На останній день січня припала чергова ювілейна сорокова сесія Ірпіньради. Раніше бували сесії «після дощику в четвер», а цього разу – у четвер після хуртовини, яка щедро засипала снігом двори дороги та тротуари Ірпеня. Словом, цього непогожого дня природа ще більше ускладнила бажаючим добиратися до будинку Ірпінської міської ради, де відбувалася сесія. Незважаючи на це, людей назбиралася повна зала. Така підвищена відвідуваність депутатів, громадськості та ЗМІ віщувала цікаві події на сесії Ірпінської міськради. Й справді, численна присутність мас-медіа спонукали «народних обранців» до неабиякої красномовності та епатажності.
Регіоналу соромно з’являтися у своєму окрузі
«Не знаю, що за свято, що на сесію зібралося так багато людей, і в більшості незнайомих мені, як міському голові», – сказав відкриваючи засідання мер Ірпеня Володимир Скаржинський. Зокрема, його здивувало, що на сесію пришли представники не тільки Ірпінського УДАРу, а й з Києво-Святошинського району, а також помічних народного депутата Віталія Кличка.
Почалося засідання з оприлюднення заяви Ірпінського УДАРу про відкликання з депутатів Сергія Тішина, який 2010 року отримав депутатський мандат за списком цієї партії. Замість нього депутатом ТВК визнала наступним у списку Івана Меглазова, який ще повинен зареєструватися в ОВК. Сергій Тішин був присутній у залі і навіть піднімав руку під час голосувань, проте його голос вирішили не враховувати.
Потім з заявою виступив депутат-мажоритарник від округу №7 Ігор Вишняков, який заявив про неодноразову незгоду в позиціях з депутатською фракцією Партії регіонів, до якої він донедавна входив та був виключений буквально напередодні звітної сесії. Вишняков не схильний розцінювати таку подію, як якесь протистояння, це – «лише робочі моменти нашого міста та депутатського колективу». Ігор Анатолійович далі у своїй заяві розшифрував «робочі моменти» фракційної незгоди всередині ПР: «Члени Партії регіонів – саме ми напряму асоціюємося з владою, беремо на себе відповідальність, за яку ми повинні будемо відповісти у кінці нашого депутатського шляху… пройшло два з половиною роки – не знаю, як вам, але мені соромно з’являтися у своєму окрузі, на своїй виборчій дільниці і розмовляти зі своїми виборцями», оскільки «економічні та соціальні можливості розвитку міста кращі, аніж в інших регіонах, але… якщо й відбуваються зрушення, то дуже повільно й непродуктивно». Відтак, Ігор Вишняков звернувся з закликом до депутатів-мажоритарників Партії регіонів, аби вони розпочати активну роботу «з розвитку кожного округу й Ірпеня в цілому», скільки «люди хочуть опалення не 11 градусів в батареях, а 25 за заплачені свої гроші». Пізніше, коли надійшла черга розгляду змін складу депутатських комісій, Ігор Вишняков висловив подив чому 1 мільйон 300 тисяч грн. спрямовано на вулицю Щорса, яка минулого року ремонтувалася, а також на капітальний ремонт поливальної системи біля міськради, яка також робилася минулого року. «Навіщо повторно вкладати гроші туди, де вони вже закопані?! Якщо це комусь треба – так ви скажіть! Давайте гроші спрямовувати на розвиток міста, а не закопувати їх у землю!» – закликав владу Ігор Вишняков.
І взагалі депутат-мажоритарник порадив частіше турбувати й звертати увагу міського голови «спрямовувати ресурси розвитку у ті злополучні місця, де вже два роки, а до цього ще п’ять нічого не проводилося – ні ремонтних робіт, ні конструктивних змін в округах, ні благоустрою». До речі, міський голова Володимир Скаржинський також балотувався на цю посаду від Партії регіонів, про авторитет якої так піклувався нещодавно виключений з провладної фракції депутат Вишняков.
Надалі ірпінському голові найбільше дошкуляли депутати-мажоритарники, але здебільшого не від провладної партії. Спочатку Валерій Пєший (мажоритарник, обраний від ВО «Батьківщина») запропонував внести до порядку денного питання, яке зібрало 14 депутатських підписів, про переобрання секретаря міськради Олега Білецького (списочник від ПР) та обрання секретарем ради Ярослава Місяця (списочник від УДАРу), а також обрання першим заступником міського голови Олега Чернецького (депутат Київської облради від ВО «Батьківщина») .
Слово взяв Ярослав Місяць, який подякував депутатам за таку довіру, але сказав, що вже працював у виконавчій владі й більше не збирається співробітничати зі Скаржинським та його командою через незгоду у підходах до роботи. І взагалі, за словами Місяця, він та Ірпінський УДАР ставлять за мету зміщення з посади нинішнього голову та його команду. Водночас, Ярослав Місяць закликав депутатів допомогти Скаржинському посилити його команду, «аби не допустити краху міста», щоб хоч «тимчасово ми могли утримати ситуацію в місті і уникнути катастрофи». По реакції опозиційно налаштованих депутатів можна було зрозуміти розчарування такою позицією головного ірпінського ударівця, розцінену як непослідовність та недостатню принциповість. Відтак, пропозиція про переобрання секретаря набрала лише 10 голосів «за». Так само, як і пропозиція про обрання заступником мера Олега Чернецького, оскільки це питання «ніде не обговорювалося».
Депутат Юрій Денисенко (списочник від «Фронту змін») виступив з пропозицією внести до порядку денного й затвердити на сесії «Типовий статут комунальних підприємств Ірпінської міської ради», оскільки «за два роки жоден з керівників комунальних підприємств за викликом ради – не звітував». Незважаючи на те, що Володимир Скаржинський запропонував розглядати це питання не «з кондачка», а через два тижні – воно набрало більшість 22 голоси для внесення до порядку денного, й потім «Типовий статут комунальних підприємств» було також підтримано більшістю голосів.
Не пройшли «благі наміри» дерибану лісу
Потім депутат від ВО «Свобода» Богдан Мельничук запропонував зняти внесене до порядку денного питання про «затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кварталу 52 виділів 10, 11 Ірпінського лісництва, що знаходиться в постійному користуванні ДП «Київський лісгосп» на території Ірпінської міської ради». Свою позицію Богдан Мельничук пояснив так: «Більшість депутатів, а громада стовідсотково не знають, що насправді криється за таким, на перший погляд, благим наміром. Це питання досить відомої в Ірпені родини, яка має відношення до дерибану нашої землі, до знищення парків і скверів Ірпеня. А для своїх маєтків вони розпорядженням Київської обласної ради № 319/311 від 25.07.12 р. добавляють по 20 соток державного лісу». Хоч і не було названо прізвище «відомої в Ірпені родини», але обізнаним з Ірпінськими реаліями стало зрозуміло, що йдеться про сімейство вже екс-депутата ВР Петра Мельника. Відтак на виступ Мельничука Скаржиснький відповідав схвильованим голосом, збиваючись з думок: «Ви не правильно говорите тому, що звернулися до міської ради не клан, чи як ви там називаєте, родина… а звернувся «Київський лісгосп» – державне підприємство, яке з благими намірами хоче зробити те, що воно пропонує… і я тут не бачу нічого… причому тут люди, які там поряд живуть?». Проте, за пропозицією депутата від «Свободи» міський голова змушений був поставити на голосування зняття даного питання з порядку денного – що й було зроблено більшістю голосів. Адже насправді попри регіональну більшість в Ірпіньраді – регіонала Мельника (тепер вже просто ректора Податкового університету) підтримує лише близько половини депутатської фракції ПР – його родичі та підлеглі.
