Назарій Заноз: записки з політичного майдану.день 8

Кожного дня добираюся до Майдану з Контрактової площі та проходжу повз камінь, закладений в тім місці, де виріс перший намет Помаранчевої революції. Поруч стоїть пам’ятник Сковороді. Могилянці-євромайданівці кілька днів тому накинули йому на плечі великий стяг ЄС. Спочатку він нагадував накидку супергероя, а тепер його перекрутив вітер наперед. Від цього видається, що Сковорода стоїть в фартуху. Доволі символічно, адже ті, хто виходив в перші дні на Майдан і не боялися стояти – були майже героями. Тепер ж ті, хто на центральній площі країни мають братися до роботи, бо її там ой як не бракує. Особливо на волонтерити на кухні, там завше потрібні люди. Тому Сковорода наче натякає. Ну і ще це скидається на заклик, що все треба готувати, в тому числі й революції.

Кінець барикад урядового кварталу впирається в Кріпосний провулок. На цій вулиці розташувався Київський військово-історичний музей, а ще магазин “Кріпосний”. Назва провулку походить від слова “крепость”, бо поруч була Нова Печерська фортеця, але в українській радше скидається на “кріпацький” і “Кріпосний” магазин дуже класно би дивився поруч із мітингом регіональних найманців-кріпаків, зігнаних в Маріїнський парк.

До бойкоту продукції Партії Регіонів. Давним-давно пора роздрукувати великі листівки з тим, хто власник якого каналу і ще й з короткою біографією цих людей, а потім розвішувати в містах. в 2003-2004 ми активно розвішували по місту Порівські наклейки “Інтер бреше”, “1+1 бреше”, “УТ-1 бреше” і т.д. Тому варто щось таке зробити для мінімальної медіаграмотності людей.

Після двох тижнів на Майдані врешті повернувся додому. Врешті матиму трохи часу, щоб осмислити побачене/почуте/пережите, трохи пописати, відпочити і підлікуватися. А далі сподіваюся знову повернутися. Ввечері виставлю всі 8 звітів одним постом. Дякую, що читаєте)

Фото Миколи Василечка