, і мене дуже втішило те, що вони використовують найкращі прилади, а не обов’язково вітчизняні, хоча із зрозумілих причин японське обладнання займає чільне місце. В Світі йде жорстка конкуренція, «залізо» старіє на очах, ніяка «сіра речовина» не компенсує брак сучасної електроніки [3]. На відміну від шістдесятих років, коли японці скуповували американські патенти, зараз вони міцно спираються на власні напрацювання, сміливо відкривають нові напрямки досліджень. Цьому сприяє повна відсутність традиційно-релігійного спротиву науковому світогляду, притаманного країнам православної культурної спадщини, бо буддійсько — сінтоїстський японський погляд на життя мудро й беззастережно відділяє віру від науки [4]. Яскравим прикладом успіху японського матеріалознавства було відкриття в лабораторії професора Юна Акімітсу з Токійського університету [5] надпровідності з дуже високою критичною температурою Тс ≈ 40 К у бінарній сполуці MgB₂, хоча, здавалося б, усі попарні комбінації елементів були давно перевірені. Цей випадок свідчить, що в науковому житті завжди залишається місце на подвиг, якщо в підсвідомості не бринить розгубленою бджолою квартирне питання [6]. Окрім безумовного практичного значення (бо шаруватий матеріал виявився технологічно придатним для виробництва дроту та тонких плівок), токійське відкриття мало велике методологічне значення. По-перше, стало ясно, що пошуки нових високотемпературних надпровідників варто проводити, виходячи за межі оксидних керамік, а, по-друге, ще раз було підтверджена думка видатного американського експериментатора минулих років Берндта Матіаса про другорядну роль теоретиків у надпровідному матеріалознавстві [7]. Нещодавно, після спростування деяких екзотичних вишуканих теоретичних передбачень про механізми надпровідності в оксидах з рекордними Тс ≤ 130 К, домінування інтуїції над логікою [8] в цій царині науки було зі здивуванням визнане [9].

Рис.1 Професор Токійського університету Юн Акімітсу, який у 2001 році відкрив надпровідну сполуку з критичною температурою ~40 К. Іншим проявом японського генія може слугувати відкриття напрочуд цікавих топологічних ефектів у різного роду кристалах [10], зроблені протягом останніх років в лабораторії професора Сатоші Танда, яка розташована в найстарішому японському Хоккайдському університеті (місто Саппоро). Про все, ясна річ, не розповісти в популярній статті, але на двох результатах хочеться зупинитися, бо вони дуже наочні навіть для гуманітаріїв. А саме, дослідникам із Саппоро вдалося виростити [11] монокристали квазі-одновимірної речовини NbSe₃ у формі стрічки Мьобіуса (Mobius) – однобічної поверхні [12], а також отримати наноструктуру з двох зачеплених кілець спорідненої сполуки TaSe₃ [13]. Провідною ідеєю при синтезі було усвідомлення сильної анізотропії кристалічної решітки, а, отже, й анізотропного росту кристалів.

Рис.2 Мікрофотографія топологічних монокристалів NbSe₃ побудованих у формі стрічки Мьобіуса (вгорі); схема вирощування кристалу NbSe₃ на поверхні краплі селену (Se).

Рис.3 Зачеплені кільця монокристалів TaSe₃ Згадані результати двох університетів не тільки цікаві самі по собі. Вони сприяли створенню потужних наукових шкіл. Молоді хлопці й дівчата, отримавши докторські ступені, влилися до лав науковців або були найняти промисловими гігантами Японії, які, зокрема, лідирують в області нанотехнологій. Про останні в Україні багато говорять, але справа не зрушила з місця, бо централізована та корумпована машина науково-освітньої галузі пробуксовує, скільки б її не живили коштами. Шляхи болісного лікування відомі, але неприйнятні для істеблішменту [14]. Та гідна організація науки — це не єдиний чинник, який забезпечує перевагу японської науки. Цікавість до техніки й «чистого» природознавства не менш важлива. І в цьому сенсі Японія дійсно унікальна. Переконатися в цьому мені довелося після відвідин столичного району Асакуса. Це — величезний ринок, де можна придбати і найновішу побутову електроніку і техніку, і застарілі, на перший погляд, речі. Серед них, наприклад, я зі здивуванням побачив електронні лампи різноманітних фірм і країн. Всі ці блискучі скарби були упаковані в акуратні картонні коробки. Виявилося, що лише частина технологічного багатства є залишками минулого, які чудом збереглися. Більшість артефактів індустріального двадцятого століття (електролампи, телефони, транзистори, годинники тощо) — це копії, щойно виготовлені японськими фірмами. Для чого останні взялися за це «геркулесове завдання»? Справа в тому, що звучання старожитніх лампових радіоприймачів і досі чистіше за звучання їх сучасних колег. Крім того, є якийсь ностальгічний присмак у світінні розжарених катодів, у кутастих контурах апаратури, схожої на прадідівські важкі меблі. Тому існує дуже багато радіолюбителів, які купують радіодеталі до старого обладнання, інші фрагменти або й саме обладнання, відремонтоване й виставлене на продаж. Так що працює ринок. Його забезпечують допитливі японці різного віку. Серед звабливих стелажів, буває навіть штовханина! Там продаються також старі технічні журнали й книжки. Цим українця нібито не здивуєш. Але частенько трапляються серед них англомовні, чого ми тут позбавлені, бо наша країна досі не зв’язана науково орієнтованими інформаційно-комерційними книжковими каналами зі Сполученими Штатами, або Великобританією, або Польщею (я навмисно згадав лише ті країни, мови яких ми розуміємо, причому краще, ніж японці). Та що тут казати: мені доводиться самому їздити до Москви двічі на рік, щоб купувати книги з фізики російських видавництв! На головному книжковому ринку Києва «Петрівка» їх не зустрінеш, бо там, як і на телебаченні, панує попса, тільки книжкова, на кшталт «100 найкращих коханців» чи «100 найбільших бовдурів». Попит та пропозиція — закручені зворотним зв’язком в єдиний вузол невігластва й сірості. Зважте, що в Японії держава не підтримує цілеспрямовано ані ринки нової та старої техніки, ані книжкові крамниці. Так що недоцільно кивати на владу. Ліпше в люстерко пильно подивитися. Ще одне спостереження з Асакуси. Там продаються діючі металеві, симпатично дебеленькі, моделі різних славнозвісних машин та приладів минулого, іноді в розрізі – чудове наочне приладдя. Цю красу виготовляє одна японська фірма спеціально, щоб зацікавити молоде покоління. А в нас Міністерство освіти та науки досі не спромоглося створити власну базу шкільного обладнання з природничих дисциплін (аналогічно призабутому вже Учтехприладу). Я достеменно знаю, що науковці й виробничники міста Суми пропонували свої послуги для здійснення цієї конче потрібної програми. Але МОН вперто обмежується спорадичними закупівлями китайського непотребу, який і на шкільний поріг пускати не слід! Не можна стверджувати, що в японців усе гаразд із науково-технічною грамотністю населення. Світові тенденції здичавіння не оминули й цю інтелігентну країну. Так, один із міністрів нещодавно заявив, що під час свого школярства не зміг осилити теорему Піфагора, а став відомим політичним діячем. Взагалі-то якість японської шкільної освіти контролюють фізики-професіонали. На відміну від України, де побудована окрема педагогічна наука зі своїми правилами гри, своїми дисертаціями, своєю державною академією. Я бачив декілька вітчизняних авторефератів дисертацій у царині викладання фізики. Вони справили таке гнітюче враження, що далі обговорювати їх не варто. Скажу лише, що частина українських педагогів пропонує узгоджувати вивчення природних явищ із релігією, під якою вони розуміють дику суміш православ’я, язичництва, астрології та магії. Наші ж популярні журнали для дітей та юнацтва існують лише завдяки ентузіазму редакторів. А це як раз той випадок, коли держава повинна законодавчо захистити, а урядово підтримати плин знань з високого олімпу до кожної дитини. Та попри загальне розуміння чогось недоброго, повернутися обличчям до потреб науково-освітянського комплексу влада неспроможна. Всі заклики до цього поки що виявилися марними. Натомість усі українські газети й телеканали, незалежно від форми власності дружно розповсюджують антинаукові відомості: від закордонних серіалів про НЛО до явно замовних матеріалів про цілителів на кшталт Едуарда Гуляєва [15]. Варто було б повчитися в японців, державне телебачення яких і англо-американські науково-популярні фільми демонструє, і свої кожного дня показує. Висловлю припущення, що така вражаюча різниця в ставленні до світоглядних питань має дві головні складові. По-перше, традиції японської правлячої еліти примушують її працювати на перспективу розвитку національної економіки, а наші урядовці та депутати підсвідомо вважають себе тимчасовими прибульцями [16]. По-друге, наші переважно є кастою колишніх двієчників, у найліпшому разі, трієчників, жахливо, безнадійно неосвічених. Таких людей в Японії практично нема, особливо на вищих щаблях кар’єрної драбини. Швидке збагачення (або піднесення) в Україні за рахунок зухвалої поведінки щодо народного майна, адміністративного ресурсу, хабарів та рейдерства викликає в них не тільки нездорову ейфорію і нахабну особисту поведінку, але й острах, бо потайки відчуваючи татуйованою шкірою власну мізерність, вони бояться раптом все втратити. Звідти їхній інтерес до чорної магії, чаклунів, віщунів, відьом тощо. З іншого боку, наші керманичі зберегли деякі рештки православної традиції, через що сподіваються на потойбічне райське вічне існування, якого, на їхню думку, можна досягти і після вельми грішного земного життя (нещирим) суто зовнішнім каяттям та щедрими пожертвуваннями на панівну церкву [17]. Певна річ, що від подібної суспільної домінанти чимдуж тікають і найкращі науковці, і найвміліші інженери, і найліпші лікарі [18]. В зв’язку з цим варто поділитися з читачами відомостями про цікаву зустріч, яка трапилася зі мною під час візиту до Японії, і яка відбулася на конференції в місті Цукуба (Tsukuba). Під час одного з пленарних засідань, які здебільшого присвячувались прикладним аспектам науки про надпровідники, я, як і решта присутніх, із задоволенням слухали дуже важливу доповідь Олега Муханова з фірми HYPRES (місто Elmsford, штат Нью-Йорк, США) про розробку колективом під його науковим керівництвом принципово нового цифрового синтезатора (генератора) на радіочастотах на основі надпровідних елементів [19]. Виявилося, що ці дослідження призвели до побудови високошвидкісних систем зв’язку та радіолокаційних систем. Фінансували та фінансуватимуть цю науку Армія США та Авіація США (це окремі відомства). Відеофільм, показаний на конференції, продемонстрував запуск бойової ракети, керованої пристроєм фірми HYPRES. Усіх присутніх вразило, що більшість розробників – росіяни. Після засідання я поговорив з Мухановим, і з’ясувалося, що він — колишній співробітник відомої лабораторії при Московському університеті, очолюваної видатним ученим Костянтином Ліхарєвим [20], якого я добре знав за часів існування Радянського Союзу. Ця лабораторія була на пні вивезена до США наприкінці 80-х. Американці не помилилися. Зброя Пентагону – в надійних руках! А Путін може напинати щоки, скільки йому заманеться, бо привабити талановитих людей, які покуштували вільного хліба, не вдасться навіть пристойними грошима. Недаремно Олексій Костянтинович Толстой ще в 19 столітті іронічно вклав до вуст Вольтера та Дідро таке звернення до Катерини ІІ: «Лишь надобно народу, Которому вы мать, Скорее дать свободу, Скорей свободу дать» [21]. До речі, її відповідь не забарилася і може слугувати уроком для тих, хто досі сподівається на панську ласку: «Messiers, — им возразила Она, — vous me comblez? — И тотчас прикрепила Украинцев к земле». Наукові дослідження та конференції — річ цікава та суспільно корисна. Проте, як би не хотілося обмежуватись наукою та викладанням, але життя бере своє і відволікає від духовного до тілесного, хоча не так неминуче, як у молоді роки. Отже, перейдемо до повсякденної прози мого двомісячного хіросімського буття, під час якого я подолав пішки десь 400 кілометрів, так і не зносивши добре зшиті польські туфлі.

