Акція біля підземного переходу до «Злата міста» привернула увагу десятків людей.
Представники ПООТ «Просвіта» влаштували цей захід з нагоди 20-тої річниці Дня незалежності України.
Охочих взяти книжки виявилося чимало, всім не вистачило, тому що щасливчики брали по кілька екземплярів різних авторів. Серед останніх, приміром, Василь Стус, Сергій Гнойовий, Микола Кульчинський. Тематика книжок різноманітна — це і різножанрова поезія, і голодомор з політичними репресіями мовою документів і спогадів, й історичні нариси про козацьку добу. Були видання, присвячені окремим особистостям, — Симону Петлюрі та Степану Бандері. Їх розібрали миттєво. Окремо варто відзначити книжки нашого земляка Леоніда Рябченка, який зараз мешкає у Красногорівці. Він народився у 1927 році у селі Снітині Лубенського району. Був політичним в’язнем в СРСР. Прославився тим, що врятував півтори сотні підпільників у місті Інта (містечко, нині у республіці Комі РФ) від НКВДистів. Леонід Рябченко написав цікаву трилогію про своє життя: «Снітин в огні», «Снітинські дзвони», «Від Снітина до Інти».
Найдорожчі книжки із своїх запасів організатори запропонували знавцям української поезії.
«Полтавщина» запитала в одного з любителів української літератури — навіщо він взяв п’ять книжок. Андрію 23 роки, він з Дніпропетровська, помічник депутата тамтешньої обласної ради:
— Я раніше був русофілом, але останнім часом зрозумів, що помилявся. Дуже люблю літературу про справжню історію України, ту, яка замовчувалася за часів СРСР. У нас таких книжок днем з вогнем не знайдеш.
Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»
пан андрій бідкаються, що у нас на дніпропетровщині не знайдеш хорошої літератури. то так він хоче шукати. нехай зайде на сайт села Рубанівське, http://www.naviky.dp.ua, там, клопотами священника Василя Пишного, друкують чимало цікавих книжок, зокрема історичні довідники “Навіки” (2009, 2010). також може звернутися yuriykobzenko@i.ua, та отримати ел. версію книги “Матір мов” де, через корені мови Святого Письма розтлумачені 6000 слів, що ми вживаємо, але справжнього змісту, – не знаємо. це, щонайперше, такі слова, як: борщ, хата, украйн, словян, ха-хол, Київ тощо.