За даними Київського міжнародного інституту соціології, до Верховної Ради нового скликання можуть потрапити шість політичних партій. 29,1% громадян, які готові йти на вибори (16% від загальної кількості виборців), підтримують Партію регіонів. Друге місце, з результатом у 26,2 % (14,5% всіх українців) має об’єднана опозиція на чолі з Яценюком. !4,5% активних виборців (8% всіх українців) підтримують «Удар» Віталія Кличка. Далі йдуть Компартія, «Україна-Вперед!» та «Свобода».
Якщо згадати показники минулого місяця, то опозиція вже втратила близько 4% рейтингу. І одним з факторів, які вплинули на такий результат, стала інформація про ймовірних мажоритарних кандидатів по округах. Адже за попередніми даними, серед когорти тих, хто вирішив спробувати свої сили на мажоритарному окрузі під прапорами об’єднаної опозиції, з’явилися досить неочікувані кандидати. Неочікувані в тому плані, що вони добре відомі для загалу своєю співпрацею з Партією регіонів, були її членами, працювали у виборчих штабах, змінили не одну партію і встигли засвітитися у скандалах.
Не дивлячись на постійні декларації опозиції про те, що нібито на цих виборах, а перед цим на місцевих і т.д., саме вони представлять команду політиків нової генерації, нові обличчя, в реальності все виявляється навпаки. Можливо, кілька нових облич і засвітяться – це переважно спонсори партійних босів, але у перших рядах ми все рівно бачимо все ті ж обличчя відомих депутатів, та ще й таких, які перед виборами швиденько змінюють партії, намагаючись потрапити до прохідної частини списку або вибити собі прохідний округ.
Втім, якщо на минулих виборах симпатії виборців ще можна було купити за гречку і сховатися за опозиційними лозунгами та «юліною косою», то сьогодні виборець став, як-то кажуть, «прохаваним». Гречку візьме, а от чи голосуватиме?
Взяти хоча б 158-й округ на Сумщині, до якого входять найбільш опозиційні райони області – Білопільський, Краснопільський, Сумський та частина міста Суми. Провладні партії чи кандидати тут ще жодного разу не перемагали. Але на цих виборах такий шанс у них є. Адже від імені об’єднаної опозиції тут активно почав роздавати горілку та церковні календарі зі своїм обличчям відомий «екс-директор парламенту» і права рука Кучми – Олександр Волков. Про його політичну кар’єру та репутацію писалося багато. Поява Волкова на Сумщині спричинила розкол місцевої «Батьківщини» (взяти хоча б ситуацію з фракціями «Батьківщини» в Сумській обласній та міській радах), він ще й встиг пересварити місцевий КОД (чого тільки коштували мати Волкова на адресу керівництва «Фронту Змін», які він неодноразово повторював в ефірі місцевого телеканалу). Тоді Сумсьий КОД звертався до керівництва всеукраїнського КОДУ з декларацією про невідповідність Волкова вимогам до опозиційного кандидата. Але, як бачимо, Волков продовжує роздавати горілку та макарони зі своїм обличчям на окрузі. Говорять, що за те, щоб йому віддали саме цей округ, до якого він власне не має жодного «історичного» відношення, окрім нещодавно забраних у нього мисливських угідь, Олександр Волков виклав 1,2 млн доларів. На думку сумських експертів, кандидатура Волкова – завідомо програшний варіант для опозиції. Його абсолютно не сприймає ні місцева еліта, ні переважна більшість населення, ні навіть частина «бютівців». Немає жодних гарантій, що він виграє на окрузі, проте є гарантія того, що його політичний негативний шлейф позбавить опозицію як мінімум 2-3% виборців. Тим самим він перейде дорогу кільком імовірним кандидатам-списочникам.
Схожа ситуація і по Уманському округу. Там єдиним опозиційним кандидатом позиціонує себе член «Фронту Змін» Максим Поляков. Втім до «Фронту» він встиг побути і палким «регіоналом», і «литвиновцем», а вже перебуваючи у ФЗ на останніх місцевих виборах працював у штабі мера-регіонала Бодрова. Показовим є той факт, що й нині «Фронт Змін» знаходиться у складі більшості з Партією регіонів в Уманській міській раді. А це для партії Яценюка просто «щось із ряду вон»… Нещодавно Поляков дав гучну прес-конференцію, на якій заявив про своє звільнення з посади заступника міського голови через тиск з боку «регіонів» – нібито вони вимагали від нього вступити до «біло-блакитних». Втім це викликало обурення від керівництва уманського осередку Партії регіонів, мовляв, вони жодного разу не пропонували Полякову вступати до партії. Жоден із уманських політологів не погодився прокоментувати дії Максима Полякова, пояснюючи „не для преси”, що він за рік роботи з владою набрав досить фінансового та адміністративного ресурсу, щоб не лише забезпечити себе політичною рекламою, а й закрити рота неслухняним.
Що такі люди з темним минулим можуть дати опозиції?
Тенденція очевидна: по-перше, це мінус 3-5% від загального рейтингу партії. Тобто як мінімум 5-7 кандидатів-списочників не потраплять в парламент завдяки таким одіозним постатям. Показово, що у «Удара» Віталія Кличка за відсутності чіткої ідеологічної складової, але за наявності саме нових облич, рейтинг постійно йдуть вгору.
По-друге, це програш по округах. І якби кандидати не малювали собі рейтинги, в яких вони – безперечні фаворити, восени для партійних босів, не знайомих із ситуацією на місцях, буде великим сюрпризом, коли «фаворити» програють або «регіоналам», або представникам місцевих бізнес-еліт, які підуть на вибори само висуванцями.
По-третє, журналісти і громадські організації, як-то рухи «Чесно» та «Опора», які займаються моніторингами політичних процесів в Україні, будуть постійно розкручувати тему неприйнятних кандидатів через ЗМІ.
Врешті решт, опонентам взагалі не треба буде ламати собі голову: бери і використовуй негатив щодо кандидатів – ось тобі і кампанія: «не стільки я хороший, скільки той такий поганий».
Партійні з’їзди пройдуть в кінці липня. Враховуючи те, що третина українців ще не визначилася з вибором, опозиція ще може покращити свої показники, якщо вольовим рішенням звільниться від «тухлого» баласту, нехай і жертвуючи при цьому їхнім спонсорством. В іншому випадку – і народ це чудово усвідомлює – жодних зрушень у країні і після цих виборів не буде. Адже біля кормушки залишаться все ті ж обличчя…
Віталій Моісеєнко,
Депутат Сумської обласної ради п’ятого скликання,
Спеціально для Сайту «Майдан»
