В жовтні 2014 року сім членів ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» відвідали Польщу. Ми поступово будемо викладати важливі результати цього туру, адже вони довго ще не матимуть терміну придатності.
Пише Тетяна Кохановська
В Варшаві, в KSAP, ми мали зустріч з надзвичайно цікаво людиною – професором Єжи Стемпєнєм. Правник, історик, конституціоналіст, теоретик самоврядування, він розповідав нам не лише про свій досвід посттоталітарної трансформації системи влади, але й виклав цілу філософію самоврядування.
Пан Стемпєнь представив презентацію «20 років децентралізації», яка вилилась у глибоку філософічну розмову про глибинні засади децентралізації. Він зазначив, що будь-яку успішну реформу посттоталітарного суспільства завжди доводилось починати з реформи самоврядування, бо – «Демократію треба починати будувати з фундаменту» (с).
В Солідарності серед інших інтелектуалів була особлива група, яка опікувалася реформою самоврядування, до якої входив наш співрозмовник, а також такі достойники, як інженер-будівник, фахівець з організації урбаністичного простору проф. Зигульський, правник Міхай Кулєш.
Сам пан Стемпєнь походить з Сандомежу (інакше – Сандомір), невеличкого містечка на південному сході Польщі. Колись то був один з найзначущих центрів країни, але тепер лише центр гмини. Там Магдебурзьке право було запроваджено у 13 сторіччі, й це значною мірою визначає ідентичність міста – психологію і соціальні – зв’язки людей.
Пан Стемпєнь дуже детально розповідав про те, що саме привнесла ця середньовічна система міського права у соціальний, правничий і навіть психологічний облік суспільства Нового часу.
На його думку, саме у цьому – у наявності Магдебурзького права (найрозвинутішого з цілої низки подібних систем: Люблінське право, Віденське право і т.д.) – і полягає різниця в ідентичності західного і східного типів міст, оскільки на Заході підсумковим результатом розвитку соціуму Середньовіччя стало виникнення систем міського права. Що таке Магдебурзьке право?
(Т.К. – мені було особливо цікаво то слухати, бо в роздумах про нашу національну ідентичність й сама дійшла висновку, що наявність М. права у понад 150 містах та містечках України є одним з наріжних каменів нашої ідентичності, й зокрема – відмінності від Росії. Той самий, первинний урбанізм початку нового часу й заклав підвалини питомо українського соціального мислення)
А ось міркування професора Стемпєня про те, що принесло людству Заходу Магдебурзьке право.
Дуже важливим для формування свідомості виявились таки особливості:
1) особа, яка підпадає під дію Магдебурзького права, не є підсудною місцевому сеньйору, а тільки виборному міському суду;
2) до людини не може бути вжита така ступінь свавілля, як при інших системах (і при підсудності сеньйору);
3) на той час правничі системи вже визначали, що фізична особа є особою публічного права, але у Магдебурзькому праві особою публічного права стає також спільнота, й виникає поняття громади. І це те, що так і не виникле у східних містах.
І парадоксальним чином наявність Магдебурзького права у багатьох містах та містечках визначила долю Польщі у новітні часи. Коли комуністи прийшли реформувати Польщу, вони мали візію, що робити з великими містами та мегаполісами. У них був досвід соціальних трансформацій аграрних регіонів (індустріалізація та колективізація). Але у них не було візії, як саме трансформувати малі міста та містечка, тому що на головному своєму полігоні – в Росії – вони не стикалася з подібним соціально-демографічним конструктам.
І саме там, в малих містах, під час поневолення збереглись питомо польські соціо-культурні паттерни.
В часи реформ група професора Стемпєня опікувалася виходом газети «Саможонд Реч Посполита». Газети виходила протягом 4 років і разом з круглими столами стала майданчиком для суспільної дискусії щодо реформ місцевого самоврядування.
Потім була законотворча діяльність в Сенаті. Там теж йшла сутнісна дискусія про засади місцевого самоврядування.
В результаті дискусій поляки дійшли до висновку, що місцеві вибори самі по собі не призведуть до реформ, оскільки навіть повна кадрова зміна не завадить відтворитися системі (це все одно що налляти старе вино в нові міхи).
Тому перед проведенням перших вільних виборів (а вони були для Польщі вирішальними) вони домоглися, щоб Сенат проголосував законодавчу реформу.
І потім вони почали будувати Цивільну службу – контролюючий орган, що стоїть окремо і здійснює нагляд суспільства за роботою своєї виконавчої влади.
Використовували досвід Великобританії, Канади та Швейцарії, країн, які мають найпросунутіші системи місцевого самоврядування. (Наразі Швейцарія стала центром наукової думки щодо реформ місцевого самоврядування.)
