Польський досвід. Народна дипломатія, відношення до Росії

В жовтні 2014 року сім членів ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» відвідали Польщу. Ми поступово будемо викладати важливі результати цього туру, адже вони довго ще не матимуть терміну придатності.

Пише Наталія Зубар

В Варшаві 15 жовтня 2014 року нас приймали в палаці для урочистих прийомів МЗС (де приймають президентів). Приймав Adam Daniel Rotfeld, бувший міністр закордонних справ, голова комісії “Польща-Україна, складні питання”.

Він одразу поставив нам питання, які потім сам назвав провокативними.

  • Чому Україна 23 роки нічого не робила?
  • Чому на переговори в Мінську Росія прислала поважного посла, а Україна якогось бувшого президента?
  • Чому в кабінеті президента Кравчука в 1993 році висіла картина про те, як хлопи пишуть лайливий лист голові сусідньої держави? (в перекладі – «Запорожці пишуть листа турецькому султану»)

Про вкрай неформальну розмову з Ротфельдом розповідати довго, скажу тільки, що потім в нас виникли дебати чи він просто русофіл чи російський агент і чи не звернутися в Інститут Пам’яті Народовей за його дос’є, ким він був до 1913 року.

Реально, дійшло до демонстративних хлопань дверима і криків. Але найкраще спрацювала Таня Кохановська, яку я представила спочатку як ветеринара і арт-критика. Коли вся з себе прихипована Таня відкрила рота і чистою російською мовою сказала “В нашій організації я – спеціаліст з Росії, так вот я вам скажу”… цей старий і досвідчений  дипломат реально поперхнувся.

Таня пізніше проаналізувала всю розмову та прийшла до висновку, що навряд чи Ротфельд є якимось агентом, він просто належить до старої гвардії типу Кісінджера чи Бжезинського, які живуть ментально ще в часи холодної війни. Повага до Росії, як чогось великого, в них закладена засадничо.  Ніби велике (територіально чи по кількості озброєнь) вже є підставою для поваги.

Я пишаюся нашою командою – вони і мамонта з себе виведуть і змусять зізнатися у всьому. Я майже і не відкривала рота там, крім одного разу, коли ми з Збишеком секунда в секунду одночасно на його тираду про представництво заорали “Po co?” (Нащо?).

10547855_735557789849160_8536399263615903178_o
Ротфельд – зліва. Фото Володимира Якиміва

Сергій Данилов терпляче разів п’ять сказав, що в міжнародних переговорах інтереси США представляє бувший президент Картер. На п’ятий раз Ротфельд все таки спромігся сказати, що він же не підписує міжнародні документи, Сергій навів приклад на спростування, бо підписує.

Коли Ротфельд усвідомив, що знаходиться в кампанії патентованих русофобів, то забув Україну і почав розповідати про проблеми його комісії, як представники РФ відмовляються визнавати історичну правду чи відкривати архіви. На обличчях наших було явно написано – «теж мені новини, а то ми не знали».

В кінці Ротфельд, на мою думку, зрозумів, що наговорив щось не те не в тій кампанії і намагався згладити враження в особистих розмовах. Навіть запропонував якийсь проект допомоги до бідних західних містечок України. На моє питання «чому західних?» він відповів, бо вони бідніші, ніж східні. Я спитала, чи він взагалі бачив східні містечка і села, він відповів негативно.

 

Пише Олена Сирінська

Ротфельд. Я мовчала, бо мені бридко було з ним спілкуватись і він не вартий того, щоб з ним розмовляти. Краще хай його Збігнєв справді перевірить на причетність до радянської, а потім російської розвідки. Тим більше судячи з репліки іншого нашого співбесідника а-ля «ти мене не здивував, він завше капості робив» там вже давно є за що перевіряти. Облаяли і добре.

 

Пише Володимир Ханас:

Зустріч з екс-міністром закордонних справ, проф. A.D.Rotfeldem.  Вартувала прямої трансляції, а її запис, можна використовувати як навчальний посібник для молоді, аби не було ніяких ілюзій, щодо того, що Україну та ідеї Майдану потрібно просувати  за кордоном працею і потом. Нас мало чекають з розпростертими обіймами і радо здавали і здають Раші. Що професор Ротфельд визнав прямим текстом. Не знаю, чи палац для урочистих прийомів МЗС колись вже був свідком такої дискусії. Але, поза сумнівом, ні колеги із Stowarzyszenia 4 Czerwca,  ні сам співголова Польсько-Російської групи з важких питань не очікували майданівської атаки на чужій, явно проросійській території. Звичайно, тон задав Збігнєв Буяк, котрий публічно закинув  А. Ротфельду, його бездіяльність щодо України під час перебування на посаді міністра…

 

Пише Володимир Якимів:

Добралися до другої будівлі Міністерства Закордонних Справ Польщі, де у «залі без картин» мали доволі гарячу дискусію з Adam Daniel Rotfeld. Поки він розповідав точку зору офіційної влади і Євросоюзу, революціонер Буяк не втримався і запропонував «вийти і не слухати цих теревенів». Оскільки я записував відповіді-заперечення, то запропонував залишитися і подискутувати, що ми й зробили. Процитую свої записи.

