Підсумки Другого Форуму Солідарності Громадських Організацій. Харків 5 квітня 2014
Над цим текстом працювали 52 представники громадських організацій, активісти та інтелектуали з Харкова, Києва, Луганську, Сімферополя, Дніпропетровську, Донецьку, Кривого Рога, Одеси, Тернополя, Ужгорода, Запоріжжя, Макіївки, Нового Світу, Сватового, Сєвєродонецьку, Лугутиного та Чугуєва.
Лінії розколу в Україні
1. Цивілізаційний. Це розкол на дві неспівпадаючі системи цінностей. Самостійні, освічені, молоді та незалежно мислячі люди з одного боку та незаможні, малограмотні, більш літні та легко маніпульовані – з іншого. Ми маємо справу з двома цивілізаціями. Причому друга цивілізація проявляє високий ступень агресії.
2. Геополітичний. Розбіжність в баченні напрямку розвитку та майбутнього України. З одного боку – єдина Україна в Європі, з іншого – Росія.
3. Ідеологічний. Ті, хто сповідує ідеали російського світу, радянського минулого та ті, хто орієнтується на євроінтеграцію.
4. За ідентифікацією. Ті, хто ідентифікує себе, як громадянина України на противагу тим, хто вважає себе громадянином іншої держави.
5. За типом влади – ті, хто підтримує демократичні цінності та ті, хто прагне «сильної руки», сприймає тоталітаризм, як єдиний правильний державний лад.
6. За елітою: українсько-орієнтована еліта та неукраїнсько-орієнтована еліта.
7. За відчуттям можливості власного впливу на ситуацію. Чи відчуває людина, що вона може вплинути на загальну справу.
8. За повагою до сили.
9. За відчуттям вкоріненості. Відчуття свого історичного коріння, бажання жити на цій землі і відчуття того, що ти будеш жити тут ще довго, відчуття свого краю.
10. За відношенням до ініціативи. Ті, хто підтримують ініціативу, готові брати ситуацію в свої руки, брати на себе відповідальність та ті, хто сподіваються на владу або лідерів. За опитуваннями в Америці майже половина людей є лідерами, натомість в Росії цей відсоток дуже малий.
11. На оптимістів (стан лідера) та песимістів (стан жертви).
12. На індивідуалістів (притаманний заходу) та колективістів (схід).
13. По відношенню до мовної проблеми (штучний розкол), є люди, які розмовляють різними мовами, але підтримують українську мову. Неважлива мова – важливо, як співбесідник до неї ставиться.
14. За психолого-лінгвістичними особливостями (висловлювалася думка, що не можна виховати українського патріота, який не говорить українською мовою).
15. За різністю історичному розвитку. Відповідно, різні історичні міфи, і різність сприйняття навіть однакової інформації.
16. За різністю економічного і виробничого розвитку.
17. За готовністю чимось жертвувати. Ті, хто готові жертвувати заради досягнення мети та ті, хто прагне стабільності і комфорту.
18. За різністю в релігійних традиціях. Крім того, є таке поняття, як релігія культу великої вітчизняної війни, яка займає непропорційне місце в головах людей.
19. За засобами одержання інформації (російські або не російські).
20. За розумінням власних прав та вмінням ними користуватися.
21. За вмінням налагодити діалог з органами влади. Ця лінія проходить не через схід-захід, а по лінії середніх міст. Люди в середніх містах набагато більш оперативо і практично підходять до контактів.
22. За визнанням легітимності чи нелігимності попередньої влади.
23. За віком. Але він не прямопропорційний тому, що старше покоління – за совок, а молодше – за єдину Україну. Тим не меньш, саме молоді люди повинні працювати із старшим поколінням та переконувати їх в тому, що майбутнє – за європейськими цінностями.
24. За предметами страху. Страх перед “зламом стабільності та євроінтеграції” та страх перед “тоталітарним суспільством”.
25. За конспірологічним мисленням. Віра у світовий заговір, який визначає хід подій на Землі та всесильні силові структури, від яких неможливо сховатися.
26. За вірою у містичну силу, на яку люди не можуть вплинути. Релігійний тип мислення, коли людям простіше вірити у всевишнього, який всім керує, ніж у природній розвиток подій за своїми внутрішніми законами. “Прості люди не можуть нічого зробити, майдан не міг так просто виникнути сам по собі, натовпом завжди хтось керує”.
Таким чином, всі аспекти розколу громадян в України можна пояснити наявністю «цивілізаційного розколу». Ми маємо справу з двома різними цивілізаціями, одна з яких дивиться в радянське минуле, а друга – дивиться в майбутнє, і розуміє, що треба докладати зусиль, щоб його наближувати.
Крім того, в суспільстві створюються штучні лінії розколу. Олігархам вигідно створювати конфлікти між різними групами суспільства, для того, щоб це суспільство не створювало конфлікту з олігархами.
Розмивати лінію міфічного розколу можна шляхом діалогу. Потрібно пояснювати, що є і інші лінії розколу, тоді їх буде легше склеїти.
Крім того, пролунало зауваження, що немає такого сильного фінансового розколу між бідними та багатими (у порівнянні із РФ, наприклад). Це відіграє для нас позитивну роль.
В Україні існують субкультури, які прямо не пов’язані із окресленими лініями розколу. Наприклад, шахтарська субкультура із своїми характерними ознаками.
Між людьми, які представляють інтелігенцію та мислячу частину суспільства розколу не існує.
Що люди на Сході і Півдні очікують від влади
1. Тотальної люстрації з залученням до влади молодих кадрів з якісною освітою і з обов’язковим іспитом історії і державної мови.
2. Повної прозорості влади. Прозорість бюджету, реєстру нерухомості, транспортних засобів. Відкриті і прозорі декларації чиновників.
3. Адміністративної реформи та зменьшення кількості чиновників.
4. Сучасних технологій в управлінні країною на місцевому рівні, що стане запобіжником корупції.
5. Участь громади в місцевому самоврядування.
6. Плинність, перевиборність влади, контроль суспільства за частотою перевиборності влади і громадських діячів.
7. Законна процедура відкликання чиновників.
8. Доработка та посилення закону про захист прав незалежних ЗМІ.
9. Активісти майдану сподіваються, що влада буде представляти інтереси суспільства та ідеали майдану, і вести діалог з представниками громадянського суспільства.
10. Люди чекають що піде корупційна влада, яка укорінилася в певних регіонах.
11. Відкритості та діалогу з владою.
12. Суспільство має навчитися вимагати від влади зворотнього зв’язку та звіту.
13. Влада має не заважати громадянам на свій розсуд займатися власним розвитком, освітою і заробітком. Влада має створювати можливості для заробітку, розвиваючи малий бізнес. Люди мають стати більш незалежними від влади.
14. Потрібно створювати експертні комісії для пояснення історії. Історія хоч і різна, але все одно єдина для нашої держави. Експертна група має складатися з істориків, яких поважають у всіх регіонах України. Історія має вивчатися на особистісному рівні: Бандера, Ленін. Повинна надаватися об’єктівная інформація про історичних діячів для припинення маніпуляцій.
15. Децентралізації влади. Можливо потрібно ввести інститут виборності губернаторів, районних адміністрацій. і не тільки. Розвивати великі і малі міста більш рівномірно.
16. Основна думка: влада має бути клієнтоорієнтованою і відповідальність має лежати на тих людях, які її обрали.
17. Більш рішучої боротьби з сепаратизмом, захисту мирних громадян у силовий спосіб. В умовах зовнішньої загрози загравання з сепаратистами може призвести до збільшення напруженості та до справжньої громадянської війни.
18. На сході очікують особистого приїзду представників центральної влади. Ті, хто керує країною, мають приїздити до міст Сходу, влаштовувати зустрічі та особисто спілкуватися з населенням. В більшості простих людей є враження, що «ми кинуті», або «нас зливають». Схід України очікує того, щоб з ним “розмовляли” та його “заспокоювали”.
19. Також ми висунули пропозицію «відкритого мікрофону», на який би якнайшвидше надходила оперативна офіційна відповідь посадовців. Наприклад, можна влаштувати прямий ефір в якомусь відомому місці. Щодня, скажімо, з п’ятої до шостої вечора кожен мешканець міста зможе розказати про свої проблеми, висловити зауваження та задати питання до міської влади. Наступного дня вранці представник місцевої влади має відповісти громадянам публічно на радіо чи телебаченні.
20. Реальні реформи, які б показали підвищення рівня життя. Вчасні виплати пенсій та зарплат є дуже важливими для незахищених верств населення. Це стало би плюсом до дій нової влади
21. Не потрібно привозити в регіони політиків з Києва, яких ніхто не знає.
Побажання для українських ЗМІ
1. Більше історичних дослідницьких програм, які могли би розвивати все українське. Такі програми могли би бути прив’язані до місцевості і регіональної специфіки.
2. Огляд досліджень імперських утисків Росії. Пояснювати, звідки взагалі взялася Москва. Показати, чому виникла імперська загроза.
3. Більше позитивних новин. Не залякувати людей! Менше негативу та нагнітання в новинах.
4. Потрібен обмін традиціями між сходом і заходом.
5. Мораторій на теми, які становлять лінії розколу в суспільстві.
6. Потрібно робити акценти на речах, які можуть консолідувати суспільсво.
7. ЗМІ бракує правди та обєктивності, віддінків. Негативним явищем є поділ на чорне і біле. виключно позитивне чи негативне висвітлення явищ і подій.
8. Єдина інформаційна політика, про що можна говорить, про що ні (з огляду на військовий стан).
9. Бракує відповідальності, що виражається у дотримання професійних стандартів.
10. Бракує цікавої інформації. На допомогу можуть прийти нові технології.
11. Бракує виховання національної гордості. Не тільки через історію, але і через бачення спільного майбутнього.
12. ЗМІ повинні давати відповіді на сучасні актуальні питання, ставити специфічні питання зрозумілою мовою.
13. Враховуючи перекіс в бік російського інформаційного простору можна запускати розважальні програми або серіали східних европейців.
14. ЗМІ має давати велику кількість прямих ефірів, круглих столів, діалогів, тезових висловлень з актуальних проблем по кожному регіону.
15. Підвищувати якість шоу-програм.
16. Давати стратегічне бачення майбутнього країни.
17. Радіо потрібна зміна музичної культури (більше анломовної, европейської, азійської музики).
18. Потрібна соціальні реклама у вигляді творчо оброблених зачитувань конституційних статей, прав людини, які дають людям більше їх розуміння.
19. Інформація про життя в ближніх країнах ЄС, які колись були країнами соцтабору.
20. Проведення телемостів між представниками незаангажованої еліти, яка впливає на думки і має прямий контакт з простими мешканцями. Реаліті шоу: обмін політиками між західними та східними регіонами. Дозволить звернути увагу одним на інших.
21. Потрібно розвивати регіональне телебачення, яке буде цікаве місцевим мешканцям. Людям цікаво слухати про самих себе.
22. Важливо розвивати відчуття того, що Україна є різна і цим вона цікава. Тоді буде цікаво жити в Україні.
23. Майдан породив стрімерское рух, який зараз надає найбільш об’єктивну інформацію. Це пряма трансляція будь-якої події. Це рух потрібно розвивати.
24. На центральних телеканалах повинні розділятися новини та аналітика новин.
25. Повинна відбутися легалізація блоггерского руху, для того, щоб блогери могли потрапляти на значущі події.
26. Треба давати інформацію, враховуючи картину світу та думку тих людей, яких ми зараз називаємо «Антимайдан». Людей, які здебільшого є аполітичними, звикли до російських каналів і відчуватимуть вакуум чи злість від того, що їх позбавили російських джерел інформації.
27. Бракує збалансованості подання інформації, як найважливішого засобу поєднання країни.
28. Бракує боротьби з дезінформацією, яка поступає з російських телеканалів
29. Потрібно створити державну програму по декодуванню населення, зомбованого російською пропагандою. На сьогодні є очевидним, що причина розколу в суспільстві полягає не тільки в дезінформації значних верств населення, але в використанні Росією нових досі невідомих раніше технологій. Щоб нейтралізувати їх дію, розробити своєрідний «антидот» треба якнайшвидше створити фахову практично-наукову групу спеціалістів в галузі нейролінгвістики, психологічного програмування, необхідно виділення фінансування та залучення передового світового досвіду.
30. Потрібно домогтися визнання злочинного використання інформаційної зброї проти населення України на міжнародному рівні.
31. Більше громадських телебачень. Більше незалежних від влади каналів.
32. Здорова конкуренція між ЗМІ.
33. Історичні телесеріали дозволять в розважальній формі звернути увагу більшості населення на історичні проблеми.
