Анастасія Москвичова. Радіо Свобода
Віддай відсуджені 25 тисяч євро тюремникам – і твого чоловіка не чіпатимуть». Дружина одного з українських засуджених стверджує, що її чоловіка змушують «зробити анонімну пожертву» керівництву його колонії на Черкащині, віддавши гроші, отримані за вироком Європейського суду. За заявою дружини Костянтина Ходаківського зараз тривають перевірки, однак правозахисники зауважують: шантаж родичів і корупція для теперішньої системи виконання покарань – звичне явище. Натомість у Державній пенітенціарній службі «дуже сумніваються» у правдивості тверджень жінки.
Костянтин Ходаківський – один із сімнадцяти заявників у справі «Карабет та інші проти України»про катування ув’язнених Ізяславської колонії на Хмельниччині у 2007 році. Там засуджені оголосили голодування на знак протесту проти поганих умов утримання, і спецпідрозділ, який викликали «здійснити перевірку», кілька днів їх бив.
Європейський суд з прав людини у січні цього року визнав факт катувань і присудив виплатити постраждалим або їхнім родичам компенсацію – по 25 тисяч євро.
Коли керівництво Старобабанівської колонії на Черкащині, куди перевели Ходаківського, про це дізналось, Костянтина несподівано посадили у карцер і заборонили побачення з родичами, стверджує його дружина Вікторія.
«Прямим текстом кажуть: якщо ви хочете, щоб «добре сидів», щоб не повторився Ізяслав, то нехай він напише відмову від цих грошей і перекаже їх на рахунок колонії. Я розмовляла із начальником колонії, конкретно він мені це сказав в обличчя», – говорить вона.
За словами Вікторії, вона дуже боїться: після інциденту в Ізяславській колонії жодних вісток від чоловіка не надходило, і близько півтора року жінка не знала, де він і що з ним. А тепер, коли вона бачила чоловіка востаннє, на ньому були свіжі синці.
Напередодні Вільнюського саміту ці люди можуть мати проблеми – адвокат
Підтвердження заяви дружини Костянтина Ходаківського із незалежних джерел не було. Якщо звинувачення підтвердяться, факт вимагання такого хабара – ляпас Раді Європи і демократичним цінностям, які начебто підтримувала Україна, підписуючи Європейську конвенцію з прав людини, вважає адвокат у справі «Карабет та інші проти України» у Європейському суді, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки Аркадій Бущенко.
«Взагалі-то це просто брутальна зневага до рішень Європейському суду з прав людини, і я точно дам знати всім органам, які спостерігають за виконанням судових рішень, про цю ситуацію, – обіцяє він. – Я думаю, у рамках переговорного процесу щодо угоди про асоціацію, люди, які насмілюються висувати такі вимоги, можуть мати великі проблеми».
Контролювати ситуацію обіцяють і в офісі Уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Зараз у колонію направили звернення, можливо, туди поїдуть із перевіркою, зазначив представник омбудсмена з питань комунікативної політики та зв’язків із громадськістю Михайло Чаплига.
«Далі, як правило, іде звернення у несудові інстанції, зокрема, в прокуратуру з проханням провести розслідування. Ну, і відповідно – до керівництва Державної пенітенціарної служби», – пояснює він.
«Дуже сподіваюсь, що це – наклеп»
Ці заяви потребують перевірки, говорять у Державній пенітенціарній службі. Радіо Свобода надіслало інформаційний запит тюремній службі та очікує на результати перевірки заяви дружини ув’язненого Костянтина Ходаківського у визначений законом термін.
Тим часом представник відомства Ігор Андрушкозауважує: «Дуже сподіваюсь, що це в черговий раз – наклеп. Я так думаю, що дії адміністрації, у тому аспекті, що стосується рішень Європейського суду або інших судів, знаходяться у рамках правового поля. І я дуже сумніваюсь, що хтось там вимагає гроші повернути в установу або десь там залишити».
Хабарі – звична практика?
Шантаж і вимагання хабара за умовно-дострокове звільнення або покращення умов для в’язнів – звична практика системи виконання покарань, вважає Андрій Діденко із Харківської правозахисної групи.
«Навіть чув такий приклад, коли начальник колонії, зі слів, знову ж таки, засуджених, мав або має власну бензоколонку, і для того, щоб вирішити певне питання, наприклад, щодо звільнення або переведення людини, родичі засудженого приходять на заправку, сплачують кошти і приносять чек. Це є нібито запорукою того, що угода відбулася», – розповідає правозахисник.
Сьогодні дуже складно довести факт шантажу у в’язницях, бо система – закрита, зауважує очільник правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександр Букалов. Ситуацію не змінити, внісши зміни до законодавства, говорить він. На думку Букалова, має бути політична воля на місцях і у керівництва пенітенціарної служби.
«Випадки притягнення винуватих за хабарі або інші порушення рахуються десятками. Це – не дуже багато, але й не дуже мало насправді», – визнає він.
Після того, що відбувалося в Ізяславській колонії, відповідні відомства проводили там перевірки, однак кримінальних справ порушено не було. За неналежне виконання посадових обов’язків 26 співробітників установи та обласного управління були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а двох осіб попередили про неповну службову відповідність.