– 23 роки надармо??? Ні! Нас сотні років гнобили, і поляки в тому числі, а зараз ми лише почали відроджувати національну свідомість!

– у 2014 р. нарешті вмерла УРСР, а народилася Українська (Політична) Нація.

– Не все, що висить в кабінеті, щось означає. (Хоча Наталка пообіцяла розповісти про картину).

– Росіяни не розуміють, що вони вже живуть в іншій країні – з надмірною пропагандою і новою політикою «путінізм».

– Газ – прокляття для Росії. Він дозволяє корумпувати владу.

– Феномен Фінляндії – криза, яку потрібно (!?) було пережити.

– В Польщі нема корупції в політиці? Хто хоче заробити – йде в бізнес.

Виходивши останнім, зауважив міністру: «Якщо Україна – це людина, війна – то хвороба (від вірусу «расєя»), то інші люди (держави) можуть або надати потрібні антидоти (зброю?..) або створити «постільні умови», на що він почав плакатися: «Ви не уявляєте, як нам важко спілкуватися в Євросоюзі, коли всі кричать, навіщо ми допомагаємо Україні». Я заперечив: «Ви не нам, ви таким чином собі і своєму майбутньому допомагаєте!», на що він зрештою згодився…

 

Ми, звісно, не можемо знати, як вплинула на екс-міністра розмова з нами, але останнім часом він різко змінив мову стосовно РФ. Ось його інтерв’ю від 16 листопада 2014 року про результати саміту G-20 в Австралії. Це слова абсолютно іншої людини, не нашого співбесідника місяць тому.

——————————

Ротфельд: Путін втік, бо українське питання  опинилося в центрі уваги , а він був на периферії
Поза всякими сумнівами, що Путін полетів, тому що питання України опинилася в центрі, і він опинився  на периферії, – стверджує в  польській телевізійній передачі”Фактах після Фактів” екс-міністр закордонних справ Польщі Адам Даніель Ротфельд, коментуючи «втечу» Путіна із самміту G20. І додав: – це проблема. Такого Путін не очікував.

Володимир Путін залишив саміт G20 в австралійському Брісбені, Австралія до прийняття підсумкової заяви учасників.

– Я думаю, що президент Путін не витримав тиску, якому його піддавали тут в G20, з боку окремих лідерів, – сказала автралійському телебаченні очільниця місцевої дипломатії  Джулія Бішоп.

У перший день саміту в Брісбені домінували питання кризи в Україні. ЗМІ повідомляють, що Путіна холодно зустріли західні лідери, які попередили Росію про подальші санкції, якщо   ця країна не виведе війська і техніку зі Східної України.

Інше бачення в російських ЗМІ

Проте, як ствердив у “Фактах після фактів” Адам Даніель Ротфельд, картина, яку показали  російські ЗМІ були цілком протилежними. – Я дивився російське телебачення, все повідомлялося абсолютно навпаки. Здавалося, що він (Путін-ред.) знаходиться в центрі уаги , є головним героєм , – сказав колишній міністр закордонних справ.

І оцінив ситуацію”нема жодних сумнівів у тому, що він пішов, тому що питання України опинилася в центрі.” – І тому він виявився на периферії. Це проблема, цього Путін не очікував – оцінив Ротфельд.

Що зрозумів Путін?
– Незалежно від того, що показує російське телебачення, суть події полягає в тому, що Путін зрозумів, що ця його політика має не лише обмеження, але, ймовірно, він прийшов до того моменту, коли він вимушений буде сам критично рефлексувати стосовно своїх вчинків – сказав Ротфельд у  “Фактах після Фактів”

– Проблема була створена Росією і Росії доведеться брати активну участь у вирішенні проблеми,щоб вона не призвела  до ще небезпечішої ситуації, – переконував колишній міністр закордонних справ.

“Він – Росія, а Росія – це він”
На запитання про те чи  Путін боляче сприйняв  те, як холодно його зустріли на саміті G20 відповів, що “з упевнений в цьому”.

– Він звик до того, що по суті він, це Росія, а Росія – це він. І так це показують в російських засобах масової інформації і він все частіше каже сам  –  пояснював Ротфельд в “Фактах після  фактів”.

За оцінками  Путін все частіше, як і багато лідерів в історії, котрі проводили аналогічну політику “починає ідентифікувати долю своєї країни зі своєю особою” – Він преконаний, , що ніхто інший не може гарантувати перемогу Росії в цій стратегії, яку він вибрав. Ну, на мій погляд, це стратегія є не лише помилковою, але дуже небезпечною. Найнебезпечнішою вона є є для Росії, але це також небезпечно для решти світу, особливо для нашої частини світу – підсумував Ротфельд.

Оригінал тексту

Переклад Володимира Ханаса

Наш візит в Польщу став можливий завдяки нашим друзям з громадської організації Stowaryszenie 4 Czerwca  та Посольства Великої Британії в Україні.

Über Nataliya Zubar 2360 Artikel
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair