«Зняти міліціонера» – нова громадська ініціатива у Києві

Всесвітній рух «копвотч» прийшов в Україну. Його суть проста – пересічні громадяни знімають на камеру підозрілі дії міліціонерів, а свої відеоролики викладають в інтернет.

Громадський активіст Євген Крапивін – завсідник столичних автозаків. Його акції протесту не раз закінчувалися «запрошеннями» проїхатися до відділку міліції. Подібні ситуації Євген вважає не поодинокими, а радше – типовими для України. Недовіра до дій правоохоронців та бажання привчити людей відстоювати свої права підштовхнули хлопця запустити новий для України рух під назвою «копвотч» («copwatch» з англ. – нагляд за «копами»).

 

Євген КрапивінЄвген Крапивін

В Україну рух прийшов зі США. Там він став популярним іще в дев’яності роки минулого століття. Одну зі своїх найуспішніших кампаній американські копвотчери розгорнули 2009-го року, коли один з поліцейських патрулів Окленду, Каліфорнія, зупинив компанію гамірних молодиків, у тому числі й 22-річного м’ясника Оскара Ґранта. Хлопця кинули на землю долілиць, а коли той намагався чинити опір, один з поліцейських пальнув йому в спину з пістолета, смертельно поранивши. В суді «коп» дотримувався версії, що переплутав пістолет із газовим балончиком. Утім, брехливість його слів довів відеоролик, знятий «копвотчером» на мобільний телефон. Після появи ролику в інтернеті, містом прокотилася хвиля протестів, а копа-вбивцю засудили до десяти років ув’язнення.

Копвотчери лише спостерігають, а не втручаються

Українським послідовникам руху до американських масштабів іще далеко, але перші здобутки уже є. «Було це на Майдані Незалежності в Києві, – переповідає копвотчер Крапивін. – Міліціонери зупинили чоловіка з алкоголем. В принципі – це правильно, але вони не дотримались процедури і почали щось від нього вимагати. Людина потягнулася за гаманцем і почала діставати гроші. Тут правоохоронці помітили нашу камеру і відмовилися брати купюри. Але один із людей у формі смикнув чоловіка за руку і повів його в перехід. Ми рушили за ними. Там зняли, як правоохоронці знову гроші вимагали, але на камеру брати не хотіли. Ми все стояли і знімали. Врешті, їм набридло чекати, і вони людину відпустили».

 

Затримання демонстрантів нерідко супроводжується порушеннямиЗатримання демонстрантів нерідко супроводжується порушеннями

Організатори руху пояснюють – вони не провокатори, і діють під гаслом «Я тут, щоб спостерігати. Я не збираюся втручатись». Іноді годинами ходять містом, але нічого цікавого не знаходять. Уже розробили й власний кодекс поведінки. При собі треба мати паспорт, бути тверезими, «полювати» групами по 3-5 людей і не ходити за міліціонерами більше 10 хвилин, якщо ті нічого не порушують. Знімати можна тільки тоді, коли стражі порядку поводяться підозріло. Витягати камеру радять, коли міліціонер просить когось показати документи, заходить в магазин (кафе, бар, ресторан), курить, розмовляє по мобільному телефону чи викликає підозру, що перебуває при виконанні обов’язків у нетверезому стані.

«Копвотчинг дає відчуття екстриму»

 

Крапивіну вже не раз випадало їздити в "автозаку"Крапивіну вже не раз випадало їздити в “автозаку”

Нині копвотчери діють лише у Києві. Новачкам читають тренінги про те, як правильно поводитися з правоохоронцями, а теоретичні знання пропонують одразу закріпити на практиці. Самі ж засновники руху взаємодії з міліцією навчилися у старших колег з Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ). Це правозахисники, які вже багато років займаються масштабним моніторингом діяльності міліції в усіх регіонах України.

