Науковці зі всього світу написали листа до українського народу, в якому висловлюють підтримку українцям у їхній боротьбі за демократію
Майбутнє України залежить передовсім від самих українців. Десять років тому, під час Помаранчевої революції, українське суспільство виступило на захист демократії, встаючи на боротьбу за гідне майбутнє. Сьогодні українці захищають ті самі цінності. Попри мінорні настрої в самій Європі, українці борються за європейські ідеї і своє європейське майбутнє. Захист України від авторитарних уподобань її корумпованих владоможців в інтересі демократичного світу.
Не можемо відвернутися від України. Авторитарні сили в Києві повинні почути, що за репресивну політику і нехтування європейських прагнень народу їм доведеться заплатити високу ціну. Ще не пізно, аби запобігти сповзання України в диктатуру і позитивно вплинути на політичні процеси в цій країні.
Байдужість перед спробами встановити в Україні авторитарну владу і знову включити її в орбіту імперських інтересів Росії становить загрозу для Європейського Союзу. Ця загроза стосується не тільки його моральної цілісності, але також внутрішньої інституційної інтегральності.
Поза дипломатичними й економічними діями окремих держав і Європейського Союзу, незалежні демократичні ініціативи насамперед повинні бути спрямовані на захист репресованих, підтримку громадянського суспільства і зміцнення незалежних медіа.
Якість демократії значною мірою залежить від знань громадян про країну та світ. В Україні образ дійсності формує передовсім влада, яка контролює більшість засобів масової інформації, а також російські медіа, що перебувають в руках Путіна. Для добра демократії ми повинні зміцнювати українські незалежні плюралістичні медіа.
Необхідна підтримка громадянського суспільства, в тім числі нових ініціатив, народжених довкола Майдану. Всупереч інсинуаціям влади, ті, що борються за забезпечення відкритого майбутнього для країни, не є іноземними агентами. Такої назви заслуговують хіба ті, хто придушує надії українців на демократичне майбутнє в колі європейських держав і прагне ввести масові репресії.
На цей момент лист підписали:
1. Шломо Авінері (Shlomo Avineri), професор політичних наук, Єврейський Університет, Єрусалим, Ізраїль 2. Ендрю Арато (Andrew Arato), професор політичної і соціальної теорії, Нова Школа Соціологічних Досліджень, США 3. Паоло Флорес д’Арке (Paolo Flores d’Arcais), філософ і журналіст, редактор часопису «MicroMega», Італія 4. П’єр Асне (Pierre Hassner), директор Національної Фундації Політичних Наук, Франція 5. Люїс Бассетс (Lluís Bassets), віце-директор, El País, Іспанія 6. Зиґмунт Бауман (Zygmunt Bauman), професор соціології, Університет Лідса, Велика Британія 7. Джанні Бонвічіні (Gianni Bonvicini), директор Інституту Міжнародних Відносин, Італія 8. Джордж Вайґель (George Weigel), автор, політичний і громадський активіст, Центр Етнічної і Громадської Політики, США 9. Хорді Вакуер (Jordi Vaquer), директор Відкритого Суспільства Європейських Ініціатив, Іспанія 10. Томас Венцлова (Tomas Venclova), поет і письменник, Єльський Університет, Литва-США 11. Мішель Вєвьорка (Michel Wieviorka), директор Вищої Школи Соціальних Наук, Франція 12. Антоніо Віторіно (António Vitorino), колишній єврокомісар, президент Інституту Нашої Європи Жака Дельора, Франція 