Далі депутат-мажоритарник від округу № 13 (Романівка та Стоянка) Олександр Бурчак, який більше року тому вийшов з фракції ПР, висловився на підтримку Ігоря Вишнякова щодо роботи в округах мажоритарників. Так Бурчак висловив занепокоєння, що в його окрузі через зволікання КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» ще й досі не встановлений світлофор на новій дорозі Ірпінь-Романівка-Київ, внаслідок чого трапляються ДТП, інформація та відео яких є в інтернеті. Його виступ перебив Скаржинський, сказавши, що це питання не має відношення до порядку денного. «Коли будемо розглядати бюджет, гроші, дєльож – обов’язково вам надамо слово і будете відстоювати те, про що ви говорите», – сказав міський голова. «Так чому ж цього не можна було зробити раніше?!», – вигукнув депутат-мажоритарник від округу №3 Андрій Страховський. Чергова перепалка емоційного депутата з міським головою завершилася таким висновком Страховського: «Мер мені бреше два з половиною роки й буде брехати! Я не буду голосувати ні за яке його питання, не хочу його підтримувати! Він розвів хто зна що у цій раді! Якихось бандитів привіз!».
Також прокоментував виловлювання міського голови депутат-мажоритарник від округу №2 Дмитро Войцех (півроку тому вийшов з ПР): «Забувайте це слово «ділити». Досить! Нічого вже ділити – пора робити!». Подальше обговорення процедурних питань переросло в черговий «обмін люб’язностями» між мером та депутатом. Скаржинський: «Говоримо на словах одне: ми за те, щоб розвивався Ірпінь, а по факту – робимо навпаки. Оце наше подвійне дно!». На це Войцех звинуватив міського голову, що він вже два роки маніпулює бюджетом. Далі міськрада на вимогу прокуратури скасувала своє попереднє рішення від 21.01.2011 року «про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельну ділянку» 3,4 сотки, оскільки на тому місці «фактично розпочалося багатоквартирне будівництво».
«Тикання» секретарю ради
Далі депутати перейшли до затвердження нового варіанту складу постійних депутатських комісій. Валерій Пєший одразу звернувся до секретаря ради Олега Білецького: «Хочу задати запитання товаришу, який це зачитав (персональний склад комісій – ред.) – ти взагалі за професійними ознаками ділив людей на комісії чи так? Хто тобі розклав всю цю справу?». Білецький: «Я попросив би не переходити на персоналії й не тикати мені». Пеший: «Ти для мене – «ти»! Я бачу, як ти організував сесію». Секретар ради відповів Пєшому у такому плані, що мовляв, новий варіант складу комісій – це не тільки його, а колегіальна творчість. Зміни до складу комісій – нагальна необхідність, оскільки «бюджетна комісія три місяці не може зібратися». Щодо персоналії Валерія Пєшого, якого перевели з комісії земельних відносин, лісових та природоохоронних питань до комісії з питань, освіти, науки, молоді, спорту та фізичної культури, то на це Білецький відповів емоційно збудженому депутату, який підкреслено перейшов на «ти» у своєму звертанні до секретаря ради, таке: «Стосовно вашої персони – чому ви були запропоновані виключити з комісії земельних та природоохоронних насаджень… якщо підняти всі протоколи присутності на комісіях, то ви якщо відсотків 10 за цей час там були присутні – то це дуже добре». Тоді Пєший, користуючись присутністю ЗМІ, у тім числі й тележурналістів, зробив таку заяву: «Шановні товариші. Я хочу, щоб ви знали – виділено більше тисячі земельних ділянок. Запросіть сюди хоча б одну людину без довіреності, якій би реально дали землю. Тому моя принципова позиція – таких речей не робити. Я цим не займався. Але на сьогоднішній день, якщо вам вигідно конкретно ділити ці речі, виділяти – і класти собі в кишеню, значить це ваше право. Значить завтра конкретно люди запитають – на якій підставі на сьогоднішній день надається земля, а людям вона не потрапляє?! А потрапляє за якісь речі кудись, кому треба щось віддати».
Ольга Олійнич (депутат-мажоритарник від округу №8, висунута ПР) з невдоволенням запитала, за які «заслуги» її вивели із земельної комісії й заявила про «самовідвід з представництва в комісії спортивній, науковій і ще якійсь там і так далі», куди її запропонували й потім за підсумками голосування обрали головою.
Люди винесуть владу з стільцем?