ЕКОНОМІКА З ТОЧКИ ЗОРУ МАНДРІВНИКА

Кожного ранку, проходячи повз бензоколонку, я спостерігав ціни на різні види палива. На середину жовтня ціна на найдорожчий бензин складала приблизно 140 ієн за літр, а на середину грудня — 155 ієн. Тобто відбулося зростання на 10 відсотків. До відома, співвідношення між ієною та доларом США коливається в межах 106-116 ієн за долар. Зростання цін на нафту — це об’єктивний світовий процес, і зарадити цьому неможливо. Але в Україні, брехливо посилаючись на це, збільшили ціни на харчі, меблі, послуги, книги тощо на 50-100 відсотків протягом минулого року. Процес продовжується і зараз. Монополісти скаржаться також, що в світі зростають ціни на зерно, а тому ... далі за текстом. Не претендуючи на високе звання економіста, стверджую, що ця організована ділками інфляція не має нічого спільного з наслідками об’єктивних соціально-економічних чинників. Японія, на відміну від України, не має величезних ланів, родючої землі, суходільних шляхів перекидання продуктів між регіонами. Вона багато в чому залежить від імпорту рослинництва та тваринництва. Хіба що рибу вони ловлять більше й успішніше за нас, бо в них не було підступного Леоніда Кравчука, який за безцінь розпродав величезний державний риболовецький флот. Так-от, попри це все, ціни на харчові продукти в Японії за моїми зацікавленими спостереженнями не змінилися за 4 роки. Не вплинула на них і поточна нафтова криза. І різдвяні знижки в них пристойні, і щотижневі знижки значні. Наприклад, недорогу їжу типу «м’ясо з рисом» буднього дня можна придбати за 300 ієн, а в неділю — за 150-200 ієн. Мені цього вистачало на вечерю. Обід в студентському ресторані самообслуговування Хіросімського університету коштує 450-600 ієн, якщо брати кілька страв із десертом. Бідніші студенти беруть величезне блюдо смачного рису з рибою за 200 ієн. Цього повністю вистачає, щоб втамувати голод. Ясна річ, що навіть дешеві ресторани в містах пропонують інші ціни. Та, якщо не пертися до фешенебельних закладів із музикою та офіціантами в блискучих лівреях, то в скромному національному ресторанчику центра Токіо можна дуже добре попоїсти за 1500 ієн. Таких цін у бідній Україні зараз і в селі не знайдеш. До речі, ресторанне харчування в нашій країні дорожче за харчування аналогічного рівня і в Німеччині, і в Польщі, і в Нідерландах. «Переплюнули» нас у цьому сенсі хіба що Росія та Великобританія. В Японії, як і в інших країнах, є магазинчики чи відділи в універсамах, де продається всякий промисловий дріб’язок за дуже низькими цінами. Японці називають його «100 yen-shop», хоча там є товари й за 300-400 ієн. Більшість краму вироблено в Китаї, хоча є корейські, індійські, японські та навіть німецькі речі. Деякі з них дуже потрібні для домашнього вжитку. Тому я можу порівняти ціни на них з тими, за які ці ж товари продаються на українському роздрібному ринку. Як правило, коефіцієнт 2 не на нашу користь, та ще й спробуй, знайди. Візьміть до уваги також ту обставину, що інший коефіцієнт — відношення заробітку японця до заробітку (чесного!) українця тієї ж кваліфікації — становить не менше, ніж 5-8. Тоді стане зрозумілим, що живемо ми дуже скрутно. Не треба думати, що Японію світовиві негаразди не торкнулися. Наприклад, десятки років тому японці радикально зменшили народжуваність, бо не вистачало продуктів харчування. Як завжди, таке рішення – це палиця на два кінці. Населення різко постарішало. Постало питання, де брати кошти на утримання пенсіонерів. Почали пускати до країни іноземних працівників, не так інтенсивно, як у Європі, але все ж у помітних кількостях. Та й це не зарадило. Взагалі кажучи, люди чужої культури, як на мене, тільки шкодять країні-акцептору. Побачене під час відвідань закордонних країн переконало мене в цій думці. При цьому цікаво, що вихідців з країн Близького Сходу та Африки радо приймають та всіляко заохочують [22], а, скажімо, близьким за світосприйняттям українцям, котрі сумлінно працюють і дотримуються законів відповідних країн (це вони в нас залюбки порушують закони, бо атмосфера навкруги кримінальна), створюють штучні перешкоди. Для того, щоб збагнути і схвалювати таку політику, зокрема, Євросоюзу, треба мати хворі мозки, затьмарені пропагандистськими лівими кліше. Японія, безумовно, ще теж наплачеться зі «своїми» іммігрантами, відібраними за нібито ліберальними критеріями. Вони вже затягують паски. Так, в деяких університетах, різниця між заробітком повного професора та доцента складає десь 700 ієн, тобто дуже близька до нуля. Але не варто занадто жаліти японських науковців. Вони, і це дуже важливо, фінансуються університетами під час поїздок на міжнародні конференції, а українські науковці не підтримуються, якщо вони не академіки, котрі давно забули про науку або ніколи про неї й не знали. Японці мають доступ до наукових Інтернет-ресурсів, а наш доступ дуже обмежений, якщо не говорити про біологічно-медичні науки, куди нам такий (безкоштовний) доступ відкрили власники цілої низки електронних журналів, зваживши на жебрацьке існування українських дослідників і викладачів. Відмова керівництва НАНУ від оплати в 2008 році доступу до провідних наукових журналів планети Nature and Science скоріш за все свідчить про те, що критика недоліків у науковій сфері на шпальтах деяких видань [23] не на жарт розлютила президію. Повертаючись до японських вражень, зазначу, що не тільки сумлінна праця, але й повсякчасне дотримання законів є важливим позитивним чинником, який уможливлює існування та розвиток народу на землі, де землетруси й цунамі є таким же звичайним явищем, як в Україні масовий виліт хрущів. Китайська хроніка III століття відмітила, що в «Східних варварів» (а для тодішніх культурних китайців усі народи на Схід і на Захід вважалися варварами) відсутнє злодійство [24]. В Японії одразу ж впадає в око, що громадяни шанують не тільки карний кодекс, але й правила вуличного руху. Водії їздять акуратно, пішоходи стоять на переходах, хоча б на дорозі було порожньо на відстані видимості. Людей напідпитку за кермом не буває. Єдине, що може спричинити неприємну пригоду — це жіноче керування рухомим складом. Дівчата іноді й велосипед не туди скеровують. Але хіба можна це порівняти з нашою п’яною вакханалією, з нашими нахабними «мажорами», які вбивають людей безкарно. Зважте, що в Японії всі рівні перед законом, а в Україні багаті завжди відкупляться від корумпованих міліціонерів, прокурорів та судів, а бідний, говорячи словами Шевченка, завжди винен «бо його бач трохи!» Наостанку поділюся своїми враженнями від острова Хоккайдо. Японія, взагалі-то кажучи – країна вельми витягнута з Південного Заходу на Північний Схід. Від Хіросіми до Токіо відстань 637 кілометрів, а далі до Саппоро, столиці острова Хоккайдо, ще біля тисячі кілометрів. Це я знав із курсу географії, але, тільки потрапивши до Хоккайдо, відчув на собі, що клімат цього острову – справжній сибірський, а ростуть там ялинки, осики та берези. Напевно, сусідній Сахалін не занадто холодніший. Проте, Сахалін – це сіра сировинна околиця Росії, а Хоккайдо — добре доглянута й пристосована до цивілізованого життя частина Японії. Влітку, коли на решті островів установлюється страшенна волога спека, сучасні готелі прохолодного Саппоро переповнюються туристами з Хонсю, Сікоку та Кюсю. На Хоккайдо збереглися незаймані куточки дикої природи, що набули статус Національних парків, на полях вирощують чудовий рис, який вважається делікатесним, а в морях навколо ловлять смачну рибу. Недаремно японці борються за маленькі скелясті південні острови Курильської гряди, відібрані в 1945 році росіянами, адже вода біля них – величезне багатство, зараз рибне, а згодом, може, й газове. Маньчжурія, Примор’я, Сахалін, Курили, Камчатка, північна частина Кореї, Хоккайдо – батьківщина маленьких азійських народів. Протягом 18-19 століть ці землі були захоплені та заселені сильними націями – Росією, Китаєм, Кореєю та Японією. Наразі зрозуміло, що відносно повезло хіба що тим, кого загарбала Японія, хоч айнська культура теж майже зникла під тиском асиміляційної імператорської моці. Проте, японські айни хоча б через 200 років опинилися в правовій демократичній державі. Маньчжурам, нівхам, удегейцям, айнам Сахаліну та корякам таке щастя поки що не світить.