13. Томаш Галік (Tomáš Halík), професор соціології, Карлів Університет, Прага, Чехія 14. Вільям Гант (William Hunt), професор історії, Університет Св. Лоренса, США 15. Аґнєшка Голланд (Agnieszka Holland), режисерка і кіносценаристка, Польща 16. Карлос Ґаспар (Carlos Gaspar), голова Португальського Інституту Міжнародних Відносин (IPRI), Португалія 17. Карл Ґершман (Carl Gershman), голова Національного Внеску для Демократії, США 18. Андре Ґлюксман (André Glucksmann), філософ і письменник, Франція 19. Джеф Ґольдфарб (Jeff Goldfarb), професор соціології, Нова Школа Соціологічних Досліджень, США 20. Чарлз Ґрант (Charles Grant), директор Центру Європейських Реформ, Велика Британія 21. Андреа Ґраціозі (Andrea Graziosi), професор історії, Університет Наплес Федеріко ІІ, Італія 22. Алесь Дебельяк (Aleš Debeljak), поет і критик культури, Словенія 23. Тібор Дессевфі (Tibor Dessewffy), президент DEMOS, Угорщина 24. Тімоті Ґартон Еш (Timothy Garton Ash), професор європейських студій, Оксфордський Університет, Велика Британія 25. Уфе Елеман-Єнсен (Uffe Ellemann-Jensen), екс-міністр закордонних справ, голова Балтійського Форуму Розвитку, Данія 26. Яцек Жаковський (Jacek Żakowski), колумніст тижневика «Polityka», Польща 27. Славой Жижек (Slavoj Žižek), директор Гуманітарного Інституту Беркбека, Лондонський Університет, Словенія-Велика Британія 28. Адам Заґаєвський (Adam Zagajewski), поет і есеїст, Польща-США 29. Хосе Казанова (José Casanova), професор соціології, Університет Джорджтауна, США 30. Іра Кацнельсон (Ira Katznelson), професор політичних наук та історії, Колумбійський Університет, США 31. Суат Кінікліоглу (Suat Kiniklioglu), виконавчий директор Центру Стратегічних Комунікацій, Туреччина 32. Йонос Кіс (János Kis), професор філософії та політичних наук, Центральноєвропейський Університет, Угорщина 33. Зенон Когут (Zenon E. Kohut), професор історії, Центр Українських Досліджень Петра Яцика, Альбертський Університет, Канада 34. Давід Корані (David Koranyi), дипломат, колишній заступник державного секретаря, заступник директора Євразійського Центру Діну Патріцію, Угорщина-США 35. Іван Крастев (Ivan Krastev), голова ради Центру Ліберальних Стратегій, Болгарія 36. Марцін Круль (Marcin Król), професор історії ідеї, Варшавський Університет, Польща 37. Бернар Кушне (Bernard Kouchner), екс-міністр закордонних справ, Франція 38. Марк Леонард (Mark Leonard), голова Європейської Ради Міжнародних Відносин, Велика Британія 39. Томаш Ліс (Tomasz Lis), шеф-редактор тижневика «Newsweek Polska», Польща 40. Соня Ліхт (Sonja Licht), президент Белградського Фонду Мистецтва Політики, Сербія 41. Марі Мендрас (Marie Mendras), професор Національного Центру Наукових Досліджень (CNRS), Франція 42. Адам Міхнік (Adam Michnik), шеф-редактор щоденної газети «Gazeta Wyborcza», Польща 43. Олександр Мотиль (Alexander J. Motyl), професор політичних наук, Університет Ратґера, Ньюарк, США 44. Домінік Муазі (Dominique Moïsi), спеціальний радник Інституту Міжнародних Відносин (l’IFRI), Франція 45. Пйотр Мухарський (Piotr Mucharski), шеф-редактор тижневика «Tygodnik Powszechny», Польща 46. Ар’є Найєр (Aryeh Neier), почесний голова Фонду Відкритого Суспільства, США 47. Тон Нейхайс (Ton Nijhuis), директор Німецького Інституту, Нідерланди 48. Каліпсо Ніколаїдіс (Kalypso