34. Розвивати культуру отримання інформації у населення. Під час майдану люди навчились читати новини, аналізувати та робити висновки, отримувати інформацію з інтернету. Треба привчати людей до відповідального ставлення до інформації, її аналізу та розповсюдження.
В процесі обговорення були знайдені
Об’єднавчі лінії
1. Нормальний рівень життя.
2. Пересування межі протистояння від майдану і антимайдану до протистояння суспільство і влада до тих пір поки влада не стане нашим другом.
3. Питання майбутнього дітей.
4. Дотування олігархами суспільних потреб.
5. Сприйняття нашої різності як едності і використання цього потенціалу для створення чогось нового.
6. Подолання негативних міфів і створення міфів нових.
Форум був організований Інформаційним центром «Майдан Моніторинг» разом з Міжнародним фондом «Відродження».
Лет 15 назад бы…..
Глядя на то как захватывают сейчас в Луганске Государственные здания и истерично орут Россия,понятно только одно или жёсткая чёткая позиция правительства Украины.Или ну их на фиг! Пусть подавятся Россией.Пусть присоединяются.Только потом пусть не обижаются.
Сталину досталось после революции разрушенное хозяйство. Для решения задачи о быстрой индустриализации государства, он все, что можно национализировал. Отобрал в крестьян хлеб, и продал за валюту, оставив крестьян умирать с голода. Рабочих и служащих перевел на карточную систему. За валюту купил в США, что переживала великую депрессию 1929 – 1933 – 1940 годы станки, технологии, пригласил с США специалистов, которые в упор не видели, что творилось в СССР – деньги не пахнут. Эти демократы видят только то, что им нужно, и ничего другого. Мы спасали Америку от кризиса – и быстро превращались в индустриальное самодостаточное государство. Способ превращения трудно назвать человеческим. СССР превратился в военно-промышленного гиганта. Легкая промышленность и промышленность по выпуску товаров широкого потребления были развиты слабо. Это все было перенесено в республики Балтии и другие соцстраны Варшавского договора, после войны. Промышленность создавалась ради создания еще мощнейшей промышленности за счет ограниченного потребления населения. Она работала, как единый целостный механизм, назовем для удобства этот механизм – ТРАКТОР.
При выделении Украины с состава СССР ей достались некоторые части этого ТРАКТОРА, созданного потом, недоеданием, голодом, кровью и другими лишениями всеми гражданами СССР. Каждая деталь этого громадного ТРАКТОРА могла использоваться наиболее эффективно только именно в этом ТРАКТОРЕ. По разным причинам детали ТРАКТОРА (это какие-то промышленные комплексы, заводы) выходили со строя, и Россия с Белоруссией заменяла их своими. ТРАКТОР продолжал работать. Все это сопровождалось закрытием заводов на Украине и, возникновению аналогов в России и Белоруссии. Они на это тратили огромные средства, что значительно тормозило их развития, а Украина теряла промышленную мощь и валютную выручку.
В Украине 30% процентов экспорта приходится на СНГ, а это валюта, которой у нас и в спокойные времена не хватало. Импорт товаров в Украину в 2013 г. оказался больше экспорта на $13,65 млрд.. В этом году добавьте туда подорожание газа, увеличение расходов на армию. После разрыва с Россией, придется закрыть много заводов – не только те, что напрямую работают с Россией. Просто многие предприятия являются поставщиками полуфабрикатов для этих заводов, и они станут нерентабельными от, недозагрузки мощностей, при неизменных постоянных расходах, и их тоже придется закрыть, что повлечет дальнейшую цепную реакцию, которая повалит всю промышленность Украины. Спросите в тех, кто собирается воевать с Россией, чем они собираются закрыть, возникшую, финансовую дыру, и куда перенаправить продукцию заводов. Раньше люди, из освободившихся заводов, шли в торговлю и бытовое обслуживание, так как эти отрасли были в зародышевом состоянии. Но, все имеет свою емкость. Сегодня эти отрасли практически заполнены. Возможно, какие-то небольшие ниши и можно еще открыть, но это не решит проблему.
В США с Россией произошло ряд конфликтов. США решили поставить Россию в вассальную зависимость. В союзники США взяли ЕС, логически убедив о выгодах, полученных от реализации этого плана – добавлением дополнительного рынка сбыта. Барак Обама когда сказал, что России непослушание будет дорого стоит, он имел ввиду не только санкции, а и лишении поставок с Украины – это и есть самая большая санкция. ТРАКТОР остановится – нужно менять вышедшие со строя детали.
Уничтожение украинской части промышленности, могло сильно ударить по России – ей потребовалось бы дублировать эти производства в себя, чтобы ТРАКТОР работал, и искать специалистов на эти заводы. Россия большое государство, и продублировать нужные заводы, ей могу помочь Китай, Япония, Южная Корея и ЕС исподтишка. Специалистов они переманят с Украины. Только Украина и Россия на этом очень много потеряет. Россия уже начала заниматься заменой деталей до ТРАКТОРА. Но, это вызывает большие затраты и задержку ее развития. ЕС, безусловно, будет ей помогать дублировать заводы Украины так, как это очень выгодно – открываются новые многомиллиардные заказы, – она ведь не обещали письменно Украине, что так поступать не будет. Украина со своими деталями потом России и за три копейки не нужна будет. США – Украина нужная, как зайцу светофор. Им безразлично, что украинцы: потеряют свой промышленный потенциал; останутся без третей части валютных поступлений; добавят сотни тысяч безработных, которые лишаться средств существования; вступят в беспросветное будущее. Экспортировать украинскую продукцию машиностроения в другие страны невозможно. Она изготовлена по другим стандартам – отличным от стран Европы, предприятия которых загружены на 60-70% в связи с перенесением части производственных мощностей в, присоединенные, восточные страны союза. В результате – в ЕС большая безработица, так как возникла большая мощность выпускаемой ранее продукции – больше чем нужно странам ЕС. Они теперь не знают чем занять свое население – необходимы дополнительные рынки сбыта на, выпускаемую, продукции, или какая-то инновационная продукция, а не новые безработные. В нас нет такого, чего нет в ЕС. Ни одно нормальное государство не пустит на свою территорию разорителей родных производителей – это и ежику понятно.
Нам, просто, похоронить свои заводы – будет величайшее преступление, дурью и слишком большой платой за евроинтеграцию. Миф о перепрофилирования, да и еще неизвестно во что, производства рассчитан на люмпенов – это чистой воды утопия. Кому от нашего совместного ТРАКТОРА нужны детали, и зачем.
Осуществляют планы США известные всем: Тимошенко, Порошенко, Кличко, Яценюк, Тягнибок и много других, на которых Америка потратила как аванс $5млдр, и, наверное, пообещала еще что-то, и какую-то гарантию, после выполнения задания.
Юго-восток безработица больше пугает, чем угрозы хунты и бандитский разгул майданутых. Они будут стоять на смерть не за плату России, а за: обеспечение их работой; ненависти к разгулу бандеровцев; беспределу, распоясавшейся, хунты, что готова стрелять в соотечественников за инакомыслие; и др.
Юго-восток нужно не армией успокаивать, а, предоставлением понятного всем плана развития региона после разрыва с Россией. Правительственным чиновниками нужно объяснить людям план выхода со сложившейся ситуации, в который люди могли бы поверить. Не надо призывать их какими-то красивыми лозунгами идти за ними в неизвестное, и пугать угрозами, если откажутся. Но им нечего сказать, такого плана в природе не существует, и существовать не может – им заплатили за открытия рынка Украины для европейских товаров без всякого протекционизма, и помощи США в борьбе с Россией. Действия хунты противоречат здравому смыслу и законам экономики. Нужно понимать, что в мире не существует свободного рынка – его нужно с большими усилиями завоевывать или создать не фантазиями, а реальными, пользующимися спросом, товарами и услугами – именно об этом много пишут западные гуру по менеджменту и маркетингу.
Но, к великому сожалению, у нас на сегодня ничего такого нет, и в обозримом будущем не будет.
С Россией мы партнеры по бизнесу и родные по происхождению, вместе создавали свой бизнес, который отличается от западного, и пользуется спросом на мировом рынке, и предавать Россию ради жалких подачек США – считаю подлым поступком.
Я не слышал ни от одного экономиста программу решения этого вопроса, с помощью ЕС и США – все тупо уходят в сторону по разным причинам. Добровольно бросить такой обширный рынок, просто в угоду политиков – это безумство и предательство своего народа. Это очень тяжело строилось несколькими поколениями наших предков. Нам с Россией нужно продолжать развивать высокотехнологичный бизнес. Для этого в нас есть все – кроме взаимопонимания в последнее время. Я уверен, что если мы наладим дружеские отношения, то мы на совместно построенном ТРАКТОРЕ уедем далеко вперед.
Армия не должна идти стрелять в соотечественников, а должна поставить перед собой эту продажную хунту, и пусть она убеждает людей, что знает и сможет вывести страну с кризиса в который она ее туда, как Сусанин, и завела. Но, априори это развод для лохов, а не путь для здравомыслящих. Просто армия должна поставьте другую хунту, вроде Пиночетовской, за какой народ пойдет. Наладить отношения с Россией. Собрать лучших профессионалов в правительство, а не братьев да кумовьев.
Если одним лучше евроинтеграция, а другим таможенный союз, то это нужно решить на референдуме, без пролития крови, и только потом принять правильное решение, что делать – разводиться или жить вместе дальше.
МЕРТВОРОЖДЕННАЯ ИНИЦИАТИВА
В связи с сомнениями в способности Киева сохранить единую и неделимую Украину официальный сайт акции «Майдан» предложил киевской власти рекомендации «Як нам об’єднати Україну?».
Напомним, что сайт был внесен в Интернет 20.12.2000 года мутной волной скандалов, последовавших за публикацией компромата против бывшего президента Кучмы Л.Д., автора капитального труда «Украина не Россия». Речь идет о так называемых «пленках Мельниченко», которые поддерживали версию о причастности Леонида Даниловича к убийству журналиста Георгия Гонгадзе.
Сайт по мере сил способствовал нестабильности президентской власти в стране, пока, наконец, не зашаталось само государство, а к власти пришло нелегитимное правительство, развязавшее бесчеловечную войну против собственного народа. В своем самосохранении оно целиком уповает на помощь Запада.
«Майдан» тоже питается отнюдь не национальными корнями. Он содержится на средства западных фондов. Один из них – так называемый Международный благотворительный фонд «Возрождение Украины» Он входит в основанную небезызвестным Джорджем Соросом сеть фондов Открытого Общества. Состоит из национальных и региональных фондов в более 70 странах мира, в том числе в Африке, Центральной и Восточной Европе и на постсоветском пространстве. Фонд объявляет своей целью финансово и организационно способствовать становлению открытого, демократического общества в Украине путем поддержки значимых для его развития общественных инициатив.
Под диктовку американского фонда «Майдан» провел общенациональный форум, по итогам которого выработал документ, призванный способствовать объединению Украины. Он выложен на сайте в электронном виде. Конечно, спонсоры фонда приняли меры к тому, чтобы внушить пользователям Интернета, будто документ является плодом общенационального украинского общественного мнения.
Утверждается, что над текстом документа работали 52 представителя общественных организаций. Это были, якобы, активисты и интеллектуалы из Харькова, Киева, Луганска, Симферополя, Днепропетровска, Донецка, Кривого Рога, Одессы, Тернополя, Ужгорода, Запорожья, Макеевки, Нового Мира, Сватово, Северодонецка, Лутугино и Чугуева.
Странно, что в этом списке отсутствуют представители Львова, погромщики из которого образовали Евромайдан, после того как легитимный президент Янукович В.Ф. отказался подписать соглашение с Евросоюзом на самоубийственных для Украины условиях. Но в этом, видимо, и состоит «тонкий» расчет организаторов и покровителей «Майдана». Ведь документ предназначен для того, чтобы дурить головы легковерным жителям юго-восточной и центральной Украины, в то время как эти регионы усмиряют нелегитимные правители при помощи львовских громил.
Однако познакомимся с самим документом. Его разработчики определяют, в первую очередь, линии раскола Украины.
Во-первых, и, в основном, это цивилизационный раскол населения страны на две несовпадающие системы ценностей. Одну систему представляют самостоятельные, образованные, молодые и независимо мыслящие люди. Другую – малоимущие, малограмотные, более пожилые и легко манипулированные субъекты. Причем вторая цивилизация, утверждают составители документа, проявляет высокий уровень агрессии.
Последнее замечание, казалось бы, больше относится к боевикам и бендеровцам, но не они имеются в виду. Речь идет о людях, создавших за годы существования Советской Украины основы экономического и социального прогресса республики, который был порушен бездарным правлением власти олигархов, прячущих награбленные капиталы в западных банках. Создатели промышленно развитой, процветавшей страны стали, действительно, теперь пожилыми и малоимущими. Юнцы же и более возрастные обыватели, зомбированные клеветническими измышлениями о России и брехней о западном Эльдорадо, признаются самостоятельными, образованными и независимо мыслящими людьми.