Нових активістів у контролі за стражами порядку експертна організація підтримує. Утім, чи на довго їм вистачить снаги, прогнозувати не береться. «Поки що ці молоді люди лише скопіювали вже відомий бренд, і вчаться робити так, як це роблять пересічні американці», – каже голова асоціації Олег Мартиненко. Він наголошує, що копвотчери – типові фрілансери з досить нестійкими інтересами. Сьогодні вони розгортають кампанію, а завтра можуть знайти інше хобі. Та поки молоді люди горять цією справою – діють вкрай активно, їх флеш-моби і раптові виїзди приносять видимі плоди. «Така форма нагляду за міліцією приваблює молодь, оскільки дає необхідне відчуття екстриму і в той же час є безпечною, оскільки «споглядачі» не роблять нічого протизаконного», – підсумовує правозахисник.

Знати закони, щоб не вляпатися у неприємності

 

"Знімати на відео - лише якщо є ознаки протиправної діяльності"“Знімати на відео – лише якщо є ознаки протиправної діяльності”

Юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай пояснює, що згідно з Цивільним кодексом, людину можна знімати тільки після її згоди. Якщо зйомка ведеться на на зборах, конференціях, мітингах та в інших публічних місцях, згода є «автоматичною». Тобто, головне, щоб міліціонер не був проти включеної камери, а зйомка велась не приховано. У цьому й проблема. Часто міліціонери агресивно реагують на камеру і не дозволяють себе знімати взагалі. Однак під час виконання службових обов´язків міліціонери не можуть посилатися на “право на приватність”, яке поширюється на пересічних громадян, каже юрист. Тут Розкладай радить звернути увагу на те, чи є в діях копвотчерів суспільний інтерес. «Якщо відео показуватиме аморальну або протиправну поведінку міліціонерів, у нагоді стане закон про інформацію. Він дозволяє поширювати інформацію з обмеженим доступом – до якої належить будь-яка інформація про фізичну особу, – якщо право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення», – уточнює правник.

Копвотчери пригадують, як після однієї зі зйомок на Центарльному вокзалі Києва до них підійшов міліціонер і попросив: «Не викладайте це відео в свої інтернети. Не ламайте людям долі!» Крапивін з друзями пообіцяв – щойно міліція перестане порушувати закон, вони одразу перестануть знімати. Трапиться це, вочевидь, не скоро. За останніми даними центру Разумкова, нині лише 20% українців вважають міліцію гарантом безпеки, натомість понад 30% називають її фактором небезпеки.

Перший етап копвотчерської кампанії триватиме до середини травня. Потім хлопці збираються проаналізувати здобутки і поширити рух на всю Україну.

http://www.dw.de/dw/article/0,,15861808,00.html

Інформація від самого руху

На початку квітня в Києві з’явилася рух «COPWATCH», це ініціатива під назвою «Громадський нагляд за діями міліції “COPWATCH”», головною задачею якої є громадський нагляд за працівниками правоохоронних органів.

Copwatch – потужний рух моніторингу діяльності міліції по всьому світу. Кампанія стартувала і приєднатися до неї може кожен бажаючий – навчання і практика абсолютно безкоштовні.

Мета: Створення широкого поля громадських моніторів за діяльністю патрульної служби для створення в останніх уявлення про постійне слідкування за законністю їх дій з боку громадян.

В рамках ініціативи пройде сім тренінгів техніці громадського по нагляду та сім моніторингів. Де учасники познайомляться із основами поведінки та спілкування із працівниками міліції під час нагляду та матимуть можливість отримати практичні навички.

 

Детальна інформація:

 

Блог: http://copwatchua.blogspot.com/

 

ФБ: http://www.facebook.com/pages/Copwatch-Ukraine/262600567166665

ВК: http://vk.com/copwatch

E-mail: copwatch.ua@gmail.com

Über Nataliya Zubar 2362 Artikel
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

1 Kommentar

  1. люди роками цим займаються і відстоюють Вас і Ваші права… І не пройшло навіть і семи років, поки Ви висвітлили це в новинах

Kommentare sind deaktiviert.