«В останні місяці в Україні проти демонстрантів було застосовано надмірну силу співробітниками правоохоронних органів та іншими особами, що співпрацюють з ними. Важливо запобігти будь-якому подальшому насильству і переконатися в тому, що винні будуть притягнуті до відповідальності за серйозні порушення прав людини, які вже сталися». Таким є висновок Комісара Ради Європи з прав людини, Нілса Муйжніекса, після візиту в Україну (Київ, Вінниця, Дніпропетровськ та Запоріжжя) у період з 5 по 10 лютого 2014 року.
Сотні людей були поранені, деякі з них утримали тяжкі ушкодження під час збройних сутичок з спецпризначенцями і подальшими зіткнень у період з кінця листопада 2013 до кінця січня 2014 року. Зафіксовані також декілька смертельних випадків, пов’язаних з цими подіями. Комісар зазначає, що, хоча більшість демонстрантів поводилися мирно, були групи, які вдавалися до насильства. Певна кількість правоохоронців було поранено, деяких – важко.
Комісар та його делегація поспілкувалися з десятками людей, які були поранені та / або позбавлені волі у зв’язку з демонстраціями та насильством. Медичний експерт у складі делегації також зустрілася з різними фахівцями в галузі охорони здоров’я, які здійснювали лікування потерпілих, і мала можливість переглянути деякі медичні записи. Про масштаби і тяжкість жорстокого поводження свідчить велика кількість травм голови протестуючих і те, що принаймні 10 людей втратили щонайменше одне око від поранень гумовими кулями. «Для затримання особи непотрібно проломлювати їй череп або вибивати декілька зубів. У той же час, немає необхідності цілити гумовими кулями у голови людей з тим, щоб взяти натовп під контроль або протидіяти насильству збоку протестуючих. Використання водометів при мінусових температурах також є неприпустимим».
Деякі з українських органів влади визнали, що розгін спецпризначенцями («Беркут») мирних демонстрантів 30 листопада 2013, широко розповсюджене відео оголеного протестуючого, якого принижував Беркут на вулиці у морозну погоду, а також, напевне, навмисне використання сили проти журналістів лише ускладнило й без того напружену ситуацію.
Деякі випадки очевидних викрадень невстановленими особами, що супроводжувалися тяжкими побоями і жорстоким поводженням викликають серйозну заклопотаність у Комісара. Один з таких випадків призвів до смерті протестувальника, якого, як повідомляється, залишили у лісі після того, як його було жорстоко побито.
Комісар разом зі своєю делегацією дізнався про звинувачення та інші докази співробітництва міліції з громадянами, яких називають широко розповсюдженим терміном «тітушки», що часто були озброєні кийками, битами чи «травматичною» вогнепальною зброєю (використовується для погашення масових заворушень спецпризначенцями) та носили маски. У Запоріжжі міліція визнала, що певні козацькі угрупування сприяли «підтримці правопорядку” і їм могло бути надане спеціальне обладнання для встановлення контролю над заворушеннями. Співробітники Генпрокуратури також зазначили, що певні групи людей, могли взяли на себе зобов’язання «допомогти» міліції у період неспокою. У Дніпропетровську делегації було продемонстровано фотографії старшого офіцера міліції в оточенні людей у неформеному одязі та масках, із дерев’яними палками та жовтими пов’язками на руках. Частина делегації поспілкувалися у лікарні з громадянином, який проходить лікування травм голови, який зазначив, що він працював в приватній охоронній компанії і був залучений до охорони правопорядку обласної адміністрації у відповідному районі.
«Використання неофіційних осіб для підтримання правопорядку під час демонстрацій дуже небезпечно, так як руйнує довіру суспільства до правоохоронної діяльності, робить неможливим притягнення винних до відповідальності і має повністю зворотну дію в контексті необхідності деескалації напруженості”, зауважив Комісар. «Такі практики мають бути негайного припинені».
Органи прокуратури повідомили Комісару, що було розпочато розслідування проти співробітників правоохоронних органів: 4 у Києві , 2 у Дніпропетровську, і одне у Запоріжжі за перевищення повноважень, перешкоджання роботі журналістів, чи незаконний арешт. Також було вказано, що відповідними органами було отримано дуже мало скарг щодо неправомірних дій міліції. Враховуючи значну кількість інформації, яка обула в розпорядженні у Комісара, що вказує на жорстоке поводження і заподіяння насильства по відношенню до протестуючих, він має підстави вважати, що невелика кількість скарг, які надійшли до органів прокуратури, може бути відображенням відсутності довіри з боку суспільства до того, як ефективно їх скарги розглядатимуться відповідними установами. Деякі з офіційних співрозмовників Комісара визнали, що до цього часу слідчі органи, а також органи прокуратури були в основному задіяні у притягненні до відповідальності учасників акцій протестів за організацію «масових заворушень» або «захоплення адміністративних будівель».
«Українська влада повинна недвозначно засудити неправомірні дії правоохоронних органів, що чинилися у широкому масштабі, а також забезпечити ефективне розслідування за фактами порушень, що мали місце, та накласти стримуючі санкції», підкреслив Комісар. «Звичайно, у випадку якщо структурні проблеми чинення правосуддя не будуть розв’язані, давно відома проблема безкарності міліції буде як і раніше підривати суспільну довіру до інститутів влади. Боротьба з безкарністю передбачає по-справжньому незалежні судові органи, які захищені від зовнішнього тиску, а також поважають принцип рівноправності сторін. Питання функціонування на практиці нового Кримінально-процесуального кодексу, а також відсутності ефективних гарантій проти жорстокого поводження (наприклад, повідомлення про затримання та доступ до адвоката) повинні бути вирішені у терміновому порядку».
Нарешті, Комісар підкреслює, що існує необхідність для заповнення прогалин у законодавстві у галузі свободи мирних зібрань, як вказав у своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Виренцов проти України».