Рис. 4 Гора Фудзі (Фудзіяма) крізь ілюмінатор

ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Щастя Японії, як не дивно, полягає в її корпоративній системі, коли на тлі розвинених демократичних інститутів насправді керує промислово-банківсько-бюрократична еліта, успадкована від злочинної й недолугої Імперії тридцятих років минулого століття. Саме вона розв’язала безглузду та приречену на неминучу поразку війну з Британською імперією, Сполученими Штатами та Китаєм майже одночасно, а з Радянським Союзом трохи згодом. Проте, з професійної, суто військової, точки зору війна проводилася блискуче [25, 26]. Згадаймо, хоча б атаку 1941 року на Перл-Харбор [27]. Фактично повоєнна американська окупаційна адміністрація допомогла тому щоб японські енергія та розум, направлені на мирні цілі, здійснили чудо, створивши другу за розміром економіку Світу, просякнуту інноваціями та науково-технічним піднесенням. Самурайська традиція та національна єдність виправдали своє існування за інших, новочасних умов. У той же час постійна стрижка інтелектуальних газонів континентальної Європи червоними та червоно-чорними [28] соціалістами залишила по собі пустку, де на межі тисячоліть огидні посередності забазікали про ліберальні цінності, під якими розуміють виключно можливість наїдатися. Завдяки корпоративному устрою суспільного життя Японія уникнула того розбрату, який деінде призводив до громадянського неспокою, бунтів або (у випадку України) міжусобних воєн. Там не можна навіть уявити, що голова опозиційної фракції звертається до якоїсь міжнародної організації із закликом не сприймати те, про що наголошує законно обрана влада на підставі прямо діючого закону. Там не можна уявити собі, щоб голова уряду у відповідь на ядерний шантаж сусідньої держави запопадливо обіцяв миттєво змінити свою закордонну або військову політику. Японські політики – теж не ангели, вони теж піддаються на провокації «лівої» міжнародної мафії, як-то трапилося з відкликанням свого шпитального судна з Індійського океану. Але ж не в такий принизливий і безглуздий спосіб, як це робила, робить і за нинішньої влади робитиме Україна. Бо Японія – єдина [29], а в Україні є політикум, який обслуговує інтереси сусідів. Глибокі суперечки в суспільстві особливо негативно позначаються на культурній та науковій сферах громадського життя. Незаперечним доказом цього та тривожним симптомом є передвиборче звернення російськомовної «творчої інтелігенції» стосовно другої державної російської мови [30]. Я не дуже добре знайомий із так званими «митцями» обох політичних таборів і не в захваті від їхніх творчих здобутків, як би галасливо їх не об’являли геніями та національним надбанням. Зате мені пощастило знати деяких достойних фахівців у царині природничих наук — підписантів цього звернення. Повірте мені, це зовсім не вороги України, а, навпаки, люди, які частіше докладали руки та голови заради процвітання вітчизняної науки, ніж більшість «професійних патріотів». Згадана спільнота, що претендує на монопольне володіння патріотизмом, завжди гребувала конкретною щоденною працею, спочатку юрмлячись біля компартійного керма [31], а, згодом, коли небезпека минула, табунами вступаючи до Народного руху, Народно-демократичної, Республіканської та інших партій аж до сумнозвісної Свободи (Олега Тягнибока) і витрачаючи дорогоцінний час на загальні, хоча й красні слова. Потім вони змінювали політичні конфігурації, ділилися та об’єднувалися, забуваючи про нагальні проблеми науки та освіти. Їхні погляди одного разу достеменно віддзеркалив академік Ігор Юхновський, який на засіданні Українського фізичного товариства наполягав, що завідувачами відділів інститутів, повинні ставати «люди, віддані Україні». Про діловий бік справи, врешті, про законність процедур обрання на посади навіть не йшлося. Головне, що на відданість перевірятиме він і його однодумці. В зв’язку з цим більш-менш зрозумілою стає відповідь на суспільно значуще питання: чому більшість російськомовної інтелігенції підтримувала протягом останніх виборчих кампаній Партію регіонів, очолювану, скажемо обережно, не найкращим ученим-економістом Віктором Януковичем? Бо національна українська ідея в її демократичному трактуванні (прихильником якої є автор цих рядків) була суттєво дискредитована злодійкуватими та брехливими демагогами. Непридатний до вжитку замшілий ідеологічний крам [32] непотрібний нікому. Розвал української загальноосвітньої школи, стан вищої освіти і науки [33] потребують окремої розмови. Як і головна відмінність між дійсними патріотами, скажімо, Польщі, Чехії або Литви (не кажучи вже про Японію), й умовними «патріотами» України.

ПОДЯКИ

Автор вдячний японському товариству Japan Society for the Promotion of Science, яке надало йому грант FY2007 Fellowship No. S-07042, що дозволило побачити, почути й відчути наукове та повсякденне життя Великої східної країни. Особливу подяку хочеться висловити японським друзям Toshikazu Ekino та його родині, а також Akira Sugimoto, Jun Akimitsu, Koichi Ichimura, Satoshi Tanda, Migaku Oda, Katsuhiko Inagaki, Yasuhiro Asano за підтримку, наукові обговорення, цікаві бесіди. Дуже корисними були постійний обмін думками з моїм київським товаришем і колегою Володимиром Кузнєцовим і правові консультації юриста Надії Семенової. Надруковано в журналі "Економіст" №3, березень 2008 р.

