Іван Семесюк: Відкритий лист до вітчизняних митців всіх жанрів (і всіх охочих до дурного читання маячні)

Почну з далеку…

Спочатку я вам розповім, чому в Україні так складно і некомфортно бути патріотом в усіх сенсах цього слова, як у пристойному сенсі так і у аграрно-сільському. І чому навколо цієї простої штуки виникає стільки смішних непорозумінь. Отже…

Патріотом чого є українськи патріот? України. Що таке Україна? Багато що.
Ну перш за все це така держава. З нею все ясно, складно бути патріотом такої кволої хуйні як наша нинішня держава.

Україна це український народ. Який він (у цілому)? Продукт негативної селекції, завдяки комунякам. Двадцяте століття видрало з нього найкращих, погубило у топках війн і соціалістичних містеріях. Ми не є нащадками найкращих, ми є нащадками тих хто лишився. Тому такі хуйові люди з масними базарними пиками і золотими зубами складають основу популяції, не всі але переважно.

Україна це історія. Ті ж таки комуняки в нас її забрали. Ми не знаємо Костянтина Острожського проте постійно чуємо по козаків котрі і звели у могилу основу основ нації – шляхту. Шляхту як верству, що виробляє і вживає високу культуру. Пройобана держава, пройобана можливість високої аристократичної культури. Лишається історія самого лише села. Хто, куди і коли гнав череду на пасовисько. Цікаво, нічого не скажеш.

Україна це народні звичаї та традиції. Якщо коротко – нахуй народні звичаї та традиції.

Україна це красиві дівчата. Справа звички але дійсно красиві. Ну і шо?

Ну і так далі, друзі. Отже українці просто вимушені бути патріотами цієї учорашньої розмазні бо іншої вони просто не знають. Або вимушені ненавидіти все українське.

А ось тут починається найцікавіше, те чого українці не розуміють і не хочуть розуміти. Насправді патріотизм це є така ж сама творчість як і музика, живопис, або поезія. Патріотизм це не коли ти пишаєшся а коли створюєш щось нове, таке чого іще не було. Коли ти створюєш тоді ти і стаєш людиною. Нема високої аристократичної культури? То створюї її. Нема цікавих сенсів – продукуй їх. Нема шляхти – стань нею. Нема приємної історії – грай її. Створи свої маленькі цікаві історії і вмонтуй їх туди. Постався до країни як до нового арт-проекту. Малюй її, пиши її, співай її заново, вигадуй нову.

Нації або соціальні структури не треба відроджувати, їх треба створювати. На це тихенько натякав ще Беніто Мусоліні, доречі. У нашому випадку створювати треба геть все заново. Заново наповнювати сенсами та ідеями порожнечу. У цьому плані нам дуже поталанило. Ми можемо відбуватися як архітектори абсолютно нової будови, створити нову свіжу Америку, королівство, республіку, все що завгодно. А для цього треба виробляти нові культурні коди і смисли а це залежить, як не дивно, від невеличкої купки активних митців різних жанрів котрі і є тим самим хімічним виробництвом, що вигадує нові естетики та нові каркаси для майбутнього.

Єдине шкода, що більшість наших творців не дуже то й хоче створювати “нове своє” а хоче довбатися у “старому чужому” яке чомусь вважає неїбись яким актуальним і сучасним, або ж просто рефлексують на свої кімнатні тіні. Мудаки одним словом.

Будьте патріотами того, чого ще нема. Створіть те, чого ще нема. Нам треба з нуля “фантазувати” середовище, країну, культурний ландшафт. Такий патріотизм мені видається вельми цікавим. Втім як собі хочте, канєшно. Малюйте бузок, відливайте з бронзи пиздуватих “арлєкіно” (фу яке ж гівно), знімайте паралічно-актуальні відеоарти про квірт-родини, плетіть брилі із соломи, виставляйте глобальні плямки і кавалки у темряві арт-сквотів. Гнийте далі, панове митці. А я піду намалюю лютого Кнура котрий вас пиздить.

Данке. Ваш Семесюк

І не носіть вишиванок, носіть краще Fred Perry

https://www.facebook.com/ivan.semesyuk/posts/512671688783403

Über Nataliya Zubar 2362 Artikel
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

4 Kommentare

  1. яка оригінальність мислення. особлива новація втілена в матюках – не в огидних москальських, а в новітніх українських, як світочі народжуваної нової патріотики від Самосюка.
    інформація для автора: мотузки й мило продаються в кожному господарчому магазині, але такому новатору (нехай покаже там свою статтю), сподіваюсь, дадуть безкоштовно

    • Як казала одна люта пані – поцілуйте мене тісно у зад.

  2. Рассоха Ігор · Kharkov, Ukraine
    Дуже прикро, що Майдан розміщує безграмотну маячню. І те, що невіглас Семесюк завершує свою маячню нібито позитивним (і в принципі слушним) закликом, ніяк його не виправдовує. Бо маячня залишається, а в поєднанні з закликом, що викликає певну згоду, багато хто з прихильністю може сприйняти і отруйну маячню. У України дуже БАГАТО історії, при тому історії гордої і переможної. Тут вперше в світі приручили корів та коней, почали вирощувати просо, горох, цибулю, часник, вишні, сливи та багато що ще, тут вигадали колесо, вершництво, морський якір (якір з “лапами”, який греки називали “скіфським”), кінський хомут, карти Таро (в Криму), сучасні методи боротьби з епідеміями (Самойлович), важку авіацію, українці вперше в світі винайшли електрозварювання (Бернардос), “рентгенівське” випромінювання (Пулюй), імунітет (Мечніков), протон-нейтронну структуру атомного ядра (Іваненко), сучасну теорію космічних польотів (Кондратюк), атомну бомбу (Маслов і Шпинель у 1940 році в Харкові), сучасну скульптуру (Архипенко) тощо. В Україні виникли найдавніші в світі справжні міста, звідси почалася світова експансія індоєвропейських (і не тільки) народів, звідси скіфи розгромили Ассирію, а готи – Рим, звідси зупинили турецьку навалу на Європу, саме українці (махновці) нанесли вирішальну поразку Денікіну і таким чином поховали проект “Великой России”, саме за Україну відбувалися найбільш запеклі битви Першої і Другої Світових війн… І все у нас гаразд і зі славою, і з аристократизмом. А от саме такі хами і безбатченки, як Семесюк, і прокладають шлях до влади януковичам.

  3. Добра стаття і добре що дискутивна, але не варто відрікатись від традицій варто правильно трансформувати їх. Гармонія – єдине шо важливо у мистецтві і це – золота буддівська середина. Щодо вишивки, то у 19 ст. не вишивав хіба лінивий, вишивала вся Європа, і Східна і Західна. Навіть в русскіх глубінках. Але вишивку на рівень національного українського бренду піднімала якраз уся ШЛЯХЕТНА еліта: Леся Українка, Васильківський, Новаківський, Кульчицька, Петрицький, Крушельницька та ін. Шевченко, Франко чи Бойчук і Панькевич – теж ШЛЯХЕТНА еліта
    І супрематизм Малєвича і фовізм, футуризм Бурлюка – виріс із вишивки. І Семесюка вишивані пси (без сумніву ґеніальні) та інша його творчість теж ніколи б не з’явилися, якби не існувало бренду українських вишиванок. Вишивка, це однозначно круто (не маю на увазі базарних однотипних візерунків на трусах). Традиції лише підкреслюють силу культурних революцій. Ну, десь так приблизно… Виглядає, що Семесюк малює одно, а говорить інше.

Kommentare sind deaktiviert.