Помер останній офіцер Нахтигалю

Із сумом повідомляємо, що на 97-му році життя – 21 січня 2013 року у м. Детройті (США) відійшов у вічність патріот України, учасник боротьби в українському легіоні «Нахтігаль» та в рядах УПА — Мирослав Кальба.

Автор однієї з книг Майдану – “Нахтіґаль в запитаннях і відповідях”, яка розійшлася Україною і була презентована в багатьох українських містах від Львова до Харкова.

Він народився, щоб самовіддано служити українському народові. Шістнадцятилітнім вступив до юнацької сітки ОУН. Як учасник польсько-німецької війни потрапив у німецький полон, де перебував до січня 1941 року.

Після звільнення, проводив військовий вишкіл молоді у м. Люблін (Польща). Згодом – він четар українського легіону «Нахтігаль». У 1943 році на Жовківщині (Львівщина) організував і вишколював сотню УПА. У 1944 році за розпорядженням командування УПА емігрував до Німеччини, через хворобу, а у 1949 році емігрував до США, де проживав у м. Детройті.

Активний громадський діяч, провідний член українських організацій Визвольного фронту. Успішне навчання у Бережанській гімназії в молоді роки, великий досвід військовика й історика, бажання активно висвітлювати історію Другої світової війни спонукали Мирослава Кальбу зайнятися написанням книг і публіцистичних статей. У них він дав належну відсіч професійним та науковим наклепникам і провокаторам, які з притаманною комуністичній пропаганді брехнею хотіли навіки очорнити боротьбу Дружин українських націоналістів, зокрема легіонів «Роланд» і «Нахтігаль».

Він автор шести книг і численних статей, в яких – документальні матеріали, історичні факти: «У лавах дружинників. Спогади», «Нахтігаль» (Курінь Дружин українських націоналістів) – у світі фактів і документів», «Дружини українських націоналістів» у 1941—1943 рр.», «Нахтігаль, український батальйон 1941 р.», «Ми присягали Україні» та «ДУН у розбудові УПА».

У книзі «ДУН у розбудові УПА» автор широко репрезентує портрет Романа Шухевича, як провідника, командира УПА, з яким йому довелося спілкуватися на протязі двох років.

Остання його книга – “Нахтіґаль в запитаннях і відповідях” – написана у співпраці з активістами maidan.org.ua у двох версіях – інтернет-проекту і друкованого видання, і присвячена вічним проблемам “нахтіґалю” – наклепам КГБ на український визвольний рух, де на підставі документів показані механізми фабрикації брехні радянською спецслужбою.

Мирослав Кальба в еміграції ні на хвилину не забував про Україну. Починаючи із 1990 року він багато разів приїжджав на свою батьківщину (народився у с. Мозолівка Підгаєцького району Тернопільської області). У Тернополі читав лекції на історичному факультеті Тернопільського Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Тернопільському Національному економічному університеті, а також Українській національній гвардії. Був учасником на Всесвітньому форумі українців, заходах приурочених 50-ій річниці УПА у м. Києві, водночас учасник багатьох конференцій та імпрез  з нагоди урочистих історичних дат в Україні та закордоном. Розповідям про його життя й боротьбу належне місце відведено у книгах «Постать на тлі доби воюючої України», «Підгайчани в боротьбі за волю України» та ін.

Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого побратима Мирослава Кальби, передаємо співчуття дружині Марії, дочці Вірі й всій родині.

Памʼять про Тебе збережемо у своїх серцях.

 

Братство ОУН і УПА Подільського Краю «Лисоня»

ТОО Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих

«Історико-меморіальний музей політичних в’язнів»

Обласне товариство «Меморіал» ім. Василя Стуса

Українське Козацтво

maidan.org.ua

About Ярослав Сватко 331 Articles
Журналіст. Керував газетою «Шлях перемоги», яку ще у 1954 році заснував Степан Бандера. У 1995 році створив видавництво «Галицька видавнича спілка», яким керує донині. Написав кілька науково-популярних книжок на історичну тематику.

1 Comment

  1. Сконав кат, може хоть на тому світі жертви цього людожера віддячать йому. В той час коли Освенцум та Майданек чадів своїми трубами, цей звір повз них їхав з почестями до фашистської Німеччини, оце такі патріоти з Галичини, борони нас боже від таких захисників, Україна не бажає бути заплямованою звязками з такими покидьками, люди повинні знати, що то не українці, а галичани, котрі ніякого відношення до українців не мають.

Kommentarerne er lukkede.