ЛІТЕРАТУРА ТА ПОЯСНЕННЯ

[1] О. М. Габович, А як там у Польщі? Враження очевидця, Економіст, Число 7, сторінки 74-80 (2007). [2] О. М. Габович, Чому Україна — не Японія? Випадкові враження та неостаточні висновки, Вісник НАН України, Число 2, сторінки 45-52 (2004). [3] Під час зустрічі однокурсників, випускників Київського університету, на території кафедри ядерної фізики ми виявили діюче обладнання, яке встановлювали наші експериментатори більше сорока років тому! [4] Порівняння ставлення різних релігійних спільнот до сучасних реалій дивись у книжці: Л. С. Васильев, История религий Востока, Издание второе, переработанное и дополненное, Высшая школа, Москва (1988). [5] J. Nagamatsu, N. Nakagawa, T. Muranaka, Y. Zenitani, J. Akimitsu, Superconductivity at 39 K in magnesium diboride, Nature, Volume 410, Issue 6824, pages 63-64 (2001). Історія відкриття по свіжих слідах відображена в публікації: S. Tomlin, Sleepless in Seattle, Nature, Volume 410, Issue 6827, pages 407 (2001). [6] Видатний киянин Михайло Булгаков у своєму феєричному романі « Майстер і Маргарита» вже в тридцяті роки минулого століття відмічав ключову роль квартирного голоду в моральному занепаді радянського плебсу [Михаил Булгаков, Избранные произведения в двух томах, Том 2, 1989 (Дніпро, Київ).] Маю впевненість, що занепад української науки не в останню чергу пов’язаний із тим самим сакраментальним питанням. [7] B. T. Matthias, Anticorrelations in superconductivity, Physica, Volume 55, pages 69-72 (1971). [8] Всупереч поширеній хибній точці зору, в природничих науках інтуїція грає вирішальну роль на передньому фронті досліджень, хоча віртуозне володіння мереживом дедуктивних міркувань завжди конче необхідне: А. В. Волошинов, Математика и искусство, Просвещение, Москва. (2000); Е. Л. Фейнберг, Две культуры. Интуиция и логика в искусстве и науке, Век-2, Фрязино (2004). [9] J. C. Phillips, American physics implosion, Physics Today, Volume 60, Issue 10, page 16 (2007). [10] Топологічні ефекти в різних галузях фізики мають спільні теоретичні підвалини і жваво обговорюються на об’єднаних конференціях [Дивись, наприклад, збірник праць: Topology in Ordered Phases, Edited by S. Tanda, T. Matsuyama, M. Oda, Y. Asano, K. Yakubo, World Scientific, Singapore (2006)]. Різноманітні аспекти використання топологічної математичної науки в фізиці можна знайти в наступних джерелах: Г. Е. Воловик, В. П. Минеев, Физика и топология, Выпуск 6 Серии «Физика», Знание, Москва (1980); М. Клеман, О. Д. Лаврентович, Основы физики частично упорядоченных сред: жидкие кристаллы, коллоиды, фрактальные структуры, полимеры и биологические объекты, Физматлит, Москва (2007); А. М. Косевич, Топология и физика твердого тела, Физика низких температур, Том 30,Выпуск 2, страницы 135-162 (2004). [11] S. Tanda, T. Tsuneta, Y Okajima, K. Inagaki, K. Yamaya, N. Hatakenaka, A Möbius strip of single crystals, Nature, Volume 417, Issue 6887, pages 397-398 (2002). [12] Про цю класичну математичну іграшку можна дізнатися з брошури В. Г. Болтянский, В. А. Ефремович, Наглядная топология, Наука, Библиотечка Квант N 21, Москва (1982). Однобічність поверхні яскраво відображена на славнозвісній гравюрі великого голландського художника Мориця Есхера (Maurits Cornelis Escher), де вздовж закрученого шляху повзають червоні мурашки: The World of M. C. Escher, Edited by J. L Locher, Harry N. Abrams, Inc., Publishers, New York (1974). Симптоматично, що варіації на тему листа Мьобіуса як одного із символів творчості Есхера включені до вартої уваги книги сучасного американського фізика, кібернетика, філософа та популяризатора науки Дагласа Хофштадтера: Гёдель, Эшер, Бах: эта бесконечная гирлянда, Бахрах-М, Самара (2001), присвячено природі людського мислення. [13] T.Matsuura, M. Yamanaka, N. Hatakenaka, T. Matsuyama, S. Tanda, Topologically linked crystals, Journal of Crystal Growth, Volume 297, Issue 1, pages 157-160 (2006). [14] О. М. Габович, В. І. Кузнєцов,. .Хто і як захищає академіків, Економіст, Число 8, сторінки 16-25 (2005); Корупційні фактори в науці: спроба аналізу, Економіст, Число 11, сторінки 78-81 (2006); Таємниці вітчизняної неприродної науки, Економіст, Число 1, сторінки 65-71 (2007). [15] Дивись, наприклад, http://kp.ua/daily/290307/2699/ [Александр Пасюта, Комсомольская правда, 2 февраля 2008 года] або http://subscribe.ru/archive/psychology.harmonygi/200512/09165458.html [Эдуард Гуляев, Влияние обратных полярностей в нашей жизни]. [16] Якою щасливою стала б наша батьківщина, коли б керівна тисяча товстунів змінила б своє світосприйняття, хоча б, на погляди середньовічних литовських князів, які, захопивши майбутню Україну, дуже скоро ідейно й лінгвістично злилися із слов’янським населенням [Ф. М. Шабульдо, Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского, Наукова Думка, Київ (1987); Наталя Яковенко, «Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України», Видання третє, перероблене та розширене, Критика, Київ (2006)]! [17] Саме тут проходить вододіл між сучасними Східним та Західним світосприйняттям у християнському суспільстві. Протестантська реформація замінила «добрі справи» на особисту віру та проголосила божественне визначення наперед конкретних людських доль. Не вдаючись до більш докладного аналізу, зазначимо, що тим самим справжній протестантизм відкидає будь-яку магічну практику як залишки язичництва [Макс Вебер, Протестантская этика и дух капитализма, Избранные произведения, Прогресс, Москва (1990)]. [18] Дивись, наприклад, інформацію американського фонду National Science Foundation, згідно з якою в 2003 році в США працювало 45 тисяч науковців і інженерів – уродженців України, не рахуючи частину тих, хто вказав місцем свого народження Росію (63 тисячі): http://www.nsf.gov/statistics/ [19] Публікацій на цю тему в Муханова багато. Узагальнення можна прочитати, а посилання знайти в праці: Oleg Mukhanov, Amol Inamdar, Timur Filippov, Anubhav Sahu, Saad Sarwana, and Vasili Semenov, Superconductor Components for Direct Digital Synthesizer, IEEE Transactions jn Applied Superconductivity, Volume 17, Issue 2, pages 416-421 (2007). [20] Він, зокрема, автор всесвітньо відомої (у вузьких наукових колах, певна річ) книги: К. К. Лихарев, Введение в динамику джозефсоновских переходов, Наука, Москва (1985). [21] А. К. Толстой, Стихотворения, Художественная литература, Москва (1967): «История государства Российского от Гостомысла до Тимашева», стр. 334-351. [22] Обговорюючи проблеми виживання людства, треба раз і назавжди позбутися політичної коректності й збагнути, що шалені темпи народжуваності в недорозвинених країнах призведуть до вичерпання планетарних ресурсів, голоду, енергетичного краху, знищенню довкілля та масової еміграції неосвічених, агресивних та непрацьовитих людей до Європи, яка цього натиску не витримає. Старий британський священик Мальтус (Thomas Robert Malthus) був правий, а його критики видавали бажане за дійсне. Погляд на проблему з точки зору браку енергії дивись в працях: A. A. Bartlett, Thoughts on long term energy supplies: Scientists and the silent lie, Physics Today, Volume 57, Issue 7, pages 53-55 (2004); Bartlett replies, Physics Today, Volume 58, Issue 12, pages 17-18 (2005). А політичними чинниками, які потроху але невідворотно виліковують людську свідомість, слугують постійне спалення автомобілів у Франції арабами другого та третього місцевого поколінь, забарвлені в кольори ісламу бунти іммігрантів у Данії та терористичні напади в Іспанії і Великий Британії. [23] Дивись, наприклад: Q. Schiermeier, Ukraine scientists grow impatient for change, Nature, Volume 440, Issue 7081, pages 132-133 (2006). Від М.-І.: переклад статті доступний на Майдані: http://maidan.org.ua/static/mai/1142165229.html [24] Японская мифология. Энциклопедия, Составление и редакция Н. Ильиной и О.Юрьевой, Эксмо, Москва (2005). [25] От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы Второй Мировой войны, Сборник статей, Издательство Политической Литературы, Москва (1992). [26] Б. Х. Лиддел Гарт, Стратегия, Иностранная литература, Москва (1957). [27] Навіть у часи гірких поразок японські генерали та адмірали виявили відданість присязі, відчайдушну хоробрість та неабияку майстерність, яка й не снилася радянським генералам, що даремно втратили мільйони власних вояків, наших з вами кращих співвітчизників: Антони Вольны, Окинава (1945), АСТ, Москва (2002). [28] Намагання радянських істориків-наймитів та їхніх послідовників у пострадянських країнах представити Адольфа Гітлера як захисника інтересів крупної буржуазії є наскрізь брехливими. Фюрер арійського бидла, на відміну від Володимира Леніна, почав із своєрідного НЕПу, але планував створення робітничого раю, де капіталістів перетворять на купу гною. Єдина відмінність між комунізмом та націонал-соціалізмом полягала в тому, що Гітлер одразу згуртував плебс расистською маячнею і відповідною практикою [Виктор Суворов, Последняя республика. Почему Советский Союз проиграл вторую мировую войну?, 2005 (АСТ, Москва)], а Йосип Сталін заходився впроваджувати расистські чистки лише наприкінці 30-х років, остаточно поховавши інтернаціоналістське лушпиння на тому ж ідеологічному цвинтарі, де спочили «неможливість побудови комунізму в окремій крані» Леніна та «теорія перманентної революції» Лева Троцького. Спорідненість націонал-орієнтованого та інтернаціонал-забарвленого соціалізмів особливо кидається у вічі в сучасній Україні, де «патріот» Тягнибок виступає за збереження державної власності на все, що чогось варте, і волає проти вступу до НАТО, а «ленінець» та ворог американських «лиходіїв» Петро Симоненко одночасно спроквола гарчить на «олігархів, які обікрали трудящих», і завжди напоготові здати державу на милість «расово-близьких, слов’янських» олігархів Росії. Натомість, японська правляча еліта постійно захищала інтереси корпорацій, так що Японія, безумовно, була і є країною буржуазною, а не злодійською, чому я щиро заздрю. [29] До відома допитливих, жителі південних островів Рюкю та айни північного острова Хоккайдо мають різне етнічне походження, але всі вони мирно уживаються в рамках японської політичної нації, до речі разом із мільйонами корейців — громадян Японії, які тільки на наш європейський погляд схожі з японцями. [30] http://www.kpu.net.ua/obratschenie-predstavitelej-tvorcheskoj-intelligentsii-ukraini-k-partijam-pravitelstvennoj-koalitsii/ [31] У свій час я свідомо не вступав до КПРС, навіть під час строкової служби офіцером у Радянській армії, аж ніяк не будучи хоробрим дисидентом на кшталт Петра Григоренка, В’ячеслава Чорновола чи Семена Глузмана. Як же було неприємно та навіть соромно мені дивитися в застійну епоху на метушню україномовних майбутніх носіїв національної ідеї серед наукової інтелігенції, значна частина котрих була комуністами, членами партійних бюро, партійними секретарями, головами місцевкомів тощо. Саме вони галасливо агітували за безглузді поїздки на колгоспні лани або робили запопадливі доповіді в мережі партійно-політичної просвіти. Наука завжди була в цих підпанків на другому плані. Прізвища називати не варто, бо ім’я їм — легіон, а ціна — гріш. [32] Дивись, наприклад, статтю: О.М.Габович, В.І.Кузнєцов,. Наука та еліта, Економіст, Число 1, сторінки 66-73 (2006). [33] О. М. Габович, В. І. Кузнєцов,. Українська наука: від сьогоднішньої кульгавості до майбутнього паралічу, Економіст, Число 1, сторінки 60-71 (2008). Від М.-І.: авторська версія статті доступна на Майдані: http://maidan.org.ua/static/mai/1203196910.html

Відповіді

2008.04.27 | Кирило

Re: Японські враження: освіта, наука, культура
Габович молодець, він показав Головне але не повідомив тонкощі систем. Все залежить від системи мислення в якій живе народ. От для українців саме головне усвідомити :http://alimentamz.narod.ru/index.html
http://lutsjak2007-corp.intway.info.
http://lutsjak2007-corp.1intway.com.
http://lutsjak2007-corp.all-about-intway.com.
http://lutsjak2007-corp.allintway.com.
http://lutsjak2008.narod.ru/index.html
Alimentamz@yandex.ru 8066-0924-655
lutsjak2006@yandex.ru 80673677958

Тому Габовичу честь і слава за добру інфу
2008.04.28 | Дідусь

Re: Японські враження: освіта, наука, культура
А хто ще має незабутні враження про наукову Японію? Відгукнитися, будь ласка!
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2008.04.28 | Roman-br
  
  Re: Японські враження: освіта, наука, культура
  Дідусь пише:
  > А хто ще має незабутні враження про наукову Японію? Відгукнитися, будь ласка!
  -Ya imeiu. To est ya sobstvenno seichas tut rabotaiu posdocom (Kyoto Univ.). Slozhno dopolnit dovolno obshirnoe opisanaie Gabovicha. Skazhu tolko chto pogolovno vse studenti v Kyoto Univ. (ne znaiu kak v drugih) ochen ser'ezno uchat matematiku. Uroven matematichskoi podgotovki zdes menya vpechatlil. Vtoraya cherta - pochti takaya zhe pogolovnaya rabotosposobnost uchenih. K nedostatkam ya bi otnes cherezmerno uzkuiu spetsializatsiu mnogih uchenih i ochen plohoi razgovornii angliskii v universitetah. Yapontsi - vesma otkritie, priyatnie i dobrozhelatelnie ludi poetomu. Zhit tut dovolno komfortno. Eshe odin comment naschet musora - raza 2-3 ya videl kak pozdno vecherkom molodie yapontsi brosali kakoi-to melkii musor na trotuar, poetomu sklonen po krainei mere otchasti interpretirovat chistotu tem chto brosanie musora - nakazuetysa politsiei - tam kazhetsya sereznii shtraf za eto.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2008.05.01 | igorsan
    
    Re: Японські враження: освіта, наука, культура
    Работаю в Японии в науке более 14 лет. Согласен с тем, что условия работы здесь, вообще говоря, лучше, чем на Украине. Но есть свои проблемы и довольно серьёзные. Долго описывать детали. Небольшой факт: финансовые затраты на производство одной научной публикации в Японии превышают как минимум в 2 раза средства, потраченные в других развитых странах.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2008.05.01 | vsv
      
      Re: Японські враження: освіта, наука, культура
      Восторг - он восторг, но... И там часто гонят такую тюльку. Был в свое время в Токийском Универе, работы выполняются студентами, честно говоря халтуры хватает, даже при их усидчивости и старании. Часто и методически работа поставлена неправильно. В отличие от центра фирмы Митсубиси. Недавно пришлось рецензировать две статьи, одна из Tokyo Univ. Agrocult. and Techn., вторая из Ritsumeikan Univ. Обе отрицательные и после исправления, обе не прошли. Просто маразм иногда. Например, в одной, (она мне не совсем по специальности, но..). Нанесение электрохимическое слоя металла на подложку. Пишут, слой содержит 1.26 г ме на м2 подложки, а ее поверхность 200 м2/г, т.е. 250 г ме на 1 г подложки (уже бред). Раствор для нанесения использовали с содержанием ме 0.01 г ме в литре. Несложно посчитать, что надо на 1 г подложки использовать минимум 25000 л раствора (маразм крепчал).
      Это так, к некоторым отрицательным чертам производимой там науки.
      При общей оложительной высокой оценке.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2008.05.01 | The Author
        
        Re: Японські враження: освіта, наука, культура
        I agree with the colleague that there can be silly Japanese scientists. On the other hand, I have a good experience with refereeing Japanese articles. In any case you should look on any national science using the statistial (global) point of view. Then you see that Japanese are quite smart. Please bear in mind that Americans and Europeans very often rely on collaborators of other countries. Japanese mostly work without such a help.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.03 | Roman-br
        
        Re: Японські враження: освіта, наука, культура
        I would say the average level of japanese scientists is very high.
        For instance, in my field among about 20 japanese recent papers just one is of low quality. On the contrary, the majority of the
        indian and chinese recent papers is very weak (with almost zero motivation, no sound results and sometimes simply technically wrong.) I had to reject (as a referee) plenty of papers from China and India, but no one from Japan. I think that there are very few countries with better average level (GB is one of them).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.03 | The Author
        
        Re: Японські враження: освіта, наука, культура
        Totally agree.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | vsv
        
        Re: Японські враження: освіта, наука, культура
        Ну речи о качестве статей китайцев и индусов, даже вести не хочется. Если кайцы, то все лучше всех (прямо как раньше, прочитал цитату Мао, и тут же мировой рекорд по прыжкам в высоту, правда только у себя на родине). Но воруют идеи и жаждут всех надрать лучше всех.
2008.05.03 | Shooter

Японці - ет карашо. А от щодо нашого
Олександр Габович пише:
> академік Ігор Юхновський, який на засіданні Українського фізичного товариства наполягав, що завідувачами відділів інститутів, повинні ставати «люди, віддані Україні».

Абсолютно згоден з Юхновським. На керівні посади в Україні повинні попадати толкові спеціалісти, які віддані Україні (тут - не шароварам та вишиванці).

В протилежному випадку матимемо Тобаччнєга чи Богуслаєва або, "в найкращому випадку", Патона чи Кучму.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2008.05.03 | The author
  
  Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
  The problem consists in the person who chooses. Yukhnovskii (Yukhnovsky etc) has NO right to decide as a personality. Best physicists (international experts) should choose who would lead physical departments, best chemists...etc. Yukhnovsky decided that he was and would be the main guy forever. Tabachnik decided that he was the main guy and a great scientist without any doubt. In this case you support Yukhnovsky and some people would support Tabachnik. Then the Ukrainian science will be in... (here I need Ukrainian but I am abroad and have no Cyrillic keyboard). As for Yukhnovsky himself, he was a member of the communist party and was appointed as the Academician by communist chiefs. Or may be you think that he was elected by OUN? Yukhnovsky will be the main guy in any case. And our physics suffered and suffers because of such personalities. You understand that the same can be said about biology, philology, psychology...
  
  However, I agree with you that Boguslaev and Tabachnik must be kept far from the decision-making committees as well.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2008.05.03 | Shooter
    
    Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
    Yukhnovsky, by the way, is also a veteran of 2WW (Great Patriotic War), but I do not care whether he was a member of OUN or member of KPSS.
    
    What I do care that he made a lot towards transforming this land into "a country" (we are not there yet, but I 100% sure one day it will arrive), including his activities as a physicist, as a science manager (who created in Ukraine in post-soviet era smth similar to Condensed Matter Physics journal?) and a politician (yes, he was declaring his support to the independent Ukraine long before USSR has passed away).
    
    And no doubt people appointed as managers should posses high level of knowledge and professionalism. However, вася бєзродний (again, vast majority of present time so-called "Ukrainian elite”) cares only and exclusively about his own wellbeing.
    
    Therefore, I totally agree with Yukhnovsky: leaders / managers of/in Ukraine must care for the "Ukrainian cause" and, by default, to be high level professionals.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2008.05.03 | The Author
      
      Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
      I have not been talking about Yukhnovski as a personality but as about a scientific manager and a political figure. Do NOT consider ANY Academician as an organizer of anything, where he had been appointed as a director. (It is not the case of, say, Kapitsa and his Institute - a rare case). Yukhnovsky worked in a Lvov department of the Kiev Institute of theoretical physics. He has not been a great organizer. However, he obeyed every desires of the establishment. That is why he became an Academician, although he had NO great scientific achievements. There are HUNDREDS such Academicians and a few scores of real Academicians.
      
      After our country had received independence he became a member of parliament, a vice-prime minister, etc. Nevertheless, he did NOTHING to carry out the necessary reforms in the decaying science. And his words about "pepople, who love Ukraine" to be heads of the departments mean simply that "his friends or colleagues" would be put to this positions because he DECLARED himself a great patriot. Fortunately, in this case NOBODY gave him the power to put HIS people to key positions. Otherwise, our NANU would disappear as a scientific entity (please read, for instance, his speculations about thermodynamics in Visnyk NANU).
      
      I advise you not to consider declarations of a patriotism as a patriotism itself. Moreover, even sincere patriotism gives no reasons to any person to demand a great influential position in the society. Just the opposite! The greatest patriots are very modest people. Unfortunately, we have heard many false patriots during last 4 years. One such patriot apppointed another woman-patriot as a Minister of culture. The result was a disaster. It would be interesting to see the correspondence between luxurous houses of patriots and their miserable tax declarations. I am sure that this (honest) declaration is a true test of patriotism rather than verbal declarations of patriotsim, which have no real value.
      
      Being abroad I saw quite a number of young qualified Ukrainian physicists and chemists. If they had state apartments they would have remained at home. One house of a patriot Ivchenko to be sold and at least 20 such guys could be left in our country. Look, how many such houses are built around Kiev (not only there, of course). Not less than ten percent of them (many rich people are businessmen and I am not against business!) are state officials. Their houses, as for me, constitute an illegal property. If our patriots had been real patriots they would have sold the houses and given apartments to young provincial people, who love science but have no place to live in main Ukrainian cities.
      
      Did Yukhnovskii do anything to restore justice? Did he care about those young people? May be it would have been necessary to give them those positions? No, everything is given by official patriots to official patriots. All of them as a part of the society have a very good common name given by simple people: "lyubi druzi".
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2008.05.04 | Torr
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        The Author пише:
        > Being abroad I saw quite a number of young qualified Ukrainian physicists and chemists. If they had state apartments they would have remained at home. One house of a patriot Ivchenko to be sold and at least 20 such guys could be left in our country. Look, how many such houses are built around Kiev (not only there, of course). Not less than ten percent of them (many rich people are businessmen and I am not against business!) are state officials. Their houses, as for me, constitute an illegal property. If our patriots had been real patriots they would have sold the houses and given apartments to young provincial people, who love science but have no place to live in main Ukrainian cities.
        
        The Author мабуть сущі об"ївся у тій Японії. Та якби ті молоді люди мали державне житло і нікуди не поїхали, то вони б ніколи не стали qualified. Далі, якщо автор не проти бізнесу, то він має бути і не проти state officials, бо саме вони найкрутіщі бізнюки, і їхні хатинки не можуть вважатися an illegal property. Відносно ідеї добровільного продажу тих хатинок у пользу тих, who love science, то це вже просто смішно - в історії людства такого ще не бувало. До речі, якщо patriots позбудуться the illegal property, то за шо їм любить Україну?!
      - 2008.05.04 | Shooter
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        I think, you're trying somehow to widen the discussion, but I do not believe this may lead to a meaningful conclusion.
        
        Nevertheless
        
        1) Globally. I hope you’re not implying that patriot=nonprofessional (or soviet-ukrainian interpretation of that statement "Ukraine has been destroyed by the Ukrainian nationalists"). On the other hand I can only repeat: it is clearly not enough to be a "крєпкій хазяйствєннік" only, specially for a state man, but, at the same time, he/she must be a patriot of his/her country. I could present plenty of facts supporting this concept, but I'll limit myself just to 2.
        
        First - you can compare different results achieved by Ukraine and our western neighbors during the last 15 years. Being on more-less the same level then, we are in a deep shit in comparison with them now. And yes, my personal experience says that up to 80% of their success was not because of their "professional superiority", but because people in these countries by "a basic definition" are patriots of their country. On contrary, I can remind you how at the beginning of 90s comrade Kuchma was saying "Tell me what to build - and I'll build it for you" - so, he did not even have a clue who is he and where to go! Results на ліцо.
        
        Second: try to compare two musicians - Skrypka and Meladze. Whereas Skrypka rocks, Meladze is just a "Viagra's man" (and yes - he is much richer than Skrypka). Essential difference again the same: Skrypka cares, Meladze cares about money only.
        
        2) Personally regarding Yuckhnovsky, I disagree with you. Yuckhnovsky never served, he rather worked. As a scientist he, practically, created from a scratch Lviv school of theoretical physics, with a good level, he was actively publishing then, his student, Ivan Vakarchuk, became the youngest Dr.Sc. in theoretical physics in USSR (and completely deserved this), etc. And again, at the time no one could predict further development, only Yukhnovsky among Ukrainian members of the Academy, as far as I know, clearly supported anti-soviet pro-independence movement – and then he was serving, but not to the soviet nomenclature, but to his country. Again, in the post-soviet era a very tangible result of his activity was a creation of a good level scientific journal – and no one else done something similar in Ukrainian science since then. Moreover, I am 100% sure that if Yukhnovsky was in charge of the NANU since the beginning of 90s, not comrade Paton, now status and state of the NANU would be much better.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | The Author
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        "I think, you're trying somehow to widen the discussion, but I do not believe this may lead to a meaningful conclusion."
        
        I am trying to finish it because I have no Ukrainian Keyboard.
        
        =================================
        
        "1) Globally. I hope you’re not implying that patriot=nonprofessional (or soviet-ukrainian interpretation of that statement "Ukraine has been destroyed by the Ukrainian nationalists"). On the other hand I can only repeat: it is clearly not enough to be a "крєпкій хазяйствєннік" only, specially for a state man, but, at the same time, he/she must be a patriot of his/her country. I could present plenty of facts supporting this concept, but I'll limit myself just to 2.
        
        First - you can compare different results achieved by Ukraine and our western neighbors during the last 15 years. Being on more-less the same level then, we are in a deep shit in comparison with them now. And yes, my personal experience says that up to 80% of their success was not because of their "professional superiority", but because people in these countries by "a basic definition" are patriots of their country. On contrary, I can remind you how at the beginning of 90s comrade Kuchma was saying "Tell me what to build - and I'll build it for you" - so, he did not even have a clue who is he and where to go! Results на ліцо."
        
        If a person is a thief, he is not a patriot by definition. Our government officials were thieves. The result is exactly what you have written. On the other hand, a head of the department if he is a good professional even if he does not know Ukrainian, e.g., being a Hindoo, but teaches a lot of young Ukrainian people and makes a World-recognized science, is MORE useful than a person, who declares his patriotism. As an example, I know quite a lot of Russian and Ukrainian scientists at top positions in Britain being very useful for Britains. I am not sure any of them is a British patriot.
        
        Moreover, your and Yukhnovskii's statement that you can name a person a patriot or not a patriot is very dangerous, because you were NOT given a people's mandate to do so.
        
        ===================================================
        
        "Second: try to compare two musicians - Skrypka and Meladze. Whereas Skrypka rocks, Meladze is just a "Viagra's man" (and yes - he is much richer than Skrypka). Essential difference again the same: Skrypka cares, Meladze cares about money only."
        
        I am not sure you are right that Meladze works only for money and Skrypka works for listeners. The truth is always somewhere in between. I am not a meloman but I like both musicians.
        
        ====================================================
        
        "2) Personally regarding Yuckhnovsky, I disagree with you. Yuckhnovsky never served, he rather worked. As a scientist he, practically, created from a scratch Lviv school of theoretical physics, with a good level, he was actively publishing then, his student, Ivan Vakarchuk, became the youngest Dr.Sc. in theoretical physics in USSR (and completely deserved this), etc. And again, at the time no one could predict further development, only Yukhnovsky among Ukrainian members of the Academy, as far as I know, clearly supported anti-soviet pro-independence movement – and then he was serving, but not to the soviet nomenclature, but to his country. Again, in the post-soviet era a very tangible result of his activity was a creation of a good level scientific journal – and no one else done something similar in Ukrainian science since then. Moreover, I am 100% sure that if Yukhnovsky was in charge of the NANU since the beginning of 90s, not comrade Paton, now status and state of the NANU would be much better."
        
        We should not discuss Yukhnovskii's personal achievements anymore in his absence. As for Vakarchuk, why do you consider his results as a consequence of Yukhnovskii's supervising? Why not to consider Vakarchuk a clever guy himself?
        
        I want to repeat that, whatever his intentions, Yukhnovskii as well as Paton, Lytvyn and other Academicians did NOTHING to save our science. I am convinced in this because of 17-year practice. I do not believe in your beliefs turned into the past. Unfortunately, we cannot even check those beliefs.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | Shooter
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        The Author пише:
        
        >
        > "1) Globally. I hope you’re not implying that patriot=nonprofessional (or soviet-ukrainian interpretation of that statement "Ukraine has been destroyed by the Ukrainian nationalists"). On the other hand I can only repeat: it is clearly not enough to be a "крєпкій хазяйствєннік" only, specially for a state man, but, at the same time, he/she must be a patriot of his/her country. I could present plenty of facts supporting this concept, but I'll limit myself just to 2.
        >
        > First - you can compare different results achieved by Ukraine and our western neighbours during the last 15 years. Being on more-less the same level then, we are in a deep shit in comparison with them now. And yes, my personal experience says that up to 80% of their success was not because of their "professional superiority", but because people in these countries by "a basic definition" are patriots of their country. On a contrary, I can remind you how at the beginning of 90s comrade Kuchma was saying "Tell me what to build - and I'll build it for you" - so, he did not even have a clue who is he and where to go! Results на ліцо."
        >
        > If a person is a thief, he is not a patriot by definition.
        
        100% truth. But...
        
        > Our government officials were thieves. The result is exactly what you have written.
        
        ...you won't believe it - thieves were everywhere in post-socialist countries. But a) they were more moderate than post-soviet ones b) they were still patriots of their country. And therefore, let say, in Slovakia "big thieves" from the HZDS party in the situation, when they were in opposition and support of NATO among Slovak population was about 20% (what a brilliant opportunity to overthrow the government!), still voted for NATO in the parliament - because they are Slovaks, first of all, leaders of their country. In Ukraine it's completely different - you can trade of even your own mother, if it is beneficial for your "business".
        
        > On the other hand, a head of the department if he is a good /professional even if he does not know Ukrainian, e.g., being a Hindoo, but teaches a lot of young Ukrainian people and makes a World-recognized science, is MORE useful than a person, who declares his patriotism.
        
        Indeed, but who speaks about speaking Ukrainian (sorry for the tautology) or having a Ukrainian keyboard ?. Although I do admit that for intelligent person it should not be a problem to learn sufficiently enough Ukrainian in 15 years, but I am 100% sure that saying "we need in management positions people who care about Ukrainian cause [not about soviet one, "great Slavonic brotherhood" or similar фофудья], Yukhynovsky meant "speaking Ukrainian" in the very last instance and not a mandatory skill.
        
