Оксана Середкіна: Громадянське суспільство та його роль у формуванні експертного середовища (на прикладі проекту «Вільний університет Майдан Моніторинг»)

Попри те, що Харків залишається найбільшим науковим центром України, культурному життю міста бракує науково-популярних клубів. Наш проект Вільний Університет Майдан Моніторинг переслідує подвійну мету. Пересічні харків’яни можуть долучитися до клубу, в якому вони можуть послухати цікаву лекцію, поспілкуватися і дізнатися про щось нове, що, може, змінить їхню картину світу. Вчені отримують новий майданчик, на якому вони можуть спілкуватися з громадянами, розповідати про свою роботу і тренуватися викладати результати роботи простою мовою. Оскільки всі доповіді транслюються і зберігаються на YouTube, то ми наочно показуємо, що відбувається у харківських науково-дослідницьких інститутах та лабораторіях. В сучасному українському суспільстві гостро стоїть проблема експертів, не в тому сенсі, що їх немає, а в тому, що їх ім’я відомо лише вузькому колу колег, і коли суспільство потребує фахової думки, на шпальтах ЗМІ з’являються письменники, актори, співаки, але не вчені. І звідси коріння всіх дикунських міфів, що лежать в нашій суспільній свідомості, тому наше суспільство так легко стає жертвою маніпуляцій, як це сталося, наприклад, зі сланцевим газом, чи ГМО. Отже, ми знайомимо громадян з фахівцями, які є експертами у своїй галузі. Але проблема експертів насправді є гострою проблемою України як держави. Здавалося б, чи може собі дозволити бідна країна утримувати сучасну досить дорогу науку? Але, власні експерти повинні відповідати на виклики сучасності, і цю задачу ні в якому разі не можна перекладати на плечі іноземних експертів, навіть з дружньо до нас налаштованих країн. Тому, власне експертне середовище це є нагальною проблемою української державної безпеки, не меншою, ніж армія.

З іншого боку, недовіра до наукового середовища, необізнаність в елементарних питаннях робить наших громадян вразливими щодо зовнішніх маніпуляцій. Однією з причин виникнення Майдану в Україні було те, що двадцять три роки громадяни безвідповідально ставилися до вибору влади на всіх рівнях, від місцевих до державних. Пересічний український громадянин дуже погано собі уявляє розділення гілок влади, функції депутатського корпусу, і в його уяві депутат повинен мостити доріжки та фарбувати паркани. З іншого боку наслідки радянської освіти призвели не просто до нульових, а від’ємних, шкідливих уявлень про загальні засади економіки і моделі функціонування ринку. Все це давало можливості владі маніпулювати суспільною думкою на свою користь.

Ключем до змін економіки є зміни громадянської свідомості, тому що тільки через зміну суспільної свідомості можливо запустити працювати необхідні ринкові інституції, які є формальними і неформальними домовленостями громадян, а також громадян і влади.

Для цього необхідно працювати на розширення свідомості громадян, поширення у суспільстві справжніх, перевірених та фахових наукових знань, а головне, на створення авторитету науковців замість авторитету медійних персон.

Ми розпочали наш медійний волонтерський проект з малого, з лекцій, та їх поширенні на Ютубі. Офф-лайнова аудиторія може спочатку здатися не такою великою, але он-лайнова вже є значною. Кількість переглядів деяких лекцій сягає вісімсот переглядів, що є, на мій погляд, дуже значною для науково-популярного продукту.

Теми наших зустрічей дуже різноманітні, від лекції про звукові ілюзії, до дуже актуальних, таких як лекція історика Сергія Луніна про повстанський рух на Україні у вісімнадцяті-двадцяті роки ХХ сторіччя, або лекція києвського економіста, члена Несторівської групи Володимира Дубровського “Сучасна політекономія України, або як нам вистрибнути з пастки?” про необхідний для нашого суспільства перехід до економіки відкритого доступу, в якій він пропагує та поширює ідеї Несторівської групи.

Але повноцінне формування критичного мислення на відміну від мислення магічного чи, взагалі, пралогічного, неможливо без знаннь про навколишній Всесвіт, які нам дають природознавчі науки. Тому велику увагу ми приділяємо астрономії, біології та фізиці. До того ж, Харків є великим в межах України астрономічним центром. В Харкові працює планетологічна школа, започаткована академіком Барабашовим, що є значним культурним надбанням міста. Астрономи цієї школи, завідуюча відділом фізики астероїдів і комет д.ф.-м.н. Ірина Миколаєвна Бельская Інституту астрономії ім. Барабашова приймала участь у всесвітньовідомої місії Розетта, про що нам прочитав лекцію її учень Іван Слюсарев. Неподалеку від міста, в селищі Граково Чугуєвського району розташований радіотелескоп УТР-2, найбільший в світі у декаметровому діапазоні, який нещодавно внесли до переліку національного надбання України розпорядженням президента НАНУ Бориса Патона. Тому астрономи і їх доповіді займають значне місце в розкладі нашого Вільного університету, як представники одного з провідних напрямків харківської науки. Також декілька лекцій присвячено антарктичній станції “Академік Вернадський”, на якій працюють харківські вчені, біологи та атмосферні фізики. Планується лекція про новий підкритичний реактор Харківського фізико-технічного інституту.

Таким чином, наш волонтерський проект виконує важливу функцію містків між науковою спільнотою і громадянами, які є платниками податків, що фінансують нашу науку.

Попри те, що за півроку доволі багато зроблено, проект щотижневий і навіть з позачерговими лекціями, ми плануємо не тільки продовжувати працювати, але й розширювати нашу діяльність. Ми приймали участь у Днях науки НАНУ у листопаді 2014 року і плануємо долучитися до Днів науки НАНУ у травні 2015 року. Важливішим напрямком нашої роботи є створення незалежного інтелектуального майданчика, на якому б могли спілкуватися вчені різних галузей, які не перетинаються на роботі. Наприклад, лекцію чудового українського генетика Ольгі Утєвської про дослідження з популяціонної генетики українського етносу прийшли послухати історики, бо мова йшла про генетичні методи дослідження формування українського етносу.

Таким чином, я вважаю, що популяризація української науки може бути дуже важливим напрямком волонтерського руху, тому що наша наука є фундаментом і нашої безпеки, і нашого економічного зростання. Не менш важливим, ніж допомога АТО чи біженцям. Війна закінчиться, і ми повинні опинитися не в зруйнованій, а в квітучій європейській країні, повноправного члену Західної цивілізації.

О. В. Середкіна, координатор проекту «Вільний університет Майдан Моніторинг»