15 грудня 2011 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочалась Всеукраїнська наукова конференція «Ярослав Дашкевич і українське сходознавство», присвячена 85-річному ювілею видатного професора.
Відкрила конференцію проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька, яка наголосила на непересічності та надзвичайній важливості особистості Ярослава Дашкевича в історії української науки загалом та Університету зокрема. «Хоч Ярослава Романовича вже немає з нами, але його наукові принципи, настанови та чесноти слугують нам дороговказом і сьогодні», сказала проректор.
На думку Марії Олексіївни, саме постать Ярослава Дашкевича є прикладом вільного науковця, який розширив і збагатив горизонти наукового мислення багатьох сучасних учених.
Від імені адміністрації філологічного факультету та від себе особисто привітав присутніх декан Ярослав Гарасим. У своїй промові Ярослав Іванович розповів про наукові інтереси, навчання та роботу видатного сходознавця в Університеті: «Ярослав Дашкевич був авторитетним дослідником важливих проблем. Завдяки йому Університет налагодив співпрацю з багатьма іноземними установами. Він мав багато ідей і реалізовував їх».
Після урочистого відкриття відбулось пленарне засідання конференції.
Спогадами про Ярослава Дашкевича поділився доктор історичних наук, професор з Мілану Альдо Мартурано, який виголосив доповідь, присвячену значенню булгарсько-тюркського чинника в історії Русі. «Коли я познайомився з Ярославом Дашкевичем, то був вражений його снагою наукового пошуку. Дуже важко будь-якому науковцю досягнути рівня професора Дашкевича», – наголосив італійський науковець.
Із науковою доповіддю про необхідність продовження розвитку кипчакознавства та перспективи цього розвитку виступив доктор історичних наук із Варшави Едвард Триярські.
Завідувач кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Ферхад Туранли зосередив увагу на проблемах методології сходознавчих досліджень, зокрема джерелознавства, текстології і термінології.
Також із доповідями виступили провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України Юрій Кочубей і доктор філологічних наук, професор кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Т. Шевченка Костянтин Тищенко.
Після пленарного засідання конференція продовжила роботу у чотирьох секціях, присвячених науковій спадщині Ярослава Дашкевича, Близькому Сходу, культурі та мові Далекого Сходу.