        > As an example, I know quite a lot of Russian and Ukrainian scientists at top positions in Britain being very useful for Britain. I am not sure any of them is a British patriot.
        
        It is really a bad example - Ukraine is in completely different position right now. And no one from outside won't make any good science in Ukrainian - and I hope, you know why, you know the difference between present time UK and Ukraine. But UK as a world power was made by British people, to a great extent because they were proud of being British and ready to do a lot for their country, for a "British cause".
        
        > Moreover, your and Yukhnovskii's statement that you can name a person a patriot or not a patriot is very dangerous, because you were NOT given a people's mandate to do so.
        
        I would be very careful with "people's mandate", actually. And especially during the turbulent times. But nevertheless, for me it is clear (and proved by experience): no one is going to build a developed, rich and powerful Ukraine, but _only_ Ukrainians (despite of the nationality, race or colour of their skin).
        
        > "Second: try to compare two musicians - Skrypka and Meladze. Whereas Skrypka rocks, Meladze is just a "Viagra's man" (and yes - he is much richer than Skrypka). Essential difference again the same: Skrypka cares, Meladze cares about money only."
        >
        > I am not sure you are right that Meladze works only for money and Skrypka works for listeners. The truth is always somewhere in between. I am not a meloman but I like both musicians.
        
        You see, but I am again sure here. Because Meladze (both of them) earn money on the Russian market and are happy to make the Ukrainian one exactly the same - then they will just increase their profit.
        
        On a contrary, Skrypka is making Країну мрій, which brings him no money, other similar events, and was singing at the barricades during the Orange revolution (not on the main stage), helping protesters to survive trough the cold, anxiety and fear.
        
        Don't you recognise the difference?
        
        > ====================================================
        >
        > "2) Personally regarding Yuckhnovsky, I disagree with you. Yuckhnovsky never served, he rather worked. As a scientist he, practically, created from a scratch Lviv school of theoretical physics, with a good level, he was actively publishing then, his student, Ivan Vakarchuk, became the youngest Dr.Sc. in theoretical physics in USSR (and completely deserved this), etc. And again, at the time no one could predict further development, only Yukhnovsky among Ukrainian members of the Academy, as far as I know, clearly supported anti-soviet pro-independence movement – and then he was serving, but not to the soviet nomenclature, but to his country. Again, in the post-soviet era a very tangible result of his activity was a creation of a good level scientific journal – and no one else done something similar in Ukrainian science since then. Moreover, I am 100% sure that if Yukhnovsky was in charge of the NANU since the beginning of 90s, not comrade Paton, now status and state of the NANU would be much better."
        >
        > We should not discuss Yukhnovskii's personal achievements anymore in his absence.
        
        Then why did you start this discussion in your paper?
        
        > As for Vakarchuk, why do you consider his results as a consequence of Yukhnovskii's supervising? Why not to consider Vakarchuk a clever guy himself?
        
        Vakarchuk was only a chain in what was built in Lviv by Yukhnovsky. Although no one claims it was Yukhnovsky who made it for Vakarchuk.
        
        > I want to repeat that, whatever his intentions, Yukhnovskii as well as Paton, Lytvyn and other Academicians did NOTHING to save our science.
        
        Your series is completely inhomogeneous, in my opinion. Because even Paton did something. Again, what has done Yukhnovsky I already described - and school of theoretical physics in Lviv during soviet time plus good level scientific journal in the post-soviet time is a pretty good achievement for one person. I do not know no one else in Ukraine who done the same or similar.
        
        P.S. Just out of a curiosity: what is exactly the problem with Ukrainian keyboard? Normally, wherever I am, I install (by myself) 5 different layouts. And I do not need to have “physical” Ukrainian keyboard, because I know the Ukrainian layout by heart. Or, probably it is more proper to say, because it is in my heart?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | The Author
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        First about the Cyrillic keyboard. Contrary to your case, it is not in my heart (as well as the default English keyboard) but it was stuck onto my notebook's English keyboard at home exactly to use it. But some program error impedes to use it, although I did my best. Therefore, I mentioned that I have no Cyrillic keyboard.
        ====================================================
        
        I mostly agree with your comparison of the situation in Ukraine and other east European (e.g., Slavic) countries. Moreover, I have written about it. Slight disagreements in details will wait until my Ukrainian keyboard works, OK?
        
        ================================================
        
        "It is really a bad example - Ukraine is in completely different position right now. And no one from outside won't make any good science in Ukrainian - and I hope, you know why, you know the difference between present time UK and Ukraine. But UK as a world power was made by British people, to a great extent because they were proud of being British and ready to do a lot for their country, for a "British cause"."
        
        Totally agree. And who is to blame? All of us a community. And do you expect that Yukhnovskii's recipee would improve the situation? I am sure it will deteriorate it!
        
        ========================================================
        
        "And especially during the turbulent times. But nevertheless, for me it is clear (and proved by experience): no one is going to build a developed, rich and powerful Ukraine, but _only_ Ukrainians (despite of the nationality, race or colour of their skin)."
        
        I am trying to make my modest contribution.
        
        ====================================================
        
        "You see, but I am again sure here. Because Meladze (both of them) earn money on the Russian market and are happy to make the Ukrainian one exactly the same - then they will just increase their profit.
        
        On a contrary, Skrypka is making Країну мрій, which brings him no money, other similar events, and was singing at the barricades during the Orange revolution (not on a main stage), helping protesters to survive trough the cold, anxiety and fear. Don't you recognise a difference?"
        
        I am not an expert in the situation with musics. Nevertheless, I would advise you not to criticize Meladze 1 and Meladze 2 too much. You might be wrong if you are not a musician and know their behavior in detail.
        
        As for Skrypka, I haven't objected and do not object now. By the way, I liked his musical work on Natalka-Poltavka performance, which I visited in the Franko theatre.
        
        =======================================================
        
        "Then why did you start this discussion [of Yukhnovskii ]in your paper?"
        
        I discussed not his personality but his words as a state official. It is quite different! I have such a right and I shall use it, whenever I want to do. Why did you not object when I did the same with another scientist (at least formally) Yanukovich?
        
        What I reject from the very beginning, it is the PRIVATE life of any person. I am not interested in it and am very upset when some people discuss love stories of the state officials.
        
        ===============================================
        
        "Your series is completely inhomogeneous, in my opinion. Because even Paton did something. Again, what has done Yukhnovsky I already described - and school of theoretical physics in Lviv during soviet time plus good level scientific journal in the post-soviet time is a pretty good achievement for one person. I do not know no one else in Ukraine who done the same or similar."
        
        Please look into the table describing the best physicists from the Institute of Physics in Kiev (our article with Kuznetsov in Ekonomist). They have MUCH better results than Yukhnovskii. For me it is their main advantage. And some of them are not even members of the NANU! This criterion is the main one to describe SCIENTISTS. There are other criteria to describe STATE officials. Here I can not find a person so successful as Havel, Kwasniewski, Kaczynski, Balcerowicz, Merkel, etc (I mean people from the former Soviet block).
        
        ====================================
        
        Now to your reply to other person
        
        "(P.S. With all due respect, так би мовити, але не думаю, що вклад академіка Юхновського у розвиток укр.науки є нижчий, ніж пп. Габовича та Кузнєцова - швидше навпаки.)"
        
        We are modest people and do NOT pretend to be great. But your comparison is unjust from the outset. We are NOT NANU members. Therefore, we haev right to be simple people, although not the worst one. And Yukhnovskii is an Academician. According to the "statut", he MUST be a great scientist (please read the corresponding text fragment). And is he really great? One's opinion depends on one's criteria. Judge yourself with the help of Web of science.
      - 2008.05.04 | Грид
        
        Внедрение грид-технологий и построение кластеров в НАН Украины
        Академик НАН Украины И.Р. Юхновский был одним из первых, кто понял необходимость скорейшего внедрения грид-технологий в повседневную жизнь научных учреждений. Именно он, будучи в то время фактическим председателем Комитета Верховной Рады по образованию и науке, инициировал финансирование первого грид-проекта, который разработали в ИТФ. В июне 2005 года в ИТФ состоялось заседание Координационного Совета по информатике НАН Украины, на котором проект обсуждался и был одобрен. Началась практическая работа по его воплощению.
    - 2008.05.04 | Roman-br
      
      Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
      I do not understand why we need a patriot for, say, chief positions in the Acadamy or Ministry of Education. I would say, it is enough
      for a person to be honest and professional. (Then they could perform some reforms....). Patriotism is a quite subtle term and it is rather difficult to distinguish a true patriot from a .....(here I need a Ukrainian keyboard).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2008.05.04 | The Author
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        I agree with Roman-br. To be honest, to pay taxes and to be a professional, i. e. to be useful for your country it is exactly what people usually mean as a patriotic behavior, when there is peace. I answered the Shooter opinion that somebody can be a patriot simply because he (she) had declared his (her) patriotism. Patriots we were talking about should be called "patriots" according to Mr. Shooter's definition. Those "patriots" might be and might not be patriots in the usual sense. In the article Prof. Yukhnovsky's words that he had to be the person, who was responsible for the selection of patriots, were condemned.
        
        All subtleties about patriotism should be discussed (and are discussed) in other forums, although using jargon words.
        
        As to Mr. Torr remarks, they have been made in his usual jocular style and do not need any serious answer. And to joke I need another keyboard!
      - 2008.05.04 | Shooter
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        Roman-br пише:
        > I do not understand why we need a patriot for, say, chief positions in the Academy or Ministry of Education. I would say, it is enough for a person to be honest and professional.
        
        I do not believe that ALL staff in the Ministry of Education are deceiving and non-professional. But nevertheless, one very good example: some positives steps towards deeper involvement of the Ukrainian Material Science in the FP7 were consequence of my almost private initiative (going, actually, beyond my normal working duties). No any systematic steps were taken in that direction by respective Ukrainian authorities, or better to say by respective Ukrainian clerks (respective Deputy Minister).
        
        Why?
        
        Very simple: because I do care about science in Ukraine (no any private interest though), and they, (almost all) high-ranking Ukrainian officials, care only about their private matters.
        
        Therefore, I still believe and hope (probably, more hope than believe ) that team of Minister Vakarchuk should be able to do smth about present dull status of Ukrainian science. Because, if not even them - I don't see (at this moment) who else could reform this field...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | vsv
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        Для меня слово патриот определяется не его принадлежностью к партии или организации, не его правильными словами, а тем, что он делает для страны. К сожалению во всей дискуссии о Юхновском, для меня не ясно одно, по какой причине он ничего не сделал, и более того был тормозом, когда бул в руководстве профильного комитета ВС. Все остальное, что он беседует, для меня не имеет значения.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | Shooter
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        vsv пише:
        > Для меня слово патриот определяется не его принадлежностью к партии или организации, не его правильными словами, а тем, что он делает для страны.
        
        Condensed Matter Physics
        
        More can be found here:
        
        http://www.icmp.lviv.ua/journal/
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | vsv
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        Нет возражений, это - дело. Однако, повторюсь, он не смог быть на высоте, будучи в руководстве профильным комитетом ВС, а посему уровень всей науки в стране продолжает загнивать. Нельзя построить коммунизм в отдельно взятой стране, а не использовать свой потенциал...
        Пусть на меня не обижается автор статьи о Японии, А.Габович, но для меня он и его частый соавтор В.Кузнецов, патриоты своей страны, независимо от того, где они родились. В силу своих возможностей они пытаются бороться за поднятие общего уровня науки в стране, а не за рейтинг журнала Экономист.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | The Author
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        I have been borne in Kiev and I hope I am a patriot, as well as my co-author. Therefore, as you have mentioned, we try to make our small contributions into improvement of Ukrainian life and science. Future will elucidate, whether we were successful.
        
        In any case, please criticize or recognize our articles and thoughts not because you consider us patriots or not (personalities are not very important in the global sense) but because you consider our recommendations useful for the country or not.
        
        2008.05.04 | Shooter
        
        Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого
        vsv пише:
        > Нет возражений, это - дело.
        
        Ну от бачите. Зробив би кожен академік щось подібне - дивись, і в Україні справи з наукою би пішли на краще.
        
        > Однако, повторюсь, он не смог быть на высоте, будучи в руководстве профильным комитетом ВС, а посему уровень всей науки в стране продолжает загнивать.
        
        Чесно - Ваше твердження занадто загальне, як на мене, і не містить хоча би спроби аналізу. Вам, як вченому, це не личить.
        
        > Пусть на меня не обижается автор статьи о Японии, А.Габович, но для меня он и его частый соавтор В.Кузнецов, патриоты своей страны, независимо от того, где они родились.
        
        Тут або нерозуміння, або (не)свідоме перекручення. Патріотизм вимірюється не місцем народження (хоча це й впливає), не кров'ю чи розмірами черепа, і навіть не кількістю днів на рік проведених у вишиванці. Тим не менше...
        
        > В силу своих возможностей они пытаются бороться за поднятие общего уровня науки в стране, а не за рейтинг журнала Экономист.
        
        ...Ви лише підтверджуєте мої слова: зробити щось в цій країні може лише її патріот.
        
        (P.S. With all due respect, так би мовити, але не думаю, що вклад академіка Юхновського у розвиток укр.науки є нижчий, ніж пп. Габовича та Кузнєцова - швидше навпаки.)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.04 | loup-garou
        
        Offtop - питання Шутеру
        Давно хотів Вас спитати, як спеціаліста в навколонауковій бюрократії: чи існують принципові перешкоди, які заважають українським інститутам намагатись отримати постдоків по програмах типу Marie Curie?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.05 | Shooter
        
        Re: Offtop - питання Шутеру
        loup-garou пише:
        > Давно хотів Вас спитати, як спеціаліста в навколонауковій бюрократії: чи існують принципові перешкоди, які заважають українським інститутам намагатись отримати постдоків по програмах типу Marie Curie?
        
        Якщо "individuals driven" - то тоді outgoing мало би бути без проблем. В цьому випадку "аплікатор" пише пропоузал, вказуючи host organisation outside of Europe, в т.ч. в Україні.
        
        Якщо ж "institutions driven" - розпитаюся у вужчих спеціалістів і повідомлю тут.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.05 | Shooter
        
        + існують ще багато суто "навчальних" програм
        Які поза FP.
        
        http://ec.europa.eu/education/programmes/programmes_en.html
        
        Наприклад, із загального опису виглядає, що Tempus та Erazmus Mundus могли би бути аплікувальні у випадку, описаному Вами.
        
        Далі потрібно "копАтися" за лінками (соррі, але ці програми вже взагалі мимо "моєї парафії").
        
        2008.05.06 | loup-garou
        
        Re: Offtop - питання Шутеру
        Shooter пише:
        > Якщо ж "institutions driven" - розпитаюся у вужчих спеціалістів і повідомлю тут.
        
        Дякую. Цікавить саме institution driven - якщо я правильно розумію, в цьому випадку хост вєсьма мотивований матеріально.
        
        2008.05.05 | To Shooter
        
        вклад академіка Юхновського у розвиток укр.науки
        "не думаю, що вклад академіка Юхновського у розвиток укр.науки є нижчий, ніж пп. Габовича та Кузнєцова - швидше навпаки".
        Це ж зрозуміло -- він "академік", а вони всього "пп.", своєрідний науковий пил.
        До речі мессідж думки п.Габовича, що обговорюється, не про внесок в розвиток укр.науки різних науковців, а про принципи, на яких вона має грунтуватися.
        Був би дуже вдячний, якщо б Ви повідомили про думки п.Ю стосовно стану укр.науки та того, як вона має бути реорганізована. Де про них можна дізнатися? Коли він їх висловлював? Невже людина, яка витрачає стільки свого власного часу на справи, де вона є повним дилетантом (економіка, конституція тощо), не має власної думки відносно того, як має бути побудована організація, наприклад, фізики, які повінні бути критерії оцінки вкладу в розвиток українських фізиків в світову фізику тощо.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.05 | Shooter
        
        Питання не по адресі
        To Shooter пише:
        
        > Був би дуже вдячний, якщо б Ви повідомили про думки п.Ю стосовно стану укр.науки та того, як вона має бути реорганізована.
        
        То його потрібно питатися. Я ані його персонально не знаю, ані ніколи не праював в його інституті чи належав до його оточення. Більше того - навіть не стикався персонально.
        
        2008.05.05 | Skapirus
        
        Статистика для Вас (зіпований файл)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2008.05.07 | vsv
        
        Re: Статистика для Вас (зіпований файл)
        Да, ведь речь шла не об индексе цитирования или числе публикаций, а о другом.
        Никто не будет судить о Президенте В.А.Ющенко - по качеству меда, который он производит. Или о Ю.Тимошенко по длине ее косы.
        А посему, медленно, и второй раз, как для милиции. Речь шла о том, что А.Габович и его соавтор В.Кузнецов - в полную силу своих малых возможностей борются за полнятие уровня науки, и не только числом своих публикаций. А вот И.Р.Юхновский - оказался полным слабаком на посту комитета ВС, не только ничего не сделал для изменения ситуации в науке Украины, но и более того - торпедировал несколько предложений, по реформам, издал пару статей по перспективным направлениям, в которых не специалист, чем инициировал ход, не совсем в ту сторону.
2008.05.04 | Рюген

Статья поверхностная, но
показательная:

Олександр Габович пише:
> Отже, перейдемо до повсякденної прози мого двомісячного хіросімського буття, під час якого я подолав пішки десь 400 кілометрів, так і не зносивши добре зшиті польські туфлі.
>
Польская обувь оставила несмываемые отпечатки в сознании наших галицких сограждан.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2008.05.04 | The Author
  
  Re: Статья поверхностная, но
  Please advise me, which shoes should I wear?
- 2008.05.05 | To Рюген
  
  Ждем-с с нетерпением Ваших глубоких, аналитических статей
- 2008.05.05 | Сергій
  
  Re: Статья поверхностная, но
  >Польская обувь оставила несмываемые отпечатки в сознании наших галицких сограждан.
  
  Об'єктивності раді, слід зазначити також, що російські кирзові чоботи повністю спаплюжили свідомість наших східних співгромадян.

Архіви Форумів Майдану

Японські враження: освіта, наука, культура

Відповіді

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Re: Японські враження: освіта, наука, культура

Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Внедрение грид-технологий и построение кластеров в НАН Украины

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Re: Японці - ет карашо. А от щодо нашого

Offtop - питання Шутеру

Re: Offtop - питання Шутеру

+ існують ще багато суто "навчальних" програм

Re: Offtop - питання Шутеру

вклад академіка Юхновського у розвиток укр.науки

Питання не по адресі

Статистика для Вас (зіпований файл)

Re: Статистика для Вас (зіпований файл)

Статья поверхностная, но

Re: Статья поверхностная, но

Ждем-с с нетерпением Ваших глубоких, аналитических статей

Re: Статья поверхностная, но