Так, западные и украинские олигархи стремятся создать не мифическую «цивилизационную», но реальную линию раскола поколений, чтобы ставить народ на колени.
Свое расхождение с трудовым народом в видении направления развития и будущего Украины западные идеологи и украинские олигархи выдают за конфликт между простыми тружениками. При этом они забывают даже о своей украинской идентичности. С одной стороны для них – единая Украина в Европе, с другой – Россия. С одной стороны, те, кто исповедует идеалы русского мира, советского прошлого, с другой – те, кто ориентируется на евроинтеграцию. С одной стороны, те, кто идентифицирует себя как граждан Украины, с другой – те, кто считает себя гражданами другого государства.
Им невдомек, что стремление людей стать гражданами другого государства возникает только тогда, когда свое государство становится жестоким угнетателем и деспотом, когда болтовней о демократических ценностях и цивилизованности прикрывается правление фашистского типа.
Выразители настроений жестоких, тупых и невежественных львовских громил рядятся в тогу неких культуртрегеров, озабоченных стремлением цивилизовать юго-восток. Однако в разделе документа, посвященном ожиданиям «майданутых», они раскрывают свою сущность подручных агрессивного блока НАТО, ландскнехтов «крестового похода» Запада на Восток. За лицемерной болтовней о демократических реформах и диалоге нелегитимной власти адресуется призыв к более решительной борьбе с так называемым «сепаратизмом» – представителями населения самого развитого региона Украины в экономическом и культурном отношении, которые не желают в угоду олигархам рвать вековые, плодотворные связи левобережной Украины с Россией.
С позиций культуртрегерства формулируются пожелания для украинских СМИ. Признается, что украинским СМИ не хватает правды и объективности, не хватает ответственности. В то же время, от них требуют обзоров исследований имперских притеснений России.
Признается, что люди Востока привыкли к российским телеканалам и чувствуют вакуум или злость от того, что их лишили российских источников информации. В то же время авторы документа настаивают на принятии государственной программы по декодированию населения, якобы, зомбированного российской пропагандой. Фактически же, речь идет об уничтожении самого цивилизационного кода русских и украинцев. Не для этого ли рекомендуется преодоление негативных мифов и создание новых мифов.
Линиям раскола в документе противостоят, якобы, найденные объединительные линии. Здесь много демагогии, и, в первую очередь, обращает на себя внимание «ставка на дотирование олигархами общественных потребностей». Подумать только, от лиц, создающих линии раскола общества, даже если не по злобе, то по объективному положению, добиваются роли объединителей страны. Их идеалом может быть только единство всадника и лошади. Правда, они занимаются иногда благотворительностью, но как указывали классики, буржуазный филантроп даст три медных гроша нищему с тем, чтобы содрать три шкуры с работников в рамках своего «бизнеса».
Только как курьез можно воспринимать вывод составителей документа, будто на Украине нет такого сильного финансового раскола между бедными и богатыми (в сравнении с РФ, например).
Издевательством выглядит заявленная готовность сайта «Майдан» проводить при поддержке Международного фонда “Возрождение” всеукраинский мониторинг нарушений избирательного законодательства, а также прав и свобод граждан во время выборов президента Украины. В условиях проведения нелегитимной властью в Киеве террористической карательной операции против населения Юго-Востока целью мониторинга объявляется содействие «честным и прозрачным выборам» на Украине. В таких условиях и выборы не помогут сохранить единство и целостность страны.
Оценивая в целом акцию сайта «Майдан», можно с уверенностью сказать, что это – мертворожденная инициатива. Она носит конфронтационный характер, имеет целью сделать Украину инструментом антироссийской политики Запада, разорвать естественные связи русских и украинцев. Сама жизнь восстает против этих антинародных планов.
Мальцев С.В. Член Союза журналистов СССР.
Ну что сказать. Язык безусловно важен. Но каждый сам решит, на каком языке он говорит. Пока говорим на языке врага. Потому как Путин Хуйло. Смотрим в Фейсбуке на английском. И делаем , делаем что то. А не просто говорим. Пока мы говорим, умирают люди.