Маючи змогу бачити “українську кризу” на живу, цікаво спостерігати за думками та діями наших громадян.
Оповідання: “Модель українського збагачення N1: “У всьому винні Буш, Америка і, звичайно, жиди.” Автор: Я.
Одна американка українського походження завдяки пану Бушу отримала довгоочикувану можливість придбати домівку. За це, взявши гріх на душу, проголосувала за нього двічі, хоча, чесно кажучи, не поділяла його політичної платформи. Вона була на той час типовою імігранткою, яка залежала від державних програм допомоги бідним, тому симпатизувала демократам. При цьому навіть на 3.5% “даун-пеймент” – перший внесок – зароблених в іміграції грошей їй не вистачало. Чи може вистачало, але впритик… Це закрутка сюжету.
Розкрутка.
В Україні в тієї паньонки залишилася приватизована заздалегідь двокімнатна “хрущовка”. От і настав, – подумала наша знайома, – час позбутися свого українського майна на користь мериканського. Сама пані продавати свою “хрущовку” довго не могла, бо Буш міг піти геть, а з ним могла піти геть і мрія про свій власний дім. Та й ціни на мериканське житло йшли вгору – треба було купувати, щоб трохи пізніше мати можливість продати. І т.д. Тому імігранточка наша вирішила продати українську “хатинку” за дешево, швидко, але своєму знайомому мешканцю України (щоб не кинули), якому не пощастило імігрувати. Так і зробили: пан купив “хрущовку” в пані на 30-35% дешевше ринкової ціни, для чого узяв кредит (льогко!!!) в українському банку під заставу самої “хрущовки”. Звичайно, пан мав достатньо грошей на перший внесок. “Занадто дешева ціна – це не кидок, це благодійність”, – вирішив наш пан. Благодійність пана Буша пересічним українцям!!!
Занепад.
Купивши за безцінь “хрущовку”, пан вирішив тут же нажитися на ній і перепродав, маючи неабиякий зиск. Мало того, що він заробив на цій справі, він ще й придбав шалений досвід і енергію для подальших подібних справ. Далі поїхало… Були придбані вже дві квартирки меншого розміру і престижності. Банк (той же український банк) охоче надав кредит нашому пану під заставу самих нових квартир. Банк вже мав з паном справу, і пан все банку сплатив. Ціни йшли вгору, нема було чого нервувати. Не треба бути генієм, щоб здогадатися, що і ці дві “нові” квартирки були швидко продані новим власникам, які, можливо, ще встигли їх перепродати роком пізніше, і теж заробили. А наш пан купив вже 4 “хатинки” і вже не всі “хрущовки”. Була одна непогана хатка у “брежнєвці” – дев’ятиповерхівці з ліфтом. І все це за старою схемою: свої перші внески і нове житло під заставу.
Аж тут з’явилися німці… (“Іржик”, ЛП) У Штатах стало відомо, що Буш піде, не залишивши після себе спадкоємця. Стало відомо (раптово!!!) , що все вони брехали, що Саддам був шляхетним паном, а 911 стався може хоч і без допомоги ЦРУ, але за умов сприяння якнайменше.
Інвестори (читай, жиди) почали мершій забирати свої гроші з ринку спекуляцій житлом. А що ж трапилося з нашими паном та паньонкою? Трапилося те, що й мало трапитись. Вони обидва “зависли” з дуже недешевим житлом, яке вже не перепродавалося. Як з’ясувалося, україночка наша за Гудзоном після того, як придбала довгоочикуваний дім чи квартирку у США, теж через приблизно рік продала цю нерухомість. Заробила швидко на цьому $30-40 тис.=10-12%. І це незабагато… Я знав “щасливчиків”, що заробляли до 30% за рік льогко! Потім наша пані придбала свою мрію – справжній дім на 3 величезні кімнати у чорта на рогах за те з добрячим шматком американської землі. Школа там знаходиться у 3-х милях ще далі, крамниця найближча у 2-х милях, а найближча робота у 10-15 милях від дому, але це дешева робота. Нормальна робота, яка б дозволяла платити за цей новий дім по тій спекулятивній ціні, за яку його придбали, є на відстані не ближче ніж 25 майлів по хайвею зі швидкістю 15миль/годину у пробці (у трахвіку, як кажуть вони там). Тобто.., півтори-дві години у пробці в одному напрямку до роботи і ще стіки же у зворотньому напрямку.
І всій цій справі прийшов дуже закономірний капець! А наші українці знають, хто винний і чому. Ніби рішення за них робив поганий Буш… Це все він, клятий, умовляв наших пана і пані спекулювати нерухомістю. І звідки нам знати, що ми не маємо необхідного досвіду у цій справі, не мониторимо (не контролюємо) політично-економічної ситуації, не цікавимося статистикою і законодавчою базою… Але ж ми хочемо швиденько заробити, і цього достатньо.
Додам тіки, шо обидва (пан і пані) купили ще й нові автівки й той же час. Вона – Рендж Ровер, він – Хундаі. А це вже клятий Буш їм дозволив зробити без першого внеску та під заставу самих же машин. Сцуко!
Кінець
Пані зараз банкрутка, з дому її вигнали, а машину не забрали, дозволили володіти – вона, як з’ясувалося, реально може виплачувати саме і тіки цей кредит. Купівля дому з самого початку була основана на занадто високій оцінці власних хвінансових можливостей, тобто, була авантюрою. І за цю авантюру, наша пані сплатила не тільки грошима, але і гідністю. Певного моменту, поки ще не прийшло до неї розуміння повного гаплику, вона мала крім легальної, але дешевої роботи, ще й нічну напівлегальну роботу в нічному стріп-клабі. Де, пардон, смоктала декілька разів за вечір по $80-100 за раз. Таким чином разом із мінімальною зарплатнею охвіціантки вона мала аж до $600 і навіть $700 за вечір майже неоподаткованих грошей, що є “непоганим” доходом, якби не одне велике “АЛЕ”. Житлом то вона намагалася спекулювати, тому брала дешевий кредит з фіксованим відсотком лише на 5 перших років. Інакше б прибуток від перепродажу був би замалим на її погляд. А через п’ять років, втративши гарну роботу на користь поганої і дешевої, при цьому відсмоктавши за останні 2-3 роки у невеличкого міста чоловіків, наша пані не змогла ані платити нові високі відсотки, ані перефінансувати кредит.
В пана забрали все, навіть машину, але в нього залишилася своя “хрущовка”, де живе вся його родина – 4 дорослі людини і кіт.
А все так гарно починалося… Мрії, гроші, знову мрії…
P.S. “Ітогі падвєдьом”.
Хто нам дохтур??? Буш поганий, чи ми самі? Так про те кажуть, що не треба займатись самолікуванням! Буш дав можливість тим, хто вміє рахувати не тіки гроші. Коли ми з вами перекладаємо відповідальність за наші дії на бушів, кризу та жидів, виправдовуючи свою жадобу до швидких та легких грошей, мені це нагадує ситуацію, де мала дитинка дає ляпаса столу чи стільцю, об які вдарилася сама.
А пан Буш, навіть маючи певні недоліки світосприяння та розумове запізнення, не робив полегшення у “ріл-естейті” для спекулянтів. Всі ті заохочення і поступки від стандартних правил робилися тіки і віключно для тих, хто буде жити в своїх домах і базувати свою хвінансову перспективу на досвіді.
Наш форумчанин BROTHER
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1333987721
