Як діє телебачення Кремля на людей в Україні і які результати відключення людей від його впливу?

Наталія Зубар, голова правління Інформаційного центру Майдан Моніторинг. Виступ на міжнародній конференції “Інформація як зброя війни 21 сторіччя – досвід конфлікту 2014-2015 років в Україні для Польщі і Європи”. Варшава, 11 березня 2015.

mediakillsОце графіті з мого рідного міста Харкова (схід України). «Медіа вбиває». Нажаль, це саме те, що роблять зараз російські медіа як в Росії, так і в Україні. Вони вбивають в прямому сенсі цього слова, тому що через їх діяльність гинуть люди не тільки на фронті, а і від величезної шкоди здоров’ю. Насправді, російські медіа створюють альтернативну реальність. Це не інформація ні в якому сенсі, це – фабрикація дійсності. Це стосується як новин, так і всього іншого змісту, який практично зараз відтворюється в російських ЗМІ. Це почалося не вчора і це почалося не з України.

Я дуже раджу Вам нову книжку Пітера Померанцева про Росію, про його досвід роботи на російському телебаченні протягом десяти років. Вона називається “Nothing Is True And Everything Is Possible” («Нічого не правда і все можливо»). Справа в тому що, якщо брати новини, і зараз так кажемо про всі російські телеканали, крім одного опозиційного «Дождь», що віщає в Інтернеті і який всіляко намагається закрити влада, всі телеканали просто фабрикують реальність.

hitler

zbigB

От зліва ви бачите відносно нову новину, десь десять днів чи тиждень тому вона показувалась по всіх російських телеканалах, новина про те що українці розробили однотисячну гривневу купюру з Гітлером. Справа – це новина, яка обійшла всі російські медіа – з Бжезінським, «Убивство Немцова організовано службами безпеки України під керівництвом Сполучених Штатів Америки». Звісно, що Бжезінський такого не говорив, вони просто сфабрикували «інтерв’ю Бжезінського». І це почалося не вчора. Оцю практику тотальної брехні поступово впроваджували Російські ЗМІ протягом приблизно останніх десяти років. Зараз російські медіа кажуть про те, що в Україні Сполучені Штати ведуть війну проти «русского міра» і вони воюють на Донбасі зі Сполученими Штатами. І багато людей в Росії свято в це вірять. Якщо у Вас є знайомі, які не є інтелектуалами з опозиційними поглядами, то ви можете самі це перевірити.

Яка мета взагалі інформаційної війни, а, зокрема, російської? Це – посіяти страх, сумніви і невпевненість. Це – термін із американської теорії психологічних операцій.

Як не дивно, першою метою, першою ціллю російської інформаційної війни є російські громадяни. Не Україна, не Європа, а саме – російські громадяни. Це – не тільки наша оцінка, це – оцінка російських опозиціонерів, з якими ми працюємо, які є нашими партнерами. Статистика показує, що середній російський громадянин проводить чотири години на добу біля телевізора. Він не обов’язково його дивиться. Від приходить додому, включає телевізор і його слухає.

B92S5GrCAAEwB0z

Це – картина відомого російського художника Васі Ложкіна, де написано: «Сегодня в программе: невидимые лучи, космические голоса, электрогипнотизеры и прочие чудеса!» В Росії багато років впроваджується альтернативна реальність, на екранах відбуваються якісь абсолютно ненаукові, неіснуючі події, і люди, нажаль, в них вірять.

Домінуючий посил російських ЗМІ зараз в тому, що пропагується смерть. Йде глорифікація Сталіна: буквально вчора прийнято рішення, що буде музей Сталіна в Москві.

Stalin

Оце – ікона Сталіна. В прямому сенсі це – ікона, яка розповсюджується в церквах. А тут я навела цитату головного піарника русской православной церкви: «как бы кому ни хотелось считать, что земная жизнь – это главное, для христианина она не имеет высшей ценности». І – це цитата із доволі великого виступу, в якому говориться, що гуманізм – це не російська цінність. Можете самі це перевірити. Це слова головного спікера Русской православной церкви. Це, власне, і є ідеологія, яка зараз є домінуючою в Російській Федерації.

B_gnvlZVAAATsC1

Тут Ви зараз бачите на фото – це ікона за участі Сталіна. Це – абсолютно реальне фото із російського храму, і цю ікону подають на поцілунок віруючим. На іконі зображена свята, така собі свята Матрона Московська, і поруч з нею – Сталін. Тобто, Сталін вже – герой, його злочини – забуті, або виправдовуються.

І що робить з людьми російське телебачення? Це – емоційне програмування. Програмують людей на постійну тривожність, на відчуття «свій-чужий», повільно вилучаючи людину із спілкування з іншими людьми. У неї просто забирається свобода вибору в широкому плані, у неї вибір тільки один – включити або виключити телевізор, але оскільки це діє приблизно як наркотик, то потреби виключити телевізор нема. Створюється враження, що немає реальності поза телебаченням. Ну і популярні в Росії  слова «кругом одни враги» набувають зараз абсолютно іншого значення. Якщо ви слідкуєте за російськими новинами, то у них в друзях залишилася хіба що Північна Корея і пара диктаторських режимів.

Друга мета – це населення України. Що вони роблять в Україні? Вони,  скільки можуть, намагаються посіяти страх. І там все діє не так само, як на мешканців Російській Федерації.

Оскільки в Україні заборонено і не транслюється в прямому доступі російське телебачення, його можна дістати тільки через супутникові тарілки, їх дивляться небагато людей, але через перекази, через трансляцію їхніх повідомлень для інших людей створюється передовсім стан невпевненості. Ну, транслюється досить популярна зараз в Росії думка, яку називають постмодерністською: нема правди, нема брехні – все піар. Абсолютно все можливо. Немає кордонів моралі і таке інше, ну і нема різниці між добром і злом.

Ось анекдотичний приклад, над яким сміялись в Україні, а насправді страшний: не російському телебаченні був такий сюжет. Нібито в Запоріжжі шкільна вчителька сказала дітям убивати снігурів, тому що вони кольору російського прапора, а синичок, бо вони жовто-блакитні, треба навпаки – годувати. Звичайно, це повна маячня, але нажаль, в Росії цьому вірять!

А третя ціль інформаційної війни – це Європа. В Європі дуже багато проникнення російської як прямої, так і опосередкованої інформації. Мета – створити сумніви. Основні сумніви, що вони сіють, звучать так.

Вони не можуть брехати весь час, значить інколи вони кажуть правду. Нажаль, це працює. Щось із того, що вони кажуть, може бути правдою – так думають глядачі Russia Today в світі.

Один з найкращих таких прикладів більш-менш вдалої інформаційної праці – тема про антисемітизм в Україні. Але про це буде казати мій колега В’ячеслав Ліхачов. Тому зараз я просто анонсую це.

Odessa_PS_Rav_10.04.14

Тут на картині, це фото з Одеси – це представник правого сектору і місцевий рабин стирають антисемітські гасла.

Але – саме головне, це має бути донесено до всіх в Європі, що російські медіа – це не джерело новин про Україну. Якщо з якихось причин люди не довіряють новинам з України, які продукуються українськими медіа, краще хай споживають польські, англійські, які завгодно – тільки не російські – бо вони є зацікавлена сторона, вони не можуть подавати об’єктивну інформацію.

А до яких наслідків призводить вимикання російського телебачення? У Харкові вже цілих вісім місяців не працюють російські телеканали. Тому можливо вже узагальнити спостереження за людьми, які раніше дивилися ці канали. По-перше, у них відновлюється зв’язок із навколишньою реальністю. Жертвам зомбування наші психологи радять перестати дивитися всі телеканали, не дивитися ні українські, ніякі інші. Вони тоді змушені вступати в реакцію з іншими людьми, у них з’являється вільний час, вони можуть погуляти, подивитись один на одного. Таким чином, якщо вони бачать світ навколо, у них знову вмикається аналітичне мислення…

Вимкнення аналітичного мислення – це те, проти чого працюють російські медіа, бо їх мета змусити людей не аналізувати інформацію взагалі. Таким чином, відірвана від зомбоящика людина повертається до власних проблем. Бо одна із цілей пропаганди – щоб людина перестала думати про прості проблеми. Ну і, безумовно, це стабілізує в людини емоційний стан.

turnofftv

Це плакат з останньої демонстрації у Москві за участі Бориса Нємцова: «Зупиніть війну! Вимкніть ящик!». Ящик – це так в народі телевізор називають.

І на кінець, я подам цитату росіянина – публіциста, фантаста, поета Юрія Нестеренка. Він написав статтю, яка називається «Исповедь бывшего москаля»: «Увы, как показала практика — москалей под кроватью искали явно недостаточно. Даже несмотря на весь страшный предыдущий опыт, сами украинцы в массе своей все еще относились к «братьям» чересчур благодушно, а своих националистов, озабоченных российской угрозой, считали параноиками».

Дякую за увагу. Мир нам всім!

Наталія Зубар, голова правління Інформаційного центру Майдан Моніторинг, Харків

Відеозапис

————-
Конференцію в Варшаві було проведено в рамках проекту Українська Миротворча Школа, яка працює за підтримки Посольства Великої Британії В Україні.

FCO_BCG_MAST_PS_BW

Über Nataliya Zubar 2360 Artikel
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair