Марія Олійник. Смертники – «спеціальний статус» для тих, хто не зрадив Україну?

Антиукраїнський парламент легалізував здачу українського Донбасу під протекторат Росії. Саме легалізував, бо окупована частина Донбасу в особливому спеціальному статусі «русского мира» вже давно: ми на цих територіях з квітня – без українських ЗМІ, без міліції, прокуратури та судів, без української, законно обраної влади. Натомість – із призначеними Путіним «урядами» терористичних організацій ДНР та ЛНР та створеними ними силовими структурами – аж до так званих армій ДНР і ЛНР. На окупованих територіях – культ Сталіна і Берії, православне канонічне мракобісся, фашизм, цензура. Проголосовані в таємному режимі закони легалізують все це, легалізують тероризм та окупацію.

Янукович відпочиває…

Голосування за путінський проект «спеціального статусу», за наполяганням Порошенка і Турчинова, відбулося у закритому режимі. Безпрецедентно закритому, небаченому раніше режимі. Під час голосування табло було мертвим, ніхто з депутатів не міг бачити, хто і як голосує. Лише наприкінці висвітилася цифра 277 – і Турчинов оголосив: закон прийнято. На всіх попередніх за­критих засіданнях табло показувало хід го­лосування. Результати на сайті не оприлюднювалися, але депутати все бачили. Такого закритого голосування в парламенті не було. Ніколи. Наголошує Анатолій Гриценко.

Ось так на «закритих засіданнях» продали честь Нації і її захисників, загиблих і скалічених героїв. Так продали людей і цілі райони і прирекли нас на спільне проживання разом з убивцями і садистами, яке ми маємо вже 6 місяців. У них сформувалась позиція – у кого автомат, той і правий. Тепер їхні убивства узаконені – і ті, що вже скоєні, і ті, які будуть скоєні в майбутньому. Ми, дончани та луганчани, живемо в цьому пеклі вже шість місяців, і нам вирішили продовжити ще на три роки цей «особливий статус». Проукраїнські дончани, які захищали Донбас, які змушені були виїхати, і ті, які тут залишились до сього­дні, сподівались на звільнення від російсько-кримінальної окупації, а тепер почувають себе зґвалтованими і зрадженими.

Два закони, запропоновані Президентом України Порошенком, – «Про особливий по­ря­док місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей» ПОВ­НІСТЮ відповідають вимогам «сепаратистів», від самого початку конфлікту на Сході. За єдиним винятком. Вони хочуть не окремі райони, а дві області повністю. Ніякої різниці в методах продавлювання «законів» від 16 січня і 16 вересня немає. Хоча тоді голосування транслювалось по телебаченню. «Донбас за спеціальними інженерними спорудами», що озвучив радник Президента України Юрій Луценко, – це діагноз сьогоднішнього владного політикуму.

Проукраїнський Донбас розстріляли і в прямому і в переносному сенсі. … Нас, уже убитих і ще живих, тих, хто ще карається в катівнях терористичних ДНР та ЛНР, тих, хто покинув, думав, що тимчасово, цей «русскій мир», крім Господа, на «владному олімпі» ніхто не почув, хоча ми всі ці 23 роки робили неймовірні зусилля, щоб розірвати заїжджений, як пластинка, шаблон, про нібито «неукраїнський Донбас». Замість нас почули голос агресивного убозства і невігластва, голоси швондерів і криміналу, голоси антиукраїнського Донбасу – цих лицемірів і брехунів із ПР і КПУ, а тепер ще й блоку Петра Порошенка, і видали це за голос усього Донбасу. І віддали нас на поталу путінським бєсам і моторолам, абверам, бородаям і стрелковим, антюфєєвим та іншій нечисті.

12 вересня Комітет патріотичних сил Донбасу звернувся до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, голови Верховної Ради України Олександра Турчинова з приводу законопроекту Порошенка про особливий статус деяких регіонів Донець­кої та Луганської областей. Текст наводимо повністю:

Звернення Комітету патріотичних сил Донбасу

«У своєму виступі на засіданні Кабінету Міністрів 10.09.14 Президент України Петро Порошенко заявив, що найближчим часом до Верховної Ради України буде внесено проект Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Це буде зроблено відповідно до Мінських домовленостей з представниками РФ та ОБСЄ, за участі терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

Звертаємось до вас з вимогою – і зараз, і надалі чути і враховувати голос не тільки тих, хто зі зброєю піднявся проти нашої держави, зруйнував мирний Донбас і офіційно визнаний терористами, а й сотень тисяч мешканців регіону, які під загрозою фізичного знищення змушені були залишити своє житло, власність, робочі місця і стати біженцями у власній державі. Нас незаконно позбавили більшості громадянських прав, гарантованих Конституцією, але ми залишаємось громадянами цієї країни!

Ми вважаємо, що й зазначений Закон, і будь-які інші регуляторні акти, які стосуватимуться врегулювання кризи на Сході, мають враховувати, в першу чергу, наші права та інтереси (як безпосередньо постраждалої сторони конфлікту) та базуватися на:

а) беззастережному і повному суверенітеті України над усією територією Донба­су, – в тому числі й тією, яка тимчасово за­хоплена терористами;

б) унеможливленні будь-якої прямої чи дотичної легалізації статусу терористичних квазідержавних утворень.

Ми розуміємо необхідність компромісу заради досягнення миру і поважаємо зусилля української влади, спрямовані на це. Але закликаємо всі політичні сили не ухвалювати закон «про особливий статус» територій Донбасу, якщо в ньому не будуть закладені наступні положення:

1. Місцеві вибори можуть бути оголошені тільки після:

а) повного відновлення фактичної юрисдикції України на цих територіях;

б) виведення з території України незаконних збройних формувань та іноземних військ;

в) забезпечення рівних прав для усіх суб’єктів виборчого процесу шляхом відновлення на «особливих» територіях плюралістичного національного інформаційного поля.

2. Забезпечення для громадян України, які змушені були покинути свої домівки, у повному обсязі прав і свобод, у т.ч. свободи пересування та можливості участі у місцевих виборах за місцем постійної реєстрації, або в тимчасових виборчих дільницях в інших регіонах України, за наявності реєстрації в «особливих територіях» де відбуваються позачергові вибори до місцевих органів самоврядування.

3. Обов’язкова участь у виборчому процесі незалежних спостерігачів, у т.ч. іно­зем­них.

4. Пропорційна система виборів.

5. Забезпечення фізичної безпеки для всіх кандидатів.

Ми вважаємо, що без забезпечення умов, зазначених у пунктах 1,2,3,5, в окремих районах Донецької та Луганської областей не можна проводити голосування і на загальнонаціональних виборах.

Що стосується відновлення життєдіяльності регіону, то ми вимагаємо:

1) щоб цей процес не був монополізованим будь-ким;

2) щоб кошти державного бюджету України спрямовувалися лише на території, які повернуті під повну фактичну юрисдикцію України.

Ми вимагаємо від української влади чути голос не тільки сепаратистського Донбасу, але й голоси патріотів, яких в донецькому й луганському регіонах більшість, і на плечі яких ляже основний тягар по відбудові економіки регіону та побудові там нового, українського Донбасу.

Ми застерігаємо органи влади та політичні сили України від співробітництва з терористичними організаціями „ДНР“ та „ЛНР“».

Не почули!

І завершили здачу, яка почалася ще в березні. А тепер подивимось, за що ці люди голосували. Закон містить статті тільки про свободу використання російської мови. І ні слова про українську. Коментар тут зайвий. Бо україномовна школа №111, яку в 2011 році ліквідували депутати від Партії Регіонів Донецької міської ради і роботу якої відстояли в судах батьки школярів, тепер ліквідована і переведена в російську школу №100, як і планувала в свій час ПР. До школи №2 в м. Макіївка вже прийшли озброєні люди, заставили зняти оформлені українською мовою стенди і заявили, що школа працюватиме російською. Обійдено увагою питання свободи слова, свободи ЗМІ, відсутності існування українського інформаційного поля.

Приведу текст статті 1. «Відповідно до Закону тимчасово, на три роки, вводиться особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких відносяться райони, міста, селища, села, визначаються рішенням Верховної Ради України (далі – окремі райони Донецької і Луганської областей)». Чи не виникло хоч у одного депутата, який проголосував за цей «закон», запитання, які ж то окуповані райони, де їх перелік, коли парламент буде приймати рішення про них, чи виведе РФ свої війська та воєнну техніку звідти, чи продовжаться воєнні дії на цих територіях, чи будуть вони розширюватись до ухвалення рішення про їх статус, чи це стосується тільки територій станом на 16 вересня. Отже, пшик.

