Рішучість студентів зростає. Щоб заявити власну позицію та добитися виконання вимог, вони спромоглися прорватися в хол Верховної Ради. Така подія викликала широкий суспільний відгук.
Саме в цей день, 10 січня, депутати ВР також не нудьгували – грали, для багатьох з них улюблені ще з рекетирських часів кінця 80-х – початку 90-х минулого століття, „наперстки”. Гра з кримінальним відтінком характеризується одним-єдиним словом – „кидалово”, тобто шахрайство.
Так і було. Студенти скандували: „Знання – не товар, універ – не базар”, „Маємо право на протест”, „Не бийте ногами студентів”, „Ганьба”. А в цей час депутати перекидали три „наперстки”-закони „Про вищу освіту”, № 9655, № 9655-1, № 9655-2 відповідно.
Студенти мають перестороги до всіх трьох законопроетів, вимагають їх не включати до порядку денного, вони категорично не сприймають такі нововедення як: щорічне збільшення плати за навчання для студентів-контрактників; нівелювання результатів ЗНО, через введення трьохступеневого вступу – бал ЗНО, бал атестата та бал ВНЗ; відновлення системи хабарництва при вступі до вишів (хабар ректору – поступив); студенти-„четвірочники” не зможуть отримувати стипендію; відрахування студентів за „академічний плагіат”; обмеження студентського самоврядування та автономії ВНЗ.
А в цей час, святковий час, серед „властьімущих” творилася чудасія… Табачник, перебуваючи у Вінниці, занюхує у київських студентів-протестувальників похмілля. Мабуть, набрався екстрасенсорики в „доктора” Пі-Слюсарчука, або, можливо, друзі-регіонали добре причастили „товаріща” в подорожі Центральною Україною (перекладати власні гріхи на інших – в стилі теперішньої влади). Перший заступник Табачника – Суліма, замість профільної роботи, на погоджувальній раді вивчав зміст слів „ендаумент” і „даун”. На даний момент залишається суцільною загадкою „діяльність” кума Табачника – Луцького. Яким чином він обходив Регламент ВР, де висновки очолюваного ним Комітету з питань науки та освіти ВР щодо освітянських законопроектів, а отже, як бути з порушеннями правових процедур, – тиша. І це ще не все: „непримиримі вороги”, а насправді, зіграна команда „влада- опозиція” вкотре показала результативну гру, в цьому випадку, проти авангардної частини українського народу – студенства. Спільними зусиллями ця команда проштовхнула законопроети в порядок денний ВР.
… Жили-були собі студенти та існувала для себе влада.
Вже так заведено в суспільному житті: студентська молодь вічна, а владу міняють-скидають і на її місце заступають вчорашні студенти.
Маркіян Гудз, учасник Громадянського руху „Відсіч”
