«Обережно, двері зачиняються. Кінцева зупинка….» Вам це знайоме? Мені теж. Але в мене це ще асоціюється з діяльністю нової влади. Повнісіньке фіаско. В зовнішній внутрішній та соціальній політиці. Складається враження, що в цієї влади її ніякої не існує,тобто політики. Бо ті потуги проведення антисоціальних псевдо реформ, оте нахабне, протиправне переслідування опозиціонерів, газові «війни» з Росією навряд можна назвати політикою (хіба що недолугою та бездарною). «Ми знаємо як домовлятися з Москвою….». Знайомі слова? Додомовлялися; на 25 років Крим здали в оренду Москві, а за це «піймали облизня». Ну ніяк не хочуть кляті «брати» визнавати контракти, підписані Ю.Тимошенко такими,що «завдали шкоди Україні». А це ніяк не вкладається в концепцію міфу регіоналів про «ворога народу» Тимошенко й повністю руйнує замовну справу проти неї. Не могли вони бути іншими з причини тогочасної політики Ющенка щодо УПА, голодомору та НАТО. На той час країна мала загрозу припинення постачання газу. І це чудово розуміє теперішня влада. Але екс-президента ні в чому не звинувачує. Що це плата за своєчасне «противсіхство»?
Соціальна політика. Скоріш за все антисоціальна. Тигипківське «затягування поясів» на фоні розбудови Межигір’я, показів «світського життя» по телебаченню, збільшення кількості мільйонерів в Україні під час кризи, якось не дуже гармонує з «покращенням життя вже сьогодні». Байки про те, що комусь треба приймати непопулярні рішення та про лікаря, який робить боляче пацієнту задля його одужання – задовольняють, хіба що саму владу. Підвищення пенсійного віку, а особливо збільшення страхового стажу при виході на пенсію знищує будь яку надію на гідну пенсію та «заслужений відпочинок». У 59 років людина, яка мала достатньо стажу для виходу на пенсію, згідно старого закону, ніяк не зможе заробити невистачаючого стажу згідно нового закону,тим більш що в такому віці влаштуватися на будь яку роботу практично неможливо. Тому ця влада розраховує на те, що більшість з тих,хто виходитиме на пенсію у найближчі роки, отримуватиме мізерні пенсії, бо не матиме достатнього страхового стажу. Тим самим, прирікаючи на жебрацьке існування пенсіонерів, полегшують собі життя. При цьому свято оберігають права та статки тих колишніх та й теперішніх можновладців-пенсіонерів, які отримують непомірно високі пенсії. Конституція, бачте не дозволяє зменшувати їхні статки. А наші з вами дозволяє? Якась вибіркова Конституція у цієї влади. Конституція під себе. Та вони і владою стали завдяки власному вільному трактуванню Конституції. Сподіваюся ненадовго. Події біля Верховної Ради 20 вересня 2011 року показали, що терпіння народу не безмежне. Знущання над власними народами ще не минулися жодній владі. Не минеться й цій. Влада в Україні дійшла свого логічного кінця – тупікового періоду. Для них ще є вихід, єдиний-добровільно піти геть. Можливо тоді Історія їх пробачить. А нам з вами треба чітко пам’ятати, що в Україні джерелом влади є український народ і ми просто зобов’язані відстоювати свої права та свободи.
Гасло – не бійся, не зраджуй, не мовчи, в свій час проголошене Народним Рухом України повинно стати життєвим кредо кожного свідомого громадянина України!
Олександр Денисов, голова Харківської обласної (крайової) організації Народного Руху України