Nicolaïdis), професор міжнародних відносин, Оксфордський Університет, Велика Британія 49. Збіґнєв Носовський (Zbigniew Nosowski), шеф-редактор часопису «Więź», Польща 50. Моніка Олейнік (Monika Olejnik), журналістка, Польща 51. Анджей Олеховський (Andrzej Olechowski), екс-міністр закордонних справ, Польща 52. Андрес Ортега (Andrés Ortega), автор і журналіст, колишній директор департаменту планування політики кабінету прем’єр-міністра, Іспанія 53. Клаус Оффе (Claus Offe), професор політичної соціології, Школа Управління Герті, Німеччина 54. Ана Паласіо (Ana Palacio), екс-міністр закордонних справ, колишній віце-президент і головний консультант Світового Банку, Іспанія 55. Шимон Панек (Šimon Pánek), директор організації «Люди в потребі», Чехія 56. Антон Пелінка (Anton Pelinka), професор політології, Центральноєвропейський Університет, Австрія-Угорщина 57. Віктор Перес-Діас (Víctor Pérez-Díaz), президент Центру Соціально-Політичної Аналітики (ASP), Іспанія 58. Марк Ф. Платнер (Marc F. Plattner), редактор часопису «Journal of Democracy», США 59. Рупрехт Поленц (Ruprecht Polenz), екс-голова Комітету Міжнародних Відносин Бундестаґу, Німеччина 60. Адам Поморський (Adam Pomorski), президент польського PEN-Клубу, Польща 61. Ласло Райк jr. (László Rajk jr.), архітектор, дизайнер, політичний активіст, Угорщина 62. Йоахім Роґаль (Joachim Rogall), виконавчий директор Фундації Роберта Боша, Німеччина 63. Адам Даніель Ротфельд (Adam Daniel Rotfeld), екс-міністр закордонних справ, Польща 64. Жак Рупнік (Jacques Rupnik), директор Центру Міжнародних Досліджень (CERI), Франція 65. Саскія Сасен (Saskia Sassen), професор соціології, Колумбійський Університет, США 66. Річард Сенет (Richard Sennett), професор соціології Нью-Йоркського Університету, США 67. Франк Сисин (Frank E. Sysyn), директор Центру Українських Досліджень Петра Яцика, Альбертський Університет, Канада 68. Павел Свєбода (Paweł Świeboda), президент Центру Європейських Стратегій demosEUROPA, Польща 69. Нарсіс Серра (Narcis Serra), директор Барселонського Інституту Міжнародних Досліджень, Іспанія 70. Славомір Сєраковський (Sławomir Sierakowski), директор Інституту Перспективних Досліджень, Польща 71. Александер Смоляр (Aleksander Smolar), голова ради Фундації ім. Стефана Баторія, Польща 72. Тімоті Снайдер (Timothy Snyder), професор історії, Єльський Університет, США 73. Анджей Стасюк (Andrzej Stasiuk), письменник, Польща 74. Поль Тібо (Paul Thibaud), філософ і письменник, Франція 75. Наталі Точчі (Nathalie Tocci), віце-директор Інституту Міжнародних Відносин, Італія 76. Уте Фреферт (Ute Frevert), директор Центру Історії Емоцій Інституту Гуманістичного Розвитку Макса Планка, Німеччина 77. Боґуслав Хработа (Bogusław Chrabota), шеф-редактор щоденної газети «Rzeczpospolita», Польща 78. Єжи Шацький (Jerzy Szacki), професор соціології, Варшавський Університет, Польща 79. Ґесіне Шван (Gesine Schwan), президент Школи Управління Гумбольд-Віадріна, Німеччина 80. Мартін М. Шімечка (Martin M. Šimečka), автор і журналіст, редактор тижневика «Respekt», Чехія 81. Моніка Шнайдерман (Monika Sznajderman), видавець, видавництво «Czarne», Польща 82. Роман Шпорлюк (Roman Szporluk), професор української історії, Гарвардський Університет, США 83. Фріц Штерн (Fritz Stern), професор історії, Колумбійський Університет, США.
