25 грудня координатор Української Миротворчої Школи в Краматорську Олекса Муравльов здійснив свою мрію зібрати разом дуже різних краматорчан та переселенців, зацікавлених в створенні безпечного середовища навколо себе. Це були представники 12 громадських організацій, військові, журналісти і новий секретар міської ради, а також троє координаторів УМШ в Харкові. Це були не випадкові люди, а правдиво активні громадяни, однак не всі були знайомі.
Дискусію проводив кандидат соціологічних наук Ігор Дубровський, темою дисертації якого і є безпека.
Дискусія про безпеку в місті почалася з обговорення того, що учасники вважають безпекою. Як самі вони, так і організатори дискусії, ми всі були вражені великим спектром відповідей.
Безпека за версією активних людей в Краматорську це – відсутність загроз та тривоги; це почуття впевненості в тому, що з тобою нічого не трапиться, що ніхто не зможе втрутитися в твій простір, впевненість в завтрашньому дні, перебування в зоні комфорту. бажання жити в майбутньому.
Учасники розділили безпеку військову, економічну, фізіологічну, емоційну. Згадували також, що безпека – це ілюзія.
Більшість учасників зійшлися на тому, що Краматорськ – це небезпечне місто.
Основними небезпеками спільними зусиллями назвали:
- Страшно переходити дороги – і через порушення водіями правил, і через погане освітлення.
- Високий рівень криміналу в місті – особливо наркоторгівлі і крадіжок. Міліція бездіяльна.
- Погана якість медичних послуг
- Погана екологія, проблеми з переробкою сміття, брудне повітря.
- Поганий стан комунікацій – відсутні майданчики для спілкування, погана якість інформаційних каналів.
З позитивного відмітили, що активні громадяни зараз мають можливість долучатися до процесу обговорення і підготовки рішень, як в міськраді, так і в ОДА. Казали, що зараз проводиться так багато всяких заходів обома владними установами та громадськими організаціями, що вони не встигають скрізь бувати. Наша дискусія перетнулася в часі з благодійним ярмарком і частина людей буквально розривалася між двома подіями. Ми запропонували їм постійно спілкуватися і поділити між собою події, щоб скрізь встигати.
Дуже швидко вдалося домовитися про способи громадського контролю безпеки в місті.
Тож в Краматорську вважають, що громадський контроль за безпекою це:
- Участь в процесі підтримання безпеки
- Знання законів та доступних механізмів контролю
- Обмін досвідом між тими, хто цим вже займається
- Вміння домовлятися про спільні цілі
- Обговорення оцінки небезпек і ризиків
Секретар міськради після двох годин дискусії сказав, що «без партнерства громадськості і влади нічого більше вже не вийде». Ми подарували через нього для міської ради книгу з науковими підсумками першого року роботи УМШ. Сподіваємося, що вона буде корисною для нового складу. Цікаво, що вперше на дискусіях, які ми проводимо в Краматорську, не відчувалося жодних бар’єрів в спілкуванні з владою і громадянами. Може тому, що секретар міськради на посаді всього місяць.
Дуже цікава вийшла коротка дискусія про кордон між Україною і Росією. На думку учасників Україна має показувати людям з окупованих територій вибір у вигляді комфорту, злагоди, можливостей для розвитку малого бізнесу і самореалізації. Однак не всім там подобається такий вибір, і тоді, якщо вони хочуть патерналізм, то хай вибирають собі інший світ.
З готових рішень було обговорено проект під кодовою назвою «Вата, правий сектор вас запрошує к стенке!», але що стоїть за цим закликом ми поки нікому не розповімо. Подивимося, як цей план буде реалізований.
Цікаво, що жодних відмінностей в думках між старими краматорчанами та вимушеними переселенцями виявлено не було.
Деякі з учасників подумали, що Ігор Дубровський проводив тренінг, його навіть спитали про мотиви його участі в проекті. Однак всі учасники погодилися, що провели час цікаво і корисно, і зрозуміли, що це був не тренінг, а початок спільних дій.
А в мене в результаті нарешті склалося розуміння причин однієї з найсерйозніших комунікативних проблем України – читайте Безпека російською мовою – місія неможлива?! Дякую всім учасникам за натхнення.
Запрошуйте нас ще. Ми приїдемо туди, де ми потрібні. Так і працює Українська Миротворча Школа.
Наталія Зубар, координатор УМШ, голова правління ІЦ “Майдан Моніторинг”