Дмитро Войцех, «розписаний» у комісію з питань житлово-комунального господарства, промисловості, транспорту, енергетики зв’язку та побутового обслуговування населення, сказав, що буде працювати у будь-якій комісії, натомість звинуватив Ірпінську владу тому, що вона прибирає з важливих комісій представників ВО «Батьківщина». «Тут люди голосували за «Батьківщину». Ви не боїтеся, що вас разом з вашим секретарем завтра люди просто-на-просто винесуть на стільці з кабінету – і все! Й не допоможе ні охорона, яку ви тут виставляєте, нічого! Ви просто повинні хоча б чути людей, які тут живуть!» – емоційно доводив Войцех Скаржинському. На це Скаржинський відповів, що він, як міський голова ніякою участі у формуванні нового складу комісій не брав, а доручив секретарю – це його обов’язок.
Богдан Мельничук висловився категорично проти такого складу земельної комісії, оскільки половина її членів (присутніх у попередній комісії) підписалася під зверненням, яким намагається скасувати заборону прокуратури на виділення землі (22 ділянки на трьох гектарах) у парку по вулиці Жовтневій – гучна справа з розмальованими деревами, що отримала розголос на всю Україну. «Вже про це говорив два роки назад, і зараз бачу тільки один вихід з ситуації – перевибори як міського голови, так і секретаря ради, – сказав Богдан Мельничук під оплески колег-депутатів та відразу додав, – «і депутатського складу – тому, що це питання давно вже назріло!». Після цього оплески різко вщухли, почулися невдоволені вигуки депутатів й водночас схвальні з боку громадськості. Гучна емоційна перепалка з приводу складу комісій завершилася досить результативним голосуванням: 21 – «за», 10 – «проти», 2 (у тім числі й міський голова) – «утрималися».
Катавасія з заступниками мера
Далі перейшли до структурних змін виконкому. Володимир Скаржинський запропонував ввести другу посаду першого заступника міського голови. Тобто, у нього вже є один перший заступник – Микола Головкевич, а також просто заступники. Проте голові знадобився ще один перший заступник. Звісно, якість роботи визначається персоналіями, а не назвами посад, але виникає запитання, як тоді їх називати й розрізняти? «Перший перший заступник» і «другий перший заступник» – чи що? Якась заступницька нісенітниця виходить… Тим не менше, цю зміну до складу виконкому ввели, зваживши на аргумент Скаржинського, що йому потрібна людина, яка б «знала в які двері заходити, і як виходити вже з результатом». Далі перейшли безпосередньо до затвердження кандидатури. Міський голова запропонував на цю посаду депутата обласної ради, голову Ірпінської міської організації Партії регіонів Ігоря Борзила. «Він кучерявий такий, як і я», – пожартував мер Ірпеня (насправді, Борзило й Скаржинський відомі своїми стильними зачісками «під Котовського»).
У ході обговорення цікаві речі розповів депутат Ярослав Місяць: «Я, наприклад, рік не міг потрапити на сесію, я бився у дверях…». Далі слова депутата потонули у сміху, в тім числі й самого автора висловлювання. Скаржинський на це відповів також з усмішкою: «Говорив і говорю, що Україна втратила великого актора – Місяця!».
Де міському голові медом намазано?
Вибори нового першого заступника викликали черговий емоційний штурм депутатами влади. Так депутат Андрій Страховський запросив присутні ЗМІ на наступну сесію, на якій пообіцяв усім цікаве видовище у вигляді висловлювання недовіри міському голові Володимиру Скаржинському. «Да, да, да… поговоріть, тут медом намазано», – невдоволено-зневажливо прокоментував такі випади міський голова. Потім взяв слово для виступу Ігор Борзило. Він зауважив «те, що відбувається в Ірпені – мені теж вкрай не подобається, і я буду робити все, щоб тут такого не відбувалося…». «Не обманюйте!», – закричала з місця Ольга Олійнич, яка найактивніше виступала проти Борзила. «Ви теж багато кого обманюєте, Ольга Романівна, і ви знаєте… і люди дадуть оцінку: хто обманює більше, а хто менше», – відповів Ігор Борзило. Потім Олійнич зацікавилася підприємницькою діяльністю Борзила, сказавши, що він, як посадовець не матиме права бути засновником підприємств і займатися комерційною діяльністю. На що претендент на посаду першого заступника відповів, що згідно законодавства посадовець може бути засновником підприємств, але не має права їх очолювати. Борзило сказав, що він є засновником розважального комплексу «ЗАІР», який працює і сплачує податки. На підтримку кандидатури Борзила висловився Ярослав Місяць, закликавши підтримати однопартійця Скаржинського, сказавши що багатьом пропонували цю посаду, але всі відмовилися. На це Богдан Мельничук відповів, що коли ВО «Свобода» на минулих виборах в Ірпені набрала майже 20%, то ніхто не запропонував цій політичній силі дану посаду. А Ольга Олійнич закликала депутатів не голосувати за Борзила. Якщо ж його кандидатура пройде, тоді пообіцяла оскаржувати ці рішення в судах, а також закликати громаду до перевиборів міського голови та міської ради. За хвилину кандидатура Ігоря Борзила була затверджена 22 голосами «за», 5 – «проти», 5 – «утрималося».
Особливості діяльності земельної комісії
Далі депутати перейшли до розгляду питань будівництва та земельних ресурсів, які складали десь зо три чверті по кількості від загального переліку зі 135 пунктів порядку денного. Вони голосувалося досить швидко. Майже скоромовкою. Кілька разів цю монотонність перебивав депутат Мельничук, з’ясовуючи деякі моменти. Одно разу запротестувавши проти відведення земельної ділянки (537 м. кв.) по вулиці Гайдара «для ведення особистого селянського господарства», заявивши, що там насправді збудується багатоповерховий будинок.
Проте, більшість земельних та будівельних питань проходили, як ніж по маслу. Адже всі вони до сесійного голосування виносилися на розгляд земельної комісії. Міський голова називав питання, голова земельної комісії Олена Мельник озвучувала рішення комісії: «підтримати», або «на розгляд сесії». У першому випадку депутати підтримували активним рукопідійманням рішення про розроблення проекту землеустрою, або його затвердження. У другому випадку депутати в переважній більшості «утримувалися» – й рішення не проходило. Ще з минулої каденції Ірпіньради депутати запровадили такий звичай: якщо зацікавлені люди домовилися з земельною комісією, простіше кажучи, занесли кому й скільки треба, тоді виносилося рішення комісії «підтримати» й воно ухвалювалося сесією. Якщо ж людина не здогадувалася як чи не мала можливості «просунути» своє рішення, тоді земельна комісія виносила вердикт «на розгляд сесії», яка «утримувалася» й питання не проходило. Схоже, що зміна політичної влади не вплинула на звичаєве право вже нового складу земельної комісії. На звітній сесії депутати так само (у плані рукопідіймання) реагували на оголошення рішення комісії – «підтримати» чи «на розгляд сесії», не вникаючи у суть справи.
Наприкінці засідання це обернулося для них конфузом. Коли вже були відголосовані всі земельні рішення, до депутатів звернувся літній чоловік, який сказав, що він інвалід, дитина війни, ветеран праці. Рік тому написав заяву на отримання земельної ділянки й відтоді оббиває пороги депутатських комісій. Його питання винесли на звітну сесію «під соусом» – «на розгляд ради». Відтак, було провалено більшістю депутатів. Літній чоловік у відповідь на це зажадав аби влада йому чітко сказала – збираються надавати йому землю чи тільки голову морочать. Міському голові й деяким депутатам стало соромно. Вони вирішили повернутися до розгляду цього питання – і проголосували позитивно. Тоді до трибуни підійшло це кілька людей з аналогічною земельно-голосувальною проблемою. Але «народні обранці» вирішили, що це вже занадто й поспіхом закрили сесію, заглушивши національним гімном з сесійного динаміка вигуки невдоволених.
Олександр НАКАЗНЕНКО