Вони ретельно описали нерухому власність, в тому числі провели оцінку власності громад.
На думку професора, Україні складно залучити іноземні чи будь-які інвестиції тому, що немає такої оцінки нерухомого майна скрізь по всій країні, а відповідно – мінімальних гарантій для інвесторів. Не склалися ринкові ціни на власність громади.
Середньовічна концепція полягає у тому, що є влада, яка панує, володарює і годує світ (всіх). В Середньовіччі людину від повного свавілля рятував поділ влади на світську і духовну. А соціалістична система знову поєднала ці функції і була насправді регресивною практикою. Після неї трансформувати свідомість і навички владного апарату було складно.
Головною перепоною стало те, що було важко довести до свідомості органу влади, що він не є власником жодного майна. Громада мусить мати владний апарат, але вона не має ототожнюватись з власником майна. І власником майна має бути громада, а не апарат. Апарат не має нічого. Не може бути власність на балансу міністерства, чи то пак якогось райвиконкому. Апарат лише управляє майном громади, але в жодному випадку не є власником.
І це була певна ментальна складність, оскільки громади є уявними спільнотами. На відміну від фізичної особи. Як може громада володіти чимось? Але саме Магдебурзьке право , яке ввело поняття громади як майновласника, полегшило усвідомлення цього змісту. І коли це вдалось довести до свідомості суспільства, справа зрушила.
Крім того, на початку суспільних трансформацій в Польщі реактуалізувалися ренесансові культурні патерни, де людина є центром Всесвіту. І коли відбулося поєднання цих систем у свідомості, процес формування нової соціальної якості пішов жвавіше.
Таким чином, Польщі вдалося реформувати кілька засадничих речей:
1) позбутися політичного монополізму;
2) докорінно переробити систему представництва у владі;
3) а також переробити систему власності (правовласниками стали гмини).
Пише Наталія Зубар
В Польщі вже досліджено серйозні ментальні розбіжності між людьми, які живуть в містах, заснованих за Магдебурзького права та тими, що побудовані за часів російської імперії. Виявляється, що сам план міста, що розташовано в центрі, як забудовувалися вулиці, як формувався план міста, дуже сильно впливає на стосунки між людьми.
В Польщі урбаністи ще в 1970-ті роки досліджували такі питання – як впливає ширина вулиці на стосунки між її мешканцями, де діти відчувають себе безпечніше – в закритому чи відкритому дворі. Як не дивно, виявилося, що саме в закритих дворах формуються підліткові банди і діти часто б’ються один з одним.
Чим ці досліди цікаві для України?
В нас є, як мінімум, чотири історичних типи забудови населених пунктів. Це:
- Міста, містечка, села, де хоч колись було Магдебурзьке право (всього 238 населених пунктів, включно з Києвом, аж до Полтавської області).
- Міста, містечка, села, які виникли за Козаччини (зокрема, практично всі старі поселення Слобожанщини)
- Міста, містечка, села, які були побудовані, або сильно розвинулися в складі Російської Імперії
- Міста, містечка, села, які з’явилися за часів УРСР.
Ментальна різниця між людьми, що живуть в таких населених пунктах, в нас практично не досліджена. Але досить глянути на карту вільних територій Луганщини, щоби побачити карту історичної Слобожанщини. Те саме, великою мірою, стосується і карти вільних населених пунктів Донеччини – це переважно історично козацькі поселення.
Побудова міста, розташування вулиць та площ, маршрути, які щодня проходить і проїздить людина, впливають на неї не менше навіть, ніж телевізор, хоча б тому, що телевізор можна вимкнути, а місто змінити набагато важче.
Вивчення ментальної різниці між мешканцями різних історично населених пунктів може дати підказку, як нам створити оптимальну модель місцевого самоврядування.
Треба базувати систему місцевого самоврядування в Україні на основі Магдебурзького права, з урахуванням особливостей козацьких міст. Децентралізація та місцеве самоврядування не має бути мандатом на свавілля місцевих лідерів. Не можна надавати такі права громадам, які не мають ще навичок розпорядження власністю, чи просто уявлення про відповідальність за спільну власність. Велика частина поселень в Україні просто не готова до розширення місцевого самоуправління, спочатку там мають сформуватися громади. І саме активне сприяння створенню місцевих громад має передувати адміністративній реформі.
Інакше нашу Україну порве на шматки локальними конфліктами.
Наш візит в Польщу став можливий завдяки нашим друзям з громадської організації Stowaryszenie 4 Czerwca та Посольства Великої Британії в Україні.