Далі – згідно зі ст. 2 цього Закону, законодавство України діятиме на території Донбасу не в повній мірі, означає, що ці території «випадають» з української юрисдикції. Уточнення цього «випадання» в ст.ст. 5, 6, 8 та 9:

– згідно зі ст. 5 цього закону склад прокуратури та судових органів призначаються фактично місцевою владою Донбасу.

– згідно зі ст. 6 цього закону місцеві органи самоврядування визнаються юридично рівними Кабінету Міністрів та окремим міністерствам.

Тобто, місцева влада Донбасу перестає бути підпорядкованою центральній владі, і взаємодія між ними йде за допомогою окремо укладених угод. Додатково цю тезу потверджує ст. 8 та ст. 9.

– згідно зі ст. 8 цього закону місцеві органи влади Донбасу отримують право на укладання власних міждержавних угод.

– згідно зі ст. 9 цього закону створюються так звані «загони народної міліції», яка підпорядковується місцевим органам влади. Тобто формуються власні внутрішні силові структури Донбасу, які не підпорядковані українській правоохоронній системі.

Отже, Донбас отримує повну автономію у виконавчій, судовій та законодавчій (у вигляді необов’язковості виконань українського законодавства та укладання міжнародних угод окремо від українського національного законодавства) владах. Тобто, Україна з унітарної держави перетворюється на конфедерацію.

Враховуючи ще й проголосований закон про амністію, ті, хто вбивав, катував, мародерствував, стануть «народною міліцією», закону про яку теж ще немає. Вся кримінальна московсько-чеченсько-осетинська нечисть, терористи й бойовики, які незаконно взяли до рук зброю, захопили майже всі адміністративні приміщення, розікрали все, що їм заманулось, припинили з квітня трансляцію українських телеканалів, радіо, друк газет, зруйнували інфраструктуру Донбасу, будуть жити в покинутих і захоплених помешканнях проукраїнських дончан, будуть їздити на крадених авто, як «народна міліція». Про утворення та діяльність загонів народної міліції сільський, селищний, міський голова інформує місцеве населення через засоби масової інформації, сказано у «законі» (?!). Через які ЗМІ, спитати б у Президента України?

Й останнє. Дуже б хотілось почути, як собі уявляють наші владці проведення позачергових виборів депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей в неділю, 7 грудня 2014 року, де ДНРом і ЛНРом оголошено війсь­ковий стан із комендантською годиною та відсутністю законно обраної влади, забороною на їх території функціонування партій «Свобода», «Батьківщина» та «Удар».

У ст. 10 доручається Кабінету Міністрів України невідкладно, за участю органів місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей, підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти та забезпечити ухвалення підзаконних нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону. Отакої! Це означає, що без прийняття нових законів та підзаконних нормативно-правових актів цей Закон є мертвий! Його реалізація неможлива. І хто таке міг внести в парламент України? І як 277 народних сліпців могли за таке проголосувати? Патріоти України, які гинули на Євромайдані та в зоні АТО, перевертаються в могилах.

Мінський протокол від 5 вересня 2014 року щодо припинення воєнних дій не виконується й донині. Російські війська і воєнна техніка залишаються на Донбасі. Гинуть і мирні люди, і наші захисники.

Сподіватимемось, що народні депутати від «Свободи», «Батьківщини» й ті, що не го­лосували, зможуть скасувати цей закон. А  українці мають надати їм допомогу. Також громадяни України на наступних парламентських виборах мають проголосувати проти тих політичних сил, які проголосували за «особливий статус» та за закон про амністію.

Влада зобов’язана відповідати за те, що сталося! Кожен з тих, хто це допустив, відповість, і жодна депутатська чи президентська недоторканність їх не врятує.

Марія Олійник

Донецьк

1 Kommentar

  1. чего волать так, Мария? предложи альтернативный проект. а лучше, перестаньте стенат, зайдите на страницы Бориса Филатова, Валерия Пекара, Антона Геращенко, (между прочим, и Авакова, и днепропетровских руководителей причисляют к партии войны) и прочтите, что люди пишут об этих законх. а плач ярославны ничего не изменит. можно обрыдаться теперь над нашей горькой судьбой и подохнуть в слезах и соплях.

Kommentare sind deaktiviert.