Franko: Про начебто нешкідливий закон про засади державної мовної політики

Три суперечливі твердження про “мовний закон” озвучуються багатьма українськими патріотами, про які я хотів би коротко поговорити.

1. “Закон ні про що”, “Законом не передбачається буквальне знищення української мови”, “Детальний аналіз показує, що закон суттєво не змінить статус-кво”.

Даний аргумент невірний, бо він виходить з того, що виконавці закону будуть детально, аналітично прочитувати даний закон і сумлінно виконувати його до останньої букви.

Виходити з цього абсолютно помилково, тому що закони в Україні пишуться зовсім не для того, щоб чиновництво та регіонали їх сумлінно та відповідально виконували. Основне завдання кожного закону, який приймає режим – створити юридичну ширму для його діяльності. Законодавтство в українському виконанні має велику еластичність: закони дуже успішно “розширюються”, якщо вони використовуються владою, і “звужуються”, якщо вони застосовуються щодо “пересічних громадян”. Оскільки ця еластичність не безмежна, то юридичну ширму потрібно час від часу збільшувати в розмірах. Прийняття законопроекту про мови – збільшення юридичної ширми.

Тому це означає не те, що новий закон буде дослівно виконуватися. А те, що збільшиться територія зловживань, на яку раніше чиновникам було заходити некомфортно.

2. Регіонали штовхають цей закон для того, щоб попіаритись перед виборами.

Даний аргумент невірний, бо він виходить з того, що піар – це єдина мета регіоналів, і серед них немає впливових людей, які щиро бажають смерті української мови.

Регіонали справді штовхають цей закон для набуття електоральних очок. Але “суп не исключает борщ”. В партії регіоналів також повно людей, які щиро бажають, щоб російська мова стала панівною. І коли я кажу “щиро”, я маю на увазі, що вони цього хочуть не за гроші, а за переконання. Я вже не кажу про постійний тиск з Росії щодо мовного питання, на який регіоналам потрібно якось реагувати. Тому те, що закон є піаром, зовсім не відміняє всіх інших обставин, які пов”язані з його прийняттям.

3. “Мені не треба жодного закону, щоб спілкуватися українською. Спілкуймося українською, і мові не загрожуватиме жоден закон”.

Даний аргумент невірний, бо він виходить з того, що всі люди схожі на автора висловлювання.

Якби всі мислили так, як мислить автор висловлювання, справді, мовне законодавство було б непотрібним. На превеликий жаль, так, як автор висловлювання – відповідально, войовничо – мислить в кращому разі десять відсотків громадян України. З тих, хто називає українську рідною, більшість не готова буде агресивно опиратися новим обставинам, які створить мовний закон. У випадку, коли зловживання, “прикриті” мовним законом, зроблять використання української мови у всіх сферах, крім суто побутової, некомфортним і дорогим, велика частина україномовного населення піддасться на тиск. Те, що з 50-ти мільйонів українців два мільйони зробляться тільки затятішими, не компенсує той факт, що десять мільйонів почнуть тихо, непомітно відходити від української мови. І серед них – літератори, вчителі й викладачі, чиновники, міліціонери і т.п., тобто ті, мовний вибір яких так чи інакше множиться, поширюється на інших людей.

Це міркування діє і в зворотній бік. З появою нешароварного, розумного закону, який дієво захищає українську мову, більшість російськомовних громадян, які вважають українську мову рідною, так само тихо і непомітно повернуть українську в усі сфери свого життя, тому що їм стане зручніше і комфортніше нею послуговуватись.

——

Тому не варто недооцінювати загрозу мовного законодавства. І ніколи, ні в якому разі не варто вірити, що діяльність сьогоднішньої влади – особливо з питань, які так затято і принципово відстоюються чільними функціонерами – може бути хоч в чомусь корисною, чи навіть нейтральною, для громадян. З цієї невіри варто в усіх випадках в першу чергу виходити, оцінюючи той чи інший крок режиму.

3 Comments

  1. Автор молодець, це буквально те, що я думаю !!!!

  2. Розумно та далекоглядно! Дякую шановному авторові. Так, втопленим риґіоналам треба втриматися за… соломинку. Вони її майстерно маскують “за досягнення”. Однак, більше вони нічого не можуть запропонувати. КІНЕЦЬ!

    Які поради та передбачення, якщо на табло у ВР буде “ЗА” буде 850 депутатів. Не здивуюся , якщо така цифра зареєстрованих може з’явиться. Там,де “привиди” голосують, чи картки міняють думку незалежно від волевиявлення депутата – все можливе!

  3. P.S. ДОКЛАДАЙМО ЗУСИЛЬ, ЩОБ УКРАЇНОМОВНИМИ КАТЕГОРІЯМИ МИСЛИЛО 11 ВІДСОТКІВ НАСЕЛЕННЯ. А ПОТІМ… 12, 13. Крок за кроком, але певно та безповоротно. ПЕРЕМОГА ЗА НАМИ!

Kommentarerne er lukkede.